Лінгвалізація війни в збірці Д. Лазуткіна "Закладка"

Анотація

війна лазуткін закладка лінгвалізація

Статтю присвячено визначенню й опису концептуальних та стилістичних особливостей лінгвалізації війни в збірці Д. Лазуткіна «Закладка». Мета дослідження - виявити дотичні концептосфери та стилістичні особливості репрезентації концепту ВІЙНА в мовній та концептуальній картині світу автора. Матеріалом дослідження послужила збірка Д. Лазуткіна «Закладка» (2022). Для реалізації поставлених завдань застосовано такі методи: структурно - семантичного аналізу, контекстного аналізу, інтерпретаційний та описовий методи.

Установлено, що концепт ВІЙНА в аналізованій збірці пов'язаний із концептосферами МЕНТАЛЬНІСТЬ, основними складниками якої є РЕЛІГІЯ і ТРАДИЦІЇ; ІНФОРМАЦІЯ, ПОБУТ, ЕМОЦІЇ. Осмислення війни в поетичному мовленні автора пов'язане з релігійними уявленнями. Відповідну концептосферу активізують прецедентні імена й назви релігійних свят. Відсилання до традицій відбувається через залучення давньої символіки зерна. Позитивні та негативні риси характеру людини в ситуації війни є виявом ментальності, тому називання їх активізує відповідну концептосферу.

У сучасному світі провідну роль відіграє інформація, яка вливає на стан суспільства. У концептосфері ІНФОРМАЦІЯ визначено такі складники: `подання інформації', `сприйняття інформації', `відсутність /пошук інформації', `психологічна втома від важкої інформації про війну'.

Війна - явище зовнішнього світу, яке, проходячи крізь людину, зумовлює поведінкові та емоційні реакції. Концептосфери ПОБУТ та ЕМОЦІЇ репрезентовані в аналізованій поезії експліцитно та імпліцитно. Концептосфера ПОБУТ має складники `евакуація ', `звільнення ', `боротьба'. У концептосфері ЕМОЦІЇ домінують репрезентанти переважно з негативною оцінкою.

Вербалізуючи уявлення про війну, автор використовує порівняння й метафори, антитези, поєднуючи документальність із художніми засобами зображення.

Ключові слова: війна, концепт, концептосфера, стилістика, мовна картина світу, концептуальна картина світу.

Annotation

LINGUALIZATION OF WAR IN D. LAZUTKIN'S COLLECTION «BOOKMARK» Liudmyla Petrenko, Candidate of Philological Sciences, corrector in TOV «STEM OSVITA» (Kharkiv, Ukraine)

Valentyna Petrenko, teacher of Ukrainian, senior teacher, Zinkiv Lyceum of Zinkiv city council, Poltava region (Zinkiv, Ukraine)

Introduction. Dmytro Lazutkin is one of the most expressive poets nowadays. In his poems, all significant events of recent years in Ukraine are reflected and creatively reinterpreted, an important place among which is given to the Russian-Ukrainian war.

The article is devoted to the definition and description of conceptual and stylistic features of the lingualization of war in D. Lazutkin's collection “Bookmark”.

Purpose. The purpose of the study is to determine the tangential conceptospheres and stylistic features of the representation of the WAR concept in the author's linguistic and conceptual picture of the world. D. Lazutkin's collection “Bookmark” (2022) served as the research material. Conceptual, structural-semantic, contextual analysis, interpretive and descriptive methods were used to implement the tasks.

Results. It was established that the concept of WAR in the analyzed collection is related to the conceptospheres of MENTALITY, the main components of which are RELIGION and TRADITIONS; INFORMATION that affects a person in the space of war; LIFESTYLE and EMOTIONS, which are human reactions to war.

Originality. The relevance of the study is justified by the novelty of the collection, the acuteness of the problems raised in it, and the lack of research devoted to lingualization of war in the creative work of Dmytro Lazutkin. In the article the tangential conceptospheres and stylistic features of the representation of the concept of WAR in the language and conceptual picture of the author's world are defined.

Conclusion. So, the concept of WAR in D. Lazutkin's collection «Bookmark» intersects with the conceptospheres: MENTALITY, INFORMATION, LIFESTYLE, EMOTIONS. Verbalizing the idea of war, the author uses comparisons and metaphors, antitheses, combining documentary with artistic means of representation, often resorting to irony. The prospect of further research in this direction may be to identify the peculiarities of the interaction of the concept of WAR with other conceptospheres in the poetry of modern Ukrainian authors in order to determine the general features of the reinterpretation of this phenomenon and its linguistic expression.

Key words: war, concept, conceptosphere, stylistics, language picture of the world, conceptual picture of the world.

Актуальність

Об'єктом нашого дослідження стала мова нової збірки «Закладка» (2022) популярного сучасного поета Дмитра Лазуткіна. У контексті подій сьогодення цікавою є постать самого автора: він - журналіст, спортивний коментатор й останнім часом воєнний кореспондент. Його 11 збірок засвідчують вагомий внесок у розвиток сучасної поезії. Актуальність пропонованого дослідження обґрунтована насамперед новизною збірки, гостротою порушених у ній проблем та браком розвідок, присвячених лінгвалізації війни у творчому доробку Дмитра Лазуткіна.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Існування людей пов'язане з боротьбою, тому тема війни завжди була актуальною, зокрема й у мовознавчих дослідженнях. Концепт ВІЙНА в дискурсі ЗМІ став об'єктом наукових розвідок Т. Вільчинської (2), А. Коник (6), у художній творчості - Н. Бойко (1), О. Гоменюк (3), Н. Кириленко (5), А. Огар (9), Л. Романенко (10), зокрема в поезії - Т. Єщенко (4), О. Маленко (8) та ін. Н. Бойко вбачає специфіку семантичної структури ключової одиниці лексико-семантичного поля концепту ВІЙНА в тому, що «до неї може входити значна кількість контекстуально актуалізованих компонентів, які відображають найрізноманітніші негативні риси війни, виявляють широкий діапазон експресії, об'єктивуючи ядерний концепт опосередковано, через інтенсифіковані семантично, метафоризовані (метонімізовані) емоційну й почуттєву сфери людини» (1, с. 127). На думку А. Огар, концепт ВІЙНА - «це багатовимірне ментальне утворення, дуже складне, що охоплює кардинально протилежні смисли» (9, с. 46). Його компоненти традиційно пов'язані зі смертю, руйнуваннями, болем, жахом, пригніченістю, зрадою тощо, проте є позитивні асоціації: життя, свобода, любов, чесність, гідність (9, с. 46).

Для творчого доробку Дмитра Лазуткіна тема війни не нова, оскільки була представлена в попередніх збірках - «Червона книга» (2015) та «Артерія» (2018). Як зауважує В'ячеслав Левицький, «способи трактування однієї й тієї ж масштабної теми виявляються разюче відмінними» (7), Лазуткін пише документальну поезію, цей жанр є популярним у світі. «Як очевидець автор відшукує поміж руїн найпронизливіші приватні історії» (7), майстерно поєднує публіцистичність і художність. Рисами його стилю є не лише документальність, а й контрастність, тактовне іронізування (7).

Мета дослідження - визначити дотичні концептосфери та стилістичні особливості репрезентації концепту ВІЙНА в мовній та концептуальній картині світу автора.

Матеріали й методи дослідження

Матеріалом дослідження слугували поетичні твори зі збірки Д. Лазуткіна «Закладка», у яких представлена тема війни. Виконанню поставлених у роботі завдань підпорядковане застосування різних методів дослідження: метод концептуального аналізу використано для з'ясування особливостей взаємодії концепту ВІЙНА з дотичними концептосферами, їхнього змістового наповнення та особливостей вербалізації; метод структурно-семантичного аналізу забезпечував установлення значення досліджуваних одиниць поетичної мови; інтерпретаційний метод використано для розкриття змісту образу війни; метод контекстного аналізу - для з'ясування функцій та синтагматичних зв'язків досліджуваних одиниць, виявлення особливостей взаємодії сталого та змінного, значення і смислу; описовий метод застосовано під час викладу авторських спостережень.

Результати дослідження та їх обговорення

Концепт ВІЙНА в аналізованій збірці, на нашу думку, пов'язаний із кількома концептосферами: МЕНТАЛЬНІСТЬ, що сформована, зокрема, такими елементами, як РЕЛІГІЯ і ТРАДИЦІЇ; ІНФОРМАЦІЯ, яка впливає на людину в просторі війни; ПОБУТ та ЕМОЦІЇ, що є реакціями людини на війну. Маркерами для виокремлення їх часто слугували назви поезій, наприклад «Вербна неділя», «Марія», які належать до концептосфери РЕЛІГІЯ, «Репортер» - до концептосфери ІНФОРМАЦІЯ та ін.

Осмислення війни в поетичному мовленні автора нерідко пов'язане з релігійними уявленнями, активізованими біблійними алюзіями: «марія іде за сіллю / бо так багато потрібно тепер солі / бо немає більше солі / бо скінчилася / її сльози стали прісними / ще коли ступала по воді / а як вийшла на берег / з боку промзони - / розучилася плакати» (с. 29). Словообраз сіль акумулює екстралінгвальну інформацію: по-перше, це відсилання до традиції українців зустрічати гостей хлібом-сіллю, але для загарбників її немає, бо їх не запрошували й тому не чекали; по-друге, усталене уявлення про сльози, які мають бути солоними, але в контексті «сльози стали прісними» вони набувають оксиморонної ознаки; по-третє, фіксація фактичної інформації, яку, зокрема, активізує лексема промзона - руйнування промислових підприємств, ажіотаж навколо закупівлі солі тощо.

У поезії Д. Лазуткіна «Вербна неділя» осмислення війни передано антитезами, що є характерними для ідіостилю автора: «Мертві вогні над живими річками / пси що гризуться - аж калічать! / злість що стає твердою мов камінь / злість яка тисне і злість яка личить <...> як розказати чітко і чесно / як пронести крізь усю холоднечу - / пекло земне ніби царство небесне / тиху відвагу і внутрішню втечу» (c. 9). Наведені антитези побудовано на антонімах (мертві - живі, пекло земне - царство небесне:). Особливістю останнього протиставлення є поєднання його з порівнянням або ототожненням.