Особливості творення та перекладу авторських неологізмів Герти Мюллер (на прикладі роману "Гойдалка дихання")

Анотація

роман переклад неологізм мюллер

У статті проаналізовано особливості творення та перекладу авторських неологізмів письменниці Герти Мюллер, визначено способи перекладу та перекладацькі трансформації, що були використані перекладачкою Наталкою Сняданко для передачі оказіоналізмів.

Ключові слова: неологізм, оказіоналізм, переклад оказіоналізмів, перекладацькі трансформації.

Постановка проблеми

Переклад творів з авторськими неологізмами, вимагає від перекладача не лише ґрунтовне знання обох мов, але й глибокого розуміння авторського задуму. Значення оказіоналізму може бути зрозумілим лише з урахуванням контексту, в якому він використовується. Переклад оказіоналізмів потребує творчого підходу від перекладача, щоб має знайти спосіб передати не лише буквальне значення, але й емоційний та експресивний заряд слова.

Актуальність дослідження авторських неологізмів полягає в їхній значущості для мови. Оказіоналізми свідчать про безмежний творчий потенціал мови та її гнучкість у творенні нових слів. Оказіоналізми допомагають авторам створити неповторний стиль та вираження особистого бачення. Дослідження оказіоналізмів допомагає краще зрозуміти авторський задум та інтерпретувати текст.

Об'єктом дослідження є авторські неологізми Герти Мюллер, а предметом дослідження виступають особливості їх творення та передачі при перекладі.

Аналіз попередніх публікацій із теми дослідження

Для визначення нових лексичних одиниць у сучасній лінгвістиці існує низка термінів, найвідомішими можна вважати такі терміни-синоніми як «новотвір», «новоутворення», «інновація» та класичний термін «неологізм». «Неологізм» є запозиченням-композитом ([neos] «новий» та [logos] «слово») із французької мови, що стало використовуватися в германістиці з середини XVIII ст [7, с.48]. Оказіональні слова вивчалися в різних аспектах. Зокрема великий внесок у теорію оказіонального словотворення зробили Г. Вокальчук [1, с. 27], В. Герман [2, с.156] та інші. Дослідники визначають способи утворення оказіоналізмів і ступінь продуктивності моделей словотвору. Оказіоналізмами є слова, утворені за малопродуктивною або непродуктивною мовною моделлю, або за оказіональною (мовленнєвою) моделлю задля передачі повідомлення чи із художньою метою, які є необхідними у тому чи іншому випадку задля повноцінного втілення інтенцій мовця [8, с. 246].

Лінгвісти вже тривалий час звертають увагу на поняття “оказіоналізм” та “оказіональність”, проте велика активність у дослідженні цього явища почала спостерігатися лише у другій половині XX століття. Зацікавлення у вивченні походження нових слів, що відображають еволюцію суспільного, політичного та особистого життя людей, стимулювало проведення численних досліджень у 60-70-х роках, присвячених новим аспектам мовного розвитку.

Ж.В. Колоїз в своїх дослідженнях новотворів виділяє три етапи: перший -- спроби виділити нові слова в окрему категорію, другий -- спроби класифікувати ці слова на різні групи відповідно до їхньої різноманітності, третій -- початок інтенсивного вивчення індивідуального словотворення як одного з ключових аспектів дослідження нових слів [4, с.59].

За останні роки погляди на природу та характер оказіоналізмів зазнали змін, проте в лінгвістичних дослідженнях і досі виділяють три основні типи новотворів: оказіоналізми, неологізми та потенційні слова [3, с. 11].

Виклад основного матеріалу дослідження

Мова, це не лише засіб комунікації, але й невичерпний ресурс для виявлення почуттів, явищ, ідей. Для вираження своїх думок, ми використовуємо слова, які вже існують в мові, але іноді навіть найбільш розвинені мовні системи не можуть передати деякі відтінки мислення або нові поняття.

Неологізми виникають для позначення нових предметів або понять, потім набувають широкого вжитку і входять до активного словникового складу.

Ж. В. Колоїз вважає, що неологізми можуть бути оказіональними (створені для конкретної ситуації), узуальними (прийняті суспільством, але не вийшли за межі пасивності), або узуальними, які перестали бути неологізмами[4, с. 59].

Оказіоналізми -- це слова, що формуються за наявними моделями мови, але не використовуються в загальновживаному словнику. Вони є індивідуальними, вживаються лише в певних контекстах, що розкривають їхнє значення. Наприклад: “віровикрадач”, “скандалотворець”, “Зевсоюпітер”,“фрейдомарксизм”[6, с. 43].

Мовознавці наголошують на тісному зв'язку новотворів із контекстом, що перешкоджає їхньому широкому вживанню.

Утворення слів у німецькій мові відрізняється від української. Наприклад, словоскладання є найбільш поширеним методом утворення слів у німецькій мові, тоді як українська мова найчастіше використовує афіксацію, зокрема суфіксацію. Як приклад розглянемо оказіоналізм у романі “Гойдалка дихання”: Das Brotgericht (Das Brot - Das Gericht) -- Хлібний суд. Натомість в українській мові для перекладу цього слова використовується суфіксація, додаючи суфікс “-ий” до іменника “хліб”, утворюючи прикметник “хлібний”.

Німецька мова є більш аналітичною у своєму словотворі, у той час як українська - більш флективна. А отже, при перекладі авторських неологізмів варто використовувати різні трансформації (лексико-семантичні, лексико-граматичні), щоб забезпечити зрозумілість тексту читачу та передати основні ідеї, які автор оригінального тексту хотів висловити вживаючи оказіоналізм.

Розглянемо деякі приклади трансформацій в романі “Гойдалка дихання”:

• Лексико-семантичні трансформації Das Glockenschnittmantel -- пальто.

У цьому випадку використана генералізація, слово “Glockenschnittmantel” має більш вузьке значення, ніж “пальто”, адже воно описує конкретний фасон пальто з широкими рукавами та звуженим унизу подолом. Перекладач, обираючи більш загальне слово “пальто”, ймовірно, прагнув зробити текст зрозумілішим для читача, який не знайомий з німецькою модою.

Der Kurzgrashugel -- Пагорб порослий скошеною травою.

Тут ми можемо спостерігати конкретизацію, оскільки німецький оказіоналізм складається з трьох слів (kurz -- невисокий, das Gras -- трава, der Hugel -- пагорб), натомість в перекладі уточнюється, що ця трава є “скошеною” і це надає опису більшої деталізації та мальовничості. Завдяки цій конкретизації читач може вловити думку автора та більш детальний опис місцевості: Es passierte im Erlenpark ganz hinten jenseits der Kurzgrashugel -- Це сталося в Ерленпарку, у самому його кінці, за погорбом, порослим скошеною травою.

• Лексико-граматичні трансформації

При перекладі оказіоналізмів з німецької мови на українську найчастіше використовується метод експлікації та калькування.

Експлікація дає можливість максимально точно передати сенс оказіоналізму, описуючи його і при цьому зберігши його авторський задум. Ось кілька прикладів:

Sie war genau so starr und blau wie die erste, ein Schreckensgeknoch. -- Вона була такою твердою, як і перша, складалася з самих висушених кісток.

Aufjeden Fall war es ein Nachabendappellwort - ein Nachappellkraut, keinesfalls ein Appellkraut. -- Це була трава, час якої настав після, а не під час переклички, трава відпочинку.

Калькування - це спосіб перекладу оказіоналізмів, коли перекладач бере і перекладає кожне слово окремо. Це як розібрати слово на частини, а потім зібрати його знову, але вже з іншої мови. У перекладі Наталки Сняданко часто зустрічаємо такий спосіб передачі безеквівалентної лексики як калькування, тобто, складові частини лексичної одиниці замінюються їхніми буквальними відповідниками у мові перекладу, наприклад:

Der Herzschaufel -- Лопата-серце

Der Hungerengel -- Янгол голоду

Das Hungerecho -- Відлуння голоду

Die Atemschaukel -- Гойдалка дихання

Die Kalkfrauen -- Вапняні жінки

Der Planton-Dienst -- Плантон-чергування

Die Betonkindern -- Бетонні діти.

Перекладачка вдало застосовує різні трансформації, щоб зберегти авторський задум і зробити текст зрозумілим для носіїв іншої мови. Таким чином, перекладач стає не просто посередником між двома мовами, а й творцем нового тексту, який несе в собі багатство авторського стилю та глибину авторської думки.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Переклад оказіоналізмів вимагає від перекладача (тлумача, інтерпретатора) неабиякого відчуття інтенції автора, здатності передати цю інтенцію засобами рідної мови без втрати індивідуальності, неповторності та повноти поняття. Складність перекладу пояснюється, зокрема, і тим, що оказіоналізм є новотвором, вигаданим автором словом чи словосполученням, часто не в межах структур та не за нормами мови, в якій він виник. Перспективою подальших досліджень може бути аналіз способів передачі оказіоналізмів інших німецьких письменників.

Список використаних джерел

1. Вокальчук Г. М. Українська індивідуально-авторська неографія: стан і перспективи. Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Мовознавство. 2011. Т. 19, вип. 17(1). С. 27-33.

2. Герман В. В. Індивідуально-авторські неологізми (оказіоналізми) в сучасній поезії (6090-і роки): автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01. Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 1999. 22 с.

3. Ермоленко С. Я. Нариси з української словесності: Стилістика та культура мови / С.Я. Ермоленко. - К.:Довіра, 1999. - 413 с.

4. Колоїз Ж. В. Українська неологія: здобутки та перспективи. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили. Філологія. Мовознавство. 2009. Т. 105. Вип. 92. С. 57-62.

5. Муратова О. В. Історична трансформація методу соцреалізму в період "відлиги" / О. В. Муратова. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили. Історія. 2010. Т. 129, Вип. 116. С. 42-48

6. Плига А. О. Ареальні фразеологізми української мови. Україна і світ: гуманітарно-технічна еліта та соціальний прогрес. Харків, НТУ «ХПІ», 2016. С. 43-45.

7. Herberg D., M.Kinne, D.Steffens. Neuer Wortschatz. Neologismen der 90er Jahre im Deutschen. Berlin / New York: de Gruyter, 2004. S. 399.; с.1

8. Tomasikova S. Okkasionalismen in den deutschen Medien. Presov, 2008. S. 246-256.

Размещено на Allbest.ru