Особливості роботи над стійкими сполученнями слів у початковій школі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості роботи над стійкими сполученнями слів у початковій школі

Марія Павленко (студентка І курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету педагогіки, психології та мистецтв)

Науковий керівник - кандидат філологічних наук, доцент Жигора І.В.

Анотація

У статті висвітлено особливості вивчення фразеологічних одиниць в початкових класах, вивчено вплив стійких сполучень на мовленнєвий розвиток молодших школярів, розглянуто методику фразеологічної роботи з учнями початкових класів як засобу підвищення їхньої комунікативної компетентності.

Ключові слова: фразеологізми, стійкі сполучення слів, лексична компетентність, комунікативна компетентність.

Постановка проблеми

Проблема збагачення словникового запасу молодших школярів завжди буде актуальною, оскільки активний розвиток словника учнів початкових класів є надзвичайно важливим завданням сучасної загальноосвітньої школи. Фразеологія - один із ефективних засобів формування лексичної компетентності молодших школярів, який сприяє розвитку мовлення та засвоєнню мовленнєвого етикету українців.

У пропонованій роботі розкривається змістовий аспект базових понять стосовно фразеології, аналізується доцільність і ефективність використання фразеологізмів на уроках у початкових класах. Фразеологізми вважаємо одним із найефективніших засобів лексичної роботи, адже вивчення фразеології не лише збагачує мовлення, а й сприяє підвищенню інтересу до вивчення та опанування української мови. Фразеологія не є предметом, який систематично вивчається в початковій школі, однак оволодіння цією одиницею під час вивчення конкретного матеріалу на уроках української мови, як засвідчує практика, розвиває мовленнєві уміння й навички молодших школярів.

Аналіз досліджень і публікацій

Питання активного збагачення словникового запасу учнів українськими фразеологізмами досліджували вітчизняні мовознавці та методисти, зокрема Н. Д. Бабич, В. Г. Барабаш, І. С. Гнатюк, В. О. Горпинич, М. С. Вашуленко, А. П. Коваль, М. П. Коломієць, М. Я. Плющ, А. О. Свашенко, Л. Г. Скрипник, Л. М. Стоян та інші.

Мікросистемою стійких комунікативних форм (стандартів, кліше, шаблонів), мовленнєвим етикетом, властивим населенню та прийнятим суспільством, уважають фразеологізми С. Богдан, В. Кононенко, О. Миронюк, Н. Плющ, В. Русанівський, М. Стельмахович, Н. Формановська, В. Шеломенцев.

Роботи В. Барабаш, С. Гаврін, М. Демський, М. Коломієць, І. Синиця, М. Стельмахович, В. Ужченко присвячено проблемам вивчення фразеології в середній і старшій школі. Особливості систематизації фразеологізмів (вербальне та невербальне спілкування) досліджував Л. Соловець, використання інтерактивних освітніх технологій у процесі вивчення фразеології вивчав М. Лунько, особливості фразеологічних одиниць, методику фразеологічної практики розкрили О. Лобчук, В. Мельничайко.

Як бачимо проблему вивчення фразеології в початковій школі висвітлено недостатньо.

Аналіз методичної та педагогічної літератури останніх десятиліть засвідчує, що питання формування мовленнєвої культури молодших школярів засобами фразеологічних одиниць вербального та невербального спілкування спеціально не вивчалося, а згадуються лише основні форми вітання, прощання, запрошення та прохання, про що зауважували у своїх наукових доробкаї Г. А. Андрієвська, Н. Д. Бабич, М. С. Вашуленко.

Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні й визначенні методики фразеологічної роботи з учнями початкових класів як засобу підвищення їхньої комунікативної компетентності.

Виклад основного матеріалу дослідження

Особливість вивчення української мови полягає в тому, що вона є не лише предметом навчання, а й одним із важливих засобів виховання й розвитку особистості. У зв'язку із сказаним визначальним є розв'язання завдань формування комунікативної культури учнів на основі багатих виражальних можливостей української мови, зокрема через опанування стійких словосполучень, які репрезентують мовну й позамовну комунікацію. Рівень вихованості учнів виявляється в їхньому вмінні висловлювати думки словами, голосом та мімікою, в умінні уважно слухати інших, у багатстві їхніх етикетних висловлювань. Саме тому молодших школярів необхідно навчити спілкуватися за правилами вербального й невербального спілкування, які українці виробляли протягом століть. Працюючи з фразеологізмами, можна збагатити фразеологічний словник учнів, довести важливість правил етикету в суспільстві, ознайомити з нормами етикету в спілкуванні та особливостями українського національного етикету, а також упровадити комунікативну й діяльнісну змістові лінії навчання української мови. фразеологічний сполучення мовленнєвий комунікативний

Фразеологізми формувалися протягом століть, накопичуючи життєвий досвід людей. Найяскравіше вони виявляються в живій мові людей у найрізноманітніших формах. Стійкі сполучення слів є специфічними мовними формулами, віддзеркаленням світу, у них закодовано інформацію про минуле країни, про наших предків, про їхній спосіб сприйняття світу і їхню оцінку цього світу, у них акумульовано культурне надбання народу, його дух і неповторність.

Підтримувати інтерес учнів до проблеми культури спілкування на різних уроках у початковій школі можна завдяки використанню фразеологічних одиниць. Лексика є потужним засобом виразності, необхідним для спілкування (мовне вираження емоцій, експресивна оцінка, способи емоційного впливу, характеристики людей, предметів і явищ). Фразеологія як лінгвістична підсистема є найціннішою мовною спадщиною, що відбиває світогляд і національну культуру суспільства, а відтак фразеологічні одиниці як найважливіші мовні підсистеми є лінгвістичною універсалією, відповідно рівень володіння мовою визначається вмінням використовувати ці мовні одиниці у своєму мовленні.

Аналіз програм та підручників для початкової ланки засвідчує, що фразеологічні знання інтегровані в більшість предметів базисного навчального плану початкової школи, а вивчення фразеологічних одиниць у сучасній початковій школі має слугувати ефективним засобом збагачення активного словника молодших школярів. У сучасній методиці викладання української мови в початковій школі робота із семантизації фразових одиниць вважається одним із найперспективніших напрямів словникової роботи та розвитку мовлення молодших школярів. Йдеться про реалізацію семантичного підходу до навчання української мови. Автори підручників української мови використовують для вправ фразеологічний матеріал, який містить фрази з тематичної групи «Етикет». Більшість завдань у підручниках спрямовано на розуміння значення фразеологічної одиниці, і лише деякі завдання розраховані на повне засвоєння фразеологічної одиниці. Отже, вправ, які містять стійкі сполучення слів недостатньо, тому завдання вчителя дібрати нетрадиційні вправи з названими одиницями.

Методика виявлення семантики фразеологічних одиниць має передбачати: а) пояснення значення фразеологізмів та умов їх вживання має бути основним у навчанні лексики та фразеології; б) методично правильне тлумачення значення певного фразеологізму має стати основою для їх засвоєння та вживання в мовленні; в) розуміння тематичних рядів фразеологічних одиниць, співставлення їх зі значенням слова має бути міждисциплінарним [6].

Основна проблема цілеспрямованого розвитку фразеологічної компетенції в учнів початкової школи полягає в тому, що він порушує принципи системної методики навчання.

Молодші школярі мають уміти пояснювати значення фразеологічних одиниць (наприклад, пекти раків; легкий на руку; показати, де раки зимують; каламутити воду; цокотіти зубами; дерти носа вгору; золоті руки; знати, як свої п 'ять пальців; ніде голці впасти; як сніг на голову.); знаходити фразеологічні одиниці в реченнях (наприклад, Павло зауважив, що хлопці вміють тільки теревені правити. Увесь день мати крутилася по господарству, як муха в окропі); правильно вживати фразеологічні одиниці в мовленні (учні початкових класів мають труднощі під час складання речень із фразеологізмами). Останнє пов'язано з тим, що молодші школярі складають неправильно речення, використовуючи фразеологізми в буквальному значенні, тобто як вільні словосполучення. Більшість речень, складених учнями, мають схематичний зміст і просту структуру.

Отже, труднощі вживання стійких сполучень слів переважно пояснюються незнанням або неточним розумінням значення фразеологізму. Це спричинено й відсутністю роботи над значенням фразеологічних одиниць в процесі навчання, тому освітній процес потребує змін і цілеспрямованої роботи вчителя початкових класів з учнями щодо освоєння фразеологічних одиниць.

Для вдосконалення роботи з формування лексичної компетентності можна запропонувати такі види вправ:

виокремлення фразеологізмів у реченні (тексті), їх аналіз та порівняння з вільними сполученнями слів;

аналіз лексичного значення фразеологізмів;

добирання слів, близьких чи протилежних за значенням до фразеологізмів;

виконання тестових завдань, які вміщують фразеологізми;

побудова речень і зв'язних висловлювань із фразеологічними зворотами [5].

У процесі організації такої роботи важливо викликати інтерес учнів початкових класів, зацікавити їх, показати, як у повсякденному усному й писемному мовленні можна використовувати фразеологізми, як вони прикрашають мовлення, підкреслюють український колорит.

Одним з ефективних прийомів є ознайомлення з фразеологічними зворотами, їх аналіз визначення ролі й значення в певному контексті. У початкових класах пояснювати фразеологізми, як і нові слова, має тільки вчитель, звернувшись до його семантики. Вивчення досвіду вчителів доводить, коли учень зрозуміє походження фразеологізму, його значення, то йому набагато легше буде використовувати стійке сполучення слів у своєму мовленні [4]. Систематична робота на уроці, у процесі якої використовуються елементи порівняння фразеологізму і його лексичного відповідника, а також добір синонімів дозволить школярам відчути його емоційно-експресивну силу. Розвиток інтересу до фразеологізмів через усвідомлення їх значення сприяє бажанню використовувати їх у власному мовленні.

Кожен клас початкової школи передбачає свій обсяг і тематику стійких сполучень слів. Наприклад, у другому класі методичними матеріалами пропоновано такі:

при вивченні власних і загальних назв іменників варто засвоїти фразеологізми про працю та лінощі (голкою криниці не викопаєш; треба нахилитися, щоб з криниці води напитися); про багатство й бідність (багатому й під гору вода тече, а бідному і в долині треба криницю копати);

при вивченні ознак предметів пропонуються такі фразеологізми (нечистий на руку; не з полохливого десятка; одним миром мазані; білими нитками шитий);

при вивченні слів, що означають дії предметів рекомендовано вивчення фразеологізмів про працю (рук не чути; сім раз відміряй - один раз відріж; крутитися, як білка в колесі; нагострити сокиру; коси коса, поки роса; наскочила коса на камінь тощо).

Як бачимо автори підручників з української мови (О.М. Білецька, Л.О. Варзацька, М.С. Вашуленко, О.І. Мельничайко, Л.В. Скуратівський) використовують у своїх вправах матеріали, які насамперед дають змогу учням засвоїти основи правильної поведінки [2; 3].

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження

Отже, проблема вивчення фразеологізмів та правильно організована робота над розумінням їх образного змісту посідає важливе місце в теорії та практиці навчання рідної мови. Суттєвою частиною вивчення курсу української мови є розуміння переносного значення слів і виразів, що впливає на розвиток комунікативних навичок молодших школярів.

Спеціально дібрані вправи сприяють цілеспрямованому розвитку комунікативних навичок учнів, допоможуть зробити мовлення школярів правильним, образним та емоційно насиченим, формують лексичну компетентність.

Знання фразеології та вміння користуватися її засобами є найважливішими ознаками високої мовленнєвої культури дітей молодшого шкільного віку.

Список використаних джерел

1. Буряк П. А. Робота над фразеологізмами. Початкова школа. 2000. № 4. С.11-14.

2. Вашуленко М. С., Дубовик С. Г. Українська мова та читання: підруч. для 2 класу закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах). Ч. 2. К.:Видавничий дім «Освіта», 2019. 144 с.

3. Вашуленко М. С., Дубовик С. Г., Васильківська Н. А. Українська мова та читання: підруч. для 3 класу закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах). Ч. 2. К.:Видавничий дім «Освіта», 2020. 160 с.

4. Волошина Г. Підвищення рівня мовленнєвої культури другокласників засобами фразеологізмів. Збірник наукових праць Психолого-педагогічні проблеми сучасної школи. Вип. 2(8), 2022.

5. Соловець Л. Фразеологізми як засіб формування культури спілкування школярів. Початкова школа. 2006. №6. С. 19-22.

6. Типові освітні програми нової української школи 1-2 та 3-4 класи. К.: Видавництво «Світоч», 2019. 336 с.

Размещено на Allbest.ru