Концепт "щастя" в китайських приказках та прислів'ях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

Концепт «щастя» в китайських приказках та прислів'ях

ЗМІСТ

• ВСТУП
• РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ КОНЦЕПТУ У МОВНІЙ СВІДОМОСТІ
• 1.1 Концепт як базова одиниця культури
• 1.1.2 Роль концепту у мовній картині світу
• 1.3 Поняття прислів'їв та приказок

1.4 Особливості мовної картини світу китайців

• 1.5 Приказки та прислів'я як складова китайської лінгвокультури
• Висновки до розділу 1
• РОЗДІЛ 2. КОНЦЕПТ ЩАСТЯ В КИТАЙСЬКИХ ПРИКАЗКАХ ТА ПРИСЛІВ'ЯХ
• 2.1 Специфіка китайських прислів'їв та приказок
• 2.2 Переклад паремій з китайської мови
• 2.3 Синтаксичні особливості китайських прислів'їв з концептом «щастя»
• 2.4 Поняття щастя в китайській культурній традиції
• Висновки до розділу 2
• ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
• СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
• ВСТУП
• Кожен народ відрізняється один від одного своїм баченням світу. На цю відмінність впливає віра, менталітет, різні традиції і звичаї, культура. Носіями такої етнокультурної інформації є прислів'я та приказки, в яких відображена народна культура і цінності поколінь. Ці життєві мудрості, що передаються з вуст в уста і відомі кожній людині ще з дитинства, дають змогу молодому поколінню формулювати погляди на етику та мораль.
• Прислів'я - це вислів, що представляє собою закінчену думку і несе повчальний зміст.
• Приказка - це яскравий і влучний стійкий народний вислів, який часто має гумористичний ухил. Це особливий фразеологізм, що відображає життєве явище або ситуацію.

Вивчення прислів'їв і приказок є дуже актуальним. Результати досліджень показали, що прислів'я і приказки ? це та частина «мовної свідомості», в якій знаходить відображення життєвий досвід народу.

Китай -- одна з найдавніших держав у світі з тисячолітньою історією та культурою. Приказки та прислів'я Китаю всесвітньо відомі завдяки своїй мудрості. Їх образність і глибокий сенс потребують особливої уваги, враховуючи відмінність західного і східного менталітету. В даний час існує широка проблематика у вивченні тенденцій розвитку мов міжкультурного спілкування, їх здатності служити інструментом вираження національної ідентичності. Наразі у вітчизняній фольклористиці з'являється все більше досліджень, які розглядають різні жанри усної народної творчості. Їх збереження і розвиток як елементів етнічної культури в умовах процесу глобалізації дає підстави для світорозуміння, толерантності та міжкультурного взаємодії різних народів. Особлива роль при цьому відводиться комунікативним формам фольклору - прислів'ям та приказкам.

Актуальність дослідження полягає в тому, що прислів'я і приказки відображають дійсність, що пов'язана з людиною та її сприйняттям навколишнього світу. Аналіз прислів'їв і приказок про щастя дозволяє визначити їх роль у житті народу, дізнатися яке уявлення про щастя мають представники китайської культури.

Об'єкт дослідження: китайські прислів'я та приказки зі значенням «щастя».

Предмет дослідження: структурно-семантичні особливості китайських прислів'їв і приказок зі значенням «щастя».

Мета дослідження: аналіз структурно-семантичних особливостей китайських прислів'їв і приказок зі значенням «щастя»

Завдання дослідження:

- надати визначення поняття «прислів'я» та «приказки»

- дослідити поняття концепту в лінгвокультурології

- виявити особливості мовної картини світу китайців

- проаналізувати прийоми перекладу

Матеріал дослідження: китайські прислів'я та приказки зі значенням «щастя»

Методи дослідження:

- описовий метод (для визначення теоретичних засад дослідження прислів'їв та приказок)

- дискурс-аналіз (для детального розгляду китайських прислів'їв та приказок)

- індуктивний метод (для узагальнення аналізованої інформації у висновках);

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що робота дозволить розширити уявлення про мовну картину світу китайців та поглибить поняття «щастя» в їх світогляді. Окрім того, матеріали роботи можуть використовуватися в практиці викладання китайської мови.

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ «КОНЦЕПТУ» У МОВНІЙ СВІДОМОСТІ

1.1 Концепт як базова одиниця культури

Концепт - у перекладі з латинської «conceptus» - означає буквально «поняття, зачаття». Це ключове поняття лінгвокультурології, що утверджується в мовознавстві, і має безліч визначень і підходів до його вивчення. Незважаючи на всю різноманітність варіантів тлумачення, поняття «концепт» одностайно визнається одиницею ментального простору та базовою одиницею культури.

Концепт - це національний образ, ідея, символ, ускладнений ознаками індивідуального уявлення, має етнокультурну відміченість [3, с. 26].

Лінгвокультурний концепт лежить в індивідуальній та колективній свідомості, бо саме у свідомості відбувається взаємодія мови та культури. Деякі дослідники характеризують концепт як «згусток» культури в людській свідомості, а хтось - як «згусток» знань і уявлень, яким супроводжується слово. Культурний концепт розуміється як ментальна сутність, що має ім'я в мові та структурує культурно-національне уявлення людини про світ.

Дослідники характеризують концепт як окрему сутність та вважають його:

1. одиницею ментальності

2. одиницею свідомості

3. одиницею інформації про світ

4. одиницею мовного бачення світу

5. продуктом національно-культурної ментальності

Класифікувати концепти можна за різними критеріями. Наприклад, концепти поділяються на універсальні («життя», «щастя»), етнічні («Батьківщина», «патріот»), соціальні («праця», «багатство», «право»), індивідуальні (що розкривають систему цінностей певної людини). Найпоширеніша класифікація - це поділ концептів на універсальні та національні. Універсальні концепти постають у вигляді загальнолюдських знань та не мають культурної специфіки (добро ? зло, радість ? горе, любов ? ненависть). Національні можуть бути орієнтовані на певний етнос.

За змістом концепти поділяються на такі:

1. уявлення (картинка мислення) - яблуко, груша, холод, кислий, червоний;

2. схема - концепт, представлений певною узагальненою схемою: схематичний образ дерева, людини;

3. поняття - концепт, який складається з найзагальніших ознак предмета чи явища: квадрат - прямокутник з рівними сторонами;

4. фрейм - багатокомпонентний концепт, який являє собою сукупність складових частин: магазин, стадіон, лікарня;

5. сценарій - послідовність епізодів у часі: відвідування ресторану, подорож в інше місто, бійка, екскурсія;

6. гештальт - комплексна, цілісна функціональна структура, яка упорядковує розмаїття окремих явищ у свідомості: школа, любов. [6, с.3]

У лінгвокультурології мова - це основний спосіб, завдяки якому в людській свідомості формуються базові поняття - концепти. Концептуальні ознаки виявляються через семантику мови. Значення слів, речень, текстів служать джерелом знань про зміст тих чи інших концептів. Слово являє собою лише частину концепту, в наслідок чого з'являється необхідність синонімії слова, потреба в текстах, які разом розкривають зміст концепту. Етнічна спільнота сприяє стандартизації образу, в результаті якої концепти стають загальнонаціональними, груповими або особистими. За допомогою картини світу ментальність пов'язана з культурою. Основною одиницею ментальності є концепт даної культури, що реалізується в межах словесного знаку і мови взагалі, а також виражений у формі образу, поняття або символу.

Мова відображає аспекти людської діяльності. Концептуалізація світу здійснюється через мову. Знайти відображення в мові могло тільки те, що є в наявності в дійсності, в якій перебуває народ. В. Гумбольдт - основоположник теорії мовної картини світу - стверджував, що в «кожній природній мові є характерний тільки для неї огляд світу».

1.1.2 Роль концепту у мовній картині світу

Дослідники культурології аналізували проблеми співвідношення образу світу, існуючого в свідомості, і образу, закріпленого в мові. В результаті, вони виокремили два типи картини світу: мовну та концептуальну. Мовна картина світу - це система взаємопов'язаних лінгвістичних одиниць, що відображає загальний стан речей у внутрішньому світі людини та її зовнішньому навколишньому середовищі. Це спосіб відбиття реальності у свідомості людини. Сучасна лінгвістика вважає концептуальну картину світу більш масштабною, оскільки вона містить систему смислів, що втілена за допомогою слів-концептів. Концепти, що є у концептуальній картині світу, утворюють концептосферу, а мова використовує мовні знаки, що утворюють мовний (семантичний) простір. Мовна модель є вторинною після концептуальної. Мовна картина світу пояснює концептуальну та є більш традиційною.

Менталітет народу, його звичаї та традиції, генний код нації - всі ці фактори складають повну картину світосприйняття людини. Але одним із найважливіших впливових складників є саме мова. «Всяка мова, - писав В. Гумбольдт, - позначаючи окремі предмети, насправді творить: вона формує для народу, який є її носієм, картину світу».

Сукупність усіх уявлень та образів, відбитих у символах, мовних знаках культури, фразеологізмах, створює мовну картину. Підхід до усної народної творчості як віддзеркаленої в ній мовної картини світу допомагає виявити її специфіку у взаємодії з культурами інших народів. У кожного народу своє бачення однієї і тієї ж речі. Тільки власна мовна картина світу дозволяє помітити певні відтінки, розкрити внутрішній прихований зміст. Знання традицій, звичаїв, культурних надбань власного народу, що виражається у наявності у читача певних знань, концептів, дає можливість отримати потрібну інформацію.

У системі мови виділяють концепти, які виступають складними мовними одиницями та передають особливості мислення народу та його способу життя. Вони відіграють ключову роль у розумінні культури, тому дослідження концептів є актуальною проблемою.

Дослідники активно застосовують такі методи:

1) Метод лексикографічного дослідження

Це базовий метод при розгляді концепту. Вчені вважають, що слід аналізувати дані тлумачних словників, тому що це дає можливість характеризувати семантику ключових слів концепту та описувати їх асоціативні складові.

2) Контекстуальний аналіз

Цей метод базується на дослідженні концептуальної структури тексту. Він має особливе значення, тому що в художніх творах репрезентується як базова, загальнонаціональна концептуальна картина світу, так і індивідуально-авторська.

Контекстуальний аналіз здійснюється в трьох аспектах:

а) лексико-системному, що має в своїй основі вчення про слово як одиницю лексичної системи;

б) функціональному, що передбачає аналіз функціонування слова і фразеологізму в контексті комунікативної діяльності;

в) когнітивному, що спирається на основні положення когнітивної лінгвістики.

3) Компонентний аналіз

Спрямований на встановлення базових значень імені концепту. В його основі лежить дефініційний аналіз, за допомогою якого можна дослідити понятійну складову шляхом вичленовування й опису сем.

4) Метод вільного асоціативного експерименту (ВАЕ)

Вільним асоціативним експериментом послуговуються при відтворенні фрагментів мовної картини світу та дослідження специфіки формування національного менталітету. Вільний асоціативний експеримент є найпростішим з усіх асоціативних експериментів і водночас досить ефективним. [7, с.94]

5) Етимологічний аналіз

Спрямований на відображення внутрішньої форми імені концепту - слова, що репрезентує концепт.

«Внутрішня форма - першооснова концепту» [4, с.103]

6) Концептуальний аналіз

Об'єктом дослідження є смисли, що передаються окремими словами, граматичними категоріями або текстами. Включає контекстуальний аналіз, дефініційний, порівняльні і зіставні методи та інші. Він поєднує в собі мовну і культурну семантику слова, що дозволяє об'єктивно і повно провести логічний аналіз концептів природної мови.

7) Пареміологічний аналіз

Спрямований на вивчення матеріалу приказок, прислів'їв, афоризмів, оскільки вони відображають мовну картину світу народу. У пареміях можна знайти осмислення того чи іншого концепту, що склалися протягом тривалого часу і змінювалися залежно від місця, часу і умов прояву концептуальних сутностей в житті народу [Залевська, 2005]. Пареміологічний аналіз тісно пов'язаний з контекстуальним, так як прислів'я та приказки, «наділені національно-культурним компонентом семантики, беруть участь у створенні культурно-фонового потенціалу художнього тексту» [Залевська, 2001].

Для достовірної побудови концепту найбільш ефективним є комплексне використання методів дослідження. Методика комплексного аналізу лінгвокультурних концептів допомагає виявити різноманітні мовні засоби репрезентації концепту та висвітлити особливості змісту і структури концепту.

1.3 Поняття прислів'я та приказок

Прислів'я і приказки займають важливе місце серед жанрів народної творчості. Це духовне багатство, що відображає риси народної історії, побут та традиції предків, спосіб життя і мислення, а також досвід, що передається з покоління в покоління. Їх можна розглядати в різних аспектах дослідження, тому вони представляють значний інтерес для найрізноманітніших спеціалістів - лінгвістів, етнографів, літературознавців.

Прислів'я та приказки є засобом збереження та передачі людського досвіду, культури народу, його традицій та звичаїв.

У чому різниця між прислів'ям та приказкою? Прислів'я - це невелика притча, повчання, логічно закінчене висловлювання, що одночасно має і пряме, і переносне значення. Приказка - це простий вислів без судження та висновку, що сприймається буквально. Тобто прислів'я має повчальний зміст, а приказка лише несе в собі якесь поняття.

Прислів'я являє собою синтаксичну одиницю - речення, тож формальну структуру прислів'я вивчає граматика. Змістовний аспект прислів'я вивчається культурологією, етнолінгвістикою, етнографією. Культура передається з вуст в вуста у мовній формі. На перших етапах розвитку суспільства вона передавалася усно - в тому числі через прислів'я, оскільки це жанр усної народної творчості.

Етнолінгвістика - це розділ мовознавства, що вивчає зв'язок мови до культури. Вона досліджує також інші форми, у яких виражає себе колективна свідомість, народний менталітет, «картина світу», що склалися в певному етносі чи соціумі загалом, тобто вся народна культура, усі її види, форми, жанри -- вербальні (лексика та фразеологія, пареміологія, фольклор), акціональні (обряди), ментальні (звичаї, вірування).

Етнографія - наука про етнічну історію народів, формування їх культури та побуту - також не може обійтись без вивчення прислів'їв.

В. Жайворонок акцентує увагу на тому, що в коло етнолінгвістичних досліджень входить вивчення мовних явищ, що відображають етнокультурні, міфологічні уявлення. «Народні приказки - це насамперед символічні текстотворчі одиниці, в яких нарощування змісту відбувається через стандартизацію форми». [11]

Вищезгадані науки дають можливість робити глибокий та всебічний аналіз прислів'їв, як і саме вивчення прислів'їв робить значний внесок у розвиток цих наук.

Пареміологія - це наука про прислів'я та приказки. Паремії - у перекладі з грецької «paromia» - означають «вислів, притчу». Це явище характерне для усіх мов світу. Прислів'я ? це паремія, що граматично співвідноситься з реченням. Питання щодо місця паремій завжди було дискусійним. Вони сприймаються як одиниці мови, що реалізуються в мовленні, і трактуються як особлива група мовних одиниць комунікативного типу в межах фразеологічного рівня. Слід відзначити, що прислів'я є складним мовним явищем, тому у науці досі немає єдиного визначення паремії цього виду. Прислів'я та приказки дають змогу потрапити в глибини національного способу мислення або ментальності.

Прислів'я та приказки належать до розряду нетипових текстів малої форми (жарти, загадки, аксіоми і т.д.). Як мовні елементи, вони завжди готові до використання в процесі спілкування. Прислів'я та приказки належать до одиниць, що репрезентують мовну картину світу та відтворюють фрагменти мовної свідомості.

Отже, прислів'я та приказки - це специфічне мовне явище, завдяки вивченню якого з'являється унікальна інформація про народ - носія мови, його культуру, історію.

1.4 Особливості мовної картини світу китайців

Мова відображає усі аспекти людської діяльності та малює свою «картину світу». Дослідники вважають, що знайти відображення в мові могло тільки те, що є в наявності в дійсності, в якій перебуває народ. За словами польської лінгвістки А. Вежбицької, «мова ? це найкраще дзеркало людських культур; саме за допомогою словників природних мов ми виявляємо і розпізнаємо конфігурації, специфічні для різних народів світу». Мова дозволяє вести діалог між сучасним поколінням та минулим і майбутнім, а також поглянути на чужу культуру очима носія мови. Взаємодія колективної мовної свідомості, реального світу та мови як засобу фіксації знань про світ приводить до формування особливого феномену - національно-мовної картини світу. [8]

Основоположником теорії мовної картини світу вважають В. фон Гумбольдта. Він відзначав, що національно-культурна специфіка мовної картини світу є продуктом мовної свідомості нації. Національну мовну картину світу утворює цілий комплекс факторів, під впливом яких формується національна мовна особистість, національний менталітет. Національний менталітет відображається в мовній особистості.

Щоб краще зрозуміти національну специфіку мовної картини світу, слід розглянути питання щодо своєрідності розумової діяльності, оскільки це впливає на те, яким чином носій тієї чи іншої мови сприймає об'єкти реальної дійсності.

У китайців краще розвинена права півкуля мозку, що відповідає за образне мислення та символіку. Мислення китайців одночасно є образним і конкретним. Його називають «асоціативним», тобто мислення категоріями. Китаїсти, на підставі досліджень психологів, зробили висновок, що читання і письмо у китайців та японців мають тісний зв'язок із діяльністю правої півкулі головного мозку.

Китайське мислення пристосовано до безпосереднього сприйняття і використання аналогій. Слід відзначити таку особливість, що китайці звикли до візуального сприйняття, тому вони часто залучають наочність.

1.5 Прислів'я та приказки як складова китайської фразеології

щастя китайський приказка прислів'я

Фразеологізми китайської мови мають свою національну особливість, завдяки ним можна поглибити свої знання про спосіб життя, характер, культуру і традиції китайського народу. Незнання тих чи інших реалій ускладнює процес комунікації. В китайській мові фразеологізмами називаються стійкі поєднання, яким властиво цілісне значення.

На даний момент у китайській фразеології найбільш поширеною є класифікація, запропонована китайським лінгвістом Ма Гофанем (Вн№ъ·І). Вона містить п'ять розрядів:

1. Ченьюй (іЙУп chйngyu, буквально: «готовий вираз») - ідіома;

2. Яньюй (СиУпyаnyu) - прислів'я;

3. Сехоуюй (РЄєуУп xiзhтuyЁі) - недомовка-іносказання;

4. Гуаньюн'юй (№ЯУГУпguаnyтngyu, буквально: «звичний вираз») - фразеологічне поєднання;

5. Суюй (ЛЧУп souyЁі, буквально: «простий вираз») - приказка.

Прислів'я та приказки часто використовують на сторінках китайської публіцистики і художньої літератури. Дослідники не завжди розділяють прислів'я (яньюй СХ Упyбn yu) і приказки (суюй ЛЧУпsъyu), а розглядають їх як єдине поняття, та об'єднують в один термін ? приказка-прислів'я (ЛЧСису-янь).

Яньюй - ритмізований вислів, що несе узагальнену думку або висновок. Він відображає думки і світогляд китайського народу. Китайські прислів'я складаються з чотирьох і більше ієрогліфів, так як являють собою закінчені вираження. Яньюй представляють собою семантичні і синтаксичні єдності. Вони часто діляться на дві частини, іноді їх частини являють собою паралельні конструкції. Типовим для них є відсутність особистих займенників (узагальнений характер) та відсутність лексичних повторів.

Суюй - це стійке поєднання слів, що характеризується метафоричністю і експресивністю. Через нестійкість структури китайських приказок їх переклад являє собою особливу складність для лінгвістів-перекладачів, оскільки дуже схожі на інші фразеологічні одиниці. Відсутність прямого повчального сенсу - ось що є основною відмінністю приказки від прислів'я.

Прислів'я та приказки Китаю відомі завдяки своїй мудрості. Багато із них з'явилися ще до нашої ери і дійшли до нас, зберігши свою форму. Кожен народ століттями накопичував життєвий досвід, щоб передати його своїм нащадкам. До виникнення писемності мудрі поради та настанови, висновки щодо взаємин між людьми, щодо їх звичаїв та способу мислення передавалися у формі влучного короткого вислову або в формі образного звороту, який легко запам'ятовувався. [5, c.6 ].

Цінність китайських прислів'їв та приказок виявляється в тому, що завдяки їм ми бачимо, як стародавні китайці сприймали дійсність. Саме в цих зразках народної творчості відбито основні риси національного характеру, узагальнено багатющий життєвий досвід попередніх поколінь. Окрім цього, китайські прислів'я та приказки відбивають умови життя народу, його історію, особливості духовної культури, географію країни тощо. [5, c.6 ].

Китайські прислів'я викликають інтерес багатьох китайських вчених, які по різному визначають це поняття. Фу Хуайцінь (·ы »ґ За) розглядає прислів'я як короткий образний вислів, який може передавати досвід і повчати. [13]

Потрібно звертати особливу увагу на образність і глибокий сенс прислів'їв та приказок, враховуючи відмінність західного і східного менталітету. Виступаючи найважливішими культурними маркерами, китайські етнічні прислів'я не втрачають своєї актуальності.

Основною ознакою китайського прислів'я є стійкість та загально-зрозумілість. Китайські народні прислів'я завжди експресивні, в їх структурі завжди можна виділити різні форми алегоричній образності (порівняння, метафора, уособлення). За своєю природою вони призначені для усного мовлення.

Слід зазначити певну специфіку китайських прислів'їв, в яких відображаються особливості національної культури, мислення і характеру. Китайці відрізняються спокійним темпераментом та стриманою поведінкою. Вони прагнуть досягти гармонії. На такий спосіб життя і мислення китайців мали великий вплив навчання Конфуція і Лао-цзи, які проповідували принцип «золотої середини», відповідно до якого людині завжди слід вибирати середній шлях і уникати крайнощів. Наприклад: ФВВъФтїчЈ¬Л®ВъФтТз - Коли місяць повний, то він губиться, коли вода повна - вона розливається (букв.). Метафоричне значення: коли справи процвітають до крайності, то згодом вони ідуть на спад. [29]

Китайські приказки наділені дотепністю, прихованим змістом і глибоким культурно-історичним підтекстом. Хоча китайські прислів'я та приказки мало досліджені, але роботи вчених-сходознавців є гарною базою для досліджень. Вивчення китайських прислів'їв та приказок важливо для усіх, хто цікавиться китайською мовою і культурою, оскільки це полегшує розуміння китайської картини світу.

Висновки до розділу 1

В результаті проведеної роботи, а саме теоретичного аналізу, можна зробити наступні висновки.

Концепт є ключовим поняттям лінгвокультурології. Найбільш сприятливим терміном для розуміння концепту виявився наступний: «концепт - це базова одиниця культури». Культурний концепт відображає ментальну сутність народу, яка завжди пов'язана з мовною картиною світу. Основною одиницею мовної картини світу є значення, концептуальної - концепт. Мовна картина світу має зв'язок з конкретною мовною особистістю, оскільки мова існує в свідомості її носіїв.

Також ми з'ясували, що таке прислів'я та приказки та їх різницю. Прислів'я та приказки належать можна об'єднати загальною назвою - паремії. Основна різниця між приказкою та прислів'ям це відсутність прямого повчального сенсу. Для того, щоб поглибити розуміння світосприйняття народу та особливості його мислення, треба вивчати та аналізувати народні прислів'я та приказки, оскільки вони відтворюють характерний для певної спільноти менталітет.

В китайській мові прислів'я і приказки об'єднують в єдине ціле: «ЛЧСису-янь», тобто приказка-прислів'я. Вони є особливим жанром фразеологічних одиниць. Отже, перекладачеві корисно знати не тільки історію Китаю, його традиції, літературу, моралі і звичаї народу, але й вивчати приказки та прислів'я задля широкого розуміння сприйняття китайцями навколишнього світу.

РОЗДІЛ 2. КОНЦЕПТ «ЩАСТЯ» В КИТАЙСЬКИХ ПРИКАЗКАХ ТА ПРИСЛІВ'ЯХ

2.1 Специфіка китайських прислів'їв та приказок

Прислів'я - це своєрідна мова, накопичена довгими роками. Вони допомагають привити правильні цінності та змінити соціальний порядок, а також формують моральну свідомость, думки і переконання, та служать порадою для людей.

Прислів'я СиУп yаnyu визначається так КмУпµДТ»ЦЦ; Бчґ«УЪГсјдµДјтБ·НЁЛЧ¶шФўТв·бё»ЙоїМµДУп ѕдЈ¬ґу¶а·ґУіИЛГсµДЙъ»оєНЙъІъѕ­Сй - один із видів паремій; поширені в народі стислі та багатозначні речення з глибокою мораллю, що в основному відображають життя та досвід народу.

Ло Шенхао вважає, що китайські прислів'я є граматично закінченими реченнями, що виражають судження, які базуються на досвіді покоління. Часто це один або два рядки у структурі, з чотирма або більше словами у рядку, вираженими у формі розмовної чи літературної мови.

Китайські прислів'я та приказки - це особливі фіксовані речення, поширені в народному мовленні. Для них характерні такі риси:

відсутність особистих займенників (загальна особистість)

відсутність повторення словникового запасу

наявність двох смислових планів - буквального та переносного

Китайські народні прислів'я мають особливу виразність і алегоричність (шляхом застосування таких засобів мови як порівняння, метафора, уособлення). Вони використовуються для усного спілкування, а також для літературних та художніх стилів, щоб передати характеристики мови персонажа.

Вень Дуаньчжен зазначає, що:

1) багато китайських прислів'їв мають глибоке філософське значення і представляють мудрість китайського народу;

2) деякі прислів'я висловлюють традиційні думки китайської нації та торкаються всіх аспектів життя;

3) прислів'я являють собою результати практики та досвіду людей, що належать до різних професій, та мають функцію передачі досвіду та навчання.

2.2 Переклад паремій з китайської на українську мову

Переклад прислів'їв та приказок є актуальною темою перекладознавства. Оскільки паремії в українській та китайській мови мають свої певні особливості (лексичні, стилістичні, синтаксичні), то їх відповідник у іншій мові є тільки приблизним, але не на 100% відсотків точним. Щоб адекватно перекладати паремії, треба дотримуватися декількох принципів:

1. тримати орієнтир на контекст прислів'я або приказки

2. опиратися на словниковий фонд

3. дотримуватися стилістики

4. підбирати слова, що якогома точніше віподпідають оригіналу

Перекладознавці виділяють 5 основних методів перекладу паремій:

1. Переклад повним відповідником (еквівалентом)

Якщо в мові перекладу є паремія ідентична за значенням та стилістикою до мови оригіналу, то при такому перекладі лексична образність прислів'я не зникає, але структура самого прислів'я може бути змінена.

- ёЈ±ЎФЦЙъ Fъ bбo zвi shзng - Де мало щастя, там виникне біда.

- УРёЈН¬Пн, УРДСН¬µ± Youfъ tуng xiang, you nбn tуng dвng - І в горі, і в радості [26].

2. Переклад з частковим відповідником

Під час такого перекладу зберігається зміст та стилістичне забарвлення прислів'я, але втрачається його образність.

- ґуДСІ»ЛА, ±ШУРєуёЈ Dа nаn bщsi, bм you hтu fъ - Той, хто пережив велике лихо, гідний щастя.

- РТёЈґУАН¶ЇЦРАґ Xмngfъ cуng lбodтng zhфng lбi - Буде робота - буде щастя.

3. Дослівний переклад (калькування)

Усі слова/звороти перекладаються відповідно до мови оригіналу та зберігають образні лексеми. Завдяки такому методу можна передати та відворити національний колорит прислів'я.

- јТУРТ»АПЈ¬ИзУРТ»±¦ Jiв youyо lao, rъ youyо bao - Якщо в сім'ї є старі, у сім'ї є багатство.

- ИЛАПѕ«Ј¬ЅЄАПА± Rйn lao jоng, jiвng laolа - Людина як імбир, чим старіше, тим гостріше (мудріше).

- јуКЗѕЫ±¦ЕиЈ¬ЗЪКЗТЎЗ®Кч Jian shм jщbaopйn, qнn shм yбoqiбnshщ - Скромність - повний таз коштовностей, працьовитість - грошове дерево.

- Дс·Й ГчББ ґ¦, ИЛ ±ј РТёЈ В· Niao fзi mнngliаng chщ, rйn bзn xмngfъ lщ - Птиця летить в світле місце, людина прагне до щасливого шляху.

- ёЈ Из ¶«єЈ, КЩ±ИДПЙЅ Fъ rъ dфnghai, shтu bi nбnshвn - Щастя схоже на море Дунхе, тривалість життя ? як Гора Наньшань.

- ёЈЦБРДБйЈ¬ФЦБоЦѕ»и Fъzhмxоnlнng, zвi lмng zhм hыn - Щастя і дуракові помагає, а нещастя й розумного дурнем зробить.

4. Переклад з «псевдодослівним» відповідником

Цей метод використовується тоді, коли паремії не мають повного чи часткового відповідника в мові перекладу. Перекладач повинен надати свій унікальний варіант перекладу, не зберігаючи зміст та образність. Цей метод «псевдоприслів'я» часто використовують у перекладі художніх творів зарубіжної літератури, оскільки іноді еквіваленти деяких прислів'їв повністю відсутні.

- В·ТЈЦЄВнБ¦, ИХѕГјыИЛРД Lщ yбo zhо malм, rм jiu jiаn rйnxоn - Старий друг краще нових двох.

- ИЛРДЖлЈ¬М©ЙЅТЖ Rйnxоn qн, tаishвn yн - Гуртом і батька бити легше.

- »оµЅАПЈ¬С§µЅАП Huу dаo lao, xuй dаo lao - Вік живи - вік учись.

5. Описовий метод

Цей метод використовують за відсутності повних або часткових відповідників та неможливості використання методу калькування. Під описовим методом розуміється пояснення, порівняння, опис або тлумачення прислів'я або приказки, після якого вони перестають існувати як самостійна одиниця мови. Під час такого перекладу втрачається зміст та стилістика паремії.

- МТАоІ»СФЈ¬ПВЧФіЙхи Tбoli bщ yбn, xiа zм chйngqо - Мовчазна людина і слова не скаже, люди поважають її за добрі якості.

- Жп»ўДСПВ Qн hu nбn xiа - Зупинитися неможливо, немає шляху назад.

2.3 Синтаксичні особливості китайських прислів'їв з концептом «щастя»

Основні конструкції, що використовуються в приказках та прислів'ях про щастя, мають такі особливості:

- Узагальнено-особове/невизначено-особове речення

Особливість таких прислів'їв у тому, що в них відсутня особа, що виконує дію, виносить якесь судження або правило. Специфіка цих речень в тому, що вони надають мовленню афористичного характеру та можуть виражати психічний стан особи в певних типових ситуаціях.

1. УВёТ, КВ »б іЙ№¦; Yonggan, shм huм chйnggфng - Будеш мужній - досягнеш успіху.

2. ЗЪАН, РТёЈ ±Ш Аґ qнnlбo, xмngfъ bм lбi - Будеш працьовитим - обов'язково отримаєш щастя.

3. ИЛ УР ЖЅ°І ±гКЗ ёЈ Rйn you pнng'вn biаn shм fъ - Маєш благополуччя ? вже щасливий.

4. ОЄЙЖЧоАЦ Wйi shаn zuм lи - Будеш добрим - станеш щасливим.

5. ёЈЧФЗЪЦеà Fъ zм qнn zhфng dй - Щастя знаходять завдяки працьовитості.

- Вживання дієслів наказового способу

Такі прислів'я носять повчальний характер та виконують функцію настанови, поради, повчання. Завдяки наказовому способу, прислів'я закликає або застерігає від здійснення певної дії, або носить попереджальний зміст. Форма імперативу вказує на неоднозначність стану «щастя», та застережує: особа має розуміти, що не все «щастя» є таким насправді.

1. УРёЈН¬Пн, УР ДС Н¬ µ± Youfъ tуng xiang, you nбn tуng dвng - Діліться радощами, разом долайте труднощі.

2. РТёЈµЅАґТЄѕЇМи, ФЦДСµЅАґТЄјбЗї Xмngfъ dаolбi yаo jingtм, zвinаn dаolбi yаo jiвnqiбng - Приходить щастя - будь обачний, приходить лихо - не будь стійкий.

3. ЙнФЪёЈЦРТЄЦЄёЈ Shзn zаi fъ zhтng yаo zhо fъ - Пізнаючи стан щастя, цінуй його.

- Умовні речення

Даний вид прислів'їв або приказок зазвичай має умову, при якій відбудеться те, про що сказано в головному реченні. Граматисти відзначають своєрідність умовних речень, яка полягає в тому, що ні дії-умови, ні дії-наслідку не існує, а лише передбачається. Форма умовного способу вказує на стан, зображений як неможливий, щоб стати реальним.

1. ёЈ±ЎФЦЙъ Fъ bбo zвi shзng Якщо щастя замало - легко з'явиться біда.

2. РДАпНґїм°ЩІЎПы Xоnli tтngkuаi bai bмng xiвo - Якщо на душі немає суму, то і хвороба не прийде. [15]

- Протиставний сполучник «а»

Сполучник «а» вказує на відмінність двох позицій за будь-якою ознакою, він має значення невідповідність причини та наслідків, у прислів'ях він відображає вираження значення протиставлення.

1. ёЈ ОЮЛ« ЦБ, »цІ»µҐРР Fъ wъshuвng zhм, huтbщdвnxнng - Щастя приходить одне, а біда ніколи не приходить одна.

2. ёЈКЗ»эµДЈ¬»цКЗЧчµД Fъ shм jо de, huт shм zuт de - Щастя пушить, а лихо сушить.

3. ёЈЙЖ»цТщ Fъ shаn huт yнn - Щастя ноги має, а лихо - роги.

4. »цУЙ¶сЧчЈ¬ёЈЧФµВЙъ Huт yуu и zuт, fъ zм dй shзng - Нещастя приходить через зло, а щастя - через добро.

5. ёЈЦРУР»цЈ¬»цЦРУРёЈ Fъ zhфng you huт, huт zhфng youfъ - Щастя має нещастя, а нещастя має щастя.

Прислів'я останньої групи об'єднанні за значенням: щастя та нещастя це щось єдине, вони відображені у сенсі нероздільної єдності. Щастя не існує без нещастя, вони доповнюють один одного. За дослідженнями вчених, цей дуалізм знаходить відображення в структурі держави та китайського суспільства. Це суть традиційного китайського протиставлення: Інь і Янь. Ця група китайських прислів'їв про щастя говорить про єдність цих двох суперечливих понять: щастя та нещастя, їх вплив на людину.

У китайських прислів'ях та приказках часто вживається модель речення - визначення предмета, явища: що є щастя / що є нещастям:

- ЖЅ°ІКЗёЈ Pнng'вn shм fъ - Спокій - це і є щастя.

- ОЮ ІЎ ±гКЗ ёЈ Wъ bмng biаn shм fъ - Немає хвороби - вже щастя.

- ЙъГь ±ѕЙн ѕНКЗ РТёЈ Shзngmмng bмnshзn jiщshм xмngfъ - Саме життя - це і є щастя.

- ·тЖЮ КЗ ёЈ Жл Fыqо shм fъ qн - Шлюб - це повнота щастя.

Отже, однією з особливостей китайських прислів'їв та приказок є структурно-синтаксична стійкість. Усі прислів'я побудовані у формі простих речень у стверджувальній або заперечній формі.

2.4 Поняття «щастя» в китайській культурній традиції

У китайській культурній традиції поняття щастя РТёЈxмngfъ виражається у численних прислів'ях і приказках. Вони відображають історичний досвід китайського народу, його оптимізм і песимізм, а також погляди на тему щастя.

Прийнято вважати, що небесами вже заздалегідь визначено долю та призначення кожної людини. Її життя протікає по визначенному шляху (µА dаo дао). Етичний ідеал даосизму виражений у концепції у-вей (ОЮОЄ wъwиi букв. - бездіяльність). У-вей означає гармонію з дао, відсутність будь-якої дії, що приводить до свободи та щастя. Таку філософію називають мистецтвом споглядальної пасивності або "бездіянням". Мета такої поведінки - уподібнитись дао, що не бореться, але вміє перемагати. Згідно з філософією Лао-Цзи, «Якщо хтось хоче опанувати світ і маніпулює ним, того спіткає невдача. Бо світ - це священна посудина, якою не можна маніпулювати. Якщо хтось хоче привласнити його, втратить його». Ця фраза відображає сутність філософії у-вей.

Такі погляди суперечать західній філософії успіху, що закликає бути активним, конкурувати за «місце під сонцем», завойовувати світ, діяти наперекір усьому, і завжди прагнути більшого. Цей підхід часто стає причиною депресії та стресу, у той час як підхід у-вей допомагає подолати складний життєвий період без боротьби.

Стародавній словник китайської мови визначає «щастя» так:

«Щастя - один з базових культурних концептів, що відображає внутрішній світ людини. Це один із базових концептів у свідомості кожного соціуму й кожної людини.»

Слово «щастя» (РТёЈ xмngfъ) в китайській мові складається з двох ієрогліфів: РТ xмng та ёЈ fъ.

Перший ієрогліф "РТ" xмng має наступні значення:

1) несподівано досягти успіху або попередження перед лихом; 2) вдача протягом всього життя; 3) честь; 4) зрадіти; 5) сподіватися; 6) врятувати від лиха та смерті; 7) щаслива нагода (завдяки щасливому випадку, на щастя).

Другий ієрогліф "ёЈ" fъ має значення: 1) побажання на щастя; 2) форма вітання для жінок; 3) успіх протягом життя; 4) милість господня; 5) бажання всіляких благ; 6) стати заможним.

Згідно Chinese Dictionary Online, щастя - це 1) РТёЈ xмngfъ, ёЈЖш fъqi, ёЈ fъ; сімейне щастя јТНҐРТёЈ jiвtнng xмngfъ; прагнення до щастя Ч·ЗуРТёЈ huоqiъ xмngfъ; 2) удача РТФЛ xмngyщn, ФЛЖш yщnqi; 3) успіх іЙ№¦ chйnggфng; 4) розм. доля ГьФЛ mмngyщn.

Китайці розуміють щастя як талант насолоджуватися життям, яким його наділила доля:

- ФЪЙъТ»ИХЈ¬К¤ЛАЗ§Дк Zаi shзng yо rмЈ¬shиng si qiвn niбn - Один день життя кращий за тисячу років смерті.

Прагнення до щастя - природне бажання людини, стверджують китайці:

- ИЛНыРТёЈКчНы Rйn wаng xмng fъ shщ wаng chыn - Людина прагне до щастя, як дерево прагне до весни;

Китайці вміють працювати і характеризуються великою працездатністю та цілеспрямованістю. Саме тому в їх розумінні щастя досягається старанністю та нелегкою працею:

- ХжАнґУ±зВЫЦРАґЈ¬РТёЈґУАН¶ЇЦРАґ Zhзnli cуng biаnlщn zhфng lбi, xмngfъ cуng lбodтng zhфng lбi - Істина народжується у дискусії, щастя - у праці.

- »ЖЅрґУїуКЇЦРМбБ¶Ј¬РТёЈґУјиїаЦРИЎµГ Huбngjоn cуng kuаngshн zhфng tнliаn, xмngfъ cуng jiвnku zhфng qudй - Золото добувають з руди, а щастя трапляється у скрутні часи.

- ґУєЬРЎµДК±єтЅ«ОЮ·ЁХэіЈ№¤Чч - ФЪДкАПК±»бАОЙ§Въё№µДГьФЛ Cуng hмn xiao de shнhтu jiвng wъfa zhиngchбng gфngzuт - zаi niбn lao shн huм lбosвo manfщ de mмngyщn - Змалку не почнеш працювати - у старості будеш жалітися на долю.

Однак також зустрічається і скептичний погляд на долю людини, яка тяжко працює, але це не приносить їй щастя:

- УРёЈЦ®ИЛІ»ФЪГ¦ You fъ zhо rйn bщ zаi mбng - Якщо людина багато працює, це не означає, що вона буде щасливою.

Щасливою може вважатися та людина, у якої немає високих запитів у житті, вона задовольняється малим і цінує те, що має зараз:

- ЦЄЧгіЈАЦ Zhоzъ chбnglи - Якщо людина задоволена своїм життям, вона буде щасливою.

- РиТЄУРТ»ёцґуµДРД - ІўГ»УРТ»ёцґу·їјд Xыyаo you yоgи dа de xоn - bмng mйiyou yоgи dа fбngjiвn - Потрібно велике серце, і тоді вже не треба ніякої великої кімнати [21].

Спокій та стабільність, внутрішній порядок - це те, що завжди цінувалося китайцями. Згідно даосизму, Всесвіт - це джерело гармонії, тому все у світі, від рослини до людини, прекрасно у своєму природному стані:

- ЖЅ°ІКЗёЈ Pнng вn shм fъ - Спокій це і є щастя.

- П§ёЈ»эёЈ Xоfъ jо fъ - Цінувати щастя - означає накопичувати ще більше щастя;

У китайських прислів'ях відбито усвідомлення того, що радість у цьому житті завжди змінюється смутком, а за щасливими моментами настають сумні дні. Цей підхід співвідноситься з китайською дуалістичною філософією і даоської картиною світу, тому в народних приказках щастя і горе часто є сусідами:

- ёЈЙъУР»щЈ¬»цЙъУРМҐ Fъshзng you jо, huт shзng you tвi - І щастя, і нещастя мають свої причини.

- ёЈ»цПаТА Fъ huт xiвngyо - Біда та щастя змінюють один одного.

- ·сј«М©Аґ Pi jн tаi lбi - Біда закінчиться - прийде щастя.

- ёЈОЮЛ«ЦБ»цІ»µҐРР Fъ wъshuвng zhм huтbщdвnxнng - Щастя приходить одне, а біда ніколи не прийде одна.

- ОЮ»ц±гКЗёЈ Wъ huт biаn shм fъ - Життя без печалі - це вже щастя.

Важливу роль відіграє поняття про дружбу та взаємовідносини між людьми. Дружелюбність, готовність прийти на допомогу виступають основними людськими принципами, що реалізуються у китайському світогляді.

- КчТЄЦ±Ј¬ИЛТЄКµ Shщ yаo zhн, rйn yаo shн - Дерево має бути прямим, а людина - вірною.

- іцГЕїїЕуУС Chыmйn kаo pйngyou - На чужбині тобі допоможуть друзі.

- ѕэЧУК©¶чІ»Ны±Ё Jыnzi shо зn bщ wаng bаo - Справжня людина не очікує нагороди за надання допомоги.

Найціннішим скарбом китайців є довголіття (і¤КЩ chбng shтu). У китайській картині світу воно займає перше місце в ієрархії земних благ.

- ИЛјдОеёЈЈ¬ОЁКЩОЄПИ Rйnjiвn wufъ, wйi shтu wиi xiвn - У світі існує 5 видів щастя, довголіття - перше із них.

- ИЛЙъЖЯК®№ЕАґПЎ Rйnshзng qоshн gulбi xо - Рідко, коли людина доживає до сімдесяти років, а доживе - буде щасливою.[19].

Багатство (ІЖё» cбi fщ) займає важливе місце серед компонентів, що складають китайське уявлення про щастя. Китайці трактують багатство філософськи: це і матеріальний добробут, і духовне, і культурне багатство. Велике багатство - випадкове явище, воно зумовлене долею та волею Небес.

- ЙъЛАУРГьё»№уФЪМм Shзngsi you mмng fщguм zаi tiвn - І смерть, і життя - все залежить від долі, і багатство теж.

- ґуё»УЙГьЈ¬РЎё»УЙЗЪ Dаfщ yуu mмng, xiao fщ yуu qнn - Велике багатство залежить від долі, а маленьке - від працьовитості.

- ё»№у±ѕОЮёщЈ¬ѕЎґУЗЪЦеà Fщguм bмn wъ gзn, jin cуng qнn zhфng dй - У багатства немає коріння, воно здобувається важкою працею.

- ИЩ»ЄІЭЙПВ¶Ј¬ё»№уНЯЙПЛЄ Rуnghuб cao shаng lщ, fщguм wa shаng shuвng - Багатство - як роса на траві, забезпеченість - як іній на черепиці (швидко з'являється і швидко зникає).

Матеріальні і духовні блага цінуються китайцями, але вони повинні бути у балансі. Щастя можна знайти лише в гармонії.

- ІЖКЗёЈЦ®ГзЈ¬З®КЗИЛЦ®µЁ Cбi shм fъ zhо miбo, qiбn shм rйn zhо dan - Багатство - це початок щастя, гроші роблять людину сміливою.

- єНЖшЙъІЖ Hйqм shзngcбi - Багатство виростає із доброї душі.

- ё»ЕКё»Ј¬Зо°пЗо Fщ pвn fщ, qiуng bвng qiуng - Багачі дружать з багачами, а бідні допомагають бідним.

- І»М°ІЖЈ¬»цІ»Аґ Bщ tвncбi, huт bщ lбi - Не будь жадібним до грошей, і тоді біда омине тебе.

Доброчесність (ГАµВ mмi dй) є однією з головних моральних якостей китайського національного характеру. Конфуцій вважав, що головною відзнакою доброчесності є вірність правителю, слухняність та повага до старших. Щодо останнього пункту, в Китаї був навіть прийнятий закон у 2012 році (редакція закону 1996 р. про захист прав та інтересів літніх людей) відповідно до якого, молодь Китаю зобов'язана часто навіщати літніх родичів. Роботодавець повинен надати своїм підлеглим час для таких візитів. Тож очевидно, що в прислів'ях та приказках теж простежується поважне ставлення до старшого покоління.

- јТУРТ»АПЈ¬ИзУРТ»±¦ Jiв youyо lao, rъ youyо bao - Якщо в родині є старші, то сім'я має багатство.

- АПЅ«іцВнЈ¬Т»ёц¶ҐБ© Laojiаng chыma, yоgи ding lia - Старий генерал як два молодих.

- ИЛАПѕ«Ј¬ЅЄАПА± Rйn lao jоng, jiвng laolа - Людина як імбим, чим старше, тим гостріше (мудріше)

- °ЩЙЖРўОЄПИ Bai shаnxiаo wиi xiвn - Повага до батьків - перш за все.

- єПјТ»¶Ј¬АПИЛ°І Hйjiвhuвn, laorйn вn - У щасливій родині - і старість спокійніша.

Здоров'я (ЅЎїµ jiаn kвng) - висока життєва цінність, лише здорова людина може бути щасливою. Тому здоров'ю як важливій складовій щастя присвячено дуже багато прислів'їв.

- Йн°ІµЦНтЅр Shзn вn di wаn jоn - Здоров'я коштує тисячі кілограмів золота (Здоров'я за гроші не купиш).

- ОЮІЎјґЙсПЙ Wъ bмng jн shйnxiвn - Якщо людина не хворіє, вона щаслива як святий.

- ДкЗбЗЪ¶НБ¶Ј¬АПАґЙнМеЅЎ Niбnqоng qнn duаnliаn, lao lбi shзnti jiаn - Почнеш тренуватися змолоду - в старості будеш здоровим.

Природна смерть (ЧФИ»ЛАНц zмrбn siwбng) - одна із складових китайського щастя. Це закономірне завершення людського життя. Оскільки вона неминуча, китайці до неї ставлять філософськи. Людина щаслива тоді, коли помирає природною смертю, проживши довге життя, сповнене добрих вчинків. Вона залишає після себе добрі спогади у пам'яті нащадків.

- і¤Ѕ­ґУАґГ»УРµЇ»ШЈ¬ИЛЅ«УАФ¶ОЮ·Ё»ЦёґЛыµДЗаґє Chбngjiвng cуnglбi mйiyou dаn huн, rйn jiвng yongyuan wъfa huоfщ tв de qоngchыn - Янцзи ніколи не поверне назад, людина ніколи не поверне молодості.

- Ц®єуЛАНцµДИЛБфПВБЛРХГыєН±Є - Ж¤·ф Zhоhтu siwбng de rйn liъ xiаle xмngmнng hй bаo - pнfы - Людина після смерті залишає ім'я, а леопард - шкіру.

Отже, серед базових складових понять «щастя» в китайській культурі можна виділити наступні: довголіття, здоров'я, багатство, доброчесність та природна смерть. Цінність цих понять відображається у китайських пареміях.

Наразі тема щастя набуває значну актуальність в Китаї. Люди розуміють, що щастя - головна цінність та сенс людського існування. За останнім опитуванням провідної дослідницької групи Ipsos у 2023 р., саме Китай став країною номер один із найвищою часткою щасливих жителів світу. [ 28 ]

Наскільки щасливим почувається китайський народ порівняно із народами інших країн? Як повідомляється міжнародною дослідницькою групою GallupInternational, понад 50% мешканців 17 країн світу відчували себе щасливими, зокрема, майже повсюдно відчували себе щасливими жителі Данії - 74%; ще в 26 країнах менше однієї десятої населення відносять себе до щасливих людей.

Узагальнюючи все вище написане, можна зробити висновок, що для кожної нації поняття «щастя» бути своєрідним. Воно є базовим для соціуму та народу. Будь-яка людина прагне бути щасливою, але в кожної - свій унікальний шлях до щастя.

Висновки до розділу 2

Переклад прислів'їв та приказок є актуальним завданням в перекладознавстві. У цьому розділі ми дізналися про 5 основних методів: переклад повним відповідником, переклад з частковим відповідником, дослівний переклад (калькування), переклад з «пвсевдодослівним» відповідником та описовий переклад. Найпоширенішим виявся метод дослівного перекладу. Важливим завданням для перекладача є знання та розуміння китайської картини світу/цінностей/традицій, аби мати можливість запропонувати свій унікальний переклад за необхідності.

Також ми розглянули синтаксичні особливості китайських приказок та прислів'їв, такі як:

- узагальнено-особове/невизначено-особове речення

- вживання дієслів наказового способу

- умовні речення

- протиставний сполучник «а»

Нерідко використовується модель речення - модель визначення предмета: що є щастям/нещастям.

Ціннісні характеристики концепту «щастя» відображаються у наступних поняттях: довголіття, здоров'я, багатство, доброчесність, природна смерть. Всі прислів'я та приказки, що містять поняття «щастя» відтворюють уявлення народу про щастя та фіксують важливі культурні смисли.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Дана робота присвячена аналізу концепту «щастя» в китайських приказках та прислів'ях. Було проведено дослідницьку роботу щодо вивчення специфіки китайської картини світу, китайських паремій та особливостей розуміння «щастя» у свідомості китайців. Прислів'я та приказки є частиною нашої мови, тому ця тема актуальна в різних аспектах: лінгвістичному, культурному, психологічному.

Очевидно, що «щастя» - це базовий концепт у свідомості кожного соціуму, народу та людини. В різних мовах він відрізняється, що свідчить про різницю культурних реалій та свідомості народів.

В теоретичній частині роботи розглянуто поняття «концепт», його роль у мовній картині світу та зв'язок із народною ментальністю. Також описано теоретичні засади пареміології, різницю між приказками та прислів'ями та їх місце в китайській лінгвокультурі. Без уваги не залишилися особливості мовної картини світу китайців.

В другому розділі розглянуто специфіку китайських паремій та методи їх перекладу, синтаксичні особливості прислів'їв із поняттям «щастя» та загальні цінності у світогляді китайців. Серед них такі блага: довголіття, здоров'я, багатство, доброчесність та природна смерть - їм присвячено безліч прислів'їв та приказок. Концептуально значущою ознакою досліджуваного концепту є взаємозалежність щастя та нещастя.

Китайські прислів'я часто формуються за схемою: що (щастя) є що. Їм характерна наявність протиставного сполучника «а», наказовий спосіб дієслова, умовні речення та узагальнено-особові/невизначено-особові речення.

Прислів'я та приказки про щастя відображають життєву позицію народу Китаю. Вони сприймають щастя не так, як українці. Ми розуміємо щастя як нагороду, для нас щастя і нещастя це протилежні речі. У свідомості китайців щастя і нещастя - сусіди, «близнюки», що завжди ідуть поруч.

Для представників китайської культури важливими є такі людські якості, як уміння дружити, доброчесність, працьовитість, бажання творити добрі вчинки. Китайці цінують стабільність, спокій, шанують старших. Вони переконані, що завдяки старанням, наполегливості та любові до праці можна знайти щастя.

Щодо перекладу китайських паремій на українську мову, то у більшості випадків треба використовувати описовий метод перекладу. Ми як перекладачі повинні володіти усіма методами та завжди бути готовими знайти відповідники в українській мові або запропонувати свій унікальний переклад.

Отже, можна дійти висновку, що для адекватного перекладу та передачі особливостей національного світогляду, перекладачу важливо знати якомога більше приказок та прислів'їв у китайській та українській мові.

Найголовніше, що показав аналіз китайських прислів'їв - це особливості національного способу мислення та цінності представників аналізованої культури.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Гаврилюк А.П. Роль концепту у перекладознавстві. Наукові записки [Національного університету «Острозька академія»] 2012. С.19-21

2. Жайворонок В.В. Українська етнолінгвістика - деякі аспекти досліджень. Київ. 2008. С.49

3. Живіцька І.А. Мовна картина світу. 2010. С.20

4. Заньковська Г.Д. Методи дослідження концептів 2015. Сер.: Філологія. 2015 № 19 Т.2.

5. Китайські прислів'я та приказки (переклад Чірко І.К.).1984.

6. Красовська К.В. Зв'язок концептуальної та мовної картин світу з етнічною ментальністю.2009.

7. Розвод Е. Методи дослідження лінгвокультурних концептів.2015.

8. Соломаха А.В. Взаємозв'язок світу, етносу та мови (до питання про мовну картину світу). 2005.

9. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми: підручник. Полтава: Довкілля-К, 2008.

10. Шевченко О.М. Методи дослідження концептів. Modern Science: Problems And Innovations: матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції. 2000.

11. Юськів Б. Паремійна картина світу: проблеми дослідження. Львів. 2013.

12. ¶юК®КАјНЦР№ъУпСФС§ґФКй, 2000, Ті114.

13. ·ы»ґЗа ПЦґъєєУпґК»г 2004.

14. ·ы»ґЗа. ПЦґъєєУпґК»г. ±±ѕ©ґуС§іц°жЙзЈ¬2004 Дк 202.

15. єєУўЛ«ЅвФш¶«ѕ©, 2012, Ті230.

16. БхКеРВ. єєУпГиРґґК»гС§(ЦШЕЕ±ѕ). ±±ѕ©: ЙМОсУЎКй№Э, 2005.

17. ВЮКҐєА: Ў¶ВЫєєУпСиУпЎ·, Ў¶ЛДґЁґуѧѧ±Ё(ХЬС§Йз»бїЖС§°ж)Ў· 2003ДкµЪ1ЖЪ, µЪ62-70Ті

18. ВЮКҐєА: Ў¶ВЫєєУпСиУпЎ·, Ў¶ЛДґЁґуѧѧ±Ё(ХЬС§Йз»бїЖС§°ж)Ў· 2003ДкµЪ1ЖЪ, µЪ 62-70Ті

19. ОєємПј, СиУпРЄ єуУп, 2014, Ті115.

20. ОВ¶ЛХю «СиУпґуґКµд»Ј¬±±ѕ©УпОДіц°жЙз 2004.

21. ОВ¶ЛХю, іЈУГСиУпґЗµд, 2014, Ті280.

22. ОВ¶ЛХю. єєУпУп»гС§. ±±ѕ©: ЙМОсУЎКй№Э, 2006.

23. ОВЛ·±тЎўОВ¶ЛХю. єєУпУп»гСРѕїК·. ±±ѕ©: ЙМОсУЎКй№Э, 2009.

24. ОдХјА¤ ЦР»ЄСиТҐСРѕї. ±Ј¶Ё: єУ±±ґуС§іц°жЙз 2000.

25. ПДХчЕ©. ґЗєЈ. ЙПєЈ:ЙПєЈґЗКйіц°жЙз, 2000.Ті 1264.

26. Т¶·јАґ, ¶нєєСиУпЛЧУпґКµд, 2005. Ті117.

27. https://baike.baidu.com/item/%E6%9C%88%E6%BB%A1%E5% 88%99%E4%BA%8F%EF%BC%8C%E6%B0%B4%E6%BB%A1%E5%88%99%E6%BA%A2/528331

1. 28.https://www.chinadaily.com.cn/a/202304/04/WS642b55c0a31057 c47ebb827c_1.html

Размещено на Allbest.ru

...