Сміховий дискурс воєнного періоду в Україні

Анотація

У пропонованій розвідці приділено увагу дискурсивним механізмам функціювання мовних знаків сміхової культури періоду воєнного стану в Україні. Наведено актуальні концепції гумору. Розмежовано основні тематичні групи гумористичних текстів малих жанрів воєнного періоду. Розкрито структуру та функції соцмережевих вербальних мемів війни та способи набуття ними статусу лінгвокультурем. Проаналізовано формування їхніх парадигматичних і синтагматичних відношень. Пояснено роль неолексем воєнного часу, гри семем багатозначних слів, контекстуальні відношення різностильових лексико-семантичних елементів й оказіональну сполучуваність у розгортанні гумористичного модусу комунікації. Простежено прийоми послуговуванння загальними та власними назвами з метою створення комічного ефекту. Аргументовано функціювання топонімів й антропонімів як словесних трендів воєнного часу. Розкрито причини порушення нормативного написання власних назв. Розглянуто використання інтертексту, мовних засобів самоіронії, пародіювання, сарказму та ін. Розглянуто мовностилістичну організацію просторових і часових референтних зміщень, дискурсивні механізми перебудови фрагментів мовно-концептуальної картини світу. Виявлено роль прецедентних феноменів (імен, текстів і ситуацій), соціокультурного, ідеологічного та психологічного контекстів у реалізації аксіологічної, світоглядної, психотерапевтичної, а також ідентифікаційної стратегій гумористичної комунікації.

Дослідження створено за підтримки грантового проєкту "Documenting Ukrainian. Institute for Human Sciences, Austria".

Ключові слова: сміховий дискурс, мовні знаки сміхової культури, лінгвокультурема, гумористичний модус комунікації, гумористична інтерпретація, прецедентный феномен, аксіологічна функція сміхового дискурсу, світоглядна функція сміхового дискурсу, ідентифікаційна функція сміхового дискурсу.

HUMOUROUS DISCOURSE OF THE WARTIME PERIOD IN UKRAINE Alla Bondarenko, Doctor of Philological Sciences, Professor of the Department of the Ukrainian language, methods of its teaching and translation,

Mykola Gogol Nizhyn State University (Nizhyn, Ukraine)

Summary. Introduction. An important phenomenon of Ukrainian wartime culture is the development of humorous discourse which testifies to Ukrainians' resilience in the face of armed aggression and threat to life. There has been a notable rise of humorous culture which serves as a means of psychological resistance to aggression.

Purpose. The present study offers an integrative analysis of the discursive mechanisms of Ukrainian war-related humorous communication.

Methods. The study uses the methods of componential, distributive, contextological and interpretive analysis, as well as the semasiologicalprocedure of field modelling. мовний сміховий гумор культура

Results. The study explicates the role of wartime neolexemes, word play, contextual relationships between lexical and semantic elements of different styles as well as occasional word connections in humorous communication. It also reveals how common and proper nouns are used to create a humorous effect. Finally, the study outlines the role of intertextual elements, self-irony, parody, and sarcasm.

Originality. The study examines the discursive mechanisms of humorous culture during wartime in Ukraine. It reveals the structure and function of verbal war-related memes as well as their ascendance to the status of linguoculturemes. The author identifies the role of precedent phenomena as well as sociocultural, ideological and psychological context in the realisation of the axiological, worldview and identification strategies of humorous communication.

Conclusion. The humorous discourse of the wartime period is formed primarily by resources of the basic and intermediate linguistic levels: lexical and semantic, word construction, and semantic and syntactic. Due to their spread, functions, paradigmatic and syntagmatic connections verbal trends of the wartime period have turned into linguoculturemes which contain important information about war events and influence the public opinion. They rely on the sociocultural, ideological and psychological contexts of mass communication. As a result, they form the worldview, axiological, psychological as well as identification communicative strategies.

Key words: humorous discourse, linguistic signs of humorous discourse, linguocultureme, humorous mode of communication, humorous interpretation, precedent phenomenon, axiological function of humorous discourse, worldview function of humorous discourse, identification strategy of humorous discourse.

Актуальність дослідження. Феноменальним явищем епохи воєнного стану в Україні є розвиток сміхового дискурсу, який став лінгвокультурним феноменом і засвідчує стійкість громадян держави, що зазнала збройної агресії, в умовах загрози життю. Елементи комічного містять висловлювання медіаперсон, що відображено в публіцистиці. Завдяки новинам, поширеним у медійному просторі, користувачі соцмереж підхоплюють повідомлення на певні теми, розгортаючи гумористичну інтерпретацію. Під час війни спостерігаємо сплеск сміхової культури, що демонструє мовотворчість українського народу, для якого комічні висловлювання стали засобами психічного спротиву агресії та збереження внутрішньої рівноваги.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В умовах нинішньої війни в Україні актуальною є концепція гумору як механізму захисту (Дж. Вайлант), що пов'язано з психотерапевтичним аспектом сміху. Наявні також декілька теорій побудови гумористичного висловлювання та його мети: несумісності об'єктів (Т. Рибо), переваги в результаті ігрової агресії (Ч. Грунер), соціальної взаємодії (Д. Коллінз). Більшість дослідників переконані в тому, що основу комічного становить інтелектуальна здатність людини до протиставлення декількох сторін буття. Зазначені теорії виникли на ґрунті аналізу вербальних компонентів гумористичної комунікації та проливають світло на структуру й функції мовних одиниць у текстах комічних жанрів, а також екстралінгвальні умови їхньої виражальності.

Українські вчені розглядають сміхову культуру в аспекті ігрової мовотворчості на основі практик масової комунікації. Слушним висновком, якого доходить В. Самохіна в монографії "Жарт у сучасному комунікативному просторі Британії та США", є твердження про те, що когнітивний механізм невідповідності запускають шляхом порушення низки норм, як мовних, так й екстралінгвальних, серед яких - онтологічні, аксіологічні, логіко-поняттєві та ін. (5, с. 12).

Механізми лінгвокультурної реалізації сміхового дискурсу воєнного періоду в Україні досі не були об'єктом спеціальних наукових розвідок. Зокрема, дослідницьких зусиль потребує розгляд засобів та механізмів побудови комічних висловлювань. Тому мета пропонованої розвідки - виконати інтегративний аналіз дискурсивних механізмів комунікації комічної тональності періоду воєнного стану в Україні, а саме:

а) визначити мовні чинники створення сміхового дискурсу;

б) контекстуалізувати вербальні виразники комічного;

в) окреслити роль прецедентних феноменів у функціюванні мемів війни;

г) розкрити основні стратегії гумористичної комунікації воєнного періоду.

Матеріали й методи дослідження. Матеріалом для пропонованої розвідки стали більш як 400 контекстів, отриманих методом суцільної вибірки з текстів малих комічних жанрів, а її джерельною базою - українські медійні сайти ("Анекдоти. UA"), "Апостроф", "Гордон", "Економічні новини", "Розділ. Львів", "І.А. Інформер" та ін.) Простір для лінгвокультурологічного аналізу створили тексти як фольклорних жанрів (анекдоти, оповідки, билиці, засіванки, тости), так і твори із заявленим авторством (стендап, вірші, іронічні треки, гумористичні мініатюри, пародії, жарти та ін.). У процесі дослідження використано методи компонентного, дистрибутивного, контекстологічного та контекстуально-інтерпретаційного аналізу, а також семасіологічну процедуру польового моделювання.

Результати дослідження й обговорення. Сміховий дискурс спрямовано на формування оцінки суспільної ситуації та мовомисленнєвих механізмів протистояння наслідкам гібридної війни. У процесі дослідження ми виокремили 9 основних тематичних груп текстів гумористичних жанрів, а саме: "ЗСУ", "Зброя ЗСУ", "Цивільні українці й війна", "Звільнення українських територій", "Українське військово-політичне керівництво", "Політикум Америки та Західної Європи", "Міжнародні організації", "Російські військо та флот", "Російське військово-політичне керівництво".

Наскрізними в цих текстах є лексико-семантичні та семантико-синтаксичні одиниці, які стали трендовими не тільки у висловлюваннях політиків і військового керівництва, а й соцмережах, засвідчивши єдність українського лінгвокультурного товариства в умовах історичних випробувань. Ідеться про словесні меми війни, тобто вербальні елементи, творчо інтерпретовані та поширювані від однієї особи до іншої. Маркерами гумористичного модусу комунікації воєнного часу стали як лексико-семантичні, так і семантико-синтаксичні одиниці: бавовна, російський воєнний корабель, концерт Кобзона, жест доброї волі, центри прийняття рішень, Щекавиця, Чорнобаївка та ін.

Прецедентною ситуацією для поширення слова бавовна стало те, що 25 квітня 2022 року в одному з російських міст пролунали вибухи. Через похибку електронного перекладу це слово стали вживати як відповідник до "хлопок", що позначає вибух на російській території чи теренах окупованої України: Бєлгород - хлопок. Брянськ - хлопок. Вороніж - хлопок. Поодинокі хлопки поступово переходять в аплодисменти. Бурхливі овації... Бавовна в Криму! (1, 1.09.2022). Порушення мовних норм (уживання форм множини цього слова, його оказіональна сполучуваність) підсилюють комічний ефект: постійні бавовни, сталася бавовна, виникла бавовна, спричинили бавовну та ін.

У медійному просторі розгорнуто площину відіменникової неолексеми бавовнити, а також культуронімів - похідних від указаного слова. Демінутивна форма стимулювала утворення міфоніма Бавовнятко, у якому акцентовано семантику динамічності (подібно до рухливості, грайливості малих істот), яка корелює з позитивною телеологічною оцінкою: Як помітно з новин, "Бавовнятко" ходить аеродромами й окупанти начебто кудись "зникли". Але не зникли, військовою термінологією це називається розосередилися. По різних аеродромах вони розтягли свою стратегічну авіацію, де це тільки можливо..." - розповів Ігнат. - "Ми ж бачили не перші такі "Бавовнятка"... (7, 27.12. 2022).

У сміховій дискурсивній площині аналізована лексико-семантична одиниця стала поштовхом для розширення онімного репертуару масової комунікації, зокрема формування прагмонімів: Якби я був тютюновим магнатом, то зробив би цигарки "Бавовна". З органічним написом "Куріння вбиває". Ну, і з різними смаками. Ялта з ментолом, Білгород з шоколадом тощо (1, 11.01.2023). У соцмережевих повідомленнях відображено стійкий асоціативний зв'язок слів бавовна та курити: А шо в кремлі? Якесь задимлення. Може, ленін у мавзолеї закурив? (6, 4.04.2023). Таким відношенням сприяли висловлювання президента В. Зеленського про "куріння", які стали стимулом творчої соцмережевої інтерпретації: А не треба курити де попало. Треба курити там, де ще не попало (5, 6.11.2022).

Повідомлення в засобах масової інформації та висловлювання в соціальних мережах засвідчують формування асоціативно-семантичного поля розгляданої лінгвокультуреми, серед одиниць якого - стилістично марковане словосполучення благодатний вогонь. У конфесійних текстах й узуальному мовленні вірян воно позначає важливий атрибут Великодня, проте в соцмережевому контексті воєнного періоду формує саркастичний сигнал. Висміяно транслювання, яке провадить роспропаганда, невтішних для країни- агресорки новин у позитивному світлі: Владімір Гундяєв: "На нафтобазу в Бєлгороді зійшов благодатний вогонь" (5, 11.12.2022).

Семантична гра, яка виникає на основі обігрування форми слів бавовна та бавовнярі, актуалізує мовні стереотипи радянської епохи. Виникає зближення двох фреймів, тобто фрагментів дійсності: з одного боку, процесу сільськогосподарського виробництва в умовах соціалістичного змагання, а з іншого - збройного опору. Використання оніма- ідеологеми Сталін з його усталеним асоціативно-семантичним ореолом породжує темпоральне зміщення в картині світу, яке підтримує семантика ідеологічного гасла- ретроспекції: Бавовнярі Криму! Виконаємо зобов 'язання, узяті в листі товаришу Сталіну! Висловлювання виражає деонтичну модальність. Його підтекст містить спонукання та заохочення до активних методів протистояння агресії.

Мовними знаками сміхової культури воєнного часу стали не лише загальні, а й власні назви. Гумористичну комунікацію характеризує актуалізація семантики межової екзистенційної ситуації, яку сфокусовано в топонімі Щекавиця. Після погроз застосувати в Україні тактичну ядерну зброю, коли внутрішня напруга українців досягла апогею, користувачі розгорнули в соцмережах гумористичні версії того, як можна провести останні хвилини свого життя.

Прецедентною ситуацією для формування вербального мему Щекавиця стало поширення в соцмережі твіту, у якому повідомляли про існування в Києві спільноти, яка планує в разі ядерного вибуху зібратися на цій горі та влаштувати там оргію. Товариство користувачів мережі інтегрувалося навколо лінгвокультуроніма "Оргія на Щекавиці", унаслідок чого було сформоване асоціативно-семантичне поле згаданого топоніма. До нього увійшли такі позитивно заряджені компоненти гумористичного забарвлення: майстер-класи, лідерство молоді, стабільний інтернет від Київстару, а також кейтерінг від мережі магазинів "Сільпо", меню для зголоднілих від Євгена Клопотенка та ін.

Парадоксальне осмислення можливості реалізуватися на межі життя і смерті стимулювало виникнення народної етимології слова оргія як "організованої події", чому сприяла близькозвучність наведених лексико-семантичних одиниць. В анекдоті, який репрезентує семантику можливих світів, комічний ефект виникає завдяки контекстуальній взаємодії стилістично різнопланових одиниць - молодіжних сленгізмів (приколи, флудити (від англ. flood - "повінь, потік")) і церковнослов'янізмів (содом, гомора). Як відомо, останні походять від назв міст, які Бог, за Святим Письмом, знищив за гріх хтивості:

- Бабусю, а як ви готувалися до ядерки тоді, у 2022?