Функціонування фразеологізмів у сучасному французькому політичному дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Функціонування фразеологізмів у сучасному французькому політичному дискурсі

Юзва Соломія студентка, Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Навчально-науковий інститут філології, кафедра романської філології), м. Київ

Скрипник Антоніна Володимирівна кандидат філологічних наук, доцент кафедри романської філології, Навчально-науковий інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, с.Софіївська Борщагівка

Анотація

Стаття присвячена розгляду засобів реалізації фразеологічних одиниць у французькому політичному дискурсі. Фокус зосереджено на причинах використання фразеологічних одиниць у даному типу дискурсу, на вивченні ролі та функцій фразеологічних одиниць у французькому політичному дискурсі, а також їх використання фразеологічних одиниць французькими політиками як методів структурної та стилістичної організації дискурсу. Встановлюється особлива роль фразеологізмів у наданні стилістичного експресивного навантаження сучасному політичного дискурсу належить фразеології. Аналізується відображення фразеологізмами картини світу французького соціуму та особливостей національної свідомості.

Крім того результати показують роль фразеологізмів для утримання уваги адресата, виступає в ролі алюзії до певних об'єктів та реалій дійсності, а також інструментом компактності і елегантності мовленню адресанта.

Проведене дослідження доводить, що фразеологічні одиниці об'єднують текстовий простір та найчастіше використовуються саме у сильних його позиціях акцентуації мети дискурсу. Семантичний радіус фразеологічних одиниць у політичному дискурсі часто обмежений, а фразеологізм в більшості випадків актуалізується у мікроконтексті. Матеріал статті ілюструє роль фразеологічних одиниць у політичному дискурсі як стилістичних елементів, що додають образності, експресивності, оцінності та каталізують семантику інших стилістичних структур.

Висновки показують, що як текстоутворюючі так і стилістичні структури фразеологізмів виконують свою основну функцію впливу на маси, а їхня кумулятивна, комунікативна та номінативна функції дозволяють адресанту чітко донести свою позицію зосереджуючи увагу за допомогою фразеологізмів на основних аспектах своєї позиції. Переосмисленість фразеологізмів націлена на те, щоб посилити його експресивну функцію, а також вона дозволяє значно зекономити мовленнєві ресурси, посилити експресію, надати фразеологічним одиницям конкретногозмісту, а найголовніше - встановити комунікативний зв'язок між реципієнтом та адресантом. фразеологічний одиниця політичний стиль

Ключові слова: політичний дискурс, фразеологічна одиниця, актуалізатор фразеологічної одиниці, мікроконтекст, макроконтекст.

Yuzva Solomiia student, Educational and Scientific Institute of Philology of Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv

Skrypnyk Antonina Volodymyrivna PhD in Philology, Associate professor of the Department of Roman Philology, Educational and Scientific Institute of Philology of Taras Shevchenko National University of Kyiv, Sofiivska Borshchahivka,

THE FUNCTIONING OF PHRASEOLOGISMS IN MODERN FRENCH POLITICAL DISCOURSE

Постановка проблеми

Визнання фундаментального зв'язку між мовою та політикою сягає корінням у античні часи, що простежується у класичних грецьких і римських трактатах з риторики. Через життєву роль політичного ораторського мистецтва, яке відігравало надважливу роль у державних справах, Аристотель розглядав мистецтво риторики як ключ до громадянської демократії у часи розквіту міст-держав у Стародавній Греції [1]. Дійсно, саме мистецтво риторики давало людям можливість жити і брати участь у цивілізованому суспільному житті [2].

Відзначаючи, що мова виходить за межі літератури та лінгвістики, Антон Пелінка стверджує, що «мову слід розглядати (і аналізувати) як політичний феномен» і що політику слід розуміти і вивчати як дискурсивний феномен [3]. Саме тому у сучасному світі у період надзвичайно бурхливих політичних подій актуальним стає дослідження політичного дискурсу, як взаємодії мови та влади, його типології, фразеосемантики та концептології.

Виходячи з антропологічного та лінгвокультурологічного підходів, політичний дискурс це багатовимірний комплекс мовних дій у соціокультурному та історичному просторі, на досягнення якого орієнтується вибір лінгвістичних засобів, особливу роль серед яких відіграють фразеологічні одиниці. Дослідження спрямоване на аналіз особливостей функціонування фразеологічних одиниць у франкомовних політичних текстах промов, інтерв'ю, та звернень французьких політичних діячів XXI століття.

У політичному дискурсі фразеологічні одиниці не лише композиційно структурують дискурс відповідно до мети адресанта, а й є також носіями особливого семантичного навантаження, що дозволяє додати дискурсу емотивності. Фразеологічні одиниці об'єднують текстовий простір та додають політичному дискурсу динамічності. Важливість дослідження функціонування фразеологічних одиниць у французькому політичному дискурсі дозволяє сформувати тенденції причини та мети їх використання як засобів думковираження, семантичного підсилення та впливу на маси франкомовного простору, що і пояснює актуальність даного дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідження політичного дискурсу зосереджуються на лінгвістичному системно-функціональному підході [4; 5] та на дискурсивно-історичному (Віденська школа) [6; 7; 8; 9; 10; 11]. У рамках цієї широкої дослідницької перспективи виділяються різноманітні лінгвістичні дослідження, які включають соціолінгвістичний аналіз [12; 13]; лінгвістичну антропологію [14]; дискурсивну психологію [15]; аналіз діалогічного мовлення [16; 17; 18] та прагматику політичного дискурсу [19; 20]. Наше дослідження функціонування фразеологічних одиниць у французькому політичному дискурсі, а також може послужити матеріалом для подальшого дослідження стратегій маніпуляції суспільною свідомістю через використання емоційно забарвлених фразеологічних одиниць, що виражають позитивні та негативні почуття.

Мета статті полягає у дослідженні засобів реалізації фразеологічних одиниць у французькому політичному дискурсі, з'ясування значення та причин використання фразеологічної одиниці як одного зі складників структурної та стилістичної композицій дискурсу.

Виклад основного матеріалу

Ми трактуємо фразеологічну одиницю як окрему цільну одиницю мови, стійке поєднання слів, характерне сталим лексичним складом, граматичною будовою і відоме носіям даної мови значенням (здебільшого - переносно-образне).

Політичний дискурс є особливим видом дискурсу, оскільки він застосовується лише в одній сфері - політиці, але варто зазначити, що із політизацією життя суспільства політичний дискурс експортується майже в усі сфери життя. Саме трактування що є політичним дискурсом викликає багато полеміки серед науковців. Ми будемо спиратися на трактування Л. Лукіної, яка вважає, що «політичний дискурс є різновидом рефлексивної мовної комунікації, що відбувається в політиці і характеризується сукупністю текстів про політику, спрямованих на питання завоювання, утримання та використання державної влади» [21]. Антропологічні та лінгвокультурні методи сучасної лінгвістики дозволяють розглядати політичний дискурс як багатоаспектний комплекс мовленнєвих актів у соціокультурному та історичному просторі. Політичний дискурс існує в усній та у письмовій формах. Усна форма включає в себе публічні виступи, інтерв'ю, коментарі, політичні огляди, заяви, прес-конференції, дебати, урядові обговорення. Усна форма політичного дискурсу є найчастіше особовою та індивідуалізованою. До письмової форми належать різні типи документації (договори, протоколи, домовленості,), а також публікації у ЗМІ, матеріали спеціалізованих видань, політична реклама, буклети, агітаційні листівки та іміджеві тексти. За метою Н. В. Кондратенко поділяє політичний дискурс на: інформативний, спонукальний, мотиваційний, іміджевий, експресивний, за чинником адресата - особистий та масово адресований, за чинником мовця - адресно спрямований та опосередкований, за сферою функціонування - телевізійний, газетно-журнальний, рекламний [22]. До функцій політичного дискурсу належать маніпулятивна, функція переконання, інформативна, аргументативна, створення картини кращого майбутнього та функція конструювання мовленнєвої реальності. Вважається, що політичний дискурс певною мірою відображає культурну, соціальну та політичну ситуації суспільства.

Політичний дискурс є важливим аспектом для вивчення багатьма мовознавцями, адже є тим важелем, який формує свідомість людей, а з нею і мовлення як індивіда так і суспільства загалом, та впливає на їхній вибір. Будь-які агітаційні виступи та промови політичних діячів є не лише стратегією для успішності передвиборчої кампанії, а й способом досягнення своєї цілі за рахунок впливу на маси. Відповідно, насичення ділового стилю емоційністю та образністю - це одна з стратегій шляху до досягнення мети. У політичному дискурсі часто переважають саме експресивні типи мовлення. Оскільки Франція еволюціонувала від монархії до демократичної, соціальної держави, для французького політичного дискурсу характерними є експериментальність, втілення нових ідей та концепцій. Сучасному французькому політичному дискурсу притаманне широке використання стилістичних засобів, що підсилюють висловлення думки, виділяють основні тези, створюють емоційний діалог промовця з публікою та привертають увагу людей до теми виступу.

Політичний дискурс є складним феноменом, який має багато проявів та особливостей. Окрім вживання специфічної лексики, всі структури вираження відібрані й організовані відповідно до прагматичних настанов, цілей і умов спілкування. Особлива роль у наданні стилістичного експресивного навантаження сучасному політичного дискурсу належить фразеології. Фразеологізми виражають проекцію картини світу, притаманну певній спільноті [23]. Вони, з однієї сторони, виступають як експресивний спосіб для вираження національно-культурного бачення світу певного народу та відображають особливості національної свідомості. З іншої сторони фразеологізми сприяють комунікації, дозволяють втілювати такі ознаки політичного дискурсу як оціночність, образність та експресивність.

Використання фразеологізмів у політичному дискурсі є важливим з декількох причин.По-перше,вони дають слухачу відчуття «спорідненості» з інформацією. Оскільки для політичного дискурсу є характерним використання складних синтаксичних структур та специфічних лексичних одиниць, використання клішованих елементів розмовного регістру мовлення, як фразеологізми, дозволяє адресанту утримувати увагу адресата. Фразеологічні одиниці сприймаються краще, ніж вільні словосполучення, оскільки мають сильнішу прагматику і часто позначають не тільки «фрагмент» дійсності, а й дають йому оцінку та характеристику. Тому існує висока ймовірність, що слухач сприйме і запам'ятає ту інформацію, яка йшла до і після вживання фразеологізму, оскільки його використання активує увагу слухача і тому фразеологізм в свою чергу, виступає як спосіб донести потрібну інформацію до реципієнта та спосіб дати реципієнту відчуття спорідненості та наближеності до повсякденного мовлення якщо використовуваному фразеологізму притаманний просторічний компонент. Фразеологічна одиниця стає так званим тригером, який відіграє роль посилання, алюзії до певних об'єктів та реалій дійсності. По-друге, використовуючи фразеологізм, адресант часто надає компактності і елегантності власному висловлюванню, адже замість використання складних структурних одиниць, можна вжити фразеологізм і зекономити як власні зусилля та час, так і ефективніше донести свою думку до пересічного громадянина.

По-третє, фразеологізми дозволяють мовцям сформувати певні переконання адресатів, і в таких випадках дуже влучним є використання саме показових оказіональних фразеологічних, які спонукають до певної дії.

Між внутрішніми і зовнішніми зв'язками фразеологізмів існує тісна взаємодія і взаємообумовленість. Специфіка фразеологізму, як відмічають багато дослідників, не може бути повністю розкрита без осмислення його внутрішніх зв'язків, що зумовлює необхідність вивчення контекстуальних умов функціонування фразеологізмів. Будучи структурним елементом, фразеологічні одиниці часто виконують текстоутворюючу функцію.

Процес організації тексту нерозривно пов'язаний з організацією його структурних компонентів, формулювання семантичних ізотопій (загальних смислових компонентів, що об'єднують текст у єдине ціле) та розташування цих компонентів у тексті. Фразеологічні одиниці виступають як спосіб об'єднання текстового простору, а єдність фонового контексту виступає активізатором фразеологізму [24] У тексті окрім фразеологічної одиниці, є її актуалізатори - структурні компоненти, які підсилюють його значення. В залежності від позиції фразеологізму та його актуалізаторів, між ними можуть бути наступні види зв'язку:

1) контактний зв'язок, відбувається шляхом примикання семантично реалізованої фразеологічної одиниці до інших слів. Цей вид зв'язку характерний насамперед для номінативних і службових фразеологізмів;

2) дистанційний зв'язок - реалізується в тих випадках, коли фразеологізм і його актуалізатор розділені іншими словами або словосполученнями;

3) зв'язок за співвідношенням, коли фразеологізм актуалізується в залежності від повідомлення або ситуації. Такий зв'язок характерний для міждоменних і модальних фразеологізмів; та 4) зв'язок шляхом приєднання фразеологізму до речень. Такий зв'язок характерний для комунікативних фразеологізмів, актуалізація яких часто відбувається в одноразовому контексті.

Найчастіше у французькому політичному дискурсі спостерігається уведення фразеологізмів саме через контактний зв'язок. Наприклад: «А propos de lucidite» [25], «La peine doit etre effectuee en France, et eventuellement, avec une expulsion a la cle, bien sbr» [26], «Sur le fond a present sanitaire et securitaire, en Guadeloupe, on l'a vu, des demantelements de barrages sont en cours» [26], «Et ils ont decide, en effet, d'utiliser a plein la campagne electorale» [26]. Це пояснюється: а) частотою використання саме непредикативних фразеологічних одиниць у політичному дискурсі; б) більшою кількістю непредикативних фразеологічних одиниць. Хоча введення фразеологізму через інші види зв'язків теж присутні. Наприклад клішовані фразеологізми як mettre en place часто вводяться саме через дистанційний зв'язок: «Parce que vous voyez bien l'usine a gaz qui risque d'etre mise en place» [27] - в цьому випадку актуалізатор фразеологізму - l'usine a gaz, що стоїть безпосередньо не перед ФО, а перед іншими членами речення, що їх відділяють. У фразі «C'estpour ga qu'on a mis en place depuis 2019 l'index sur l'egalite professionnelle pour accelerer la reduction des ecarts de salaires» [28] актуалізатором виступає l'index sur l'egalite professionnelle, що віддалений від фразеологізму словами depuis 2019, що виступають як уточнення.

Введення кліше через дистанційний зв'язок пояснюється тим, що так ФО як mettre en place можуть функціонувати самі по собі і не потребують безпосереднього приєднання до слів чи частини речень, а отже не втрачають свого значення якщо знаходяться на певній «дистанції» з актуалізатором.

Фразеологізми включають у політичний дискурс також через зв'язок за співвідношенням. У проаналізованих джерелах таким видом зв'язку вводяться частіше модальні фразеологізми. Модальні фразеологічні одиниці виражають суб'єктивну модальність і такі її аспекти як достовірність, припущення, бажання, та можливість, що пояснює їх частіше використання адресантами. Наприклад, фразеологізм виражає суб'єктивну можливість: «Done d'ici la semaine prochaine puisque c'est visiblement la seule fenetre qu'il reste» [28] c'est visiblement la seule fenetre; суб'єктивну достовірність: «Ces associations qui sont des faux nez» [26], суб'єктивне припущення: «L'Europe, ce n'est pas simplement des procedures diplomatiques, un sommet un peu long, meme s'il en faut evidemmentpour avancer mais voila» [29].

Зв'язок шляхом приєднання є другою за частотністю взаємодією фразеологізму з його актуалізаторами. Частота використання того чи іншого зв'язку, знову ж таки пояснюється кількістю предикативних та непредикативних одиниць у французькій фразеології. Фразеологічні одиниці здебільшого функціонують як окремі прості речення, що є елементами складних складносурядних або складнопідрядних синтаксичних одиниць і мають семантичне навантаження у макроконтексті: «Ils etaient tous d'accord, c'est votre bilan securitaire, absence de resultats, manque de volonte, bref, selon les LR, votre bilan, c'est votre boulet» [26]; «J'ai tache a la cavalcade de retranscrire tout ce que nous sommes en train de faire et ce qu'il convient de conduire pour les mois a venir» [30]; «Eh bien ga repart. Oui, c'est maintenant que ga se joue, parce qu'on sait bien que c'est au jour, le jour, que l'on ameliore ou on deteriore la situation sanitaire» [31]; «C'est qu'il faut se doter des outils qui permettent d'intervenir le cas echeant, deja, monter en puissance de ce point de vue-la, et puis de toute fagon il faut prendre le sujet a la racine» [32].

На рівні дискурсу особливе значення надається зовнішнім зв'язкам фразеологізмів, тобто тому, як вони включені у певний контекст та пов'язані з іншими його структурними компонентами. Актуалізація фразеологічних одиниць може відбуватись:всередині фрази, яка складається зі слова або групи слів, у міжфразовому контексті, що складається з простого чи складного речення, у фразовому контексті (з двох або більше речень) та в дуже рідких випадках актуалізація фразеологізму відбувається в макроконтексті тексту. Під час реалізації в контексті, фразеологічні одиниці пов'язані із певними словами чи словосполученнями, які стають їхніми каталізаторами. На основі проаналізованих матеріалів, можемо зробити висновок, що у французькому політичному дискурсі фразеологічні одиниці найчастіше актуалізуються саме у міжфразовому та фразовому контексті. Ця властивість пояснюється динамічністю та різноструктурністю політичного дискурсу, який висвітлює декілька аспектів одночасно, тобто незважаючи на те, що політичний дискурс має чітко визначену тему, вона або 1) розкривається за рахунок наведення аргументації та прикладів, які так чи інакше стосуються інших тем, або 2) адресант під час мовленнєвого процесу піднімає декілька тем одночасно. В обох випадках актуалізувати фразеологізм в макроконтексті важко, тому ФО буде радше структурним компонентом актуалізованим у вужчому семантичному радіусі. У своєму семантичному радіусі фразеологізм є не лише частиною певної структури тексту, а й впливає на всю частину тексту загалом. Текстоутворюючий потенціал обумовлюється такими чинниками як: структурно-семантична організація, ініціальність/неіні- ціальність позиції фразеологізму (препозиція, постпозиція, семантична співвіднесеність її з наступною композиційно-смисловою ланкою тексту). Тобто, кожен фразеологізм співвідноситься з певною структурною частиною тексту.

У політичному дискурсі дуже поширеним є використання фразеологічних одиниць у сильних позиціях тексту. Сильні позиції тексту за аналогією із типографічною організацію тексту висувають на перший план найсуттєвіший зміст, фокусує увагу на найважливішому, що адресант хоче донести до адресата. До сильних позицій тексту відносяться як обов'язкові структурні елементи - заголовок, початок і кінець твору, підзаголовки частин так і факультативні - епіграф, присвята, пролог, епілог. Загальної закономірності використання фразеологізмів у конкретній сильній позиції політичного дискурсу немає, вони розташовуються досить рівномірно. Фразеологічна одиниця виступає як структурний компонент, який акцентує увагу на його препозиції або постпозиції.

Наприклад, використання фразеологізму у вступі дозволяє підкреслити важливість питання чи тези, яку адресат хоче донести адресанту: «Le President a lance un appel a Vesprit de responsabilite des six millions de Frangais qui n'ont encore regu aucune dose de vaccin» [30]. Завдання вступу у будь-якому дискурсі, а зокрема політичному, підготувати реципієнта до самого змісту дискурсу. Вступ визначає мету та тему дискурсу, мета промовця - встановити контакт з аудиторією. Фразеологіізми часто стають засобами встановлення такого контакту.

Фразеологізми, які стоять у постпозиції найчастіше виступають у ролі резюме, спираються на попередній відрізок контексту або і весь контекст загалом і логічно підсумовують його. Наприклад у: «Le travail continue done d'etre notre boussol» [30], фразеологізм підсумовує всю суть дискурсу, підводить висновок, тоді як у прикладі «J'ai tache a la cavalcade de retranscrire tout ce que nous sommes en train defaire et ce qu'il convient de conduire pour les mois a venir» [30] фразеологізм підсумовує мікроконтекст і стосується попередньо висвітленого аспекту.

У текстах фразеологізми виконують різні функції, які поділяються на: постійні, тобто властиві всім фразеологізмам у будь-яких умовах їх використання, та варіативні, тобто властиві тільки деяким типам фразеологізмів. До константних функцій фразеологічних одиниць належать комунікативна, когнітивна та номінативна функції [6]. Комунікативна функція робить фразеологізм засобом передачі повідомлення. «Ces investissements nous permettront d'etre a la hauteur de nos engagements» [30].

Когнітивна функція полягає у відображенні об'єктів реального світу через призму адресанта, його оцінки реалій, що формується на основі набутого досвіду: «C'est une maniere pour nous finalement, de vous mettre tous sur la meme ligne» [31].

Номінативна функція полягає у співвіднесеності ФО з об'єктами реального світу, а також у заміні цих об'єктів у мовній діяльності на фразеологічні відповідники, наприклад у фразі «La tache sera difficile et elle devra s'inscrire dans la duree» [31] дієслово continuer замінено на фразеологізм s'inscrire dans la duree можна замінити такими синонімічними одиницями як.

До варіативних функцій відносять також волюнтативну, дейктичну (вказівна) і результативну функції [1].

Волюнтативна функція пов'язана з вираженням волевиявлення: «Qa m'inspire que c'est une affaire judiciaire sur laquelel il faut qu'on fasse toute la lumiere» [27], «Il ne faut surtout pas tomber dans l'amalgame qui renforcerait d'ailleurs l'adhesion et la radicalisation terroriste» [29].

Дейктична функція реалізується в уточненні просторової або часової локалізації події чи явища: «Alors si cette mesure doit voir le jour, il reste une semaine dans le calendrier parlementaire» [28]. Результативна функція полягає у позначенні причини, що викликала дію або стан, які виражається через фразеологізм: «La France entrat de plain-pied dans la modernite» [31], «Et enfin, j'ai l'impression que, justement, ga bouge» [32].

Завдяки експресивності, оціночності та образності структурних компонентів фразеологізм здійснює одну з найважливіших своїх функцій - прагматичну, тобто функцію мовного впливу. З цього погляду набір мовних одиниць, що реалізують номінативну функцію фразеологізму, постає як набір інформем (елемент повідомлення, різновид семантеми в умовах певної комунікативної ситуації), а сукупність його експресивно- оцінних засобів як набір прагмем (одиниці прагматичного рівня, що включають два підрівня тексту:експресивно стилістичний та

функціонально стилістичний) [33]. Фразеологізми можна розглядати як прагмеми, бо експресивність є їхньою іманентною властивістю, внаслідок якої вони функціонують у мові саме як одиниці, що впливають на адресата. Однією з особливостей політичних ФО є їхня емоційна забарвленість та оціночність. Варто зазначити, що більшість фразеологізмів вражають позитивну або негативну оцінку певного фрагменту дійсності. Ця оцінка закладена в значенні фразеологізму та пояснює диференційовану реакцію людей на явища та події. Ця оцінка є інтегральною в семантичній структурі фразеологічної одиниці. Фразеологізми можуть надавати як позитивну оцінку явищам та ситуації: «Beaucoup de Frangais qui ressentent des difficultes et, en meme temps, une nation qui est en train de relever la tete» [30], так і негативну: «Nous avons evite a pres d'un demi-million de personnes de basculer dans la pauvrete» [30],

«Comme c'est mon cas, sait tres bien que le fait d'aller en prison est parfois meme pergu comme une medaille» [26].

Окрім експресивності політичному дискурсу властива динамічність, адже він подається як певна сукупність предметних ситуацій, мовленнєво-оформлених та пропущених крізь призму свідомості адресанта та його намірів, які неодмінно взаємодіють зі свідомістю та особистістю реципієнта. Експресивність дозволяє адресанту підкреслити певну думку, яка зазвичай стоїть у препозиції: «Donc oui, c'est complique, oui, c'est difficileparce qu'il est hors de question de se mettre la tete dans le sable et de dire : tout va bien parce que ce que nous avonspermettra a tout le monde de s'en sortir de maniere indemne» [32], або постпозиції фразеологізму: «Ce seront nos enfants et nos petits-enfants qui heriteront de ce boulet et de ce fardeau, ga a ete le cas tout le temps dans le passe» [32].

Часто у політичному дискурсі зустрічається семантична адаптація фразеологізму, що пов'язана з поглибленням його смислового навантаження. Тобто деякі фразеологічні одиниці набувають свого значення безпосередньо знаходячись у тому чи іншому контексті, що дозволяє стверджувати, що вони виступають як стилістичні елементи, які додають образності, є підсилювачами змісту інших стилістичних структур:

«C'est dans ce contexte du choc des puissances americaine, chinoise, russe et de destabilisation de nombreuses zones du monde que notre pays aura dans deux mois la charge de presider l'Union europeenne. Car les orientations de l'Union ne sont pas lointaines ou evanescentes. Elles sont meme la trame de nos vies et des annees qui viennent. Sans l'Union europeenne, nous n'aurions pas si vite dispose du vaccin» [31]; «On a un debat d'idees donc une confrontation et moi je veux qu'on me pose aussi toutes les chiffres sur la table parce que le president de la Republique il a parle de la croissance hier soir» [31]; «Certains syndicats ontfait tomber les masques, ils ne defendent plus les salaries et les ouvriers, mais un candidat a la presidentielle» [31].

Фразеологізми в політичному дискурсі відрізняються високим рівнем варіацій і підлягають різним видам переосмислення. Ці переосмислення проявляються на всіх рівнях: лексичному, граматичному, синтаксичному і семантичному. Цілеспрямоване змінення структури і семантики фразеологічної одиниці націлене на те, щоб оживити і посилити її експресивну функцію. Так, наприклад, ми спостерігаємо різні переосмислення фразеологізму з компонентом fruit: «Tout cela c'est le fruit de nos choix» [30]; «Je pense quepersonne ne l'aurait imagine il y a un an et ga c'est le fruit d'une politique qui est coherente, qui est courageuse, qui est au service des Frangais et Emmanuel MACRON n'apas dit, j'ai tout bien fait et bien sur qu'on n'a pas tout bien fait... » [34]; «Ecoutez, on voit que la strategie a porte ses fruits et effectivement on est revenu au niveau de chomage d'avant la crise sanitaire» [28].

Переосмислення фразеологізмів дозволяє створити ефект неочіку- ваності та «свіжості» інформації, а також надає мовленню певного динамізму та експресивності. З прикладів ми можемо вивести, що будь-яка трансформація фразеологізму направлена на конкретизацію його значення в даному контексті. Це можна інтерпретувати як спробу стилістично розбавити політичну лексику та демонструвати оціночне значення щодо даного контексту. Використання фразеологізмів у політичному дискурсі дозволяє актуалізувати даний контекст та викликати в аудиторії інтерес до фактів політичної реальності за рахунок створення в уяві адресатів нових образів чи асоціацій. Основними причинами для трансформації фразеологізмів є: економія мовленнєвих ресурсів; вираження експресії; прагнення заповнити абстрактну модель фразеологічної одиниці конкретним змістом; спосіб встановити особливий комунікативний зв'язок між адресатом та адресантом; та створення нових, «свіжих» мовленнєвих сполучень. Переосмислення структури фразеологізму бере участь у формуванні тексту та зміцнює когерентність текстових структур.

Висновки

Французькому політичному дискурсу притаманне вживання специфічної лексики та структур, які організовані відповідно до прагматичних настанов, цілей і умов спілкування. Фразеологічні одиниці надають політичному дискурсу стилістичного експресивного навантаження та стають інструментом втілення основної мети дискурсу - впливу на електорат. Історія Франції та її змін політичної системи зумовило експерементальність французького політичного дискурсу. Фразеологічні одиниці є особливими мовними засобами, які сприяють комунікації, та дозволяють втілювати такі ознаки політичного дискурсу як волевиявлення, оціночність, образність та експресивність.

Проведене дослідження показало, що фразеологічні одиниці також об'єднують текстовий простір та найчастіше використовуються саме у сильних його позиціях, оскільки саме в цих позиціях найчастіше висвітлюється мета дискурсу, а фразеологізми лише акцентують її. Семантичний радіус фразеологічних одиниць у політичному дискурсі часто обмежений, а фразеологізм в більшості випадків актуалізується у мікроконтексті. Політичному дискурсу притаманне часте використання фразеологічних одиниць непредикативного типу, що пояснюється їхньою кількісною перевагою у фразеології французької мови, хоча предикативні фразеологізми замкненого типу також активно використовуються. Фразеологічні одиниці у політичному дискурсі стають стилістичними елементами, що додають образності, експресивності, оцінності та каталізують семантику інших стилістичних структур.

Фразеологічні одиниці в політичному дискурсі часто підлягають різним видам переосмислення, які наявні на лексичному, граматичному, синтаксичному і семантичному рівнях. Переосмисленість фразеологізмів націлена на те, щоб посилити його експресивну функцію, а також вона дозволяє значно зекономити мовленнєві ресурси, посилити експресію, надати фразеологічним одиницям конкретного змісту, а найголовніше - встановити комунікативний зв'язок між реципієнтом та адресантом. З проаналізованих матеріалів можна зробити висновок, що як текстоутворюючі так і стилістичні структури фразеологізмів виконують свою основну функцію впливу на маси, а їхня кумулятивна, комунікативна та номінативна функції дозволяють адресанту чітко донести свою позицію зосереджуючи увагу за допомогою фразеологізмів на основних аспектах своєї позиції.

Література:

1. Aristotle. The Rhetoric and Poetics of Aristotle. New York : Modern Library, 1954. 336 p.

2. Bizzell P., & Herzberg, B. The Rhetorical Tradition: Readings from Classical Times to the Present. Boston : Bedford, 1990. 1266 p.

3. Pelinka A. Language as a political category: the viewpoint of political science. Journal of Language & Politics. 2007. № 6(1), pp.129-43. URL: https://doi.org/10.1075/ jlp.6.1.09pel

4. Achugar M. What We Remember: The Construction of Memory in Military Discourse. Amsterdam : John Benjamins, 2008. 246 p.

5. Young, L., Harrison, C. Systemic functional linguistics and critical discourse analysis London : Continuum, 2004. 306 p.

6. Graham Ph., Keenan T., Dowd A.-M. A Call to Arms at the End of History: A Discourse-Historical Analysis of George W. Bush's Declaration of War on Terror. Discourse & Society. 2004. №15(2-3), рр. 199-221. URL: https://doi.org/10.1177/09579 2650404101.

7. Graham Ph., Luke A. The Language of Neofeudal Corporatism and the War on Iraq. Journal of Language and Politics. 2004. №4(1), рр. 11-39. URL: https://doi.org/ 10.1075/jlp.4.1.02gra.

8. Luke A. Beyond science and ideology critique: developments in critical discourse analysis. Annual Review of Applied Linguistics. 2005. №22, pp. 96-110. URL: https://doi.org/10.1017/S0267190502000053

9. Luke A. Phil Graham and Axiological Discourse Analysis: After Neoliberalism. Annual Critical Discourse Studies. 2023. pp.1-14. URL: https://doi.org/10.1080/17405904. 2023.2283172

10. Magazzini T., Triandafyllidou A., Yakova L. State-religion relations in Southern and Southeastern Europe: moderate secularism with majoritarian undertones. Religion, State and Society. 2022. №50(4), pp. 396-414. URL: https://doi.org/10.1080/09637494. 2022.2129242

11. Triandafyllidou A. Contextualising nationalism Ethnicities 22 (4) (2022): 573588. URL: https://doi.org/10.1177/14687968221085

12. Boussofara N. Bleaching a Dialectical Voice in Political Discourse: Sociolinguistic Choices in Re-writing Political Speeches. Journal of Language and Politics. 201, №110(2), pp. 204-26. URL: https://doi.org/10.1075/jlp.10.2.04bou.

13. Myers G. Stance-taking and public discussions in blogs. Critical Discourse Studies. 2010. №7(4), pp. 263-75. URL: https://doi.org/10.1080/17405904.2010.511832

14. Blommaert J. Political Discourse in Post-Digital Societies. Trabalhos em LinguisticaAplicada. 2019. №59 (1), pp. 390-403.

URL: https://doi.org/10.1590/01031813684701620200408

15. Chilton P. Analysing Political Discourse: Theory and Practice. London : Routledge, 2004. 241 p.

16. Ekstrom M., & Lorenzetti, M.I. The Mediated Politics of Europe: A Comparative Study of Discourse. London : Palgrave Macmillan, 2017. 345 p.

17. West C., Fenstermaker S. 2002. Accountability in action: the accomplishment of gender, race and class in a meeting of the University of California Board of Regents. Discourse & Society 2002. №13(4), pp. 537-63. URL: https://doi.org/10.1177/0957926502 0130044

18. Wetherall,M. Positioning and interpretative repertoires: conversation analysis and post-structuralism in dialogue. Discourse & Society. 1998. №9(3), 387-412. URL: https://doi.org/10.1177/09579265980090030

19. Goodman S., Speer S. Category Use in the Construction of Asylum Seekers. Critical Discourse Studies. 2007. №4(2), pp. 165-85.

URL: https://doi.org/10.1080/17405900701464832

20. Mazid B. Presuppositions and Strategic Functions in Bush's 20 / 9 / 2001 Speech: A critical discourse analysis. Journal of Language and Politics. 2007. №6(3), pp. 351-75. URL: https://doi.org/10.1075/jlp.6.3.05maz

21. Лукіна Л. Політичний дискурс: сутність та особливості застосування. Політикус. 2021. №2, pp. 75-80. URL: https://doi.org/10.24195/2414-9616.2021-2.13

22. Кондратенко Н. В. Український політичний дискурс: Текстуалізація реальності: Монографія. Одеса : Чорномор'я, 2007. 156 с.

23. Крочук, Ю., Антропоцентричні основи дослідження фразеологізмів у мовній картині світу. Молодий вчений. 2018 №1(53), C. 723-726. URL: https://www.molodyivchenyi.ua/ index. php/j ournal/article/vi ew/5430

24. Залужна М., Семантична ізотопія як механізм реалізації принципу невизначеності у британських постмодерних художніх текстах. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2015. №18(2), C.47-49. URL: http:// www.vestnik-philology.mgu.od.ua/archive/v18/part_2/Filologi18-2.pdf#page=47

25. Interview de M. Nicolas Sarkozy, President de la Republique. Retrieved from https://www.vie-publique.fr/discours/289646-emmanuel-macron-31052023-conflit-en-ukraine

26. Marlene Schiappa, 22/11/2021, Les Republicains. Retrieved from https://www. vie-publique.fr/discours/282583-marlene-schiappa-22112021-les-republicains

27. Interview de Mme Amelie de Montchalin, ministre de la transformation et de la fonction publiques, a Sud Radio. Retrieved from https://www.vie-publique.fr/discours/ 283748-amelie-de-montchalin-09022022-fonction-publique

28. Interview de Mme Elisabeth Borne, ministre du travail, de l'emploi et de l'insertion, a France Inter. Retrieved from https://www.vie-publique.fr/discours/282321- elisabeth-borne-28102021-baisse-du-chomage-reforme-assurance-chomage

29. Extraits d'un entretien de M. Clement Beaune, secretaire d'Etat aux affaires europeennes, avec TV5 Monde. Retrieved from https://www.vie-publique.fr/discours/ 282715-entretien-clement-beaune-29112021 -union-europeenne-royaume-uni

30. Adresse aux Franqais - 9 Novembre 2021. Retrieved from https://www.elysee.fr/ emmanuel-macron/2021/11/09/adresse-aux-francais-9-no vembre-2021

31. Declaration de M. Nicolas Sarkozy, President de la Republique, sur les priorites de sa presidence. Retrieved from https://www.elysee.fr/nicolas-sarkozy/2007/12/31/declaration- de-m-nicolas-sarkozy-president-de-la-republique-sur-les-reformes-mises-en-oeuvre-et-les- priorites-pour-2008-a-paris-le-31-decembre-2007

32. Interview de M. Jean-Baptiste Lemoyne, secretaire d'Etat au tourisme, aux Franqais de l'etranger, a la francophonie et aux petites et moyennes entreprises. Retrieved from https://www.vie-publique.fr/discours/284566-entretien-jean-baptiste-lemoyne-18032022-tourisme

33. Шульгіна В. Одиниці інформаційної лінгвістики. Актуальні проблеми слов'янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство. 2009. №221, C.583-591 URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16707?show=full

34. Communique de la Presidence de la Republique, en date du 21 septembre 2021, sur les relations entre la France et l'Inde. Retrieved from https://www.vie-publique.fr/ discours/281630-presidence-de-la-republique-21092021 -france-inde

References:

1. Aristotle (1954). The Rhetoric and Poetics of Aristotle. New York : Modern Library [in English].

2. Bizzell, P., & Herzberg, B. (1990). The Rhetorical Tradition: Readings from Classical Times to the Present. Boston : Bedford [in English].

3. Pelinka, A. (2007). Language as a political category: the viewpoint of political science. Journal of Language & Politics, 6(1), 129-43. Retrieved from https://doi.org/ 10.1075/jlp.6.1.09pel [in English].

4. Achugar, M. (2008). What We Remember: The Construction of Memory in Military Discourse. Amsterdam : John Benjamins [in English].

5. Young, L., Harrison, C. (2004). Systemic functional linguistics and critical discourse analysis London : Continuum [in English].

6. Graham, Ph., Keenan, T., Dowd, A.-M. (2004). A Call to Arms at the End of History: A Discourse-Historical Analysis of George W. Bush's Declaration of War on Terror. Discourse & Society, 15(2-3), 199-221 [in English].

7. Graham, Ph., Luke, A. (2004). The Language of Neofeudal Corporatism and the War on Iraq. Journal of Language and Politics, 4(1), 11-39. https://doi.org/10.1075/ jlp.4.1.02gra. [in English].

8. Luke, A. (2005). Beyond science and ideology critique: developments in critical

discourse analysis. Annual Review of Applied Linguistics, 22,96-110. https://doi.org/

10.1017/S0267190502000053 [in English].

9. Luke, A. (2023). Phil Graham and Axiological Discourse Analysis: After Neoliberalism. Annual Critical Discourse Studies, 1-14. https://doi.org/10.1080/17405904. 2023.2283172 [in English].

10. Magazzini T., Triandafyllidou A., Yakova L. State-religion relations in Southern and Southeastern Europe: moderate secularism with majoritarian undertones. Religion, State and Society. 2022. №50(4), pp. 396-414. URL: https://doi.org/10.1080/09637494. 2022.2129242

11. Triandafyllidou, A. (2022). Contextualising nationalism Ethnicities, 22 (4) (2022): 573-588. https://doi.org/10.1177/14687968221085 [in English].

12. Boussofara, N. (2010). Bleaching a Dialectical Voice in Political Discourse: Sociolinguistic Choices in Re-writing Political Speeches. Journal of Language and Politics, 201, 110(2), 204-26. https://doi.org/10.1075/jlp.10.2.04bou. [in English].

13. Myers, G. (2010). Stance-taking and public discussions in blogs. Critical Discourse Studies, 7(4), 263-75. https://doi.org/10.1080/17405904.2010.511832 [in English].

14. Blommaert, J. (2019). Political Discourse in Post-Digital Societies. Trabalhos em Linguistica Aplicada, 59 (1), 390-403 [in English].

https://doi .org/10.1590/01031813684701620200408

15. Chilton, P. (2004). Analysing Political Discourse: Theory and Practice. London: Routledge [in English].

16. Ekstrom, M., & Lorenzetti, M.I. (2017). The Mediated Politics of Europe: A Comparative Study of Discourse. London : Palgrave Macmillan [in English].

17. West, C., Fenstermaker, S. (2002). Accountability in action: the accomplishment of gender, race and class in a meeting of the University of California Board of Regents. Discourse & Society, 13(4), 537-63. https://doi.org/10.1177/09579265020130044 [in English].

18. Wetherall,M. (1998). Positioning and interpretative repertoires: conversation analysis and post-structuralism in dialogue. Discourse & Society, 9(3), 387-412. https:// doi.org/10.1177/09579265980090030 [in English].

19. Goodman, S., Speer, S. (2007). Category Use in the Construction of Asylum Seekers. Critical Discourse Studies, 4(2), 165-85

https://doi.org/10.1080/17405900701464832 [in English].

20. Mazid, B. (2007). Presuppositions and Strategic Functions in Bush's 20 /9 /2001 Speech: A critical discourse analysis. Journal of Language and Politics, 6(3), 351-75. https://doi.org/10.1075/jlp.6.3.05maz [in English].

21. Lukina, L. (2021). Politichnij diskurs: sutnist' ta osoblivosti zastosuvannja [Political discourse: essence and features of application]. Politikus - Politicus, 2, 75-80. https://doi.org/10.24195/2414-9616.2021-2.13 [in Ukrainian].

22. Kondratenko, N. V. (2007). Ukrams'kij politichnij diskurs: Tekstualizacija real'nosti [Ukrainianpolitical discourse: Textualization of reality] Odesa : Chornomor'ja [in Ukrainian].

23. Krochuk, Ju. (2018). Antropocentrism osnovi doshdzhennja frazeologizmiv u movnij kartini svitu [Anthropocentric bases of the study of phraseological units in the linguistic picture of the worl]. Molodij vchenij - A young scientist, 1(53), 723-726. Retrieved from https://www.molodyivchenyi.ua/index.php/journal/article/view/5430 [in Ukrainian].

24. Zaluzhna, M. (2015). Semantichna izotopija jak mehanizm realizach principu neviznachenosti u britans'kih postmodernih hudozhnih tekstah [Semantic isotopy as a mechanism for implementing the principle of uncertainty in British postmodern artistic texts]. Naukovij visnik Mizhnarodnogo gumanitarnogo universitetu. Serija: Filologija - Scientific Bulletin of the International Humanitarian University. Series: Philology, 18(2), 47-49. Retrieved from http://www.vestnik-philology.mgu.od.ua/archive/v18/part_2/ Filologi18-2.pdf#page=47 [in Ukrainian].

25.Interview de M. Nicolas Sarkozy, President de la Republique. www.vie-publique.fr Retrieved from https://www.vie-publique.fr/discours/289646-emmanuel-macron-31052023- conflit-en-ukraine [in English].

26.Marlene Schiappa, 22/11/2021, Les Republicains. www.vie-publique.fr Retrieved from https://www.vie-publique.fr/discours/282583-marlene-schiappa-22112021-les-republicains [in English].

27.Interview de Mme Amelie de Montchalin, ministre de la transformation et de la fonction publiques, a Sud Radio. www.vie-publique.fr Retrieved from https://www.vie- publique.fr/discours/283748-amelie-de-montchalin-09022022-fonction-publique [in English].

28.Interview de Mme Elisabeth Borne, ministre du travail, de l'emploi et de l'insertion, a France Inter. www.vie-publique.fr Retrieved from https://www.vie- publique.fr/discours/282321 -elisabeth-borne-28102021 -baisse-du-chomage-reforme-assurance- chomage [in English].

29. Extraits d'un entretien de M. Clement Beaune, secretaire d'Etat aux affaires europeennes, avec TV5 Monde. www.vie-publique.fr Retrieved from https://www. vie-publique.fr/discours/282715-entretien-clement-beaune-29112021 -union-europeenne- royaume-uni [in English].

30. Adresse aux Franqais - 9 Novembre 2021. www.elysee.fr Retrieved from https:// www.elysee.fr/emmanuel-macron/2021/11/09/adresse-aux-francais-9-no vembre-2021 [in English].

31. Declaration de M. Nicolas Sarkozy, President de la Republique, sur les priorites de sa presidence. www.elysee.fr Retrieved from https://www.elysee.fr/nicolas-sarkozy/ 2007/12/31/declaration-de-m-nicolas-sarkozy-president-de-la-republique-sur-les-reformes- mises-en-oeuvre-et-les-priorites-pour-2008-a-paris-le-31-decembre-2007 [in English].