Професіоналізми галузі фотографії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Професіоналізми галузі фотографії

Теглівець Ю.В.

Національний університет "Львівська політехніка"

Анотація

Статтю присвячено аналізові особливостей професіоналізмів галузі фотографії. Зауважено, що на сьогодні професіоналізми є одним із джерел активного поповнення лексичного складу розмовної мови.

Зазначено, що використання великої кількості слів та виразів і в межах сфери фотографії, і в повсякденному житті створює передумови для виникнення професіоналізмів. Відсутність сформованої терміносистеми галузі фотографії і системних досліджень із питань фотолексики зумовили актуальність дослідження. слово вираз професіоналізм стилістичний

Визначено, що професіоналізми - це напівофіційні стилістично марковані мовні одиниці (слова або словосполучення), які вживає у професійному мовленні вузьке коло фахівців на позначення відомого поняття. Зауважено, що різновидом професіоналізмів є професійні жаргонізми - переважно експресивно забарвлені слова й вислови. Наголошено на тому, що, на відміну від термінів, які мають чітку дефініцію, є стилістично нейтральними, системними та мотивованими, професіоналізми не є кодифікованими назвами, вони не мають строгої дефініції, не становлять замкненої системи.

Розкрито лексико-семантичні особливості професіоналізмів галузі фотографії. Зокрема, виділено 9 лексико-семантичних груп найуживаніших професіоналізмів сфери фотографії: 1) назви фотокамер та їхніх частин; 2) назви оптичних пристроїв та елементів; 3) назви програм для оброблення зображень; 4) назви форматів зображень; 5) назви інструментів для оброблення зображень; 6) назви власників фотокамер;

7) назви предметів, пристроїв, засобів, пристосувань для поліпшення способів знімання; 8) назви ефектів на фотографіях; 9) назви дій, ефектів, процесів, явищ, технік і прийомів знімання.

На основі здійсненого аналізу виявлено, що найчастіше джерелом поповнення галузі фотографії є переосмислення значення вже наявної в мові лексеми. Серед джерел поповнення професіоналізмів галузі фотографії названо транслітерацію запозичених термінів, а також використання словотворчих засобів. З'ясовано, що кількість професійних жаргонізмів є незначною. Підсумовано, що виникнення професіоналізмів є закономірним явищем. Зазначено, що перспектива подальших досліджень полягає в тому, що з плином часу деякі професіоналізми зараховують до фахової лексики та фіксують у термінологічних словниках.

Ключові слова: професіоналізм, термін, фотографія, жаргонізм, лексико-семантична група.

Tehlivets Yu. V. Photography professionalisms

The article is devoted to the analysis of the peculiarities of professionalism in the field of photography. It is noted that today professionalisms are one of the sources of active replenishment of the lexical composition of the spoken language.

It is noted that the use of a large number of words and expressions both within the scope of photography and in everyday life creates prerequisites for the emergence of professionalisms. The absence of a well-established terminology system in the field ofphotography and systematic studies on photo-lexis issues underscore the relevance of this research.

It is determined that professionalisms are semi-official stylistically marked language units (words or word combinations) used in professional speech by a narrow circle of specialists to denote a known concept. It is noted that professional jargon is a type ofprofessionalism - mainly expressively colored words and expressions. It is emphasized that, unlike terms that have a clear definition, are stylistically neutral, systematic and motivated, professionalisms are not codified names, they do not have a strict definition, they do not constitute a closed system.

The lexical-semantic features ofprofessionalism in the field ofphotography are revealed. In particular, 9 lexical- semantic groups of the most commonly used professionalisms in the field ofphotography are highlighted: 1) names of cameras and their parts; 2) names of optical devices and elements; 3) names of image processing programs; 4) names of image formats; 5) names of processing tools images; 6) names of camera owners; 7) names of objects, devices, means, devices for improving shooting methods; 8) names of effects on the photographs; 9) names of actions, effects, processes, phenomena, techniques and methods of shooting. On the basis of the analysis, it was found that the most frequent source of replenishment of the field ofphotography is the reinterpretation of the meaning of a lexeme already present in the language. Transliteration of borrowed terms, as well as the use of word-forming tools, are among the sources of replenishment ofprofessionalism in the field ofphotography. It was found that the number ofprofessional jargon is insignificant. It is concluded that the emergence ofprofessionalism is a natural phenomenon. It is noted that the prospect of further research is that over time, some professionalisms are included in the professional vocabulary and recorded in terms dictionaries.

Key words: professionalism, term, photography, jargon, lexical-semantic group.

Постановка проблеми та обґрунтування актуальності її розгляду. Сучасна українська мова на сьогодні найбільше поповнюється термінами тієї чи тієї галузі. Знання мови професії підвищує ефективність праці, допомагає краще контактувати з представниками своєї професії. Спорідненість інтересів фахівців, які власне й формують систему професіоналізмів, є важливим чинником у творенні цих лексем. Професіоналізми науковці вважають одним із найдискусійніших явищ мовленнєвої культури, оскільки вони, маючи експресивне забарвлення, досить детально характеризують рід занять, дії чи предмети, безпосередньо пов'язані зі сферою діяльності відповідної професії. Тому значна частина професіоналізмів - це розмовні, неофіційні замінники наявних у певній галузі термінів (ця група особливо активно функціонує і поповнюється). Професіоналізми, на відміну від термінів, не є кодифікованими назвами, вони не мають строгої дефініції, не становлять замкненої системи.

Професійна лексика фотографії давно стала частиною спілкування багатьох людей, адже на сьогодні чимало з них використовують пристрої для знімання різних сфер життя, вживаючи відповідну лексику загалом і термінологію зокрема. О. Пономарів зауважує, що професіоналізми "виникають у тих галузях, де заскладна, або, навпаки, - не зовсім сформована термінологія" [7, 99]. Ця думка є слушною щодо термінології фотографії. Відсутність унормованої терміносистеми галузі фотографії і ґрунтовних досліджень із питань фотолексики, незважаючи на те, що розвиток галузі бере початок із ХІХ ст, зумовили актуальність нашої розвідки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Феномен фотографії віддавна зацікавлював закордонних та українських дослідників. Соціологи розглядали його як соціальну практику (П. Штомпки, П. Бурдьє), як візуальне втілення соціального розвитку і прискорення життя (П. Вирильо). Фотографію вивчали як метод дослідження у психології (І. Кошова, В. Назаревич); як спосіб комунікації та інструмент інформаційного впливу (В. Флюссер, М. Комова, Д. Прімакова, І. Скорик), як знакову систему (Р. Барт, У. Еко) - у мовознавстві. Вагомими щодо цього є напрацювання і в лінгвоукраїністиці. Окремі аспекти аналізу будови термінів із компонентом фотовисвітлювали І. Кочан, О. Сербенська,

І. Фецко та ін. У наших попередніх студіях простежено вияв гіперо-гіпонімійних відношень у термінології фотографії [9], окреслено польову організацію фотолексики [10], досліджено особливості використання термінів-запозичень [3], частково описано особливості професійного жаргону фотографів [2] тощо. Проте професіоналізми галузі фотографії ще не були предметом докладного вивчення, що й зумовило актуальність пропонованого дослідження.

Формулювання мети і завдань статті. Мета розвідки - схарактеризувати особливості професіоналізмів галузі фотографії в семантичному та функційному аспектах. Досягнення цієї мети передбачає виконання таких завдань: 1) систематизувати професіоналізми галузі фотографії за лексико-семантичними групами; 2) виявити емоційно забарвлені професіоналізми; 3) проаналізувати джерела поповнення професіоналізмів галузі фотографії.

Виклад основного матеріалу дослідження. Науковці не мають єдиного погляду щодо природи та функціювання професіоналізмів. О. Пономарів зазначає, що професіоналізми - "це слова та словосполучення, властиві мовленню певної професійної групи людей" [7, 97-98]. Серед низки особливих рис професіоналізмів науковець виділяє такі: професіоналізми не становлять чіткої системи, тоді як терміни є систематизованими (кодифікованими) назвами понять. Образність термінів, як правило, стерта, тоді як образність професіоналізмів зберігається довше - завдяки контексту. Професіоналізми дуже різноманітні щодо семантичних характеристик, оскільки здебільшого є словами загальнонародної мови, вжитими у специфічному значенні. Професіоналізми деталізують мовний словник, розширюють його там, де є на це потреба [Там само].

На думку О. Павлової, професіоналізми - "це напівофіційні слова чи словосполуки, які частіше поширені в розмовному мовленні серед людей певної професії, спеціальності, але, по суті, не є строгими науковими позначеннями понять" [6, 50]. Серед основних ознак, за якими розмежовують терміни та професіоналізми, мовознавиця називає такі: професіоналізми, на відміну від термінів, належать до ненормативної спеціальної лексики; професіоналізми рідко подають у загальних та спеціальних словниках; професіоналізми виникають в умовах професійного спілкування як вторинні форми вираження і функціонують найчастіше як професійно-розмовні дублети офіційних термінів тощо [6, 51-52].

Т. Михайлова серед низки критеріїв щодо різниці між термінами та професіоналізмами виділяє такі: професіоналізми - це локальні скорочені й спрощені назви, які дублюють терміни, вторинні за утворенням щодо них, тоді коли терміни - унормовані лексичні одиниці, які функціонують в усному та писемному спілкуванні фахівців певної галузі; терміни не мають емоційно-експресивного забарвлення, тоді коли професіоналізмам властиві конотації; якщо системність - найважливіша ознака термінології, то системні зв'язки між професіоналізмами слабші [5, 44-45].

Автори навчального посібника "Основи термінознавства" вважають, що різниця між терміном і професіоналізмом полягає в тому, що "термін - це цілком офіційна, нормативна, засвідчена у словниках, статтях, навчальних посібниках назва певного наукового поняття, а професіоналізм - напівофіційне слово, сферою вживання якого є мовлення. Професіоналізми мають емоційно-експресивне забарвлення, і їх уживання обмежене. Окрім того, слід розмежовувати термінологію і професійну лексику" [1, 5].

О. Романова зазначає, що професійні жаргонізми є різновидом професіоналізмів, їх часто тлумачать "як особливі, яскраві, модні "слівця", характерні для окремих соціальних груп, і вважають, що вони нічого не додають до мови, а лише створюють особливий колорит мовлення" [8, 46].

Т Луковенко вважає, що "професійні жаргонізми - переважно експресивно забарвлені слова й вислови, які є актуалізаторами оцінювальної інформації, що допомагають орієнтуватися у стосунках членів групи, адаптуватися до особливих професійних умов" [4, 263].

Отже, погоджуємося з думкою науковців, що професіоналізми - це напівофіційні стилістично марковані мовні одиниці (слова або словосполучення) на позначення певних понять тієї чи тієї галузі.

Лексика галузі фотографії в українській мові репрезентована, окрім термінів як основних виразників професійних понять, і професіоналізмами. Відповідно до лексико-семантичних особливостей виділено такі лексико-семантичні групи найуживаніших професіоналізмів цієї галузі:

1) назви фотокамер та їхніх частин: бездзеркалка--тип цифрової камери, у якій відсутнє оптичне дзеркало для спрямовування світла на матрицю, що робить його більш компактним та легким; бульбашка - рівень, який може бути вбудованим або прикріпленим до фотоапарата для контролю горизонтальності та вертикальності кадру; дзеркалка - тип цифрової камери з наявним оптичним дзеркалом для спрямування світла на матрицю; тушка - фотоапарат без об'єктива; викрутка - моторний привід у корпусі фотокамери для управління автофокусними об'єктивами без власного двигуна; дірка, дірофрагма - діафрагма; компакт (цифрокомпакт) - фотоапарат невеликого розміру із незмінною оптикою; мильниця (цифромильниця) - компактний фотоапарат із незмінною оптикою та незначними фотоможливостями; оля - фотоапарат виробництва Olympus; п'ятачок - фотоапарат Canon 5D; сонька - фотоапарат фірми Sony; тіло, тушка - камера без об'єктива; черевик (гарячий черевик) - аксесуарний порт із синхроконтактом на верхньому торці камери для під'єднання зовнішнього мікрофона, накамерного світла, радіосинхронізатора тощо;

2) назви оптичних пристроїв та елементів: блінчик, млинець - тонкий і компактний об'єктив, найчастіше з фіксованою фокусною відстанню; зум - об'єктив, що змінює фокусну відстань; ірис - частина об'єктива, яка контролює розмір апертури та кількість світла, що потрапляє на матрицю; кіт - об'єктив, який постачають разом із камерою; об'єктив "кітове око" - об'єктив із надзвичайно широким кутом зору, який створює специфічний ефект зігнутої перспективи; портретник - об'єктив для портретного знімання; скло - один із варіантів найменування об'єктива; телевик - довгофокусний об'єктив; фікс - об'єктив із фіксованою фокусною відстанню; фішай - короткофокусний об'єктив із надшироким кутом зору; штатник - універсальний об'єктив;

3) назви програм для оброблення зображень: шоп - програма Adobe Photoshop;

4) назви форматів зображень: рави (равки), джпеги, тіфи (тіфки) тощо - відповідно до формату зображень - RAW, JPEG, TIFF;

5) назви інструментів для оброблення зображень: горілка - інструмент ретуші на фотографіях для затемнення певних частин для покращення контрасту;

6) назви власників фотокамер: кеноністи - власники фотоапаратів фірми Canon; ніконісти - власники фотоапаратів фірми Nikon;

7) назви предметів, пристроїв, засобів, пристосувань для поліпшення способів знімання: візитка - папірець, що спрямовує світло зовнішнього спалаху; запальничка - пристосування, яке встановлюють на гарячий черевик камери для керування студійним світлом; засмагла картка - емпіричне правило для визначення налаштувань експозиції при яскравому сонячному світлі без вимірювальних приладів; кульбаба - адаптер для неавтофокусної оптики старого типу, що дає змогу зловити момент фокусування і підтверджує наведення на різкість у видошукачі; ленспен - олівець для чищення лінз; лопух - розсіювач спалаху великого діаметру скерування потоку світла (студійний фотоспалах); нога - одна з точок опори штатива або монопода; полярик - поляризаційний світлофільтр; тринога (трипод) - штатив із трьома "ногами";

8) назви ефектів на фотографіях: артефакти - видимі дефекти на фотознімку, які виникають через втрату інформації про частину кадру; боке - ефект розмитого заднього плану у фотографіях, який створює естетичний розфокус на тлі; бочка - геометричні спотворення під час знімання на широкому куті, що виявляються у вигляді роздутих ліній ближче до країв кадру; завалені тіні - надто темні ділянки зображення; мило - розмитий знімок без чіткого фокусу; перешарп - надмірна різкість зображення; подушка - геометричні спотворення кадру, коли лінії вигинаються всередину і знімок стає увігнутим; сирий кадр - недопрацьований кадр, у якому не вистачає деталей, які можуть передати повноту теми або мети фотографа; кадр трансфокатор - механізм плавної зміни фокусної відстані; убите світло - пересвічені ділянки зображення; хвіст - місце кріплення об'єктива до "тіла" камери; хобот - частина конструкції об'єктива;

9) назви дій, ефектів, процесів, явищ, технік і прийомів знімання: бек-фокус - явище, коли зона різкості на фото зміщується вперед щодо об'єкта знімання через неправильно відрегульовану систему наведення різкості; вилка, зондування - прийом у фотографії, коли роблять кілька кадрів із різними параметрами експозиції; високий клік - стиль фотографії, який відзначається яскравим світлом, м'якими тінями і низькими контрастами; візування - спостереження за об'єктом знімання через "вічко" видошукача або екран фотоапарата для кращого компонування кадру; засклення - окреслення або розмазування кольорів на краях об'єктів на фотографії; зйомка "зруки" - знімання без використання триноги або іншого стабілізаційного обладнання; плейбек - розміщення об'єктів та елементів на кадрі з метою створення гармонійного та цікавого зображення; сітка - оброблення фотографій за допомогою нейромережі чи програм для оброблення фото; шарпинг - збільшення різкості; шот (шорт) - нетривале знімання (коли роблять декілька кадрів).

Для більшости професіоналізмів галузі фотографії властиве вторинне використання лексичних одиниць, яким у сучасній українській мові притаманне інше значення. Наприклад, бочка - `велика дерев'яна або металева циліндрична посудина переважно опукла посередині, з двома плоскими днищами' (СУМ, 1, 223); бульбашка - `водяний або мильний пухир' (СУМ, 1, 254); викрутка - `інструмент для загвинчування і відгвинчування гвинтів' (СУМ, 1, 417); візитка - `картка з прізвищем, ім'ям та по батькові, іноді з адресою її власника для вручення під час знайомства або візиту' (СУМ, 1, 668); дірка - `щілина, отвір у чому-небудь' (СУМ, 2, 307); кульбаба - `трав'яниста рослина родини складноцвітих, стебло якої виділяє молочний сік, а пухнасте насіння розноситься вітром' (СУМ, 4, 392); мильниця - `коробочка для мила' (СУМ, 4, 708); подушка - `набитий пухом, пір'ям, сіном і т. ін. мішок, який використовується як м'яка підстилка під голову, для сидіння та інших цілей' (СУМ, 6, 763); тушка - `оббіловане і випатране тіло забитої тварини' (СУМ, 10, 331) тощо.

Ще одним джерелом поповнення професіоналізмів галузі фотографії є транслітерація запозичених слів: боке - від французького Bokeh, зум - від англійської назви об'єктива zoom lens, шоп - від назви програми Adobe Photoshop, ленспен - від назви олівця для чищення лінз Lenspen, рави - від назви формату RAW, джпеги - від назви формату JPEG, тіфи, тіфки - від назви формату TIFF, фішай - від англійського Fish Eye, хассель - від назви фірми Hasselblad, фреймінг - від англійського framing effect, шорт - від англійського short, плейбек - від англійського playback. Доволі часто до транслітерованих лексем додають словотворчі форманти: кеноністи, ніконісти, перешарп, відшарпити, відшопити (відфотошопити), сонька тощо.

Також виявлено незначну кількість професійних жаргонізмів, що не відповідають нормам літературної мови і яким властиве експресивно-емоційне забарвлення, зокрема: блінчик, дзеркалка, дірофрагма, макрушник, п'ятачок, телевик, ширік тощо.

Висновки та перспективи досліджень

Професіоналізми як напівофіційні лексичні одиниці фахівці галузі фотографії уживають у професійному мовленні доволі часто. Наявність професіоналізмів і професійних жаргонізмів у термінології фотографії не ускладнює терміносистеми загалом, оскільки вони перебувають за її межами. З урахуванням репрезентованих лексико-семантичних груп та особливих шляхів поповнення можна цілком слушно вважати їх активним джерелом поповнення лексики сучасної української мови. Перспективою наших досліджень є факт, що широке використання деяких професіоналізмів із часом дає підстави зарахувати їх до термінофонду сучасної української літературної мови і ввести до складу фахових словників.

Література

12. СУМ - Словник української мови: в 11 т. / за ред. І. К. Білодіда. Київ: Наукова думка, 1970-1980.

13. References

14. Bulyk-Verkhola, S. Z., Nakonechna, H. V, Tehlivets, Yu. V. (2016). Osnovy terminoznavstva [Fundamentals of Terminology]. Lviv: Vydavnytstvo Lvivskoi politekhniky [in Ukrainian].

15. Bulyk-Verkhola, S. Z., Tehlivets, Yu. V. (2015). Profesiinyi zharhon fotohrafiv [Professional photographer's jargon]. Aktualniproblemy ukrainskoi linhvistyky: teoriia ipraktyka, 30, 212-219 [in Ukrainian].

16. Bulyk-Verkhola, S. Z., Tehlivets, Yu. V. (2016). Chuzhomovni zapozychennia u terminolohii fotospravy [Foreign borrowings in the photography terminology]. Naukovyi visnykMizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriya: Filolohiia, 23 (1), 8-10 [in Ukrainian].

17. Lukovenko, T. O. (2015). Do problemy klasyfikatsii spetsialnykh leksychnykh odynyts (profesionalizmiv) [To the problem of classification of special lexical units (professionalisms)]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu "Ostrozka akademiia". Seriia: Filolohichna, 51, 262-264 [in Ukrainian].

18. Mykhailova, T. V. (2001). Semantychni vidnoshennia v ukrainskii naukovo-tekhnichnii terminolohii [Semantic relationships in Ukrainian science and technology]. Candidate's thesis. Kharkiv: V. N. Karazin Kharkiv National University [in Ukrainian].

19. Pavlova, O. (2008). Terminy, profesionalizmy i nomenklatura znaky (do problemy klasyfikatsii spetsialnoi leksyky) [Terms, professionalisms and nomenclature signs (to the problem of classification of special vocabulary)]. Visnyk Natsionalnoho universytetu "Lvivskapolitekhnika". Seriia "Problemy ukrainskoi terminolohii", 620, 49-54 [in Ukrainian].

20. Ponomariv, O. D. (2000). Stylistyka suchasnoi ukrainskoi movy [Stylistics of the modern Ukrainian language]: pidruch. dlia stud. humanit. spets. vyshch. zakl. osvity. Vyd. 3, perer. i dopov. Ternopil: Navchalna knyha - Bohdan [in Ukrainian].

21. Romanova, O. O. (2013). Spetsialna leksyka ukrainskoi movy yak obiekt linhvistychnoho doslidzhennia: termin i profesionalizm spetsialna leksyka ukrainskoi movy yak obiekt linhvistychnoho doslidzhennia: termin i profesionalizm [Special lexis of the ukrainian language as an object of linguistics research: term and professionalism]. Terminolohichnyi visnyk, 2 (2), 42-47 [in Ukrainian].

22. Tehlivets, Yu. V. (2021). Hipero-hiponimichni vidnoshennia u terminolohii fotohrafii [Hypero-hyponymic relations in the terminology of photography]. Aktualnipytanniahumanitarnykh nauk, 42 (2), 140-143 [in Ukrainian].

23. Tehlivets, Yu. V. (2023). Polova struktura terminolohii fotohrafii [Field structure of photography terminology]. Zakarpatskifilolohichni studii, 27 (3), 28-32 [in Ukrainian].

24. Dictionaries

25. СУМ - Bilodid, I. K. (Ed.). (1970-1980). Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 tt. [The Ukrainian language dictionary]. Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru