Художня тропіка ідіостилю Артема Чеха (на матеріалі повісті "Рожеві сиропи")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Художня тропіка ідіостилю Артема Чеха (на матеріалі повісті «Рожеві сиропи»)

Валерія Глінська (студентка І курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій) Науковий керівник - кандидат філологічних наук, доцент Демешко І. М.

Анотація

Статтю присвячено дослідженню особливостей ідіостилю Артема Чеха. Увагу зосереджено на специфіці функціювання в художніх творах письменника тропів, а саме: епітетів, метафор та порівнянь. З'ясовано стилістичні функції використання цих засобів, визначено тенденції в їхньому вживанні.

Ключові слова: ідіостиль, мовна картина світу письменника, тропеїчні особливості, стилістичні функції, епітети, метафори, порівняння.

Постановка проблеми

На сучасному етапі актуальним є питання вивчення української літературної мови через аналіз творчої практики майстрів слова. Сукупність характерних мовних рис творчості певного письменника в сучасній лінгвістиці позначають термінами «ідіостиль», «ідіолект», «індивідуальний стиль». Більшість мовознавців послуговуються цими термінами як взаємозамінними. Аналіз особливостей ідіостилю письменників, зокрема мовного аспекту, дає змогу простежити основні етапи розвитку національної мови, оцінити внесок митця в систему словесних художніх засобів.

Аналіз досліджень і публікацій

Дослідженню індивідуального стилю письменників, мови їхніх творів присвячена значна кількість наукових праць. Проаналізовано теоретичні аспекти індивідуального стилю, закономірності його формування. Значне місце відведено дослідженню індивідуальних стилів (ідіостилів) окремих письменників - представників різних періодів розвитку літератури, зокрема, ідіостиль Олеся Гончара досліджувала Н. М. Сологуб [13], Валерія Шевчука - О. С. Переломова [10], Миколи Вінграновського - Н. М. Сологуб [12], Л. Г. Стороженко [14], Ліни Костенко - Г. В. Горох [5], І. М. Дишлюк [6], Івана Драча - Н. І. Заверталюк [8], Василя Барки - Н. А. Адах [1], Павла Загребельного [16] - Т. Г. Юрченко та ін.

У дослідженнях останніх десятиліть усе частіше предметом наукового зацікавлення лінгвістів є ідіостиль сучасних письменників. Це пов'язано з тим, що мову їхніх творів і сьогодні визнають еталоном досконалих якостей літературної мови - її чистоти, багатства і виразності. Однак досі не було досліджено ідіостиль сучасного українського письменника Артема Чеха. Цим і зумовлена актуальність нашої публікації.

Мета статті - визначити та проаналізувати тропеїчні особливості повісті Артема Чеха «Рожеві сиропи».

Виклад основного матеріалу дослідження

Серед дослідників донині тривають дискусії з приводу вживання термінів на позначення індивідуального стилю - «ідіолект», «ідіостиль», «мовна манера», «стильова манера», «стиль», «авторський стиль», «світобачення письменника», «мовна особистість», «індивідуальний мовосвіт», «художнє мовомислення», «мовна картина світу автора» та ін. Однак мовознавці спільні в думці, що підґрунтя для аналізу ідіостилю письменників заклали видатні українські науковці О. О. Потебня та Л. А. Булаховський та ін. Зокрема О. О. Потебня наголошував на тому, що «естетико-стилістичний аналіз словесно-художніх творів є першим щаблем загального вивчення літературної мови» [11, с. 12]. Л. А. Булаховський стверджував, що «мовні портрети окремих письменників, їхня індивідуально-художня манера письма вплітаються в мовний контекст усієї епохи. Творча специфіка того чи того автора зумовлена не лише рівнем розвитку літературної мови, а й певною жанрово-мовною своєрідністю, соціально-мовними смаками. На думку вченого, вирішальна роль у створенні художнього образу зокрема та ідейно-образного цілого, яким є художній твір, належить мові» [3, с. 37].

Нині функціонує низка тлумачень поняття «ідіостиль». За визначенням «Літературознавчого словника- довідника» (за ред. Р. Гром'яка), індивідуальний стиль - «іманентний (властивий його внутрішній природі) прояв істотних ознак таланту в конкретному художньому творі, мистецька документалізація своєрідності світосприйняття певного автора, його нахилу до ірраціонального чи раціонального мислення, до міметичних принципів (принципів уподібнення) чи розкутого образотворення, його естетичного смаку, що в сукупності формують неповторне духовне явище» [9, с. 312]. Основними компонентами індивідуального стилю письменника, - додає Р. М. Теребус, - є «композиція твору, тема, художній зміст, відповідні стилістичні засоби, часовий колорит, багатство мови автора, а також стилетворчі чинники, серед яких важливе місце відводиться світогляду автора. Також на становлення індивідуального стилю письменника впливає епоха, суспільно-історичні умови, ідеї тощо» [15, с. 176]. На думку С. Я. Єрмоленко, індивідуальний стиль, або ідіолект - це «сукупність мовно-виразових засобів, які виконують естетичну функцію і вирізняють мову окремого письменника з-поміж інших» [7, с. 304]. ідіостиль художній метафора епітет

Артем Чех (справжнє ім'я: Артем Чередник) - український письменник, який від початку повномасштабної війни росії проти України повернувся до лав ЗСУ захищати Україну. Артем автор понад 15 романів («Район Д» про рідне місто Черкаси), автобіографії, документальної прози і нон-фікшн. Книги письменника були перекладені німецькою, англійською, польською та чеською мовами. Коли йдеться про ідіостиль Артема Чеха, то однією з найяскравіших ознак мовної картини письменника є тропеїчне багатство: епітети, порівняння, метафори. Троп - це «мовний зворот, у якому слово або словосполучення вжиті в переносному значенні і служать засобом досягнення естетичного ефекту виразності в мові художньої літератури, у публіцистиці, в ораторському стилі тощо» [4, с. 313]. Як зазначає О. М. Бандура, «художня функція тропів полягає в тому, що вони допомагають виділити, підкреслити в зображуваному характері, явищі, предметі потрібну рису чи якість, тобто сприяють їх індивідуалізації. Тропи надають художньо- образної виразності, емоційності, поетичності» [2, с. 21].

У повісті Артема Чеха «Рожеві сиропи» епітет - не звичайний прийом, вони є смисловим центром художнього вираження світоглядних позицій героїв і автора, їхніх рефлексій, візій, емоцій та почуттів. Наприклад, позитивні враження автор описує великою кількістю епітетів, використовує кольори (білий, червоний, зелений): Новенька плахта, білосніжна сорочка, рум'яні щічки (Чех, с. 9). Величезний жмут червоних троянд лежав на столі Родіона і якоюсь надмірною пістрявістю, різкою червоно-зеленою плямою вирізнявся на тлі синьо-сірого забарвлення лабораторії (Чех, с. 51). Він намагався згадати її обличчя, але крім симпатичності та обпікаючого погляду, нічого не проявилося (Чех, с. 54).

Своє іронічне ставлення до ситуації автор також висловлює за допомогою епітетів: Дорогою додому Ваня почав помічати косі погляди, які такі і сипалися на нього з усіх усюд (Чех, с. 39). І так сталося, що для матері еталоном успіху став Паша, адже все в його житті було правильним, причесаним і сірим (Чех, с. 46). Відчуваючи агонічні спалахи своєї мети і якоюсь мірою мрії, він все-таки намагався втриматися, принаймні зовні, у доброму гуморі (Чех, с. 64). Випив навіть півпляшки валер 'янки, але мозок так і не відключився - лише наповнився густим киселеподібним туманом (Чех, с. 53). Сергій Валентинович відмовився від несказанних багатств заради простецького існування, тому має повнісіньке право розпочати своє простецьке існування з невеличкою форою на старті (Чех, с. 82).

Варто звернути увагу на те, що особливістю епітетів в ідіостилі Артема Чеха є їхнє вживання із суфіксами. До того ж залежно від контексту пейоративні та аугментативні суфікси можуть передати позитивну оцінку автором певної ситуації (новенька плахта, величезний жмут) або ж навпаки - мати відтінок іронії (повнісіньке право, простецьке існування, невеличка фора).

Художньої виразності та емоційності мові твору Артема Чеха «Рожеві сиропи» надають і порівняння: Афанасій ледь чутно скрикнув, наче на прийомі у дантиста (Чех, с. 15). І як на зло, наче медом помазано, всі зазирають до лабораторії, щось або когось шукають, і кожен неодмінно питає про квіти (Чех, с. 52). Майстерне використання порівняння, уведення тропу в текст, усебічно характеризує образи персонажів та описує предмети, від чого текст набуває образності, вливаючи на емоційну сферу світосприйняття читача: Паркан, немов дозрілі соняхи, хилився до землі, старі цебра перетворилися на безформні шматки іржі, дах на веранді підпирали граблі (Чех, с. 10). Товсті глиняні стіни кришилися, немов зуби у матроса (Чех, с. 12). Ваня мружився, намагався вберегти зіниці від небезпечних уламків, діяв майже наосліп, проте дриль входив плавно і справно, немов ложка у сметану (Чех, с. 12).

Варто звернути увагу, що значна кількість порівнянь посилюють гнітючі думки персонажа, емоційніше передаючи атмосферу. Для створення такого ефекту автор навіть використовує в порівняннях історичні реалії Другої світової війни: І все це відбувалось довго і важко, немов каторжні будні (Чех, с. 103). Вулиця була порожньою, немов Бердичів у період фашистської окупації (Чех, с. 21).

Менш поширеними в ідіостилі Артема Чеха є метафори. Індивідуальні особливості авторського художнього мислення відображаються в таких метафорах: Пам'ять відбирає найсвітліше (Чех, с. 7). А от полуниця - то така приємна тітонька (Чех, с. 9). На вулиці пахло весною і мокрим асфальтом (Чех, с. 106). Вказані метафори є яскравим зображувальним засобом, який реалізує безліч асоціативних зв'язків одних і тих же явищ.

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження

Традиційно, ідіостилем уважають сукупність мовно-виразових засобів, які виконують естетичну функцію і вирізняють мову окремого письменника з-поміж інших. Дослідження мовного аспекту ідіостилю дає можливість побачити індивідуальну неповторність письменника в представленій ним вербально-естетичній картині світу, оцінити його внесок у систему вже функціонуючих словесних художніх засобів національної мови, визначити загальні закономірності й провідні тенденції розвитку літературної мови.

Аналіз тропеїчних особливостей ідіостилю Артема Чеха виявив, що смисловим центром художнього вираження світоглядних позицій героїв і автора, їхній емоцій та почуттів є епітети та порівняння. Менш уживаною є метафора, яка слугує відображенням особливостей художнього мислення автора та створенням асоціативним зв'язків для читача. Перспективи подальших наукових пошуків убачаємо в аналізі лексико- семантичних особливостей ідіостилю Артема Чеха.

Список використаних джерел

1. Адах Н. А. Авторські лексичні новотвори в поезії В. Барки: семантика, функції, прагматика : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова». Суми, 1999. 21 с.

2. Бандура О. М. Мова художнього твору : Нарис. Київ : Дніпро, 1964. 121 с.

3. Булаховська Ю. Слово наукове - слово поетичне. Мовознавство.1983. № 2. С. 37-39.

4. Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. Київ : Вища школа, 1985. 360 с.

5. Горох Г. В. Стилістичні особливості поетичних творів Ліни Костенко. Наукові праці Кам 'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Філологічні науки. 2009. Вип. 20. С. 134-137.

6. Дишлюк І. М. Образне вживання музичних термінів у поезії Ліни Костенко. Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. 2000. № 491. С. 634-637.

7. Ермоленко С. Я. Нариси з української словесності : (стилістика та культура мови). Київ : Довіра, 1999. 431 с.

8. Заверталюк Н. Роль метафори в ранніх поемах Івана Драча. Слово і час. 2017. № 8. С. 13-19.

9. Літературознавчий словник-довідник / Р. Гром'як, Ю. Ковалів та ін. Київ : ВЦ «Академія», 1997. 752 с.

10. Переломова О. Мовний аспект ідіостилю Валерія Шевчука.

11. Потебня О. О. Естетика і поетика слова. Київ : Мистецтво, 1985. 301 с.

12. Сологуб Н. «Кінь на вечірній зорі» (мова художньої прози М. Вінграновського) Культура слова. 2011. Вип. 75. С. 13-20.

13. Сологуб Н. M. Мовний світ Олеся Гончара. Київ : Наукова думка, 1991. 140 с.

14. Стороженко Л. Г. Художні особливості повістярської спадщини М. Вінграновського. Вісник Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. Вип. 61. Серія : Філологія. Харків, 2011. С. 147-150.

15. Теребус Р. До проблеми ідіостилю: термінологічний аспект. Типологія та функції мовних одиниць : наук. журн. Луцьк : Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2016. № 1 (5). С. 174-182.

16. Юрченко Т. Г. Оказіоналізми у творчості Павла Загребельного: структурно-семантичний і стилістичний аспекти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова». Київ, 2003. 20 с.

Джерела фактичного матеріалу

1. Чех - Чех А. Рожеві сиропи. Харків : Фоліо, 2012. 186 с.

Размещено на Allbest.ru