Семантичні групи мікротопонімікону села Мартоноші
Поняття мікротопонімів як онімних одиниць. Дослідження мікротопонімів села Мартоноші Новоукраїнського району Кіровоградської області. Характеристика причини виникнення даної лексичної системи. Систематизування назв відповідно до обраної класифікації.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 31.10.2024 |
Размер файла | 13,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Семантичні групи мікротопонімікону села Мартоноші
Оксана Олексієнко
(студентка І курсу другого (магістерського ) рівня вищої освіти факультету української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій) Науковий керівник - кандидат філологічних наук, доцент Волчанська Г. В.
Стаття присвячена дослідженню мікротопонімів села Мартоноші Новоукраїнського району Кіровоградської області. Окреслено причини виникнення даної лексичної системи. Зроблено спробу систематизувати назви відповідно до обраної класифікації.
Ключові слова: власні назви, топонімікон, мікротопоніми, семантичні групи.
Актуальність публікації полягає у тому, що в науковий обіг уперше введено матеріал мікротопонімії с. Мартоноші Кіровоградської області, визначено семантичні групи малих географічних об'єктів.
Аналіз досліджень і публікацій. Вчення про власні назви лежить у царині топонімії, яка у свою чергу поділяється на макротопоніми (назви великих об'єктів) і мікротопоніми (назви малих географічних об'єктів). Принципи номінації та чинники, що впливають на формування мікропростору, в українському мовознавстві досліджували такі вчені, як А. Білецький, В. Лучик, Ю. Карпенко, М. Торчинський, В. Шульгач, О. Тараненко, Д. Бучко.[1, с.24].
Мікротопоніми - це онімні одиниці, які залежать від зміни різних факторів, тому їх називають «живою системою, що розвивається, змінюється, зникає».
Мета статті - визначити семантичні групи мікротопонімів с. Матриноші Кіровоградської області.
Виклад основного матеріалу (результатів) дослідження
мікротопонім села мартоноші лексичний
Основні функції мікротопонімів - називати об'єкт і вказувати на певну ознаку, орієнтувати.
На виникнення та розвиток топонімікону впливають власне мовні та позамовні фактори. До позамовних належить історичний розвиток, особливості рельєфу місцевості, типи господарської діяльності жителів. Відповідно до цього виділяють такі групи: етнонімічні, антропонімічні та назви, які походять від характеру господарства.
У селі Мартоноша ми зафіксували близько 120 назв малих об'єктів. Ці мікротопоніми можна поділити на 23 семантичні підгрупи.
1. Агороніми - назви площ чи ринків: Базар (на базар/ через базар), базарна площа - місце торгівлі в центрі села.
2. Агроніми ( назви частин поля). Умовно різні частини полів називали Будками (раніше це була хатина або певне місце для охорони території). Будка Кушнірова (нині територія сільського господарства ТОВ «Степове»), Будка Гаврилова - обидві назви походять від прізвищ власників цих територій або мешканців.
3. Гідроніми (назви водних об'єктів) - неглибоке місце у водоймі. На низу - місце в плесі річки Велика Вись, куди жителі центральної частини ходять на риболовлю.
4. Годоніми (назви лінійних об'єктів - вулиць, провулків) Висока, Вишнева, Григорія Нікори, Дружби, Зелена, Козацька, Кам'яниста, Калинова, Лесі Українки, Молодіжна, Миру, Олександра
Стегаря, Перемоги, Степова, Садова, Шевченка - назви вулиці. Вулиця - це частина території населеного пункту, призначена для руху транспорту та пішоходів, зазвичай обмежена з одного чи двох боків забудовою.
Провулком називається невелика, зазвичай коротка вулиця, яка слугує з'єднанням двох більших вулиць. У населеному пункті їх є два: Вербовий (мешканці села говорять Вербний) і Набережний, знаходяться біля річки Велика Вись.
5. Дендроніми (назви парків). Біля школи, У центрі - насадження дерев у центрі села, поблизу школи. Посадка - насадження дерев та кущів уздовж шляхів. Частина літніх людей села спілкується молдавською мовою, тому ці об'єкти ще називають Посадкуца.
6. Дромоніми (найменування будь-якого шляху сполучення) - Шлях (коло шляху, біля шляху, на шляху) - головна дорога , яка проходить вздовж села.
7. Ергоніми (назви ділового об'єднання людей (спілки, організації, корпорації, гуртки) - Бригада - умовна назва господарства, розташоване вкінці села або за його межами, де зберігається, ремонтується та обслуговується сільськогосподарська техніка. Сільрада або Сільсовєт - сільська рада. Колгоспи - село умовно поділено на дві частини, через те, що раніше існувало два колгоспи, зараз на цих місцях функціонуються фермерські господарства. Тік (на Току) - місце для просушування та зберігання зернових культур. Господарство (Хазяйство) - господарські будівлі на території колгоспу. Хор - вокальний гурток в приміщенні сільського будинку культури. Йти на танці - відвідувати гурток. Клуб - будинок культури.
8. Лімоніми (назви стежок) - Стежка, Стежина - доріжка, протоптана чи навмисно створена людьми. Стежка Санжаренка, Через Яр, Під Яром. Прогін - стежка або дорога, якою зазвичай женуть череду корів з одного пасовища на інше. Кладка - колода або дерев'яний місток, прокладені через урвище. Крива балка - знаходиться в лісі села Котівки.
9. Літоніми (назви природних прибережних об'єктів). Через село протікає річка Велика Вись, і для кращого орієнтування, мешканці села дали назву частинам річки. Наприклад, Башуляка, Верби (попід Вербами, у Вербах) - частина берега річки Велика Вись в одній з частин села, яка заросла вербами. Лодка - частина берега річки, де рибалки залишали власні дерев'яні човни.
10. Меморіалоніми (назви меморіальних комплексів і пам'ятних місць) Меморіал Воїнам загиблим в роки Другої світової війни. Братська могила радянських воїнів - знаходиться на території сільського парку. Пам'ятний знак розстріляним євреям - біля Великого урочища (Яреминої балки). Братська могила - знаходиться поблизу олійні у Правді. На фасаді Мартоніського ліцею встановлено меморіальну дошку О. Стегарю.
11. Ойкодомоніми ( власні назви будівель) Олійня - місце, де виробляли олію. Млин - споруда, в якій розмелювали борошно. Будка - місце на полі, де стояла невелика хатина, зараз перевізний вагончик. Стайні, Свинарник та Вівчарня - це приміщення, які раніше були прилеглі до території ферми, нині вони демонтовані. Водокачка - невелика споруда з насосом для подачі води в башню. Башня - інженерна споруда для подачі води. Вісова - територія, де розташована спеціальна конструкція для зважування. Кантора (контора) - адміністративна будівля на території колгоспу (нині - фермерського господарства). ФАП - будівля і територія медичного закладу в селі. Погріб - велика підземна споруда для зберігання овочів та фруктів, коонсервації тощо. Бар - магазин. Садочок - територія й приміщення дитячого садка. Школа - навчальний заклад. Нова школа - приміщення діючого навчального закладу - ліцею. У минулому, ще у ХХ столітті, деякий час були «школи» - будиночки, у яких навчали елементарних речей, грамоти. Наприклад, школа у Сарафимки - на території П'ятихаток. Школа Іванова - розташована в центральній частині села, її назву пов'язують з вчителем, який жив і навчав дітей у невеличкій хатині. Ласілібуд (правопис мікротопоніма було записано від одного з жителів) - молдавська школа, через велику кількість людей, які розмовляли молдавською мовою була створена окрема школа.
12. Ороніми - (різновиди топонімів, власні найменування елементів рельєфу земної поверхні): Яр - форма рельєфу, глибокі, широкі, протяжні крутосхили долини, яка виникла внаслідок ерозії пухких гірських порід водотоками, опадами або таненням снігу. Мала Бандарка/Велика Бандарка, Колгоспна балка - схил від лісу до полів. Яремина балка - назва яру, який має простягнувся вздовж значної частини села. Ярок - заглиблення в долині з крутими схилами.
13. Пагоніми (назви сільських територій). Жителі поділяють територію села на частини, кожна з яких має свою назву. Перша причина - це наявність сільських господарств, які займаються вирощуванням зернових культур і, відповідно, забезпечують значну частину населення робочими місцями. У Центрі - знаходиться СТОВ «СТЕПОВЕ», також розташована адміністративна будівля, школа, садочок та церква. Правда має свою назву безпосередньо від СТОВ «Правда». П'ятихатки - віддалена від центру частина села: раніше це була одна вулиця, на якій розташовувалися всього 5 будинків (з часом стала більш заселеною). Котівка - вважається прилеглим селом, що підпорядковується селищній раді Мартоноші. Кочегарка - місце при школі, у приміщенні якого розташовані спеціальні топки для спалювання твердого палива. На шляху - назва місця, де зупиняється автобус. Город - ділянка землі при садибі, здебільшого для вирощування овочів. Добавка - певна земельна територія, яка зазвичай знаходиться віддалено від будинку та використовується людьми для засадження або засівання.
14. Пастіоніми (назви пасовищ). Левада - раніше була присадибна ділянка землі, нині місцеві жителі йменують так одне з пасовищ. Тіск, Станище.
15. Піскіноніми (назви штучно створених водойм). В Артема - штучно створена водойма, розташована на території села Котівка, її назва походить від ім'я власника. Ставок Колгоспний - створений з метою забезпечення потреб одного з сільських господарств. Цілина - тягнеться до села Котівки, за даними мешканців водойма була створена в 50-ті (60-ті) роки ХХ століття. «Ліснічество» - ще одна штучно створена водойма Лісним господарством. Поливна - інженерна конструкція, яка оснащена трубами і насосами, розташовується на полі, може переміщатися. Чижмич.
16. Помаріоніми (назви фруктових садів). Сад - велика територія за межами села, засаджена фруктовими деревами, зараз ця територія розорана, але назва залишилася.
17. Потамоніми (назви гідронімів, річок). Велика Вись - річка, яка протікає через село, впадає в басейн Південного Бугу).
18. Рекрементоніми (назви смітників). Звалище - місце для викидання промислових відходів. Рипа - мікротопонім означає місце, зазвичай заглибина, яка обросла травою. Скотомогильник - спеціальна яма за селом. Курятник - раніше слугувало місцем, де розводили птахів, зараз на цьому місці смітник.
19. Скатурігоніми (назви впорядкованих криниць). Криниця, Колодязь - обладнане або частково обладнане водне джерело. Журавель - пристрій для підіймання відер з водою з криниці. Біля Адама, біля Ангару - найменування, що пов'язані з ім'ям власника або з місцем розташуванням.
20. Теоніми (назви релігійних об'єктів). Церква - храм, на території, якого відбувається християнське богослужіння. Дом молитви - знаходиться на території Правди.
21. Траєктіоніми (назви переїздів і переходів) Перехрестя (перекрьосток) - край села, на мосту, на повороті.
22. Фітоніми (від назв рослин). У Яблунях, На яру, Калинова, Вербна, Вишнева.
23. Зооніми. Вівчарня, Курятник, Свинарник, Журавель, Котівка.
Висновки
Отже, виникнення мікротопонімів села Мартоноші пов'язано з історичним розвиток населеного пункту, особливостями рельєфу місцевості, типами господарської діяльності жителів. Більшість розглянутих мікротопонімів позначають господарські об'єкти, пов'язані з діяльністю людини. Менша частина малих географічних назв відображає статус і рід занять мешканців. Деякі території/об'єкти мають дві назви, це пояснюється впливом історичного контексту або відсутністю сталої характеристики.
Список використаних джерел
1. Корнієнко І.А. (2019) Розвиток ономастики як наукової дисципліни: здобутки, проблематика, перспективи. Українська ономастика
2. Мосур О.С. Методологічні засади вивчення мікротопонімії кінця XVIII-початку ХІХ століття.
3. Торчинський М.М. (2008) Структура онімного простору української мови. Монографія.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Характеристика розвитку української топоніміки, особливості словотвору назв населених пунктів та водоймищ. Групи твірних основ і словотворчі форманти, які беруть участь у творенні топонімів та гідронімів на території Лисянського району Черкаської області.
курсовая работа [42,7 K], добавлен 13.01.2014Аналіз фразеологічних одиниць та їх класифікації відповідно до різних підходів. Вивчення ознак та функцій фразеологізмів. Своєрідність фразеологічних одиниць англійської мови. З’ясування відсотку запозичених і власно англійських фразеологічних одиниць.
курсовая работа [86,8 K], добавлен 08.10.2013Поняття фразеологізмів. Принципи класифікації фразеологічних одиниць. Місце компаративних фразеологізмів в системі фразеологічних одиниць мови. Структурно-семантичні особливості компаративних фразеологізмів в англійській мові. Особливості дієслівних форм.
дипломная работа [112,1 K], добавлен 25.08.2010Дослідження німецької фразеології в германістиці та українському мовознавстві. Поняття внутрішньої форми фразеологізму. Семантичні особливості фразеологізмів. Семантичні групи німецьких фразеологізмів з компонентом заперечення та специфіка їх уживання.
курсовая работа [44,9 K], добавлен 17.01.2013Мовна номінація як засіб створення назв музичних груп і виконавців. Комплексний аналіз англійських назв. Створення структурно-тематичного словника-довідника англійських назв груп і виконнавців, та музичних стилів. Семантичні зміни в структурі назв.
дипломная работа [328,1 K], добавлен 12.07.2007Лексико-семантичні особливості перекладу власних назв з англійської на українську мову. Встановлення зв'язку між назвою та змістом, адекватність перекладу власних назв. Способи перекладу власних назв. Найбільш вживані стратегії під час перекладу назв.
курсовая работа [60,5 K], добавлен 22.11.2014Сутність і характеристика власних назв. Основні поняття ергонімії та функції ергонімів. Компонентні та лексико-семантичні характеристики французьких ергонімів. Особливості перекладу абревіатурних назв форм власності, транслітерація та транскрипція.
курсовая работа [87,6 K], добавлен 05.04.2015Визначення фразеології в сучасному мовознавстві. Існуючі підходи щодо принципів класифікації фразеологічних одиниць. Дослідження змістових особливостей і стилістичного значення зоофразеологізмів в англійській мові, їх семантичних та прагматичних аспектів.
курсовая работа [262,2 K], добавлен 18.12.2021Аналіз напрямів розвитку сучасної регіональної антропонімії України. Виявлення репертуару чоловічих і жіночих імен в українських та українсько-змішаних сім’ях села. Встановлення складу українського та українсько-змішаного іменника, темпів його оновлення.
статья [24,3 K], добавлен 20.09.2010Дослідження фонетичних варіантів, які стосуються кількісно-якісного боку фонем власних назв. Виявлення особливостей на рівні твірних топонімів та похідних ойконімів. Синтаксичне оформлення одиниць мови, що надає їм статусу фонетико-синтаксичних.
статья [24,0 K], добавлен 18.12.2017Визначення природи синонімічної взаємодії багатозначних лексичних одиниць на основі архісем "подія", "свято". Дослідження та характеристика типових моделей лексико-семантичної взаємодії кожного із синонімів Воскресіння Христове, Пасха, Великдень.
статья [53,4 K], добавлен 22.02.2018Формування комунікативних умінь і навичок вільного володіння всіма засобами літературної мови як одне з основних конкретних завдань сучасної освіти. Проблема взаємодії діалектної та літературної мови, застосування діалектизмів у літературній мові.
реферат [25,2 K], добавлен 14.04.2011Местные особенности речи как достояние духовного богатства русского народа. Характеристика говора села Будюмкан. Изучение говоров Сибири. Понятие о тематических группах диалектных слов. Значимость диалектной лексики в лингкокультурологическом аспекте.
курсовая работа [44,2 K], добавлен 16.07.2011Весільна лексика як об’єкт лінгвістичного опису. Назви весільної драми та її етапів у говірках Любешівського району Волинської області. Мотивація деяких монолексем на позначення назв весільної драми. Назви передвесільних і післявесільних етапів обряду.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 09.09.2012Поняття соматизм та його роль у пізнанні картини світу. Лексико-семантичні особливості соматизмів в англійській та українській мовах. Роль соматичних фразеологічних одиниць у художніх текстах. Аналіз лексико-семантичних характеристик соматизмів.
дипломная работа [75,7 K], добавлен 11.10.2012Аналіз механізму утворення фразеологічного значення, семантичної структури та семантичних властивостей фразеологічних одиниць. Визначення здатності дієслова керувати числом актантів. Розгляд особливостей одновалентних вербальних фразеологічних одиниць.
статья [23,2 K], добавлен 31.08.2017Экстралингвистические основы изучения говора села Шабельское, методы сбора диалектного материала. Общая характеристика кубанских говоров. Интровертный словарь говора как источник диалектного материала. Типология диалектизмов и микротопонимы в говоре.
дипломная работа [189,5 K], добавлен 10.11.2015Історія розвитку фразеології як науки про стійкі поєднання слів. Класифікація фразеологічних одиниць. Опрацювання фразеологічних одиниць, що супроводжують студентське життя, з допомогою німецько-російського фразеологічного словника Л.Е. Бинович.
курсовая работа [38,4 K], добавлен 19.05.2014Територіальні відмінності мовних одиниць, поняття літературної мови та діалекту. Класифікація, розвиток та становлення німецьких діалектів, вплив інших мов на розвиток мови. Фонетичні, лексико-семантичні та граматичні особливості німецьких діалектів.
курсовая работа [536,2 K], добавлен 21.11.2010Традиційний підхід до лексики. Складність лексичної системи, пошуки підходів та критеріїв її аналізу. Шляхи вивчення системних зв’язків лексичних одиниць є виділення семантичних полів і визначення їх смислової структури. Інтенсифікатори та інтенсиви.
реферат [12,5 K], добавлен 21.10.2008