Діалектна лексика західнополіських говірок (на матеріалі фольклорних текстів)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Діалектна лексика західнополіських говірок (на матеріалі фольклорних текстів)

Грицевич Юрій Васильович кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та лінгводидактики факультету філології та журналістики, Волинський національний університет імені Лесі Українки, Західнополіський ономастико-діалекто-логічний центр

Анотація

Стаття презентує результати дослідження евристичних можливостей текстів фольклору для вивчення лексичної специфіки говірок Західного Полісся. Емпіричну базу пропонованої науковому загалу розвідки становлять фольклорні записи різних часових зрізів (найдавніші датуються кінцем ХІХ століття) з усіх трьох частин Західного Полісся - Підляшшя, Берестейщини, Волинського Полісся. Виявлені в залучених для дослідження текстах діалектні номінації проаналізовано за принципами системного підходу в межах лексико-семантичних груп, з огляду на близькість чи спільність значень слова із лексико-семантичним полем у цілому. Автор послуговується в основному аналітично-описовим методом, цілком придатним для досліджень такого типу, з метою інвентаризації корпусу лексем, класифікації й систематизації зафіксованих номенів. Контекстуальний аналіз допомагав визначити конкретне значення тих лексем, які досі були відсутні в лексикографічних працях про західнополіські говірки.

Вдалося виділити чимало груп лексики, неоднакових за квантитативним наповненням і навантаженням, серед яких номінації на позначення осіб за віком, соціальним станом, рисами характеру, особливостями зовнішності, виконуваною дією, назви органів людини, назви предметів хатнього начиння, знарядь праці, сільськогосподарських споруд і їх частин, назви одягу та аксесуарів, флоро- й фаунономінації тощо. Аналізовані тексти цілком закономірно засвідчили значну продуктивність діалектної дієслівної лексики. Окрім відмінностей на семантичному рівні, засвідчені номінації демонструють формальну варіантність у фонетиці, словотворі, граматиці. Установлено, що чимало лексем, акумулюючи етнографічну й лінгвокультурну інформацію, переходять, на жаль, до пасивного вжитку говірконосіями через зникнення предметів і реалій матеріальної культури й занепад традиційних обрядів духовної культури поліщуків.

Перспективу подальших досліджень вбачаємо в залученні для лінгвістичного аналізу фольклорних текстів із суміжних ареалів, що на нашу думку, підтвердить поширену в мовознавстві тезу про невичерпний потенціал фольклору у вивченні особливостей місцевих говірок.

Ключові слова: фольклорний текст, Західне Полісся, діалектна лексика, лексико-семантична група, номен.

Abstract

Dialectal vocabulary of western polissian patois (case study of the folklore texts materials)

Hrytsevych Yurii Vasylovych PhD in Philology, Assistant Professor of the Department of Ukrainian Language and Linguodidactics, Lesya Ukrainka Volyn National University

The article presents research findings regarding the heuristic potentiality of the folklore texts for studying the linguistic specificity of Western Polissian local dialects. The empirical basis of the case study is folklore records of various times (the oldest date back to the end of the 19th century), recorded in all three parts of Western Polissia - Pidlashshia, Beresteishchyna, and Volynian Polissia. Dialect nominations identified in the analyzed texts are considered according to the principles of a systemic approach to lexical-semantic group analysis, focusing on the proximity or commonality of word meanings within the lexical-semantic field as a whole. The author uses the analytical-descriptive research method (frequently applied for the research of this type), intending to inventory the lexeme corpus and systematize the recorded nomina. The contextual analysis helps to determine the specific meaning of those lexemes that were missing in previously published lexicographic works on Western Polissian dialects.

The singled-out groups of dialectal vocabulary are different in quantitative content and load. Among them are the nominations for designation of persons by age, social status, character traits, features of appearance, occupation, names of human body organs, names of items of household utensils, work tools, agricultural premises and their parts, names of clothes and accessories, flora and fauna nomenclature, etc. The analyzed texts quite logically prove the significant productivity of the dialect verb lexemes. The tendency regarding semantic changes of the word has turned out to be functionally active, as compared to the literary language counterparts. In addition to differences on the semantic level, the attested nominations demonstrate formal variation in phonetics, word formation, and grammar.

The study findings argue that a lot of lexemes, accumulating ethnographic, linguistic, and cultural information, unfortunately, descend to passive use by native speakers due to the disappearance of several objects and material culture realities, and the decline of traditional rites of the Polishchuks' spiritual culture.

The prospect of further research may concern the linguistic analysis of folklore texts from adjacent areas, which, in our opinion, will confirm the widespread assumption in linguistics, that folklore is an inexhaustible potential for studying the local dialect features.

Keywords: folklore texts, Western Polissia, dialectal vocabulary, lexical-semantic group, nomen.

Постановка проблеми

Відомий український лінгвофольклорист Р.Л. Сердега в контексті роздумів про лексикографічне опрацювання різнорівневих мовних явищ у текстах українського фольклору задля подальшої реалізації запланованого масштабного проєкту під назвою «Словник мови усної народної словесності» слушно зауважив: «Мова фольклору потребує всебічного дослідження і репрезентації її різнорівневих особливостей у спеціальному словнику. Словники мови фольклору мають становити окремий тип лексикографічних праць, і говіркові явища повинні обов'язково відбиватися у таких розробках. Тим більше, що фольклор має усну форму побутування, а діалектизми функціонують переважно у такій самій формі» [21, c. 46]. Цілком поділяючи думку мовознавця, додамо, що лінгвістичною передумовою появи в науковому просторі праці такого масштабу має стати якнайповніше скрупульозне лексикографічне опрацювання словесних фактів фольклору всіх регіонів України, зокрема й такої унікальної архаїчної зони, як Західне Полісся, що й визначає актуальність нашого дослідження.

Мета статті - дослідити лексико-семантичні групи діалектної лексики в текстах західнополіського фольклору. У зв'язку з визначеною метою поставлено такі завдання: 1) виявити лексичні діалектизми у фольклорному матеріалі; 2) визначити семантику зафіксованих слів; 3) здійснити класифікацію діалектних номенів за типом семантики.

Виклад основного матеріалу

Функціонально активною у фольклорних текстах є лексика на позначення осіб за: а) віком: кірпуха «стара жінка», пор.: «Подивітес, кірпухі, шо то роблят хорошухи: й з дору плєтніув плєтут, а в середину щастє кладут» [2, с. 110]; б) родинними зв'язками: байструк «позашлюбна дитина», пор.: «Наша дружка, як дуб скаче, ой, а за нею байструк плаче. Ни плач, ни плач, байстручиньку, ой, дам хліба да й у ручиньку» [2, с. 44]; лексико-словотвірні діалектизми: батюхно «батько», пор.: «Ой вы братцы, вы товариши мои! Чи не пойдете вы жъ въ мою сторону, Вознесите мойму батюхну поклонъ; Нэхай втъ всю худобу продае, Мене молодого изъ неволи достае» [1, с. 48], «Зажди жъ, пожди, Мой же батюхно, Танокъ доводю, втчикъ доносю» [1, с. 50], «А кто жъ тую да сочивоньку скосе, Той мене да й отъ батюхна отпросе» [1, с. 64], «Увойди, увойди, молодой женишокъ, У хату тыхэсенько, Да поклоныса свойму батюхну До ножокъ нызэсенько. Ой дяку тобі, муй же батюхно, За твое стараньечко; А вамъ, сестрычки, коровайнички, За ваше гибаньечко» [1, с. 111]; матухно «матір», пор.: «Моя матухно, моя роднэнька, Вжежъ я тобі отслужила» [1, с. 70]; дядюхно «дядько», пор.: «Вышевъ до еи Дядюхно еи: Ходы, Ганнулька, Сніданье істи! - Зажди жъ, пожди, Мой дядюхно, Танокъ доводю, втчикъ доносю» [1, с. 50]; тетюхно «тітка», пор.: «Вышла жъ до еи тетхно еи: Ходы, Ганнулька, Сніданье істи! - Зажди жъ, пожди, Моя тетюхно, Танокъ доводю, втчикъ доносю» [1, с. 50]; дЪдюхно «дід», пор.: «Вышевъ до еи Дядюхно еи: Ходы, унучка, Сніданье істи! - Зажди жъ, пожди, Мой же дядюхно, Танокъ доводю, втчикъ доносю» [1, с. 50]; в) рисами характеру: недбайлиця «безтурботна людина», пор.: «Да даруй мене, да мий батеньку, з долею добренькою, щоб воин не був ні пьяниця, нияка недбайлиця» [2, с. 84], «Ми пьяницю перепросимо, недбайлицю не научимо. Пьяниця на день-на два, недбайлиця - да й назавсіди» [2, с. 84]; джинджора «парубок- гультяй», пор.: «Приіхала джинджора Еще вчора зъ вэчора, Ставыть коны на стайни, А самъ идэ до пани» [1, с. 85]; прахвост «ледача жінка, яка займається пліткуванням», пор.: «Для прахвоста нема поста» [10, с. 14]; г) особливостями зовнішності: хорошуха «молода гарна жінка», пор.: «Хорошуха поправляе, Богъ еи помогае» [1, с. 85]; ґ) виконуваною дією (в т. ч. обрядодією): щинальник «людина, яка починає спів», пор.: «А щинальничку да червонъ злоты, А пвальничкамъ да и двуй мало. А міхоношу четыре гроши И пирогъ хороши» [1, с. 45]; злотник «золотар», пор.: «Пошла она до злотничковъ, До ремеслинычковъ: Мои жъ вы тэ, три злотнички, Три ремеслинычки, Искуйтэ мні три корыстоньки: Одна корыстонька - Да кованъ поясъ, Другая користонька - Золоти перстнецъ, Трейтя користонька - Перлувъ вЪнокъ; А зъ останочку Да на тканочку» [1, с. 52]; кєца «жінка, яка місить тісто на коровай», пор.: «Зобралося да двє кєци, да кєцали до пувночи. Якби ви нас попросили, то ми луччей замєсили» [19, с. 48]; дивоснуб «сват, староста», пор.: «Прийшли до тебе добриїлюди, Добриї люди - три дивоснуби, тихая вода дунайова» [9, с. 45], «Пуд тею соснею ночовала, і сухий хлібець вечерала, на дивоснуба нарикала. Скарай, Боже, дивоснуба, ой, що вирадив за нелюба» [7, с. 8].

Такі діалектизми, як шмок «чоловічий статевий член», пор.: «Стоїть як шмок на весіллі» [10, с. 16]; шмондя «жіночий статевий орган», пор.: «Грай, музико, бо ти звик лупить шмонді, робить смик» [2, с. 113], «Не сядай, свахо, на лави, бо в нас лави дзюрави. В нас є коти ласи, виїдять шмондю сваси» [13, с. 28], пор. «тс.» зах. 1) ч. і ж. неохайна, брудна людина. 2) ж. розпусна жінка; цецина «сосок людини або самки тварини; жіночі груди», пор.: «Я ни хочу хліба брати, ой, я 'но хочу цецину ссати» [2, с. 44]; парсуна «обличчя», пор.: «Шоб на тобі парсуна погидовсілась!» [15, с. 167], репрезентують лексико-семантичну групу соматизмів. Дотичною до окресленої вище групи лексики вважаємо назви хвороб: шыхля «гарячка», пор.: «Ой у ліси на горісьі Сова ейця нысэ. Хто полюбить да покы'нэ - Ныхай шы'хля трасэ» [14, с. 506]; рызун «різкий біль у животі», пор.: «Коб ёгорызун зарізав» [15, с. 158]; враз «хвороба живота; опущення шлунка», пор.: «Ны скула, то враз, а всэ ны гардз» [15, с. 163].

Особливості життєустрою поліщуків відтворює побутова лексика: острог «цвях у підкові», пор.: «Бо наши кони стоги, Да потопчуть вамъ ноги Острыми острожками, Золотыми подковкамы» [1, с. 113]; печовочка «здрібн. від печево - кількість буханців хліба, які вміщаються в піч (зазвичай 5-7)», пор.: «А з їдного колосочка буде хліба повна бочка, а з їдного зерняточка буде хліба печовочка» [13, с. 94]; дыль «товсті бруси, з яких складають стіни житлових і господарських споруд», пор.: «Попівна хороша По дылю скакала, Дыль поломала, Телята побыла» [1, с. 159]; пернышъ «перина», пор.: «Михалко да на ложко идэ, За собою да Марысю вэдэ, Подъ пернышъ да голувку кладэ» [1, с. 120]; пырнаты «мн. перини», пор.: «Ой, положу мылого въ пырнаты, Сама пійду до корчмы гуляты. Забыласа голубамъ сказаты, Щобъ нэ гулы коло хаты, Щобъ нэ будылы мылого въ пернаты» [1, с. 126], «Молоду Гандзюлю до свитьолки, пухови пернати на полати» [1, с. 41]; свирон «будівля для сільськогосподарського реманенту», пор.: «Въ саду трава потерушоная, Жена съ мужемъ дай зоручоная; Вона его не злюбила дай зарезала, Въ новому свирні дай поховала» [1, с. 128]; сцёпка «комора», пор.: «Ой ты в сінюх, а я в сцёпцы, Полычгмо, чы всі хлопці. Ой ты лычыш - я ны буду Кого люблю, ны забуду» [14, с. 505]; курыночка «квочка», пор.: «Захотіла вража баба Да разбогатэты, Посадыла курыночку, Кобъ вывэла дэты. Ой нэлося вражи бабі На б^ду, на горе: Курыночка вывэла

Оно тилько трое. Ой погнала вража баба курыночку пасти, Сама сіла подъ тэнечкомъ Куделыцу прасты» [1, с. 164]; телушечка «телиця», пор.: «Ой перед церквою, перед корчмою хвалився батько свею дочкою: Беріте, хлопці, мою дочку, то дам я вам телушечку» [20, с. 67]; бизунъ «батіг», пор.: «Ой жаль же мні тэбэ, Що твой мужикъ бизунъ На тэбэ плэтэ» [1, с. 141]; радюжка «прямокутний шмат тканини для застилання чогось, укривання і переноски збіжжя», пор.: «Подранарадюжечка все полэ обЪгае» [1, с. 177]; лэшок «сніп», пор.: «Ой чшжъ то наймычки Лэшкы осыпалы?» [1, с. 41]; хвіра «віз», пор.: «Наша сваха пердя привезла хвіру жердя, я жердє попалила, нам сира не насушила» [13, с. 28]; обрус «скатертина», пор.: «Застиляй столи все тисови й обрусом, Прийде до тебе Божая Мати з Язусом» [4, с. 19], «В нас пороги яворові, столикі тисовиї, обруски шовковиї» [2, с. 59], «Ждала я, ждала, Столы застилала, Столы мои тесовые, Обрусы тройчасты» [1, с. 76]; дранка «драний, протертий, зношений одяг, постіль і т. ін.», пор.: «Положімо по дві драночки, гой, посядаєм, коровайнички» [6, с. 239]; бутелька «пляшка», пор.: «Чия бутелька на столі, того і правда у селі» [10, с. 7]; куренята «зб. курчата», пор.: «Стала хмара іті, став дощик трепаті, стала баба куренята до хати лапаті» [17, с. 48]; кокошка «квочка», пор.: «Ой захтіла вража баба курми збогатіти, підсипала під кокошку, щоби вела діти» [12, с. 25]; цюпиня «курча», пор.: «А хмариця туманить, став дощик крапляти стала баба вража цюпинят склікати: ціп, ціп, ціп, ціп, ціп» [12, с. 25]; жеробучка «кобила», пор.: «Як зобачу гожи хлопця, як жеробучка ржу» [11, с. 50]; тертак «дерев'яні відходи», пор.: «Мачуха насипала в торбу заміст круп - тертаку, що дрова рубают, заміст хліеба і картохель - камені поклала» [17, с. 101], «Тертак і камені обернуліся в крупи і картохлі і так діевчинка зварила суп» [17, с. 101], «Мишка сховалася. Вибігала ще два рази, но ничого не достала, і всьо їедло обернулося в тертак і камені» [17, с. 103]; облог «протягом кількох років не оране, не оброблюване поле; переліг», пор.: «Ой дожали житечко - Бог допомог. Ой де було житечко - зробила облог. Ой де було житечко - тепер облоги, колись були добрі люди, тепер - вороги» [19, с. 36]; вушаки «завіси на дверях», пор.: «Як береш, зятю, дочку, бери, гляди, да мой синочку, щоб в порогах не стояла, щоб вушаков не подпирала» [19, с. 50]; загуминня «місце за током», пор.: «На загу'мьінні долы'на, А в туй долы'ны калы'на; На туй калы'ны зозу'лька. Ой куе' вона', ночу'е» [16], «На загу'мьнні да й шыро'кая долы'на. Роз'йішчя'йіцьця вся Ма'ніччьіна (Ко'ліччьіна) роды'на» [16]; госыпка «подрібнене зерно», пор.: «Скыда'й, сва'нычко, шя'ты (ша'ты) Да йды свы'нюм мышя'ты. Скыда'й, сва'нычко, бо'ты, Йды го'сыпкы моло'ты» [16]; клЪть «комора для зберігання зерна», пор.: «Стань, не лэнуйса, Стань, обуйса, Поди до кл^ти, Возьми омети» [1, с. 54]; шоса «шосе», пор.: «Їхала сваха шосою, роздерла дупу трісою. Було ни свашити, люди ни смишити» [13, с. 28].

Ще одну групу лексики, яка чи не найповніше представлена в аналізованих текстах, становлять назви одягу та аксесуарів: кошуля «сорочка», пор.: «Яжъ думала, нагаечка нэ шкурка, Якъ ударыть, раскочитца кошулька» [1, с. 125], «Вышла теща, На ей кошуленька не збыточна» [1, с. 130], «Ой мамуню, мамуню, Пошій же мні кошулю Съ білого лёнку, Съ тонкого шовку» [1, с. 159], «Ишла пани зъ моста на ней кошуль зо сто, колы втфъ подуе, все выдно» [1, с. 180]; нагавички «штани», пор.: «Да не бий, зятю, дочки, пошиємо нагавички» [6, с. 245]; бинда «стрічка», пор.: «Прийди, матінко, до мене, поздиймай бинди з мене, да подкінь бинди під лавочку» [2, с. 60]; пацьорки «намисто», пор.: «Навішала пацёрок, Бо тыпэр ньіділька. Ны смттэся, хлопчыкы - Я ны ваша дівка. Навішала пацёрок Повную хату. Любы мынэ, Я'ковэ, Або ты, Гнату» [14, с. 504]; крима «дитячий одяг», пор.: «Ще Мошко в дупі, а вже криму шиют» [12, с. 30]; кабач «пальто», пор.: «А муой батько богач, богач, купив сукню як кабач, кабач. В кабачови добре коноплі рвати, а в сукєнци добре гуляти» [8, с. 28]; гризьботи «прикраси», пор.: «Попродай, Ясю, од сукєнок гризьботи, покупи Ясю воліки до роботи» [7, с. 53]; чиндокора, чинкотора «широкий дорогий пояс із шовкової тканини», пор.: «На йому шуба, шуба-люба. На той шубі - чиндокора. На той чиндокори - сто червоних не лічоних» [18, с. 17], «На йом шуба, шуба люба. На той шубє - чиндокора. На той чиндокорі - каліточка» [5, с. 31], «На йому шуба шубальова, шубальова чинкотора, чинкотора каліточка» [4, с. 102].

Виокремлено назви на позначення реалій рослинного й тваринного світів: ягоди «чорниця», пор.: «Ой гукъ, маты, гукъ, Дівки изъ ягодъ идуть» [1, с. 75]; прокива «кропива», пор.: «А въ моюйродыны пшеныца зродыла, А въ менэ бідной, Осотъ да прокыва. Чи мні иты до родыны, Пшеныченьки жати, Чи мні иты до домоньку, Прокиву топтаты. Пшеныченьку жнучи, Жалю наберуса; Прокиву топчучи, Счастья доживуса» [1, с. 75], «Сы'птэ Ма'ніццьі пэрчыком в гы'чы - Чы ны запла'чэ од ба'тька йду'чы. Сы'птэ Ма'ніццьі хоч прокыво'ю - Чы ны запла'чэ в ба'тька ді'вкою» [16]; черетыця «очерет», пор.: «Пушлы наши ротаики, Пушлы въ косовыцу; Покосылы всю траву, Траву и черетыцу» [1, с. 79]; пановія «декоративна городня рослина», пор.: «Ой оддайтэ мынэ Да й за Тумахвійка, Коб я була хорошая, Як то пановшка» [14, с. 504], «Коб я ві'дала, шо мні в ба'тынька ны бу'ты, То ны сі'яла б ны панові'йкьі, ны ру'ты. Очыны'ла б да но'вынъкыт воро'та, Упусты'ла б да мале'нъкыт тыля'тка. Ныха'й гэ'ту ярую ру'тку з'шда'ютъ, Панові'йку ножка'мы змына'ютъ», «Зылё'ная панові'я, Чого' так сполові'ла? - Як жэ мні панові'йцьі Да зылё'нынъкуй бу'ты: С ко'рыня вода'мы'е, А збо'ку вГтёр ві'е, А звэ'рху со'нцэ грі'е - Панові'я полові'е» [16]; ганя «хижий птах родини яструбових, схожий на шуліку, який знищує гризунів», пор.: «Ожидаєяк ганя дощу» [10, с. 10]; швораб «горобець», пор.: «Навьісні то й качка - прачка, а госыню, то й швораб богатый» [15, с. 160]; приха «морда коня», пор.: «Пуга безъ ляску, а дорога безъ песку, а кунъ безъ прихей» [1, с. 183]; байдаринка «місце, поросле ялівцем», пор.: «Черезъ люъ, черезъ люъ, Черезъ байдаринку Ведэ стары, бородаты Молодую жінку» [1, с. 158]; якуття «гілля», пор.: «В полю росла сосна, тонка, високая, верхом неба досягала, верхом неба досягала якуттьом землю прикривала» [7, с. 8]; комора «збірн. до комар; комарня», пор.: «Ой въ л^ску, въ л^ску, На жовтомъ песку Комора гудытъ: Церкву будують» [1, с. 60]; гоня «зграя собак із сукою в період парування», пор.: «Бижитъ гоня - побигу і я» [10, с. 10]; тура «стадо (про птахів)», пор.: «А вони [гуси - Ю. Г.] кажутъ: - Задні, задні тебе возмутъ. Третя тура летитъ. Летитъ третя тура гуси, пудлітає і забирає його» [12, с. 38], пор. пол. tura - 1. «jedna z kolejno powtarzajcych si? czynnosci stanowicych faz? jakiegos cyklu» 2. «jedna z grnp ludzi wykonujcych kolejno t? sam czynnosc» [23].

З огляду на те, що семантика назв їжі та напоїв уже детально була схарактеризована в нашому попередньому дослідженні [див: 3], додамо лише до цього переліку назви схаби «шматок свинини або баранини з ребрової частини туші», пор.: «Штири салі насолілі, сто кувбас наробилі, схаби припикалі, до столуов давалі» [17, с. 70]; картохлі «зб. картопля», пор.: «Шевенъ зробив всъо, як треба, і подумав: «Звару картохлі, і вечера буде готова. Як бабуся вернетъся, певно, втшшитъся» [17, с. 117], «Одного разу баба, ідучи до ліеса по хворост , приказала піевньові: «Сиди в хаті, никому не одкривай. Наскробай картохель і чекай на мене»» [17, с. 117].

Серед зафіксованих діалектних слів чимало ад'єктивів: запорож- ний «не запрошений на весілля», пор.: «А ми люди подорожниї, ой, А ви суки запорожниї» [2, с. 43]; дзюравий «з діркою», пор.: «Не сядай, свахо, на лави, бо в нас лави дзюрави» [13, с. 28]; рятязь «ланцюг; засув», пор.: «Возмы хортыкы да на рятязи» [1, с. 45]; шудроватий «кучерявий», пор.: «Шудроватэ, кудроватэ на макушкЪ плЪшъ, на здоровъетко съшъ» [1, с. 180]; тлуста «засмачена жиром», пор.: «Зловилі зайца у кусту да вкінулі в капусту, наша капуста тлуста, аж зліпаютса уста» [2, с. 112], «Бодай того мороза марця одморозив дружкові яйця. Завернув у хустку, та вкинув в капустку. А капустка тлуста - зліпаюця дружкам уста» [2, с. 40]; лывый «сірувато-білий», пор.: «Молода'я Ма'нічка По новым двору' ходить, Лы'вы гу'соньки го'ныть: - Ой гиля', лы'вы гу'сы, До хлыва' ночова'ты! Буду вас катова'ты, Вычэ'ру готова'ты» [16], «Молода'я дівонька Попудрі'ччу ходы'ла, Лы'вы гу'сы гоны'ла» [16]; питльовий «виготовлений з борошна дрібного помолу, без висівок», пор.: «А дай же їй їсти хліба питльового, гоя, гоя, хліба питльового» [9, с. 23]; гулякуватий «гіллястий», пор.: «Ой ти, яблунько гулякувата, рано, нам рано, гулякувата» [9, с. 41]; жеребіча «про кобилу, яка має народити лоша», пор.: «Як кобила жеребіча, то робота смердіча» [10, с. 11]; жешкій «гарячий», пор.: «Як жешкім упечешся, то і на зимне меш дмухати» [10, с. 12].

Частотною групою лексики стали дієслова, як-от: ввередитися «пошкодити», пор.: «Сім раз вырнъгсь, оно ны ввырыдьгсь» [15, с. 166]; ізвіхатися «посилено, у швидкому темпі працювати, поратися», пор.: «Ой, матінко, гутко, ізвіхайса хутко, то по сир, то по масло, бо уже в печі погасло» [2, с. 111]; кучити «сумувати», пор.: «Кучу я, кучу, я капусти не хочу, дайте нам шо иншого, що раз то ліпшого» [2, с. 53]; бляшити «сяяти», пор.: «Ны по зьімні зоры бля'шуть, А по нэ'бы- высот(. Ны по мыт хлопці плачуть, А по мою'й красоті» [14, с. 503]; стримитіти «тремтіти, дрижати», пор.: «А всичина трипитіла, бодай вона стримитіла» [20, с. 57]; пасвыты «пасти худобу», пор.: «Ой чыйж то пастушкиранэнко волы пасвылы?» [1, с. 40], «Ой, мой д^дусэнько, нэ выдаты, И видать нэ будэшь; Ой погнала я пасвити, - Поурочили людэ» [1, с. 164]; ввертітися «закрутитися; обмотатися», пор.: «А де наш любий зять дивса: чи й у клочча ввиртивса?» [2, с. 58]; сьцєти, сцяти «процес виведення сечі з організму (з сечового міхура) людини чи тварини; викид сечі з сечового міхура через уретру назовні тіла», пор.: «Наші свахи- чорчухи, ой, да посьцєли панчохи» [2, с. 43], «А в куточку кружка стояла, а в ту кружку кішка насцяла. Дайте тую кружку - ми напоїм дружку» [2, с. 44]; галнувати «бешкетувати; базікати, випиваючи», пор.: «Ви п'єте, галнуєте, комори не будуєте» [2, с. 46], «Ми пили и галнували, и комору збудували, и коровай сховали» [2, с. 46]; кугутати «щедрувати», пор.: «Божая Мати пушла кугутати. На крижу стояла, дві свічки тримала» [4, с. 20]; гибати, гібаті «місити тісто», пор.: «Коровайночки, мої панночки, ой гибліте, не дремліте, ой гибліте, не дремліте, гой. Самі собі не позьніте» [6, с. 237], «Стуол стоїт на нужках, коровай гіблют на ручках» [13, с. 64], «Ой годі, годі, пшеницьо, сіем літ у стозі стояти, час тебе, пшеніцьо, початі, дівчини коровай гібаті» [13, с. 64], «Як тебе сіют - пташкі люблют, як ти зиходиш, гускі щиплют, а тепер з тебе коровай гіблют» [13, с. 64], «Пші'ночко, моя' зырочко, Як с тыбэ' добра' мно'го: Посі'йіш - курки' грыбу'тъ, А зы'йдыш - гуски' шчы'плютъ, Поспі'йіш - коровай гы'б'ють» [16], «Зна'ты, Ма'нічка (Ко'лічка) по тобі', Шо твы¹й ба'тынъко бога'тый: Высо'кы сто'гы на дворі', Гы'б'ють коровай на столі '» [16], «Ой у но'вому дворі', На тысо'вому столі'Дорогый товар гы'б'ють. То ж ны е'съця той товар, То Ма'шччын коровай» [16]; господарыты, господыныты «господарювати», пор.: «Ты ж Ма'нічка молода'я, Чого' молода' за'муж пошла'? Чы вмйтымыш господа'рыты, Господарыты, господы'ныты, Господы'ныты, в ха'ты лад высты'? - Е'съця в мынэ' да й свё'корко, То вы¹н бу'дэ господа'рыты. Е'съця в мынэ' да й свёкрйвка, Вона' бу'дэ господы'ныты, Господы'ныты, в ха'ты лад высты '» [16]; колосувати «перемолочувати колосся», пор.: «В нас ячмтъ не колосують, в нас сира не касуютъ» [11, с. 8]; шихувати «щастити», пор.: «Кому шихує, тому і везе» [10, с. 12]; шихувати «готувати», пор.: «А батенъко те всъо чує, гей, гей, уха-ха! Мні посагу не шихує Рум-тай, дана, уха-ха» [9, с. 38]; пукати «лопатися, тріскатися», пор.: «Дшвонъко, дшвонъко, дай мніе ложечку кашкі. Я тобіе в пригоді стану. - Втикай, бо як дам ложкою по лобови, то лоб пукне» [17, с. 103], «Вуон забрав диню до хати і чекає. Минуло два тижні, но диня не пукла» [17, с. 116]; какарикати «видавати звуки «кукуріку» (про півня)», пор.: «Од сєїпори піевні живут в курниках. Як сходит сонцє, вони какарикают, бо думают, що то бабіна хатка горит» [17, с. 118]; освинуты «дочекатися сходу сонця, ранку», пор.: «- Обмэркну у боро'чку, Освыну'у садо'чку. - Молода'я Ма'нічка, Куды' йі'дьш про'ты но'чы? Ны бош'съся ты но'чы? Дэ бу'дэш ночова'ты, Дэ собі' нучлі' ма'ты? - Обмэркну у ба'тынъка, Освыну' у свё'корка» [16]; напоротись «наїстись», пор.: «На Яна жъгта нажяла, а на Пытра напыкла, а на Борьіса чого хоч напорьіся» [15, с. 162].

З-поміж прислівників вдалося виділити лексеми завсюду «завжди», пор.: «He завсюду коту масляница» [1, с. 187]; начэй «інакше», пор.: «Ны будэ начэй, як Биг назначыв» [15, с. 163]; стуль «звідти», пор.: «Вернисъ, маты, до дому, Сховай гроши въ комору, - Твои гроши пропадутъ, Мэнэ стуль нэ пустятъ» [1, с. 139]; хороше «присл. гарно, добре», пор.: «Питалася мати дочки, чи горіли хороше свічки» [2, с. 37], «Ой гороше, гороше, посіяли тебе хороше» [2, с. 63], «Наша Танъочка молодесенъка, оддилили тебе хороше» [2, с. 63]; досіль «досі», пор.: «Половіло, половіло, та й колос нагнувся, як до Галі молод козаченъко досіль не вернувся» [7, с. 42]; покіль «доки», пор.: «Покыль ны жыньглысъ, то вин говорытъ, а вона слухае, як шэно пожыньглысъ, то вона говорить, а вин слухае, а вжэ посля, то обое говореть, а людэ слухають» [15, с. 164]; скыль «доки», пор.: ««Куди йдэш» - «На висіллічко», - «А скыль ідзш?» - «З висілліска»» [15, с. 162]; наополъ «навпіл», пор.: «Дала сину капунъ істи, А невісткі сочевицу, наополъ чемэрыцу» [1, с. 67].

Мікрогрупу службових частин мови репрезентують лексеми проз, пруз «через», пор.: «Несу рублика золотого викуплять коника вороного, не раз і не два викупляла, проз окенечко утекала» [19, с. 29], «Бо нэ разъ, нэ два прузь окенце втекала, Да нэ разъ, нэ два пудъ стрижкою дрижала» [1, с. 140]; ци «чи», пор.: «Прошу що дати: ци ковбасіцу, ци паляніцу, ци кусок сала, щоб коза стала» [4, с. 21]; нерікше «немов, наче», пор.: «Впасся нерікше веприк» [10, с. 9], «Замураний нерікше свинка» [10, с. 15]; занім «поки», пор.: «Занім купци ціну дали, то цигани диню вкрали. Гуляю я, гей, гуляю я» [11, с. 49]; абись «щоб», пор.: «Стуой мила, як кобила, абись воза ни побила» [11, с. 50]; оно «тільки», пор.: «А въ туй світелци всі святие, оно нэма Святого Илля» [1, с. 58].

Мовну картину світу увиразнюють також діалектизми заклювка «надкльоване яйце, з якого має вилупитись пташеня», пор.: «Лэжить колода, въ туй колоді 12 гн^здъ, а въ тЪхъ гн^здахъ по 4 яечка, а въ тихъ яечкахъ по 7 заклювокъ» [1, с. 178]; хороство «привабливість, краса», пор.: «Як хороство дильїли, то я споїла, а як шчясьце дильїли, то я встала» [15, с. 168]; мырлЫны «поминки», пор.: «Родьіни, мырлыты - нима лихзйі годьіни» [15, с. 165]; пацер «молитва», пор.: «Пирибьіла свиння пацер, нихбй сама бае» [15, с. 164]; окрент «корабель», пор.: «Золотою коляскою Жовна посп^шае. Два окренты лебедювъ, А сто двадцать качеровъ» [1, с. 163], пор. пол. okr§t - 1. jednostka plywaj^ca marynarki wojennej; 2. pot. statek morski [23]; споминалниця «дні пам'яті померлих», пор.: «Споминають, як пси діда в споминалницю» [10, с. 14]; голодня «голод», пор.: «Чи віте люде з Кодня, що в вас такая голодня?» [11, с. 8]; скула «хвороба», пор.: «Спілня то тількі скула добра» [12, с. 29]; одробина «крапля», пор.: «Ой ти, Іване Подоляне, колодяз купаєш води ни маєш, прибула крошка - випила мошка, прибула одробинка - випила дитинка» [11, с. 23], «Прибула одробинка - випив хлопчинка» [11, с. 24]; какарєку «звуконаслідування, що означає крик півня», пор.: «Какарєку, пєвники, на хаті, бувай здоров, мой татоньку, у хати. Какарєку, пєвники, на дорозє, бувай здоров, мой татоньку, на порозє» [9, с. 23]; кадукъ «чорт, диявол», пор.: «Кадукъ твою матэръ бэри Съ твоимъ батькомъ богачемъ; Твои воли поздихають, А ти останешса съ дукатомъ» [1, с. 162], «Кадукъ твою матку бери Съ твоею порадою, Я до тебе съ щиримъ серцемъ, А ти не со правдою» [1, с. 91].

Висновки

Отже, фольклорні записи із Західного Полісся - джерела по-справжньому багатого, архаїчного, часто вузьколокального (ендемічного) лексичного матеріалу. Як показав проаналізований фактаж, діалектизми лексичного рівня репрезентують першорядні найважливіші фрагменти мовної картини світу західних поліщуків.

Перспективу подальших розвідок вбачаємо в необхідності вивчення словникового складу фольклорних текстів із інших територіально-мовленнєвих масивів українського діалектного континууму.

фольклор говірка діалектизм семантика

Література

1. Булгаковскій Д.Г. Пинчуки. Этнографическш сборникъ. ПЬсни, загадки, пословицы, обряды, примЬты, предразсудки, повЬрья, суевЬрья и местный словарь. Записки Русского географического общества по отделению этнографии. Санктъ-Петербургъ: тип. В. Безобразова и К°, 1890. Т. XIII. Вып. 3. 202 с.

2. Весільні обряди Рівненщини. Фольклорно-етнографічні записи ХІХ - поч. ХХ ст. Рівне: Волинські обереги, 2004. 140с.

3. Грицевич Ю., Левчук І. Тематична група назв їжі, напоїв та кухонного начиння у фольклорних текстах із Західного Полісся. Лінгвостилістичні студії. Луцьк: СНУ імені Лесі Українки, 2019. Вип. 11. С. 34-43.

4. Етнокультурна спадщина Полісся / Упорядкування В.П. Ковальчука. Рівне: Перспектива, 2005. Вип. VI. 200 с.

5. Етнокультурна спадщина Рівненського Полісся. Рівне: Перспектива, 2002. Вип. II. 120 с.

6. Західне Полісся: історія та культура. Науковий збірник. Матеріали краєзнавчої конференції, присвяченої 60-літтю утворення Зарічненського району та 20-літтю аварії на ЧАеС. Рівне, 2006. Вип. II. 304 с.

7. Iгнатюк I. Народниї письні з Подляшшя. Родинно-побутовиї письні. Лаймен, 1985. 64 с.

8. Iгнатюк I. Народні пісні з Підляшшя. Люблін, 1982. 37 с.

9. Iгнатюк I. Подляськії веснянкі. Люблін, 1982. 62 с.

10. Iгнатюк I. Прислов'я, приказкі і загадкі. 19 с.

11. Iнатюк I. Фольклорні записи з Підляшшя. Люблін, 2003. 77 с.

12. Iнатюк I. Фольклорні записи з Підляшшя. Люблін, 2005. 76 с.

13. Iгнатюк I. Обрадовиї письні з Подляшшя. Весільниї письні. Люблін, 1982. 170 с.

14. Клімчук Ф. «А в нашого свата... (прыпывкы з вёсю Сіманавічьі Брэсцкай вобласці)». Діалектологічні студії. 3. Львів, 2003. С. 494-516.

15. Клімчук Ф. Прыказю і прымаую з вёсю Сшанавшы Драпчынскага раёна. Беларуская дьіялекталогія. Матэрыялы і даследаванні: зб. навук. арт. / рэдкал.: В.М. Курцова, Л.П. Кунцэвш. Мінск: Беларус. навука, 2014. Вып. 3. C. 157-168.

16. Клімчук Ф. Традыцыйнае вяселле вёсю Сшанавшы

17. Котилася торба з високого горба:дитячий фольклор із Північного Підляшшя / зап. і опрац. А. Артем'юк. Більськ на Підляшші, 2011. 136 с.

18. Народна музика північної Рокитнівщини / Упоряд. Ю.П. Рибак, Л.Д. Гапон. Львів: Сполом, 2002. 108 с.

19. Пісні села Погоріловка / Записи, транскрипція і впорядкування Т.В. Гнатюк. Рівне, 2003. 130с.

20. Поліська дома: Вип. 2: Весна / Зібрав, упорядкував та прокоментував Віктор Давидюк. Рівне: Волинські обереги, 2003. 176 с.

21. Сердега Р.Л. Діалектні елементи у текстах фольклору та проблема їх відбиття у «Словнику мови усної народної словесності». Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2021. Т. 32 (71). № 6. Ч. 1. С. 43-47.

22. Словник української мови: в 11 т. Київ: Наукова думка, 1970-1980. Т. 1-11.

23. Slownik jzyka polskiego.

References

1. Bulgakovskiy D.G. (1890). Pinchuki. Etnograficheskіy sbornik. Piesni, zagadki, poslovitsy, obryady, primiety, predrazsudki, povieria, suyevieria i mestnyy slovar.[Pinchuk. Ethnographic Collection. The songs, riddles, proverbs, rituals, omens and superstitions, beliefs, superstitions and the local dictionary]. Notes of the Imperial Russian Geographical Society in the department of ethnography. Vol. XIII. Iss. 3.

2. Vesilni obriady Rivnenshchyny. Folklorno-etnohrafichni zapysy ХІХ- poch. ХХ st. Rivne: Volynski oberehy [in Ukrainian].

3. Hrytsevych Yu., Levchuk I. (2019). Tematychna hrupa nazv yizhi, napoiv ta kukhonnoho nachynnia u folklornykh tekstakh iz Zakhidnoho Polissia [The Thematic Group of the Lexemes Denoting Foodstuff, Beverages and Kitchen Utensils in the Western Polissian Folklore Texts]. Linguostylistic Studies. Lutsk. Iss. 11. pp. 34-43 [in Ukrainian].

4. Etnokulturna spadshchyna Polissia (2005). [Ethnocultural heritage of Polissia / Edited by V.P. Kovalchuk]. Rivne: Perspektyva. Iss. 6 [in Ukrainian].

5. Etnokulturna spadshchyna Polissia (2002). [Ethnocultural heritage of Polissia]. Rivne: Perspektyva. Iss. 2 [in Ukrainian].

6. Zakhidne Polissia: istoriia ta kultura (2006). [Western Polissia: history and culture]. Naukovyi zbirnyk. Materialy kraieznavchoi konferentsii, prysviachenoi 60-littiu utvorennia Zarichnenskoho raionu ta 20-littiu avarii na ChAES. Rivne. Iss. 2 [in Ukrainian].

7. Ihnatiuk I. (1985). Narodnyi pysni z Podliashshia. Rodynno-pobutovyi pysni. [Folk songs from Pidlashshia. Family and household songs]. Laimen [in Ukrainian].

8. Ihnatiuk I. (1982). Narodnyi pysni z Podliashshia. [Folk songs from Pidlashshia]. Liublin [in Ukrainian].

9. Ihnatiuk I. (1982). Podliaskii vesnianki. [Pidlashshia's springsongs]. Liublin [in Ukrainian].

10. Ihnatiuk I. Pryslov'ia, prykazki i zahadki. [Proverbs, sayings and riddles] [in Ukrainian].

11. Ihnatiuk I. (2003). Folklorni zapysy z Pidliashshia [Folklore records from Pidlashshia]. Liublin [in Ukrainian].

12. Ihnatiuk I. (2005). Folklorni zapysy z Pidliashshia [Folklore records from Pidlashshia]. Liublin [in Ukrainian].

13. Ihnatiuk I. (1982). Obradovyi pysni z Podliashshia. Vesilnyi pysni. [Ritual songs from Pidlashshia. Wedding songs]. Liublin [in Ukrainian].

14. Klimchuk F. (2003). “A v nashoho svata... (prypyvky z vioski Simanavichy Brestskaj voblastsi)”. [And our matchmaker... (rhymes from the village of Simanavichy, Brest region)]. Dialektolohichni studii. 3. Pamiati Yaroslavy Zakrevskoi. Lviv. Р. 494-516.

15. Klimchuk F. (2014). Prykazki i prymavki z vioski Simanavichy Drahichynskaha rajona. [Proverbs and sayings from the village of Simanavichy, Drohychyn district]. Belaruskaia dyjalektalohiia. Materyjaly i dasledavanni. Minsk: Belaruskaia navuka. Iss. 3, pp. 157-68.

16. Klimchuk F. Tradytsyynaye vyaselle vioski Simanavichy [Traditional wedding of Simonovichi village].

17. Kotylasia torba z vysokoho horba: dytiachyi folklor iz Pivnichnoho Pidliashshia (2011). [A bag rolled from a high hill: children's folklore from Northern Pidlashshia]. Bilsk na Pidliashshi [in Ukrainian].

18. Narodna muzyka pivnichnoi Rokytnivshchyny (2002). [Folk music of northern Rokytnivshchyna / Ed. by Y.P. Rybak, L.D. Gapon]. Lviv: Spolom [in Ukrainian].

19. Pisni sela Pohorilovka (s. Poliske Bereznivskoho r-nu Rivnenskoi obl./ Zapysy, transkryptsiia i vporiadkuvannia T.V. Hnatiuk. [Songs of Pogorilovka village (the village of Poliske, Bereznivsky district, Rivne region) / Recordings, transcription and arrangement by T. Hnatyuk]. Rivne [in Ukrainian].

20. Poliska doma (2005). [Polissian home]. Iss. 2: Spring. Lutsk. [in Ukrainian].

21. Serdeha R.L. (2021). Dialektni elementy u tekstakh folkloru ta problema yikh vidbyttia u «Slovnyku movy usnoi narodnoi slovesnosti». [Dialect elements in folklore texts and the problem of their reflection in the «Dictionary of the language of oral folk literature»]. Vcheni zapysky TNU imeni V. I. Vernadskoho. Seriia: Filolohiia. Zhurnalistyka. Vol. 32 (71). № 6. Part. 1, pp. 43-47 [in Ukrainian].

22. Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 t. [Dictionary of the Ukrainian language: in 11 volumes]. Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian].

23. Slownik jzyka polskiego.

Размещено на Allbest.ru