Аналіз взаємодії мов та культур у міжнаціональних комунікаціях з урахуванням впливу культурних різниць

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз взаємодії мов та культур у міжнаціональних комунікаціях з урахуванням впливу культурних різниць

Дяченко Наталія Леонідівна, кандидат філологічних наук, доцент, Київський національний лінгвістичний університет, Горжуй Дмитро Сергійович, викладач, Фаховий медико-фармацевтичний коледж Полтавського державного медичного університету, Левун Галина Григорівна, асистент кафедри іноземних мов, Національний університет водного господарства та природокористування

Анотація

У сучасному полікультурному світі, де глобалізація сприяє постійному зростанню міжнаціональних контактів, аналіз взаємодії мов та культур стає невід'ємною частиною соціолінгвістики та культурології. Ця стаття спрямована на розгляд того, як мовні та культурні різниці впливають на міжнаціональні комунікації, з особливим акцентом на використання англійської, німецької та французької мов. Вибір цих трьох мов зумовлено кількома чинниками: англійська мова визнана міжнародною лінгва франка у багатьох глобальних сферах, включно з освітою, наукою та бізнесом; німецька мова має значний вплив у Європейському Союзі та наукових колах, особливо в центральній та східній Європі; французька мова, як одна з офіційних мов ООН, продовжує відігравати важливу роль у дипломатії та міжнародних культурних обмінах. Через призму ментального простору та мовного коду дослідження виокремлює основні аспекти взаємодії, які формують міжкультурне спілкування в освітніх, соціальних та професійних сферах.

Використовуючи комплексний підхід, у статті проаналізовано як формальні так і неформальні аспекти мовлення, які відіграють ключову роль у формуванні крос-культурного розуміння. Французька мова розглядається через її культурну специфіку та вплив на формування ідентичності; англійська мова як іноземна аналізується у контексті її ролі як лінгва франка в академічних і професійних сферах; німецька мова вивчається з погляду її структурної та культурної особливості, що впливає на міжкультурні комунікації. Результати дослідження слугують вагомим внеском у розуміння міжмовних бар'єрів та можливостей, надаючи теоретичні та практичні рекомендації для покращення міжкультурної взаємодії. Крім того, вони сприяють вдосконаленню стратегій викладання мов та міжкультурної комунікації в освітніх і професійних колах.

Ключові слова: ментальний простір, мовний код, англійська мова як іноземна, французька мова, німецька мова, міжкультурна комунікація, заклади передвищої освіти.

Abstract

Analysing the interaction of languages and cultures in international communications considering the impact of cultural differences

Diachenko Nataliia Leonidivna PhD in philology, Associate Professor, Kyiv National Linguistic University, Horzhui Dmytro Serhiyovych Lecturer, Professional Medical and Pharmaceutical College of Poltava State Medical University, Levun Halyna Hryhorivna Assistant of the Department of Foreign Languages, National University of Water and Environmental Engineering

In today's multicultural world, where globalisation facilitates a continuous increase in international contacts, analysing the interaction between languages and cultures becomes an integral part of sociolinguistics and cultural studies. This article focuses on how linguistic and cultural differences affect international communications, with a particular emphasis on English, German, and French use. The choice of these three languages is motivated by several factors: English is recognised as an international lingua franca in many global spheres, including education, science, and business; German has significant influence in the European Union and academic circles, particularly in Central and Eastern Europe; French, as one of the official languages of the UN, continues to play a crucial role in diplomacy and international cultural exchanges. Through the lens of mental space and linguistic code, the study highlights key aspects of interaction that shape intercultural communication in educational, social, and professional spheres.

Using a comprehensive approach, the article analyses formal and informal aspects of speech, which play a crucial role in forming cross- cultural understanding. French is examined through its cultural specificity and influence on identity formation; English as a foreign language is analysed as a lingua franca in academic and professional spheres; German is studied from the perspective of its structural and cultural peculiarities, which influence intercultural communications. The research results significantly contribute to understanding language barriers and opportunities, offering theoretical and practical recommendations for improving intercultural interaction. Additionally, they help enhance language teaching strategies and intercultural communication in educational and professional circles.

Keywords: mental space, linguistic code, English as a foreign language, French, German, intercultural communication, higher education institutions.

Постановка проблеми

У епоху глобалізації, коли кордони між країнами стають все більш прозорими, значення ефективної міжнаціональної комунікації постійно зростає. Глобальні міграції, міжнародна торгівля, освітній обмін і професійне співробітництво вимагають глибокого розуміння культурних та мовних особливостей різних народів. Проте, попри значні зусилля, міжкультурні непорозуміння та конфлікти все ще залишаються значною перешкодою для ефективного та толерантного спілкування у сучасному світі. Це підкреслює важливість комплексного аналізу мовної взаємодії та культурних різниць у міжнаціональних комунікаціях. Основною проблемою, яка розглядається у статті, є вивчення ментального простору та мовного коду, які впливають на формування взаємосприйняття між представниками різних культур. Важливість вирішення цього питання полягає в тому, що розуміння бар'єрів та викликів під час міжнародних інтеграцій дозволить розробити ефективніші стратегії для навчання мов та культурної адаптації, а це, своєю чергою, сприятиме більш гармонійній і продуктивній глобальній взаємодії.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідження взаємодії мов та культур у міжнаціональних комунікаціях з урахуванням культурних різниць є важливою темою у сучасній соціолінгвістиці та лінгвокультурології. На думку українського науковця Ф.С. Бацевича поняття «міжкультурна комунікація» - це процес спілкування (вербального і невербального) людей (груп людей), які належать до різних національних лінгвокультурних спільнот, як правило, користуються різними мовами, відчувають лінгвокультурну «чужинність» партнера по спілкуванню, мають різну комунікативну компетенцію, яка може стати причиною комунікативних невдач або культурного шоку в спілкуванні [1, с. 9].

Н.І. Курасова та Н.В. Миргородська вказують, що успішний приклад крос-культурної комунікації - це взаємодія представників різних етнічних груп, культур, традицій та віросповідань. Ключовими аспектами ефективної взаємодії є толерантність, повага до інших культур та релігій, а також прийняття гендерних особливостей. Водночас постійна комунікація може спричиняти непорозуміння та конфлікти, зумовлені культурними відмінностями. Етноцентризм, який ґрунтується на помилковій думці про перевагу однієї нації над іншими та оцінюванні дій інших етнічних груп через призму власної культури, є однією з основних перешкод для позитивного міжкультурного спілкування [3, с. 308].

Іноземні дослідники Г.Дж. Ладегорд та К.Дж. Дженкс [9] розглядають критичні підходи до теорії та практики міжкультурної комунікації на робочих місцях. Вони аналізують вплив мовних практик та культурних відмінностей на взаємодію між співробітниками з різних культур. Дослідження підкреслює важливість врахування культурного контексту для забезпечення ефективної комунікації та співпраці. Х. Спенсер-Оаті й П. Франклін [13] пропонують багатодисциплінарний підхід до міжкультурної комунікації, поєднуючи теоретичні та практичні аспекти. Автори досліджують, як соціальні, культурні та психологічні фактори впливають на комунікацію між представниками різних культур. Вони надають різні моделі та стратегії для покращення міжкультурної взаємодії в мультилінгвістичних контекстах.

П. Гаррет-Ракс і Т. Янса [6] обговорюють важливість пріоритетного вивчення другої мови в процесі інтернаціоналізації освіти. Вони аналізують, як мовна підготовка студентів сприяє їхній міжкультурній компетентності та ефективності в глобальному контексті. Автори наголошують на необхідності інтеграції мовної освіти в стратегії інтернаціоналізації університетів. Дж. Хаус та Д.З. Кадар [7] досліджують роль мовленнєвих актів у прагматиці другої мови. Вони аналізують, як культурні контексти впливають на використання мовленнєвих актів та міжособистісну взаємодію. Дослідники підкреслюють важливість врахування культурних відмінностей у навчанні та викладанні другої мови.

Метою статті є комплексний аналіз того, як мовні та культурні різниці впливають на міжнаціональне спілкування, з особливим фокусом на три мови: англійська, німецька та французька.

Виклад основного матеріалу

Ментальний простір та мовний код є ключовими поняттями у вивченні взаємодії мов та культур, а також у розумінні того, як мовні структури впливають на сприйняття та комунікацію. Ментальний простір визначається як комплекс уявлень, знань та переконань, які формують світогляд окремої людини або групи. Це концептуальний простір, де взаємодіють когнітивні процеси, емоції та культура, формуючи унікальне сприйняття реальності. Ментальний простір безпосередньо пов'язаний з мовним кодом, який є системою знаків та правил, які використовують під для комунікації. Мова не лише передає інформацію, але й формує спосіб мислення, категоризації та інтерпретації світу навколо нас.

Лінгвістична теорія Сепіра-Ворфа, також відома як гіпотеза лінгвістичної відносності, є центральною у вивченні взаємодії мов та культур. Ця теорія стверджує, що структура мови впливає на когнітивні процеси її носіїв, визначаючи спосіб, яким людина сприймає, думає та взаємодіє зі світом. Гіпотеза має два основних аспекти: лінгвістичний детермінізм, який припускає, що мова визначає мислення, та лінгвістична відносність, яка стверджує, що мовні відмінності впливають на різницю у мисленні та сприйнятті між різними культурами [2, с. 6].

У контексті нашого дослідження взаємодії мов та культур, ця теорія пояснює, як мовні структури можуть формувати культурні відмінності у сприйнятті та комунікації. Мова є не лише засобом комунікації, але й інструментом, через який ми пізнаємо світ. Категорії часу, простору, кількості та емоцій можуть бути по-різному виражені в різних мовах, що впливає на відповідні когнітивні процеси.

Наприклад, в англійській мові існує детальна система часів, яка дозволяє висловлювати точні часові відтінки дій. Різниця між «I have eaten» (перфектний час) та «I ate» (простий минулий час) надає можливість чітко розмежовувати дії, які мали місце в минулому і завершились до моменту мовлення, від дій, які просто мали місце в минулому. Ці граматичні відмінності впливають на те, як носії англійської мови сприймають і організовують часові події.

У французькій мові також є кілька часових форм, проте використання складних часів не настільки поширене, як в англійській. У розмовній французькій мові часто використовується «passe compose» для опису минулих подій, що може бути еквівалентом як англійського перфектного часу, так і простого минулого часу. Це призводить до менш чіткої диференціації часових відтінків у повсякденному мовленні. Тобто, франкомовні особи можуть мати більш узагальнене сприйняття часу у порівнянні з англомовними.

Крім того, в англійській мові велика кількість слів, що описують емоційні стани, з детальними відтінками значень, таких як «joy» (радість), «happiness» (щастя), «bliss» (блаженство), «glee» (веселість). Французька мова також має багатий емоційний лексикон, але культурні контексти використання цих слів можуть відрізнятися, що впливає на емоційне сприйняття та вираження емоцій носіями мов. Наприклад, слово «joie» у французькій може охоплювати кілька англійських термінів і часто використовується у ширшому контексті.

Дослідження Лери Бородітскі показали, що граматичні структури мови суттєво впливають на сприйняття подій та відповідальності за них [5]. Зокрема, граматичні конструкції, які використовуються для опису дій, можуть змінювати спосіб, яким носії різних мов розуміють та інтерпретують ці події. Наприклад, в англійській мові переважно використовується активний стан, що акцентує увагу на суб'єкті дії, тобто на тому, хто виконує дію. Речення «He broke the vase» чітко вказує на те, хто виконав дію (he), та яку дію він виконав (broke the vase). Така структура сприяє тому, що носії англійської мови частіше звертають увагу на суб'єкта дії та його відповідальність за дію. У німецькій мові також часто використовується активний стан, однак є більш розвинені форми пасивного стану, які можуть змінювати фокус речення. Наприклад, у німецькій мові можна сказати «Die Vase wurde zerbrochen» (Ваза була розбита), що дозволяє уникнути вказівки на того, хто виконав дію. Така конструкція зосереджує увагу на самій події, а не на відповідальній особі.

Дослідження Герта Хофстеде стали одним з найважливіших внесків у розуміння культурних відмінностей у спілкуванні та співпраці. Хофстеде визначив кілька вимірів культурних відмінностей, які включають індивідуалізм-колективізм, дистанцію влади, уникнення невизначеності та маскулінність-фемінність. У культурах з високим рівнем індивідуалізму люди схильні до самостійності, цінують особисту автономію та власні досягнення. Вони часто спілкуються відкрито і прямо, підкреслюючи особисті думки та почуття. Натомість у колективістських культурах люди відчувають сильну належність до групи, цінують гармонію та згоду. Спілкування часто є непрямим і контекстуальним, щоб уникнути конфліктів і зберегти мир. У культурах з високою дистанцією влади люди схильні до прийняття ієрархій і чітко визначених ролей у суспільстві, що відображається у формальних формах звертання та комунікації. В культурах з низькою дистанцією влади домінують більш рівноправні відносини й неформальні комунікації.

Уникнення невизначеності характеризує те, як люди прагнуть знизити ризики, встановлювати чіткі правила і регламенти, цінують стабільність та безпеку. Їхня комунікація є більш формальною та структурованою. У культурах з низьким рівнем уникнення невизначеності люди більш толерантні до неоднозначності та різноманітності, їхня комунікація є більш гнучкою й відкритою для нових ідей. Маскулінність-фемінність відображає розподіл ролей між статями. У маскулінних культурах цінуються такі якості, як успіх, героїзм, наполегливість і матеріальні винагороди за успіх. Спілкування у таких культурах часто акцентує увагу на конкуренції та досягненнях. У фемінних культурах більше цінуються такі якості, як турбота про інших, якість життя, співчуття та кооперація. Комунікація є більш емпатійною та орієнтованою на співпрацю.

Виміри культурних відмінностей за Хофстеде допомагають зрозуміти, як різні культури підходять до спілкування, що є ключовим для ефективної міжкультурної комунікації. Врахування цих аспектів дозволяє краще орієнтуватися у міжкультурних відносинах, сприяє зменшенню конфліктів та підвищенню ефективності співпраці. Ці знання стають особливо цінними у глобалізованому світі, де взаємодія між представниками різних культур є невід'ємною частиною щоденної діяльності. Враховуючи культурні відмінності, можна не лише уникнути можливих непорозумінь, але й розвивати більш глибокі та продуктивні відносини, засновані на взаємоповазі та розумінні [12].

Німецька, англійська та французька мови відіграють важливу роль у міжнародних комунікаціях та міжкультурних взаємодіях. Кожна з них має свої унікальні особливості та культурні контексти, які впливають на сприйняття та взаємодію між представниками різних національностей. Вивчення цих мов з урахуванням вимірів культурних відмінностей за Хофстеде допомагає краще зрозуміти, як культурні різниці впливають на комунікацію та співпрацю.

Німецька мова характеризується складною граматичною структурою, що включає відмінювання іменників, численні форми дієслів та використання артиклів. Ці особливості роблять німецьку мову точним засобом вираження думок та технічної інформації. У контексті культурних вимірів за Хофстеде, Німеччина характеризується високим рівнем уникнення невизначеності та низькою дистанцією влади. Це означає, що німецька культура цінує структурованість, чіткість та рівноправність у взаєминах. Німецька мова, завдяки своїй структурованості, відображає ці культурні цінності, що сприяє ефективній комунікації у науковій та технічній сферах.

Німецька мова також має значний вплив у сфері міжнародного бізнесу та науки. Німеччина є однією з провідних економік світу. Volkswagen, Siemens, Bosch, BMW та Daimler є глобальними лідерами у своїх галузях та активно співпрацюють з партнерами з усього світу, і знання німецької мови може бути важливою перевагою у бізнес- комунікаціях.

У сфері науки німецька мова використовується у багатьох престижних дослідницьких установах, що сприяє міжнародному обміну знаннями та інноваціями. Інститут Макса Планка (Max Planck Institute) є одним з провідних науково-дослідницьких центрів у світі, що спеціалізується на фундаментальних дослідженнях у галузях природничих, соціальних та гуманітарних наук. Інститут об'єднує понад 80 установ у Німеччині та за кордоном. Наприклад, Інститут Макса Планка з астрофізики у Гархінгу є провідним центром досліджень космосу, де науковці з усього світу співпрацюють, використовуючи німецьку та англійську мови.

Товариство Фраунгофера (Fraunhofer Society) є найбільшою організацією прикладних досліджень у Європі, що налічує понад 70 інститутів, які спеціалізуються на галузях інженерії, ІТ, біомедицини та багатьох інших. Товариство Фраунгофера активно співпрацює з промисловими партнерами, університетами та державними установами з різних країн. Крім того, Німеччина підтримує міжнародні наукові обміни та стипендіальні програми, такі як DAAD (Німецька служба академічних обмінів), яка надає фінансову підтримку студентам та дослідникам для навчання та проведення досліджень у німецьких університетах та дослідницьких установах. Ці програми сприяють залученню талановитих науковців з усього світу, що зміцнює міжнародну наукову співпрацю.

Англійська мова відрізняється відносно простішою граматикою та великою кількістю лексичних запозичень, що робить її доступною для вивчення та використання представниками різних культур. У контексті культурних вимірів за Хофстеде, англомовні країни, такі як США та Велика Британія, характеризуються високим рівнем індивідуалізму та низькою дистанцією влади. Це означає, що англомовна культура цінує особисту автономію, прямоту у комунікації та рівноправність.

Англійська мова є основною мовою наукових публікацій та міжнародних конференцій, що забезпечує глобальний обмін знаннями та досвідом. Вона також використовується у міжнародних організаціях, а саме ООН, НАТО, Європейський Союз, що сприяє ефективній координації та співпраці між країнами. Програми академічної мобільності, наприклад Erasmus+ та Fulbright, використовують англійську мову для забезпечення навчання та обміну студентами та дослідниками з усього світу.

Французька мова є однією з основних романських мов і має значний вплив на міжнародну дипломатію, культуру та науку. Французька мова характеризується складною системою часів, використанням підрядних речень та багатою літературною традицією. У контексті культурних вимірів за Хофстеде, Франція має високий рівень уникнення невизначеності та середній рівень дистанції влади, що відображає цінність стабільності та чіткої структури у взаєминах.

Французька мова використовується у міжнародних організаціях, таких як ООН, Європейський Союз та Олімпійський комітет, що робить її важливою для міжнародної дипломатії та співпраці. Французька культура активно підтримує культурні обміни через такі інституції, як Французький інститут та Альянс Франсез, які сприяють поширенню французької мови та культури у всьому світі. У сфері науки французькі університети та наукові установи, такі як Сорбонна та Національний центр наукових досліджень (CNRS), є важливими осередками міжнародного академічного обміну та досліджень.

Використання німецької, англійської та французької мов у міжнаціональних комунікаціях сприяє взаєморозумінню та співпраці між представниками різних культур. Кожна мова відображає культурні цінності та специфічні особливості своїх носіїв, що впливає на стиль комунікації, підходи до вирішення проблем та взаємодії у різних контекстах.

Німецька мова, завдяки своїй структурованості та точності, сприяє ефективній комунікації у технічних та наукових сферах, де важлива чіткість та деталізація. Англійська мова, як глобальна лінгва франка, забезпечує доступність та універсальність у міжнародних комунікаціях, сприяючи академічному та бізнес-обміну. Французька мова, з її багатою культурною та літературною традицією, робить важливий внесок у культурну дипломатію та міжнародне співробітництво.

Соціолінгвістика досліджує, як соціальні фактори впливають на використання мови. Форми ввічливості та звертань можуть значно відрізнятися у різних культурах, що впливає на міжособистісну взаємодію. У німецькій культурі форми ввічливості є важливим елементом комунікації, відображаючи повагу до співрозмовника та соціальні ієрархії. У німецькій мові існують дві основні форми звертання: формальна «Sie» та неформальна «du». Вживання «Sie» є ознакою поваги та офіційності і застосовується у спілкуванні з незнайомими людьми, старшими за віком, а також у професійному середовищі. Натомість «du» використовується між друзями, родичами та у неформальному спілкуванні. У англійській мові не існує такої чіткої диференціації форм звертання, як у німецькій. Однак, використання ввічливих форм та прізвищ у формальному контексті є ознакою прояву поваги, наприклад, у робочому середовищі прийнято звертатися до колег: «Mr. Smith» або «Ms. Johnson». У неформальному спілкуванні частіше звертаються по імена. У французькій мові також існують дві форми звертання: формальне «vous» та неформальне «tu». «Vous» використовується у формальному контексті, при зверненні до незнайомих людей, старших за віком або у професійному середовищі. «Tu» використовується між друзями, родичами та у неформальному спілкуванні.

Мовні табу та евфемізми також різняться між культурами. У міжнаціональних комунікаціях важливо враховувати ці відмінності, щоб уникнути непорозумінь та конфліктів. Ефективна міжкультурна комунікація передбачає не лише знання мови співрозмовника, але й розуміння його культурного контексту.

Евфемізми та мовні табу у німецькій мові мають свої специфічні особливості, що відображають культурні норми та соціальні стандарти німецького суспільства. У німецькій мові евфемізми часто використовуються для пом'якшення незручних тем. Одним з найпоширеніших евфемізмів є «Einschlafen» (засинати) замість «Sterben» (помирати). Цей евфемізм використовується для зменшення емоційного впливу смерті та надання більш м'якого виразу. Ще один приклад - використання слова "Arbeitssuchend" (шукач роботи) замість "Arbeitslos" (безробітний). Цей евфемізм надає більш позитивний відтінок, підкреслюючи активний пошук роботи, а не пасивний стан безробіття. Наприклад, в офіційних документах та на біржах праці частіше використовують термін "Arbeitssuchend", щоб знизити стигму, пов'язану з безробіттям. У німецькій мові також використовуються евфемізми для опису фізичних або ментальних станів. Замість слова «Schwerbehindert» (інвалід) вживається «besonders herausfordernd» (особливо складний), що звучить більш обережно. Це підкреслює важливість інклюзивного та поважного ставлення до людей з обмеженими можливостями.

Мовні табу в німецькій культурі часто пов'язані з історичними та соціальними темами. Одним з найяскравіших прикладів є табу на будь- які позитивні згадки про нацистський режим та його лідерів. В Німеччині суворо заборонено використовувати символіку нацистської Німеччини, схвально висловлюватися про Адольфа Гітлера або інших нацистських лідерів. За порушення цих табу можуть бути юридичні наслідки, включаючи штрафи та тюремне ув'язнення. Це табу виникло як відповідь на трагічні події Другої світової війни та Голокосту, і його метою є запобігання повторенню таких злочинів у майбутньому.

Евфемізми в англійській мові широко використовуються для пом'якшення негативних чи делікатних тем. Вони допомагають уникнути прямолінійності та зберегти ввічливість у комунікації. Одним з найпоширеніших евфемізмів є «to pass away» (відійти) замість «to die» (помирати). Цей евфемізм використовується для зменшення емоційного впливу від розмов про смерть. Ще одним поширеним евфемізмом є використання слів «senior» (людина похилого віку) або «elderly» (літній) замість «old» (старий). Це робиться для того, щоб не акцентувати увагу на вікових змінах та проявити повагу до літніх людей. Замість слова «toilet» (туалет) в англомовних країнах часто використовують евфемізми «restroom» (ванна кімната) або «bathroom» (ванна). Це пов'язано з бажанням зробити мову більш ввічливою та менш прямою.

Мовні табу в англійській культурі можуть варіюватися залежно від країни та соціального контексту. Вони відображають культурні норми та цінності, а також допомагають уникати конфліктів та образ. Теми, які пов'язані з расовою, етнічною та гендерною дискримінацією, є дуже чутливими, і будь-які висловлювання, що можуть бути сприйняті як образливі, є табу. Наприклад, використання расових епітетів або стереотипів є неприйнятним і може призвести до юридичних наслідків. У Великобританії Закон про рівність 2010 року (Equality Act 2010) забороняє дискримінацію за ознакою раси, статі, віку, сексуальної орієнтації та інших характеристик, а порушення цього закону може спричинити серйозні наслідки.

Англомовні країни також приділяють велику увагу політичній коректності, яка полягає у використанні мови, що не ображає та не дискримінує певні групи людей. Наприклад, замість слова «handicapped» (інвалід) вживається «differently-abled» (по-іншому здатний) або «person with disabilities» (людина з інвалідністю). Такий підхід допомагає підтримувати рівноправність та повагу у суспільстві.

Евфемізми у французькій мові широко використовуються для пом'якшення та уникнення прямих висловлювань. Одним з поширених евфемізмів є «disparaitre» (зникати) замість «mourir» (помирати). Також використовуються евфемізми для опису фізичних недоліків чи захворювань. Наприклад, замість слова «aveugle» (сліпий) вживають «non-voyant» (той, хто не бачить). Це робиться для того, щоб уникнути негативних конотацій та проявити повагу до людей з обмеженими можливостями.

Французька культура має свої специфічні мовні табу, які відображають соціальні та культурні норми. Вони допомагають підтримувати соціальну гармонію та уникати конфліктів у комунікації. Одним з важливих табу у французькій культурі є обговорення заробітної плати або фінансових питань. Такі теми вважаються особистими та недоречними для обговорення в суспільстві. Наприклад, запитання «Combien gagnez-vous?» (Скільки ви заробляєте?) у робочому або соціальному середовищі сприймається як нетактовне та недоречне.

мовлення крос-культурний розуміння комунікація

Висновки

Аналіз взаємодії мов та культур у міжнаціональних комунікаціях з урахуванням впливу культурних різниць показує, що мова є не лише засобом комунікації, але й важливим фактором, який формує світогляд, поведінку та взаємодію між людьми. Вивчення ментального простору та мовного коду вказує на те, що мовні структури впливають на когнітивні процеси, сприйняття та інтерпретацію подій. Гіпотеза Сепіра-Ворфа та дослідження Лери Бородітскі демонструють, що мовні відмінності визначають спосіб мислення та взаємодії представників різних культур. Соціолінгвістичні аспекти, такі як форми ввічливості та мовні табу, відіграють важливу роль у підтриманні гармонії та поваги у міжособистісних стосунках.

Аналіз французької, англійської та німецької мов показав, що кожна з них має свої специфічні особливості, які впливають на міжкультурну комунікацію. Німецька мова, завдяки своїй структурованості та точності, сприяє ефективній комунікації у технічних та наукових сферах. Англійська мова, як глобальна лінгва франка, забезпечує доступність та універсальність у міжнародних комунікаціях, сприяючи академічному та бізнес-обміну. Французька мова, з її багатою культурною та літературною традицією, робить важливий внесок у культурну дипломатію та міжнародне співробітництво. Форми ввічливості та мовні табу у німецькій, англійській та французькій лінгвокультурах відображають соціальні та культурні норми кожного суспільства. Вони допомагають зберігати повагу та гармонію у взаємовідносинах, забезпечують ефективну комунікацію та уникають конфліктів. Евфемізми у цих мовах використовуються для пом'якшення грубих або незручних тем, що також сприяє ввічливості та повазі у спілкуванні. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на вивчення впливу цифрових технологій на міжкультурну комунікацію. Також важливим напрямком є аналіз міжкультурних комунікацій у контексті глобалізації та міграційних процесів.

Література

1. Бацевич Ф.С. Словник термінів міжкультурної комунікації. К.: Довіра, 2007. 205 с.

2. Веселий К.О. Oсобливості сприймання навколишньої дійсності індивідів в структурі гіпотези лінгвістичної відносності Cапіра-Ворфа. Мова: психологічні, соціальні та ентокультурні аспекти: збірник наукових праць учасників круглого столу (9 листопада 2021 року, м. Київ). Київ: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2021. C. 5-7.

3. Курасова Н.І., Миргородська Н.В. Крос-культурна комунікація студентів-іноземців у процесі фахової підготовки на заняттях з англійської мови. Панель 1. Мовна міжкультурна комунікація. C. 307 - 309.

4. Barisic P. Pladoyer fur mehrsprachige Wissenschaft, Blick aus Kroatien auf Deutsch als Wissenschaftssprache. In: Munch, U., Mocikat, R., Gehrmann, S., Siegmund, J. (Hrsg.) Die Sprache von Forschung und Lehre. Lenkung durch Konzepte der Okonomie?, Baden-Baden, Nomos, 2020. 131-147.

5. Boroditsky L. How language shapes the way we think [Video]. TED Conferences.

6. Garrett-Rucks P., Jansa T. For whom are we internationalizing? A call to prioritize second language learning in internationalization efforts. Research in Comparative and International Education, 15(1), 2020. 7-19.

7. House J., Kadar D.Z. Speech acts and interaction in second language pragmatics: A position paper. Language Teaching, 2023. 1-12.

8. Koreik U. Mehrsprachigkeit an europaischen Hochschulen - oder: English only? German as a foreign language GFL, 3, 2020. 35-52.

9. Ladegaard H.J., Jenks C.J. Language and intercultural communication in the workplace: Critical approaches to theory and practice. Language and Intercultural Communication, 15(1), 2015. 1-22.

10. Payant C., Galante A. Le plurilinguisme et le translanguaging: approches pedagogiques pour la valorisation et la reconnaissance de la pluralite-une introduction. TESL Canada Journal, 38(2), 2022. xiv-xiv.

11. Seidlhofer B. English as a lingua franca in the European context. In The Routledge handbook of world Englishes (pp. 389-407). Routledge, 2020. 19 р.

12. Sent E. M., Kroese A. L. Commemorating Geert Hofstede, a pioneer in the study of culture and institutions. Journal of Institutional Economics, 18(1), 2022. 15-27.

13. Spencer-Oatey H., Franklin P. Intercultural Interaction: A Multidisciplinary Approach to Intercultural Communication (2nd ed.). Palgrave Macmillan, 2018.

References

1. Batsevych F.S. (2007). Glossary of intercultural communication terms - Glossary of intercultural communication terms. Dovira [in Ukrainian].

2. Veselyi K.O. (2021). Osoblyvosti spryimannia navkolyshnoi diisnosti indyvidiv v strukturi hipotezy linhvistychnoi vidnosnosti Capira-Vorfa [The peculiarities of individuals' perception of the surrounding reality in the structure of the Sapir-Whorf linguistic relativity hypothesis]. Mova: psykholohichni, sotsialni ta entokulturni aspekty: zbirnyk naukovykh prats uchasnykiv kruhloho stolu - Language: psychological, social and ethnocultural aspects: a collection of scientific papers of the round table participants (9 November 2021, Kyiv), 5-7. Kyiv: National Pedagogical Dragomanov University [in Ukrainian].

3. Kurasova N.I., Myrhorodska N.V. (2022). Kros-kulturna komunikatsiia studentiv-inozemtsiv u protsesi fakhovoi pidhotovky na zaniattiakh z anhliiskoi movy [Cross-Cultural Communication of Foreign Students in the Process of Professional Training in English Language Classes]. Panel 1. Movna mizhkulturna komunikatsiia - Panel 1: Intercultural language communication, 307-309. [in Ukrainian].

4. Barisic P. (2020). Pladoyer fur mehrsprachige Wissenschaft, Blick aus Kroatien auf Deutsch als Wissenschaftssprache. In Munch U., Mocikat R., Gehrmann S., Siegmund J. (Eds.), Die Sprache von Forschung undLehre. Lenkung durch Konzepte der Okonomie? (pp. 131-147). Nomos [in English].

5. Boroditsky, L. (2017). How language shapes the way we think [Video]. TED Conferences. [in English].

6. Garrett-Rucks P., Jansa T. (2020). For whom are we internationalizing? A call to prioritize second language learning in internationalization efforts. Research in Comparative and International Education, 15 (1), 7-19 [in English].

7. House J., Kadar D.Z. (2023). Speech acts and interaction in second language pragmatics: A position paper. Language Teaching, 1-12. [in English].

8. Koreik U. (2020). Mehrsprachigkeit an europaischen Hochschulen - oder: English only? German as a foreign language GFL, 3, 35-52. [in English].

9. Ladegaard H.J., Jenks C.J. (2015). Language and intercultural communication in the workplace: Critical approaches to theory and practice. Language and Intercultural Communication, 15 (1), 1-22. [in English].

10. Payant C., Galante A. (2022). Le plurilinguisme et le translanguaging: approches pedagogiques pour la valorisation et la reconnaissance de la pluralite-une introduction. TESL Canada Journal, 38 (2), XIV-XIV [in English].

11. Seidlhofer B. (2020). English as a lingua franca in the European context. The Routledge handbook of world Englishes (pp. 389-407). Routledge [in English].

12. Sent E.M., Kroese A.L. (2022). Commemorating Geert Hofstede, a pioneer in the study of culture and institutions. Journal of Institutional Economics, 18 (1), 15-27 [in English].

13. Spencer-Oatey H., Franklin P. (2018). Intercultural Interaction: A Multidisciplinary Approach to Intercultural Communication (2nd ed.). Palgrave Macmillan. [in English].

Размещено на Allbest.ru