Структурно-семантичні особливості індивідуально-авторських неологізмів у творах О. Забужко

Анотація

неологізм забужко мова авторський

У статті досліджено індивідуально-авторські неологізми у творах Оксани Забужко. Проаналізовано роль новоутворених слів у творчому процесі, їхнє значення та вплив на мовну практику сучасності, спосіб, яким авторка послуговується для створення унікальної мовностилістичної ідентичності у творах. Цей аналіз базується на текстах її романів, есеїв та поезій, що дозволяє краще розкрити специфіку творчого підходу письменниці та визначити внесок її неологізмів у сучасну українську літературну мову.

Ключові слова: неологізм, новотвір, індивідуально-авторський неологізм, Забужко.

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Українська література багата на талановитих письменників, серед яких О. Забужко визначається як одна з найбільш яскравих та впливових особистостей. Її твори відзначаються глибоким філософським змістом, художньою майстерністю, унікальним мовним стилем. Особливе місце в її текстах займають індивідуально-авторські новотвори, які сприяють створенню унікального мовного образу. О. Забужко, видатна українська письменниця, здобула визнання як національної, так і світової літературної сцени завдяки своїм унікальним творам, які не лише вражають своєю майстерністю, але й видаються особливими в мовному оформленні. Це оформлення відбивається у використанні індивідуально-авторських неологізмів, які стають ключовим елементом її стилю. Неологізми у творах О. Забужко не лише поповнюють лексичний склад її текстів, але й відіграють ключову роль у побудові мовної та стилістичної специфіки творів, що створюють атмосферу новизни та оригінальності, привертаючи увагу читача та залучаючи його до глибинних філософських роздумів, які притаманні творам письменниці.

Аналіз досліджень і публікацій

Учені-мовознавці передусім звернули увагу на проблеми неології, класифікації неологізмів, способи творення. Частина мовознавчих розвідок присвячена принципам класифікації та функціонуванню неологізмів. Так, сутність, визначення, принципи класифікації, функціонування, лінгвостилістику неологізмів вивчали в українській та англійській мовах Ж. Колоїз, О. Косович, О. Кулик, К. Ладоня, О. Малярчук, Ю. Нестерович, Д. Олійник, Л. Підкамінна, С. Романчук [1-11].

Мета статті - проаналізувати структурно-семантичні особливості неологізмів у творах О. Забужко.

Виклад основного матеріалу (результатів) дослідження

Авторські неологізми виникають, коли з'являється необхідність розширити, збагатити мовлення в художньому тексті. Її доробок досліджували Т. Бовсунівська, А. Бондаренко, І. Борисюк, О. Гук, Н. Зборовська, І. Колегаєва, Є. Овчаренко, Є. Пшеничний, О. Юрчук, О. Кульбабська та ін.

Досить часто неологізм плутають із новотвором, адже обидва поняття за семантикою достатньо схожі, але їх треба розрізняти. Новотвір - це першочергова назва, а неологізм виступає вже синонімічною назвою, яка базується на значенні денотата [Там само, с. 71]. Аналогічно відбувається і з поняттями «оказіоналізм» та «індивідуально-авторський неологізм». Оказіоналізм є видом неологізму, які прив'язані до конкретної ситуації в комунікації, а індивідуально-авторський неологізм - підтип оказіоналізму. Він має не лише прив'язку до контексту, а й характеризується прагненням свого автора, здебільшого письменника, розширити можливості для вираження у художньому тексті [8, с. 39].

Через невизначеність терміну «неологізм», існує кілька класифікацій: 1) лексичні, фразеологічні, семантичні та словотворчі інновації; 2) за видом мовної одиниці; 3) за видом означуваного явища/поняття; 4) за ступенем новизни лексичної одиниці; 5) за способом утворення; 6) за рівнем соціалізації; 7) за типом освоєння [9, с. 139].

Авторські неологізми О. Забужко здебільшого виникають з потреби виразити нові концепції, ідеї та почуття, які не можна передати за допомогою вже існуючих слів. Це можуть бути терміни, які виникають у процесі філософських роздумів героїв, або ж нові варіанти лексичних одиниць, що виникають з потреби описати внутрішній світ персонажів. Неологізми, уживані авторкою, не лише нові слова, а похідні з новими концепціями, що відображають її філософське бачення світу. Вони виникають із потреби виразити складні емоції, ідеї або концепції, які не піддаються точному вираженню за допомогою існуючого словникового запасу. Таким чином, кожен неологізм стає своєрідним ключем до розуміння авторської інтенції та поглиблення відчуття прочитаного. У творах О. Забужко неологізми не лише слугують мовним засобом, але й відтворюють образний світ, що дозволяє читачеві глибше відчути інтимність та емоційну напруженість героїв. Кожне нове слово допомагає скласти картину світу, що створюється під пером митця. Неологізми авторки - це своєрідний мовний феномен, який відображає її глибокий інтелектуальний та емоційний світ. Вони вибиваються серед інших літературних прийомів та надають текстам неповторності та особливого колориту.

Для аналізу використали збірку оповідань О. Забужко «Після третього дзвінка вхід до зали забороняється» (1). Було проаналізовано 77 лексичних одиниць з яких: іменники 30%, прикметники 52%, дієслова 8%, прислівники 4%, дієприкметники 4%, дієприслівники 2%.

Проаналізовані лексичні одиниці було розподілено за тематичними групами відповідно до їхнього контекстуального значення в реченні: іменники назви осіб, явищ, місць, назви сенсорних відчуттів, назви опредметнених дій (психоконтролер, намацальність, ряхтіння та ін.); прикметники: опис за приналежністю до певної соціальної групи та подібністю до неї, опис за кольором/відтінком, опис місць, опис за станом/ставленням до предмета чи явища, опис за зовнішнім виглядом предмета/явища/особи, контекстуально виконують роль прикметника (гебешний, назереянський, ніздрюватий, іражво-плямистий, перед-екранний та ін.); дієслова: за різновидом дії (переменежитись-похмаритись, вшпилити, переколошматити, нажухати та ін.); прислівники: стан, спосіб дії (занудно-буденно, полапки та ін.); дієприкметники: за виглядом, за завершеністю / незавершеністю дії (акваріумно-пливучий, розв'язно- дражливий, незреваншований та ін.); дієприслівники: за способом дії (розкидаючи-вергаючи та ін.).

На нашу думку, така увага саме прикметникам приділена з декількох причин: номінативів, які цілковито могли б пояснити суб'єкт дії або її об'єкт, мова має достатню кількість; наявні прикметники доволі поверхнево відображають почуття й бачення авторки; світогляд письменниці набагато ширший і відповідно вимагає такого ж великого спектру лексичних одиниць, а вже існуючі лексеми не забезпечують такої можливості.

Проаналізувавши тексти новел О. Забужко, виявлено дві основні тематичні групи - за станом / ставленням, і за зовнішнім виглядом. Це зумовлено потребою донести зміст через поєднання форми та змісту тексту. Через складні прикметники (епітети) авторка передає зміст тексту, а реципієнт сприймає основну думку письменниці. Серед неологізмів-композитів у творах О. Забужко переважає спосіб основоскладання або словоскладання, безафіксний чи семантичний спосіб словотвору. Конечно-єдиноможливий: «конечний» - `конче потрібний, обов'язковий' [12] поєднано з частиною єдиноможливий, яка утворена шляхом основоскладання двох слів: «можливий» - `який можна здійснити'; «єдиний» - `один' [Там само]. Семантично вони створюють акцент на новоутвореному значенні трьох слів - важливості прийняття чи усвідомлення рішення/думки. Моторошно-прекрасний: у цьому неологізмі семантично непоєднувані значення створили нову якість, що зображує нову ступінь сприйняття краси. «Моторошний» - `який викликає почуття жаху', «прекрасний» - відзначається красою й привабливістю [Там само]. Млосно-солодкавий: шляхом основоскладання поєднано «млосно»+«солодкавий». Таким чином створено додатковий відтінок відчуття. «Млосний» - `який п'янить, дурманить', «солодкавий» - `трохи солодкий' [Там само]. Тупо-заведений: «тупий» - `який не має достатньої гостроти сприйняття'; «заведений» - у переносному значенні `розгніватись, почати бурхливо реагувати'. Утворено додаткову лексему на позначення ступені роздратованості або поведінки'. Затишно-булькотливий: «затишний» означає `спокійний та безпечний', «булькотіти» - `звуки під час кипіння води' [Там само]. На асоціативному рівні звук булькотіння пов'язаний із теплою водою, у поєднанні зі словом на позначення затишку, комфорту, створює новий семантичний відтінок відчуття безпеки; некліпний: «некліпний» утворено префіксально-суфіксальним способом словотворення. Семантично значення залишилося незмінним. Слово змінилося лише в морфологічному аспекті - відбулась ад'єктивація; неолексема крізьтисячолітній утворена способом словоскладання: крізь + тисячолітній. За своїм семантичним значенням словосполука не змінилася. Контекстуально змістився акцент на продовжуваності; неологізм солодко-болюче утворено способом основоскладання. Семантично утворилась антонімічна сполука, яка допомагає схарактеризувати предмет із психологічного аспекту відчуттів; колодязно-нутряний: неологізм утворено способом основоскладання. Посилюється значення опустошення, тому що «колодязь» - глибока яма, а «нутряний» - `той, що знаходиться всередині' [Там само]. Письменниця хотіла закцентувати на спустошенні, внутрішній порожнечі, тобто на внутрішньому негативному стані.

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження

Словниковий склад мови постійно змінюється, поновлюється. Причиною цьому є поява неологізмів - слів, які сприймаються реципієнтом як невідомі й незвичні. Вони також мають тісний зв'язок із часом, що зумовлено прийняттям / неприйняттям мовцями нових лексем. Певною проблемою у вивченні неологізмів виступає відсутність чіткої термінологічної бази, тому виникають непорозуміння при застосуванні того чи того терміна, які помилково ставляться до одного синонімічного ряду.

У збірці оповідань О. Забужко «Після третього дзвінка вхід до зали забороняється» проаналізовано 77 індивідуально-авторських неологізмів, з них: іменники 30%, прикметники 52%, дієслова 8%, прислівники 4%, дієприкметники 4%, дієприслівники 2%. Ці неолексеми було поділено на такі тематичні групи: 1) іменники: назви осіб, явищ, відчуттів, назви опредметнених дій; 2) прикметники: назви кольорів, відтінків, зовнішнього вигляду предмета, явища, особи; 3) дієслова: на позначення дії, стану та форми дієслова; 4) прислівники: на позначення стану, спосіб дії.

Найбільш чисельними групу склали прикметникові неологізми тематичних груп: 1) за станом, ставленням; 2) за зовнішнім виглядом. При творенні індивідуально-авторських неологізмів переважає основоскладання та словоскладання. Перспекстиву дослідження вбачаємо в дослідженні структурно- семантичних особливостей індивідуально-авторських неологізмів інших творів для вивчення мовностилістичної специфіки творів О. Забужко.

Список використаних джерел

1. Колоїз Ж. В. До питання про диференціацію основних понять неології. Вісник Запорізького державного університету. 2002. № 3.

2. Колоїз Ж. В. Оказіоналізми в лексикографії. Філологічні студії. 2012. № 8. С. 97-114.

3. Колоїз Ж. В. Семантичні неологізми як результат семантичної деривації. Актуальні проблеми філології і методики викладання мов: зб. наук. праць / ред.: Г. М. Віняр, О. Б. Каневська, М. В. Цегельська. Кривий Ріг, 2004. С. 54-61.

4. Косович О. В. До питання про суть неологізму в сучасній лінгвістиці. Записки зромано-германської філології. 2012. № 2. С. 7179.

5. Кулик О. Д. Оказіоналізми як мовний засіб створення епатажної реклами. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2022. Т. 33, № 3. С. 17-22.

6. Ладоня К. Ю. Неологізми в українській мові: сутність, визначення, принципи класифікації та функціонування. Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2018. Т. 1. № 36. С. 38-40.

7. Малярчук О. В. Особливості творення неологізмів-телескопізмів у сучасній англійській мові (на матеріалі лексикографічних джерел). Науковий вісник ДДПУ імені І. Франка. Серія «Філологічні науки». Мовознавство. 2015. № 3. С. 137-140.

8. Нестерович Ю. Структурно-семантичні особливості іменникових авторських неологізмів-композитів у творчості Оксани Забужко. Магістерський науковий вісник. № 36. С. 143-145.

9. Олійник Д. О. Неологізми і способи їх творення в професійній сфері сучасної англійської та української мов. URL: https://essuir.sumdu.edu.Ua/bitstream-download/123456789/77320/3/Oliinyk_Kyrychenko_neologism.pdf (дата звернення: 30.03.2024.).

10. Підкамінна Л. Лінгвостилістика неологізмів у мові сучасних українських ЗМІ. Лінгвостилістичні студії. 2019. № 10. С. 144-- 153.

11. Романчук С. Є. Оказіоналізми як окрема група неологізмів. Вісник Житомирського державного університету. 2011. № 58. С. 52-55.

12. Словник української мови. Тлумачні словники української мови. URL: https://sum.in.ua/ (дата звернення: 05.03.2024).

13. Забужко О. Після третього дзвінка вхід до зали забороняється. Комора, 2017. 416 с.

Размещено на Allbest.ru