Урбанонімія смт. Голованівська в контексті декомунізації

Виклад основного матеріалу

Урбанонімний простір українців перебуває в безперервному розвитку, оновленні та удосконаленні, репрезентуючи їхню сутність, загальнолюдські та національні цінності. Такі зміни зумовлені багатовекторністю поняття «історичної пам'яті» та різними ідеологічними та соціокультурними підходами до розуміння нашого минулого. За спостереженнями В.О. Артюх, ця думка підтримана й іншими дослідниками, складність ситуації полягає в тому, що «в спільноті, що являє собою народ однієї країни, функціонує декілька різних за змістом канонів «історичної пам'яті» [1].

Донедавна в Україні співіснували і державницькі погляди на історію та культуру України, і шовіністичні, постколоніальні переконання частини громадян та їхніх політичних об'єднань, які заперечували факт окремого існування української мови та українського народу. Протистояння ідеологічних переконань в Україні стає беззаперечним, якщо зіставити окремі урбаноніми посттоталітарної доби. Наприклад, вулиці Богдана Хмельницького, Михайла Грушевського, Тараса Шевченка, Івана Франка та ін. репрезентують державницькі ідеологічні переконання їхніх творців, а численні урбаноніми на зразок вулиці Кірова, Калініна, Леніна, Щорса, Крупської, Суворова, Міклея відтворюють підневільний, колоніальний період в історії України. Відповідно, персоналії, увічнені в назвах, не можуть бути ніяк розтлумачені та позитивно оцінені з погляду української історії. Як наголошує Л.В. Нуждак, «еклектична природа української загальнонаціональної урбанонімії, зумовлена неартикульованістю української національної ідеї, має негативний вплив на еколінгвальний баланс системи українських онімів» [4].

Зафіксовані в топоніміці імена та назви мають важливий виховний ефект - це чудово розуміли не лише керівники свободолюбних демократичних держав, а й очільники тоталітарних режимів. В. Артюх констатує, що «історична пам'ять у контексті політики пам'яті є функцією влади, що визначає, як потрібно спільноті уявляти минуле. Політика пам'яті спрямована завжди на створення «потрібного» синтезу теперішнього з минулим» [2].

Мовознавиця І.Я. Павленко вважає, що «назва вулиці - це один із способів заповнення простору інформацією, надання йому певних смислів. Перейменування, що здійснюється у процесі декомунізації, є одним із інструментів формування нової моделі простору пам'яті, зміни вектора запам'ятовування/пригадування та забуття або коригування кодів, що творилися в попередній період» [7]. Коли урбанонім отримує нову назву, простір наділяється новим змістом, творячи, таким чином, нову систему координат. Вона закріплюється через сферу почуттів, адже нейтральне ставлення до зміни звичних назв майже неможливе. На думку дослідниці, «нова назв вулиці викликає найчастіше необхідність подолання внутрішнього супротиву, поєднаного з осмисленням причин перейменування та формування власної аргументації доцільності/недоцільності, а отже, й погодження/непогодження з тим, що відбувається. У будь-якому разі формується нове або доповнюється/коригується попереднє знання, і подія (перейменування), як і її внутрішня мотивація та зміст нового топоніму, стає частиною пам'яті конкретної людини та громади» [7]. Це спричиняє зміну статусу перейменованого простору, адже масштабні зміни у топоніміконі місцевості призводять до суттєвих зрушень у семантиці простору.

Зважаючи на події, які відбуваються в країні впродовж останніх років, зауважимо, що номінація внутрішньоміських об'єктів у сучасних умовах є виразником активних процесів націєтворення, показником національної свідомості та відображенням картини світу тієї території, де активно відбувається перейменування з огляду на декомунізацію.

У сучасному урбанонімному просторі Голованівська засвідчено дві хвилі перейменувань. Перша хвиля, спричинена дією Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їхньої символіки» була у 2016 році. Друга хвиля перейменувань, зумовлена дією цього ж закону, сталася у 2022 році через повномасштабне вторгнення, коли Голованівська громада прийняла рішення повністю викорінити назви, пов'язані з державою-агресором чи історією Російської Імперії та СРСР.

Унаслідок цих позамовних чинників відбулися значні номінаційні зрушення в годонімії селища. Більшість назв, що зазнали зміни, мали від антропонімне походження та фактично складалися з прізвища (вулиці Пушкіна, Тельмана, Толстого) або псевдоніма (вулиці Леніна, Кірова, Горького). Значна кількість замінених годонімів була пов'язана із соціальним устроєм, символікою, офіційними організаціями та установами, пам'ятними датами Радянського Союзу (вулиці 1 травня, Радянської Армії, 40 років жовтня, 50 років жовтня, Червоноармійська, Комсомольська, Піонерська, ХХІІ партз'їзду, провулок ХХ Партз'їзду). У деяких урбанонімах були закарбовані назви міжнародних організацій, що пропагували ідеї соціалізму (вулиця Комінтерну).

Унаслідок перейменувань з'явилися якісно нові назви, що відображають світогляд і ціннісні орієнтири голованівчан та акцентують на тому, яку історичну пам'ять вони прагнуть залишити для наступних поколінь.

З-поміж 71 перейменованого годоніма Голованівська з огляду на семантичне наповнення найбільшу частину становлять назви вулиць і провулків, мотивовані антропонімами, у яких відображено прізвища видатних історичних постатей. Це найменування з глорифікаційною, або меморіальною, семантикою, що мають стосунок до осіб.

У межах відповідного різновиду диференційовано:

1) найменування на честь діячів культурно-мистецької та наукової сфери всеукраїнського значення (вулиці Ольги Кобилянської, Івана Котляревського, Олександра Довженка, Григорія Сковороди, Марії Заньковецької, Тобілевичів, Панаса Саксаганського, Олени Теліги, Андрія Скрябіна, Володимира Вернадського, Леоніда Каденюка);

2) найменування, що увічнили пам'ять суспільно-політичних та військових діячів, представників українського козацтва (вулиці Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Пилипа Орлика, Княгині Ольги, Гетьмана Сагайдачного, Степана Бандери, Миколи Лемика, В'ячеслава Чорновола, Максима Залізняка, провулок Івана Гонти)

3) назви на честь релігійних діячів, апостолів (вулиці Андрія Шептицького, Іоана Богослова).

Перейменування урбанонімів у 2022 році актуалізували назви, що відображають суспільні цінності та діяльність українців, пов'язану із захистом своєї держави в період повномасштабного вторгнення. Так, з'явилися вулиці Патріотів, Героїв України, Волонтерів, Героїв Рятувальників. голованівський тематичний урбанонім декомунізація

Як свідчить аналіз пропріального матеріалу, більшість урбанонімів є меморіальними назвами, або назвами-вшануваннями. Актуальним при цьому є гуманістичний принцип, реалізований в уславленні осіб, які зробили внесок у духовний та культурний розвиток людства, а також національно -патріотичний принцип - уславлення борців за волю, становлення та незалежність України.

Отже, урбаноніми, мотивовані антропонімами, - кількісно велика група годонімів, які виникли в процесі декомунізації. З-поміж таких найменувань, переважно назв вулиць і почасти - провулків, найбільше тих, які названі на честь митців, науковців та діячів суспільно-політичної та військової сфери. Такий вибір номінацій громадянами свідчить про загальнолюдські цінності, не підвладні часу, їхню важливість у житті населення. На відміну від колишніх найменувань вулиць, які складалися, відповідно до радянської традиції, тільки з прізвища (напр., вулиці Тімірязєва, Чкалова, Міклея, Короленка, Пушкіна, Толстого, Суворова, Щорса, Котовського, Будьонного, Калініна, Фрунзе, Косигіна та ін.), нові урбаноніми поряд із прізвищем містять обов'язково ім'я.

Порівняно менше функційне наповнення мають номінації з естетичною семантикою. У межах цієї групи виділяємо годоніми, мотивовані назвами органічного (рослинного і твариннного) світу. Нові найменування вулиць утворено від назв рослин (вулиці Вишнева, Яблунева) та птахів (вулиця Журавлина). Серед апелятивів, покладених в основу естетичних назв, трапляється тільки та ботанічна номенклатура, яка характерна для майже всієї топонімної системи України. У разі переходу ботанічної номенклатури в годоніми актуалізується сема «гарний» (вулиця Калинова, провулок Бузковий).

Іншою групою урбанонімів з естетичним наповненням є номінації, мотивовані зв'язком з побажаннями жителів добробуту й процвітання своєму місту, закладання позитивної семантики в назви вулиць та провулків (вулиці Щаслива, Затишна, тупик Щасливий). Також з'явилися нові назви, що підкреслюють красу та природні особливості селища та його окремих куточків: вулиця Медова, Травнева, Сонячна, Урожайна, провулок Травневий.

Невелику групу становлять назви, мотивовані топонімами. Серед них виділяємо:

- найменування, утворені від назв церков та соборів (вулиці Благовіщенська, Покровська);

- назви за відношенням до штучного або природного об'єкта, розташованого на певній вулиці або неподалік (вулиці Ринкова, Паркова, Джерельна);

- назву, мотивовану гідронімом, тобто назвою річки Кайнара, що протікає у селищі (вулиця Кайнарівська)

- назви мотивовані топонімом (вулиця Європейська, провулок Європейський).

У системі урбанонімів Голованівська спостережено назви, мотивовані абстрактними поняттями, що яскраво характеризують процеси націєтворення та мужню боротьбу українського народу за незалежність своєї держави (вулиці Соборна, Мирна, Вільна, Незалежності, Свободи, Єдності, Гідності).

Також виявлено номінації, мотивовані особливостями історії та культури Голованівщини, адже тут були знайдені залишки трипільської культури, а пізніше розташовувалися козацьке та гайдамацьке поселення. Таким чином з'явилися вулиці Трипільська, Козацька, Гайдамацька.

Перейменовані об'єкти утворено переважно в результаті трансонімізації - різновиду лексико-семантичного способу, у процесі якого відбувається перехід з одного розряду власних назв до іншого (такі урбаноніми пов'язані з увічненням пам'яті про когось).

Зазначена словотвірна модель є досить продуктивною в найменуванні вулиць, причому власна назва зазвичай має форму родового відмінка. Онімний простір інших селищ та міст теж демонструє переважання таких онімів, які дослідники відносять до меморіальних назв- присвят [5, с. 11]. Урбаноніми, утворені в результаті трансонімізації, мають здебільшого складену структуру. Незначна частина аналізованих пропріативів утворена завдяки онімізації - переходу загальної назви у власну (вулиця Козацька, вулиця Патріотів, вулиця Героїв Рятувальників, вулиця Медова, вулиця Калинова, вулиця Урожайна, провулок Бузковий, провулок Травневий). Найменування вулиці Героїв України походить від словосполучення, що складається з апелятива та оніма. З одного боку, ця назва вшановує пам'ять про всіх воїнів, які мужньо протистояли ворогові під час російсько -української війни, з іншого боку, вона може бути мотивована іменами окремих людей, що мають звання «Героя України».

Структурно більшість зазначених урбанонімів є однокомпонентними (56,3%): вулиці Кайнарівська, Трипільська, Єдності, Незалежності, Волонтерів, Джерельна, Паркова, Затишна, Сонячна, Медова, Вишнева, Яблунева, провулки Європейський, Щасливий, Травневий, Бузковий, тупики Європейський, Щасливий та інші. Меншу групу становлять двокомпонентні назви, у яких до слова вулиця чи провулок додано, відповідно до європейської традиції, ім'я та прізвище в родовому відмінку: Ольги Кобилянської, Івана Котляревського, Олександра Довженка, Марії Заньковецької, Панаса Саксаганського, Олени Теліги, Андрія Скрябіна, Володимира Вернадського, Леоніда Каденюка, Миколи Лемика, В'ячеслава Чорновола. Вони становлять 43,7% від загальної кількості аналізованих назв.

Висновки та результати

Отже, на урбанонімний простір смт. Голованівська, зокрема на найменування вулиць та провулків, у контексті декомунізації вплинули передусім екстралінгвальні чинники, насамперед політичні, культурно-історичні, етнокультурні, етноментальні. Водночас нові найменування утворено відповідно до норм української дериватології, такі оніми віддзеркалюють загальні тенденції в змінах урбанонімного простору України в координатах сучасних реалій, оскільки нові назви вулиць і провулків відображають явища національної культури українців, їхньої історії, а водночас і культурно-історичного розвитку кожного окремо взятого села або міста. Мотиваційна структура зазначених годонімів свідчить про те, що більшість із них мотивована антропонімами, значно менше - топонімами, гідронімами тощо. Значну кількість номінацій становить група з естетичною семантикою, мотивована апелятивами. Новоутворені урбаноніми мають різну структуру, однокомпонентні найменування переважають за кількістю двокомпонентні.

Декомунізація спровокувала активність суспільства, яке побачило в цьому процесі можливість для втілення національно-патріотичного дискурсу в місцевий, зрадянізований у попередню епоху ландшафт.

Список використаних джерел

1. Артюх В.А. Дещо про політику історичної пам'яті.

2. Артюх В. Зміст поняття історична пам'ять на тлі українських реалій

3. Борисова Т.С. Специфіка лондонської урбанонімії. Наукові записки Херсонського державного університету. Серія: Філологічна. Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2013. Вип. 39. 286 с.

4. Галай О.Б. Українська урбанонімія Закарпаття в ХХ-ХХІ ст.: автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова». Ужгород, 2009. 29 с.

5. Ляшенко Р.О. Мікротопонімія Кіровограда: автореф. дис. ... канд. філол. наук: спец. 10.02.01. Харків, 2008. 21 с.

6. Нуждак Л.В. Вплив соціальних чинників на формування екологічного стану українських власних назв

7. Павленко І.Я. Урбаноніми як засіб формування історичної пам'яті

8. Титаренко А.А. Місце урбанонімів у загальній класифікації онімів. Філологічні студії: Наук. вісник Криворізького нац. унту: зб. наук. праць/ за заг. ред. Ж.В. Колоїз. Кривий Ріг, 2013. Вип. 9. Ч. 2. С. 171-185.

9. Титаренко А.А. Урбанонімія Кривого Рогу: структура, семантика, функціонування: автореф. дис. канд. філол. наук: спец. 10.02.01. Дніпропетровськ, 2015. 20 с.

Размещено на Allbest.Ru