Лінгвокультурні особливості перекладу німецької художньої літератури українською мовою

Размещено на http://www.allbest.ru

ОНУ імені І.І.Мечникова

Лінгвокультурні особливості перекладу німецької художньої літератури українською мовою

Іваницька Юлія Валеріївна кандидат філологічних наук, доцент кафедри німецької філології



Анотація

Стаття присвячена дослідженню лінгвокультурних аспектів перекладу німецької художньої літератури українською мовою. Зосереджуючи увагу на складнощах та особливостях, що виникають під час перекладу текстів різних жанрів і стилів, аналізуються проблеми збереження культурного контексту, що є суттєвим елементом автентичності оригінального твору. Особливу увагу приділено аналізу ідіом, специфічних культурних реалій та фразеологічних виразів, які часто вимагають креативного підходу перекладача для адекватної передачі змісту та стилістики оригіналу.

Одним з основних викликів при перекладі є збереження культурно значущих елементів, які формують основу німецької художньої літератури. Відповідно, перекладач має здійснювати вибір між збереженням цих елементів в оригінальному вигляді або їх адаптацією до українського культурного контексту, що інколи може призводити до втрати певних значень та нюансів оригіналу.

Стаття детально аналізує методи та підходи, які використовуються перекладачами для збереження стилістичних особливостей оригінального тексту. Зокрема, розглядаються приклади перекладу творів таких видатних німецьких авторів, як: Томаса Манна, Гюнтером Ґрасса та Г ермана Г ессе, наголошують на тому, як перекладачам вдалося зберегти багатство і глибину оригіналу в українському перекладі.

У контексті міжкультурної комунікації, переклад німецької літератури українською мовою виконує важливу роль у розширенні культурних горизонтів та взаємному збагаченні обох культур. Стаття розглядає, як переклад сприяє взаєморозумінню між культурами, даючи можливість українському читачеві глибше зрозуміти німецький менталітет та культурні цінності. Особливе значення у статті приділено питанням перекладу культурно маркованих елементів та реалій, які є ключовими для розуміння німецької літератури. Автор пропонує аналіз кількох стратегій перекладу, таких як транскрипція, калькування, адаптація та пояснення, та обговорює їх ефективність у різних контекстах. Розглядаються також етичні аспекти перекладу, що включають дотримання авторського права та збереження авторського наміру. лінгвокультурний переклад мова

На завершення, стаття робить висновок про те, що переклад німецької художньої літератури українською мовою є складним, багатогранним процесом, що вимагає глибокого знання обох культур та мови. Успішний переклад залежить від здатності перекладача зберегти баланс між точністю передачі змісту та відтворенням культурних особливостей оригіналу, що робить його доступним та зрозумілим для українського читача.

Ключові слова: лінгвокультурні особливості, переклад, німецька художня література, українська мова, культурний контекст, стилістика, міжкультурна комунікація.



Ivanytska Iuliia Valeriyivna PhD in Linguistics, Associate Professor Department of German Philology, Odesa I.I.Mechnikov National University, Odesa,

TRANSLATION TO ENGLISH: LINGUISTIC AND CULTURAL

FEATURES IN TRANSLATING GERMAN LITERARY WORKS

INTO UKRAINIAN

Abstract

The article is dedicated to the exploration of the linguistic and cultural aspects of translating German literary works into Ukrainian. It focuses on the challenges and nuances that arise when translating texts of various genres and styles, analyzing the issues related to preserving the cultural context, which is a crucial element of the original work's authenticity. Special attention is given to the analysis of idioms, specific cultural realities, and phraseological expressions, which often require a creative approach from the translator to adequately convey the content and stylistic features of the original.

One of the primary challenges in translation is maintaining the culturally significant elements that form the foundation of German literary works. Consequently, translators must decide between preserving these elements in their original form or adapting them to the Ukrainian cultural context, which sometimes may lead to the loss of certain meanings and nuances of the original.

The article provides a detailed analysis of the methods and approaches used by translators to preserve the stylistic features of the original text. In particular, it examines examples of translations of works by prominent German authors such as Thomas Mann, Gunter Grass, and Hermann Hesse, highlighting how translators have managed to retain the richness and depth of the original in the Ukrainian translation.

In the context of intercultural communication, translating German literature into Ukrainian plays a crucial role in expanding cultural horizons and mutually enriching both cultures. The article discusses how translation facilitates intercultural understanding, allowing Ukrainian readers to gain deeper insights into the German mentality and cultural values. Special emphasis is placed on the translation of culturally marked elements and realities that are key to understanding German literature. The author proposes an analysis of several translation strategies, such as transcription, calque, adaptation, and explanation, and discusses their effectiveness in various contexts. Ethical aspects of translation are also considered, including adherence to copyright and maintaining the author's intent.

In conclusion, the article asserts that translating German literary works into Ukrainian is a complex, multifaceted process that requires a deep understanding of both cultures and languages. Successful translation depends on the translator's ability to balance the accuracy of content transmission with the reproduction of the original's cultural features, making it accessible and comprehensible to the Ukrainian reader.

Keywords: linguistic and cultural features, translation, German literary works, Ukrainian language, cultural context, stylistics, intercultural communication.



Постановка проблеми. Переклад художньої літератури завжди був і залишається важливим засобом міжкультурної комунікації. У випадку з німецькою та українською літературами, цей процес вимагає врахування не лише мовних, але й культурних особливостей обох народів. Відмінності між німецькою та українською культурами, історичним контекстом та соціальними нормами часто створюють значні виклики для перекладача. Переклад німецької художньої літератури українською мовою повинен відображати не лише зміст, але й атмосферу, характерні риси персонажів та культурний підтекст оригіналу [1, c. 180]. Важливо, щоб перекладач був не лише мовознавцем, але й фахівцем культури, здатним адекватно передати національну специфіку та колорит джерельного тексту.

Лінгвокультурні особливості перекладу охоплюють низку аспектів, серед яких особливе місце займають реалії, ідіоми та культурно марковані слова. В німецькій мові реалії часто мають національне значення, наприклад, традиційні німецькі свята або особливості побуту, які не мають точних відповідників в українській культурі [2, с. 116]. В таких випадках перекладачеві необхідно знайти еквівалент, який не лише передасть значення, але й буде зрозумілий українському читачеві. Наприклад, реалії типу “Schultute” (традиційний німецький конус із солодощами, який діти отримують у перший день школи) вимагають особливого підходу при перекладі, щоб не втратити своєрідність німецької культури.

Крім реалій, великим викликом є переклад ідіом та фразеологізмів, які глибоко вкорінені у мовну свідомість носіїв німецької мови. Ідіоматичні вирази часто є невіддільними від національного контексту, тому їх буквальний переклад може виглядати дивно або незрозуміло для українського читача. Перекладач повинен знайти функціональні еквіваленти або використовувати спосіб калькування з додаванням коментарів [3]. Наприклад, фразеологізм “Ich verstehe nur Bahnhof” (буквально «Я розумію лише вокзал», що означає «Я нічого не розумію») може бути переданий українським виразом «Я нічого не тямлю», що краще відображає значення і контекст.

Переклад художніх творів також залежить від стилістичних особливостей оригіналу. Німецька література відрізняється своєю багатою стилістикою, від класичних творів Гете і Ф. Шиллера до сучасних авторів. Кожен стиль має свої специфічні риси, які необхідно зберегти при перекладі, щоб донести до читача не лише зміст, але й стиль автора. Наприклад, складні синтаксичні структури та філософські роздуми у творах Т. Манна вимагають від перекладача високої мовної майстерності та уважності до деталей.

Нарешті, варто зазначити, що лінгвокультурні особливості перекладу німецької літератури українською мовою не обмежуються лише мовними аспектами. Перекладач також повинен враховувати контекстуальні відмінності між культурами, включаючи історичний та соціальний фон, що впливає на сприйняття тексту [4, c. 25]. Успішний переклад німецької художньої літератури українською мовою потребує не лише високого рівня володіння мовою, але й глибокого розуміння культурних особливостей обох народів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Переклад німецької художньої літератури на українську мову постійно стикається з численними лінгвокультурними викликами. Боса Т., Заїка К., Гриців Н., Лікарчук Н., Лобода В., Солюк М., Томнюк, Л., Форманова С. В. відзначають, що однією з ключових проблем є адекватна передача культурних реалій та специфічних для німецької культури понять. Наприклад, у німецькій літературі часто зустрічаються слова та вирази, що відображають специфіку німецької історії, суспільства та побуту. Перед перекладачами стоїть завдання не лише правильно передати зміст, але й зберегти культурну сутність тексту.

Бандолько К., Бекон Е., Гаврилова І., Ковальова Я., Ребрій О., Садовська Ю., Шиппан Т. Зауважують, що ще один важливий аспект перекладу німецької літератури українською мовою полягає у збереженні стилістичних особливостей оригіналу. Німецька мова відома своєю складною синтаксичною структурою та довгими складносурядними реченнями, які можуть бути важкими для передачі в українській мові. Дослідники зазначають, що перекладач повинен бути одночасно лінгвістом та літератором, щоб досягти збалансованості між збереженням стилю та доступністю тексту для українського читача.

Крім того, варто враховувати й діалектні та регіональні особливості німецької мови. Атанасова О., Бассет К., Гаврилова І., Кондратьєва С., Корунець І., Овсієнко Л., Фейрер К. відзначають, що переклад творів, написаних на діалектах або з використанням регіональних слів та виразів, створює додаткові труднощі. Наприклад, використання баварських або швабських діалектизмів у тексті вимагає від перекладача не лише знання стандартної німецької мови, але й глибокого розуміння конкретного діалекту.

Мета статті полягає в дослідженні лінгвокультурних особливостей перекладу німецької художньої літератури українською мовою, наголошуючи на збереженні культурних і мовних нюансів оригінального тексту у процесі трансляції на українську аудиторію.

Виклад основного матеріалу. Переклад літературних творів є складним процесом, що вимагає не лише відмінного знання мов, але й глибокого розуміння культурних контекстів обох мовних середовищ. Особливо це стосується художньої літератури, де важливо не просто передати зміст, але й зберегти стиль, атмосферу та культурні особливості оригіналу. Переклад німецької художньої літератури українською мовою є яскравим прикладом таких лінгвокультурних викликів. Кожний жанр та стиль літературного твору вимагає свого підходу до перекладу. Проза, поезія, драматичні твори мають свої особливості, які повинні бути враховані перекладачем [5, с. 79]. Проза часто потребує детального відтворення наративу та характерів персонажів, тоді як у поезії важливим є збереження ритму, рими та метафоричності мови. Переклад драматичних творів повинен враховувати не тільки текст, але й сценічне втілення, тому важливо зберегти діалоги природними та адаптованими до українського контексту [6].

Однією з ключових проблем перекладу є збереження культурного контексту оригінального твору. Культурний контекст містить історичні, соціальні, етнічні та мовні аспекти, що впливають на сприйняття тексту. Перекладач має знайти баланс між збереженням автентичності оригіналу та адаптацією тексту до культурних реалій цільової аудиторії. Наприклад, переклад німецьких реалій та специфічних термінів може вимагати пояснень або заміни на українські еквіваленти, що зберігають подібне значення [7]. Ідіоми та фразеологічні вирази є однією з найбільших проблем при перекладі, оскільки вони часто не мають прямого відповідника в іншій мові. Німецька мова багата на такі вирази, що є невіддільною частиною її культурного коду [8]. Наприклад, німецька ідіома “den Nagel auf den Kopf treffen” (буквально «вдарити цвях по голові») означає «потрапити в саму точку», і для її адекватного перекладу необхідно знайти український еквівалент або створити аналогічний образ. Креативність перекладача відіграє ключову роль у цьому процесі, оскільки він повинен не тільки передати зміст, але й зберегти стилістичну єдність твору.

Культурні реалії, такі як згадки про історичні події, традиції, звичаї, також становлять суттєву проблему для перекладу. Вони часто не мають прямих еквівалентів у мові перекладу і вимагають додаткових пояснень. Наприклад, перекладаючи німецькі твори, що містять згадки про традиційні свята або історичні події, перекладач може бути змушений включати пояснювальні примітки або адаптувати текст так, щоб він залишався зрозумілим для українського читача [9, с. 125].

Переклад художньої літератури завжди є викликом, оскільки він вимагає збереження стилістичних особливостей, які є невіддільною частиною оригінального тексту, тому це завдання ускладнюється, коли йдеться про переклад між мовами, що належать до різних лінгвокуль- турних систем, як, наприклад, переклад з німецької на українську.

Перекладачі використовують відповідні методи та підходи для збереження стилістичних особливостей, а саме:

дослівний переклад (буквальний переклад), метод полягає у максимально точному відтворенні слів і структури оригінального тексту. Використовується у випадках, коли потрібно зберегти специфічні стилістичні або лінгвістичні елементи, хоча є ризик створення незграбного чи не зовсім природного тексту українською мовою;

адаптація, -- врахування культурних та мовних особливостей цільової аудиторії. Перекладач має можливість змінювати або адаптувати елементи, що важко сприймаються або не мають аналогів в українській культурі. Наприклад, фразеологізми або культурно специфічні реалії можуть бути замінені еквівалентами, зрозумілими українському читачеві;

калькування, -- створення нових слів чи виразів у мові перекладу шляхом копіювання морфологічних чи синтаксичних структур оригіналу, адже це допоможе зберегти стилістичні риси, зокрема у випадку унікальних метафор або гри слів, але потребує уважного підходу, щоб уникнути нерозуміння;

транскрипція та транслітерація, -- відтворення звукових або графічних особливостей оригіналу підходить для збереження власних імен, назв місць або культурно значущих термінів. Наприклад, переклад імен або топонімів збереже їх оригінальне звучання або вигляд;

інтертекстуальність, -- включення або адаптація посилань на інші літературні твори, культурні чи історичні контексти, які можуть бути відомими читачеві цільової культури;

функціональний еквівалент, тобто пошук аналогічних функцій чи ефектів у цільовій мові, навіть якщо це означає значну зміну форми оригіналу [10; 11, с. 76-93].

Відповідно існують й лінгвокультурні особливості перекладу німецької художньої літератури українською мовою, а саме:

культурні реалії та фразеологізми, тобто німецька література часто насичена специфічними реаліями та фразеологізмами, які можуть бути не зрозумілими українському читачеві. Наприклад, згадки про німецькі історичні події, місцевості чи традиції вимагають адаптації або пояснення;

граматичні та синтаксичні відмінності, приміром, німецька мова має складну граматичну структуру з різними формами дієслів та багаточленними підрядними реченнями й це створює труднощі при перекладі українською мовою, яка має свої особливості у побудові речень;

особливості художнього стилю, адже німецькі письменники часто використовують складні метафори, гру слів та багатозначні вирази. Перекладач має знайти способи зберегти ці елементи, зважаючи на відмінності у сприйнятті та розумінні між українською та німецькою культурами;

збереження історичного та соціального контексту, тобто у деяких випадках необхідно зберігати або пояснювати історичний та соціальний контекст, який є важливим для розуміння тексту, тобто це пояснення специфічних для Німеччини суспільних норм, побуту чи політичних реалій [12; 13, с. 38-49; 14, с. 71].

Переклад культурно маркованих елементів та реалій є важливим аспектом роботи перекладача, особливо при перекладі німецької літератури

на українську [15, с. 112]. У цьому контексті важливо обрати оптимальні стратегії перекладу, які забезпечать збереження багатства і глибини оригіналу (Таблиця 1).



Таблиця 1.

Приклади перекладу творів Т. Манна, Ґ. Ґрасса та Г. Гессе, з аналізом того, як українські перекладачі зберегли багатство і глибину оригіналу

Автор	Оригінальний Твір	Переклад на Українську	Перекладач	Особливості та підходи до збереження оригіналу
Томас Манн	“Buddenbrooks: Verfall einer Familie”	«Будденброки»	Олександр Терех	Терех зберіг складні синтаксичні структури та насичені описи, що передають атмосферу і стиль оригіналу. Використовував калькування для деяких культурно специфічних термінів.
	“Der Zauberberg”	«Чарівна гора»	Олександр Терех	Перекладач зберіг філософську глибину та складні діалоги, використовуючи адаптацію для деяких складних концепцій та реалій, що полегшують сприйняття для українського читача.
Ґюнтер Ґрасс	“Die Blechtrommel”	«Бляшаний барабан»	Олекса Логвиненко	Логвиненко зберіг неповторний стиль Ґрасса, зокрема через використання калькування та адаптації, що передають іронічний тон і культурні алюзії оригіналу.
	“Katz und Maus”	«Кіт і миша»	Володимир Вовк	Вовк зумів зберегти метафоричність і символізм твору, використовуючи функціональні еквіваленти для культурно специфічних елементів.
Герман Гессе	“Das Glasperlenspiel”	«Гра в бісер»	Галина Сварник	Сварник зберегла глибину філософських роздумів і стиль Г ессе, ретельно підбираючи відповідні українські терміни та зберігаючи складну структуру оригіналу.
	“Siddhartha”	«Сіддхартха»	Євген Попович	Попович вдало передав духовну атмосферу та поетичність тексту, використовуючи адаптацію культурних концепцій та метафор для

Джерело власна розробка автора

вирішальне значення для збереження та передачі культурних нюансів, які складають особливий контекст оригінального твору. У романі «Королівська Величність» (“Konigliche Hoheit”) Т. Манн майстерно відображає соціальні та культурні реалії європейських монархій на межі XIX і XX століть. Одним із яскравих прикладів є опис життя головного героя, принца Клауса-Гайнріха. Манн пише: «Але в його присутності навіть найбільш зухвалі та безцеремонні особи ставали помітно стриманішими, ніби вони раптом відчували повагу до свого високого статусу та місії» (“Aber in seiner Gegenwart wurden selbst die frechsten und rucksichtslosesten Menschen merklich zuruckhaltender, als ob sie plotzlich Respekt vor seinem hohen Stand und seiner Mission empfanden”) [16], що підкреслює не лише соціальний статус головного героя, але і його вплив на інших людей, що є важливим елементом в описі аристократичного суспільства того часу. Перекладач повинен вирішити, як краще передати відчуття поваги та дистанції, яку викликає принц Клаус-Гайнріх в оточенні. Відповідно під час перекладу на українську мову можна використати різні стратегії, приміром: зберегти стиль та тональність оригіналу, щоб максимально точно передати атмосферу та соціальний контекст; адаптувати текст так, щоб він краще відповідав культурному контексту цільової аудиторії; додати пояснення або примітки, щоб роз'яснити читачу культурний контекст або особливості, які можуть бути незрозумілими без додаткової інформації.



Висновки

Вивчення лінгвокультурних особливостей перекладу німецької художньої літератури українською мовою дозволяє глибше розуміти як специфіку оригінального тексту, так і виклики, з якими стикаються перекладачі. Німецька та українська мови належать до різних мовних груп, що обумовлює суттєві відмінності в структурі речення, використанні граматичних конструкцій і лексичних одиниць. Культурні розбіжності між німецькомовними та україномовними читачами також відбиваються у художній літературі, що впливає на вибір перекладацьких стратегій. Наприклад, символи, метафори та алюзії, які є очевидними для німецького читача, є зовсім незрозумілими українському. Тобто це підкреслює необхідність не лише лінгвістичного, але й культурного перекодування під час перекладу, аби забезпечити аналогічний рівень розуміння та впливу тексту.

Одним із важливих аспектів при перекладі художніх творів є передача авторського стилю та індивідуальних особливостей мови персонажів. У німецькій літературі часто використовуються діалекти, які надають творам особливої колоритності. Переклад таких елементів на українську мову потребує ретельного підбору еквівалентів, які б відповідали регіональним особливостям мови українських персонажів і зберігали задум автора щодо створення певної соціокультурної атмосфери. Складність перекладу німецької художньої літератури на українську полягає в необхідності збереження ритмічних та звукових особливостей оригінального тексту, особливо у випадку поетичних творів. Тут перекладачі стикаються з потребою адаптувати структуру та форму твору, аби зберегти його естетичну цінність і вплив на читача, що призводить до використання творчих підходів та відходу від буквального перекладу.

Варто також зазначити, що процес перекладу німецької художньої літератури українською мовою є важливим не тільки для збагачення української літератури, але й для культурного обміну між двома націями. Завдяки перекладам українські читачі отримують можливість ознайомитися з багатою німецькою культурною спадщиною, що сприяє розвитку міжкультурного діалогу і взаєморозуміння.

Таким чином, лінгвокультурні аспекти перекладу німецької художньої літератури українською мовою є складною, але водночас важливою сферою дослідження. Вони вимагають від перекладачів високого рівня професійних знань і навичок, а також чутливого підходу до збереження культурних та естетичних особливостей оригінальних творів, що не лише сприяє збагаченню української мови й літератури, але й зміцнює культурні зв'язки між Україною та Німеччиною.



Література

Боса Т. С., Форманова С.В. Семантико-стилістичні особливості перекладу прикметників у драмі Гете Фауст. Нова філологія. 2014. № 65. С. 179-186.

Ребрій О.В. Сучасні концепції творчості у перекладі: монографія. Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2012. 376 с.

Лікарчук Н. Базові семіотичні моделі комунікації. Науковий часопис НПУ іменіМ. П. Драгоманова. 2015. № 16. С. 69-74.

Гаврилова І.М., Садовська Ю.В. Категорія визначеності і невизначеності у німецькій і українській мовах. Науковий вісник ДДПУ імені І. Франка. Серія «Філологічні науки». Мовознавство. 2019. № 11. С. 23-27.

Basset C.E., Feyrer C. Marz. Masterabeit: Translations wissens chaftliche Herausforderungen bei der Ubersetzung ausgewahlter Medien zur medizinisch- terminologischen Fachwissensvermittlung bei Kindern am Beispiel. 'Der Zauberschulbus': Innsburk. 2022. Р. 79-80.

Ковальова Я. В., Бандолько К. В. Лінгвокультурний аспект поетичного перекладу (на матеріалі поезії Г. Гейне: збірка «Книга пісень», вірш «Still ist die nacht»). The 9 th International scientific and practical conference “Innovations and prospects of world science ''(April 28-30, 2022) Perfect Publishing, Vancouver, Canada. 2022. С. 603-613.

Томнюк, Л. М., Заика К. Р. Особливості перекладу німецьких характонімів у текстах художнього стилю. «Молодий вчений». 2023. № 3 (115). С. 84-89.

Гаврилова І. М., Атанасова О. А. Переклад безеквівалентної лексики (на матеріалі

казок братів Грімм). Закарпатські філологічні студії. 2020. Вип. 14, т. 2. С. 96-102.

Солюк М. М. Артикль як засіб відтворення означеності/неозначеності в німецькомовних перекладах художньої літератури. Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2021 № 48. Том 3. С. 124-126.

Кондратьєва С. В., Овсієнко Л. О. Граматичні особливості перекладу німецькомовних творів на українську мову. Актуальні проблеми природничих і гуманітарних наук у дослідженнях молодих учених «Родзинm-2023»/XXV Всеукраїнська наукова конференція молодих учених. 2023. С. 1385-1386.

Bacon E. F. Leitfaden zum Erlernen der deutschen Sprache nach der natuerlichen Methode. Inktank Publishing. 2019. 296 р.

Лобода В. А. Перекладацькі трансформації: дефінітивний характер та проблема класифікації. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. 2019. № 43. Вип. 4. С. 72-74.

Корунець І. В.Теорія і практика перекладу (аспектний переклад). Вінниця: Нова Книга. 2017. 448 с.

14.Schippan Th. Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. Tubingen: Max Niemeyer Verlag, 2002. 305 р.

Гриців Н. Смислотвірний мотив художнього прозового тексту і переклад. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Філологія. 2023. № 2.50. С. 109-116.

Mann T. Konigliche Hoheit. FISCHER Taschenbuch. 2009. 230 р.



References

Bosa, T. S., Formanova S.V. (2014). Semantyko-stylistychni osoblyvosti perekladu prykmetnykiv u drami Hete Faust [Semantic and stylistic peculiarities of the translation of adjectives in Goethe's drama Faust]. Novafilolohiia, № 65, рр. 179-186 [in Ukrainian].

Rebrii, O.V. (2012). Suchasni kontseptsii tvorchosti u perekladi: monohrafiia [Modern concepts of creativity in translation: a monograph]. Kharkiv: KhNU imeni V.N. Karazina, 376 p. [in Ukrainian].

Likarchuk, N. (2015). Bazovi semiotychni modeli komunikatsii [Basic semiotic models of communication]. Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova., № 16, pp. 69-74 [in Ukrainian].

Havrylova, I.M., Sadovska, Yu.V. (2019). Katehoriia vyznachenosti i nevyznachenosti u nimetskii i ukrainskii movakh [The category of certainty and uncertainty in the German and Ukrainian languages]. Naukovyi visnyk DDPU imeni I. Franka. Seriia «Filolohichni nauky». Movoznavstvo, № 11. pp. 23-27 [in Ukrainian].

Basset, C.E., Feyrer, C. (2022). Marz. Masterabeit: Translations wissens chaftliche Herausforderungen bei der Ubersetzung ausgewahlter Medien zur medizinisch-terminologischen Fachwissensvermittlung bei Kindern am Beispiel. 'Der Zauberschulbus': Innsburk, Р. 79-80 [in German].

Kovalova, Ya. V., Bandolko, K. V. (2022). Linhvokulturnyi aspekt poetychnoho perekladu (na materiali poezii H. Heine: zbirka «Knyha pisen», virsh «Still ist die nacht») [The linguistic and cultural aspect of poetic translation (on the material of H. Heine's poetry: the collection "Book of Songs", the poem "Still ist die nacht")]. The 9 th International scientific and practical conference "Innovations and prospects of world science”(April 2830, 2022) Perfect Publishing, Vancouver, Canada, рр. 603-613. [in Ukrainian].

Tomniuk, L. M., Zayka, K. R. (2023). Osoblyvosti perekladu nimetskykh kharaktonimiv u tekstakh khudozhnoho styliu [Peculiarities of the translation of German charactonyms in texts of artistic style]. «Molodyi vchenyi», № 3 (115), pp. 84-89 [in Ukrainian].

Havrylova, I. M., Atanasova, O. A. (2020). Pereklad bezekvivalentnoi leksyky (na materiali kazok brativ Hrimm) [Translation of non-equivalent vocabulary (based on the Grimm brothers' fairy tales)]. Zakarpatski filolohichni studii, Vyp. 14, t. 2, pp. 96-102 [in Ukrainian].

Soliuk, M. M. (2021). Artykl yak zasib vidtvorennia oznachenosti/neoznachenosti v nimetskomovnykh perekladakh khudozhnoi literatury [The article as a means of reproducing definiteness/uncertainty in German translations of fiction]. Naukovyi visnyk mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Ser.: Filolohiia, № 48. Tom 3, pp. 124-126 [in Ukrainian].

Kondratieva, S. V., Ovsiienko, L. O. (2023). Hramatychni osoblyvosti perekladu nimetskomovnykh tvoriv na ukrainsku movu [Grammatical peculiarities of translation of German-language works into Ukrainian]. Aktualni problemy pryrodnychykh i humanitarnykh nauk u doslidzhenniakh molodykh uchenykh «Rodzynka-2023»/XXV Vseukrainska naukova konferentsiia molodykh uchenykh, pp. 1385-1386 [in Ukrainian].

Bacon, E. F. (2019). Leitfaden zum Erlernen der deutschen Sprache nach der natuerlichen Methode. Inktank Publishing, 296 р [in German].

Loboda, V. A. (2019). Perekladatski transformatsii: definityvnyi kharakter ta problema klasyfikatsii [Translational transformations: definitive nature and the problem of classification]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu, № 43, Vyp. 4, 72-74 [in Ukrainian].

Korunets, I. V. (2017). Teoriia i praktyka perekladu (aspektnyi pereklad) [Theory and practice of translation (aspect translation)]. Vinnytsia: Nova Knyha, 448 p. [in Ukrainian].

14.Schippan Th. (2002). Lexikologie der deutschen Gegenwartssprache. Tubingen: Max Niemeyer Verlag, 305 р. [in English].

Hrytsiv, N. (2023). Smyslotvirnyi motyv khudozhnoho prozovoho tekstu i pereklad [Meaning-making motive of artistic prose text and translation]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia Filolohiia, № 2.50, рр. 109-116. [in Ukrainian].

Mann, T. (2009). Konigliche Hoheit. FISCHER Taschenbuch, 230 р.

Размещено на Allbest.ru

...