Особливості відображення іспанської ментальності в іспанських публіцистичних текстах

Размещено на http://allbest.ru

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Особливості відображення іспанської ментальності в іспанських публіцистичних текстах

Гусейнова Оксана Миколаївна кандидат філологічних наук, доцент,

Шевченко Людмила Олексіївна кандидат філологічних наук, доцент

м. Київ



Анотація

Аналізуючи проблему перекладу іспанських публіцистичних текстів, стаття ставить перед собою завдання визначити особливості ментальності іспанців та їхньої культури, які відображаються в мові, дослідити методи та шляхи адекватного перекладу цих текстів, а саме з'ясувати особливості іспанської мовної картини світу та її відображення в іспанських ЗМІ і проаналізувати основні шляхи перекладу іспанської лексики в публіцистичних текстах. Для досягнення цієї мети розглядаються різні аспекти, такі як лексичні та семантичні особливості іспанської мови, вплив соціокультурного контексту на переклад, а також труднощі, з якими зіштовхуються перекладачі у спробі передати національно-мовну картину світу. Особлива увага звертається на необхідність адаптації перекладу публіцистичних текстів до українського мовного та культурного середовища. Переклад іспанських текстів потребує ретельного вивчення емоційно-лінгвістичних особливостей джерела та адекватного вибору мовних засобів для передачі їх українською мовою. У статті наводяться приклади з іспанських ЗМІ, щоб проілюструвати виклики, які постають під час перекладу, такі як використання іспанських або латиноамериканських лексичних особливостей, скорочень та ідіоматичних виразів. Заключною частиною статті є аналіз методів подолання культурних бар'єрів у перекладі та рекомендації щодо вдосконалення цього процесу.

Ключові слова: публіцистичний текст, національно-мовна картина світу, соціокультурний контекст, засоби масової інформації.



Abstract

Features of Spanish mentality reflection in Spanish journalistic texts

Guseynova Oksana Mykolaivna PhD in Philology, associate professor, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv

Shevchenko Liudmyla Oleksiivna PhD in Philology, associate professor, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv

Analyzing the problem of translating Spanish journalistic texts, the article aims to determine the peculiarities of the mentality of the Spanish and their culture, which are reflected in the language, as well as investigate the methods and ways of adequate translation of these texts, namely the study determines the specific features of the Spanish linguistic world picture and its reflection in the Spanish mass media and analyzes the main ways of translating Spanish vocabulary in journalistic texts. To achieve this goal, the research considers various aspects, such as the lexical and semantic features of the Spanish language, the influence of the sociocultural context on translation, as well as the difficulties faced by translators in an attempt to convey the national and linguistic picture of the world. Special attention is paid to the need to adapt the translation of journalistic texts to the Ukrainian linguistic and cultural environment. The translation of Spanish texts requires a careful study of the emotional and linguistic features of the source and an adequate choice of language means for their transmission in Ukrainian. The article provides examples from Spanish media to illustrate the challenges of translation, such as the use of Spanish or Latin American lexical features, abbreviations, and idiomatic expressions. The final part of the article is an analysis of methods for overcoming cultural barriers in translation and recommendations for improving this process.

Keywords: journalistic text, national and linguistic picture of the world, sociocultural context, mass media.



Вступ

Постановка проблеми. Публіцистичний стиль посідає значне місце серед функціональних стилей будь-якої мови. Його основні цілі включають точне, доступне і яскраве інформування читача про найважливіші події й факти життя в країні та за кордоном; здійснення впливу на читача, щоб викликати в нього певне ставлення до повідомлених фактів і подій, а іноді й спонукати до тих чи інших дій. У мові масової інформації віддзеркалюється і закріплюється такий загальномовний процес, як розвиток багатозначності. Публіцистичне забарвлення слову надає також використання нейтрального слова або спеціального терміна в переносному значенні.

Переклад іспанських публіцистичних текстів викликає багато питань. Іспанцям притаманні такі риси характеру, як емоційність, драматичність, використання не притаманної для української мови лексики. Щоб досягти адекватності перекладу, потрібно дослідити лексичні та семантичні особливості іспанського народу та його культури.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Тема відображення іспанської ментальності в іспанських публіцистичних текстах досить обширна і цікава. Однією з основних особливостей є вивчення культурних, історичних та соціальних аспектів іспанського суспільства через призму текстів журналістики та публіцистики [2, 3, 4]. Деякі дослідники можуть зосереджуватися на тому, як у таких текстах відображаються національні традиції, стереотипи, цінності та ідентичність [5, 6, 7]. В аналізі використовуються різні методи та підходи, такі як критичний дискурсний аналіз, контент-аналіз, структурно-семіотичний аналіз тощо. Дослідники аналізують мовні засоби, образи, концепти та ідеології, що присутні у публіцистичних текстах для розуміння способів, якими іспанці бачать себе та світ навколо [8]. Останні публікації враховують вплив сучасних подій, тенденцій та політичного контексту на способи представлення іспанської ментальності у медіа [9, 10, 11].

Актуальність цього дослідження полягає в необхідності здійснення аналізу публіцистичних текстів та відображення іспанської ментальності в них, що обумовлено низкою наступних факторів, а саме: особливостями мовної картини світу та двомовної комунікації; малою кількістю досліджень, спрямованих на відображення іспанської ментальності в текстах ЗМІ, лексичних аспектів при перекладі іспанських медіатекстів; необхідності виявлення шляхів формування іспанської лексики в публіцистичному стилі в сучасній іспанській та українській мовах та досягнення адекватності перекладу цієї лексики. Тому, метою статті є визначення особливостей іспанської мовної картини світу та її відображення в іспанських ЗМІ, а також аналіз основних шляхів перекладу іспанської лексики в публіцистичних текстах.



Виклад основного матеріалу

Картина світу має пізнавальну природу і моделюється в людській свідомості за допомогою мови.

Картину світу неможливо зрозуміти, не звертаючись до мови: картина світу породжується свідомістю, яка реалізує її, використовуючи мову в якості посередника. Саме через мову ми сприймаємо картину світу мовного колективу. Мова, будучи концентрованим вираженням картини світу лінгвоетнічної спільноти, фіксує світорозуміння, пов'язане з культурою. Таким чином, світогляд є інтегруючою ланкою між мовою і культурою.

Мовні картини світу і особливі мовні ментальності різних народів, що формуються особливостями мислення, пізнання і специфікою відображення й «членування» світу в культурі та мові, виявляються в текстах іноземними мовами такими, що мають національне забарвлення і виходять за межі мовної норми рідної мови (але лише з точки зору носіїв рідної мови). В основі національно зумовленого бачення світу лежать глибинні когнітивні структури, які пов'язані зі спільністю логічного ладу думки. Мова виступає інструментом для структурування дійсності при її відображенні людиною і до певної міри «примушує» індивідуумів використовувати певні мовні способи сприйняття дійсності.

І хоча логічні закономірності мислення формують універсальний аспект мов, вони не завжди реалізуються в аналогічних мовних структурах. Образно кажучи, кожна мова по-різному членує навколишній світ при накладанні конкретної мовної схеми на позалінгвістичний досвід і способи його сприйняття, пропускаючи це крізь мислення. Тому членам кожної лінгвоспільноти властиві власне національне світосприйняття і особливі типи номінації, які знаходять відображення не тільки в мовній семантиці, але і в моделях образного уявлення світу [8, c.65]. Специфіка національного сприйняття і мовної номінації рідної та іноземної мов, що формує їх національно-мовні, або етномовні картини світу, виступає важливим фактором, який обумовлює вибір перекладачем варіантів перекладу. Ідіоматичність володіння іноземною мовою й адекватний переклад немислимі без подолання «нав'язуваних» своєю мовою способів осягнення об'єктивної дійсності і оволодіння прийомами іншомовної інтерпретації світу. Тому, здійснюючи переклад, важливо вміти вийти за рамки понятійних стереотипів мови, яким підлягає створений переклад тексту, щоб «опинитися» в національно-мовній картині світу тієї мови, якою виконується переклад. Етномовна обумовленість перекладацьких рішень спрацьовує дуже часто при перекладі саме публіцистичних текстів і часом може мати високий ступінь актуалізації [5, с.201]. Текст перекладу, в якому не враховані національно-культурні аспекти комунікації на мові, сприймається його одержувачами як неприродний.

Наведемо ряд прикладів. Так, в іспанських газетах нерідко зустрічається лексика, використання якої в даній ситуації є для нас, українськомовних читачів, незвичним. Адаптація неприйнятних ad hoc іспанських слів і виразів до лексичного стандарту українських газетних текстів відбувається за допомогою лексичних або контекстуальних замін.

У першому випадку замість незвичайного для нас вживання іспанських лексем використовуються лексичні звороти, більш доречні в газетному тексті українською мовою: Gimenez y Luengo llegaron a la Real Casa de Correos desde la sociedad civil, avalados por su trayectoria, y no por su pertenencia a un partido. Tambien lo hizo Eduardo Sicilia, el exconsejero de Universidades, que busca destino “sin prisa” [12] (Гіменес та Луенго прибули до Королівського поштового відділення з громадської організації, підтвердженої їхньою кар'єрою, а не членством у партії. Так само зробив Едуардо Сіцилія, колишній радник університетів, який шукає напрямок ”без поспіху”).

Контекстуальні заміни найчастіше викликані тим, що в іспанських ЗМІ, на відміну від аналогічних українських джерел, улюбленим стилістичним прийомом авторів є вживання в рамках одного і того ж фрагмента тексту декількох, як правило, незвичайних, з точки зору носіїв української мови, синонімів для позначення держави, державного або політичного діяча, події [13, с. 107]. При перекладі українською мовою бажано повторити першу назву, використану іспанським автором, або дати семантично нейтральний еквівалент: Aunque la Administracion estadounidense apuesta por la mano dura para castigar el desafio nuclear norcoreano (букв. Північнокорейський), tanto China como Corea del Sur no quieren cerrar la puerta al dialogo para no aislar aun mas al pais asiatico (букв. Азіатська країна) [12]. (Хоча американська адміністрація виступає за жорсткі заходи покарання Північної Кореї, яка здійснила ядерні випробування, Китай і Південна Корея не хочуть припиняти діалог, бо це ще більшою мірою ізолювало б КНДР).

Ще одним проявом національно-мовної картини світу при перекладі текстів ЗМІ виступає їхній неоднаковий «за замовчуванням» стилістичний «регістр» в рідній та іноземній мовах. У зв'язку з цим не можна не згадати про досить відоме перекладачам-іспаністам явище, коли при перекладі українською мовою часто доводиться знижувати - зрозуміло, у розумних межах - піднесений стилістичний «регістр» іспанських медіатекстів, як це сталося в наступному випадку: Es mejor no dar a ningun rival por vencido hasta que termine el Ultimo asalto (букв. поки не завершиться останній штурм) [12]. (Краще заздалегідь не вважати переможеним якого б то не було суперника до тих пір, поки не будуть закриті виборчі дільниці і підведені результати голосування). лінгвістичний іспанський публіцистичний переклад

З іншого боку, іспанські тексти ЗМІ, на відміну від подібних текстів українською мовою, у багатьох випадках більш лаконічні з мовної точки зору. Іншими словами, для передачі будь-якої думки іспанці найчастіше користуються меншою кількістю слів.

Журналістам, які працюють з іспанською мовою, доводиться мати справу з медіатекстами, що представляють не тільки піренейский варіант іспанської мови, але і його національні варіанти майже в двох десятках країн Латинської Америки. А це - додаткове джерело національно-культурної самобутності іспаномовного медійного простору [7, с.99]. При перекладі іспанською мовою необхідне знання різних для цих країн мовних форм та екстралінгвістичних явищ, що стоять за семантикою одного і того ж мовного об'єкта. І, отже, в ідеалі потрібні різні варіанти перекладу - для іспанців і латиноамериканців.

Відомо, що в іспанській мові кожної латиноамериканської країни існують свої особливі слова, вирази, граматичні форми і конструкції. Одні з них взагалі не використовуються в іспанській мові (castellano), серед них численні індіхенізми. А інші, хоча і зустрічаються в іспанській мові, але мають інші значення. Багато лексичних латиноамериканізмів нагадують звичайне іспанське слово, але володіють своєрідним словотворчим оформленням, яке не властиво Піренейському варіанту іспанської мови: fallo ejemplarizante (Уругвай, в Іспанії, ejemplar) - служить прикладом судового рішення; conversaciones para efectivizar el acuerdo (Парагвай, в Іспанії, hacer efectivo) - переговори з метою досягнення угоди. Труднощі в розумінні латиноамериканізмів і передачі їх значень українською мовою поглиблюються й тією обставиною, що далеко не завжди в розпорядженні журналістів-міжнародників можуть виявитися спеціальні словники чілінізмів, мексиканізмів та інших національних варіантів іспанської мови.

Не можна обійти стороною ще одну специфічну особливість іспаномовних медійних текстів, яка надає їм неповторний національний колорит. Мова йде про скорочення, якими рясніють матеріали іспанських ЗМІ. Процес безперервної освіти все нових абревіатур привів навіть до появи численних словників іспанських (перуанських, аргентинських тощо) скорочень. Деякі з них, такі як UE (ЄС), ONU (ООН), OEA (ОАД), OTAN (НАТО), EE.UU. (США), PSOE (ІСРП) добре знайомі нашим журналістам, які працюють в іспанському інформаційному середовищі. Тому їх розшифровка українською мовою не викликає труднощів. І все ж в переважній більшості випадків інтерпретація іспанських абревіатур, творці яких вважають, що іспаномовні читачі, для яких і призначені ці матеріали, знайомі, якщо не з усіма абревіатурами, то з багатьма з них, тому «привласнення» їм українського «ярлика» пов'язано з проблемами. Ситуація ускладнюється тим, що в кожної іспаномовної країни безперервно виникають власні скорочення.

Загальновизнаним в теорії і практиці перекладу є теза про те, що переклад означає не стільки перехід від однієї мови до іншої, скільки перехід від однієї культури до іншої культури. Незважаючи на відому метафоричність заключної частини цього твердження, воно вірно відображає сутність процесу перекладу і є однією з найважливіших аксіом перекладознавства. З цього положення випливає, що перекладачі повинні, найменшою мірою, не тільки володіти двома мовами, але і бути обізнаними про різні сфери предметної ситуації - культуру, історичну, в політичній обстановці, стан економіки тощо.

У перекладеному тексті способом подолання соціокультурного бар'єру, який часто виникає між людьми, що належать до різних мовних колективів, виступають спеціальні перекладацькі прийоми, а саме: заміни-переосмислення, опущення, але частіше за все текстові додавання країнознавчого, літературознавчого, політологічного та іншого характеру [13, с.107]. Текстові додавання, які мають на меті збагатити «фонові» знання одержувачів текстів перекладу, привернути їхню увагу до деяких явищ, чий докладний опис в оригінальних текстах не потрібний з огляду на їх популярність серед іншомовної аудиторії, є відмінною рисою саме публіцистичних перекладів. Втім, і художній текст буває настільки насичений культурологічними нашаруваннями, що примітки перекладачів поміщаються не тільки в посиланнях до тексту, але і в додатку до тексту перекладу.

Перекладачі можуть скористатися прийомом текстового додавання, вводячи в текст перекладу невеликі вставки (від одного слова до двох-трьох слів), або, розміщуючи поза корпусом тексту перекладу, як правило, в примітці або в посиланні більш-менш великі за змістом коментарі. Як приклад невеликих вставок, можуть служити додавання президентський палац 1980 року, які варто було б ввести в текст перекладу українською мовою наступної іспанської фрази: La izquierda y el centro izquierda de Chile archivaron las dogmas y el revanchismo para no asustar al electorado, tranquilizar a los generales, instalarse en La Moneda, abatir el tutelaje militar de la Constitucion y ganar las ultimas municipales. [12] (Ліві і лівоцентристи в Чилі відмовилися від догм і прагнень взяти реванш, щоб не налякати виборців, заспокоїти генералів, влаштуватися в президентському палаці Ла-Монеда, покласти край ситуації, коли відповідно до положень Конституції 1980 року, суспільство перебувало під щільною опікою військових, і здобути перемогу на останніх муніципальних виборах).

Текстове додавання президентський палац підвищить «фонову» обізнаність українських одержувачів, які навряд чи знають про те, що Ла-Монеда є офіційною резиденцією чилійських Президентів. Додавання 1980 року є важливим з політологічної точки зору, оскільки воно вводить наших читачів в непросту внутрішньополітичну ситуацію, що склалася в цій південноамериканській країні в ті роки, коли при владі перебував військовий уряд генерала Аугусто Піночета.

Зупинимося докладніше на текстових політологічних коментарях, які перекладач міг би зробити і розмістити поза рамками корпусу тексту перекладу. Відомо, що в іспанських і українських медійних текстах і в різних смислових контекстах часто згадуються імена політичних і державних діячів різних країн.

У цих випадках слід створювати читачам тексту перекладу оптимальні умови для включення відомостей про персоналії в контекст розуміння і адекватної інтерпретації задуму автора вихідного тексту. Так, якщо іспанський журналіст згадав ім'я Тоні Блера в вираженні candidatos eurotibios como Tony Blair (кандидати- євроскептики типу Тоні Блера), то слід не тільки співвіднести цю лексичну номінацію з колишнім главою британського уряду, скільки пояснити у вигляді політологічного коментаря, який перекладач міг би винести в примітку до цього тексту, що стоїть за словом «євроскептики»: Тоні Блер - прем'єр-міністр Великобританії в 1997-2007 роках. Англія, хоча і була членом ЄС, традиційно займає досить стриману, а найчастіше негативну позицію по відношенню до багатьох програм та ініціатив цієї європейської наднаціональної організації.

Поява в іншій іспанській статті імені Хосе Марії Аснара, до того ж в контексті географічного об'єкта (Азорські острови), навряд чи здатне без відповідного політологічного коментаря перекладача нагадати нашим читачам про колишнього іспанського прем'єра і, головне про те, як проводилася ним зовнішня політика та які були її наслідки: Хосе Марія Аснар - Голова Уряду Іспанії в 1996-2004 роках, лідер Народної партії Іспанії. Навесні 2003 року на тристоронній зустрічі, що відбулася на Азорських островах, Хосе Марія Аснар і Тоні Блер підтримали рішення Президента США Джорджа Буша про введення американських, англійських і іспанських військових контингентів в Ірак. У березні 2004 року Народна партія програла парламентські вибори свого традиційного суперника Іспанської соціалістичної робочої партії на чолі з Хосе Луїсом Родрігесом Сапатеро. У червні 2004 року іспанські війська були виведені з Іраку. У березні 2008 року на чергових загальних виборах в Іспанії перемогу знову здобули соціалісти. Таким чином, при перекладі часом виявляється недостатнім лише ідентифікувати подібні позначення з їх носіями.

Важливо виявити додаткові, іноді приховані семантичні нюанси, які супроводжують їх і набувають значимість при прийнятті перекладачем рішень. Неоціненну роль можуть зіграти тут професійні коментарі перекладача.

У наступному прикладі нам представлявся б виправданим і своєчасним великий політологічний коментар перекладача (у вигляді примітки до тексту переказу) на невеликий фрагмент іспанської газетної статті, в якому згадувався lider de la revolution naranja (лідер помаранчевої революції): Помаранчевою революцією журналісти назвали прихід до влади в Україні в 2004 році прихильників правоцен- тристських партій і обрання Президентом країни Віктора Ющенка. Подібні образні назви журналісти використовували при описі політичних подій, що мали місце в ряді інших країн Східної Європи і на пострадянському просторі: в кінці 80-х років минулого століття в тодішній Чехословаччині, де від влади мирним шляхом в результаті оксамитової революції були відсторонені комуністи; бурхливі події на початку цього століття в Грузії і Киргизії, що одержали назви, відповідно, революції троянд і революції тюльпанів. Втім, подібна традиція образної політичної мови сходить до квітня 1974 року, коли революція в Португалії, яка носила мирний характер і яка збіглася за часом з цвітінням гвоздик, була названа революцією гвоздик.

Настільки ж доцільним став би для українських читачів іспанської статті докладний коментар (знову ж у вигляді позатекстової примітки) перекладача, в якому була б порушена історія міжнародних відносин, в зв'язку з використанням в оригінальному тексті подвійного найменування географічного об'єкта - Мальвінські (Фолклендські) острови.

Завдяки такому коментарю, перекладачеві вдалося б подолати прогнозовані їм розбіжності в обсязі «фонових» знань і різному наповненні соціокультур- ного тезауруса носіїв української та іспанської мов: Мальвінські (Фолклендські) острови. Ось уже майже двісті років триває конфлікт між Аргентиною і Великобританією з приводу приналежності островів, які знаходяться в південній частині Атлантичного океану. Аргентина називає їх Мальвінськими островами, в той час як для Великобританії це Фолклендські острови. У 1982 році територіальний конфлікт вилився в справжню війну. CША в порушення положень Міжамериканського договору про взаємну допомогу, підписаного ще в 1947році в Ріо-де-Жанейро, підтримали не цю південноамериканську державу, а свого союзника по НАТО - Великобританію. Аргентина програла війну, але продовжує наполегливо домагатися суверенітету над островами.

В прикладі нижче доречним став би, на нашу думку, коментар перекладача з приводу висловлення el pais de los Cedros (країна кедрів), яке використовував іспанський журналіст в статті, присвяченій положенню на Близькому Сході: Країна кедрів. Так образно в міжнародній журналістиці називається Ліван. У газетах можна зустріти незвичайні назви і деяких інших країн: Канада (Канада), Країна висхідного сонця (Японія, Країна за Піренеями (Іспанія).

Прийнятність політологічних коментарів, здійснюваних перекладачами (редакторами) в рамках приміток (посилань) до тексту перекладу і неприпустимість подібних модифікацій в самому корпусі перекладних текстів пояснюються особливим статусом цього тексту, «позатекстовою» сутністю коментарів і дистанціювання перекладачів (редакторів) від авторів оригінальних текстів.

Варто зазначити, що для публіцистичного стиля характерним є використання оцінної лексики, яка володіє сильним емоційним забарвленням. Це найкращою мірою втілює комунікативний намір адресанта вплинути на розум, почуття та емоції адресата, викликати зміни у його свідомості та соціальній позиції щодо розглянутих проблем чи тематики. До оцінної лексики, яка зустрічається в газетах, можемо віднести наступні вирази: cambio brusco, protesta energica, accion irreflexiva, posiciones avanzadas, lucha por la paz, interrupcion, propaganda electoral deshonestа, asesinato a sangre fria.

Оцінка визначається як свідома діяльність суб'єкта, що призводить до формування позитивної або негативної позиції до того об'єкта, який оцінюється. Вона узгоджується з системою цінностей, прийнятих певним соціумом і носить відкрито суб'єктивний характер. Оцінка існує у двох основних видах-опозиціях: якісній (добре - погано) та кількісній (багато - мало), вміщує ставлення адресанта, характеризується національно-специфічними та культурними особливостями.

Частими є випадки, коли суб'єктивність оцінки виявляється в контексті або ситуації. Імпліцитний характер аксіологічної маркованості, представленість у прихованому вигляді вказує на її попередню заданість. Відбувається навіювання, підказування адресату тієї її частки, що є значущою для реалізації впливу на його свідомість, розум, почуття, емоції. Оцінка виражається або означенням до іменника, або метафоричним найменуванням явища.

Для публіцистичного стиля характерним є використання багатозначності слова. При цьому спостерігається явище трьох типів: використання слова в переносному значенні, розвиток багатозначності, метафоризація як засіб експресії і вираження оцінки [1]. Вивчення емоцій в тексті спирається на полістатусність когнітивної категорії емотивності. Полістатусність цієї категорії пов'язана з її можливістю репрезентувати емоційний стан людини в статусі різнорівневих одиниць мови. Вивчення презентацій емоцій в тексті можливе в рамках традиційного поділу композиційно-мовних форм тексту на розповідь, опис, діалог, монолог і т. д., хоча більш вдалим для виявлення цієї форми, представляється виявлення особливих емотивних фрагментів тексту. Безумовно, представляє інтерес і вивчення функціонування в тексті окремих емотивних лексем, що реалізують той чи інший концепт.

Досліджуючи емоційні концепти в іспаномовних текстах, перш за все необхідно намагатися краще зрозуміти сенс висловлюваного, з'ясувати глибину переживань та відчуттів того, хто говорить. В розмовній мові в прояві емоцій часто допомагають невербальні способи, наприклад, жестикуляція, інтонація.

У різних націй в залежності від ментальності та культурних традицій по різному використовуються і сприймаються слова й вирази відповідно до ситуації і до цілей спілкування. Необхідним є врахування специфіки аудиторії в залежності від географічного регіону і конкретної країни. Так, особливості переконання та доказу в спілкуванні з представниками різних націй є різними: в скандинавському регіоні є більш доцільним звернення до розуму, а в середземноморському регіоні - навпаки, до почуттів, емоцій комуніканта.

Для медійної сфери, де функція впливу у багатьох випадках переважає, мовні норми, як це не парадоксально звучить, необхідні також і для того, щоб їх можна було порушувати, обігравати, створювати несподівані конотації, яскраві стилістичні прийоми, нові відтінки значень.

Схоже, драматичність ситуації у фінансовій та економічній сферах змушує іспаномовних авторів, яким вже не вистачає мовних засобів, перш за все лексичних, що є в розпорядженні тієї чи іншої предметної області, виходити за окреслені межі встановлених жанрово-тематичних приписів. Підключення несподіваних мовних ресурсів для опису нових викликів часу - один з відповідей носіїв іспанської мови на постійно мінливий калейдоскоп світового життя.

Додавання в перекладному тексті можуть бути обумовлені розбіжністю двох мов на рівнях системи, норми і узусу, стилістичних чинників, причинами екстралінгвістичного характеру: Fue la guardia civil que salvo la vida a un montanero que sufrio un accidente en Sierra Nevada. [12] (Саме цивільна армія, що підтримує порядок за межами міст, врятувала життя альпініста, який потрапив в аварію в іспанському місті Сьєрра-Невада). Реалія ”la guardia civil” (цивільна армія, що діє за межами міст, жандармерія) відсутня в Україні, відповідно, її немає і в українській мові.

Перекладач вводить додавання в речення з метою забезпечити розуміння читача. Dos de las ocho personas que perpetraron este atroz ataque terrorista en Paris llegaron a Europa a traves de la ola de refugiados y fueron registradas en Grecia, segun El Pais. [12] (Як повідомляє газета «Ель Паїс», двоє з вісьмох людей, які влаштували мерзенний терористичний напад у Франції, проникли в Європу з хвилею біженців. Вони були зареєстровані в Греції відповідно до європейських правил). Введення слова «газета» в це повідомлення допомагає читачеві зрозуміти, що таке «Ель Паїс», адже цілком можливо, що україномовний читач може цього не знати.

Нерідко для посилення емоційності повідомлення використовується прийом парцеляції (відділення частини речення і оформлення його як окремого). Об'єднання застосовується, як правило, в умовах відмінності синтаксичних або стилістичних традицій: Otras fuerzas llevan bombardeando Siria desde hace mas de un ano. En estos momentos Siria esta siendo bombardeada por las dos mayores potencias militares en el mundo, Estados Unidos y Rusia. [12] (Бомбардування ведуться вже більше року силами інших держав, а зараз до них приєдналися дві провідні військові держави світу: США і Росія», говорить представник коаліції); Un pais destaca: Alemania. Ha recibido medio millon de demandantes de asilo hasta la fecha y garantizado la proteccion a 150.000 de ellos. [12] (Німеччина виділяється серед інших країн ЄС: вона прийняла вже півмільйона мігрантів і гарантувала прихисток 150 тисячам претендентів).

Отже, основним завданням перекладача при досягненні адекватності є використання різних перекладацьких трансформацій для того, щоб текст перекладу якомога точніше передавав всю інформацію, укладену в тексті оригіналу, при дотриманні відповідних мовних норм.



Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі

Мовна картину світу моделюється між мовою та культурою. Неможливо досягти адекватного перекладу без розуміння культури, історії або політичної ситуації в країні, з мови якої здійснюється переклад. Іспанцям притаманні такі риси характеру, як емоційність, експресивність, життєрадість, вони занадто люблять та цінують своє життя. Тому, перекладаючи публіцистичні тексти, важливо враховувати ці фактори. Перекладачам рекомендується вставляти до перекладу, який не є повністю зрозумілим для аудиторії посилання, пояснення тощо. В тексті завжди приховані семантичні нюанси, які теж завжди треба враховувати.

Якщо мова йде про двомовну комунікацію, перекладачам варто звертати увагу на духовну своєрідність народу та його психологію. В мові іспанці використовують різні лексичні прийоми, але найпоширенішим серед них є скорочення. Журналістам вони добре відомі, але проблема при перекладі виникає саме тому, що у кожної країни та регіону є свої власні скорочення, які потрібно знати. Окрім того, емоційний стан автора впливає на лексеми, які часто зустрічаються в публіцистичних текстах, тому емотивність є важливим фактором при перекладі.

Вивчення публіцистичних текстів та їх переклад українською мовою відкриває шлях до більш глибокого розуміння культурних та мовних відмінностей. Подальші дослідження в цьому напрямку допоможуть у створенні більш точних та ефективних перекладів, що відповідають потребам сучасного міжнародного медійного середовища.



Література

1. Casanova V., Franco М.А. Tema, rema y focalizacion: del enunciado al texto analisis de titulos y leads de prensa [Електронний ресурс] // Режим доступу: https://www.researchgate.net/ publication/276410812_Tema_rema_y_focalizacion_del_enunciado_al_texto_Analisis_de_ titulos_y_leads_de_prensa.

2. Cilluffo, Anthony, and Richard Fry. “An Early Look at the 2020 Electorate.” Pew Research Center: Social & Demographic Trends, 30 Jan. 2019.

3. Flores, Antonio. How the U.S. Hispanic Population Is Changing. Pew Research Center, 18 Sept. 2017.

4. Garcia Rios, Sergio I, and Matt A Barreto. “Immigrant Identity, Spanish-Language Media, and Political Mobilization in 2012.” RSF: The Russell Sage Foundation Journal of the Social Sciences, vol. 2, no. 3, June 2016, pp. 78-96.

5. Hanitzsch, Thomas, and Henrik Ornebring. (2018). “Professionalism, Professional Identity and Journalistic Roles.” Handbook of Journalism Studies 2nd Edition, pp. 195-229.

6. Hanitzsch, Thomas, and Vos, T. P. (2018). Journalism beyond democracy: A new look into journalistic roles in political and everyday life. Journalism, 19, 146-164.

7. Marquez-Ramirez, M. (2012) Valores normativos y practicas de reporteo en tension: Percepciones profesionales de periodistas en Mexico. Cuadernos de Information 30: 97-110.

8. Mellado, Claudia, et al. “Comparing Journalism Cultures in Latin America: The Case of Chile, Brazil and Mexico.” International Communication Gazette, vol. 74, no. 1, 2012, pp. 60-77.

9. Mellado, Claudia et al. “Journalistic Performance in Latin America: A Comparative Study of Professional Roles in News Content.” Sage Journals, vol. 18, no. 9, 10 July 2016, pp. 1087-1106.

10. Oller M, Hernandez D, Arguelles L, et al. (2016) La ideologia y la cultura profesional de los periodistas en Cuba. Havana: UPEC.

11. Reuters Institute (2016) “Media, Journalism And Technology.” University of Oxford.

12. Euronews [Електронний ресурс] // Режим доступу: www.euronews.com.

13. Бублик І. Ф. Особливості перекладу публіцистичного тексту / І. Ф. Бублик // Вченї записки ХГУ «НУА», 2012. - С. 105-113.

Размещено на Allbest.ru

...