Правова ідеологія: сутність та функції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА

Кафедра теорії та історії держави і права

Курсова робота з теорії держави і права

на тему:

"Правова ідеологія: сутність та функції"

Виконав:

студент 1 курсу, 4 групи

Усачова Г.О.

Київ

2011

Зміст

Вступ

1. Теоретико-правовий аналіз поняття «правова ідеологія»

1.1 Передумови формування правової ідеології

1.2 Сутність, ознаки та структура правової ідеології

2. Функції правової ідеології: загальна характеристика

2.1 Функції правової ідеології та її вплив на розвиток держави та суспільства

2.2 Основні функції правової ідеології та вплив на розвиток держави та суспільства

3. Проблеми правової ідеології в сучасній Україні

3.1 Правова ідеологія в сучасній українській державі

3.2 Проблеми та перспективи розвитку правової ідеології в Україні

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Темою даної курсової роботи є правова ідеологія. Упродовж усієї історії розвитку людства можна спостерігати послідовне підвищення ролі права і правової ідеології у суспільстві. Визнання важливого значення ідеології права, його самостійної соціальної та ідеологічної цінності. При цьому цей процес характеризується існуванням тривалої боротьби поглядів з приводу пріоритетності двох базових соціальних інститутів - права і держави, неоднозначність їх співвідношення у різні історичні періоди та при різних політичних режимах. У ХІХ-ХХ ст. ці спори набувають особливої гостроти. Зрештою, і сьогодні їх не можна вважати завершеними. Те ж можна сказати і про нерозривний зв'язок правової ідеології з демократизацією соціального життя загалом. Історія людства переконливо засвідчує, що деспотичні, тоталітарні режими могли базуватися тільки на запереченні права як єдиної загальносуспільної та загальнообов'язкової системи норм. Демократія ж неможлива без права. Більш того, чим вищий ступінь розвитку суспільства, тим більшого значення набуває у ньому право як форма впливу на ідеологію, в нормування та закріплення принципів демократії, прав та свобод людини, рівності та справедливості.

Виникає необхідність глибинних змін в правовій та культурній сфері життя України. Правова ідеологія, залежать від такого культурного чинника як стиль мислення, інтелектуальна традиція. Її впливом позначено і юридичні концепції, вчення, їх зміст, і нормативно-правовий матеріал, знакову реальність, і функціонально-діяльнісний прояв правової реальності. Тому потреба у всебічному дослідженні правової ідеології крізь призму прояву в ній інтелектуальної традиції є особливо актуальною та нагальною.

В зв'язку з глобалізаційними та інтеграційними процесами в сучасному світі, що стають все осяжнішими, нині все очевиднішою стає необхідність зближення різних правових систем, вимагає взаємного знання народами особливостей життя, культур, ментальностей, способів та стилів мислення для створення найбільш прийнятної ідеології в Україні

Актуальність курсової роботи зумовлена тим, що увага до аналізу правової ідеології в українських правознавців є доволі скромною. Проблема детермінації ідеології є інтелектуальною традицією епохи, а також особливостей прояву її у правових феноменах в різні історичні періоди в Україні. Дослідження правової ідеології як культурного феномена вітчизняними правознавцями лише розпочалося, це правове явище не розглянуто в повній мірі, тому вищезазначений аспект належить до тих, що вимагають дослідження.

Метою курсової роботи є з'ясувати роль і місце правової ідеології в системі держави та права, його структуру та функції. Для розв'язання поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання: проаналізувати сутність ознаки та структуру правової ідеології, дослідити функції правової ідеології, розкрити особливості вираження правової ідеології в структурних елементах правової системи України, виявити недоліки та недопрацювання ідеології в нашій країні та проаналізувати літературу для того щоб знайти методи удосконалення ідеології в Україні.

Об'єкт курсової роботи є саме правова ідеологія.

Предметом роботи сукупність існуючих концепцій, вчень, теорій про сутність, мету, функції ідеології права, його роль у житті суспільства, співвідношення з державою.

За структурою курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаних джерел та літератури, додатків.

1. Теоретико-правовий аналіз поняття «правова ідеологія»

1.1 Передумови формування правової ідеології

Правова ідеологія -- це сукупність правових поглядів, заснованих на певному соціальному досвіді і наукових знаннях. Існування правової ідеології обумовлюється свідомим ставленням до права, а як систематизований обґрунтований вираз потреб населення, вона пов'язана з пізнанням правових цінностей, їх перетворенням у систему нормативного регулювання поведінки людей в суспільстві. Відповідно джерелом виникнення правових ідей, поглядів є об'єктивно існуючі соціально-економічні, політичні відносини в суспільстві, юридична практика. Основним завданням правової ідеології є формування правової свідомості, культури окремих суб'єктів і суспільства в цілому, підвищення рівня їх правових знань. [1]

Процес формування і розвитку ідеології включає в себе процес утворення теоретичного та наукового відображення наукової дійсності. Обидва ці процеси нерозривно пов'язані між собою. Протиставлення і взаємне проникнення цих елементів в ідеології не варто розуміти спрощено. Насправді наукові та теоретичні елементи взаємно переплетені в ідеях про один і той же предмет. Ці положення стосуються також усієї сукупності уявлень і вчень про такий складний соціальний феномен, яким є ідеологія права.

Аналізуючи розвиток законодавства, правових вчень, можна зробити ряд висновків, які характеризують трансформацію правової ідеології незалежно від її часових і регіональних відмінностей. Ці висновки свідчать про значну спільність і єдність процесів розвитку уявлень про ідеологію, незважаючи на те, що всі ці уявлення формувалися в різних історичних умовах, виникали у різних народів. Так, можна стверджувати про виокремлення уже на ранніх етапах розвитку людства правових ідей із сукупності релігійних, філософських і моральних ідей.

З появою держави і встановлених нею норм і правил поведінки люди почали розмірковувати про цей соціальний феномени, її сутність і роль у суспільному житті.

Спочатку ці роздуми, погляди на державу, а також її вимоги щодо правил поведінки людей, ясна річ, не були самостійними знаннями, а являли собою елементи міфологічного світогляду. Згідно з міфологічними уявленнями наших предків, порядок, установлений на землі, розглядався ними як складова всесвітнього порядку, започаткованого Творцем. З огляду на це формувались і уявлення людей про їхнє місце у світі, взаємини з іншими людьми, права та обов'язки та ідеологічні підходи до функціонування держави. Такий підхід до розуміння сутності держави, порядку, був характерним для більшості народів, про що свідчать перші літературні пам'ятки країн Стародавнього Сходу, Греції, Риму, а також Київської Русі. Але схожість підходів різних народів мала місце тільки на початковій стадії виникнення цих поглядів. [3] Із часом, розвиваючись, погляди на ідеологію, порядок, почали різнитися, набувати різних напрямку й забарвлення.. З'явилися племена які переставали вірити в елементи міфологічного світогляду, не виконували їхніх настанов, порушували справедливість.

Певний внесок у розвиток правової ідеології зробили Піфагор, Сократа, Платона, Аристотеля. Виходячи з того, що люди не можуть жити без управління, вони висловлювалися проти демократичного устрою полісів, кращою формою правління вважали аристократію, яка здійснює свою владу на підставі законів. Запоруку порядку в державі прибічники цієї теорії вбачали у свідомому виконанні всіма вимог законів, сутністю яких було встановлення або відновлення справедливості.

Становлення правової ідеології Київській Русі відбувалося під впливом християнської релігії, яка з 988 р. стала державною. Про це свідчать перші літературні пам'ятки того часу Одним із ранніх літературних творів, де розглядалися означені проблеми, було "Слово про закон і благодать" першого київського митрополита Іларіона.[3] Проблеми зміцнення державності, централізації влади в той час вели перед у політичній думці. Офіційну правову ідеологію тих часів було закріплено в першій пам'ятці права -- "Руській правді", де викладено норми, що регулювали ранньофеодальні відносини, зміцнювали князівську владу, вирішували питання власності, встановлювали відповідальність за злочин. [3]

Це стало початком розвитку такого правового елементу як ідеологія. Вперше у науковий обіг поняття "ідеологія" ввів французький мислитель Д. де Тресі. Він тлумачив ідеологію як науку про людське мислення та суспільні ідеї, яка повинна знайти пояснення у світосприйнятті та явищах свідомості через засади етики, моралі, політики. З часів Великої Французької революції ідеологію розглядають як реальну силу, яка відіграє важливу роль у житті людини і суспільства. Американський учений Т. Парсонс відзначав здатність ідеології згуртовувати людей, а Д. Белл вважав, що ідеологія поєднує різні види емоційної енергії та спрямовує їх у політику.

Жодна влада не обходиться без ідеології, яка надає їй доцільного характеру, орієнтуючи громадян на певну систему цінностей, норм поведінки, відповідний спосіб життя. На думку К. Гаджієва, за допомогою ідеологічних категорій обґрунтовуються або заперечуються ті чи інші політичні інститути, соціально-політичні доктрини, напрямки дії. Ідеологія прагне інтегрувати суспільство на базі інтересів певної соціальної чи національної групи, або на базі сформованих цілей, котрі не опираються на якісь соціально-економічні прошарки населення.

Ідеологія має три стадії розвитку. Перша стадія - найтриваліше - це стадія революційної боротьби, яка передбачає схематично такий цикл: рівень емоцій - рівень ідей - рівень дій. Друга стадія - це післяреволюційне відчуження. Третя стадія - зародження нової ідеології.

По-справжньому ідеологія повинна відповідати життєвим реаліям і опиратися на досягнення науки. Різні форми власності, політичний плюралізм, багатопартійність у демократичних державах передбачають конкуренцію різних ідеологій. Але жодна ідеологія в демократичному суспільстві не повинна бути державною, примусовою, офіційною, тобто виключається ідеологічний монополізм. Гасло "деідеологізації", активно проголошуване в Україні на початку 90-х років, не мало анархістського сенсу, а спрямовувалося проти ідеології тоталітаризму, проти того, щоб якась ідеологія нав'язувалася сім громадянам як обов'язкова

1.2 Сутність, ознаки та структура правової ідеології

Важливим засобом правового забезпечення процесу соціальних змін, як свідчить світовий досвід, є правова ідеологія, процес формування котрої має бути підпорядкований завданням утвердження України як правової, соціальної, суверенної, демократичної країни, правової держави і громадянського суспільства. Саме тому правову ідеологію цілком слушно розглядають, з одного боку, як ідейну противагу, свідоме обмеження й заборону щодо неправомірних явищ і дій, а з другого - як сукупність концептуально обґрунтованих ідей, принципів і положень, стимулів і мотивів, що сприяють зміцненню й утвердженню правомірних засад функціонування держави та суспільства, позиціонування країни в європейському і світовому просторі.

Правова ідеологія -- це сукупність юридичних ідей, теорій, поглядів, які в концептуальному, систематизованому вигляді відображають і оцінюють правову реальність. [6] Правову ідеологію можливо назвати багаторівневою. Певна її частина є невіддільною складовою будь-якого іншого виду ідеології. Це обумовлено тим, що право пов'язане не з якоюсь однією, а практично зі всіма сферами суспільного життя. Важко назвати суспільні відносини, які б тією чи іншою мірою не були б врегульовані правом. Ця багатоплановість права перетворює його в складний соціальний комплекс і означає, що більшість актуальних суспільних проблем сучасності мають правовий аспект і виступають значною мірою як правові проблеми. Правова ідеологія, будучи багаторівневою, може знаходити свій вираз у конкретній системі права. Іншими словами, будь-яке право є виразом конкретних ідей, конкретного соціального світогляду і як таке ідеологічно впливає на суспільну свідомість загалом і на свідомість осіб зокрема. Ідеологія виступає також як сукупність існуючих концепцій, вчень, теорій про сутність права, його роль у житті суспільства, співвідношення з державою. Зрештою, правова ідеологія - це правовий порядок або "право в дії", правова свідомість суспільства тощо..

Вихідним елементом структури правової ідеології, що її визначає, формує, виступають правові теорії. Правова ідеологія починається з ідей, виступає як їхня система, хоч і не зводиться до них. У ній розкривається функціональне призначення ідей, можливості й особливості практичної реалізації переходу їх в інші структурні компоненти.. Ці ідеї розуміється як форма відображення правової дійсності, як наслідок осягнення правових переконань. Тому вироблення нових правових ідей слід вважати не лише важливою сферою духовного виробництва, а й необхідною потребою вдосконалення правового механізму та життя суспільства.

У сучасному суспільстві основними силами, які втілюють правові ідеї в життя, виступають різного роду правові поняття, і насамперед правові категорії. Зазвичай у процесі формування правові ідеології важливу роль відіграє взята на озброєння найвірогідніше правових принципів, які дають змогу передбачити процес внутрішньо закономірного зв'язку існуючих ідеологічних і правових явищ.

Правові принципи -- об'єктивно властиві праву відправні начала, незаперечні вимоги (позитивні зобов'язання), які ставляться до учасників суспільних відносин із метою гармонічного поєднання індивідуальних, групових і громадських інтересів. Іншими словами, це є своєрідна система координат, у рамках якої розвивається право, і одночасно вектор, який визначає напрямок його розвитку.()Принципи є підставою права, містяться у його змісті, виступають як орієнтири у формуванні права, відбивають сутність права та основні зв'язки, які реально існують у правовій системі. У принципах зосереджено світовий досвід розвитку права, досвід цивілізації. Тому принципи права для ідеології можливо назвати стрижнем правової матерії. Отже, якщо підсумувати вище сказане то до структури правової ідеології можливо віднести: правові ідеї, теорії, переконання, поняття, правові категорії та принципи. [16]

Правова ідеологія формується в результаті наукового, теоретичного відображення правової дійсності, на основі узагальнення і розвитку найбільш відомих і значущих державно-правових теорій минулого і сучасного, вивчення основних закономірностей становлення, розвитку і функціонування держави і права.

Сучасна правова ідеологія має декілька основних ознак правової ідеології. По-перше сукупність ідей і переконань, які є до певного рівня спотвореними або помилковими (ідеологія протиставляється науці; ідеологічний погляд, на відміну від наукового, не потребує доказування, оскільки не може бути доказаним. Відповідно, ідеологія у цьому контексті набуває характеру суб'єктивності, а наукове знання повинно бути об'єктивним. Тобто ідеологія приймається людьми на віру. По-друге є формування правової свідомості, правової культури окремих суб'єктів і суспільства в цілому, підвищення рівня їх правових знань. По-третє цілеспрямована спрямованість правової ідеології до реалізації своїх фізичних можливостей через різноманітні форми свідомості, щоб стати мотивом практичної діяльності суспільства, народу.

Зрештою можливо зробити висновок що основною ознакою правової ідеології є формування, актуалізація, спрямування, структурування і виправдання певних способів чи напрямів одних видів діяльності і засудження інших. У рамках ідеології (тобто в контексті усвідомлення людьми власного ставлення до дійсності, а також сутності соціальних проблем і конфліктів) містяться цілі та програми активної діяльності, спрямованої на закріплення або зміну існуючих суспільних відносин.

правовий ідеологія держава

2. Функції правової ідеології: загальна характеристика

2.1 Функції правової ідеології та її вплив на розвиток держави та суспільства

Ідеологія - це поняття, за допомогою якого традиційно означується сукупність ідей, міфів, настанов, гасел, програмних документів партій, філософських концепцій; не будучи релігійною за своєю суттю, ідеологія виходить з певним чином пізнаної та "сконструйованої" реальності, зорієнтована на практичні людські інтереси і має на меті маніпулювання та управління людьми шляхом впливу на їх свідомість. Будучи одним з компонентів права, ідеологія відіграє важливу роль в соціальному житті, виконуючи ряд функцій.

Функція ідеології - відображення суспільного життя, соціальних умов та інтересів. Але при цьому слід пам'ятати, що ідеологія тенденційно відбиває дійсність і, більшою чи меншою мірою, містить утопічні ідеї, ілюзії або навіть прямі фальсифікації. Та все ж без зв'язку з реальністю і істинності хоча б частини містяться в ній, ідеологія не змогла б надавати активний вплив на життя суспільства. Розробляючи певні суспільні ідеали і цілі, ідеологія передбачає реальні політичні та соціальні змін Вираження і захист колективних інтересів і цінностей ця функція ідеології чітко формулюючи і захищаючи, дає позитивну або негативну оцінку різним суспільним явищам. Ідеологія формулює певні зразки індивідуального та колективного поведінки, що стають у разі перетворення в пануючу ціннісної базою законотворчості.

О.В. Лазаренко та О.О. Лазаренко вважають, що "функцією ідеології є т духовне відображення реального світу та створення перспективного проекту або начерку політичного простору". Ідеологія має три стадії розвитку. Перша стадія - найтриваліше - це стадія революційної боротьби, яка передбачає схематично такий цикл: рівень емоцій - рівень ідей - рівень дій. Друга стадія - це післяреволюційне відчуження. Третя стадія - зародження нової ідеології.

Функції ідеології є основою впливу ідеології на суспільство. Будь-яка правова ідеологія прагне виробити певне розуміння дійсності, перш за все дійсності соціальної, дивлячись на неї крізь призму інтересів певної соціальної спільності. Тим самим ідеології реалізують потребу людей у вироблені такого ставлення до реальності, яке допомагає людині, соціальній групі краще представляти своє становище, зробити свою діяльність ефективною з точки зору здійснення своїх особистих і групових інтересів. Ця риса ідеології знаходить своє вираження в тому, що ідеологічна картина світу створюється за допомогою особливих форм суспільної свідомості - ідеалів і цінностей. [14]

Функції правової ідеології як і сама ідеологія сприяє становленню в Україні правової держави та громадянського суспільства, здатна неабияк посилити вітчизняну правову систему, складовою якої вона є разом із законодавством і юридичною практикою. Як уособлення права, правова ідеологія - сукупність пов'язаних між собою переконань, настанов, правових поглядів і норм - осмислює соціальну реальність з погляду її наявного й уявного (ідеального, ціледосяжного) станів. Адже формує суспільну та індивідуальну правосвідомість, сприяє утвердженню певного правового порядку, правовідносин, впливаючи на всі сфери соціального життя - економіку, політику, культуру, мораль тощо. Що вищого розвитку набуває суспільство, то більшого значення надають правовій ідеології як формі унормування та закріплення принципів демократії, прав і свобод людини, рівності та справедливо[11]

2.2 Основні функції правової ідеології та вплив на розвиток держави та суспільства

Функції правової ідеології -- це основний впив образ на права, його відображення у правових нормах, поняттях, висновках, теоріях і концепціях; це відображення права, яке може бути існуючим або існувавшим, бажаним або небажаним. В ідеології права можливо визначити декілька основних функцій.

По-перше потрібно назвати таку функцію як прогностична. Прогностична функція - визначає тенденції розвитку явищ, які впливають згідно з об'єктивними законами їхнього розвитку на ідеологію права. Це обумовлено тим, що ідеологія є специфічним інструментом соціального орієнтування і прогнозування. Основним елементом прогнозу є ідеал, що має нормативний характер, він позначає не просто те, що буде, а те, що повинно бути. Ідеологічне прогнозування може здійснюватися як на теоретичному рівні, так і на програмно-директивному. В остаточному підсумку прогноз стає предметом переконання і віри. Метою ідеологічного прогнозування, на відміну від інших видів прогнозів, є не тільки пояснити, а й спрямовано впливати на дійсність. З огляду на зазначене можна з певністю стверджувати про необхідність визнання пріоритетності правової ідеології стосовно інших видів ідеології, її ключового значення у сучасному державно-правовому розвитку суспільства за допомогою цієї функції можливо передбачати подальший розвиток суспільства, науки, традицій,а згідно з тим і правової ідеології.

По-друге, аксіологічна функція ідеології права. Функція спрямована на формулювання і пропагування правових цінностей та ідеалів, які покликані виступати орієнтирами для суспільного розвитку. Спрямована на дослідження сфери сущого та ціннісного. У цій аксіологічній площині таке співвідношення виражає ідею необхідності постійного вдосконалення таких, що практично склалися, та реально діючих форм ідеології права, яка як явища дійсності, що розвивається, поділяють її досягнення та недоліки і завжди далекі від ідеального стану. До того ж, у процесі історичного розвитку оновлюється, збагачується і конкретизується сам зміст правової ідеології, увесь комплекс правових цілей та цінностей. На розвиток України аксіологічна функція сприяє становленню в правової держави та громадянського суспільства, сприяє формування цінностей, здатна неабияк посилити вітчизняну правову систему. Вона допомагає формуванню суспільної та індивідуальної ідеології, сприяє утвердженню певного правового порядку, правових ідеалів, впливаючи на всі сфери правового життя. Що вищого розвитку набуває суспільство, то більшого значення надають правовій ідеології як формі унормування та закріплення принципів демократії, прав і свобод людини, рівності та справедливості. Ця закономірність знаходить змістовне втілення.

По-третє, мобілізуюча функція ідеології права, тобто за допомогою спільності ідей і відповідного їхнього змісту ідеологія мобілізує людей і спонукає до тих чи інших дій. Ця функція спонукає суспільство удосконалювати свою державу та правову ідеологію. Наприклад, на науково-практичній конференції «Соціально-правові реформи в незалежній Україні: досягнення, проблеми, перспективи» йшлося про розробки проблематики правової ідеології як засобу нормативно-правового регулювання стратегічно орієнтованих і тактично здійснюваних заходів щодо утвердження та розвитку української державності, зміцнення міжнародного авторитету України, її політико-правового позиціонування в європейському та світовому просторах.

це система правових принципів, ідей, теорій, концепцій, які відображують теоретичне (наукове) відношення суспільства до права, державно-правового розвитку, правових режимів, упорядкування суспільних відносин. [9]

Функції ідеології впливають на розвиток суспільства та держави в цілому. Сучасна правова ідеологія включає в себе, зокрема, концепцію поділу влад, визнання пріоритету загальнолюдських цінностей над інтересами окремих верств суспільства і, відповідно, домінування загальновизнаних норм міжнародного права над нормами внутрішнього права, теорії правової держави і громадянського суспільства, принципи демократизму, гуманізму, невідчуження природних прав людини тощо. Правова ідеологія формується в результаті наукового, теоретичного відображення правової дійсності, на основі узагальнення і розвитку найбільш відомих і значущих державно-правових теорій минулого і сучасності, вивчення основних закономірностей становлення, розвитку і функціонування держави і права. Тому правова ідеологія відображує глибинні, суттєві моменти характеристики державно-правових явищ.

Функції підтримують формування громадянського суспільства, досягнення національної злагоди, політичної та соціальної стабільності, створення самодостатньої соціально орієнтованої ринкової економіки, розвиток української нації, зміцнення генофонду українського народу, його фізичного та морального здоров'я, інтелектуального потенціалу, розвиток етнічної культури, мовної та релігійної самобутності всіх національних меншин, що складають український народ. Допомогає встановленню рівноправних і взаємовигідних відносин з усіма країнами, інтеграція в європейську та світову співдружність. Розвиток ідеології через її функції сприяють розвитку інтересів відповідно до сучасного стану та перспектив розвитку країни, дає змогу вийти на розробку новітніх правових технологій. Сучасна правова ідеологія включає в себе, зокрема, концепцію поділу влад, визнання пріоритету загальнолюдських цінностей над інтересами окремих верств суспільства і, відповідно, домінування загальновизнаних норм міжнародного права над нормами внутрішнього права, теорії правової держави і громадянського суспільства, принципи демократизму, гуманізму, невідчуження природних прав людини тощо. Правова ідеологія формується в результаті наукового, теоретичного відображення правової дійсності, на основі узагальнення і розвитку найбільш відомих і значущих державно-правових теорій минулого і сучасності, вивчення основних закономірностей становлення, розвитку і функціонування держави і права. Тому правова ідеологія відображує глибинні, суттєві моменти характеристики державно-правових явищ.

3. Проблеми правової ідеології в сучасній Україні

3.1 Правова ідеологія в сучасній українській державі

Важливим засобом правового забезпечення процесу соціальних змін, як свідчить світовий досвід, є правова ідеологія, процес формування котрої має бути підпорядкований завданням утвердження України як правової, соціальної, суверенної, демократичної країни, правової держави і громадянського суспільства. Саме тому правову ідеологію цілком слушно розглядають, з одного боку, як ідейну противагу, свідоме обмеження й заборону щодо неправомірних явищ і дій, а з другого - як сукупність концептуально обґрунтованих ідей, принципів і положень, стимулів і мотивів, що сприяють зміцненню й утвердженню правомірних засад функціонування держави та суспільства, позиціонування країни в європейському і світовому просторі.

За умови плюралізму ідеологій, що гарантується Конституцією України (ст. 15), правова ідеологія має поставати як моністична в її змістовному та функціональному підпорядкуванні торжеству норми права, зорієнтованості на мету та завдання процесу соціальних змін, засобів їх правового забезпечення тощо.

Cучасну правову ідеологію в Україні характеризують взаємодією демократією та соціальною мобілізацією. Демократія - усталена форма контролю політичної влади громадянським суспільством, його структурами, організаціями, інститутами та окремими персоналіями. Реалізація основних прав людини та достатнє представництво інтересів основних соціальних груп в органах державної влади. Мобілізація - владно-примусова та ідейно-психологічна організація колективної волі до історичної творчості; перетворення сукупності соціальних спільнот в об'єднаного історичного суб'єкта, що діє за єдиним планом або відповідно до виявленої волі. Демократія при такій ідеології є досить повною, винагорода - еквівалентною, задоволення основних потреб породжує дух замиреності та громадянської злагоди. Однак соціальна мобілізація набуває ознак лише прихильної співучасті, а не активної, динамічної співпраці. Тому роль держави в житті суспільства дещо послаблена: вона гарантує правові свободи, соціальний порядок, а не організовує рух до обраної історичної перспективи. Цю ініціативу значною мірою перебирає на себе суспільство, його репрезентанти - політичні партії, громадські організації, соціальні інститути, громадяни. Саме тому утверджується політичний режим із дефіцитом соціальної інтеграції. Залежно від умов це може бути модернізаційний тип правової ідеології із загрозами стагнації або демагогічного переродження демократії, очевидною кризою соціальної інтеграції, браком громадянської злагоди, слабкою економікою й незадовільною винагородою. Для такого суспільства проблематичні вибір історичної перспективи, ціннісна злагода й активна соціальна мобілізація. Ця ситуація може свідчити про кризу законності. [15]

3.2 Проблеми та перспективи розвитку правової ідеології в Україні

В Україні ще не має чітко сформованої правової ідеології. Більше того, суспільство, що демонструє потенціал розвитку, переросло во владу, яка гальмує процес соціальних змін. Відстає і наука: орієнтири розвитку, майбутнє України не дістали наразі задовільного обґрунтування.

Однією з причин не сформованої ідеології є ігнорування державою проблем розвитку суспільства називають те, що в Конституції України визначено лише статус держави (ст. 1), тоді як поняття «країна» і «суспільство», «державне управління» взагалі відсутні. Українська держава, як уявляється, має поставати в єдності із суспільством і позиціонуватись як країна. На жаль, конституційний механізм цього динамічного й багато в чому визначального процесу також не прописаний. Ці проблеми розвитку суспільства вливає на ідеологією значною мірою звідси виникають і проблеми в правовій ідеології України.

Сучасна ідеологія права розвиток в Українській державі не вирізняється, як відомо, ідейною повнотою, стратегічною вивіреністю та світоглядною чіткістю, не завжди є адекватним ментальності суспільства, перспективам його розвитку. Ця обставина істотно позначається на змістовних аспектах законодавчого процесу, характері законів, їхньому доктринальному, аксіологічному, нормативному наповненні, правозастосовній практиці. Принаймні, посилення протистояння всередині виконавчої гілки влади, кризовий стан вітчизняної фінансово-економічної сфери, формування нових джерел соціальної напруженості, загроза стрімкого зубожіння населення України і, головне, невизначеність перспектив соціального розвитку країни, а відтак і майбутнє України постають як виклик, що не має адекватної відповіді. Правова ідеологія, якщо виходити зі світового досвіду, має позиціонувати державу як сукупність певних визначальних чинників: передусім, національних інтересів, соціального розвитку, демократії, соціальної мобільності та справедливої винагороди але в Україні до світового досвіду повинно пройти ще декілька років.

Несформованість вітчизняної правової ідеології регіоналізує вітчизняний правовий простір, породжує слабкість правової системи, ділить єдину правову культуру на «східну» та «західну», призводить до втрати чітких політичних і духовних орієнтирів і, як наслідок, до перманентної політичної нестабільності, протистояння, за влучним висловом Голови Верховної Ради В. Литвина, до «ярмарку лицемірства» - нічим не виправданих обіцянок і популістських гасел.

Для подолання декларативності правової ідеологія в формі перспективи є забезпечення нормативного характеру її формування, функціонування та розвитку; утвердження її як соціально-правового феномену, що відображає світоглядні, морально-етичні та правові настанови суспільства, менталітет народу, його звичаї, традиції тощо; запровадження загальноприйнятих демократичних процедур - публічного обговорення, критики, внесення пропозицій і доповнень тощо; підпорядкування завданням утвердження України як країни, держави й суспільства. Ці засади, як і доленосні перспективи та засоби їх досягнення, багато в чому визначаються сутністю та завданнями функціонування правової ідеології як системного цілого

Саме правову ідеологію та інші аспекти перспектив розвитку нещодавно обговорювали на науково-практичній конференції «Соціально-правові реформи в незалежній Україні: досягнення, проблеми, перспективи» за участю фахівців низки інститутів Національної академії наук та Інституту законодавства Верховної Ради, яка була присвячена Дню незалежності України.

Про правову ідеологію ішлося, зокрема, про необхідність:

- розробки проблематики правової ідеології як засобу нормативно-правового регулювання стратегічно орієнтованих і тактично здійснюваних заходів щодо утвердження та розвитку української державності, зміцнення міжнародного авторитету України, її політико-правового позиціонування в європейському та світовому просторах;

- формування вітчизняного законодавчого поля як цілісної несуперечливої системи права, структурно-функціональної єдності його елементів, їхньої спрямованості на утвердження в України єдиної ідеології права;

- забезпечення ефективності законодавства, його підпорядкування завданням формування в Україні правової держави і громадянського суспільства, самодостатньої особистості, утвердження прав і свобод людини та громадянина в системі ідеології права

- адекватних політико-правових відповідей на виклики, ризики й небезпеки сьогодення тощо. [15]

Висновки

Головною метою роботи було визначення, насамперед, поняття «правова ідеологія», її структури, стан ідеології в Україні.

Правова ідеологія -- це система правових принципів, ідей, теорій, концепцій, що відображають теоретичне (наукове) осмислення правової дійсності, усвідомлене проникнення в сутність правових явищ. Це концептуально оформлена, логічно систематизована, теоретично і науково осмислена правосвідомість. Інтелект є провідним елементом правової ідеології. Сучасна правова ідеологія ґрунтується на системі теорій, ідей і принципів: теорії соціальної правової держави, принципу поділу влади, теорії народного суверенітету, визнання пріоритету загальнолюдських цінностей над класовими, принципу верховенства права, переваги загальновизнаних норм міжнародного права над нормами національного права та ін.

Її призначенням є формування, актуалізація, спрямування, структурування і виправдання певних способів чи напрямів одних видів діяльності і засудження інших. У рамках ідеології (тобто в контексті усвідомлення людьми власного ставлення до дійсності, а також сутності соціальних проблем і конфліктів) містяться цілі та програми активної діяльності, спрямованої на закріплення або зміну існуючих суспільних відносин.

Ідеологія - це одне з найсуперечливіших понять у соціальних науках. У будь-якому випадку це є сукупність менш чи більш тісно пов'язаних між собою переконань, настанов і поглядів. За допомогою поняття "ідеологія" окреслюється три комплекси духовних явищ: 1) різноманітні специфічні види переконань (наприклад, політична, релігійна ідеологія); 2) сукупність ідей і переконань, які є до певного рівня спотвореними або помилковими (ідеологія протиставляється науці; ідеологічний погляд, на відміну від наукового, не потребує доказування, оскільки не може бути доказаним. Відповідно, ідеологія у цьому контексті набуває характеру суб'єктивності, а наукове знання повинно бути об'єктивним. Тобто ідеологія приймається людьми за віру. Невід'ємною складовою правової ідеології є правовий порядок, "право в дії", правова свідомість суспільства тощо. Правова ідеологія багаторівнева. Певна її частина є невіддільною складовою будь-якого іншого виду ідеології, як-от: релігійна, політична, національна. Це обумовлено тим, що право пов'язане не з якоюсь однією, а практично зі всіма сферами суспільного життя. Важко або й неможливо назвати суспільні відносини, які б тією чи іншою мірою не були б врегульовані правом. Зрештою, сама організація держави, її інституціоналізація, державний механізм потребують свого законодавчого оформлення. Ця багатоплановість права перетворює його в складний соціальний комплекс і означає, що більшість актуальних суспільних проблем сучасності мають правовий аспект і виступають значною мірою як правові проблеми.. Правова ідеологія виступає також як сукупність існуючих концепцій, вчень, теорій про сутність права, його роль у житті суспільства, співвідношення з державою. Зрештою, правова ідеологія - це правовий порядок або "право в дії", правова свідомість суспільства тощо. Те ж можна сказати і про нерозривний зв'язок правових цінностей з правової ідеології з демократизацією соціального життя загалом. Історія людства переконливо засвідчує, що деспотичні, тоталітарні режими могли базуватися тільки на запереченні права як єдиної загальносуспільної та загальнообов'язкової системи норм. Демократія ж неможлива без права. Більш того, чим вищий ступінь розвитку суспільства, тим більшого значення набуває у ньому право як форма нормування та закріплення принципів демократії, прав та свобод людини, рівності та справедливості. Зростає і значення функцій, які виконує правова ідеологія, зокрема аксіологічній; мобілізуючій; інтегративній; прогностичній; цілеорієнтовній, чи ціледосяжній, що характеризує її здатність до безпосереднього та опосередкованого (через ідеали) впливу на соціальну дійсність. Відповідно, правова ідеологія може бути визначена як сукупність правових ідей, теорій, поглядів і норм, що в концептуальному вимірі відображають, оцінюють та цілеорієнтують процес соціальних змін. Основним завданням правової ідеології є формування правової свідомості, правової культури окремих суб'єктів і суспільства в цілому, підвищення рівня їх правових знань.З огляду на зазначене можна з певністю стверджувати про необхідність визнання пріоритетності правової ідеології стосовно інших видів ідеології, її ключового значення у сучасному державно-правовому розвитку суспільства.

Список використаних джерел

1. Алексеев С.С.. Общая теория права: Курс в двух томах. - М.: Наука, 1981

2. Андросюк М. Гетьман Іван Мазепа як культурний діяч. -- К.: АТ Обереги, 1991.

3. Винниченко В. Из дневников // Дружба народов. -- 1989. -- № 12.

4. Гавриленко О.А.. Особливості правосвідомості громадян північно причорноморських держав античної доби // Часопис Київського університету права. - 2006. - № 1. - С. 30-35.

5. Гайдулін О.О.Система понять правової теорії держави: Монографія/О.О.Гайдулін. - К.:ППП,2003.

6.Зайчук О. В., Оніщенко Н. М.Теорія держави і права. Академічний курс. Підручник. Київ. Юрінком Інтер.2006

7. Михаила Грушевского // Государство и право. -- 1992. -- № 4. 8. Костомаров М. I. Книги буття українського народу. Дві руські народності // Історія філософії України: Хрестоматія. -- К.: Либідь, 1993.

9. Котюк В. О.: Основи держави і права. Навчальний посібник.-3-тє вид., доп. і перероб.

10. Литвинов В. Д. Исторические взгляды Станислава Ориховского // Человек и история в средневековой философской мысли русского, украинского и белорусского народов: Сб. науч. трудов. -- К.: Наук, думка, 1987.

11. Литвинов В. Д. Проблема государства в трудах Ст. Ориховского // Отечественная мысль эпохи средневековья: Сб. науч. трудов. -- К.: Наук, думка, 1987.

12. Скакун. О.Ф. Теорія держави і права. - Х.: Консум, 2001

13. Теорія держави і права: Підручник / С.Л. Лисенков, А.М. Колодій, О.Д. Тихомиров, В.С. Ковальський; За ред. С.Л. Лисенкова. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - 448 с.

14. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / За ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 688 с.

15. Теоретичні та практичні проблеми правового забезпечення соціально-економічного та політичного розвитку суспільства і держави: Монографія / В.Ф. Опришко, Ф.П. Шульженко, О.О. Гайдулін та ін.; За заг. ред. В.Ф. Опришка, Ф.П. Шульженка. - К.:КНЕУ,2006. - 702 с.

16. Шульженко Ф.П. Держава і право в суспільно-політичній думці України: основні етапи розвитку. -- К., 1995.

Размещено на Allbest.ru

...