Пiдстави набуття громадянства України

Размещено на http://www.allbest.ru/

15

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

Тема

Пiдстави набуття громадянства України

м. Харків-2012

План

громадянство українське

Вступ

1. Загальні поняття про громадянство

2. Принципи громадянства України

3. Пiдстави набуття громадянства в України

4. Державні органи, які вирішують питання громадянства в Україні

Список використаної літератури

Вступ

Важливим структурним елементом правового статусу особи є громадянство.

Громадянство створює єдині взаємні права та обов'язки для людини і держави. Саме з ним пов'язані найсуттєвіші наслідки для обох сторін - обсяг прав, обов'язків і відповідальності держави та громадянина. Система конституційно-правових норм, що регулюють питання громадянства складає головний конституційно-правовий інститут - інститут громадянства. Джерелами цього інституту є:

1. Конституція України.

2. Закон України «Про громадянство України».

3. Чинні міжнародні договори України з питань громадянства.

4. Підзаконні акти.

Норми цих актів, виходячи з визнання права на громадянство, як природного права людини, закріплюють принципи громадянства та регламентують порядок набуття і припинення громадянства, повноваження органів державної влади та інших організацій, які беруть участь 'у вирішенні питань громадянства та порядок їх вирішення.

1. Загальні поняття про громадянство

Громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.

Громадянин України - це особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України. Ознаками громадянства як певного зв'язку особи з державою є: 1) Правовий характер; 2) Необмеженість у просторі та часі; 3) Максимальний характер взаємних прав та обов'язків Цей зв'язок знаходить своє виявлення у поширенні на відповідну особу суверенної влади держави незалежно від місця її проживання - на території держави чи за її межами.[1,с.2,25 ]

Сучасне поняття громадянства історично пов'язане з французькою революцією XVIII ст. Політико-правова концепція «вільного громадянина» прислужилася обґрунтуванню ліквідації феодального ладу, розвитку нових політичних та економічних відносин. Ця концепція заступила категорію підданства, яка за часів феодалізму позначала васальні відносини залежності окремого індивіда від держави, персоніфікованої в особі монарха. Громадянство є засобом інституціоналізації принципів взаємовідносин держави і особи. Стан громадянства створює взаємні права і обов'язки. Держава поширює свою владу на громадянина як на своїй території, так і поза її межами, і може вимагати від нього виконання певних дій. Водночас громадянин може претендувати на захист своїх законних інтересів з боку держави або на їх захист від протизаконних дій самих державних органів. Тільки на основі громадянства особа наділяється всією повнотою конституційних прав і свобод.

Характеризуючи поняття громадянства, слід також вказати на сталість відповідного правового зв'язку, що виникає між особою і державою. Така сталість існує у просторі і в часі. У просторі вона насамперед виявляється в тому, що стан громадянства зберігається за особою і в разі виїзду її за кордон. Разом з тим деякі зумовлені цим станом права і обов'язки особи під час її перебування за кордоном фактично не реалізуються. Це не означає, однак, що особа втратила такі права. Окремі ж права та обов'язки особи реалізуються саме під час її перебування за кордоном.

Особа, зв'язана державною належністю, політичне підвладна відповідній державі і має право на міжнародно-правовий захист з її боку. Але якщо ця особа не є громадянином, держава не зобов'язана гарантувати їй права і свободи у повному обсязі [2,с.734 ]

2. Принципи громадянства України

Принципи громадянства України -- це висхідні засади, керівні ідеї, в яких відображається характер та сутність українського громадянства; вони являють собою певні закономірності, які дістали наукове усвідомлення, закріплюються в Конституції та чинному законодавстві України і становлять своєрідну систему, яка зв'язує воєдино різноманітні сторони громадянства України. Більшість авторів єдині в тому, що принципи громадянства не розрізнені, всі вони у своїй сукупності становлять певну систему. Щодо визначення цієї системи не існує єдиної точки зору. Різні автори по-різному класифікують принципи громадянства і відповідно утворюють різні групи принципів за різними кваліфікуючими ознаками.

Громадянство в Україні базується за принципами: 1)єдиного громадянства України; 2)запобігання виникненню випадків безгромадянства; 3)неприпустимості позбавлення громадянина України громадянства; 4)неможливості автоматичногонабуття й втрати громадянства; 5)рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку й години набуття ними громадянства України; 6)збереження громадянства незалежно від місця проживання громадянина України; 7)визнання права громадянина на зміну громадянства; 8)захисту й піклування про громадян України, що перебувають за межами України; 9)невидачі громадян України іноземній державі [4, с.44 ].

Принцип єдиного громадянства,закріплений в ст. 4 Конституції України й у ст. 2 Закону «Прогромадянство України»,означає, що виключається можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць, у тому числі громадянства Автономної Республіки Крим. Законодавство України недопускає існування подвійного громадянства в нашій державі. Сутність цого принципу полягає до того, що громадянин України неможе одночасно мати громадянство і ншої держави. Це конституційне положення спрямоване на забезпечення єдиного правового статусу для всіх громадян України таоднакового правового зв'язку шкірного громадянина із Державою. Не лише безгромадянство, а і подвійне громадянство є негативним явищем. Усвітовій практиці в результаті колізій правових норм, що врегульовують запитання громадянства,можуть виникнути ситуації, коли одна і та ж особа визнається громадянином кількох держав.

Принцип запобігання виникненню випадків безгромадянства, закріплений у ст. 2 Закону «Про громадянство України»,означає недопустимість втрати громадянином України громадянства внаслідок колізій законодавства України з законодавством інших держав,громадянство яких бажає придбати громадянин України. Тому згідно із п. 2 ст. 9 закону особини, котрі є іноземцями,мають взятии зобов'язання припинити іноземне громадянство й подати документ про це,виданий уповноваженими органами відповідної держави, до органу, що прийняв документи про прийняття її до громадянства України,протягом року із моменту прийняття їхнього громадянства України.

Принцип недопустимості позбавлення громадянства громадянина України має особливе значення. Він закріплений у Конституції України (частина перша ст. 25), у Законі «Про громадянство України» (п. З ст. 2) й відповідає світовим стандартам,зокрема ст. 15 Загальної декларації прав людини .У Декларації встановлено: «Ніхто неможе бути безпідставно позбавлений громадянства чи права змінити своє громадянство». У радянські часи позбавлення громадянства широко застосовувалося як форма боротьби із інакомислячими, як своєрідна форма репресії [2].

Принцип неможливості автоматичного набуття й втрати громадянства закріплений у п. 5 ст. 2 Закону «Про громадянство України». У ньому встановлюється, що громадянство в Україні ґрунтується на принципі неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства, шляхом укладення шлюбу із громадянином України чи набуття громадянства України його дружиною (чоловіком) та автоматичного припинення громадянства України одним із подружжя у результаті припинення шлюбу чи припинення громадянства України іншим із подружжя. [5, с.99]

Принцип рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку й години набуття ними громадянства України,закріплений у п. 6 ст. 2 Закону «Прогромадянство України»,означає, що кожний громадянин України володіє однаковими правами, свободами йобов'язками незалежно від підстав набуття громадянства. Немає значення година його набуття. Ця норма випливає із частини першої ст. 24Конституції України, яка закріплює основоположний принцип конституційного ладу України й світового конституціоналізму:громадяни мають рівні конституційні права й свободи тає рівними перед законом. Принцип рівності громадянства передбачає необхідність застосування однакових стандартів, прав, свобод й обовязків для всіх громадян України, незалежно відбудь-яких ознак й обставин, у томучислі години придбання громадянства.

Принцип збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України,закріплений у п. 7 ст. 2 Закону «Прогромадянство України»,означає, що виїзд громадянина за межі територї держави не означає втрати ним громадянства.Згідно із Законом «Прогромадянство України» від 16 апреля 1997 р.однією з підстав втрати громадянства було б те, що особа, котра перебуває за межами України, стала без поважних причин на консульський облік у термін 7 років.Сьогодні такої підстави для втрати громадянства немає [6, с.74].

Принцип визнання права громадянина назміну громадянства,закріплений у п. 4 ст. 2 Закону «Прогромадянство України»,означає, що громадянин має право вільно, без особливих перепон,змінити своє громадянство в порядку,встановленому законодавством. У частині першій ст. 25 Конституції України закріплено: «Громадянин України не може бути позбавлений громадянства й права змінити громадянство».

Принцип захисту й піклування про громадян України, що перебувають за межами України,закріплений участині третій ст. 25 Конституції в положенні: «Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, котрі перебувають за її межами». Це зобов'язує дипломатичні представництва й консульські установи України, посадових осіб вживати необхiдних заходів для забезпечення прав українських громадян, котрі перебувають за кордоном, користуватися в повному обсязі правами, наданими законодавством країни перебування, міжнародними договорами, учасниками яких є Україна й держави перебування громадянина.

Принцип невидачі громадян України іноземній державі випливає з положення частини другої ст. 25 Конституції про те, що: «Громадянин України не може бути вигнаний за межі України чи виданий іншій державі». З цього принципу є винятки, котрі випливають з міжнародних зобов'язань України. Обмеження щодо невидачі Державою своїх громадян іншим державам містяться у нормах кримінального права. Відповідно, громадянин України, який учинив злочин за межами України, підлягає кримінальній відповідальності за Кримінальним кодексом України. Але це не означає, що цей громадянин не може бути притягнутий до відповідальності за місцем учинення злочину,тобто за кордоном.[5, с.110 ]

3. Пiдстави набуття громадянства в України

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про громадянство України" громадянство України набувається:

- за народженням. Закон передбачає різні варіанти набуття громадянства за народженням: від батьків -- громадян України; коли дитина народжена за межами України, тощо. Визначається, що особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, вважається громадянином України з моменту народження. [3,с.161 ]

- за територіальним походженням;

- внаслідок поновлення у громадянстві;

- внаслідок усиновлення;

- внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування;

- внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;

- у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;

- внаслідок встановлення батьківства. Відповідно до ст. 27 Закону, зміну громадянства дітей віком від 16 до 18 років у разі усиновлення, може відбуватись лише за згодою самих дітей. Заява дитини щодо зміни її громадянства має бути викладена у письмовій формі й нотаріально засвідчена. Порядок оформлення документів із питань громадянства визначається з статтею 34 Закону «Про громадянство».

- за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України. Такими підставами можуть бути, наприклад, оптація (вільний вибір громадянства тієї чи іншої держави в зв'язку з переходом частини території від однієї держави до іншої або проголошенням частини території колишньої держави новою незалежною державою) або трансферт (перехід частини території супроводжується зміною громадянства без права вибору).

Громадянство дитини може змінюватись в наслідок набуття її батьками громадянства України чи у зв'язку із виходом їх з громадянства України. Ці запитання регулюються статтею 21 Закону,відповідно до якої уразі зміни громадянства батьків,внаслідок якої обоє стають громадянами України чи обоє виходять із громадянства України,відповідно змінюється громадянство їхніх дітей.

У тому випадку, коли відомий лише один з батьків дитини, то в разі зміни громадянства цієї особини відповідно змінюється громадянство дитини. Метою цієї норми Закону є прагнення забезпечити однакове громадянство для всіх членів сім'ї. Але слід враховувати, що у зазначеному порядку вирішується запитання щодо громадянства лише тих дітей, котрі не досягли16-річного віку. Зміна громадянства дітей у віці від 16 до 18 років відбувається у іншому порядку [6,с.93 ]

Заслуговує на увагу специфіка набуття громадянства за територіальним походженням.

Найбільш поширеним способом набуття громадянства вважається так зване укорінення або набуття громадянства в порядку натуралізації, тобто надання органами державної влади громадянства особі, яка про це просить. При цьому, прийняття до громадянства даної країни тягне за собою втрату громадянства, набутого за народженням. Це стосується трьох категорій осіб: громадян іноземних держав, осіб без громадянства і осіб з невизначеним громадянством.

Умовами прийняття до громадянства України є:

- визнання і додержання Конституції України та законів України;

- зобов'язання припинити іноземне громадянство або не перебування в іноземному громадянстві (для осіб, які були громадянами держав, міжнародні договори України з якими дозволяють особам звертатися для набуття громадянства України за умови, якщо доведуть, що вони не є громадянами іншої договірної сторони);

- зобов'язання припинити іноземне громадянство, підставою якого є письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство іншої держави і протягом одного року з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства іншої держави до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України [7,с.39.]

Особи, які є іноземцями, мають взяти зобов'язання припинити іноземне громадянство і подати про це документ, виданий уповноваженими органами відповідної держави, до органу, що прийняв документи про прийняття їх до громадянства України, протягом року з моменту прийняття їх до громадянства України.

Якщо особа, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від неї причин не може його отримати або їй надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, вона подає декларацію про відмову від іноземного громадянства. Це правило не поширюється на осіб, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими дозволяють особам звертатися для набуття громадянства України за умови, якщо доведуть, що вони не є громадянами іншої договірної сторони.

Наступна вимога до осіб, які бажають отримати громадянство -- постійне проживання у країні на законних підставах протягом останніх 5 років.

Безперервне проживання на території України -- це проживання особи в Україні, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік -- 180 днів. Не є порушенням вимоги про безперервне проживання виїзд особи за кордон у службове відрядження, на навчання, у відпустку, на лікування за рекомендацією відповідного медичного закладу або зміна особою місця проживання на території України.

Ця умова не поширюється на особу, яка перебуває у шлюбі з громадянином України понад 2 роки та постійно проживає в Україні на законних підставах, і на особу, яка постійно проживає в Україні на законних підставах та перебувала з громадянином України понад 2 роки у шлюбі, який припинився внаслідок його смерті.

Для осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, термін безперервного проживання на законних підставах на території України встановлюється на 3 роки з моменту надання їм статусу біженця в Україні чи притулку в Україні, а для осіб, які в'їхали в Україну особами без громадянства, -- на 3 роки з моменту одержання дозволу на проживання в Україні.

У громадянстві України не поновлюються особи, які втратили громадянство внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів.

Датою набуття громадянства України є дата реєстрації набуття особою громадянства України.

Особа, яка набула громадянство України і подала декларацію про відмову від іноземного громадянства, зобов'язується повернути паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави.

Закон України "Про громадянство України" також докладно регламентує порядок набуття дітьми громадянства України внаслідок усиновлення (ст. 11); набуття громадянства внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування (ст. 12); особою, визнаною судом недієздатною, внаслідок встановлення над нею опіки громадянина України (ст. 13); набуття громадянства України дитиною у зв'язку з перебуванням у громадянстві України її батьків чи одного з них (ст. 14); набуття громадянства дитиною внаслідок встановлення батьківства (ст. 15).

Передбачається також, що набуття громадянства України дітьми віком від 15 до 18 років може відбуватися лише за їхньою згодою (ст. 16 Закону).

4.Державні органи, які вирішують питання громадянства в Україні

Згідно з Законом України "Про громадянство України" визначаються повноваження у вирішенні питань громадянства, які здійснюють Президент України, Комітет при Президентові України з питань громадянства, Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань громадянства та підпорядковані йому органи, Міністерство закордонних справ України, дипломатичні представництва та консульські установи України .[3,с. 161]

Повноваження Президента України. Президент України: -- приймає рішення і видає укази відповідно до Конституції і Закону України "Про громадянство України" про прийняття до громадянства України і про припинення громадянства України;

- визначає порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства та виконання прийнятих рішень;

- затверджує Положення про Комісію при Президентові України з питань громадянства.

Повноваження Комісії при Президентові України з питань громадянства. Комісія при Президентові України з питань громадянства:

- розглядає заяви про прийняття до громадянства України, вихід з громадянства України та подання про втрату громадянства України і вносить пропозиції Президенту України щодо задоволення цих заяв та подань;

- повертає документи про прийняття до громадянства України чи про вихід з громадянства України уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань громадянства або Міністерству закордонних справ України для їх оформлення відповідно до вимог чинного законодавства України;

- контролює виконання рішень, прийнятих Президентом України з питань громадянства.

Повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства та підпорядкованих йому органів. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань громадянства і підпорядковані йому органи:

- приймають заяви разом з необхідними документами щодо прийняття до громадянства України та виходу з громадянства України, перевіряють правильність їх оформлення, відсутність підстав, за наявності яких особа не приймається до громадянства України, а також підстав, за наявності яких не допускається вихід з громадянства України, і разом зі своїм висновком надсилають на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства;

- готують подання про втрату особами громадянства України і разом з необхідними документами надсилають на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства;

- приймають рішення про оформлення набуття громадянства України;

- скасовують прийняті ними рішення про оформлення набуття громадянства України;

- виконують рішення Президента України з питань громадянства;

- видають особам, які набули громадянство України, паспорти громадянина України, свідоцтва про належність до громадянства України (для осіб 5 віком до 16 років), тимчасові посвідчення громадянина України, проїзні документи дитини, довідки про припинення громадянства України;

- вилучають у осіб, громадянство України яких припинено, паспорти громадянина України, свідоцтва про належність до громадянства України, тимчасові посвідчення громадянина України, паспорти громадянина України для виїзду за кордон, проїзні документи дитини;

- ведуть облік осіб, які набули громадянство України та припинили громадянство України [8 с. 12-13]

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань громадянства один раз на півріччя інформує Комісію при Президентові України з питань громадянства про виконання рішень Президента України з питань громадянства.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань громадянства і підпорядковані йому органи здійснюють повноваження стосовно осіб, які проживають на території України.

Повноваження Міністерства закордонних справ України, дипломатичних представництв та консульських установ України. Міністерство закордонних справ України, дипломатичні представництва і консульські установи України здійснюють повноваження, передбачені щодо спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади стосовно осіб, які постійно проживають за кордоном.

Закон України "Про громадянство України" передбачає також оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб.

Рішення з питань громадянства, прийняті спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань громадянства, Міністерством закордонних справ України та їх органами можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку до суду.

Оскарженню підлягають також дії чи бездіяльність посадових і службових осіб, які порушують порядок та строки розгляду справ про громадянство і виконання рішень з питань громадянства; вони можуть бути оскаржені у судовому та адміністративному порядку.

Нарешті, особи, які постійно проживають за кордоном, оскаржують неправомірні дії чи бездіяльність посадових осіб дипломатичних представництв чи консульських установ України у встановленому законом порядку до суду.

Посадові і службові особи, які порушили цей Закон, несуть відповідальність у порядку, передбаченому законами України.

Список використаних джерел.

1. Конституція України

2.Конституційне право України: Погорілко В.Ф. - К.: Наукова думка. - 2002. - 734 с

3. Закон України “Про правовий статус іноземців” // ВВР - 1994 - №23 - с. 161.

4.Кравченко В.В.: Конституційне право України: Навчальний посібник.- До.:Атіка, 2004. - 512 с.

5.Фрицький О.Х. Конституційне право України:Підручник. - До.:ЮрінкомІнтер, 2008. - 536 с.

6.Тодика Ю.М. У конституційному праві України: галузь права, наука, навчальна дисципліна: Навчальний посібник.-- Харків: «Фоліо»: «Райдер»,-2008. - 190 с.

7.Годованець У.Ф. Конституційне право України:Конспектлекцій. --2-ге вид.,-- До.: МАУП, 2001. -- 216 с.

8.Громадянство України // Урядовий кур`єр - 2000. - №11. - с. 12-13. Земцов В.

Размещено на Allbest.ru