Система освіти в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

СИСТЕМА ОСВІТИ В УКРАЇНІ

Київ

2010

ПЛАН

Вступ

1. Дошкільна освіта в Україні

2. Загальна середня освіта в Україні

3. Вища освіта в Україні

Висновок

Список використаних джерел

ВСТУП

У своїй роботі я намагатимусь розглянути основні положення дошкільної, середньої та вищої освіти України. А саме, завдання, поділ на типи тощо. Тема роботи здалася мені дуже цікавою і місткою, до того ж вона дає змогу поглибити свої знання про устрій освіти в Україні. Саме тому я обрав цю тему, як тему свого реферату.

1. ДОШКІЛЬНА ОСВІТА В УКРАЇНІ

Дошкільна освіта є обов'язковою частиною освіти яка призначена для цілеспрямованого навчання і виховання. Вона забезпечує набуття таких важливих навичок і знань як основи арифметики, правопису, читання, суспільної поведінки. Це цілісний процес, спрямований на: забезпечення різнобічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб; формування у дитини дошкільного віку моральних норм, набуття нею життєвого соціального досвіду.

Функціонування дошкільної освіти України регламентоване такими законами як: Конституція України, закон України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», Конвенція ООН про права дитини. Дошкільна освіта повинна забезпечувати реалізацію прав дитини, закріплених законодавчими міжнародними документами, зокрема право на охорону здоров'я, право на освіту, право на участь в іграх, право на збереження своєї індивідуальності, право на захист від усіх форм фізичного, психічного насильства, приниження, зловживання, відсутності турботи чи недбалого і грубого поводження.

Дошкільна освіта в Україні реалізує свої обов'язки за допомогою створення спеціальних установ - дошкільних навчальних закладів, вони бувають 9 різних типів:

1. Дошкільний навчальний заклад (ясла) для дітей віком від двох місяців до трьох років, де забезпечуються догляд за ними, а також їх розвиток і виховання відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти;

2. Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) для дітей віком від двох місяців до шести (семи) років, де забезпечуються догляд за ними, розвиток, виховання і навчання відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти;

3. Дошкільний навчальний заклад (дитячий садок) для дітей віком від трьох до шести (семи) років, де забезпечуються їх розвиток, виховання і навчання відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти;

4. Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) компенсуючого типу для дітей віком від двох до семи (восьми) років, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації. Дошкільні навчальні заклади (ясла-садок) компенсуючого типу поділяються на спеціальні та санаторні;

5. Будинок дитини - дошкільний навчальний заклад системи охорони здоров'я для медико-соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також для дітей з вадами фізичного та (або) розумового розвитку від народження до трьох (для здорових дітей) та до чотирьох (для хворих дітей) років;

6. Дошкільний навчальний заклад (дитячий будинок) інтернатного типу забезпечує розвиток, виховання, навчання та соціальну адаптацію дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дошкільного та шкільного віку, які перебувають у родинних стосунках та утримуються за рахунок держави;

7. Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) сімейного типу для дітей віком від двох місяців до шести (семи) років, які перебувають в родинних стосунках і де забезпечуються їх догляд, розвиток, виховання і навчання відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти;

8. Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу для дітей віком від двох місяців до шести (семи) років, у складі якого можуть бути групи загального розвитку, компенсуючого типу, сімейні, прогулянкові, в яких забезпечується дошкільна освіта з урахуванням стану здоров'я дітей, їх розумового, психологічного, фізичного розвитку;

9. Дошкільний навчальний заклад (центр розвитку дитини), в якому забезпечуються фізичний, розумовий і психологічний розвиток, корекція психологічного і фізичного розвитку, оздоровлення дітей, які відвідують інші навчальні заклади чи виховуються вдома [1, розділ 2, стаття 12]. Така велика кількість різноманітних дошкільних навчальних закладів зумовлена намаганням забезпечити комфортним навчанням усіх дітей, зважаючи на їх потреби.

Управління системою дошкільної забезпечується такими органами як:

1. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі освіти і науки;

2. Інші центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані дошкільні навчальні заклади;

3. Рада міністрів Автономної Республіки Крим;

4. Обласні, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації та підпорядковані їм органи управління, у сфері управління яких перебувають дошкільні навчальні заклади;

5. Органи місцевого самоврядування[1, розділ 3, стаття 17]. Робота цих органів заключається у координуванні дій дошкільних навчальних закладів, розроблення учбових планів,плануванні свят, відвідування шкіл і таке інше. До того ж ці органи визначають професіограмму вихователів, визначають зарплатню.

Цілком зрозуміло що основою дошкільною освіти все ж таки є учасники дошкільної освіти. А саме:

1. Діти дошкільного віку;

2. Директори (завідуючі), заступники директора (завідуючого) з навчально-виховної (виховної) роботи, вихователі-методисти, вихователі, старші вихователі, вчителі (усіх спеціальностей), вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи, соціальні педагоги, інструктори з праці, інструктори з фізкультури, інструктори слухового кабінету, музичні керівники, керівники гуртків, студій, секцій, інших форм гурткової роботи та інші спеціалісти;

3. Помічники вихователів та няні у будинках дитини, яслах та яслах-садках;

4. Медичні працівники;

5. Батьки або особи, які їх замінюють;

6. Батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу;

7. Фізичні особи, які надають освітні послуги у сфері дошкільної освіти за наявності ліцензії [1, розділ 6, стаття 27].

Основні проблеми дошкільної освіти в Україні: Основною проблемою можна назвати недофінансування галузі дошкільної освіти взагалі. На даний момент держава не може закупити нові меблі, підручники і таке інше. Ще однією проблемою що витікає з проблеми недофінансування є неможливість держави забезпечити гідний рівень заробітної плати, через це скорочується кількість людей яка обирає своєю професією дошкільну освіту. На даний час і так дуже мало професійних кадрів у галузі дошкільної освіти, на жаль у держави на сьогоднішній момент не має можливості фінансувати дошкільну освіту.

Ще однією архіважливою проблемою є дуже мала кількість дошкільних навчальних закладів, особливо в сільській місцевості.

2. ЗАГАЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА В УКРАЇНІ

Загальна середня освіта так само як і дошкільна освіта є обов'язковою основною складовою безперервної освіти. І одночасно, це друга сходинка освіти. Загальна середня освіта - цілеспрямований процес оволодіння систематизованими знаннями про природу, людину, суспільство, культуру та виробництво засобами пізнавальної і практичної діяльності, результатом якого є інтелектуальний, соціальний і фізичний розвиток особистості, що є основою для подальшої освіти і трудової діяльності.

Загальна освіта надає фундаментальні знання з усіх перерахованих вище дисциплін, до того ж середня освіта є основою для вищої освіти бо усі предмети, які викладаються у ВНЗ базуються на предметах, які викладаються у школі. Загальна середня освіта спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості шляхом навчання та виховання, які грунтуються на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання, на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави [2, розділ 1, стаття 3].

Систему загальної середньої освіти становлять: загальноосвітні навчальні заклади всіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, навчально-виробничі комбінати, позашкільні заклади, науково-методичні установи та органи управління системою загальної середньої освіти, а також професійно-технічні та вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації, що надають повну загальну середню освіту [2, розділ 1, стаття 4].

Основними завданнями загальної середньої освіти можна вважати:

1. Виховання законослухняного громадянина України;

2. Формування особистості учня , допомога у розвитку його здібностей, розкритті обдарувань, розширення наукового світогляду;

3. Виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, підготовка учнів до подальшої освіти або трудової діяльності;

4. Виховання в учнів поваги до Батьківщини, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов'язків людини і громадянина;

5. Реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

6. Виховання шанобливого ставлення до Батьківщини , поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей Українського народу та інших народів і націй;

7. Виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів [2, розділ 1, стаття 5]. Функції виконуються завдяки створенню Загальноосвітніх навчальних закладів.

Загальноосвітнім навчальним закладом можна вважати:

1.Загальноосвітній навчальний заклад - навчальний заклад, що забезпечує реалізацію права громадян на загальну середню освіту. Загальноосвітній навчальний заклад, заснований на приватній формі власності, здійснює свою діяльність за наявності ліцензії, виданої в установленому законодавством України порядку.

2. Загальноосвітній навчальний заклад, що здійснює інноваційну діяльність, може мати статус експериментального. Статус експериментального не змінює підпорядкування, тип і форму власності загальноосвітнього навчального закладу. Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад затверджується Міністерством освіти України [2, розділ 2, стаття 8].

Так само як і в дошкільній освіті заклади поділяються на типи залежно від потреб дітей які там навчаються. Усього виділяють 10 основних типів навчальних закладів і 4 додаткових. Основні:

1. Школа I-III ступенів;

2. Спеціалізована школа (школа-інтернат) I-III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів;

3. Гімназія (гімназія-інтернат) - навчальний заклад II-III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю;

4. Колегіум (колегіум-інтернат) - навчальний заклад II-III ступенів філологічно-філософського та (або) культурно-естетичного профілю;

5. Ліцей (ліцей-інтернат) - навчальний заклад III ступеня з профільним навчанням та допрофесійною підготовкою (може надавати освітні послуги II ступеня, починаючи з 8 класу);

6. Школа-інтернат I-III ступенів - навчальний заклад з частковим або повним утриманням за рахунок держави дітей, які потребують соціальної допомоги;

7. Спеціальна школа (школа-інтернат) I-III ступенів - навчальний заклад для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;

8. Санаторна школа (школа-інтернат) I-III ступенів - навчальний заклад з відповідним профілем для дітей, які потребують тривалого лікування;

9. Школа соціальної реабілітації - навчальний заклад для дітей, які потребують особливих умов виховання (створюється окремо для хлопців і дівчат);

10. Вечірня (змінна) школа II-III ступенів - навчальний заклад для громадян, які не мають можливості навчатися у школах з денною формою навчання;

Додаткові:

1. Позашкільний навчально-виховний заклад - навчальний заклад для виховання дітей та задоволення їх потреб у додатковій освіті за інтересами (науковими, технічними, художньо-естетичними, спортивними тощо);

2. Міжшкільний навчально-виробничий комбінат - навчальний заклад для забезпечення потреб учнів загальноосвітніх навчальних закладів у профорієнтаційній, допрофесійній, професійній підготовці;

3. Професійно-технічний навчальний заклад - навчальний заклад для забезпечення потреб громадян у професійно-технічній і повній загальній середній освіті;

4. Вищий навчальний заклад I-II рівнів акредитації - навчальний заклад для задоволення потреб громадян за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста і бакалавра з одночасним завершенням здобуття повної загальної середньої освіти [2, розділ 2, стаття 9].

3. СИСТЕМА ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

Вища освіта - рівень освіти, який здобувається особою у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, системного та цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання, який грунтується на повній загальній середній освіті й завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації; Зміст вищої освіти - обумовлена цілями та потребами суспільства система знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних і громадянських якостей, що має бути сформована в процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку суспільства, науки, техніки, технологій, культури та мистецтва. Кількість бюджетних місць обумовлюється державним замовлення [3, розділ 1, стаття 1].

Вища освіта має 4 освітні рівні. Це:

1. Неповна вища освіта - освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і достатніми для здобуття нею кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста.

2. Базова вища освіта - освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра.

3. Повна вища освіта - освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра.

4. Вищу освіту мають особи, які завершили навчання у вищих навчальних закладах, успішно пройшли державну атестацію відповідно до стандартів вищої освіти і отримали відповідний документ про вищу освіту державного зразка [3, розділ 2, стаття 7].

Вищий навчальний заклад - освітній, освітньо-науковий заклад, який заснований і діє відповідно до законодавства про освіту, реалізує відповідно до наданої ліцензії освітньо-професійні програми вищої освіти за певними освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку осіб відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимог у галузі вищої освіти, а також здійснює наукову та науково-технічну діяльність [3, розділ 1, стаття 1].

На території України за розподілом по типу власності існує 4 типи навчальних закладів:

1. Вищий навчальний заклад державної форми власності - вищий навчальний заклад, заснований державою, що фінансується з державного бюджету і підпорядковується відповідному центральному органу виконавчої влади;

2. Вищий навчальний заклад, що перебуває у власності Автономної Республіки Крим, - вищий навчальний заклад, заснований органами влади Автономної Республіки Крим, що фінансується з бюджету Автономної Республіки Крим і підпорядкований органам влади Автономної Республіки Крим;

3. Вищий навчальний заклад комунальної форми власності - вищий навчальний заклад, заснований місцевими органами влади, що фінансується з місцевого бюджету і підпорядкований місцевим органам влади;

4. Вищий навчальний заклад приватної форми власності - вищий навчальний заклад, заснований на приватній власності і підпорядкований власнику (власникам); Незалежно від типу власності, виконувані функції - ідентичні. Також від типу власності не залежить рівень акредитації ВНЗ.

Освітньо-кваліфікаційні рівні:

1.Молодший спеціаліст - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

2.Бакалавр - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні і спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об'єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

3.Спеціаліст - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

4. Магістр - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності [3, розділ 2, стаття 8].

освіта україна держава навчальний

ВИСНОВОК

Я розглянув основні положення дошкільної, загальної середньої, та вищої освіти в України. Визначив поділ навчальних закладів за категоріями, визначив основні завдання дошкільної, загальної середньої, та вищої освіти в України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1) Закон України «Про дошкільну освіту»

2) Закон України «Про загальну середню освіту»

3) Закон України «Про вищу освіту»

Размещено на Allbest.ru