Конституційно-правовий статус Президента Греції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Одеська юридична академія»

Інституту прокуратури і слідства

Конституційно-правовий статус Президента Греції

президент парламент повноваження відповідальність

ЛОПУГА ОКСАНА ВАСИЛІВНА

Студентка 2 курсу, 3 потоку, 3 групи

У сучасних умовах типовим главою держави з республіканською формою правління є президент. Інститут президентства представляє собою невід'ємний елемент політичної системи. Греція характеризується своїми специфічними особливостями, своїм різновидом республіканської форми правління, і дивлячись на це відносно якісно-різними будуть статус та повноваження президента в цій державі.

Метою наукової роботи було докладно охарактеризувати конституційно-правовий статус Президента Греції, встановити його значення для демократичної держави. Чи необхідний інститут президентства в наш час чи ні? З'ясувати проблематику даного питання.

Актуальність даної теми обумовлена як певною новизною інституту президентства для Греції, що переживає можна сказати ще період свого становлення, так і особливим місцем Президента в системі державних органів будь-якої країни. Аналіз президентської влади дозволяє виявити сильні і слабкі риси інституту президентства, а отриманні знання застосовувати на практиці.

Після встановлення в Греції громадянського правління 17 листопада 1975 р. в результаті падіння диктатури полковників була прийнята Конституція, а на загальнонаціональному референдумі, 8 грудня 1975 р., 69,2% виборців висловилися за остаточну ліквідацію монархії.

Стаття 26 Конституції Греції встановлює, що виконавчі функції в республіці здійснюються Президентом Республіки та Урядом.

Президент Республіки є регулятором державного ладу. Уряд Греції визначає загальну політику країни і керує нею згідно з приписами Конституції і законів. Президент Республіки не має іншої компетенції, крім прямо дорученої йому Конституцією та супутніми їй законами. Важлива роль у діяльності держави відводиться Президенту Республіки. Ним може бути обраний грецький громадянин, який має громадянство не менше п'яти років, досяг 40-річного віку і володіє правом обирати. Його батько повинен бути греком. Президент Республіки обирається Парламентом шляхом відкритого голосування строком на п'ять років. Обраним на цей пост вважається претендент, який одержав більшість в 2/3 голосів від загальної кількості депутатів. Переобрання Президента Республіки можливо тільки один раз. Посада Президента Республіки несумісна ні з якою іншою посадою або видом діяльності. Конституція наділяє Президента Республіки широким колом повноважень. Він представляє державу в міжнародних відносинах, оголошує війну, укладає договори про світ, про вступ до спілки, про економічне співробітництво з іншими державами та участі в міжнародних організаціях та союзах. Про свої рішення з усіх цих питань Президент інформує Парламент. Для набуття чинності актів, що видаються Президентом із зазначених питань, потрібно їх контрасигнація відповідним міністром, а також опублікування цих актів у Урядової газеті.

До компетенції Президента Республіки належить призначення Прем'єр-міністра, а за його пропозицією - призначення та звільнення інших членів Ради міністрів і заступників міністрів. Він звільняє від обов'язків Раду міністрів, якщо він подав у відставку або якщо Парламент висловив йому недовіру. Ряд повноважень Президента стосується діяльності Парламенту. Парламент Греції збирається щороку в перший понеділок жовтня на чергову сесію, тривалість якої в цілому не повинна бути менше п'яти місяців в році. Президент Республіки може скликати Парламент на його звичайну сесію раніше, ніж у жовтні, а також на надзвичайну сесію, коли вважатиме це за потрібне. Крім того, Президент має право лише один раз відкласти проведення парламентської сесії: або відтермінувавши її відкриття, або перервавши її роботу. Тимчасове призупинення роботи сесії Парламенту Президентом Республіки не може тривати більше 30 днів.

Президент також має право розпустити Парламент. При цьому Конституція суворо визначає ті обставини, при наявності яких він може цим правом скористатися:

1) коли два склади Уряду подали у відставку або їм було висловлено недовіру Парламентом;

2) коли Уряд, що користується довірою Парламенту, запропонував Президенту розпустити Парламент.

Пропозицію, що вказана в останньому випадку, Уряд зможе виконати лише в тому випадку, якщо Парламенту належить ухвалити рішення, яке є життєво-важливим для грецького народу питання. Розпуск Парламенту в цьому випадку переслідує мету - провести нові вибори, щоб народ новим голосуванням висловив Парламенту свою довіру, необхідну для вирішення даного питання. Президент Республіки зобов'язаний опублікувати прийняті Парламентом закони в місячний термін з моменту їх прийняття, однак він може протягом цього часу повернути в Парламент законопроект, виклавши мотиви повернення. Рішення щодо повернення Президентом законопроекту Парламент приймає на пленарному засіданні. Якщо Парламент знову прийме даний законопроект абсолютною більшістю голосів депутатів, він стає законом і Президент зобов'язаний опублікувати його протягом 10 днів з моменту його вторинного прийняття Парламентом. Президент Республіки видає необхідні декрети на виконання законів; він ні в якому разі не може відкласти їх виконання або зробити для когось виняток у відношенні їх виконання. За пропозицією компетентного міністра допускається видання регулюючих декретів на основі наданих законом особливих повноважень і в рамках цих повноважень. Надання іншим адміністративним органам повноважень видавати регулюючі акти допускається з метою вирішення питань спеціального змісту, місцевого значення, технічного або детального характеру.

Президент Республіки також уповноважений: звертатися за згодою уряду з посланнями до народу; оголошувати за рішенням Парламенту референдум; очолювати збройні сили країни; призначати і звільняти державних службовців відповідно до закону; нагороджувати орденами. Згідно з Конституцією, Президент Республіки не несе відповідальності за дії, вчинені ним при виконанні своїх обов'язків, крім випадків, коли мова йде про державну зраду або навмисному порушенні Конституції. За протиправні дії, не пов'язані з виконанням Президентом його обов'язків, переслідування Президента відкладається до закінчення терміну його повноважень.

Слід зазначити, що зміни, внесені до Конституції в березні 1986 р., торкнулися главу, яка присвячена Президенту Республіки. Так, було ліквідовано Раду Республіки, яку раніше створював Президент. Крім того, Президент був позбавлений права: розпускати Парламент з тієї причини, якщо він вважає, що діяльність Парламенту перебуває в протиріччі з громадською думкою; призначати референдум; видавати декрети про амністію засуджених осіб за політичні злочини; оголошувати стан облоги, якщо Парламент знаходиться на сесії або може бути скликаний на сесію. Уряд складається з кабінету, в який входять прем'єр-міністр, міністри, додаткові міністри та міністри без портфеля. Кабінет, об'єднаний заступниками міністра, є колективно відповідальним за загальну політику уряду, який, у свою чергу, встановлюють загальну політику країни у відповідності зі строками Конституції і закону.

Як було сказано вище, стаття 37 встановлює, що Президент Республіки призначає Прем'єр-міністра, і за його пропозицією призначає і звільняє інших членів Уряду і заступників міністрів.

Прем'єр-міністром призначається лідер партії, що розташовує абсолютною більшістю місць в Парламенті. Якщо жодна з партій не має в своєму розпорядженні абсолютною більшістю місць в Парламенті, Президент Республіки доручає лідеру партії, що володіє відносною більшістю місць, вивчити можливість формування Уряду, що користується довірою Парламенту. У разі невдачі Президент Республіки доручає таку ж місію лідеру партії, що займає за кількістю депутатів друге місце в Парламенті, а якщо і ця спроба виявиться безуспішною - лідеру третьою за чисельністю місць у Парламенті партії. Кожен пробний мандат має силу протягом трьох днів. Якщо пробні мандати не дадуть результату, Президент Республіки скликає лідерів партій і, переконавшись у неможливості сформування Уряду, що користується довірою Парламенту, доручає формування Уряду з представників усіх парламентських партій з метою проведення нових загальних виборів; у разі ж невдачі і цієї спроби - покладає місію формування Уряди широкого згоди з тією ж метою на голови або Державної ради, або Ареопагу, або Контрольної ради і розпускає Парламент. У випадках, що стосуються покладання місії формування Уряду або надання лідеру політичної партії пробного мандата згідно з положеннями попередніх пунктів, якщо партія не має лідера або представника або якщо її лідер чи представник не є депутатами, Президент Республіки доручає зазначений мандат особі, запропонованому парламентською групою партії . Пропозиція щодо надання мандату висувається протягом трьох днів. Перед кожним наданням мандату голова Парламенту або особа, яка його заміщає, інформує Президента Республіки про розподіл місць в Парламенті між політичними партіями. При наданні пробних мандатів, у разі якщо партії мають рівну кількість депутатських місць, перевага віддається партії, що отримала в ході виборів більшу кількість голосів. У вище вказаних випадках пробний мандат не надається більш ніж чотирьом політичним партіям. Стаття 38 встановлює, що Президент Республіки звільняє Уряд від його обов'язків, якщо він подає у відставку або якщо Парламент висловив йому вотум недовіри. У разі відставки або смерті Прем'єр-міністра Президент Республіки призначає Прем'єр-міністром особу, що запропонована парламентською фракцією партії, до якої належав змінюваний глава Уряду; пропозицію про висунення кандидатури на пост Прем'єр-міністра вноситься не пізніше ніж протягом трьох днів. До призначення нового Прем'єр-міністра обов'язки глави Уряду виконує перший по черзі заступник Прем'єр-міністра або міністр.

Проаналізувавши вище сказане, можна дійти висновку, що президентська влади переконливо свідчить про важливість цього інституту в тих чи інших політичних системах. У порівнянні з усіма іншими вищими посадовими особами Президент наділений особливим статусом, повноваженнями і відповідальністю. Його прерогативи дозволяють Президенту Республіки грати важливу роль в суспільно-політичному житті. Інститут президентства в Греції відкрив новий етап у розвитку грецької державності і свідчив про сприйняття державно-політичних засад демократичних країн. Греція як парламентарна республіка наділяє президента статусом "першого громадянина", що має високий моральний авторитет. Він представляє свою країну в багатьох офіційних актах державної влади, а також відповідальний за збереження законності, злагоди і стабільності в суспільстві. Пост президента є основоположним, але лише одним із складових елементів інституту президентства. Для того щоб цей інститут зайняв належне йому місце в політичній системі, необхідні, перш за все, міцна конституційна база президентства і широка суспільно-політична підтримка президентської влади. В Конституції Греції максимально чітко і повно визначений статус глави держави, його повноваження і межі цих повноважень. Глава держави перебуває в невід'ємних взаємин з урядом, парламентом, місцевими органами влади. Інститут президентства в Греції має налагоджену організаційно-управлінську структуру президентського апарату.

На мою думку, при будь-яких моделях Президентства на правителі держави лежить особлива відповідальність за збереження законності, злагоди і стабільності в суспільстві. Залишаючись в рамках конституційно-правових повноважень, Президент може активно використовувати весь потенціал своєї посади і ефективно вирішувати багато проблем суспільного розвитку, тому його значення і необхідність в сучасній демократичній державі неможливо переоцінити.

Размещено на Allbest.ru