Договір комісії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ І. Поняття договору комісії в системі договорів про надання послуг

Розділ ІІ. Зміст договору комісії

2.1 Форма, порядок укладення та строк договору комісії

2.2 Істотні умови договору комісії: предмет і ціна

2.3 Права та обов'язки сторін за договором комісії

2.4 Припинення договору комісії

Розділ ІІІ. Різновиди договору комісії

3.1 Договір комісії громадян з комісійними магазинами

3.2 Договір на продажу надлишків сільськогосподарської продукції

3.3 Договір комісійної торгівлі легковими автомобілями

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Договір одна із найстаріших правових конструкцій. Раніше нього в історії зобов'язаного права, що складалося, виникли тільки делікти. Будучи за своєю природою негативною реакцією з боку держави на відхилення від встановлених їм же критеріїв належної поведінки, делікти були прямими „спадкоємцями” одного з найогидніших пережитків родового ладу.

Розвиток різних форм спілкування між людьми, висунув потребу в наданні їм можливості по злагодженій сторонами волі використовувати запропоновані законодавцем або самим створити правові моделі. Такими моделями і стали договори (контракти).

В нашій країні аж до недавнього часу основна маса договорів - ті, які зв'язували між собою головних учасників тодішнього економічного обороту - державні, а також кооперативні і інші суспільні організації, полягала у виконанні планових актів. Воля контрагентів в таких договорах складалася під впливом витікаючих від державних органів завдань. Іншого й бути не могло, якщо враховувати, що плановий акт зумовлював у вигляді загального правила, які саме організації, про що, коли у якому об'ємі повинні були укладати договори на передачу товарів, виконанні робіт або наданні послуг. Наочним прикладом служили, зокрема, договори безпосереднього руху товарів, що опосередкувалися в обороті.

Новий Цивільний кодекс України не тільки проголосив „свободу договорів”, але й створив необхідні гарантії для їх здійснення. Зокрема, приблизно 600 статей присвячено окремим видам договорів. Вже одне це, приблизно, в троє перевищує набір спеціальної „договірної статті” в Цивільному кодексі 1964р.

Договір комісії один з часто укладаючих договорів. Цей договір істотно полегшує громадянину продаж того або іншого майна. Договори комісії широко використовуються при реалізації громадянами товарів через комісійні магазини, а також в господарському обороті - при реалізації через посередницькі і збутові організації товарів і продукції за дорученням підприємств, при реалізації сільськогосподарської продукції, при придбанні товарів за рубежем через зовнішньо-торгівельні організації.

Основними законодавчими актами, які регулюють відносини сторін в договорі комісії є Цивільний кодекс України, а також цивільне законодавство.

Предметом курсової роботи є висвітлення правової природи договору комісії, а також висвітлення його впливу на суспільні відносини.

Метою даної курсової роботи є вивчення договору комісії, виявлення його особливостей та висвітлення комісійної торгівлі, яка здійснюється за допомогою кількох видів договорів, що відрізняються між собою за суб'єктивним складом, предметом, формою і порядком укладення.

Структура курсової роботи побудована наступним чином: вступ; поняття договору комісії в системі договорів про надання послуг; зміст договору комісії; види договору комісії; висновок.

Дана курсова робота складається з трьох розділів, кожний з яких згідно своєї назви розкриває той або інший аспект поставленої теми.

Так, перший розділ має назву „Поняття договору комісії в системі договорів про надання послуг” і розказує про те, що таке договір комісії, яке місце відводиться йому в Цивільному кодексі, і про деякі інші аспекти цього питання.

Другий розділ розкриває зміст договору комісії, в повному об'ємі розказує про особливості правовідносин сторін, висвітлює предмет і ціну, форму та строк договору комісії, а також умови припинення даного договору.

В третьому розділі я описав приклади таких видів договору комісії, як: договір комісії громадян з комісійними магазинами; договір про продажу надлишків сільськогосподарської продукції; договір комісійної торгівлі легковими автомобілями.

Розділ І. Поняття договору комісії в системі договорів про надання послуг

договір послуга комісійний торгівля

При формуванні ринкових відносин неабиякого значення набуває посередник. При цьому він не тільки сприяє налагоджуванню зв'язків між виробником і споживачем, а й є важливим і необхідним суб'єктом економічних відносин, який надає ринку динамізму і особливої вразливості до запитів громадян. Це підтверджує той факт, що в таких країнах, як Велика Британія, Німеччина, США та Японія на посередників припадає близько 50% товарів та послуг від загального торгівельного обороту цих держав. Отже. жодне цивілізоване суспільство не може обійтись без послуг посередників¹¹ Колосов Р. Способи формування і види комісійної винагороди // Підприємство, господарство і право. - 2003. - № 6. - с. 28. Тому у даній курсовій роботі на підставі законодавчого матеріалу і загальних положень цивільного права проаналізую договір комісії.

Як правило, договір комісії опосередковує відносини, по наданню торговельних послуг шляхом вчинення угод однією особою для другої, тобто торгове посередництво. Договір має широку сферу застосування у внутрішньому, а також і у зовнішньому оборотах. Він укладається комісійними магазинами з громадянами на продаж у порядку роздрібної торгівлі товарів широкого вжитку, антикваріату. Організації споживчої кооперації укладають договори комісії з виробниками щодо продажу залишків сільськогосподарської продукції. Договори на комісійних засадах укладаються також з підприємствами, товарними біржами для реалізації матеріалів, устаткування тощо. Шляхом договору комісії виробничі кооперативи та громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, реалізують товари, що виготовляються ними, через комісійні магазини державної торгівлі, споживчої кооперації. Комісійна форма відносин використовується і в зовнішньо торговому обороті, коли зовнішньоторговельні об'єднання виконують комісійні доручення організацій на закупівлю імпортних товарів за кордоном¹¹ Цивільне право: Підручник для студентів юрид. вузів та факультетів/ За ред. Д. В. Боброва, О. В. Дзера, Н.С. Кузнєцова. - К.: Вентурі, 1997, - с. 270..

Суб'єкти торговельної діяльності, які спеціалізуються на виробництві та реалізації товарів, завжди заінтересовані в тому, щоб знизити загальний рівень товарних запасів, зменшити загальну кількість торговельних операцій і в той же час наблизитися до споживача.

Законодавство України, що регулює посередницьку діяльність у сфері товарообігу, істотно відстає від торговельної практики. Не зважаючи на те, що фактично в торговельній діяльності беруть участь торгові агенти, брокери, консигнатори та консигнанти тощо, законодавство України не визначає їх юридичний статус та суть діяльності.

У міжнародній практиці торгове посередництво виражається у таких видах послуг, як кредитування сторін, рекламні заходи, страхування товарів та інше. Щоб зрозуміти суть договору комісії, необхідно звернутися до норм цивільного права України.

Визначення договору комісії дано у новому цивільному кодексі України, в главі 69, а зокрема в ст. 1011 (в ЦК 1963р. визначення подано в ст. 395). За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента²² Цивільний кодекс України. - К., 2004..

З даного визначення можна зробити висновок, що за договором комісії вчиняються угоди не безпосередньо особою, зацікавленою в їх кінцевому результаті, а за її дорученням і за її рахунок іншою особою.

За угодами, що їх укладає комісіонер з третіми особами, набуває права і стає зобов'язаним комісіонер, а не комітент, бо він укладає угоди хоч і за рахунок комітента, але від свого імені. Слід зазначити, що це характерна риса договору комісії.

Слід розрізняти внутрішні правовідносини комітента з комісіонером, що встановлюються договором комісії, і зовнішні правовідносини комісіонера з третіми особами, з якими він укладає угоди за дорученням комітента. Треті особи при укладенні договору з комісіонерами не мають ніякого відношення до комітента. Із зовнішньої сторони комісіонер виступає перед третіми особами як власник товару, як сторона договору. Укладаючи договір з третіми особами від свого імені як самостійний розпорядник товару, комісіонер передає покупцеві право власності, не зважаючи на те, що він не є власником проданого товару. За комітентом право власності на комісійне майно зберігається до того моменту, поки воно не продано комісіонером і не перейшло у власність третіх осіб. Якщо майно індивідуально-визначене, то право власності зберігається за комітентом до моменту укладення договору купівлі-продажу між комісіонером і третьою особою. Якщо майно визначено родовими ознаками, то право власності зберігається за комітентом до моменту передачі комісіонером цих речей третій особі. Кінцевим правовим результатом є той, який настає при вчиненні комісіонером угод з третіми особами¹¹ Цивільне право України: У 2-х кн./ За ред. О. В. Дзери, Н. С.Кузнєцова. - К.: Юрінком Інтер, 2000. - с. 539..

Для виникнення договору комісії потрібна згода сторін. Інакше кажучи договір комісії вважається укладеним з того моменту, коли сторони виявили свою взаємну волю щодо всіх істотних умов договору. Це означає, що права та обов'язки сторін з'являються ще до передачі майна комітентом комісіонеру.

Договір комісії є двохстороннім, тобто таким, у якому кожна сторона (комісіонер і комітент) має певні права та обов'язки. Також договір є оплатним. Кожна сторона зобов'язується вчинити на користь іншої сторони певну дію. Зокрема, комісіонер зобов'язується укласти на користь комітента передбачену договором угоду, а комітент - сплатити обумовлену винагороду. Ознака оплатності є настільки характерною, що право на винагороду у комітента виникає незалежно від того, чи було воно спеціально передбачено договором. Хоч договір комісії між громадянами може бути і безоплатним, проте не тому, що це передбачено законом, а тому, що на це є воля сторін.

Згідно з Правилами комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженими наказами Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 13 березня 1995р. №37 учасниками сторін торговельного процесу на комісійних засадах господарюючий суб'єкт, що приймає товар на комісію (комісіонер), і громадянин, підприємство, установа, організація, які здають товар на комісію (комітент). Дозволяється приймати на комісію вироби кооперативів, малих підприємств, громадян, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю і т.д¹¹ Законодательство о торговле. - К., 1997. - Ч. 2. - с. 349..

Господарюючим суб'єктом за рішенням місцевих органів державної виконавчої влади дозволяється приймати певне майно від державних організацій, кооперативних, сімейних, колективних та приватних підприємств, установ, вузів, тобто у Правилах перелічені суб'єкти, які можуть бути комітентами.

Договір комісії має широку сферу застосування як у внутрішньому, так і в зовнішньому оборотах. Договір комісії укладають комісійні магазини з громадянами, іншими юридичними особами на продаж товарів широкого вжитку. Організації споживчої кооперації укладають договори комісії з виробниками щодо продажу надлишків сільськогосподарської продукції. Договір комісії укладають також з підприємствами, товарними біржами для реалізації матеріалів, устаткування тощо. Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, і виробничі кооперативи реалізують через комісійні магазини товари, що виготовляють. Зовнішньоторговельні об'єднання також виконують комісійні доручення організацій на купівлю імпортних товарів за кордоном²² Цивільне право: Підручник для студентів юрид. вузів і факультетів/ За ред. Д. В. Боброва, О. В. Дзера, Н.С.Кузнєцова. - К.: Вентурі, 1997. -с. 271..

Договір комісії має багато загального з договором доручення. Виконавець діє в інтересах і за рахунок довірителя як у договорі доручення, так і в договорі комісії, задача обох договорів як правило, полягає у здійсненні правочинів на користь іншої особи. На підставі цих договорів одна сторона (повірений чи комісіонер) укладає угоди в інтересах другої сторони (довірителя чи комітента). Однак зовнішня подібність договорів доручення і комісії вичерпується тим, що ці договори призначені врегулювати відносини по наданню посередницьких послуг.

Проте між ними існують суттєві відмінності. Якщо за договором комісії комісіонер укладає угоди від свого імені, то за договором доручення повірений виступає від імені довірителя. Договір комісії оплатний, а договір доручення може бути оплатним і безоплатним. Хоча договір комісії між громадянами може бути безоплатним, однак, не тому, що це передбачається законом, а тому що це є воля сторін.

Для договору комісії необхідно, щоб намір комісіонера перенести на іншу особу наслідок даних угод з третіми особами збігся з наміром комітента прийняти на себе наслідки угод, що укладаються. Комісіонер укладає угоди не для себе, а для комітента, що дав доручення, тому комісіонер зобов'язаний передати комітентові майно, отримане для нього, а також набуті для нього права та обов'язки. Тобто, якщо у зовнішніх правовідносинах спочатку носієм усіх прав та обов'язків за угодами з третіми особами є комісіонер, то внаслідок внутрішніх правовідносин між комітентом і комісіонером майнові наслідки цих угод мають бути зрештою перенесені на комітента.

Повірений, вступаючи у відносини з третьою особою, не стає стороною в право відношенні між довірителем і третьою особою, не здобуває у відношенні для себе яких-небудь прав і обов'язків; комісіонер, напроти, стає стороною в угоді із третьою особою, здобуває права й обов'язки. Особа що складає договір з комісіонером, сама не стає учасником договору комісії. Між нею і комісіонером існує самостійний договір, що підкоряється особливим правилам у залежності від того, який саме договір укладено.

За договорами комісії надаються послуги юридичного характеру, а от договір схову належить до тієї групи договорів, які направлені на надання фактичних послуг¹¹ Цивільний кодекс України: Коментар. - Х.: ТОВ “Одіссей”, 2003. - с. 669..

Як особливий вид договорів, договір комісії регулюється законодавством ФРН, Франції та Швейцарії.

У країнах з дуалістичною системою приватного права договір комісії розглядається як торгова угода і регулюється торговими кодексами. Найповніше договір комісії і пов'язані з ним відносини врегульовано в Німецькому цивільному праві та Швейцарському обов'язковому законі. В сучасному обігу договір комісії опосередковує різного роду банківські операції. Відносини між комісіонером і комітентом в цих державах регулюються погодженими сторонами умовами комісії, спеціальними нормами торгового законодавства і торговими звичаями ділового обороту.

У праві Великобританії та США договору комісії як такого немає. Там існує так званий агентський договір, згідно з яким одна особа (агент) вчиняє дії за дорученням і за рахунок іншої особи (принципала). Створений в основному судовою практикою Великобританії агентський договір нині не лише широко використовується в майновому обігу всередині держав загального права, а й є також одним із найпоширеніших видів міжнародних угод. Агентський договір може бути спрямований на вчинення як юридичних, так і фактичних дій, кінцевою метою яких є встановлення договірних зобов'язань між принципалом і третьою особою. Як правило, агент дії від імені принципала і відповідно укладені ним або за його сприянням угоди створюють права та обов'язки безпосередньо для принципала. Судова практика допускає й інші способи вступу агента у відносини з третіми особами при здійсненні покладеного на нього принципалом доручення, а саме: а) агент має право діяти від свого імені, не розкриваючи перед третьою особою існування принципала; б) агент може вказати на те, що він виступає за дорученням і за рахунок принципала, не розкриваючи його ім'я. Незалежно від того, як виступає агент у відносинах з третіми особами, економічний результат вчинених ним угод лягає на принципала. Незалежно від способу виступу агента - це, як підкреслюють англійські юристи, становить одну з особливостей права Великобританії порівняно з континентальним правом - принципал має право пред'являти вимоги з укладеної агентом угоди безпосередньо до третьої сторони за наявності у агента повноваження на вчинення тієї чи іншої дії. Визнані судовою практикою Великобританії та США способи виступу агента при здійсненні взятого ним на себе перед принципалом зобов'язання (вчинення як юридичних, так і фактичних дій) свідчать про те, що агентський договір призначений регулювати відносини, опосередковані континентальному праві трьома видами договорів, а саме договором доручення, договором комісії і договором про посередництво. Агентський договір є важливою підставою створення відносин з товарного представництва¹¹ Гражданское и торговое право капиталистических государств. - М., 1993. - с. 373-374..

Розділ ІІ. Зміст договору комісії

Зміст договору комісії як спільного юридичного акту сторін становлять, по-перше, умови щодо яких сторони дійшли згоди, і, по-друге, ті умови, що приймаються ними як обов'язкові в силу чинного законодавства. Іншими словами, зміст договору комісії - це ті умови, на яких укладена відповідна угода сторін. Якщо договір комісії оформлено письмово у вигляді даного документа, підписаного сторонами, або шляхом обміну листами, то відповідні умови фіксуються в пунктах договору, в яких можуть міститись і посилання на норми чинного у цій сфері законодавства. Оскільки договір є підставою виникнення цивільно-правового зобов'язання, то зміст цього зобов'язання розкривається через права та обов'язки його учасників, визначені умовами договору комісії.

Як вже було сказано вище, Цивільний кодекс України визначає договір комісії як цивільно-правовий договір, відповідно до якого одна сторона (комісіонер) зобов'язана за дорученням іншої сторони (комітента) за винагороду вчинити одну або декілька операцій від свого імені, але за рахунок комітента.

Виходячи з визначення договору, можна виділити декілька важливих ознак договору комісії.

По-перше, в основі цього договору завжди лежить волевиявлення обох сторін, як комісіонера, так і комітента на здійснення комісіонером певних дій по дорученню і на користь комітента. Таким чином, за договором комісії одна особа не може виступати від свого імені, але за рахунок іншої особи без відповідного доручення останнього, оскільки в протилежному випадку немає самого договору комісії як такого.

По-друге, комісіонер, діючи на користь комітента, за договором комісії вчиняє не будь-які дії, а тільки операції, тобто вчиняє дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. В тому випадку, якщо відносини сторін збільшуються додатковими обов'язками комісіонера по здійсненню не тільки юридичних дій (здійснення операцій), але інших фактичних дій, що не спричиняють за собою встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків, подібні відносини повинні кваліфікуватися як агентський договір, побудований по схемі комісії.

По-третє, за договором комісії дана особа діє від свого власного імені, при цьому контрагент цієї особи може й не знати, про те, що має справу з посередником, але за рахунок іншої особи (комітента). Остання частина формулювання розмежовує майнові інтереси комітента і комісіонера.

По-четверте, договір комісії завжди є відшкодувальним, оскільки умова про виплату комітентом комісіонеру винагороди поставлена незалежно від волі сторін операції, на відміну від договору доручення, який може бути безоплатним¹¹ Цивільне право: Підручник. Ч. 1/ Під ред. Сергеєва А. П., Толстого Ю. К., Москва, 1998 р. - с. 637-638..

Цивільний кодекс закріплює ряд умов, які може містити договір комісії. Так, він може бути укладений на певний термін або без вказівки терміну його дії, з вказівкою або без вказівки території його виконання, із зобов'язанням комітента не подавати третім особам право скоювати в його інтересах і за його рахунок операції здійснення яких доручено комісіонеру, або без такого, з умовами або без умов щодо асортиментів товарів, що є предметом комісії.

2.1 Форма, порядок укладання та строк договору комісії

Договір комісії незалежно від складу його учасників і суми укладається у письмовій формі. Мається на увазі проста письмова форма. Недодержання такої форми позбавляє сторони права в разі спору посилатися для підтвердження угоди на покази свідків. Залежно від виду договору комісії комісійне доручення може оформлятися різними документами, зокрема квитанцією, нарядом. Згідно з Правилами комісійної торгівлі непродовольчими товарами громадяни України повинні пред'являти паспорт або документ, що його замінює, іноземні особи - відповідну посвідку на проживання в Україні або національний паспорт з відміткою про перебування в Україні¹¹ Цивільне право: Підручник для студентів юрид. вузів та факультетів/ За ред. Д. В. Боброва, О. В. Дзера, Н. С. Кузнєцова.-К.: Вентурі, 1997.-с. 271..

Договір комісії на продаж сільськогосподарської продукції може бути укладений шляхом видачі колгоспові накладної організацією споживчої кооперації, яка приймає продукти. У договорі (накладній) зазначається найменування продуктів, дата їх прийняття, ким здано продукти, їх кількість і якість, а також продажна ціна, встановлена за погодженням сторін, строки розрахунку.

Товари або продукцію від юридичних осіб приймають відповідно до товарно-супровідних документів та за наявності інформації про товар (щодо якості, кількості), викладеної згідно із законодавством про мови. Нові товари вітчизняного та зарубіжного виробництва приймають на комісію за наявністю у комітента - господарюючого суб'єкта документів, що підтверджують належну якість товарів, а товари, що підлягають обов'язковій сертифікації, - за наявності сертифіката відповідності або його копії чи свідоцтва про визнання іноземного сертифіката у державній системі сертифікації.

Товари, що не підлягають обов'язковій сертифікації в Україні, приймаються на комісію за наявності гігієнічного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи на імпортовану продукцію. Якщо на завезені з-за кордону партії товарів, що були у вжитку, відсутні дані щодо їх безпеки для здоров'я населення, то приймання на комісію таких товарів, їх реалізація та використання дозволяються лише після отримання позивного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи. Гарантійні терміни на нові товари встановлює виробник. Щодо товарів, на які гарантійні терміни не встановлено, покупець має право пред'явити продавцеві відповідні вимоги, якщо недоліки виявлено протягом шести місяців від дня передачі товарів покупцеві. Відповідальність за відповідність товарів характеристикам, вказаним у квитанціях, несе комісіонер¹¹ Наказ Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України “Про внесення змін і доповнень до Правил комісійної торгівлі непродовольчими товарами”, затверджених наказом МЗЕЗторгу від 13 березня 1995 року. № 37 від 8 липня 1997 року // Урядовий кур'єр.- 1997. - 6 листопада..

Приймаючи товари на комісію, комісіонер на кожну одиницю товару виписує квитанцію у двох примірниках і товарний ярлик. Перший примірник квитанції видається комітентові, другий залишається у комісіонера. Товарний ярлик повинен мати той самий номер, що й квитанція. Для дрібних речей випускається цінник із зазначенням номера квитанції та ціни реалізації товару. При продажу товару товарний ярлик або цінник з нього не знімається. Згода комітента з умовами здавання товару на комісію, його продажу та умовами повернення нереалізованого товару підтверджується підписом комітента у двох примірниках квитанції. Якщо комітент не згоден з цими умовами, комісіонер має право відмовити у прийманні товару.

Технічно складні товари, на які не вийшли гарантійні терміни користування, приймають на комісію разом з паспортом і гарантійним талоном, що при продажу передаються покупцеві.

При здачі товару на комісію комітент за домовленістю з комісіонером встановлюють ціну на комісійний товар на підставі ринкового попиту. У певних випадках може бути знижена ціна на товар, що зданий на комісію і не реалізований протягом встановленого строку. Зокрема, якщо товар не реалізовано у строк, то ціна може бути знижена на 30 відсотків від встановленої сторонами першої вартості товару, а якщо товар не реалізовано протягом наступних 15 днів, то ціни знижують на 40 відсотків від залишкової ціни після першого зниження.

Раніше вказаних строків може бути знижена ціна на зданий товар на вимогу комітента. У даному разі уцінка товару відображається на всіх примірниках квитанцій, де ставиться підпис комітента, і на товарному ярлику. Товари, прийняті на комісію, виставляються у торговельному залі для продажу не пізніше наступного дня після прийняття.

Будь-яка особа може купити товар зданий на комісію. При продажу товару продавець виписує товарний чек, де зазначається номер чи найменування торговельного підприємства, номер товарного ярлика, назва товару, гарантійні терміни, ціна реалізації, дата продажу та прізвище продавця. Якщо комісійні товари знімаються з продажу, то це оформляється актом, і товари повертаються комітентові на підставі письмового розпорядження керівника суб'єкта господарювання.

Новий Цивільний кодекс України встановлює, що договір комісії може бути укладений на певний строк або без зазначення строку його чинності, із зазначенням або без зазначення території його виконання.

Законодавство встановлює строк реалізації товару, що зданий на комісію, - 60 календарних днів. По закінченні цього строку товар повертається комітентові або на нього знижується ціна¹¹ Інструкція про порядок оформлення суб'єктами господарювання операцій при здійсненні комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджена Наказом МЗЕЗторгу від 8 липня 1997 р. № 343// Закон і бізнес.-1997 р.- № 46..

2.2 Істотні умови договору комісії: предмет і ціна

Предметом договору комісії є угода чи угоди, які комісіонер укладає з третіми особами за рахунок комітента. Чинне законодавство не дає переліку угод, які можуть бути предметом договору комісії. Тому такими угодами можуть буди будь-які угоди, що відповідають вимогам цивільного законодавства. Здебільшого це купівля-продаж речей, страхування або відправка певних вантажів. Тобто предметом договору комісії є юридичні акти (угоди), а не фактичні дії, як, наприклад, у договорах перевезення, схову.

Здійснюючи угоду купівлі-продажу товарів, комісіонер діє за рахунок комітента, тобто він не купує товар у комітента, який залишається власником цих товарів до передачі їх у розпорядження остаточного покупця. З цього моменту власником товарів є основний покупець, а комісіонер лише протягом певного часу володіє товаром, що продається, але ніколи не є його власником²² Цивільне право України: У 2-х кн./За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 2000. - с.544..

Майно, з приводу якого може бути вчинений комісійний договір, частіше точно визначається у нормативних актах. У них часто вказуються речі, які не підлягають прийняттю на комісію. Так, у Правилах комісійної торгівлі непродовольчими товарами дано приблизний перелік речей, з приводу яких можуть бути і не можуть бути укладені договори комісії. Зокрема, на комісію приймаються непродовольчі товари, придбані для використання, як нові, так і ті, що були у користуванні, але потребують ремонту чи реставрації і відповідають санітарним вимогам, а також антикварні й унікальні речі та товари мистецтва. Господарюючим суб'єктом за рішенням місцевих органів державної виконавчої влади дозволяється приймати від відповідних організацій конфісковане безгосподарне майно і те, що перейшло у спадщину до держави, вилучене у громадян для відшкодування заподіяної шкоди на виконання вироків і рішень суду, від державних, кооперативних, сімейних, колективних і приватних підприємств, установ та організацій - лишки товарно-матеріальних цінностей, які можуть бути реалізовані населенню, крім заборонених законом²² Законодательство о торговле.- К., 1997. - Ч.2. - с. 350..

Не приймаються для комісійного продажу такі товари: зброя, боєприпаси, бойова і спеціальна військова техніка, отруйні речовини, наркотичні, психотропні та отруйні засоби, лікувальні засоби та інші товари³³ Договір у цивільному і трудовому праві. Довідник. Ч.1/ За ред. Ю. С. Шемшученка та Я. М. Шевченко. - К.: Вид. дім “Юридична книга”, 2002. - с. 439..

Ціна договору комісії, або та комісійна винагорода, яка сплачується комісіонеру, визначається сторонами в договорі комісії. Слід зазначити, що старий цивільний кодекс забороняв у всіх комісійних договорах, за винятком договорів комісії із зовнішньої торгівлі, визначати комісійну винагороду і винагороду делькредере у тією більш вигідною ціною, за комісіонер укладе угоду. Нове законодавство відмовилося від таких обмежень, дозволивши сторонам визначати будь-які умови щодо оплати послуг комісіонера. В разі відсутності якихось вказівок в законі або договорі про ціну договору розмір комісійної винагороди визначається за правилами 2.4 ст.1013, тобто комісійна винагорода виплачується після виконання договору комісії, виходячи із звичайних цін на такі послуги.

В юридичній літературі цікавим є питання про визначення форми винагороди комісіонера. Під формою винагороди слід розуміти питання про можливі методи визначення нагороди. Можна виділити такі форми визначення винагороди:

1) Відсотковий - комісійну винагороду встановлюють у вигляді визначеного відсотка від суми угоди.

2) Ступінчастий - визначення твердого відсотка за продаж товару комітента за мінімально можливою ціною плюс додаткові відсотки від різниці між встановленою і фактичною ціною, за якою було укладено угоду, або додаткові відсотки відраховуються залежно від загальної ціни.

3) У вигляді фіксованої суми - визначення фіксованого розміру платежу ще до моменту, коли комісіонер уклав угоду з третьою особою. Головним недоліком цього методу є те, що він не сприяє стимулюванню дій комісіонера.

4) У вигляді різниці або її частки між призначеною комітентом ціною і тією вигіднішою ціною, за якою комісіонер укладає угоду¹¹ Шмитгофф К. М. Экспортная торговля / Пер. с англ. В. С. Познякова и В. В. Зайцевой. - М., 1958.-с. 113-114..

2.3 Права та обов'язки сторін за договором комісії

Сторонами договору комісії є комісіонер та комітент. Комітент - це фізична та юридична особа, в інтересах та за рахунок якої укладаються угоди комісіонером. Комісіонером є особа, яка вчиняє відповідні угоди в інтересах комітента. Закон не містить якихось обмежень щодо суб'єктного складу комісіонера, хоч на практиці, як правило, діяльність комісіонера належить до підприємницької.

При здійсненні комісійної торгівлі непродовольчими товарами до суб'єктів договору комісії застосовуються Правила комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені наказом Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України від 22 березня 1995р. №79/615 (з поданими змінами). Відповідно до п. 1.2 Правил учасниками сторін торговельного процесу на комісійних засадах є господарюючий суб'єкт, який приймає товар на комісію, і громадянин, підприємство (організація, установа), що дає товар на комісію.

Крім комітента і комісіонера, у відносинах комісії бере третя особа, з якою комісіонер укладає угоду в інтересах комітента. Не будучи стороною у договорі, третя особа в принципі є учасником комісійних відносин у стадії виконання договору, оскільки вона набуває тих прав, які мав комітент щодо майна. Проте, сам по собі цей перехід прав не пов'язує у правовому відношенні комітента і третю особу, отже третя особа не може заявити претензії до комітента щодо якості набутого майна, так само і комітент не може стягнути вартість майна з третьої особи. Комітент третя особа не відповідають один перед одним, з усіма претензіями кожен з них може звертатися лише до комісіонера¹¹ Цивільне право України: У 2-х кн./ За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцова. - К.: Юрінком Інтер, 2000. - с. 541..

Договір комісії належить до двохсторонніх договорів, тому права та обов'язки накладаються як на комісіонера, так і на комітента і мають взаємний характер.

Основним обов'язком комісіонера є обов'язок вчинити одну або кілька угод в інтересах комітента. Комісіонер зобов'язаний вчиняти право чини на умовах найбільш вигідних для комітента і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочин відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться. Така вимога про укладення комісіонером угод на найбільш вигідних для комітента умовах та відповідно до звичаїв ділового обороту та вимог, що звичайно ставляться, свідчить про те, що в якості комісіонера, як правило, виступає особа, яка професійно діє на тому чи іншому ринку, має відповідні знання та навички у тому виді діяльності, який йому доручається провести.

Якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були визначені комітентом, додатково одержана винагорода належить комітенту.

Відступ комісіонера від вказівок комітента допускається у таких випадках, якщо цього вимагають інтереси комітента, і комісіонер не міг попередньо запитати або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі комісіонер повинен повідомити комітента про допущені відступи від його вказівок як тільки це стане можливим. Законодавець дозволяє комісіонеру, який є підприємцем, відступати від вказівок комітента без попереднього запиту про це, але з обов'язковим повідомленням комітента про допущені відступи.

Якщо комісіонер придбав майно за вищою ціною, ніж та, що була погоджена, закон покладає вирішення питання про накладення на комісіонера якихось невигідних наслідків комітентом. Комітент у такому випадку має право не прийняти куплене за вищою ціною майно, заявивши про це комісіонерові у розумний строк після отримання від нього повідомлення про купівлю. У разі якщо комітент у розумні строки прямо не заявить комісіонеру про своє небажання приймати покупку, вважається, що він прийняв таку покупку за ціною угоди, яка була вчинена комісіонером. Але якщо комісіонер при купівлі майна за свій рахунок заплатив різницю в ціні, комітент не має права відмовитися прийняти виконання договору. У даному випадку вважається, що комісіонер виконав доручення належним чином, і комітент отримує річ на умовах, визначених у договорі (ЦКУ ст.1017).

За загальним правилом, комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору. Таким чином, комісіонер відповідає лише за дійсність угоди, що укладається з ним третьою особою. Тобто якщо за якихось підстав угода буде визнана недійсною, комітент може пред'являти претензії комісіонеру. Проте законодавство передбачає два випадки, коли на комісіонера покладається відповідальність за невиконання зобов'язання третьою особою. По-перше, це відбувається, якщо комісіонер був необачним при виборі такої особи. Іншим випадком покладення на комісіонера відповідальності за невиконання угоди третьою особою є так звана умова делькредере, тобто своєрідна умова про взяття комісіонером на себе поруки за виконання зобов'язання третьою особою. В цьому випадку в разі невиконання зобов'язання третьою особою комітент може пред'явити претензії як до комісіонера, так і до третьої особи.

Закон не містить вимог щодо виконання договору комісії особисто комісіонером. Тому комісіонер може залучати до виконання третіх осіб, у тому числі і на підставі договорів субкомісії. За договором субкомісії комісіонер набуває всіх прав та обов'язків комітента щодо третьої особи (субкомісіонера). За загальним правилом, комісіонер може укласти договір субкомісії лише за згодою комітента. Укладення цього договору без згоди комітента допускається у виняткових випадках, коли цього вимагають інтереси комітента.

Законодавець в інтересах комісіонера встановлює заборону безпосереднього контакту комітента та субкомісіонера в період дії договору комісії. В разі вступу комітента у відносини з субкомісіонером у нього може виникнути бажання відмовитися від договору з комісіонером та доручити його виконання безпосередньо субкомісіонеру, що порушить інтереси комісіонера. Проте, якщо комісіонер не бачить загрози своїм інтересам від спілкування комітента з субкомісіонером, він може дозволити такий контакт¹¹ Цивільне право України: Підручник у 2-х кн./ О. В. Дзера, Д. В. Боброва та ін.: За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової.-К.: Юрінком Інтер, 2002.-с. 441-442..

На покладається обов'язок прийняти від комісіонера все належно виконане за договором комісії. При цьому, якщо предметом виконання є майно, комітент зобов'язаний оглянути майно, придбане для нього комісіонером, а в разі виявлення недоліків негайно повідомити про це комісіонера.

Оскільки договір комісії належить до посередницьких договорів, все майно, що передано комісіонером або передано йому за кошти комітента, є власністю комітента. Як власник майна, комісіонер несе ризик випадкового знищення або пошкодження майна, а також витрати на його зберігання. Комітент може зобов'язати комісіонера застрахувати майно, але це можливо лише за рахунок комітента.

Комітент зобов'язаний відшкодувати комісіонеру всі витрати, пов'язані з виконанням договору комісії. Такий обов'язок накладається на комітента і в тому разі, коли договір не був належним чином виконаний, але з причин, які не залежать від комісіонера або субкомісіонера, які вжили всіх заходів щодо вчинення правочину.

Як уже зазначалося, договір комісії є оплатним договором, у зв'язку з чим на комітента накладається обов'язок виплатити комісіонеру комісійну винагороду, а також винагороду за делькредере. Розмір та порядок виплати комісійної винагороди визначається сторонами в договорі. Якщо сторони не передбачили порядок та розмір виплати комісійної винагороди в договорі, застосовується порядок, передбачений в законі - комісійна плата виплачується після виконання договору комісії, виходячи із загальних цін на такі послуги.

У законодавстві передбачені правила про відмову комісіонера від виконання доручення. Комісіонер має право відмовитися від прийнятого доручення лише коли це викликано неможливістю виконання доручення або порушення комітентом договору комісії. Якщо це буде мати місце, комісіонер вправі вимагати відшкодування нанесених витрат та комісійної винагороди. У новому Цивільному кодексі України ці правила сформульовані дещо по-іншому. Зокрема, якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента (наприклад, комітент не своєчасно передав майно комісіонеру), комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах. В разі розірвання або односторонньої відмови від договору комісії комісіонер має право на плату за фактично вчинені дії.

Комісіонеру надається право притримання речі, яка має бути передана комітентові, для забезпечення своїх вимог. Право при тримання поширюється на будь-які виплати, які повинні бути зроблені комісіонеру: комісійна плата, винагорода за делькредере, відшкодування нанесених витрат. Проте при тримання за договором комісії дещо відрізняється від загального порядку реалізації права при тримання.

Якщо в розпорядженні комісіонера знаходяться грошові кошти, що надійшли до нього для комітента, він має право відраховувати належні йому за договором суми з усіх грошових коштів, якщо інші кредитори комітента не мають переважного права на задоволення своїх вимог із грошових коштів, що належать комітентові Цивільний кодекс України. Коментар, Х.: ТОВ “Одіссей”, 2003. - с. 674..

2.4 Припинення договору комісії

Припинення договору комісії можливо як із загальних підстав, наприклад, виконання збіг боржника та кредитора в одній особі, угода сторін, так і на підставі спеціальних правил, що стосують ся саме договору комісії. Як договір про надання нематеріальних послуг договір комісії може бути припинений в односторонньому порядку шляхом відмови від договору комісіонера або комітента.

Комітент має право в будь-який час відмовитися від договору комісії. Якщо договір комісії укладений без визначення строку, комітент повинен попередити комісіонера про відмову від договору не пізніше ніж за 30 днів. У разі відмови комітента від договору на нього накладаються такі обов'язки:

- відшкодувати всі витрати, зроблені комісіонером у зв'язку з виконанням договору комісії;

- виплатити комісіонеру винагороду за фактично здійснені дії;

- у строк, встановлений договором, а якщо такий строк не встановлений, - негайно розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера. Вказане правило передбачає, що комітент зобов'язаний забрати майно у комісіонера особисто або надати йому вказівки щодо передачі майна третім особам. У разі не виконання цього обов'язку комісіонер має право передати майно на зберігання за рахунок комітента або продати майно за найвигіднішою для комітента ціною.

Законодавець забороняє комісіонеру відмовлятися від виконання прийнятого доручення. Винятками з цього правила є випадки:

а) коли можливість відмови передбачена договором;

б) коли відмова викликана неможливістю виконання доручення;

в) коли відмова викликана порушення комітентом договору комісії. В даному випадку комісіонер має право на одержання відшкодування понесених витрат та комісійної винагороди.

Комісіонер зобов'язаний письмово повідомити комітента про свою відмову. Договір комісії зберігає свою чинність протягом двох тижнів з дня одержання комітентом повідомлення від комісіонера про відмову виконання доручення.

За Цивільним кодексом України комісіонеру передається право відмовитися від договору лише в тому разі, якщо він укладений без зазначення строку. При цьому комісіонер зобов'язаний повідомити про це комітента не пізніше ніж за 30 днів. Законодавець визначив цей строк як імперативний та не надав сторонам можливості визначити більш або менш тривалий строк для попередження комітента про відмову комісіонера від договору. У разі відмови комісіонера від договору комісії, комітент зобов'язаний протягом 15 днів з моменту відмови розпорядитися своїм майном. Протягом цього терміну комісіонер повинен вжити всіх заходів для збереження майна комітента та несе відповідальність за його знищення або пошкодження.

Окремою підставою припинення договору комісії є смерть громадянина або ліквідація юридичної особи. Існування такої норми пов'язане з тим, що виконання комісійного доручення певною мірою пов'язане з особою комісіонера, який є або професійним діячем на тому чи іншому ринку, або володіє необхідною інформацією про стан справ. У разі реорганізації юридичної особи - комісіонера договір комісії припиняється лише в тому разі, якщо протягом місяця від дня отримання повідомлення про реорганізацію юридичної особи комітент повідомить її правонаступника про відмову від договору¹¹ Цивільне право України: Підручник у 2-х кн./О. В. Дзери, Д. В. Боброва та ін.; За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової.-К.: Юрінком Інтер.-2002.-с. 443-444..

Розділ ІІІ. Різновиди договору комісії

Цивільним кодексом України встановлено положення, згідно якому законом і іншими правовими актами можуть бути передбачені особливості окремих видів договору комісії. Але такі правила повинні відповідати загальним положенням Цивільного кодексу України про договір комісії.

Сказане є справедливим і з тієї причини, що своєрідність життя допускає існування різни варіантів подібних правовідносин, про те, і це особливо важливо, регулювання таких правовідносин повинне не суперечити загальним положенням цивільного законодавства, а йти в розвиток загальних норм права про договір комісії. Іншими словами, закони і інші нормативно-правові акти не повинні змінювати істотних відносин, властивих договору комісії - наприклад, кардинальним чином змінювати статус сторін або їх майнове положення по відношенню один до одного.

Різновиди договору комісії не визначаються Цивільним кодексом України однак припускається їх існування з посиланням на інші правові акти. Комісійна торгівля здійснюється за допомогою кількох видів договорів, які різняться між собою за суб'єктним складом, предметом, формою і порядком укладення чи розірвання договору та за іншими ознаками. Комісійна торгівля поділяється на такі основні види: договір комісії громадян з комісійними магазинами; договір на продажу надлишків сільськогосподарської продукції; договір комісійної торгівлі легковими автомобілями.

Крім норм Цивільного кодексу України, кожен з названих видів регулюється спеціальними нормативними актами. Наприклад, Правила комісійної торгівлі непродовольчими товарами від 13 березня 1995р. № 37 затверджені наказом МЗЕЗ України визначає специфіку комісійної торгівлі саме непродовольчими товарами¹¹ Цивільний кодекс України: Коментар.-Х.: ТОВ “Одіссей”, 2003.-с. 678..

Різновидом комісійних операцій є операції консигнації. До операції консигнації належать операції з реалізації товарів, згідно з яким одна сторона (консигнатор) зобов'язується за дорученням іншої сторони (консигнанта) протягом певного часу (терміну угоди) за обумовлену винагороду продати з консигнаційного складу від свого імені товари, що належать консигнантові. Такий договір часто зустрічається у зовнішньоекономічній діяльності, зокрема при низькому освоєнні ринку збуту або при поставці таких товарів, які мало відомі місцевим покупцям. На відміну від договору комісії, у договорі консигнації не може встановлюватися право консигнатора на відшкодування йому витрат зі зберігання майна консигнанта. Всі витрати зі зберігання сплачує консигнатор. Поставлений на консигнацію товар є ніби пробною поставкою. Укладаючи консигнації, сторони перш за все визначають у ньому обов'язки, пов'язані з маркетинговим дослідженням ринку збуту. У договорі консигнації передбачається обов'язок консигнатора не тільки здійснювати рекламу товару, а й надавати можливість потенційним покупцям безпосередньо оглядати товар, перевіряти його в роботі тощо. Як і в договорі комісії, право власності на товар до моменту його продажу третій особі належить консигнантові і до консигнатора не переходить¹¹ Цивільне право України: У 2-х кн../ За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцова. - К.: Юрінком Інтер., 2000. - с. 543..

3.1 Договір комісії громадян з комісійними магазинами

В комісійних магазинах на комісію приймаються придатні для користування предмети широкого споживання і домашнього вжитку, як нові так і ті які були у вжитку.

Комісійні магазини не мають права приймати на комісію речі, які їм заборонено продавати. Так відповідно до Правил комісійної торгівлі непродовольчими товарами на комісійну продажу такі товари, як:

- зброя, боєприпаси (крім мисливської та спортивної зброї і боєприпасів до них, а також холодної зброї, спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої і дратівної дії, що продаються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка;

- вибухові речовини і засоби вибуху;

- отруйні речовини;

- наркотичні, психотропні та отруйні засоби;

- лікувальні засоби і вироби медичного призначення;

- державні еталони фізичних величин;

- армійські знаряддя, тканина та інші товари військового асортименту, форменне обмундирування, білизна із штампом закладів, організацій і підприємств;

- газові плити і балони до них без документа служби газового господарства, що підтверджує їх придатність до подальшого використання;

- товари побутової хімії;

- товари з простроченим терміном зберігання;

- товари від неповнолітніх віком до 18 років;

- піротехнічні вироби;

- іграшки для дітей віком до 3 років¹¹ Правила комісійної торгівлі непродовольчими товарами від 13 березня 1995 року. № 37, затверджені наказом МЗЕЗ України..

Договір комісії громадян з комісійними магазинами укладається в письмовій формі і вважається укладеним з моменту видачі комісійним магазином квитанції та підписання комітентом товарного ярлика.

Громадянин, який здав річ в комісійний магазин, вправі в будь-який час вимагати її повернення, відшкодувавши комісіонеру по установлених ставках витрати, пов'язані з її зберіганням.

Якщо річ не реалізована протягом 45 днів за ціною, встановленою за погодженням сторін і дотримання певних правил, вона може бути за згодою комітента уцінена магазином.

На комісіонера покладається відповідальність за втрату, недостачу чи пошкодження майна якщо ці обставини наступили по вині комісіонера.

Ризик випадкової загибелі речі несе комітент. Комітент зобов'язаний уплатити винагороду комісіонеру після виконання доручення в розмірі до 20% ціни по якій продана річ.

Комісійний магазин зобов'язаний не пізніше 3 днів після продажі речі зданої на комісію, виплатити комітенту гроші, які виручені від продажі речі.

Комісійний магазин зобов'язаний письмово повідомити комітента про свою відмову. Договір комісії зберігає свою чинність протягом 2 тижнів з дня одержання комітентом повідомлення комісіонером про відмову виконання доручення.

3.2 Договір на продажу надлишків сільськогосподарської продукції

Окремим видом договору комісії є договір на продажу надлишків сільськогосподарської продукції.

По цьому договорі комісії, як правило, селянські спілки (комітети) реалізують залишки сільськогосподарської продукції через магазин споживчої кооперації після виконання держзамовлень.

Цей договір реалізується як відповідними статтями Цивільного кодексу України так спеціальними нормативними актами.

Комісіонерами є тільки ті організації споживчої кооперації, яким таке право надано відповідними статтями чи положеннями.

Предметом договору може бути продаж в обумовленій кількості сільськогосподарських продуктів (м'яса, молочних продуктів, овочів, фруктів, курей, яєць і іншої продукції).

...