Інститут конституційної юстиції: історичні та політико-правові аспекти

6. З'ясовано, що розвиток і функціонування КС України в системі поділу влади значною мірою супроводжується складним взаємозв'язком політики і права, що обумовлюється: а) політичною процедурою формування складу КС, оскільки призначення та звільнення суддів здійснюється державними органами, що уможливлює випадки неправового впливу на суддів Суду з боку органів державної влади, які висунули їх на посаду; б) можливістю загрози політизації Суду під час здійснення своїх повноважень, оскільки тлумачення та уточнення в актах КС різних аспектів функціонування усіх гілок державної влади може впливати на значні загострення в його діяльності у випадках протиставлення політики і права; в) залежністю рівня і дієздатності забезпечення виконання рішень КС від політичного стану в країні, авторитету КС в системі органів державної влади, правової культури суспільства.

7. Встановлено, що з метою вирішення зазначених проблем, ефективними і такими, що можуть бути рекомендовані для впровадження у практику діяльності КС України, є такі пропозиції: удосконалити механізм призначення суддів (запровадження інституту дублювання органу уповноваженого призначати суддів, забезпечення безперервності функціонування КС України шляхом продовження виконання обов'язків суддею до вступу на посаду новопризначеного судді або призначення судді не пізніше як за місяць до виникнення вакантної посади тощо) та їх звільнення (надання КС України права на попереднє рішення з питання щодо підстав звільнення судді або права на звільнення судді), законодавчо закріпити юридичну відповідальність за невиконання рішень та висновків Суду, визначити момент набуття чинності рішень Суду тощо. Крім цього, з метою підвищення ефективності КЮ як гаранта принципу поділу влади і арбітра у вирішенні політичних спорів правовими засобами пропонується також розширити обсяг повноважень КС України (розгляд справ щодо компетенції, встановлення конституційності виборів Президента та виборів до парламенту, здійснення попереднього контролю усіх питань, які виносяться на всеукраїнський референдум, включення до кола актів, щодо яких КС України здійснює перевірку конституційності рішень і роз'яснень ЦВК України та постанов Пленуму Верховного Суду України тощо). Врахування сукупності зазначених пропозицій при внесенні змін до чинного законодавства, на нашу думку, значною мірою сприятиме удосконаленню діяльності КС України як складової системи запобігання виходу органами державної влади за межі своєї компетенції, що повинно стимулювати застосування правових підходів до вирішення політичних питань. Водночас розширення кола повноважень Суду може мати місце лише після здійснення його структурної перебудови, удосконалення механізмів його формування та діяльності (наприклад, запровадження внутрішньої спеціалізації щодо розгляду окремих категорій справ).

8. Виявлено, що в сучасному конституціоналізмі судова функція державної влади країн civil law та common law розглядається як найменш політизована, що дає підставу суд (зокрема КС) розглядати як найбільш стійкий елемент механізму поділу влади. Водночас теоретична деполітизованість органу КЮ на практиці не заперечує його можливої політичної ролі, оскільки даний орган уповноважений ухвалювати рішення, які мають вагоме політичне значення. Визначено, що в різних правових системах проблема політизації інституту КЮ і питання взаємозв'язку в його діяльності політики та права є спільними, а їхнє вирішення вбачається не лише у подальшому пошуку шляхів запобігання впливу політичних факторів на діяльність КС, але й у забезпеченні іншими гілками влади de facto гарантій незалежності даного інституту в державному механізмі.

9. На підставі результатів аналізу змісту актів КС України з'ясовано, що КС України у здійсненні своїх повноважень, хоча і не перетворився на позитивного законодавця, водночас Судом поки що не досягнуто повного уникнення впливу політики на його діяльність через, головним чином, процедуру формування складу Суду та його роль у захисті принципу поділу влади. Головною темою наукової дискусії при цьому стає вирішення питання протиставлення права та політики і можливості розгляду політичної проблематики, що лежить в основі поділу влади в рамках виключно правового підходу. Визнається, що орган КЮ повинен бути самообмеженим у можливості брати участь в політичній сфері при забезпеченні взаємного стримування всіх органів у державному механізмі в рамках, визначених Конституцією. Формулюється висновок про те, що деполітизації інституту КЮ повинні сприяти такі рекомендації: удосконалення процедури подання кандидатур на посади суддів; стимулювання юридизації політичного процесу; застосування суддями у своїй діяльності доктрини політичних питань (The Political Questions Doctrine) та доктрини суддівського самообмеження (Margin of Interpretation) тощо.

10. З'ясовано, що на конституційному рівні юридичну природу КС України пропонується визначити шляхом приведення його статусу та ролі у відповідність до вимог сучасної правової держави. При цьому необхідно враховувати те, що встановлення юридичної природи інституту КЮ та його місця у механізмі поділу влади науковцями країн Центральної і Східної Європи, зокрема України, може здійснюватися із застосуванням декількох підходів, а саме:

а) ототожнення інституту КЮ з судовою гілкою влади;

б) розгляд КС як різновиду контрольної влади;

в) визнання КС своєрідною надбудовою в системі поділу влади, що не належить до жодної з гілок влади;

г) визначення інституту КЮ як такого, що має комплексний характер, поєднуючи у собі риси судової і контрольної влад.

На нашу думку, за умов сучасного конституціоналізму, який розвиває класичну теорію поділу влади, виділяючи при цьому четверту (контрольну) владу, КС України необхідно розглядати комплексно, як державний інститут, який включає в себе риси судової влади, що здійснює при цьому найвищу контрольну державну діяльність. Такий підхід дозволить не лише de jure, але і de facto закріпити правовий статус КС України як самостійного органу, що підкреслить його незалежність в системі поділу влади та сприятиме ефективному виконанню ролі у механізмі стримувань і противаг.

11. Підтверджено, що КЮ є важливою ланкою в забезпеченні механізму стримувань і противаг, а знаходження шляхів ефективного підвищення її ролі в утвердженні збалансованих відносин між законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади і надалі є актуальною теоретичною і практичною проблемою правових наук, успішне розв'язання якої забезпечить подальший розвиток сучасної демократичної держави. Зростаюча у ХХІ ст. роль конституційного правосуддя зумовлює необхідність подальшого проведення в країнах молодої демократії наукових досліджень проблеми функціонування інституту КЮ та його генезису, оскільки філософський і теоретичний підходи до її розв'язання постійно змінюються і на сучасному етапі знаходяться на стадії активного пошуку й удосконалення.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Міхеєва Т.П. Юридична природа органів конституційного контролю та їх місце в механізмі державної влади / Т.П. Міхеєва // Юридичні читання молодих вчених: зб. матеріалів всеукр. наук. конф., (Київ, 23-24 квіт. 2004 р.). - К. : НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2004. - С. 83-86.

2. Михеева Т. О правовых аспектах отмены смертной казни в Украине / Т. Михеева // Конституционное право: Восточноевропейское обозрение. - 2004. - № 2 (47). - С. 144-146.

3. Міхеєва Т.П. Модель конституційної юстиції Ханса Кельзена: історичні та теоретичні аспекти / Т.П. Міхеєва // Другі юридичні читання: зб матеріалів всеукр. наук. конф., (Київ, 18 трав. 2005 р.). - К. : НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2005. - С. 485-487.

4. Міхеєва Т.П. Роль інституту конституційної юстиції в контексті принципу поділу влади (зарубіжний досвід) / Т.П. Міхеєва // Держава і право: зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. - К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2006. - Вип. 32. - С. 136-142.

5. Міхеєва Т. До проблеми взаємозв'язку політики і права в діяльності органів конституційної юстиції (закордонний досвід) / Т. Міхеєва // Українське право. - № 2 (20). - 2006. - С. 97-107.

6. Міхеєва Т.П. Становлення і розвиток децентралізованої моделі судового конституційного контролю: правові доктрини / Т.П. Міхеєва // Держава і право: зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. - К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2007. - Вип. 36. - С. 217-225.

7. Міхеєва Т.П. Інститут конституційної юстиції: ґенеза і розвиток в європейських країнах з континентальною системою права / Т.П. Міхеєва // Держава і право: зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. - К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2008. - Вип. 41. - С. 272-279.

8. Міхеєва Т. Напрями запобігання впливу політичних факторів на діяльність Конституційного Суду України / Т. Міхеєва // Зб. тез доповідей ІІІ Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. "Розвиток України в ХХІ столітті : економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми", 15 жовт. 2008 р. - Тернопіль, 2008. - С. 89-92.

9. Міхеєва Т.П. Основні етапи зародження та генезису інституту конституційної юстиції в Україні / Т.П. Міхеєва // "Шості юридичні читання". Правова культура, правова свідомість і право: зб. матеріалів міжнар. наук. конф., (Київ, 22-23 квіт. 2010 р.) - (тези знаходяться у друці).

Анотація

Міхеєва Т.П. Інститут конституційної юстиції: історичні та політико-правові аспекти. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. - Інститут законодавства Верховної Ради України. - Київ, 2010.

У дисертації досліджуються історико-правові аспекти виникнення, становлення і генезису американської та кельзенівської моделей КЮ. Аналізуються особливості процесу запровадження і функціонування інституту КЮ в державному механізмі країн Центральної та Східної Європи, зокрема досліджується роль КС в політичних процесах цих країн.

Розкривається загальна природа принципу поділу влади та аналізується місце і роль інституту КЮ в механізмі взаємних стримувань і противаг в правових системах країн common law і civil law. Узагальнюються основні повноваження даного органу державного механізму, спрямовані на підтримування рівноваги між гілками влади. У роботі висвітлено юридичну природу органу КЮ в країнах з різними правовими системами і визначено характер взаємовпливів між політичними процесами та діяльністю цього органу, зокрема виявлено основні сфери, в яких політичні чинники можуть впливати на роботу КС України.

З метою посилення статусу КС України серед органів державної влади і підвищення ефективності його ролі як гаранта поділу влади в державі обґрунтовано необхідність врахування узагальнених автором пропозицій вітчизняних науковців, сформульованих щодо змін до чинного законодавства, яке регулює діяльність КС України.

Ключові слова: інститут конституційної юстиції, Конституційний Суд України, політико-правова природа, принцип поділу влади, баланс влади.

Размещено на Allbest.ru