Перевірка своєчасності сплати акцизного збору

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕФЕРАТ

«Перевірка своєчасності сплати акцизного збору»

Вступ

Акцизи це непрямі податки на визначені товари, що включаються в ціну товару й оплачуються покупцями. Вони встановлюються, як правило, на дефіцитну і високорентабельну продукцію і монопольні товари. Акцизний збір сполучає в собі як фіскальну функцію податків, наповнюючи державний бюджет, так і регулювальну функцію, що коригує попит та пропозицію, збільшуючи ціну товару за рахунок акцизу або зменшуючи шляхом виключення з переліку оподатковуваних товарів.

Механізм акцизного збору, порядок складання платниками розрахунку акцизного збору закріплені Декретом Кабінету Міністрів від 26 грудня 1992 р. №18 - 92 «Про акцизний збір» з подальшими змінами і доповненнями, «Положенням про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору» від 19.03.01 р. №111, у т.ч. від 25.01.05 р. №39 затверджених наказами ДПА України з подальшими змінами і доповненнями, та іншими документами.

1. Визначення акцизного збору, порядок обчислення і сплати

Об'єктом оподатковування є:

- обороти з реалізації виготовлених в Україні підакцизних товарів шляхом їх продажу, обміну на інші товари, безкоштовної передачі товарів чи з їх частковою оплатою;

- обороти з реалізації товарів для власного споживання, промислової переробки, а також для своїх працівників;

- митна вартість імпортованих на митну територію України то - варів, у тому числі в межах бартерних операцій чи без оплати їхньої вартості, чи частковою оплатою.

Акцизний збір обчислюється:

а) за ставками у відсотках до обороту від продажу:

1) товарів, реалізованих за вільними цінами, виходячи з їхньої вартості за цими цінами, встановленими з урахуванням акцизного збору, без ПДВ;

2) товарів, реалізованих за державними фіксованими і регульованими цінами, виходячи з їхньої вартості без обліку торгових знижок, а також ПДВ.

Під час закупівлі імпортних товарів оподатковуваний податком оборот визначається, виходячи з їхньої митної вартості;

б) у твердих сумах з одиниці реалізованого товару.

Ставки акцизного збору є єдиними на всій території України. Відповідно до Указу Президента України від 11.05.1998 р. №453/98 платниками акцизного збору є:

- суб'єкти підприємницької діяльності, а також їхні філії, відділення - виробники підакцизних товарів (послуг) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини;

- нерезиденти, що здійснюють виготовлення підакцизних товарів на митній території України безпосередньо через постійні представництва;

- будь-які суб'єкти підприємницької діяльності, що імпортують на митну територію України підакцизні товари;

- фізичні особи - резиденти і нерезиденти, що ввозять підакцизні товари чи предмети на митну територію України;

- юридичні чи фізичні особи, що купують підакцизні товари у податкових агентів.

Розрахунок акцизного збору здійснюється платником самостійно на підставі даних накопичувальних відомостей реалізації підакцизних товарів.

Декретом Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. закріплені три види звільнення від акцизного збору:

По-перше, - під час реалізації підакцизних товарів на експорт за іноземну валюту.

По-друге, - під час реалізації легкових автомобілів:

а) спеціального призначення (міліція, швидка медична допомога) за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;

6) спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких здійснюється органами соціального забезпечення

По-третє, - під час реалізації етилового спирту, що використовується для виготовлення лікарських і ветеринарних препаратів.

Суми акцизу, що підлягає сплаті, визначаються платником самостійно і сплачуються до бюджету у такі терміни:

а) підприємствами-виробниками, що реалізують алкогольні напої, - на третій робочий день після здійснення обороту з реалізації;

б) підприємствами-виробниками, що реалізують тютюнові вироби, - щомісяця до 16-20 числа місяця, що настає за звітним;

в) власниками (замовниками) алкогольних напоїв, що виготовлені на території України з використанням давальницької сировини, - не пізніше дня одержання продукції;

г) підприємствами, що реалізують алкогольні напої, і власниками давальницької сировини, у яких середньомісячні суми акцизного збору за минулий рік становили понад 25 тис. грн., - щодекадно 15-25 числа поточного місяця, 5 числа місяця, що настає за звітним, виходячи з фактичного обороту за відповідну декаду;

д) підприємствами, що реалізують алкогольні напої, у яких середньомісячні суми акцизного збору за минулий рік становили до 25 тис. грн. включно - щомісяця, не пізніше 15 числа місяця, що настає за звітним, від фактичного оподатковуваного обороту за минулий місяць.

Суми акцизного збору з імпортованих на територію України товарів зараховуються в Державний бюджет, а з товарів, вироблених в Україні, - у місцевий бюджет за місцем їх виробництва і Державний бюджет у співвідношеннях, встановлених Верховною Радою України.

З 1996 р. в Україні використовуються марки акцизного збору. Відповідно до Закону України від 15 вересня 1995 р. №329 / 95 - ВР «Про акцизний збір на алкогольні напої і тютюнові вироби» марка акцизного збору - це спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої і тютюнові вироби, і його наявність на цих товарах підтверджує сплату акцизного збору.

Відповідно до Наказу Президента України від 18 вересня 1995 р. №849/95 «Про введення марок акцизного збору на алкогольні напої і тютюнові вироби» реалізація на території України імпортних алкогольних напоїв і тютюнових виробів без наявності марок акцизного збору забороняється. У разі їхньої відсутності товари підлягають конфіскації чи знищенню.

2. Перевірка правильності нарахування акцизного збору

акциз податок збір нарахування

Під час камеральної перевірки розрахунку акцизного збору насамперед потрібно звернути увагу на своєчасність його подання, наявність усіх необхідних додатків та правильність заповнення реквізитів, рядків і колонок.

Перевіряючи перший розділ «Обчислення суми акцизного збору», потрібно звернути увагу па правильність і повноту заповнення всіх рядків і колонок. Особливу увагу необхідно звернути на колонки, в яких указуються неоподатковувані обороти. Заповнюючи ці колонки, необхідно перевірити розшифрування неоподатковуваних оборотів, яка обов'язково має додаватися до розрахунку. Також потрібно встановити правильність застосування ставок акцизного збору. Перевірка першого розділу закінчується арифметичними підрахунками суми акцизного збору і порівнянням отриманого результату з даними підприємства, наведеними в розрахунку.

Під час перевірки другого розділу «Результати перерахунку акцизного збору» потрібно упевнитись у наявності відповідних платежів. Для цього використовуються дані відділу обліку, де на картках особистих рахунків відображаються фактично внесені за звітний період суми. У цьому самому розділі відображається сума акцизного збору, яка підлягає сплаті дo бюджету чи відшкодуванню з бюджету.

Якщо підприємство здійснює експортні операції, то необхідно впевнитися, що до розрахунку додані відповідні документи (довідки установ банків про надходження валюти та копії платіжних документів; копії вантажних митних декларацій з відповідним підтвердженням митних органів про фактичний перетин митного кордону України та інші). На підставі цих документів перевіряється правильність заповнення третього розділу розрахунку «Зменшення акцизного збору під час експорту підакцизних товарів при розрахунках. за іноземну валюту». 3а результатами перевірки податковий інспектор робить позначку про проведення нарахування суми акцизного збору за особовим рахунком платника, а також відмітки про результати попередньої перевірки. За необхідності робиться запис про доцільність проведення документальної перевірки.

Податкова документальна перевірка з правильності розрахунку і своєчасності сплати акцизного збору повинна починатися з визначення переліку підакцизних товарів відповідно до діючого в Україні законодавства.

Посадова особа податкової служби звертає увагу на правильність визначення оподатковуваного обороту при обміні на території України підакцизними товарами власного виробництва, при їх безкоштовній передачі, при натуральній оплаті праці і при використанні їх на невиробничі цілі.

Під час перевірки аналізується правомірність обчислення акцизного збору, виходячи з дати реалізації підакцизних товарів. Звертається увага на обкладання акцизним збором товарів, виготовлених із давальницької сировини. При цьому варто пам'ятати, що платником акцизного збору з товарів, що були виготовлені з давальницької сировини, є власник товару, а не її переробник. Особливу увагу варто приділити тим видам підакцизної продукції, що виготовляється на давальницьких умовах. Відповідно до діючого законодавства в цьому разі платниками акцизного збору є:

- суб'єкти підприємницької діяльності, а також їхні філії, відділення (інші відособлені підрозділи) - виробники підакцизних товарів на митній території України з давальницької сировини по товарах (продукції), на які встановлені ставки акцизного збору у твердих сумах;

- замовники, які доручили виготовлення продукції на давальницьких умовах, по товарах, на які встановлені ставки акцизного збору у відсотках до обороту, що сплачують акцизний збір виробникові.

У тому разі, якщо платником акцизного збору є переробне підприємство, йому необхідно утримати суму цього збору із замовника. Цього потребує сама природа непрямого податку: він включається в ціну продукції й згодом компенсується виробникові покупцем. Оскільки в давальницькій операції готова продукція (як і сировина) виробникові не належить, тож продати її й отримати компенсацію акцизного збору в ціні він не може, проте сплатити акцизний збір у бюджет зобов'язаний. Отже, у нього немає іншого виходу, аніж утримати суму цього збору із замовника. Але як це зробити? Виставляти в рахунку на оплату окремо (як суму акцизного збору) або включати до вартості послуг з переробки? При першому варіанті можливі заперечення з боку замовника, тому що за законом він не є платником акцизного збору. Другий варіант неприйнятний для виконавця, адже якщо суму акцизного збору він включить до вартості послуг з переробки, то на неї «накрутиться» ПДВ, а ця сума, як відомо, не є доданою вартістю для виробника.

Оптимальним варіантом буде такий: передбачити в договорі, що замовник компенсує виконавцеві суму акцизного збору окремо від вартості послуг з переробки, а ще краще - окремим платіжним дорученням із зазначенням у ньому призначення платежу: «Компенсація суми акцизного збору». У такому разі замовник зможе віднести таку компенсацію до складу валових витрат, керуючись пп. 5.2.1 Закону України про прибуток, у якому зазначено, що до валових витрат відносять суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. У наявності витрати, пов'язані з організацією виробництва. Без перерахування виконавцеві суми акцизного збору замовник не зміг би отримати готову продукцію, тобто не зміг би організувати перероблення сировини. Таким чином, суми компенсованого виконавцеві акцизного збору замовник на законних підставах відносить до складу валових витрат. У подальшому під час продажу готової продукції в нього на всю суму продажу виникне валовий прибуток.

Необхідно зазначити, що замовникові, за великим рахунком, однаково, в якій формі виконавець зазначить у рахунку суму акцизного збору. І в разі виділення акцизного збору, і у разі включення його до загальної суми вартості перероблення замовник гарантовано має валові витрати в податковому обліку.

Примітка 1. По податку на додану вартість під час перерахування компенсації у замовника не буде виникати права на податковий кредит. Відповідно до пп. 7.4.1 Закону України про ПДВ податковий кредит звітного періоду складається із сум-податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відносять до складу валових витрат виробництва й основних фондів або нематеріальних активів, які підлягають амортизації. Оскільки перерахування суми акцизного збору виконавцеві не є для замовника платою за придбані товари, роботи та послуги, то й права на податковий кредит за таким платежем у нього також немає.

Примітка 2. У бухгалтерському обліку сума перерахованого виконавцеві акцизного збору відображається проводками: Дт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті» з подальшим віднесенням цієї суми в Дт26 «Готова продукція» із Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». Такі проводки обумовлені тим, що для замовника зазначена сума не є сплатою податку. Це лише компенсація, передбачена умовами договору з виконавцем.

Примітка 3. Якщо підприємство-замовник розраховується за переробку частиною сировини або готової продукції, то відвантаження виконавцеві їхньої частини в оплату послуг показуються в бухгалтерському обліку як реалізація, а сума акцизного збору - як платіж за контрактом.

Як зазначено в Декреті, датою виникнення податкових зобов'язань з акцизного збору в переробника є дата події, що відбулася раніше: або дата зарахування коштів від замовника, або дата відвантаження (передачі) товарів (продукції).

При цьому потрібно мати на увазі, що статтею 6 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» передбачено, що власник готової продукції, виготовленої на давальницьких умовах і на яку встановлена ставка акцизного збору у твердих сумах, сплачує акцизний збір виробникові (переробникові) не пізніше дня відвантаження готової продукції його замовникові або з його доручення іншій особі.

Умовою відвантаження виробником (переробником) готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, його власникові або за його дорученням іншій особі є документальне підтвердження банківської установи про перерахування відповідної суми акцизного збору на поточний рахунок виробника (переробника).

При визначенні суми акцизного збору, вирахування бази ПДВ щодо операцій з надання послуг з перероблення давальницької сировини і готової продукції, виготовленої за таких умов, варто керуватися Методичними рекомендаціями із застосування законодавчих актів щодо стягнення ПДВ із операцій з надання послуг з перероблення давальницької сировини та готової продукції, виготовленої за таких умов, затверджених ДПАУ від 10.09.2001 р. №12142/7/16-1201.

Як роз'ясняє ДПАУ в зазначеному листі, власник сировини й готової продукції, на яку встановлена ставка акцизного збору у твердій сумі, не лише компенсує переробному підприємству (далі - переробник) витрати з надання послуг з перероблення давальницької сировини і перераховує йому суму акцизного збору, який останній сплачує до бюджету. Оскільки ставки акцизного збору у твердій сумі встановлені щодо товарів, а не до вартості послуг, у тому числі послуг з перероблення давальницької сировини, перелік яких визначений законодавством, і об'єктом для обкладання ПДВ є операції із продажу товарів (робіт, послуг) на території України, то сума акцизного збору в переробного підприємства не включається до бази обкладання ПДВ вартості послуг з перероблення. При цьому сума акцизного збору в розрахунковому та іншому платіжному й супровідному документах повинна бути виділена окремим рядком.

Зазначені суми акцизного збору включаються до бази обкладання ПДВ під час реалізації готової продукції, виготовленої із давальницької сировини, незалежно від того, хто здійснює операції із продажу готової продукції (її власник або переробник).

У тих випадках, коли власник готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, самостійно здійснює операції з її продажу, сума акцизного збору, попередньо перерахована переробникові давальницької сировини, так само, як і будь-яка сума коштів, що надходить у рахунок оплати продукції, включається таким продавцем у базу обкладання ПДВ, визначену відповідно до статті 4 Закону про ПДВ, незалежно від форми проведення розрахунків.

При цьому сума ПДВ, яка окремим рядком зазначена в податковій накладній, виписаній перероблення підприємством на операцію з надання послуги з переробки давальницької сировини і визначена виходячи з договірної вартості такої послуги з переробки (без урахування акцизного збору, перерахованого замовником переробникові для проведення останнім розрахунків з бюджетом по акцизному збору), включається в податковий кредит за умови виконання вимог пункту 7.4. статті 7 Закону про ПДВ.

Підбиваючи підсумок викладеному вище, можна зазначити, що для цілей обкладання акцизним збором об'єктом для переробника є обсяг відвантаженої готової продукції (товару), для цілей обкладання ПДВ - вартість наданої замовникові послуги з переробки. Саме замовник, який у подальшому буде реалізовувати продукцію, виготовлену з давальницької сировини, зобов'язаний включати до бази обкладання ПДВ суму акцизного збору, сплаченого ним переробникові.

Чинним законодавством на сьогоднішній день визначений тільки один вид товару, з якого ставка акцизного збору встановлена у відсотках до обороту, - ювелірні вироби. Відповідно до вимог Декрету платниками акцизного збору з ювелірних товарів, виготовлених на давальницьких умовах, є як замовники такої продукції, так і її переробники. При цьому, відповідно до пункту «а» статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір», сума акцизу на ювелірні вироби обчислюється, виходячи з вартості їхньої реалізації (обороту із продажу) за вільними цінами.

Під час реалізації власником готових ювелірних виробів акцизний збір нараховується ним на обороти з реалізації ювелірних виробів у повному обсязі (а до бюджету безпосередньо сплачується сума акцизного збору, зменшена на суму, що вже була сплачена виробникові), але така загальна сума акцизного збору включається до бази оподаткування на додану вартість.

При розрахунках замовника готовою продукцією (ювелірними виробами) з переробником за послуги з перероблення давальницької сировини загальна сума акцизного збору включається до бази оподаткування у замовника (власника готової продукції).

При перевірці правильності визначення оподатковуваних оборотів під час реалізації імпортних товарів варто звернути увагу на те, що акцизний збір розраховується, виходячи з їхньої закупівельної вартості з обліком фактично сплачених сум митних зборів, ввізного мита й акцизного збору без ПДВ, і сплачується у валюті України.

Важливим моментом перевірки є правомірність застосування пільг, передбачених законодавчими актами України.

Висновки

Посадова особа податкової служби під час документальної перевірки приділяє увагу факту використання ввезених товарів з метою, що не відповідає заявленій при декларуванні, а також випадкам неправильного розрахунку сум ПДВ і акцизного збору, нарахованих і сплачених як при митному оформленні, так і при подальшому використанні на території України. При виявленні таких випадків здійснюється стягнення з платника в бюджет сум зборів та інших штрафних санкцій, що передбачені законодавством України.

Важливим питанням під час перевірки є правильність нарахування акцизного збору на імпортні товари. Порядок розрахунку акцизного збору за імпортовані в Україну товари визначений Декретом Кабінету Міністрів України №18-92 від 26.12.1992 р. з урахуванням подальших змін і доповнень, а також «Положенням про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору», затвердженим Наказом ДПА України від 19.03.2001 р. №111 з подальшими змінами та доповненнями.

Література

акциз податок збір нарахування

1. Податковий менеджмент: Конспект лекцій. У двох частинах / Укладачі: О.В. Зайцев, О.В. Галахова. - Суми: Вид-во СумДУ, 2009. Частина 1. - 136 с.

2. Антология экономической классики / Сост. И. Столяров. - М.; ЭКОНОВ КЛЮЧ, 2007. - 475 с. - (Петти В. Трактат о налогах и сборах; Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов; Рикардо Д. Начала политической зкономии и налогового обложения).

1. Завгородний В.П. Налоги и налоговый контроль в Укранне. - Киев: А.С.К., 2008 - 639 с.

2. Іванов Ю.В. Альтернативні системи оподаткування. Монографія. - Харків: ХДЕУ, Торнадо, 2008. - 517 с.

3. Інформаційні системи і технології в економіці: Посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В.С. Пономаренка - К,: Видавничий центр «Академія», 2007- 544 с.

4. Ісаншина Г.Ю. Податковий менеджмент: Навчальний посібник. - К.: ЦУЛ, 2006. - 258 с.

5. Крисоватий А.І. Оподаткування і ринок: умови та можливості поєднання. - Тернопіль: Видавництво Карп'юка, 2007. - 246 с.

6. Куценко Т.Ф. Бюджетно-податкова політика. - К.: Кондор, 2006. - 256 с.

7. Маглаперідзе А.С., Храпкіна В.В. Податковий менеджмент: Навчальний посібник. - К., 2008.- 328 с.

8. Международные соглашения об устранении двойного налогообложения, ратифицированные Верховной Радой Украины. - Интернет: http://www.liga.kiev.ua

9. Мельник Д.Ю. Налоговый менеджмент. - М.: Финансы и статистика, 2008. - 352 с.

10. Рева Т.М. Податковий менеджмент: Навчальний посібник. - К.: ЦНЛ, 2008.- 301 с.

11. Самуельсон П., Нордгауз В. Мікроекономіка. / Пер. з англ. - К.: Основи, 2009. - 676 с.

12. Сіренко В.Ф. Податкова застава. - К.: Кондор, 2007.-84 с.

Размещено на Allbest.ru