Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ

ДУНДИЧ Лейла Валеддинівна

УДК 343.98

ОСОБЛИВОСТІ РОЗСЛІДУВАННЯ ВИКРАДЕННЯ ВАНТАЖІВ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ, ВЧИНЕНИХ ОРГАНІЗОВАНИМИ ГРУПАМИ

12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика;

судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Харків - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському національному університеті внутрішніх справ, МВС України

викрадення вантаж кримінальний слідчий

Науковий керівник: доктор юридичних наук, доцент

Литвинов Олексій Миколайович,

Харківський національний

університет внутрішніх справ,

начальник кафедри кримінального

права та кримінології.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, доцент

Слінько Сергій Вікторович,

Харківський національний

університет внутрішніх справ,

професор кафедри кримінального процесу

Навчально-наукового інституту права

та масових комунікацій;

кандидат юридичних наук, доцент

Юсупов Володимир Васильович,

Національна академія внутрішніх справ,

доцент кафедри криміналістики

та судової медицини.

Захист відбудеться 27 вересня 2011 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.01 Харківського національного університету внутрішніх справ (61080, Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного університету внутрішніх справ (61080, Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27).

Автореферат розісланий 25 серпня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.В. Могілевський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку незалежної Української держави є очевидним той факт, що динамічні соціальні та економічні перетворення, які відбулись у суспільстві, назавжди змінили структуру злочинності та її характер, посилили вплив та зміцнили основи організованих її форм. Використовуючи соціальну напругу та недосконалість законодавства, володіючи значними фінансовими ресурсами, організована злочинність активно протидіє соціальному та правовому впливові на неї з боку суспільства, держави, її правоохоронних органів, а подекуди навіть переходить у наступ, активно протидіючи розкриттю, розслідуванню та запобіганню злочинам. Організована злочинність проникає у системоутворюючі галузі вітчизняної економіки, спричиняючи їх розбалансування.

Залізничний транспорт України є однією з провідних галузей народного господарства, яка поєднує суб'єктів господарювання, забезпечує перерозподіл виробничих ресурсів, працевлаштовує значну кількість населення, інтегрує країну та її інфраструктуру до загальноєвропейської та світової транспортної мережі, у тому числі транзитної. Тому держава та її правоохоронні органи відповідають за стан правопорядку у цій галузі, на шляхах та у поїздах, безпеку перевезень, убезпечення майна та вантажів від злочинних посягань. Забезпечення повного збереження і безпечного транспортування вантажів залізничними шляхами є одним з пріоритетних завдань.

Незважаючи на це, на об'єктах залізничного транспорту вчиняється значна кількість викрадень вантажів, особливо крадіжок. За даними Управління транспортної міліції МВС України, лише за останні два роки кількість крадіжок вантажів зросла на 13,3 % (2009 р. - 1231, 2010 р. - 1395). Серед усіх корисливих злочинів, які вчиняються на об'єктах залізничного транспорту, частка цих злочинів дорівнює 44,9 %. Частка організованих злочинних груп, які вчиняють викрадення вантажів на залізничному транспорті, протягом останніх п'яти років залишається на рівні 11%. В цих групах спостерігається чіткий розподіл дій, активне залучення до злочинів працівників залізниці, широке використання технічних засобів різного характеру тощо. Усе це відповідним чином впливає на механізм вчинення названих злочинів, який характеризується суттєвою специфікою та у зв'язку з цим потребує наукового аналізу через призму реалізації завдань розслідування.

У юридичній науці проблемам боротьби з викраденнями вантажів на залізничному транспорті приділяється певна увага в роботах М.М. Баранова, П.М. Білого, С.І. Вінокурова, В.Л. Грохольського, А.І. Дворкіна, О.Ф. Долженкова, В.О. Жбанкова, С.Б. Згогуріна, Є.М. Котова, О.М. Литвинова, В.П. Петруньова, С.В. Продайка, В.Ф. Стеценка, Г.А. Туманова, В.М. Юріна, В.В. Юсупова, О.О. Юхна, І.О. Яроша. Проте, переважна більшість робіт має суто прикладну, методичну спрямованість. На монографічному рівні останніми роками порушена проблематика ставала предметом дослідження кандидатських дисертацій І.В. Пирога (2006 р.), присвяченої використанню спеціальних пізнань при розслідуванні цих злочинів, та М.В. Капустіної (2007 р.), в якій закладено основи методики розслідування крадіжок вантажів на залізничному транспорті, вчинених злочинними групами. Втім, попередні дослідники акцентовано не виділяли механізм вчинення названих злочинів, не розглядали особливості їх розслідування, не досліджували інші важливі елементи, наприклад організований характер злочинної діяльності. Тому порушена проблематика видається актуальною.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до вимог п. 3.9. Програми протидії злочинам проти власності на 2007 - 2010 рр. (затверджена рішенням колегії МВС України № 47КМ/1 від 12.10.2007 р.), пп. 66, 99 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004 - 2009 рр. (затверджені Наказом МВС України № 755 від 05.07.2004 р.), а також п. 1.1. Пріоритетних напрямів наукових досліджень ХНУВС на 2006 -2010 рр. (схвалені Вченою радою ХНУВС 12.12.2005 р.).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі теоретичних положень криміналістики, вивчення, аналізу та узагальнення судово-слідчої практики встановити криміналістичні особливості розслідування викрадень вантажів на залізничному транспорті, вчинених організованими групами. Для її досягнення було поставлено такі взаємопов'язані завдання:

– вивчити стан розробки досліджуваної проблеми в юридичній літературі, науково оцінити існуючі теоретичні концепції та позиції науковців через призму аналізу предмету дослідження;

– визначити елементний склад криміналістичної характеристики викрадень вантажів на залізничному транспорті, вчинених організованими групами, встановити структурні залежності між окремими елементами та окреслити типові моделі вчинення злочинів даного виду;

– визначити та систематизувати обставини, які підлягають встановленню під час розслідування відповідних кримінальних справ;

– визначити особливості порушення цих кримінальних справ, дослідчої перевірки відповідних матеріалів, типових слідчих ситуацій та алгоритмів (програм) слідчих дій та оперативно-розшукових заходів з одночасним формулюванням рекомендацій щодо оптимізації цієї діяльності;

– встановити особливості версійного процесу, планування, систематизації і класифікації криміналістично значимої інформації на початковому етапі розслідування названих злочинів;

– встановити особливості проведення окремих слідчих дій і тактичних операцій із затримання підозрюваних на місці злочину, що ефективно застосовуються при розслідуванні цих злочинів;

– за результатами дослідження розробити комплекси наукових криміналістичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення практики розслідування викрадень вантажів на залізничному транспорті, вчинених організованими групами.

Об'єктом дослідження є механізм викрадень вантажів на залізничному транспорті, вчинених організованими групами, а також діяльність правоохоронних органів із розкриття, розслідування та запобігання відповідним злочинним діянням.

Предметом дослідження виступають особливості розслідування викрадень вантажів на залізничному транспорті, вчинених організованими групами.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становить діалектичний метод пізнання суспільно-правових явищ, який обумовлює застосування кола спеціальних наукових методів дослідження, а саме: порівняльно-правового ? для аналізу думок науковців і практиків щодо розглядуваної проблематики, норм матеріального і процесуального права, наукових категорій, визначень та підходів (підрозділи 1.2., 2.2.); логіко-юридичного ? для формулювання висновків з позицій законів формальної логіки (підрозділи 1.2, 2.5); аналізу та синтезу ? для розробки структури криміналістичної характеристики викрадень вантажів на залізничному транспорті, вчинених організованими групами, виявлення специфічних ознак окремих елементів, взаємозалежностей та взаємодії між ними, визначення кола обставин, які підлягають встановленню під час розслідування, формулювання висновків з проблемних питань, які висвітлюються в дисертації (підрозділи 1.1., 2.1., висновки); індукції та дедукції ? для формулювання понять та категоріального апарату дослідження, конструювання версій (підрозділи 1.2., 2.2.); аналогії ? для встановлення подібностей в окремих сторонах, ознаках, властивостях різних елементів механізму злочину, а також методів і прийомів розслідування (підрозділи 1.1., 2.3.?2.5.); статистичного ? для аналізу та використання даних судово-слідчої практики (підрозділи 1.1., 1.2.), моделювання ? для розробки типових моделей злочинів даного виду (підрозділ 1.2.); соціологічних методів (анкетування, опитування) - для вивчення думки практичних працівників з різних проблемних питань, пов'язаних з їх фаховою діяльністю (підрозділи 2.4., 2.5.).

Науково-теоретичну основу виконання дисертації склали загальнотеоретичні наукові праці, розробки вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі криміналістики, кримінології, кримінального та кримінально-процесуального права, теорії оперативно-розшукової діяльності, зокрема Ю.П. Аленіна, Ю.М. Антоняна, О.М. Бандурки, В.П. Бахіна, Р.С. Бєлкіна, А.Р. Бєлкіна, В.Д. Берназа, О.М. Васильєва, І.О. Возгріна, А.Ф. Волобуєва, В.А. Журавля, А.В. Іщенка, Н.С. Карпова, О.Н. Колесніченка, Н.І. Кліменко, В.О. Коновалової, В.М. Кудрявцева, В.С. Кузьмічова, О.М. Кустова, В.В. Лисенка, В.К. Лисиченка, І.М. Лузгіна, В.Г. Лукашевича, Г.А. Матусовського, Ю.Ю. Орлова, В.Д. Пчолкіна, О.Р. Ратінова, М.В. Салтевського, С.В. Слінька, М.С. Строговича, В.В. Тіщенка, С.С. Чернявського, С.А. Шейфера, В.Ю. Шепітька, М.П. Яблокова та ін.

Нормативною основою роботи є Конституція України, чинні законодавчі та інші нормативно-правові акти, які регулюють діяльність із розкриття, розслідування та запобігання злочинам. Дисертант звертався також до актуальної правової публіцистики, на сторінках якої дискутується багато питань, що стосуються проблем, порушених у дисертації.

Емпіричну базу роботи складають: результати анкетування слідчих та оперативних працівників органів внутрішніх справ на транспорті, що проводилось за відповідною методикою (загалом опитано 106 осіб); результати вивчення 42 кримінальних справ про викрадення вантажів на залізничному транспорті, вчинені на території обслуговування лінійний управлінь на Південній та Одеській залізницях Управління транспортної міліції МВС України; статистичні звіти управління транспортної міліції МВС України. При підготовці дисертації автор використовував також власний досвід, набутий під час стажування у практичних підрозділах органів внутрішніх справ на транспорті.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є одним з перших у вітчизняній криміналістичній науці монографічних досліджень, де на основі положень теорії криміналістики, методики розслідування окремих видів злочинів, результатів узагальнення судово-слідчої практики здійснено аналіз особливостей розслідування викрадень вантажів на залізничному транспорті, вчинених організованими групами.

У дисертації пропонується ряд нових концептуальних у теоретичному плані і важливих, з точки зору практичного змісту, положень. Зокрема:

вперше:

– визначено та проаналізовано типові моделі механізму викрадення вантажів на залізничному транспорті, які вчиняються організованими групами, на підставі чого окреслено коло факторів, що впливають на динаміку формування взаємозв'язків в межах механізму, а також процесів виникнення інформації про злочин;

– визначено специфіку порушення кримінальної справи, дослідчої перевірки матеріалів, а також типових слідчих ситуацій, відповідно до яких запропоновано рекомендації щодо алгоритмів (програм) слідчих дій та оперативно-розшукових заходів початкового етапу розслідування;

– сформульовано положення і рекомендації щодо систематизації і класифікації криміналістично значущої інформації у справах про викрадення вантажів, у зв'язку з чим її елементи можуть бути трансформовані до реалізації завдань аналізу інформації доказового та орієнтуючого значення, отриманої в ході розслідування;

удосконалено:

– криміналістичну характеристику злочинів даного виду у складі таких елементів як: груповий суб'єкт злочину (організована група), злочинна діяльність, що містить у собі дії і пов'язані з ними процеси із підготовки, вчинення і приховування викрадень вантажів на залізничному транспорті, обстановка вчинення злочинів, предмет злочинного посягання і слідова картина;

– перелік обставин, що підлягають встановленню при розслідуванні викрадень вантажів на залізничному транспорті, вчинених організованими групами, на підставі синтезу ознак, що характеризують злочин та організований характер його вчинення;

– положення щодо тактики проведення окремих слідчих дій при розслідуванні викрадень вантажів на залізничному транспорті, вчинених організованими групами, зокрема огляду місця події, допиту свідків та обшуку, а також організації і проведення тактичних операцій із затримання підозрюваних на місці злочину;

дістали подальшого розвитку:

– функціональний підхід, коли механізм викрадень вантажів на залізничному транспорті, вчинених організованими групами, представлено через динаміку події злочину, що обумовило необхідність аналізу наступних груп зв'язків: злочинця і оточуючого середовища з предметом злочинного посягання; взаємодії злочинця з потерпілим і оточуючим середовищем через використання тих або інших знарядь (засобів) злочину; взаємозв'язків інших учасників злочинної події з потерпілим, злочинцем і оточуючим середовищем;

– положення щодо особливостей організації версійного процесу та планування розслідування даної категорії кримінальних справ, та сформульовано рекомендації щодо оптимізації відповідних процесів.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані у дисертації положення, висновки і рекомендації можуть бути використані:

– безпосередньо практичними працівниками правоохоронних органів при розкритті та розслідуванні викрадень вантажів на залізничному транспорті, у тому числі скоєних організованими групами;

– при проведенні наукових досліджень, спрямованих на розробку і вдосконалення методик розслідування окремих видів злочинів;

– для удосконалення програм викладання відповідних тем курсу „Криміналістика”.

Результати дисертаційного дослідження впроваджені у практичну діяльність слідчих та оперативних підрозділів органів внутрішніх справ на транспорті (акт впровадження Лінійного управління на Одеській залізниці від 11 червня 2008 р.; акт впровадження Лінійного управління на Південній залізниці від 18 липня 2008 р.), а також використовуються у навчальному процесі Харківського національного університету внутрішніх справ (акт впровадження від 30 вересня 2010 р.) та Одеського державного університету внутрішніх справ (акт впровадження від 26 грудня 2008 р.) під час викладання базового курсу криміналістики та відповідних спецкурсів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на науково-практичній конференції „Проблеми профілактики злочинності оперативними підрозділами органів внутрішніх справ” (Харків, 2007), науково-практичній конференції „Дізнання та досудове слідство в органах внутрішніх справ: сучасний стан та шляхи удосконалення” (Харків, 2010), спільних семінарах науково-дослідних лабораторій і кафедр Харківського національного університету внутрішніх справ.

Публікації. Основні положення дисертації викладено у трьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, і двох тезах доповідей на конференціях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів‚ поділених на підрозділи, висновків, додатків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 211 сторінок. Список використаних джерел складається із 188 найменувань і займає 16 сторінок. Додатки займають 5 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації ‚ визначаються її зв'язок з науковими програмами, планами, темами ‚ мета і завдання ‚ об'єкт і предмет ‚ методи дослідження ‚ наукова новизна та практичне значення одержаних результатів ‚ апробація результатів дисертації та публікації.

Розділ 1 „Криміналістична характеристика викрадень вантажів на залізничному транспорті, які вчиняються організованими групами” присвячено аналізові теоретичних концепцій щодо розуміння даної категорії, визначенню її елементного складу, встановленню структурних залежностей між окремими позиціями та окресленню типових моделей вчинення даних злочинів.

У підрозділі 1.1. „Елементна характеристика викрадень вантажів на залізничному транспорті, які вчиняються організованими групами” на підставі вивчення відповідних даних, відбитих у матеріалах кримінальних справ, здійснено елементно-компонентну характеристику з метою визначення інтегративних засад різних видів та форм злочинної діяльності групового суб'єкта.

Зокрема, щодо організованих груп зазначається, що ними вчиняється приблизно 65% групових викрадень даної категорії. У 12% організованих груп виявлені ознаки сформованої функціональної структури (в них сформована стійка організована форма зв'язку співучасників, як правило, законспірована, вироблені надійні способи вчинення і приховування злочинів; злочинна діяльність носить складний, багатоступеневий, опосередкований характер). До 70% викрадень вантажів учиняється безпосередньо за участю працівників залізниць. Основною (72%) метою входження даних осіб в структури організованих злочинних груп є задоволення корисливих інтересів. Найчастіше серед вивчених організованих груп зустрічаються групи чисельністю 3-5 осіб (87%); 8% злочинних посягань скоєні групами, що складаються з 5-10 членів. 66% організованих груп до викриття вчиняють від 1 до 5 посягань на вантажі. 35% організованих груп, які вчиняють викрадення на залізничному транспорті на систематичній основі, спеціалізуються саме на визначеному виді і способі посягання; інші способи посягання застосовують рідко (3%).

Соціально-атрибутивні характеристики особистості члена групи: жінки - 7%, чоловіки - 93%; основну масу (62%) злочинів скоюють особи до 35 років. Їм притаманні: гіпертрофована цільова життєва настанова на збагачення, незважаючи на засоби; орієнтація на ризик у досягненні цілей; підвищені життєві (матеріальні) стандарти; розвинутий інтелект, високий рівень освіти й професійної підготовки; обізнаність із організацією залізничних перевезень та функціонуванням залізничного транспорту, поєднання егоцентризму з екстравертністю; кримінальна спеціалізація; іноді наявність атрибутів добропорядності.

Лідери організованих груп, які вчиняють викрадення вантажів на залізничному транспорті, як правило, це особи 28-40 років, які ніде не працюють або займаються комерційною діяльністю. Іноді вони є доволі визнаними кримінальними авторитетами. Близько 60% мають сім'ю, у побуті характеризуються по-різному. Близько 30% з них мають не погашену або не зняту судимість. Лідерам притаманні більш високий інтелект, рівень розвитку, наявність розвинутих вольових якостей і організаторських здібностей, товариськість, функціональна стійкість, винахідливість, вміння підкоряти інших людей.

Серед ознак, що характеризують механізм вчинення злочину, особливе значення має спосіб злочину, який є центральним елементом характеристики злочинної діяльності. В його системі розглянуто окремо способи приготування, вчинення та приховування слідів злочинів.

До способів приготування, зокрема, віднесено: підбір в групу осіб, які мають певний злочинний досвід або тих, що користуються довірою лідера групи; визначення системи заходів із запобігання викриття та знешкодження організованої групи; підшукання привабливих об'єктів або предметів злочинного посягання, збір інформації про них; складання плану вчинення злочину; підшукання та використання інформації, наданої „навідниками” тощо.

Розглянуто різні групи способів вчинення викрадень вантажів. Зазначається, що такі способи як шляхом вільного доступу, відтискання дверей, пошкодження вагону, контейнеру, тари, через люки вагонів (перша група) доволі якісно проаналізовані у спеціальних дослідженнях раніше (В.Д. Берназ, Г.А. Матусовський, М.В. Капустіна, О.О. Юхно). Тож увагу приділено способам другої групи (опитані працівники ОВСТ оцінили співвідношення поширеності названих груп способів як 31% до 69%). Способами викрадення вантажів даної групи є: складання фіктивних комерційних актів на неіснуючу нестачу та псування вантажу; складання декількох комерційних актів на одну продукцію при об'ємних перевезеннях; складання підроблених комерційних актів на вантаж, що надійшов на станцію призначення з попутним комерційним актом або актом загальної форми, складеним на шляху прямування; створення видимості нестачі вантажу; фальсифікація позначок у накладних про нестачу вантажу в межах норм природних втрат; приховування надлишків вантажу, виявлених під час розвантаження; завищення або заниження ваги вантажу (тари) в супровідних документах тощо.

Серед способів приховування вчинення злочинів окремо розглянуто способи приховування слідів викрадень і способи конспірації організованої злочинної діяльності. Способами приховування слідів є: використання засобів маскування зовнішності підозрюваних; використання речовин, в тому числі органічного або штучного походження, які ускладнюють або унеможливлюють застосування службово-розшукового собаки; псування засобів зв'язку; приховування викраденого майна; його реалізація або легалізація через систему легальних установ; знищення знарядь або засобів вчинення крадіжки; інсценування події техногенного або природного характеру тощо. Способи конспірації злочинної діяльності: підбір членів організованої групи з числа знайомих та довірених осіб; обмеження контактів між членами групи поза межами злочинної діяльності; постійні зміни місць зустрічей членів організованої групи; використання сучасних можливостей засобів зв'язку, обмеження до необхідного мінімуму контактів з особами, які різним чином забезпечують функціонування групи; приховування злочинних доходів тощо.

Предметами злочинного посягання при вчиненні викрадень вантажів на залізничному транспорті, за одержаними даними, виступають: промислова продукція (29%), промислова сировина (21%), продовольчі товари (14%), сільськогосподарська продукція (10%) та інші (26%).

Найбільша кількість (52%) викрадень вантажів організованими групами вчиняється у місцях, де відбувається завантаження або розвантаження рухомого складу залізничного транспорту (територіях вантажних станцій, товарних дворів, контейнерних площадках). Більше ніж третина вказаних крадіжок (34%) вчиняється на станціях призначення (парках відстою рухомого складу); 14% - під час транспортування або на маршрутах поза межами території обслуговування правоохоронних органів.

Розглянуті злочини відбуваються в обстановці, яка формується під впливом наступних факторів: наявність у злочинців злочинного досвіду, „кваліфікації” у вчиненні таких злочинів; неналежне супроводження вантажів на маршрутах транспортування; наявність у членів злочинної групи необхідних для реалізації злочинного задуму технічних засобів, обладнання, пристосувань, засобів маскування тощо; відсутність зовнішніх факторів, здатних ускладнити реалізацію злочинного задуму; доступність майна, яке стає предметом злочинного посягання, та його значна цінність; наявність можливостей збуту, реалізації викраденого вантажу; некомпетентність персоналу транспортних організацій, які проводять огляди вантажів під час їх отримування від транспортників тощо.

У підрозділі 1.2. „Структура і типові моделі механізму викрадень вантажів на залізничному транспорті, які вчиняються організованими групами” зазначається, що моделювання є одним із загальнонаукових методів криміналістики і практики боротьби зі злочинністю, що полягає у побудові і вивченні моделей будь-яких явищ, процесів або систем об'єктів для їхнього детального дослідження (Р.С. Бєлкін). Моделювання різних проблемних ситуацій, у тому числі й у середовищі механізму вчинення злочину, пов'язане, насамперед, із проблемою підготовки і прийняття тактичних рішень.

Визначено дві типові моделі механізму викрадення вантажів на залізничному транспорті, які вчиняються організованими групами: 1) викрадення вантажів вчиняються організованою групою на систематичній основі; 2) організованою групою вчинено заздалегідь не заплановане викрадення у результаті раптово виниклого наміру і внаслідок сприятливо сформованої обстановки.

Для викрадень першої моделі характерно: злочини вчиняються в умовах неочевидності; вони ретельно підготовлені, організовані й сплановані; при їх вчиненні застосовуються різноманітні знаряддя і засоби, у тому числі і високотехнічні; при скоєнні спричиняється значна матеріальна шкода охоронюваним об'єктам; місце вчинення злочину має значні характеристики за розмірами, при цьому відбуватися вони можуть відразу в декількох місцях, а час їх вчинення тривалий. Для викрадень другої моделі характерно: всі елементи механізму одномірні; вчинення злочину відбувається під час реалізації звичайних трудових або інших видів діяльності в силу сприятливо сформованих зовнішніх обставин різної природи і раптово виниклого в даному зв'язку наміру.

Підкреслюється, що практична цінність типових моделей механізму злочину полягає у прив'язці динаміки змінюваних елементів механізму до системи типових версій розслідування, як пізнавальних засобів діяльності слідчого, а через них - до реалізації завдань конструювання методологічно цілісної та методично компактної системи прийомів та операцій, спрямованих на встановлення об'єктивної істини по справі. При цьому названі моделі є інформаційною базою, що відображає властивості досліджуваних явищ і процесів, пов'язаних зі злочинною діяльністю, а також інструментом не лише кримінально-правової кваліфікації протиправного діяння, але й встановлення в ході розслідування зв'язків між фактами, їх часовою і просторовою характеристиками тощо.

Розділ 2 „Початковий етап розслідування викрадень вантажів на залізничному транспорті, які вчиняються організованими групами” присвячено аналізові особливостей розслідування цих злочинів в умовах типових слідчих ситуацій, версіювання, планування, систематизації і класифікації криміналістично значимої інформації у справах, а також визначенню особливості проведення окремих слідчих дій і тактичних операцій із затримання підозрюваних на місці злочину.

У підрозділі 2.1. „Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні викрадень вантажів на залізничному транспорті, вчинених організованими групами” розвинуто положення про функціональний зв'язок, що існує між доказуванням та обставинами, що підлягають встановленню під час розслідування злочинів. Крім того, наповнено додатковою аргументацією підхід до визначення такого роду обставин шляхом синтезу елементів предмета доказування (ст.64 КПК України), причин та умов, що сприяли скоєнню злочину (ст. 23 КПК України), а також ознак організованої групи (ч.3 ст.28 КК України).

З урахуванням викладеного, виділено та систематизовано наступне коло обставин, які підлягають встановленню: подія злочину; місце вчинення злочину; час і термін виконання окремих етапів злочинної операції та викрадення в цілому; способи дій злочинців на кожному з етапів вчинення злочину; знаряддя і засоби, використовувані при вчиненні злочину, їх походження; зміни в обстановці місць події; наявність дій з приховування окремих етапів або злочину в цілому; характер об'єкта і предмета злочинного посягання, а також спричиненої злочином шкоди; обставини формування організованої групи; кількісний та якісний склад організованої групи; роль кожного з учасників організованої групи в реалізації окремих етапів злочинної операції; ознаки організованості групового суб'єкта; характеристика особи обвинуваченого; корислива або інша мотивація; причини та умови вчинення викрадень тощо.

У підрозділі 2.2. „Особливості порушення кримінальної справи, типові слідчі ситуації та програми розслідування” обґрунтовується, що для аналізу особливостей розслідування викрадень вантажів на залізничному транспорті, вчинених організованими групами, а також побудови відповідних комплексів методичних рекомендацій, велике значення має урахування специфіки порушення кримінальної справи, дослідчої перевірки матеріалів, а також визначення типових слідчих ситуацій, відповідно до яких повинні формулюватися рекомендації щодо алгоритмів (програм) слідчих дій та оперативно-розшукових заходів. Типові слідчі ситуації визначаються, виходячи з характеру і повноти здобутої у кримінальній справі інформації щодо створення і функціонування організованої злочинної групи, підготовку або вчинення нею викрадення певного виду. Відзначається, що порядок і послідовність дій, включених у програму розслідування обумовлені їх функціональними зв'язками та необхідністю вирішення низки взаємопов'язаних тактичних завдань. Зроблено висновок, що саме наявність доказової та оперативно-розшукової інформації у кримінальній справі про обставини організації групи і вчинені нею злочини є відправним моментом у визначенні тактичних завдань розслідування і відповідних засобів їх вирішення - окремих слідчих дій, ОРЗ та їх комбінацій.

У підрозділі 2.3. „Особливості версійного процесу та планування розслідування”, ґрунтуючись на працях вчених-криміналістів (Ю.П. Аленін, А.Ф. Волобуєв, О.Н. Колесніченко, В.О. Коновалова, В.Г. Лукашевич, Г.А. Матусовський, В.В. Тіщенко, В.Ю. Шепітько), автор пропонує комплекс типових загальних версій, синтезованих за різними підставами.

Дисертантом також визначено особливості та підстави висунення окремих версій, які містять припущення: про мотиви вчинення злочину; час і місце; способи викрадення майна; місця його зберігання; склад організованої групи; місце перебування підозрюваних; їх риси та якості; технічну оснащеність організованість групи; тип злочинної групи; способи реалізації викраденого майна тощо.

Проаналізовано особливості планування розслідування викрадень вантажів на залізничному транспорті, які вчиняються організованими групами. Названі фактори розглянуто через призму забезпечення потреб організації та налагодження діяльності слідчо-оперативної групи, необхідності забезпечення дієвої взаємодії співробітників слідчих та оперативних підрозділів територіальних та лінійних органів внутрішніх, у тому числі, і з огляду на ймовірну протидію розслідуванню з боку зацікавлених осіб, оптимального та своєчасного виконання процесуальних вимог та неухильного дотримання законності під час досудового слідства.

Крім того, в цьому підрозділі зазначається, що систематизація та класифікація орієнтуючої та доказової інформації представляють собою необхідні компоненти планування розслідування викрадень вантажів на залізничному транспорті, вчинених організованими групами. Систематизована та класифікована за певними підставами інформація також може бути покладена в основу моделювання зв'язків між окремими елементами або епізодами злочинної діяльності, учасниками організованої групи та отриманою інформацією доказового та орієнтуючого значення. Ця інформація, інтегрована в єдине поле доказування, здатна наочно продемонструвати відсутність даних за певними позиціями, що дозволить спрогнозувати можливість усунення цієї диспропорції, окреслить коло зв'язків та контури моделі механізму вчинення злочину в цілому та за окремими епізодами злочинної діяльності.

У підрозділі 2.4. „Проведення окремих слідчих дій” досліджено специфіку організації та проведення огляду місця події, допиту свідків та обшуку. Щодо першої слідчої дії звертається увага на те, що моделюючи та реконструюючи в уяві різні варіанти механізму викрадення вантажів слідчий ще під час огляду місця події повинен дати собі переконливі відповіді про те, як відбувалось посягання, скільки осіб були його учасниками, навіщо вони застосовували певні знаряддя і засоби, які фактори оточуючої обстановки вони використали тощо. Відносно допиту розглянуто проблемні питання вирішення тактичних завдань через призму різних типових ситуацій цієї слідчої дії, зокрема: 1) слідчим допитується особа, яка володіє досить повною і достовірною інформацією і дає правдиві показання; 2) слідчим допитується особа, яка володіє інформацією, що відноситься до розслідуваної події, але дає неповні і неточні показання в силу об'єктивних і суб'єктивних умов сприйняття; 3) слідчим допитується особа, яка має досить повну і достовірну інформацію у справі, але дає, в силу різних причин, цілком або частково неправдиві показання; 4) слідчим помилково допитується особа, яка не володіє потрібною інформацією. З приводу обшуку розглянуто особливості його організації та проведення у приміщенні, на ділянці місцевості, у транспортному засобі, а також сформульовано відповідні рекомендації. Підкреслюється значення вміння слідчого аналітично мислити, його здатність до уявної орієнтації на алгоритм дій і міркування злочинця, що є основою успішного досягнення цілей обшуку.

У підрозділі 2.5. „Особливості проведення тактичних операцій із затримання підозрюваних на місці злочину” зазначається, що ця тактична операція проводиться для вирішення загального або багатопланового завдання, з використанням слідчих дій, оперативно-розшукових заходів, організаційних або інших дій, коли розв'язання проблем за допомогою інших засобів і форм діяльності в даний момент розслідування ускладнене або неможливе з будь-яких причин. Поетапна реалізація тактичної операції дозволяє одержати комплексний, синтезований позитивний результат за умови досягнення поставленої інтегрованої мети.

Тактика проведення названої тактичної операції залежить від широкого кола обставин, а саме: місця затримання; характеру дій підозрюваних; їх кількості, складу організованої групи; моделі механізму вчинення злочинного посягання; поінформованості підозрюваних про форми і методи оперативно-розшукової діяльності; складу сил, що беруть участь у проведенні тактичної операції; наявності часу на підготовку, планування і організацію затримання; наявності сторонніх осіб при затриманні; поведінки підозрюваних при затриманні; специфіки документування ходу і результатів тактичної операції, а також використовуваних засобів технічних фіксації, тощо.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено узагальнення та наведено нове вирішення актуального теоретико-прикладного завдання, що полягає у визначенні особливостей розслідування викрадень вантажів на залізничному транспорті, вчинених організованими групами, та формулюванні положень і рекомендацій з оптимізації відповідних процесів. Проведене дослідження дає підстави для наступних висновків, що мають певний ступінь наукової новизни.

1. Криміналістична характеристика як структурована модель (матриця) аналізу криміналістично значущих ознак злочинів (даних про злочини) даного виду складається, насамперед, з таких елементів як: груповий суб'єкт злочину (організована група), злочинна діяльність, що містить у собі дії і пов'язані з ними процеси із підготовки, вчинення і приховування викрадень вантажів на залізничному транспорті, обстановка вчинення злочинів, предмет злочинного посягання і слідова картина.

2. На підставі аналізу та узагальнення отриманих емпіричним шляхом даних здійснено розрахунки окремих характеристик названих елементів криміналістичної характеристики викрадень вантажів на залізничному транспорті, вчинених організованими групами, їх зв'язків та взаємозалежностей, що забезпечило прикладний характер створеної моделі та можливість її застосування з метою розробки комплексів прикладних науково-методичних рекомендацій, спрямованих на оптимізацію розслідування злочинів даного виду.

3. Гносеолого-прогностичне значення криміналістичної характеристики проявилось також на рівні дослідження закономірностей вираження зв'язків варіативних факторів через структури механізму злочину. При цьому механізм злочину виступає в якості своєрідного комплексного об'єкта пізнання, що виконує роль „функції зв'язку” між середовищем і пізнанням. Подібний підхід обумовив розгляд механізму викрадень вантажів на залізничному транспорті не тільки як динамічного процесу впливу групового суб'єкта (організованої групи) на навколишнє середовище і предмет злочинного посягання, але і безлічі інших процесів, пов'язаних з діями непрямих учасників злочинної події.

4. Викрадення вантажів на залізничному транспорті, як об'єкт наукового і практичного пізнання, потребує аналізу функціонально складової злочинної діяльності на основі визначення послідовності дій учасників злочину та етапів події, які змінюють один одного. При цьому саме динаміка події обумовлює необхідність аналізу наступних груп зв'язків: по-перше, зв'язки злочинця і оточуючого середовища з предметом злочинного посягання; по-друге, зв'язки взаємодії злочинця з потерпілим і оточуючим середовищем через використання тих або інших знарядь (засобів) злочину; по-третє, взаємозв'язки інших учасників злочинної події з потерпілим, злочинцем і оточуючим середовищем.

5. Наведені характеристики функціональних зв'язків між різними елементами злочинної діяльності даного виду дозволили визначити та проаналізувати типові моделі механізму викрадень вантажів на залізничному транспорті, вчинених організованими групами, окреслити коло факторів, що впливають на динаміку формування цих взаємозв'язків, а також процесів виникнення інформації про злочин. Зроблено висновок, що наведені фактори істотно впливають на пошук відповідних форм і методів діяльності в рамках розслідування цих злочинів, визначення напрямків удосконалення організації і функціонування правоохоронної системи в частині вирішення різних за змістом проблем боротьби з зі злочинами на залізничному транспорті.

6. Практична цінність наведених типових моделей механізму злочину полягає у прив'язці динаміки змінюваних елементів криміналістичної характеристики до системи типових версій розслідування, як пізнавальних засобів діяльності слідчого, а через них - до реалізації завдань конструювання методологічно цілісної та методично компактної системи прийомів та операцій, спрямованих на встановлення об'єктивної істини по справі. При цьому названі моделі є інформаційною базою, що відображає властивості досліджуваних явищ і процесів, пов'язаних зі злочинною діяльністю, а також інструментом не лише кримінально-правової кваліфікації протиправного діяння, але й встановлення в ході розслідування зв'язків між фактами, їх часовою і просторовою характеристиками тощо.

7. При розслідуванні викрадень вантажів на залізничному транспорті, вчинених організованими групами, діяльність слідчого щодо доведення визначених фактів, отримання інформації доказового та орієнтуючого значення спрямовується, фактично, на встановлення двох категорій обставин. По-перше, обставин, які стосуються саме вчинення викрадення вантажу. По-друге, обставин, які стосуються наявності ознак організованої групи. Вказане обумовлює необхідність вивчення різних аспектів функціонування організованої групи та її злочинної діяльності в динаміці, на різних етапах реалізації злочинних намірів. Обумовлено це тим, що організована злочинна група представляє собою не просту сукупність осіб (співучасників), а цілісну асоціальну систему, яка набуває у зв'язку з цим нових якостей і підвищеної суспільної небезпеки, що ускладнює викриття групи. За цих умов завданням слідчого є якісне та творче поєднання відповідних комплексів методичних рекомендацій, розроблених криміналістичною наукою для кожного окремого виду злочинної діяльності.

8. Для аналізу особливостей розслідування викрадень вантажів на залізничному транспорті, вчинених організованими групами, а також побудови відповідних комплексів методичних рекомендацій, велике значення має урахування специфіки порушення кримінальної справи, дослідчої перевірки матеріалів, а також визначення типових слідчих ситуацій, відповідно до яких повинні формулюватися рекомендації щодо алгоритмів (програм) слідчих дій та оперативно-розшукових заходів. Типові слідчі ситуації визначаються, виходячи з характеру і повноти здобутої у кримінальній справі інформації щодо створення і функціонування організованої злочинної групи, підготовку або вчинення нею викрадення певного виду. Саме наявність доказової та оперативно-розшукової інформації у кримінальній справі про обставини організації групи і вчинених нею злочинів є відправним моментом у визначенні тактичних завдань розслідування і відповідних засобів їх вирішення - окремих слідчих дій, ОРЗ та їх комбінацій.

9. Версійний процес та планування при розслідуванні викрадень вантажів на залізничному транспорті, вчинених організованими групами, характеризуються певними особливостями, а саме: по-перше, проведення слідчих дій та здійснення оперативно-розшукових заходів спрямовується за трьома основними векторами діяльності (від слідів вчиненого злочину до організованої групи, від підозрюваного до організованої групи, від характеристик викраденого вантажу до організованої групи); по-друге, додатково до обставин, що підлягають доказуванню при розслідуванні будь-якого злочину, при розслідуванні цієї категорії кримінальних справ необхідно встановити причетність до викрадення всіх співучасників - членів організованої групи, у тому числі виявити осіб, які сприяли реалізації злочинних намірів, конкретизувати їх роль і ступінь вини; по-третє, специфіка злочинного посягання, його складний, операційний, організований, часто системний характер обумовлюють значну трудомісткість процесу розслідування, для забезпечення якого створюються слідчі бригади або слідчо-оперативні групи; по-четверте, при складанні плану розслідування варто дотримуватись принципу максимального проведення слідчих дій з однією особою або в одному місці, також необхідно звести до мінімуму проведення повторних або додаткових слідчих дій; по-п'яте, у плані розслідування обов'язково варто передбачати заходи із подолання протидії розслідуванню та припинення спроб тиску на слідство, захисту свідків і потерпілих, збереження таємниці досудового слідства і запобігання можливості витоку або передчасного розголошення оперативної інформації та результатів розслідування.

10. Систематизація та класифікація орієнтуючої та доказової інформації представляють собою необхідні компоненти планування розслідування викрадень вантажів на залізничному транспорті, вчинених організованими групами. Систематизована та класифікована за певними підставами інформація також може бути покладена в основу моделювання зв'язків між окремими елементами або епізодами злочинної діяльності, учасниками організованої групи та отриманою інформацією доказового та орієнтуючого значення. Ця інформація, інтегрована в єдине поле доказування, здатна наочно продемонструвати відсутність даних за певними позиціями, що дозволить спрогнозувати можливість усунення цієї диспропорції, окреслить коло зв'язків та контури моделі механізму вчинення злочину в цілому та за окремими епізодами злочинної діяльності.

11. Визначено особливості проведення найбільш доцільних та ефективних слідчих дій, що застосовуються при розслідуванні викрадень вантажів на залізничному транспорті, вчинених організованими групами, зокрема щодо тактики проведення огляду місця події, допиту свідків та обшуку. Крім того, розглянуто специфіку організації і проведення тактичних операцій із затримання підозрюваних на місці злочину в ході розслідування. Сформульовано низку науково-методичних прикладних рекомендацій щодо раціональної послідовності реалізації та оптимального використання отриманих результатів у слідчій діяльності.

Рекомендації та висновки даного дисертаційного дослідження визначають його практичну спрямованість і можуть бути використані у діяльності слідчих, оперативних працівників правоохоронних органів, а також впроваджені у навчальний процес при вивченні курсу криміналістики.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ:

1. Дундич Л.В. Сутність і структура доказування: криміналістичні аспекти // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: „Право”. - 2008. - Вип. 1 (3). - С. 70-73.

2. Дундич Л.В. Типові моделі механізму крадіжок вантажів на залізничному транспорті, які вчиняються організованими групами // Право і безпека. - 2008. - № 7/1. - С. 35-39.

3. Дундич Л.В. Поняття і структура механізму злочину // Форум права. - 2008. - № 1. - С. 125-129 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2008-1/08dlvsmz.pdf

4. Дундич Л.В. Система спеціальних заходів профілактики крадіжок вантажів на залізничному транспорті // Проблеми профілактики злочинності оперативними підрозділами ОВС. Тези доповідей науково-практичної конференції. - Харків: ХНУВС, 2007. - С. 119-122.

5. Дундич Л.В. Науково-практичні рекомендації щодо розкриття та розслідування викрадень вантажів на залізничному транспорті / за ред. О.М. Литвинова. - Х.: ХНУВС, 2009. - 39 с.

6. Дундич Л.В. Проблеми взаємодії на досудовому слідстві // Дізнання та досудове слідство в органах внутрішніх справ: сучасний стан та шляхи удосконалення: матер. наук.-практ. конф. - Харків: Вид-во ХНУВС, 2010. - С. 34-37.

АНОТАЦІЇ

Дундич Л.В. Особливості розслідування викрадення вантажів на залізничному транспорті, вчинених організованими групами. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність. - Харківський національний університет внутрішніх справ, Харків, Україна, 2011.

Дисертацію присвячено аналізу особливостей розслідування викрадення вантажів на залізничному транспорті, вчинених організованими групами. Вивчено стан розробки досліджуваної проблеми в юридичній науці. Визначено елементи криміналістичної характеристики цих злочинів, встановлено структурні залежності між окремими елементами та окреслено типові моделі вчинення злочинів даного виду. Систематизовано обставини, які підлягають встановленню під час розслідування відповідних кримінальних справ. Встановлено особливості версійного процесу, планування, систематизації і класифікації криміналістично значимої інформації у справах. Встановлено особливості проведення окремих слідчих дій і тактичних операцій із затримання підозрюваних на місці злочину, що ефективно застосовуються при розслідуванні цих злочинів. За результатами дослідження розроблено комплекси наукових криміналістичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення практики розслідування викрадень вантажів на залізничному транспорті, вчинених організованими групами.

Ключові слова: криміналістична характеристика, механізм злочину, викрадення вантажів на залізничному транспорті, організована група, розслідування.

Дундич Л.В. Особенности расследования хищений грузов на железнодорожном транспорте, совершаемых организованными группами. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.09 - уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность. - Харьковский национальный университет внутренних дел. - Харьков, Украина, 2011.

Диссертация посвящена анализу особенностей расследования хищений грузов на железнодорожном транспорте, совершенных организованными группами. Механизм анализируемого преступления определен как сложный, взаимообусловленный, этапный (стадийный) динамический процесс взаимодействия криминалистически значимых элементов, в первую очередь факторов объективной действительности и преступной деятельности группового организованного субъекта, направленный на совершение хищений грузов на железнодорожном транспорте, которые совокупно влекут возникновение криминалистически значимой информации.

Изучено состояние разработки исследуемой проблемы в юридической науке. Определены элементы криминалистической характеристики этих преступлений, установлены структурные зависимости между отдельными элементами и очерчены типичные модели совершения преступлений данного вида, в результате чего определен круг факторов, влияющих на динамику формирования взаимосвязей в пределах механизма, а также процессов возникновения информации о преступлении. Систематизированы обстоятельства, подлежащие установлению в ходе расследования соответствующих уголовных дел.

Установлены особенности версионного процесса, планирования, систематизации и классификации криминалистически значимой информации по делу. Основаниями систематизации и классификации криминалистически значимой информации выступают признаки, связанные с: выбором объекта преступного посягательства; избранием способа совершения преступления; выбором модели механизма совершения преступления; выбором временных интервалов совершения отдельных эпизодов преступной деятельности; выбором орудий и средств совершения преступления; учетом подозреваемыми специфики организации и функционирование железнодорожного транспорта; выбором модели поведения после совершения преступления.

...