Загальна характеристика відпусток за законодавством України

Визначати тривалість щорічних додаткових відпусток за особливий характер праці у колективних договорах все ж цілком необхідно. Тривалість, встановлену названим вище Списком, слід використовувати, як вельми солідний методичний матеріал. Проте відходження при цьому від тривалості часу такої відпустки, зазначеної у Списку, в один та інший бік уявляється цілком припустимим.

Іншим різновидом щорічних додаткових відпусток за особливий характер праці являється відпустка, що надається працівникам за ненормованим робочим днем.

Списки посад, робіт і професій, робота у яких дає право на щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день, визначаються угодами і колективними договорами ( п. 2 частини першої ст. 8 Закону "Про відпустки"2). При цьому співвідношеня між угодами різних рівнів, між угодами і колективними договорами визначається ст. 16 КЗпП, ст. 5 та 8 Закону "Про колективні договори і угоди"3 : списки, внесені до колективного договору, можуть доповнювати списки, внесені до галузевих і регіональних угод, але не можуть їх звужувати. Угодами не може визначатися тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці працівникам з ненормованим робочим днем. Це питання має вирішуватися колективними чи трудовими договорами. При цьому співвідношення між колективними і трудовими договорами визначається частиною третьою ст. 5 Закону "Про колективні договори й угоди" : до трудового договору забороняється вносити умови, що погіршують становище працівників порівняно з колективним договором. В силу права сторін -- трудового договору визначати у ньому тривалість відпустки за особливий характер праці ( ненормований робочий день ) до трудового договору можна внести умову про більш тривалу додаткову відпустку, ніж це встановлено колективним договором, але не можна - про меншу.

Крім цих видів в законодавстві передбачені й інші додаткові щорічні відпустки, які надаються за стаж роботи. Наприклад ЗУ «Про держслужбу» державним службовцям, які мають стаж роботи в державних органах понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 15 календарних днів. Порядок і умови надання, якої встановлюються відповідною постановою Кабінету Міністрів відповідно до якої : державним службовцям, які мають стаж державної служби понад 10 років, посадовим особам місцевого самоврядування, які мають стаж служби в цих органах понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 5 календарних днів, а починаючи з 11-го року ця відпустка збільшується на 2 календарних дні за кожний наступний рік. Тривалість додаткової оплачуваної відпустки не може перевищувати 15 календарних днів. Додаткові оплачувані відпустки державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування надаються одночасно із щорічною відпусткою згідно з установленим графіком або за згодою сторін окремо від неї.

А також законами переліченими вище.

Висновок

щорічний трудовий додатковий відпустка

Виходячи з вижче наведеного: щорічна додаткова відпустка -це вільний від роботи час, який надається певній категорії працівників зі збереженням місця роботи і середнього заробітку, після відпрацювання певного періоду часу, в специфічних умовах (умови праці, виконувана трудова функція, місце роботи), а також при наявності певного стажу передбаченого законодавством.

Я вважаю, що деякі відпустки, які зазначені в ЗУ «Про відпустки» як продовжені основні щорічні слід віднести до додаткових щорічних, адже підстава надання у них однакова - стаж роботи, що й зроблено в проекті нового трудового кодесу України, ці відпустки поділяються:

-додаткову трудову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці;

-додаткова трудова відпустка за особливий характер праці

-додаткова трудова відпустка за роботу на умовах ненормованого робочого часу;

-додаткова трудова відпустка за стаж роботи;

-інші додаткові трудові відпустки, передбачені законом;

Відпустки надаються відповідно до ст. 45 КУ «Кожен, хто працює, має право на відпочинок». А також в порядку передбаченому законамиі іншими нормативними актами : це зокрема ЗУ «Про відпустки», порядок надання додаткової відпустки з кількох підстав встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. №1290 "Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників у яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці". А також рядом інших нормативно правових актів.

Список використаної літератури

І. ЗАКОНОДАВСТВО:

1. Конституція України, від 28 червня 1996 року. ВВР 1996р.N30

2. Кодекс Законів про Працю України. Затверджений Законом України від 10 грудня 1971 року. 322 VIII 1971 р.

3. Закон України "Про відпустки" від 15 листопада 1996 р. ВВРУ, №2, ст.4

4. Закон України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 р. N 3723-ХІІ

5. Закон України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 р. N 2862-ХІ1

6. Закон України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 р. N 1789-ХІІ

7. Про порядок введення в дію Закону України " Про відпустки " Постанова ВРУ від 15 листопада 1996 р. N 505/96-ВР

8.Список виробництв, цехів, професій із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку. Затв. Постановою КМУ від 17.11.1997 р. N 1290 ОВУ 1997 р. N48

9. Про затвердження Порядку надання щорічної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним, педагогічним, науково-педагогічним працівникам освіти та науковим працівникам. Постанова КМУ від 14.04.1997 р. N 346 ОВУ 1997 р. № 16

10. .Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці. Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. N442.

11. .Про порядок і умови надання державним службовцям додаткових оплачуваних відпусток. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1994 року N 250

12. Порядок застосування Списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливим і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку. Затверджену Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 30 січня 1998 р. N 16

13. Порядок застосування Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інлектуальним навантаженням або виконується в особливих природних, географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці. Затверджену Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 30 січня 1998 р. N 16

14. Методичні рекомендації щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці. Затверджені постановою Міністерства праці від 1 вересня 1992 року N41

Використана література:

1.Пилипенка П.Д. Трудове право України: Підручник-К.:Ін Юре,2006.-с.293 2.Грузінова Л.П., Короткін В.Г. Трудове право України: Підручник -К. : МАУП,2003.-с.97.

3.Болотінова Н.Б.,Чанишева. Трудове право України : Підручник Г.І.-К :Знання,2003р-с.301.

4.Прокопенко В.І Трудове право України : Підручник-Х:Консум,2000. С.-235.

5.Ротань В.Г., Зуб І.В. Науково-практичний коментар до трудового кодексу України-К:Знання,2002.-с.344

6.Заворотченко Т. Система конституційно правових гарантій прав і свобод людини і громадянина в Україні.//Право України 2002 р. -№5. -с.37

7.Процевський О. Повий зміст права на працю - основа реформування трудового законодавства України.//Право України 1999 р. - №7 . -с. 23-24

8.Практика застосування Закону України "Про відпустки" // Праця і зарплата.- 1999. - N 7 ( 167 ). - Квітень. - С. 19

9.Трудова функція та порядок її визначення. Гевел О. Право України. 2002р.

10.http://www. slovnyk.net

11.http://www.mlsp.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=36236&cat_id=3612

Размещено на Allbest.ru