Функції держави
Знайомство с теоріями виникнення держави: теологічною, патріархальною, договірною. Загальна характеристика основних функцій держави: правовиконавча, правотворча. Особливості підтримання міжнародних політичних відносин, економічних та культурних зв’язків.
Рубрика | Государство и право |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 03.05.2013 |
Размер файла | 62,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
"Функції держави"
держава патріархальний політичний
Вступ
Питання про функції держави - це одне із важливих питань не тільки теорії, але й практики державотворення. Функції держави виражають соціальну природу держави і конкретизують її суть.
Отже, перед тим як висвітлювати це питання, насамперед треба з'ясувати, що ж саме є «ДЕРЖАВА», які має характеристики й ознаки.
ДЕРЖАВА визначається як організація публічної влади в суспільстві, яка характеризується наявністю своєї території, суверенітетом, видає закони, стягує податки, виступає як суб'єкт міжнародних відносин і виражає інтереси і волю всього народу чи пануючої в ньому частини населення (зокрема, певного класу), здійснює управління суспільними процесами за допомогою системи загальнообов'язкових норм (правил) поведінки і механізму їхнього впровадження у життя.
Якщо ми звернемось до визначення держави з точки зору марксистсько-ленінських вчень, то поняття держави виходило з ідеї класового устрою суспільства і визначалася як апарат придушення одного класу іншим. Безперечність цієї теорії можна було сприймати на стадії розвитку капіталізму, коли чітко була окреслена класова структура суспільства. Це вчення формувалося під впливом класової боротьби, яка була характерна для того періоду розвитку суспільства і держави. Але повністю відмовитись від цієї теорії не можна, так як вона була обумовлена конкретними обставинами історичного розвитку суспільства.
Так само можна казати, що на сучасному етапі, коли перестали існувати чітко виражені класи, а на зміну прийшла складна розгалужена соціальна структура, сутність держави обумовлюється сучасними умовами та тенденціями розвитку суспільства. Цей період розвитку «характеризується тим, що метою його є всебічний розвиток людини, забезпечення умов її життя, прав і свобод. Дійсність просякнута ідеями гуманізму, пріоритету загальнолюдських цінностей. Все це знаходить своє відображення у сучасних найбільш розвинутих країнах - правових, демократичних, соціально - орієнтованих. « “Загальна теорія держави і права”, за ред.акад.В.В.Копєйчикова, Юрінком, 1997, с.20
Державу треба розглядати не тільки з точки зору сучасності, а й в історичному її розрізі. І тут треба звернути увагу на різні підходи до теорії виникнення держави. В теоретичній науці існує багато теорій її виникнення. Розглянемо деякі з них, найбільш розповсюджені:
v теологічна теорія виводила державу з точки зору божественних начал, як дещо, що надано людству по волі божій;
v органічна теорія по суті порівнювала державу з живим організмом, частинами якого начебто є люди та їх об'єднання;
v теорія насильства пояснювала виникнення держави шляхом завоювань та війн;
v договірна теорія виходила з того, що держава виникла в результаті добровільної угоди між людьми для захисту їх спільних інтересів;
v патріархальна теорія пояснювала державу як велику сім'ю, яка з плином часу розросталася, на чолі з батьком, а згодом монархом;
v існує ще й соціально-економічна або марксистська теорія, яка визначала, що поштовхом для виникнення держави стало вдосконалення знарядь праці, яке привело до поділу на класи, а також до з'явлення апарату держави - нової організації влади.
Існують ще й інші теорії виникнення держави, які також заслуговують на увагу, серед яких космічна, психологічна, географічна, демографічна.
З усіх цих теорій найбільш обгрутнованою є соціально-економічна теорія, тому що розглядає соціальні й економічні причини виникнення держави, а також частково враховує і політичні фактори. Ця теорія виходить із внутрішніх факторів, але майже не враховує зовнішніх факторів, які впливали на виникнення держави. До виникнення держави необхідно підходити з різних позицій, розглядати як внутрішні, так і зовнішні фактори, як причини, так і умови, а також політичні, економічні, соціальні і природні фактори, які впливали на виникнення держави.
Отже, в теорії держави і права відсутній єдиний погляд на закономірності виникнення держави. Всі теорії мають свої особливості виникнення держави у різних народів. Але жодна з них не володіє достатніми доказами, щоб можна було прийняти її за основу.
Поняття функцій держави
Характеристика будь-якої держави обов'язково має на меті розгляд її основних функцій, в яких безпосередньо виявляється сутність та соціальне призначення держави. Функції держави тісно пов'язані з її завданнями і цілями, але не зводяться до них. Аналіз функцій держави повинен з'ясувати таке питання: що повинна робити держава на певному етапі свого розвитку і як; на чому повинні бути сконцентровані зусилля її органів і відомств?
Отже, ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ - це можливі і реальні напрямки діяльності держави та її органів по забезпеченню потреб та інтересів суспільства, які виражають сутність і соціальне призначення державного управління суспільством. В функціях держави знаходять свій вираз її завдання й цілі, тобто це є певна робота, коло діяльності держави, за допомогою яких вона може повноцінно діяти як найважливіша складова частина політичної системи суспільства. Також, для пояснення поняття функції держави, можна використовувати таке визначення: функція держави - це саме те, що і як держава « робить «.
Головні завдання і цілі держави на тій чи іншій стадії розвитку обумовлюються економічними, політичними, соціальними та іншими умовами її існування. Тому, основні напрями її діяльності мають об'єктивний характер, обумовлений потребами життя суспільства. Здійснення функції держави має постійний, систематичний характер і відбувається протягом всього часу існування об'єктивно обумовлених завдань, що належить виконувати державі в конкретних історичних умовах. Функції держави взаємопов'язані з тими суспільними відносинами, на які держава намагається активно впливати відповідно до своїх потреб всією своєю політикою.
Функція, як і багато інших понять у суспільствознавстві, не є власно юридичним і політичним поняттям. Воно було запозичено із зовсім інших наук. Наприклад, у фізиці, математиці поняття функції виражає залежність однієї величини від іншої, а у теорії держави і права цей термін набуває іншого сенсу.
Особливістю юридичної термінології є запозичення чужих понять та наповнення їх своїм спеціальним, особливим сенсом, при цьому це поняття може повністю втратити зв'язок з початковим сенсом.
Так само відбувається й з поняттям « функція «, коли воно потрапляє в юридичну термінологію. « Функція « в теорії держави і права означає напрямок, предмет діяльності того чи іншого політико - правового інституту, зміст цієї діяльності, її забезпечення. Саме цього сенсу набуває поняття « функція «, коли говориться про функцію держави, уряду, міністерств, інших державних органів.
Але слід відрізняти функції держави від функцій окремих її органів. У здійсненні функцій держави так чи інакше беруть участь всі її органи, весь державний апарат. Функцію ж певного органу не може замінити чи підмінити ніякий інший. Але всі складові частини органу повинні через свої безпосередні обов'язки забезпечувати загальні функціональні завдання цього органу.
Форми та методи здійснення функцій держави
Функції держави розрізняють за формами і методами їх здійснення. Основними формами здійснення функцій держави є правотворчість, безпосередня організаторська діяльність та забезпечення здійснення правових настанов методами переконання, заохочення і примусу.
Форми здійснення функцій характеризують зв'язок держави з правом як одним з основних засобів здійснення влади. Через право держава проводить в життя свої функції, свої економічні, політичні, ідеологічні завдання. В одних випадках держава видає юридичні норми, в других - організовує їх виконання, у третіх - забезпечує та охороняє їх. В залежності від цього й розрізняють три основні форми здійснення функцій:
1. Правотворча - державна діяльність, що знаходить свій вираз у розробці та прийнятті юридичних норм, в яких закріплюються програми діяльності людей. Вона полягає у виданні нормативних актів, тобто актів, які встановлюють нові норми, змінюють або відміняють старі.
2. Правовиконавча - державна діяльність, що виражається у прийнятті заходів щодо виконання норм права. Вона полягає головним чином у виданні індивідуальних актів, тобто актів, які розраховані тільки на даний, конкретний випадок (наприклад, видання одноразового планового акту на будівництво, призначення особи на посаду тощо).
3. Правозабезпечуюча ( правоохоронна ) - державна діяльність, яка має на меті контроль та нагляд за дотриманням і виконанням норм, а також застосовує примусові заходи до порушників встановлених норм. В процесі здійснення цієї функції вирішуються юридичні справи, пов'язані із застосуванням санкцій, спорами між окремими особами тощо.
Кожна окрема взята функція держави поєднує в собі ці форми, а також методи їх здійснення. Але кожна функція має свої певні особливості, які характерні для виконання тієї чи іншої функції держави. Для прикладу можна взяти охоронну функцію. Для виконання завдань цієї функції застосовуються такі форми:
v правотворчість - виражається у правовому регулюванні шляхом видання відповідними державними органами нормативних актів щодо застосування норм права, спрямованих на забезпечення здійснення прав та свобод громадян;
v безпосередня організаторська діяльність (право виконавча форма) виражається у проведенні конкретних заходів, що стосуються зазначених питань: розподіл кадрів, їх навчання, забезпечення технічними засобами, організація цієї роботи;
v правозабезпечення - виражається у здійснення нагляду за неухильним виконанням положень нормативних актів, контролі за виконанням норм права, у забезпеченні правопорядку, безпосередній охороні життя громадян, запобіганні порушенням шляхом застосування різних санкцій
Методи при здійсненні цієї функції мають дещо особливий характер, як то переконання шляхом правового виховання населення, проведення різних попереджувальних заходів, агітації; заохочення шляхом пропаганди досвіду й надання різних пільг та нагород особам, колективам, які самі не допускають правопорушень і беруть активну участь у боротьбі з ними; метод примусу має на увазі застосування до суб'єктів, що скоїли правопорушення заходів покарання, перевиховання тощо.
Отже, здійснення відповідного напряму державної діяльності вимагає поєднання форми та методу функції держави.
Види функцій держави
1. Поділ за ознаками
Тепер розглянемо як функції держави поділяються на види для зручності їх розуміння та вивчення. Поділ функцій на групи або види базується на наявності певних ознак тієї чи іншої функції.
На мою думку розподіл функцій перш за все треба почати з поділу за сферою діяльності держави. Отже, в залежності від того в якій сфері суспільного життя функції держави здійснюються, вирішенню яких завдань вони служать - внутрішньополітичним чи зовнішньополітичним, ми поділяємо їх на внутрішні та зовнішні функції. Нижче я більш детально розгляну цю групу функцій.
А поки, розглянемо ще розподіл функцій за ознакою соціального значення. Серед численних внутрішніх та зовнішніх функцій виділяються основні та додаткові функції держави. Основні функції характеризують найбільш важливі та загальні напрями діяльності держави на певному етапі її розвитку. Ці функції мають комплексний характер і здійснюються численними ланками державного апарату. Основними функціями держави можна назвати наприклад функції оборони країни, захист правопорядку, законності, охорони прав та свобод громадян тощо.
Щодо додаткових функцій держави, то вони є складовими частинами основних функцій і не можуть самостійно розкривати сутність держави.
Функції держави з точки зору їх тривалості у часі поділяються на постійні, які здійснюються протягом всього часу існування держави, та тимчасові, які здійснюються протягом певного періоду існування держави. Тимчасові функції тісно пов'язані з історичним розвитком та історичними подіями, які відбувалися у той чи інший період існування держави. Як приклад такої тимчасової функції може бути одна з основних функцій соціалістичної держави, в якій ми ще не так давно існували, «функция подавления сопротивления свергнутых эксплуататоров. Однако эта функция осуществляется временно, пока в обществе еще остаются эксплуататорские классы и не достигнуто морально - политическое единство народа» “Марксистско-ленинская общая теория государства и права”, автор.колл.под рук.М.И.Байтина, Москва, 1972, с.138. Як ми бачимо, навіть радянські ідеологи вважали цю функцію тимчасовою, але трохи з іншої точки зору.
Отже ми розглянули основні види функцій держави, які об'єднуються за певними ознаками, але в той же час дуже тісно переплітаються між собою. Тому що будь-яка функція може бути водночас і основною, і зовнішньою, і постійною. Наприклад, функція оброни країни є основною постійною зовнішньою функцією держави.
Тепер повернемося до найбільш чисельної та багатогранної групи як внутрішні та зовнішні функції держави. До внутрішніх функцій, які охоплюють сферу внутрішнього, самостійного життя держави, що безпосередньо стосується кожного члена суспільства, відносяться такі функції:
v охоронна;
v економічна;
v соціальна;
v культурно-виховна;
v природоохоронна.
До зовнішніх функцій, які направлені на забезпечення існування держави у світовому суспільстві, відносяться:
v оборона суверенітету;
v підтримання міжнародних політичних відносин, економічних та культурних зв'язків;
v боротьба з міжнародною злочинністю;
v участь у міжнародній охороні навколишнього середовища.
Внутрішні функції
Правоохоронна функція
Це функція державної діяльності виявляється у забезпеченні державою громадського та правового порядку, а саме: захист та охорона прав та інтересів громадян та організацій, захист конституційного ладу держави від протиправних дій, забезпечення внутрішнього миру у суспільстві, врегулювання суспільних відносин. Ця функція направлена на охорону життя, здоров'я, честі та гідності громадян, а також на охорону державного та громадського майна, на охорону приватної власності. Це закріплено і в Конституції України:
Част. 1 та 2 Статті 27 «Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини».
Част. 4 Статті 41 «Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним «.
Громадський порядок, який держава повинна забезпечувати, це є система суспільних відносин, які регулюються нормами правового та не правового характеру (нормами моралі, звичаями, традиціями тощо). У більш вузькому розумінні, громадський порядок є система суспільних відносин, які відбуваються головним чином у громадських місцях і забезпечують свободу та недоторканність особи, громадський спокій, нормальні умови для праці й відпочинку громадян, функціонування та діяльності органів, підприємств, установ, організацій.
Громадський порядок охороняється державними органами, громадськими організаціями та самими громадянами. Особлива роль у забезпеченні громадського порядку належить органам внутрішніх справ, міліції.
Економічна функція
Ця функція держави сильно змінилася у ході історичного існування держави від повного невтручання держави в економіку до повного контролю всієї господарської діяльності та регулювання всіх питань економічного життя (тоталітарні держави соціалістичного типу).
У сучасних умовах, коли дуже ускладнились господарські зв'язки, держава не залишається стороннім спостерігачем але й не встановлює повний контроль.
Вона активно розроблює та проводить економічну політику, яка будується на принципах вільного ринку й вільного підприємництва. Держава впливає на економіку через податкову політику, кредитно - фінансову та валютно - грошову системи.
В умовах існування нашої країни у складі Радянської держави, регулювання економічних відносин було абсолютно пануючим і стосувалося всіх сфер економіки: від рівня державних інвестицій в ту чи іншу галузь економіки до встановлення найменувань та цін на продукцію.
Соціальна функція
Виконувати соціальну функцію, це означає, що держава має своїм важливим завданням турботу про всіх тих громадян, які через ті чи інші обставини неспроможні забезпечити для себе нормальне існування. Держава проводить заходи, які направлені на захист від безробіття, виявляє турботу про дітей та непрацездатних людей.
Так, в Статті 46 Конституції України зазначено: «Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом «.
Культурно - виховна функція
Держава і суспільство в цілому зацікавлені в тому, щоб кожен громадянин мав освіту, яка відповідає прийнятим нормам. Без освіти в наш час неможливо уявити активну участь громадян у суспільному житті, у виробництві, у всіх сферах державної діяльності.
Держава підтримує та розвиває мистецтво, забезпечує для громадян свободу творчої діяльності. В цьому нас переконує і Конституція України:
«Стаття 54. Громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.
Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.
Держава сприяє розвиткові науки, встановленню наукових зв'язків України зі світовим співтовариством.
Культурна спадщина охороняється законом.
Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами. «
Кожний громаднин повинен усвідомлювати, що не може бути сильної, процвітаючої держави без поваги та збереження історичних традицій і культурної спадщини. Тому, неодмінна складова частина виховного процесу є виховання громадян у дусі поваги до історичного минулого, яке є безцінним надбанням кожної сучасної держави. Також, велике значення має правове виховання. Кожен громадянин зобовязаний знати закони своєї держави та суворо дотримуватись них.
Природоохоронна функція
Без охорони природи та навколишнього середовища неможливо сьогодні уявити сучасний світ. Людина в результаті своєї господарської діяльності порушує природні зв'язки, руйнує навколишнє середовище, і цим мимоволі створює для себе несприятливі, а іноді навіть згубні, умови життя. Охорона природи - справа всього сусільства, але тільки держава, яка володіє необхідними засобами та можливостями концентрації зусиль всіх організацій і громадян, може реально забезпечити заист навколишнього середовища.
У сучасному світі проблеми охорони та раціонального використання природних багатств набули великого економічного, соціального та політичного значення. Вони торкаються інтересів всіх народів та держав. Чим розумніше використовувати багатства, тим більших успіхів досягнуть промисловість, сільське господарство тощо. Охорона природи займає одне з важливих місць серед найбільш гострих соціальних проблем і представляє собою одну з важливих загальнодержавних завдань. При здійсненні цієї функції держава повинна дотримуватись таких принципів:
v Природні багатства підлягають охороні з боку держави, незалежно від того, залучені вони у господарський обіг чи ні.
v Використання природних багатств повинно бути раціональним, відповідати розвитку держави та її потребам.
v Неухильно дотримуватись природоохоронного законодавства та суворо відповідати за його порушення.
Дотримання цих принципів забезпечує цілеспрямованість природоохоронних функцій держави на вирішення завдань у сфері охорони та раціонального використання природних ресурсів.
Зовнішні функції. Оборона держави
Ця функція є найважливішим напрямком діяльності держави, тому що вона націлена на захист мирної праці, суверенітету та територіальної цілісності держави.
Згідно Статті 65 Конституції України «Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону».
Виходячи з цього, оборона країни від збройного нападу з боку інших країн належить до найважливіших зовнішніх функцій держави і є справою всього народу України. Стаття 17 Конституції України зазначає: «Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом. « Практичне виконання функції оборони держави покладається також на різні особливі державні збройні організації. Вони призначені для забезпечення суверенітету, захисту території, кордону, населення від зовнішніх посягань та забезпечення громадського порядку й безпеки громадян. Характер завдань, які виконують збройні державні організації, обумовлює особливості їх формування, діяльності, управління та забезпечення. До особливих збройних державних організацій відносяться:
1. Служби зовнішньої розвідки. Вони здійснюють збір інформації на випадок проведення воєнних дій.
2. Служба безпеки. Вона призначена для захисту державної безпеки та конституційного ладу від зовнішніх посягань.
3. Поліція (міліція) є основою і гарантом громадського порядку. Міліція покликана служити всьому суспільству, забезпечувати порядок, спокій і безпеку громадян.
Підтримання міжнародних політичних відносин, економічних та культурних зв'язків
В основі цієї функції закладені інтереси кожної держави. В Конституціях ряду країн підкреслюються ідеї дружби та співробітництва з усіма країнами. В Конституції нашої країни зазначено:
«Стаття 18. Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права».
В сучасних умовах розвиток держави визначається процесом інтеграції господарського, політичного та культурного життя. Функція співробітництва та взаємодопомоги виражає інтереси всіх держав. На цій основі створюються різні організації, діяльність яких направлена на покращення економічного, політичного та культурного життя суспільства. Як приклад таких організацій є ООН, ЮНЕСКО, НАТО, Європейський Союз тощо.
Як було наведено вище, кожна держава пов'язана з іншими державами різними відносинами: політичними, економічними й культурними. Ці відносини необхідно встановлювати, розвивати та регулювати.
Політичні відносини: «Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами «. (Стаття 25 Конституції України). Підтримання міжнародних політичних відносин держави забезпечуються представниками в особі дипломатів, послів, консулів тощо.
Економічні відносини: держава є членом світового співтовариства й відповідно залучається до системи світового господарства. Економічний розвиток, природні ресурси визначають місце держави на світовому ринку. Жодна держава не може існувати без економічних зв'язків з іншими державами. Зовнішня торгівля, кредити й позики, інвестиції, спільні проекти - це найбільш розповсюджені складові зовнішньоекономічної діяльності держави.
Культурні відносини: культура кожного народу, держави є здобутком всього людства. Держава підтримує й розвиває культурні зв'язки, що служить взаємному духовному зросту та збагаченню. Конкретними видами діяльності держави в цьому напрямку є: міжнародні виставки, фестивалі, олімпіади, міжнародний туризм тощо.
Боротьба з міжнародною злочинністю
В останній час все більш широкого розмаху досягла міжнародна злочинність. Торгівля й контрабанда наркотиків, тероризм, незаконна торгівля зброєю - це ще неповний перелік найбільш небезпечних видів міжнародних злочинів. Жодна країна не може без допомоги інших країн подолати цю проблему. Безперечною є необхідність спільних дій країн у боротьбі з міжнародною злочинністю. Конкретними діями держав в цій сфері є створення міжнародних організацій по боротьбі зі злочинами. Однією з таких організацій є ІНТЕРПОЛ. Країни спільно планують свою діяльність щодо попередження та запобігання цих злочинів, проводять спільні заходи, здійснюють обмін інформацією. Це дозволяє більш ефективно боротися з міжнародною злочинністю.
Участь у міжнародній охороні навколишнього середовища
На сьогоднішній день дуже гостро постало питання про охорону навколишнього середовища. Це питання постійно знаходиться в центрі уваги всього світу. Охорона навколишнього середовища стає складовою частиною програми завершення будівництва матеріально - технічної бази в країні.
В ряді країн це тісно пов'язано з особливостями кліматичних умов в даному регіоні. Крупні вчені багатьох країн занепокоєні екологічним станом природи в різних куточках світу. З державного бюджету все більше і більше виділяється коштів на підтримання екології в належному стані, також надають велику допомогу й громадські організації. В деяких країнах уряд приймає різні міри для попередження порушення законодавства щодо охорони природи. Конституція України зазначає:
«Стаття 16. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави «.
Реалізація функцій держави
Реалізація функцій держави здійснюється різними державними організаціями. Їх кількість, завдання, компетенція, взаємовідносини та зв'язки між ними визначаються функціями держави. Функція завжди первинна по відношенню до виконуючої її державної організації. Функція - це ідея, необхідність діяльності, її напрямок, а державна організація - це та матеріальна сила, яка втілює цю ідею, матеріалізує її. Функція держави - це дуже широкий напрямок діяльності і вона не може бути реалізована якою-небудь однією державною організацією. Кожна з державних організацій має свої особливі функції, які відрізняються по масштабу від державних функцій. Функції держави, власно кажучи, виконуються сукупністю державних організацій.
Існує два види державних організацій. До першого відносяться державні організації, які здійснюють владну, організаційно-регулятивну діяльність.
Другий вид представляють державні організації, головним призначенням яких є безпосередня практична діяльність щодо виконання функцій держави. Вони створюються органами держави та керуються ними. В залежності від того, в якій сфері державної діяльності (охоронній, екологічній, культурно-виховній тощо) діють державні організації, вони поділяються на види. Наприклад:
В економічній сфері діють державні організації - підприємства та установи, основним призначенням яких є виробнича або забезпечуюча виробництво діяльність, а також надання побутових, кредитно-розрахункових та комунальних послуг населенню. До них відносяться, наприклад, державні заводи й фабрики, сільськогосподарські підприємства, підприємства транспорту та зв'язку (залізні дороги, пошта тощо), торгівельні та побутові підприємства, кредитно-розрахункові установи тощо.
Культурно-виховні завдання виконуються широкою низкою державних організацій, таких як учбові заклади, бібліотеки, музеї, театри тощо.
В охоронній сфері практичне виконання функцій покладено на особливі збройні державні організації. Вони безпосередньо охороняють громадян та країну від внутрішніх та зовнішніх посягань. До них відносяться частини та підрозділи збройних сил, служби безпеки, міліція (поліція), розвідка та деякі інші збройні державні організації.
На реалізації функцій у цій сфері я хочу трохи зупинитися для того, щоб більш конкретизувати роль органів внутрішніх справ в процесі виконання охоронної функції, а також у забезпеченні дотримання законності та правопорядку, внутрішньої безпеки держави.
В умовах катастрофічного росту злочинності, у тому числі організованої і корумпованої, а також погіршення криміногенної ситуації в цілому, зростає роль органів внутрішніх справ, а саме органів, що ведуть боротьбу зі злочинністю, проводять оперативно-розшукову, наукову діяльність, здійснюють заходи по роботі з населенням щодо правового виховання.
В Україні здійснюються великомасштабні перетворення, спрямовані на зміцнення демократії й створення правової держави. Проходить переоцінка цінностей в економічній, соціальній, управлінській, духовній та іншій сферах життя суспільства. Однією з головних проблем громадського розвитку є зміцнення законності та правопорядку.
Це висуває на перший план завдання забезпечення законності, захисту прав і законних інтересів громадян, верховенство закону. Криміногенна ситуація в державі набирає загрозливого характеру і все далі погіршується. Зростає протидія силам правопорядку.
Майже повсюдно, особливо у великих промислових центрах, збільшується кількість небезпечних злочинів, поєднаних з насильством, жорстокістю й цинізмом. Злочинність стає більш організованою. Вона є одним з головних факторів, які призвели до зневаги законів та їх ігнорування.
Кримінальні структури проникли у сферу економіки, зовнішньоекономічну діяльність, кредитно-банківську систему. Рекет контролює діяльність суб'єктів бізнесу.
За такої ситуації правоохоронні органи в окремих випадках проявляють терпимість до грубих порушень громадського порядку та інших факторів беззаконня. Все це загострює соціальну напругу, наносить моральну й матеріальну шкоду суспільству, спричиняє недовіру значної частини населення чинності закону.
На стан законності та правопорядку негативно впливає також відсутність чіткого механізму виконання законів, що поряд з халатністю, безвідповідальністю та низькою дисципліною створює сприятливе середовище для пограбування держави, для корупції, хабарництва, інших службових злочинів, формує негативну думку в суспільстві.
З проголошенням України суверенною державою об'єктивно виникла необхідність у реформуванні державного апарату, зокрема органів внутрішніх справ. Цей процес прискорився і набрав більш конкретних форм у зв'язку з вступом України до Ради Європи і прийняттям Конституція України.
Треба зауважити, що охоронні, економічні, культурно-виховні та інші завдання виконуються не тільки державними організаціями. В усіх цих сферах поряд з державними організаціями діють приватні та громадські організації й об'єднання. В різних сучасних державах ступінь розвитку приватної підприємницької діяльності неоднакова й залежить від суспільного ладу, політичних, економічних та історичних традицій, визначається національною психологією й особливостями побуту та багатьма іншими факторами. Приватні та громадські організації й підприємства найбільш широко представлені в екологічній, духовній та соціальній сферах. Однак, і в охоронній сфері діють недержавні організації, такі як, наприклад, приватна поліція й охорона, приватні детективні бюро, об'єднання й організації по охороні громадського порядку та самозахисту тощо.
Висновки
Функції держави багатогранні, їх формування проходить в процесі становлення та розвитку держави. В різні історичні періоди приорітетне значення набувають ті чи інші завдання та цілі держави, а відповідно, й різні її функції. На одних етапах центр уваги переноситься на сферу економіки, тому в діяльності держави головне місце займає економічна функція, на інших - в область політики, звідси - підвищена увага до ролі державної влади тощо. Зникають одні функції, виникають інші. Тому, класифікація функцій, яка наведена в моїй курсовій роботі не є кінцевою для Української держави.
Діяльність держави дуже різнобічна та всеохоплююча. З моменту виникнення держави й до теперішнього часу завдання держави не залишаються незмінними. Деякі здійснюються до кінця, на зміну їм приходять інші, більш складні. Але в основу будь-якої діяльності завжди покладена ідея. Розглядаючи діяльність держави, а зокрема, нашої держави України, не можна не брати до уваги сучасну українську національну ідею, в центрі якої «стоїть особистість, її життя, добробут, культура, все з чим пов'язане життя людини, її щастя, благополуччя. Саме для людини, в ім'я людини існують суспільство і держава, діють різні громадські структури. Ця ідея домінує і в сфері правового регулювання, де особливе місце займають права людини і громадянина, що повністю відповідає демократичним світовим стандартам.» “Загальна теорія держави і права”, за ред.акад.В.В.Копєйчикова, Юрінком, 1997, с.308 Ця ідея закріплена в основному законі нашої держави. Стаття 3 Конституції України зазначає:
«Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. «
Отже, беручи до уваги вищенаведене, можна твердо казати, що така тема як «функції держави» буде актуальною й через декілька десятків років, поки існує такий інститут як ДЕРЖАВА.
Список використаної літератури
1. Конституція України, пийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року.
2. «Загальна теорія держави і права», за редакцією академіка АПрН України В.В. Копєйчикова, Київ, «Юрінком», 1997.
3. «Основи держави і права», В.О.Котюк, Київ, «Вентурі», 1998.
4. «Марксистско - Ленинская общая теория государства и права. Социалистическое государство», коллектив авторов под руководством М.И.Байтина , Москва, «Юридическая литература», 1972.
5. «Общая теория права и государства», под редакцией академика РАЕН В.В.Лазарева, Москва, 1997.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Функції держави: внутрішні (охоронна, економічна, соціальна, культурно-виховна, природоохоронна), зовнішні (оборонна; підтримка міжнародних політичних, економічних і культурних зв'язків; боротьба зі злочинністю). Актуальність оборонної діяльності України.
курсовая работа [45,6 K], добавлен 29.11.2012Поняття, передумови виникнення та соціальна сутність держави. Співвідношення суверенітету народу, нації та держави. Історичні типи держав, їх загальна характеристика. Основні функції української держави. Сутність правової держави (Б. Кістяківський).
курсовая работа [41,1 K], добавлен 23.11.2010Історичні аспекти становлення держави та її функцій. Форми та методи здійснення функцій держави. Втілення окремих функцій на сучасному етапі. Основні пріоритети та напрямки зовнішньої політики української держави. Реалізація основних функцій України.
курсовая работа [58,1 K], добавлен 04.04.2014Особливості та принципи забезпечення конституційних прав людини (політичних, громадянських, соціальних, культурних, економічних) у кримінальному судочинстві Україні. Взаємна відповідальність держави й особи, як один з основних принципів правової держави.
реферат [36,1 K], добавлен 21.04.2011Загальна характеристика нормативних основ регулювання відносин із відокремлення церкви від держави. Знайомство з головними етапами створення радянської держави. Особливості визначення правил поведінки у відносинах із церквою, релігійними організаціями.
статья [23,1 K], добавлен 14.08.2017Поняття типу держави, його місце в теорії держави і права. Відображення сутності держави, яка змінюється; особливості її виникнення. Сутність рабовласницької і феодальної держави. Порівняльна характеристика капіталістичної і соціалістичної держав.
реферат [59,1 K], добавлен 16.02.2011Поняття, класифікація та різновиди, зміст функцій держави, її соціальна природа та суттєві ознаки. Особливості форм і методів здійснення державою своїх внутрішніх та зовнішніх функцій. Завдання України при переході до демократичної правової держави.
курсовая работа [68,2 K], добавлен 20.05.2010Короткий зміст та характеристика основних теорій походження держави: патріархальна, теологічна, договірна, органічна, класова та теорія насильства. Особливості виникнення держави в різних народів світу: європейський та східний шлях формування держави.
курсовая работа [49,2 K], добавлен 09.01.2014Аналіз базових підходів у визначенні поняття функцій держави з позицій теорії держави і права, огляд їх основних видів. Висвітлення сутності та змісту такої категорії як "соціальна функція держави". Обґрунтування авторського визначення даного поняття.
статья [28,1 K], добавлен 18.08.2017Аналіз поглядів науковців щодо різноманітності концепцій виникнення та становлення держави. Плюралізм теоретичних поглядів на процес виникнення держави, її поняття та призначення. Основні причини виникнення держави. Сучасне визначення поняття "держава".
статья [42,3 K], добавлен 19.09.2017Завдання і мета держави, її сутність і соціальне призначення в соціально необхідному суспільстві. Державні функції та функції державних органів. Методи правотворчої діяльності держави. Структура і практика бюджетного процесу. Функції прокуратури.
реферат [38,0 K], добавлен 09.06.2011Вивчення основних передумов, причин виникнення та форм держави і права. Відмінні риси теорій походження держави: теологічної, історико-матеріалістичної, органічної, психологічної, теорії насильства та договірного походження держави (природно-правової).
курсовая работа [44,0 K], добавлен 18.11.2010Висвітлення проблеми становлення та розвитку функцій держави, їх розподіл на основні та неосновні. Особливості внутрішніх функцій української держави як демократичного, соціального, правового суспільства. Місце і роль держави як головного суб'єкта влади.
реферат [41,4 K], добавлен 07.05.2011Історія ідеї соціальної держави. "Новий курс" Рузвельта. Співвідношення держави і особи, загальна характеристика. Правовий статус, свободи, головні обов’язки та гарантії особи. Характеристика основних шляхів формування правової держави її в Україні.
курсовая работа [44,0 K], добавлен 29.11.2011Основні закономірності виникнення держави і права. Початок виникнення державності. Класифікація влади. Традиції, на яких базується влада. Сучасна державна влада. Особливості формування держави різних народів. Різноманітні теорії виникнення держави.
реферат [30,4 K], добавлен 03.11.2007Історія правової думки про соціально-правову державу, її характеристика та соціальне призначення, завдання та функції. Взаємодія особи і держави. Права людини в умовах правової соціальної держави. Проблеми реалізації принципів правової держави в Україні.
курсовая работа [119,4 K], добавлен 20.03.2012Теорії, які пояснюють причини виникнення держави, складність процесів походження держави. Характеристика теологічної, патріархальної, олігархічної, органічної, класово-матеріалістичної (марксистської), договірної теорій виникнення держави та влади.
реферат [24,0 K], добавлен 20.05.2019Поняття, зміст і ознаки функції держави. Поняття "функція держави" Зміст функцій. Ознаки функцій. Еволюція функцій. Класифікація функцій. Внутрішні функції. Забезпечення народовладдя. Економічна функція. Соціальна функція. Екологічна функція. Оборона.
курсовая работа [40,8 K], добавлен 22.07.2008Визначення поняття та сутності держави. Дослідження її ролі та призначення у політичній системі суспільстві. Вивчення основних теорій походження держави. Загальна характеристика сучасної держави у різних проявах її функціонування. Типи сучасної держави.
курсовая работа [48,6 K], добавлен 31.01.2014Організація політичної влади в суспільстві. Механізм здійснення влади. Поняття та сутність держави в сучасній правовій доктрині. Виникнення держави як реакція на суспільну необхідність. Функції сучасної держави та значення їх реалізації для суспільства.
курсовая работа [34,9 K], добавлен 16.06.2011