Загальна характеристика діяльності адвокатури в Україні на прикладі адвокатської компанії ТОВ "Імперія права"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

Загальна характеристика діяльності адвокатури в Україні на прикладі адвокатської компанії ТОВ «Імперія права»



Вступ

Безпосередня діяльність адвокатури в Україні регламентується Законом України «Про адвокатуру» від 9 грудня 1992 року, перша стаття якого дає визначення адвокатури як добровільного професійного громадського об'єднання, покликаного згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод й представляти законні інтереси громадян України та інших країн, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм іншу юридичну допомогу. Діяльність адвокатури регулюється Конституцією України, зазначеним та іншими законами України, статутами об'єднань адвокатів і здійснюється на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму і конфіденційності. Набуття Україною незалежності, а згодом і прийняття концепції судово-правової реформи визначили напрям на приведення українського права, загалом, і ролі адвокатури в судочинній сфері. Нині прокурор і захисник є абсолютно рівними в кримінальному процесі за своїми правами і користуються однаковими можливостями по відстоюванню перед судом власної позиції.

Адвокатура України є добровільним професійним громадським об'єднанням, покликаним згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу.

Адвокатура України здійснює свою діяльність на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму і конфіденційності. Адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.

Актуальність теми курсової роботи полягає в закріпленні, розширенні і систематизації знань, отриманих при вивчені теоретичного матеріалу, придбанні практичного досвіду в професії адвоката, вивченні основних положень його роботи.

Метою курсової роботи є поглиблення та застосування теоретичних знань на практиці, оволодіння сучасними формами та методами юридичної роботи, формування відповідальності при прийняті управлінських рішень, вміння орієнтуватися в сучасних умовах при використанні набутих навичок.

У ході написання курсової роботи були поставлені наступні завдання:

- ознайомитися з діяльністю адвоката;

- ознайомитися з порядком ведення прийому відвідувачів і процедурою юридичного консультування;

- дослідити основні прийоми та особливості адвокатської практики;

- набути безпосередніх професійних умінь за спеціальністю.

Об'єктами дослідження є:

- законодавство про адвокатуру, зміни та доповнення до нього;

- безпосередня організація роботи адвокатури;

- інформаційно-технологічне забезпечення роботи адвокатури

Основним джерелом інформації є Закон України «Про адвокатуру».

Базою проходження практики є ТОВ «Імперія права». Термін проходження практики з 30 березня до 11 травня 2012 року.



1. Загальна характеристика ТОВ «Імперія права»

1.1 Загальні положення

ТОВ «Імперія права» являє собою добровільне професійно-громадське об'єднання адвокатів, які проживають в Вінницькій області і покликані згідно Конституції України сприяти захисту прав, свобод і законних інтересів громадян та юридичних осіб.

Діяльність Товариства регулюється Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру», іншими актами законодавства України, а також Статутом.

Основним завданням ТОВ «Імперія права» є об'єднання і координація діяльності адвокатів; сприяння підвищенню їх професійного рівня, обміну досвідом роботи; представництво інтересів адвокатів у взаємовідносинах з державними органами, громадськими організаціями і громадянами; захист соціальних, професійних і громадських прав адвокатів Товариства.

Товариство здійснює свою діяльність на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму і конфіденційності.

Товариство діє на засадах добровільності, самоврядування, самофінансування та гласності.

Діяльність Товариства не обмежується яким-небудь строком.

ТОВ «Імперія права» являє собою юридичну особу. Право юридичної особи Товариство набуває з моменту її реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Товариство володіє відособленим майном, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в банках, печатку, штамп і бланки зі своїми реквізитами.

ТОВ «Імперія права» створюється і діє у відповідності з рішенням Загальних зборів адвокатів, що проживають в Вінницькій області.

Членом Товариства може бути особа, яка одержала у встановленому порядку свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Адвокати мають право на помічників, діяльність яких здійснюється згідно зі ст. 6 Закону України «Про адвокатуру».

Члени Товариства, помічники адвоката, посадові особи зобов'язані не розголошувати відомостей, які складають предмет адвокатської таємниці, а також не можуть використовувати їх в своїх інтересах або в інтересах третіх осіб.

Документи, пов'язані з виконанням адвокатських доручень по захисту і представництву громадян і юридичних осіб, не підлягають огляду і вилученню без згоди адвоката.

1.2 Організаційна діяльність

Одним із напрямків діяльності ТОВ «Імперія права» є надання консультацій з правових питань фізичним та юридичним особам.

Юридична консультація надається як у усній, так і в письмовій формі, що залежить від складності питання, необхідної глибини аналізу конкретної ситуації та деталізації викладення консультації.

При підготовці консультацій також проводиться детальний аналіз чинного законодавства за допомогою правових автоматизованих інформаційно-пошукових систем, що виключає можливість надання недостовірної інформації в зв'язку зі змінами законодавства.

Представництво інтересів клієнта в суді є одним з найбільш пріоритетних напрямків діяльності ТОВ «Імперія права».

Юристи товариства представляють інтереси громадян в усіх судових установах України (судах загальної юрисдикції, господарських судах, адміністративних судах, третейських судах) всіх інстанцій (місцеві суди, апеляційні суди, вищі спеціалізовані суди) а також у Верховному суді України.

Послуги, які надає ТОВ «Імперія права» при здійсненні представництва в судах зокрема, включають:

- складання, підготовку до подання та подання позовної заяви та доданих до позовної заяви матеріалів, збір доказів, забезпечення позову;

- підготовку відзиву на позов (в разі, якщо клієнт є відповідачем у справі);

- ведення справи в судах України, що полягає в підготовці та поданні всіх необхідних процесуальних документів, які необхідні на відповідній стадії процесу, безпосередній участі представника в судових засіданнях, оскарженні рішень, ухвал та постанов судів, та інших заходах, які спрямовані на досягнення очікуваного результату;

Вступ юристів товариства в справу можливий на будь-якій стадії процесу.

ТОВ «Імперія права» надає також кваліфіковану допомогу юридичним та фізичним особам у стосунках з державними органами України.

Зокрема, юристи товариства кваліфіковано представляють інтереси клієнтів в органах державної реєстрації, органах внутрішніх справ, прокуратурі, органах державної податкової служби, митних органах та інших державних органах та установах.

Представництво інтересів клієнта в державних органах можливе як у ході звичайної діяльності юридичних осіб, або громадян (створення, зміни до установчих документів, перереєстрація, ліквідація юридичної особи, звернення юридичних та фізичних осіб до державних органів та установ з інших питань), так і в разі необхідності захисту інтересів клієнта в даних органах.



2. Правовий статус адвоката

2.1 Вимоги до осіб які хочуть займатися адвокатською діяльністю

адвокатський кваліфікаційний комісія повноваження

Адвокатура України - професійний недержавний незалежний самоврядний інститут правової системи, уповноважений забезпечувати право на захист від обвинувачення, здійснювати представництво інтересів фізичних та юридичних осіб і надавати їм кваліфіковану правову допомогу.

Адвокатуру України складають адвокати України, об'єднані на засадах членства у Національну палату адвокатів України, обов'язкове членство у якій набувається автоматично.

Адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість.

Закон України «Про адвокатуру» встановлює певне коло осіб, які можуть набути статусу адвоката, і пов'язує це з кількома чинниками, прямо зазначеними у коментованій статті: громадянство України, вища юридична освіта, стаж роботи за фахом, підтвердження належного рівня знань, наявність свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та прий1няття Присяги адвоката України.

Стосовно громадянства України питання вирішується однозначно: згідно з чинним законодавством ніхто інший, крім громадян України не може займатися адвокатською діяльністю в нашій державі. Втрата громадянства тягне за собою анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Протягом усього періоду дії Закону активно обговорюється питання про надання можливості адвокатам інших країн здійснювати адвокатську діяльність в Україні, що могло б бути вирішено шляхом укладення відповідних міжнародних угод. Однак, згідно із чинним законодавством про підприємництво громадяни інших країн можуть займатися в Україні юридичною практикою як підприємницькою діяльністю. Раніше для цього необхідно було отримати ліцензію Міністерства юстиції України, у якій перераховувались усі ті самі види практики, які віднесено до адвокатської діяльності, за винятком захисту у кримінальних справах. Зараз скасовано навіть це обмеження.

Згідно із змінами, внесеними до Закону України «Про підприємництво» Законом від 1 червня 2000 р. №1775; ІІІ, ліцензування юридичної практики не передбачається, а спеціального закону, який регулював би це питання, поки що немає.

Отже, питання щодо допуску юристів, у тому числі і адвокатів інших країн, фактично стосується лише здійснення захисту у кримінальному судочинстві.

Вимога щодо наявності вищої юридичної освіти також має певні особливості. Згідно з Законом «Про вищу освіту» в Україні встановлено такі освітні рівні: неповна вища освіта; базова і повна вища освіта, що відповідає різним рівням професійної підготовки. У зв'язку з чим, на мою думку, в статті 2 Закону «Про адвокатуру» слід вказати на те, що адвокатом може бути лише особа з повною вищою юридичною освітою.

Крім того, є низка суто робочих проблем. Зокрема, в адвокатурі працює багато юристів, які не знають специфіки цієї роботи, а нашим законодавством не передбачено для них ані стажування, ані підвищення кваліфікації, як це зроблено у більшості країн, де кожні 5 років адвокати повинні підтверджувати свій кваліфікаційний рівень. Стажування дало б можливість людині, яка склала кваліфікаційний іспит, протягом певного часу оволодіти практичними, методичними та етичними основами адвокатської професії. Лише за таких умов рівень адвокатської допомоги підвищиться, а не знизиться, як це є сьогодні.

Для отримання Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, особа подає до атестаційної палати заяву, а також нотаріально засвідчену копію диплома про вищу юридичну освіту і документ, що підтверджує стаж роботи за юридичною спеціальністю, або на посаді помічника адвоката не менше 2 років.

Кваліфікаційні іспити проводяться усно і охоплюють запитання з різних галузей права, співбесіди, розв'язання практичних задач. Програми іспитів розробляє і затверджує Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури.

Рішення про видачу або відмову у видачі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю приймається відкритим голосуванням, більшістю голосів від загальної кількості членів атестаційної палати.

Звичайно в світі існує багато систем щодо формування адвокатури і кожна з них має свої особливості і традиції. Однак спільним для всіх систем є побудова її таким чином, щоб особа яка виявила бажання займатися адвокатською діяльністю, набула максимального рівня юридичних знань і практичних навичок їх застосування. Такий результат досягається за умови ґрунтовного теоретичного навчання, суворої процедури складання іспитів, обов'язкового проходження практики з максимальним наближенням її до рівня роботи професійних адвокатів.

2.2 Права, обов`язки та відповідальність адвоката

При здійсненні адвокатської діяльності адвокат має право:

1. Представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб у всіх судах судової системи України, всіх органах, підприємствах, установах і організаціях, об'єднаннях громадян тощо, до компетенції яких належать вирішення відповідних питань як в Україні, так і за кордоном, перед громадянами і юридичними особами;

2. Приймати заяви, збирати предмети, документи, відомості про факти, які можуть мати доказове значення і бути використані як докази у порядку, встановленому законодавством України;

3. Запитувати і одержувати відомості, характеристики, довідки та інші документи або їх копії від будь-яких фізичних чи юридичних осіб (незалежно від форм власності, методів господарювання тощо); при цьому ці особи зобов'язані надавати такі відомості, документи або їх копії безоплатно.

4. Безперешкодно ознайомлюватися у будь-яких юридичних осіб з необхідними для виконання доручення документами, матеріалами, іншими джерелами інформації (в тому числі з тими, що становлять державну чи комерційну таємницю, відповідно до процедури, встановленої для ознайомлення з цією категорією документів);

5. Одержувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань;

6. Складати заяви, скарги, клопотання і інші правові документи та подавати їх в установленому законом порядку;

7. Надавати консультації і довідки з правових питань як в усній, так і в письмовій формі;

8. Посвідчувати копії документів у справах, які вони ведуть;

9. Застосовувати технічні засоби в порядку, встановленому законами України, в тому числі для копіювання матеріалів справи, у якій адвокат здійснює захист чи представництво, або надає правову допомогу, фіксувати аудіо - та відеозасобами процесуальні дії, у яких він бере участь, хід судового засідання тощо;

10. Доповідати клопотання і скарги на прийомі у посадових осіб та одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги, а також бути присутнім при розгляді своїх клопотань і скарг, давати пояснення щодо суті клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів;

11. Зустрічатися наодинці без обмежень і в умовах, що забезпечують дотримання конфіденційності, зі своїм підзахисним, у тому числі при його затриманні, арешті і перебуванні під вартою без обмеження кількості побачень і тривалості кожного з них;

12. За згодою осіб проводити їх опитування, якщо вони володіють інформацією у справі, в якій адвокат бере участь, складати протоколи опитування, огляду;

13. Бути присутнім при проведенні будь-яких процесуальних дій з особою, інтереси якої адвокат захищає або представляє, з правом ставити запитання всім учасникам процесуальних дій та занесенням цих запитань і відповідей на них до протоколу в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом;

14. Безперешкодного допуску у приміщення органів державної влади, судів, прокуратури, органів дізнання і досудового слідства та інші службові приміщення у зв'язку зі здійсненням ним адвокатської діяльності на підставі посвідчення адвоката, крім випадків встановленої законодавством спеціальної процедури;

15. Виконувати інші дії, що не суперечать чинному законодавству.

Адвокат та помічник адвоката користується правом на соціальне, медичне, пенсійне забезпечення, на відпустку та на всі види допомоги по державному страхуванню.

При здійсненні адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний:

1. Неухильно дотримуватися вимог Закону «Про адвокатуру», чинного законодавства, Правил адвокатської етики, використовувати всі не заборонені законом засоби захисту прав та інтересів фізичних і юридичних осіб;

2. Не використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої прийняв доручення;

3. Відмовитись від доручення щодо захисту затриманої особи, підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, або здійснення представництва чи надання правової допомоги у випадках, коли він у даній справі надавав правову допомогу, брав чи бере участь як захисник чи представник осіб, інтереси яких суперечать інтересам особи, яку він захищає або інтереси якої він представляє, або якій він надає правову допомогу, а також особи, що звернулася з проханням про ведення справи, або якщо він брав участь у цій справі як слідчий, особа, що провадила дізнання, прокурор, суддя, народний засідатель, присяжний, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, представник потерпілого, цивільний позивач, цивільний відповідач, свідок, перекладач, понятий, а також коли в розслідуванні або судовому розгляді справи бере участь посадова особа, з якою адвокат перебуває в родинних або сімейних відносинах згідно з чинним законодавством;

4. Зберігати адвокатську таємницю;

5. Систематично, не рідше ніж кожні 5 років, підвищувати кваліфікацію в порядку, встановленому Національною палатою адвокатів України;

6. Виконувати вимоги закону щодо обов'язкової участі як захисник за призначенням, надавати безоплатну для громадян правову допомогу у випадках, встановлених законом;

7. Не допускати співробітництва з органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність без згоди особи, якій він надає правову допомогу, здійснює її захист чи представництво;

8. Не займати у справі позицію всупереч волі особи, якій адвокат надає правову допомогу, здійснює захист чи представництво, крім випадків, коли адвокат впевнений у самообмові цією особою;

9. Не визнавати доведеною вину свого підзахисного, якщо останній її заперечує. Визнання вини підзахисним не позбавляє адвоката права оспорювати таке твердження;

10. Здійснювати свою професійну діяльність лише в одній з організаційних форм, передбачених цим Законом;

11. Відраховувати за рахунок одержуваного гонорару кошти на утримання відповідного адвокатського бюро, адвокатського об'єднання, адвокатської фірми;

12. Своєчасно сплачувати членські внески до регіональної палати адвокатів;

Адвокат зобов'язаний зберігати адвокатську таємницю, яка не має обмежень у часі і може бути відмінена лише особою, зацікавленою в її дотриманні (або спадкоємцями такої фізичної особи чи правонаступниками юридичної особи).

Предметом адвокатської таємниці є будь-яка інформація про особу і отримана від неї інформація про третіх осіб, що стала відома адвокату в зв'язку з виконанням адвокатської діяльності, факт звернення і питання, з яких особа зверталася до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об'єднання, адвокатської фірми, а також суть порад, консультацій, роз'яснень адвоката, складені ним правові документи, всі матеріали, що складають адвокатське досьє, інформація, яка зберігається на електронних носіях та будь-які документи і відомості, одержані адвокатом при здійсненні адвокатської діяльності.

За порушення вимог Закону «Про адвокатуру», інших актів законодавства України, що регулюють діяльність адвокатури, Присяги адвоката України рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії до адвоката можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення:

- попередження;

- зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на строк до одного року;

- анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури або в судовому порядку.

Питання про дисциплінарну відповідальність адвоката - члена адвокатського об'єднання регулюється також статутом відповідного об'єднання.

Суб'єкти і порядок ініціювання накладення дисциплінарного стягнення, процедура розслідування дисциплінарного проступку та притягнення до дисциплінарної відповідальності, розмір штрафу як виду дисциплінарного стягнення, порядок зняття дисциплінарного стягнення визначаються Положенням про притягненням адвоката до дисциплінарної відповідальності, що затверджуються і змінюється З'їздом адвокатів України.

2.3 Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури та їх повноваження

Для визначення рівня професійних знань осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю, вирішення питань про дисциплінарну відповідальність адвокатів у Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі утворюються строком на 3 роки кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури. Ці комісії утворюються у складі двох палат - атестаційної та дисциплінарної.

Формування кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та організаційне забезпечення їх діяльності покладається на Раду Міністрів Республіки Крим, обласні та Київську і Севастопольську міські Ради народних депутатів.

Атестаційна палата утворюється у складі 11 членів, до неї входять 4 адвокати, 4 судді та по одному представнику від Ради Міністрів Республіки Крим, обласної, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів, управління юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласної, Київської і Севастопольської міської державної адміністрації, відділення Спілки адвокатів України.

Рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або про відмову у видачі свідоцтва приймається відкритим голосуванням більшістю голосів від загальної кількості членів палати. Особа, яка не склала кваліфікаційні іспити, має право складати їх повторно через рік.

Дисциплінарна палата утворюється у складі 9 членів, до неї входять 5 адвокатів, 2 судді, по одному представнику від управління юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласної, Київської і Севастопольської міської державної адміністрації, відділення Спілки адвокатів України. Рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності приймається відкритим голосуванням двома третинами голосів від загальної кількості членів палати.

У роботі кваліфікаційно-дисциплінарної комісії з правом дорадчого голосу можуть брати участь вчені-юристи та народні депутати.

Рішення про відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або на притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності можуть бути оскаржені до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури.

Порядок організації і діяльності кваліфікаційно-дисциплінарної комісії визначається Положенням про неї, яке затверджується Президентом України.

Вища кваліфікаційна комісія адвокатури розглядає скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій. Вона має право скасовувати або змінювати рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій.

Вища кваліфікаційна комісія адвокатури утворюється при Кабінеті Міністрів України. До її складу входять по одному представнику від кожної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Верховного Суду України, Міністерства юстиції України, Спілки адвокатів України.



3. Адвокатська діяльність та її завдання

3.1 Принципи і гарантії адвокатської діяльності

Адвокатура України здійснює свою діяльність на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму і конфіденційності.

Професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються і охороняються Конституцією України, цим та іншими законами, а саме:

1. Гарантується забезпечення рівності прав адвоката з іншими учасниками процесу перед законом і судом, дотримання засад змагальності й свободи в наданні ним суду доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

2. Забороняється порушення встановлених законом гарантій адвокатської діяльності. Будь-яке втручання в адвокатську діяльність, вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності адвокатом або порушення встановлених законом гарантій адвокатської діяльності, його незалежності і адвокатської таємниці тягне відповідальність, передбачену законодавством;

3. Забороняється вимагати від адвоката та інших осіб, перелічених у частині третій статті 32 цього Закону, надання відомостей, що складають адвокатську таємницю; з цих питань вони не можуть бути допитані по справі як свідки;

4. Забороняється проведення обшуку і огляду адвоката, його речей і приміщень, де він здійснює адвокатську діяльність або проживає, стеження за адвокатом, контролювання застосовуваних адвокатом для надання правової допомоги інформаційних систем і засобів зв'язку, знімання з них інформації, прослуховування його розмов;

5. Забороняється проведення будь-яких інших оперативно-розшукових заходів, що можуть призвести до розголошення адвокатської таємниці;

6. Життя, здоров'я адвоката і його близьких родичів перебуває під охороною держави, вона забезпечує їх безпеку від злочинних посягань. Майно адвоката і майно його близьких родичів перебуває під охороною держави і держава забезпечує збереження його від злочинних посягань;

7. Документи, пов'язані зі здійсненням адвокатом адвокатської діяльності, не підлягають витребуванню, огляду, розголошенню чи вилученню без його згоди;

8. Не може бути внесено подання органом дізнання, слідчим, прокурором, а також винесено окрему ухвалу суду (постанову судді) щодо правової позиції адвоката у справі;

9. Кримінальна справа проти адвоката з будь-яких підстав і незалежно від складу злочину, що йому інкримінується, може бути порушена тільки Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами Автономної республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя;

10. Адвоката не можна притягнути до кримінальної чи іншої відповідальності або погрожувати її застосуванням у зв'язку з наданням правової допомоги, здійсненням захисту чи представництва згідно з законом (у тому числі й після втрати ним статусу адвоката, якщо ці дії пов'язані з його попередньою адвокатською діяльністю);

11. Підприємства, установи, організації інші фізичні та юридичні особи незалежно від форм власності, видів діяльності, методів господарювання зобов'язані безоплатно надавати адвокату на підставі його письмового запиту відповідні відомості, документи або їх копії не пізніше місячного терміну з дня надходження до них запиту;

12. При здійсненні адвокатської діяльності адвокат користується свободою слова. Правил адвокатської етики, не можуть бути підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності;

13. Забороняється ідентифікація адвоката з клієнтом. Будь які висловлювання, які відображають правову позицію особи, котрій адвокат надає правову допомогу, або щодо якої він здійснює захист або представництво не можуть бути підставою для притягнення адвоката до відповідальності.

3.2 Організаційні форми адвокатської діяльності

Адвокатська діяльність за своїм характером є індивідуальною.

Адвокат повинен обов'язково мати своє робоче місце і може вільно обрати одну з організаційних форм адвокатської діяльності в:

- адвокатському кабінеті;

- адвокатському бюро;

- адвокатській фірмі;

- адвокатському об'єднанні.

Адвокатське бюро, адвокатське об'єднання, адвокатська фірма діють на засадах добровільності, самоврядування та колегіальності.

Адвокатський кабінет складається з одного адвоката і не є юридичною особою. Діяльність адвоката, який утворив адвокатський кабінет регулюється Положенням, у якому обов'язково зазначається адреса, де він розташований, дані про адвоката, який його утворив. Адвокат, який утворив адвокатський кабінет, відкриває рахунки в банках на території України, а у встановленому чинним законодавством порядку - і в іноземних банках.

Адвокат, який утворив адвокатський кабінет, має свою печатку і штамп.

Адвокатське бюро створюється одним адвокатом, який бажає користуватися статусом юридичної особи. Адвокат, який утворив адвокатське бюро, має право наймати технічних та інших (крім адвокатів) працівників і користуватися правами, що надаються юридичній особі. Законодавством про адвокатуру не визначено спеціального порядку реєстрації адвокатських бюро, отже, вони реєструються у загальному порядку, який встановлено для юридичних осіб.

Організаційною формою адвокатської діяльності є також адвокатські об'єднання (АО), тобто об'єднання адвоката з іншими адвокатами для здійснення адвокатської діяльності. Перелік видів адвокатських об'єднань не є вичерпним; закон конкретизує лише деякі з них - колегії, адвокатські фірми, контори. Добровільний вибір адвокатами складу адвокатського колективу, порядку, що встановлюється відповідно до принципу самоврядування, правил, яким адвокати в ньому підпорядковуються, дисципліни, котра в адвокатському об'єднанні встановлюється, є суто добровільним вибором адвоката, який виявив бажання увійти до складу певного адвокатського об'єднання.

Адвокатське об'єднання є юридичною особою.

Статут адвокатського об'єднання обов'язково передбачає: порядок його утворення, діяльності, реорганізації та ліквідації, структуру, штати, функції, порядок витрачання коштів, права та обов'язки керівних органів і членів адвокатського об'єднання.

Договір про надання правової допомоги укладається від імені адвокатського об'єднання його головою або заступником голови, який доручає адвокату об'єднання за погодженням з особою, яка звернулась за наданням правової допомоги або захисту чи представництва, його виконання. За неналежне надання або ненадання правової допомоги згідно з договором відповідальність несе адвокатське об'єднання, перед яким адвокат відповідає в порядку регресу.

Гонорар адвоката і кошти на витрати, пов'язані з виконанням доручення, надходять на рахунок адвокатського об'єднання. Воно відкриває поточні та інші рахунки в банках, має круглу печатку і штамп із своїм найменуванням. Адвокатське об'єднання є неприбутковою організацією і утримується за рахунок внесків адвокатів - членів адвокатського об'єднання.

Адвокатська фірма засновується двома і більше адвокатами, діє на підставі статуту, що затверджується її партнерами, і партнерського договору, що укладається між ними. За партнерським договором адвокати-партнери зобов'язуються об'єднати свої зусилля для надання правової допомоги, здійснення захисту чи представництва від імені всіх партнерів. Адвокатська фірма є юридичною особою, має самостійний баланс, відкриває рахунки в банках на території України, а у встановленому чинним законодавством порядку - в іноземних банках, має печатку, штампи і бланки з адресою і найменуванням адвокатської фірми. Ведення загальних справ здійснюється керуючим партнером, якщо інше не встановлено партнерським договором. Договір про надання правової допомоги з клієнтом укладається керуючим партнером чи іншим партнером від імені фірми, якщо це передбачено партнерським договором.

Статут адвокатської фірми має містити відомості: найменування, місце знаходження, предмет і мета діяльності, джерела формування майна і напрямки його використання, порядок управління, утворення філій, її реорганізації і ліквідації, внесення змін і доповнень до статуту.

В партнерському договорі засновники (партнери) визначають:

- умови передачі адвокатській фірмі свого майна;

- порядок участі в її діяльності;

- порядок прийняття партнерами рішень;

- права й обов'язки засновників (партнерів) адвокатської фірми;

- порядок обрання керуючого партнера і його компетенція;

- порядок і умови прийому в адвокатську фірму нових партнерів;

- термін дії партнерського договору;

- інші істотні умови.

Адвокатський кабінет, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання та адвокатська фірма реєструються Міністерством юстиції України, про що вноситься запис до Реєстру, який ведеться Міністерством юстиції України згідно з Положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Адвокатському кабінету, адвокатському бюро, адвокатському об'єднанню та адвокатській фірмі Міністерство юстиції України видає свідоцтво про реєстрацію.

Відомості про зміну адреси та інших даних адвокатського кабінету, адвокатського бюро, адвокатського об'єднання, адвокатської фірми мають бути ними повідомлені Міністерству юстиції України у двотижневий термін після їх зміни.

Відсутність даних про реєстрацію адвокатського кабінету, адвокатського бюро, адвокатського об'єднання, адвокатської фірми, про зміну їх адреси та про інші зміни щодо них в Реєстрі адвокатських кабінетів, адвокатських бюро, адвокатських об'єднань та адвокатських фірм є підставою для зупинення дії свідоцтва про реєстрацію, якщо відсутність таких даних сталася з вини адвоката (адвокатського бюро, адвокатського об'єднання, адвокатської фірми).

Адвокати, адвокатські бюро, адвокатські об'єднання та адвокатські фірми можуть створювати місцеві, регіональні, загальнодержавні та міжнародні спілки, асоціації, інші громадські організації, благодійні фонди.

3.3 Види адвокатської діяльності

Видами адвокатської діяльності є:

1. Надання усних і письмових консультацій, роз'яснень з законодавства, складання письмових довідок, заяв, скарг, клопотань, договорів, правових висновків та інших документів правового характеру;

2. Представництво фізичних та юридичних осіб у всіх категоріях справ у Конституційному та інших судах і органах вирішення спорів, правоохоронних органах, органах державної влади, органах місцевого самоврядування та організаціях і перед фізичними особами, інших державних і недержавних органах або організаціях чи установах в Україні та за кордоном, іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів і інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

3. Захист прав, свобод і інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого в усіх судах, правоохоронних органах, інших державних і недержавних органах в Україні та за кордоном, іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів і інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

4. Представництво у виконавчому провадженні та при виконанні вироку в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та організаціях і перед фізичними особами;

5. Надання правової допомоги затриманій особі і особі, яка притягується до адміністративної відповідальності та захист її прав, свобод і інтересів;

6. Представництво інтересів виправданого, потерпілого, свідка, цивільного позивача, цивільного відповідача в процесі дізнання, досудового слідства, в судах.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені чинним законодавством.

Адвокати можуть виступати представниками органів державної влади, органів місцевого самоврядування, в конституційному, цивільному, господарському, кримінальному та адміністративному судочинстві, якщо інше не встановлено законодавством.

При здійсненні будь-якого з видів адвокатської діяльності адвокат користується всіма правами, передбаченими цим та іншими законами, на нього поширюються всі гарантії адвокатської діяльності.



Висновки

адвокатський кваліфікаційний комісія повноваження

У процесі проходження виробничої практики я вивчила основні принципи організації і діяльності адвокатури в Україні, ознайомилась з законодавством України про адвокатуру та адвокатську діяльність.

Практика дозволяє порівняти отримані теоретичні знання з практичною дійсністю, застосувати набуті навички та ознайомитися з новими.

Під час проходження практики мені доручалося виконання різних завдань. Я побувала в судових засіданнях, ознайомилась з кореспонденцією, брала участь при прийомі громадян, вникала у роз'яснення, пов'язані з розглядом їхніх справ. Вивчила форму правових документів, нормативно-правових актів, ознайомилась з правильним оформленням позовних заяв і скарг до суду. Також я навчилась складати заяви, скарги, клопотання та інші документи правового характеру.

Мною був проведений ряд спостережень, відповідно до яких можна зробити висновок, що адвокатура - це професійний недержавний незалежний самоврядний інститут правової системи, уповноважений забезпечувати право на захист від обвинувачення, здійснювати представництво інтересів фізичних та юридичних осіб і надавати їм кваліфіковану правову допомогу.

Основне завдання адвокатури - надання юридичної допомоги громадянам і організаціям. Адвокатура сприяє охороні прав і законних інтересів громадян і організацій, здійсненню правосуддя, додержанню і зміцненню законності, вихованню громадян у дусі точного і неухильного виконання законів, бережного ставлення до народного добра, додержання дисципліни праці, поваги до прав, честі й гідності інших осіб.

Нормативною базою адвокатської діяльності в Україні є Конституція України, Закон України «Про адвокатуру», Адміністративно-процесуальний кодекс, Кримінально-процесуальний кодекс, Цивільно-процесуальний кодекс, Положення про вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, Положення про порядок реєстрації адвокатських об`єднань та інші.

Найважливішим є Закон України «Про адвокатуру». Адвокатом, за Законом про адвокатуру, може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, котрий склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Він не може працювати в суді, прокуратурі, нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість.

В результаті написання курсової роботи я оволодів сучасними методами, формами управлінської діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб; формування на базі одержаних у вищому навчальному закладі теоретичних знань з курсів теорії держави і права, кримінального цивільного права професійних умінь і навичок для вирішення конкретних життєвих ситуацій і прийняття самостійних рішень в реальних умовах; виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.



Список використаних джерел

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії ВРУ 28.06.96 р. // . - 1996. - №30. - ст. 141.

2. Кримінально-процесуальний кодекс України. - К., 2001.

3. Кримінальний кодекс України. - К.: Юрінком Інтер, 2001.

4. Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991. // ВВРУ. - 1991. - №53. - ст. 793.

5. Закон України «Про адвокатуру» від 12.12. 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №9. - ст. 62.

6. Закон України «Про статус суддів» від 15.12.1992. // ВВРУ. - 1993. - №8. - ст. 56.

7. Закон України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» від 23.12.1993 р. // Голос України. - 1994. - 2 березня. - №40.

8. Правила адвокатської етики. Схвалено Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України від 01.10.1999 р. // Адвокат. - 1997. - №1. - с. 125-129.

9. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 р. // Право України. - 1996. - №2. - с. 91-93.

10. Бондаренко В. Забезпечення безпеки суб'єктів кримінального судочинства // Право України. - 1999. - №1. - с. 34-37.

11. Варфоломеєва Т.В., Гончаренко С.В. Науково-практичний коментар до Закону України «Про адвокатуру». Законодавство про адвокатуру та адвокатську діяльність: Зб. нормат. Актів; Коментар / Академія адвокатури України. - К.: Юрінком Інтер. - 2003. - 432 с.

12. Гловацький І.Ю. Діяльність адвоката-захисника у кримінальному процесі. Навч. посібник. - К.: Атіка, 2003. - 352 с.

13. Зейкан Я.П. Право на захист у кримінальному процесі: Практичний посібник. - К.: Юридична практика, 2004. - 288 с.

14. Івашков І. Реально забезпечити право на захист // Право України. - 1999. - №6. - с. 84-86.

15. Мехєєнко М.М., Шибіка В.В., Норр В.Т. Кримінально - процесуальне право. - 1999 р. - 356 с.

16. Николаева Т.П. Деятельность защитника на судебном следствии / Под ред. Н.А. Акинча. - Саратов, 1987. - 198 с.

17. Омельяненко Г. Захисник як суб'єкт оскарження вироку, що не набрав законної сили // Право України. - 1999. - №7. - с. 64-67.

18. Святоцький О.Д. Сучасні системи адвокатури. - К.: Право України. - 1993. - 176 с.

19. Святоцький О.Д., Михеєнко М.М. Адвокатура в Україні. - К.: «Ін Юре», 1997. - 224 с.

Размещено на Allbest.ru

...