Органи виконавчої влади

Більш конкретні повноваження, властиві певному центральному органу виконавчої влади, закладені у відповідному Положенні про цей орган. Так, основними повноваженнями Міністерства юстиції України є: забезпечення реалізації державної правової політики, підготовка пропозицій щодо проведення в Україні правової реформи; підготовка разом з відповідними державними органами та науковими установами проектів концепцій напрямів розвитку законодавства та їх наукового обґрунтування із врахуванням світового досвіду; розробка за дорученням Президента України, Кабінету Міністрів України і з власної ініціативи проектів законів та інших нормативно-правових актів, що стосуються прав і свобод людини, відносин між громадянином і державною владою, конституційного устрою, повноважень і взаємовідносин органів державної влади тощо.

Специфічними повноваженнями наділене й Міністерство внутрішніх справ України. Зокрема, Міністерство здійснює такі права й має обов'язки: забезпечує реалізацію державної політики щодо боротьби зі злочинністю; визначає основні напрями діяльності органів внутрішніх справ; організує роботу органів внутрішніх справ по охороні громадського порядку; безпосередньо проводить роботу по виявленню, розкриттю і розслідуванню злочинів, що мають міжрегіональний міжнародний характер; веде боротьбу з організованою злочинністю та наркобізнесом і злочинами у сфері економіки; забезпечує профілактику правопорушень; бере участь у наукових кримінологічних і соціологічних дослідженнях, у розробках на їх основі державних програм боротьби із злочинністю і охорони правопорядку; організує інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів внутрішніх справ тощо.

Отже, можна констатувати, що правоохоронні органи здійснюють в основному внутрішні функції держави по забезпеченню прав і свобод людини і громадянина; боротьби із злочинністю, корупцією і т. ін., здійснюючи при цьому правовиконавчу та правоохоронну діяльність, меншою мірою - правотворчість. Реалізація цих завдань безпосередньо пов'язується з виконанням Закону України "Про боротьбу з корупцією". Це можливо при умові структурної перебудови апарату міністерств, зокрема силових. Так, у Міністерстві юстиції України замість 30 правлінь створено чотири департаменти: правової політики, нормопроектування, правових послуг, судовий департамент. Кожен з них виконує властиві лише йому функції і вирішує завдання у здійсненні законодавства, спрямованого на боротьбу з корупцією та зі злочинністю.

Це підтверджує той факт, що не можна визначати однакові повноваження для всіх без винятку міністерств. На жаль, до цього часу не прийнятий окремий нормативний акт щодо визначення повноважень Державного Міністра України та Міністра Кабінету Міністрів України, що не дає змоги з'ясувати їх взаємовідносини з іншими міністерствами, керівниками інших центральних органів виконавчої влади, що може призвести до неузгодженості при вирішенні конкретних справ.

Міністр, Голова Державного комітету несе персональну відповідальність за стан справ у власному центральному органі виконавчої влади. Проте кожний з них бере участь у роботі Кабінету Міністрів України - органі загальної компетенції і ефективність роботи цього колегіального органу можлива лише при умові злагодженої роботи всього Уряду у цілому, і кожного члена Кабінету Міністрів, зокрема.

Міністерство, Державний комітет, інші центральні органи виконавчої влади у процесі вирішення покладених на них завдань взаємодіють з місцевими органами виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, представницькими органами, а також з відповідними органами інших держав.

У процесі реалізації своїх повноважень центральні органи виконавчої влади мають право: залучати спеціалістів центральних та місцевих органів державної виконавчої влади, підприємств, установ, організацій до розгляду питань, що належать до їх компетенції; одержувати у встановленому законодавством порядку від інших центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, представницьких органів інформацію, документи і матеріали, статистичні дані для виконання покладених на них завдань. Організовуючи функціонування відповідного центрального органу виконавчої влади, його керівник розподіляє обов'язки між заступниками, визначає їх ступінь відповідальності, а також відповідальність інших працівників за стан справ у тій чи тій галузі або сфері.

Для погодженого вирішення питань компетенції міністерства, державного комітету, відомства у цих органах утворюються колегії у складі керівника відповідного центрального органу державної виконавчої влади, його заступників за посадою, а також інших керівних працівників цього органу. Членів колегії затверджує Кабінет Міністрів України. Рішення колегії проводяться в життя наказами відповідного центрального органу виконавчої влади.

У міністерствах, державних комітетах, відомствах з урахуванням специфіки їх діяльності утворюються дорадчі та консультативні органи, склад яких і положення про них затверджує Кабінет Міністрів України.

Граничну чисельність і фонд оплати праці центральних апаратів цих органів затверджує Кабінет Міністрів, а структуру центральних апаратів - віце-прем'єр-міністр України.

Штатний розклад центрального апарату конкретного міністерства, державного комітету, відомства та положення про його структурні підрозділи затверджує керівник відповідного центрального органу державної виконавчої влади. Таким чином, до центральних органів галузевої, міжгалузевої та функціональної компетенції відносяться центральні органи виконавчої влади - міністерства, державні комітети (державні служби) і органи виконавчої влади із спеціальним статусом.

Розділ 4. Місцеві державні адміністрації

Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють обласні та районні, Київська та Севастопольська місцеві державні адміністрації (ст. 118 Конституції України).

Місцеві державні адміністрації - це державні органи виконавчої влади в областях, районах, в районах Автономної Республіки Крим, а також в містах Києві та Севастополі, які наділені правом представляти інтереси держави і приймати від її імені розпорядження, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Вони діють за принципом субординації, відповідальності перед Президентом України, Кабінетом Міністрів України, підзвітності та підконтрольності органам виконавчої влади вищого рівня, а також районним і обласним радам у межах, передбачених законами "Про місцеві державні адміністрації" і "Про місцеве самоврядування в Україні".

Місцева державна адміністрація є місцевим органом в системі органів виконавчої влади на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Вона виконує повноваження державної влади та делеговані їй відповідними радами виконавчі функції через створювані управління, відділи та інші структурні підрозділи та діє під керівництвом голови місцевої державної адміністрації. Саме місцеві державні адміністрації реалізують принцип поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, покладений в основу побудови територіального устрою України (ст. 132 Конституції України).

Отже, можна зробити висновок, що управління місцевими справами здійснюється через органи державної адміністрації на місцях, які виступають у якості периферійної ланки виконавчого апарату, призначаються з центру та формуються за участю представницьких органів, що обираються населенням відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Такий підхід у повній мірі відповідає змісту управління місцевими справами, якого додержується більшість країн сучасного світу. У Конституції України має місце визнання державної влади і влади місцевого самоврядування (територіальної громади) (ст. 6, 7, 140 Конституції України). Остання здійснюється як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, місцеві ради та їх виконавчі органи там, де не утворено місцевих державних адміністрацій.

В межах тих адміністративно-територіальних одиниць, де є місцеві державні адміністрації, саме адміністрації виконують повноваження як місцевих органів державної виконавчої влади галузевого характеру, так і делеговані виконавчі функції відповідних рад і діють під загальним керівництвом голови місцевої державної адміністрації.

Відповідно до ст. 119 Конституції України, основними завданнями місцевих державних адміністрацій в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці є: виконання Конституції України, законів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших актів виконавчої влади вищого рівня; забезпечення прав і свобод громадян; виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку; підготовка та виконання відповідних бюджетів; взаємодія з органами місцевого самоврядування; реалізація інших, наданих державою, а також делегованих відповідною радою, повноважень.

Об'єктом діяльності місцевих державних адміністрацій є соціальна і виробнича інфраструктура, як сукупність виробничих підприємств, транспорту, мережі тепло-, водо-, газоенергозабезпечення, системи шляхів, зв'язку, служб обслуговування населення, закладів охорони здоров'я, торгівлі, освіти, культури, соціального забезпечення та інших.

Місцеві державні адміністрації діють на засадах відповідальності перед людиною і державою за результати своєї діяльності; верховенства права; законності, пріоритетності прав та свобод людини і громадянина; гласності; поєднання державних і місцевих інтересів. Правовий статус місцевих державних адміністрацій встановлюється Конституцією України, Законом "Про місцеві державні адміністрації", іншими законами України. У своїй діяльності місцеві адміністрації керуються також актами Президента України, Кабінету Міністрів, органів виконавчої влади вищого рівня.

До складу відповідної місцевої державної адміністрації входять: голова адміністрації, його перший заступник, не більше трьох заступників, керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів.

Місцеві державні адміністрації очолюють голови відповідних державних адміністрацій. Бони, у відповідності з п. 10 ст. 106 Конституції України, призначаються на посаду Президентом України за поданням Кабінету Міністрів на строк повноважень Президента України.

Кандидатури на посади голів обласних державних адміністрацій на розгляд Кабінету Міністрів вносяться Прем'єр-міністром. Кандидатури на посади голів районних державних адміністрацій на розгляд Кабінету Міністрів вносяться головами відповідних обласних державних адміністрацій. На кожну вакансію вноситься одна кандидатура. У разі відхилення Президентом України поданої кандидатури Прем'єр-міністр чи голова обласної державної адміністрації вносять на розгляд Кабінету Міністрів нову кандидатуру.

Голови місцевих державних адміністрацій набувають повноважень з моменту призначення.

Повноваження голови місцевої державної адміністрації припиняються Президентом України у випадках: порушення ним Конституції і законів України; втрати громадянства, виявлення факту подвійного громадянства, визнання судом недієздатним; виїзду на проживання н іншу країну; набрання законної сили обвинувальним вироком тa за власною ініціативою Президента України з підстав передбачених Законом "Про місцеві держанні адміністрації" та законодавством про державну службу; і рішення недовіри більшістю (дві третини) голосів місцевої ради; подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням. Президент України також може припинити повноваження голови районної державної адміністрації у випадках: прийняття відставки голови обласної державної адміністрації; подання Кабінету Міністрів України з підстав, передбачених законодавством про державну службу; висловлення недовіри відповідною радою (простою більшістю голосів від складу ради).

Повноваження голів місцевих державних адміністрацій також припиняються в разі їх смерті.

У випадках обрання нового Президента України голови місцевих державних адміністрацій продовжують здійснювати свої повноваження до вирішення питання про призначення у встановленому порядку нових голів місцевих державних адміністрацій.

Заступники голів та керівники структурних підрозділів обласної державної адміністрації призначаються головою адміністрації. При цьому для призначення на посаду першого заступника голови необхідна згода Прем'єр-міністра України; заступників - за погодженням з відповідним віце-прем'єр-міністром України; керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів обласних адміністрацій - за погодженням з керівником відповідних державних органів виконавчої влади.

В свою чергу, перші заступники і заступники голів районних державних адміністрацій призначаються на посади головами районних державних адміністрацій за погодженням з відповідними заступниками голів обласних державних адміністрацій, а керівники структурних підрозділів - за погодженням з керівниками відповідних структурних підрозділів обласних державних адміністрацій.

Голови місцевих державних адміністрацій в межах виділених бюджетних асигнувань затверджують структуру і штатний розклад державних адміністрацій та положення про їх структурні підрозділи на підставі типових структур місцевих державних адміністрацій, переліку їх управлінь, відділів та інших підрозділів і положень про них, які затверджуються Кабінетом Міністрів України. Отже, голови місцевих адміністрацій входять до єдиної системи виконавчої влади України, яка утворюється Президентом України, вищими та центральними органами виконавчої влади і формується шляхом призначення.

Основною функцією місцевої державної адміністрації є виконавча функція, оскільки цей орган, його діяльність безпосередньо пов'язана з практичною реалізацією виконавчої влади. Саме в областях і районах зосереджена переважна більшість різного роду об'єктів власності різних форм, на їх території мешкає більшість населення України, якраз в них створюються всі ті матеріальні та інші цінності, від наявності яких безпосередньо залежить доля виконання всіх без винятку державних програм і, зокрема, Програми дій Уряду.

Звідси випливає і конкретне визначення в Законі "Про місцеві державні адміністрації" об'єктів управління місцевих державних адміністрацій. В управлінні відповідних місцевих адміністрацій перебувають об'єкти державної власності. До них відносяться заклади освіти, культури, охорони здоров'я, масової інформації, інвестиційні фонди, засновниками яких є відповідні місцеві державні адміністрації, об'єкти, які забезпечують діяльність державних організацій, установ та служб, що перебувають на відповідному обласному чи районному бюджеті, інші об'єкти відповідно до чинного законодавства.

У разі делегування їм відповідних повноважень районними чи обласними радами, в їх управлінні перебувають також об'єкти спільної власності територіальних громад.

Для управління цими об'єктами місцеві державні адміністрації наділяються певними повноваженнями, які складаються з двох видів: це права і обов'язки, зміст яких безпосередньо випливає з належності цих органів до системи саме виконавчої влади, і повноваження, якими наділяються місцеві організації іншими органами. Додаткові повноваження органів виконавчої влади вищого рівня можуть передаватися місцевим державним адміністраціям Кабінетом Міністрів України за погодженням з Президентом України в межах, визначених Конституцією та законами України.

При цьому передача місцевим державним адміністраціям повноважень інших органів повинна супроводжуватися передачею їм відповідних фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для здійснення цих повноважень.

Водночас місцевим державним адміністраціям забороняється використовувати об'єкти державної власності, власності територіальних громад, що перебувають в їх управлінні, як заставу чи інші види забезпечення, а також здійснювати операції поступки вимоги, переведення боргу, прийняття, дарування, пожертвування.

Отже, до відання місцевих державних адміністрацій належать повноваження, визначені Конституцією України, законами, іншими нормативними актами.

Згадані повноваження діляться на функціональні й галузеві. До перших належать питання забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, а також здійснення державного контролю на відповідній території. Зокрема, згадані органи здійснюють контроль за: збереженням і раціональним використанням державного майна, станом фінансової дисципліни обліку й звітності, виконанням державних контрактів і зобов'язань перед бюджетом, належним і своєчасним відшкодуванням шкоди, заподіяної державі; використанням й охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів; додержанням правил торгівлі, побутового, транспортного, комунального обслуговування, законодавства про захист прав споживачів; додержанням законодавства з питань науки, освіти, культури, охорони здоров'я, материнства та дитинства, сім'ї, матері та неповнолітніх, соціального захисту населення, фізичної культури і спорту; станом санітарного захисту тощо, охороною праці та вчасною і не нижче визначеного державою мінімального розміру оплатою праці, за додержанням громадського порядку, правил технічної експлуатації транспорту та дорожнього руху; додержанням законодавства про державну таємницю та інформацію й інші.

До других належать повноваження місцевих державних адміністрацій у галузях: соціально-економічного розвитку відповідних територій; бюджету, фінансів та обліку; управлінням майном, приватизації та підприємництва; містобудування, житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку; використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля; науки, освіти; охорони здоров'я, культури, фізкультури й спорту; материнства і дитинства, соціального забезпечення та соціального захисту населення; зайнятості населення, праці та заробітної плати; забезпечення законності, правопорядку, прав і свобод громадян; міжнародних та зовнішньоекономічних відносин; оборонної роботи.

Для реалізації цих повноважень місцеві державні адміністрації мають право проводити перевірки; одержувати відповідну статистичну інформацію; давати обов'язкові для виконання розпорядження керівникам підприємств та установ; порушувати питання про дострокове припинення повноважень відповідних рад, сільських, селищних і місцевих голів згідно з чинним законодавством.

Місцеві державні адміністрації здійснюють повноваження, делеговані їм обласними і районними радами відповідно до Конституції України в обсягах і межах, передбачених законом "Про місцеве самоврядування в Україні". Місцеві державні адміністрації взаємодіють з: Президентом України, Кабінетом Міністрів, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, іншими органами державної влади. Крім того, обласні державні адміністрації та їх голови в межах своїх повноважень спрямовують діяльність районних державних адміністрацій і їх голів, надають їм допомогу та здійснюють контроль за їх діяльністю.

Місцеві державні адміністрації також взаємодіють з обласними та районними радами. При цьому вони здійснюють функції виконавчо-розпорядчого характеру, пов'язаними з виконанням повноважень, делегованих їм місцевими радами. У свою чергу, місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні відповідним радам у частині повноважень, делегованих їм радами.

Місцеві державні адміністрації взаємодіють також з органами місцевого самоврядування територіальних громад, підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери їх управління, а також до сфери управління міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

Нарешті, місцеві державні адміністрації взаємодіють з політичними партіями, громадськими та релігійними організаціями, а також з громадянами.

Голова відповідної місцевої адміністрації діє самостійно в межах своєї компетенції. Він очолює державну адміністрацію, здійснює керівництво її діяльністю, несе персональну відповідальність за виконання покладених на адміністрацію завдань і за здійснення нею своїх повноважень. Крім того, він представляє відповідну місцеву адміністрацію у відносинах з іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, громадськими об'єднаннями, підприємствами, установами та організаціями, громадськими та іншими особами як в Україні, так і за її межами.

На голову місцевої державної адміністрації покладені повноваження, пов'язані з вирішенням кадрових питань, укладання та розірвання контактів з керівниками підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління відповідної державної адміністрації.

Він інформує Президента України, Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади вищого рівня, відповідні ради та населення про стан виконання безпосередньо покладених на місцеві адміністрації завдань та делегованих їм повноважень.

Перші заступники та заступники голови, інші посадові та службові особи місцевих державних адміністрацій здійснюють функції і повноваження відповідно до розподілу обов'язків, визначених головами місцевих державних адміністрацій, і несуть відповідальність за стан справ у дорученій сфері.

Управління, відділи та інші структурні підрозділи місцевих адміністрацій здійснюють керівництво галузевими управліннями, несуть відповідальність за їх розвиток. "По горизонталі" вони підпорядковані і підзвітні перед головою відповідної адміністрації, а "по вертикалі" - перед відповідними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади Управління, відомства та інші структурні підрозділи районних державних адміністрацій підзвітні й підпорядковані відповідним управлінням, відділам та іншим структурним підрозділам обласної державної адміністрації.

Для сприяння здійсненню повноважень місцевих державних адміністрацій їх голови можуть утворювати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи, служби й комітети, члени яких виконують свої функції на громадських засадах.

Організаційно-процедурні питання діяльності місцевих державних адміні­страцій регулюються їх регламентами, що затверджуються головами відповідних адміністрацій. Типові регламенти місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Для правового, організаційного, матеріально-технічного та іншого забезпечення діяльності місцевої державної адміністрації, підготовки аналітичних, інформаційних та інших матеріалів, систематичної перевірки актів законодавства місцевої адміністрації, надання методичної та іншої практичної допомоги адміністраціям та органам місцевого самоврядування., головою відповідної місцевої державної адміністрації утворюється апарат місцевої державної адміністрації в межах виділених бюджетних коштів. Апарат відповідної адміністрації очолює керівник апарату, який призначається на посаду головою місцевої державної адміністрації. Він же затверджує положення та визначає структуру апарату, призначає на посади і звільнює з посад керівників та інших працівників структурних підрозділів апарату.

Керівник апарату місцевої адміністрації організує його роботу, забезпечує підготовку матеріалів на розгляд голови місцевої державної адміністрації, доведення розпоряджень голови адміністрації до виконавців, відповідає за стан діловодства, обліку і звітності, виконує інші обов'язки, покладені на нього головою місцевої державної адміністрації.

Отже, виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві і Севастополі здійснюють місцеві адміністрації. Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України. Їх склад формують голови місцевих державних адміністрацій, які призначаються на посаду і звільняються з неї Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України на строк повноважень Президента.

Висновки

Таким чином, виконавча влада в Україні - одна з трьох гілок державної влади, яка складається із системи державних органів і установ, що розробляють і реалізують державну політику в політико-адміністративній, господарській та соціально-культурній сферах шляхом здійснення владно-політичних та владно-адміністративних функцій, а також надають громадянам державні послуги.

Система органів виконавчої влади в Україні формується за трьома рівнями:

- вищі органи виконавчої влади;

- центральні органи галузевої, міжгалузевої та функціональної компетенції;

- місцеві органи виконавчої влади.

Центральним колегіальним органом державної виконавчої влади, згідно з Конституцією України, є Кабінет Міністрів України, який у своїй діяльності підпорядкований Президентові України, підзвітний Верховній Раді України і керується Конституцією, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, програмою діяльності Уряду, схваленою Верховною Радою України. Кабінет міністрів є вищим органом у системі органів виконавчої влади. За поданням Прем'єр-міністра персональний склади Кабінету Міністрів України призначається Президентом.

Друге місце у виконавчій вертикалі після кабінету міністрів України посідають центральні органи виконавчої влади - міністерства, державні комітети (державні служби) і органи виконавчої влади із спеціальним статусом. Виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві і Севастополі здійснюють місцеві адміністрації. Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України. Їх склад формують голови місцевих державних адміністрацій, які призначаються на посаду і звільняються з неї Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України на строк повноважень Президента. Аналіз організації та функціонування системи виконавчої влади України дає підстави означити ряд недоліків у функціонуванні механізму виконавчої влади:

- неповна сформованість законодавчої бази діяльності Кабінету Міністрів України та інших центральних органів виконавчої влади;

- відсутність єдиних підходів до концептуальних засад адміністративної реформи у головних суб'єктів політичного управління (Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів) та законодавче затвердженої Концепції її проведення;

- дуалізм або двоцентровість виконавчої влади з існуючою практикою позасистемного втручання в діяльність її органів інших інституцій;

- невідповідність повноважень, встановлених Конституцією, реальному статусу Кабінету Міністрів України;

- відсутність конституційне встановлених самостійних владних повноважень у Прем'єр-міністра України і визначення можливих причин його відставки;

- "слабкість" політичного статусу Прем'єр-міністра, пов'язана з процедурою його відставки, відсутністю реального впливу на кадрову політику у сфері виконавчої влади, непідпорядкованістю йому частини важливих органів виконавчої влади;

- юридична неузгодженість між функціями місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування;

- повільність здійснення процесів децентралізації та деконцентрації функцій і повноважень, чіткого розподілу функцій між центральними органами виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

Література

1. Авер'янов В. Центральні органи виконавчої влади України: концептуальний підхід до класифікації в контексті адміністративної реформи в Україні // Акад. правових наук України. Вісн. - К., 1999. - № 1(16). - С. 50.

2. Авер'янов В. Адміністративна реформа. Науково-правове забезпечення // Віче. - 2002. - № 3 - С. 19-23.

3. Авер'янов В.Б. Органи виконавчої влади в Україні. - К.: ІнЮ, 1997. - 48 с.

4. Авер'янов В.Б., Крупчан О.Д. Виконавча влада: конституційні засади і шляхи реформування. - Xарків: Право, 1998 - 37 с.

5. Адміністративне право України. Підручник для юрид. вузів і фак. / За ред. Ю.П. Битяка. - Харків: Право, 2001. - 528 с.

6. Бельский К.С. О функциях исполнительной власти, государство и право - М.: Наука, 1997.

7. Білоус А.О. Політико-правові системи: світ і Україна. Навчальний посібник. - К.: АМУПП, 2000. - 200 с.

8. Гладун З. Конституція і система органів виконавчої влади України // Вісн. Укр. акад. держ. управління при Президентові України. - 1996. - № 3. - С. 3.

9. Державна виконавча влада в Україні: формування та функціонування // Збірник наукових праць: В 2 ч. Ч. 1. / Наук. кер. Н.Р. Нижник - К.: Вид-во УАДУ, 2000.

10. Державне управління в Україні: організаційно-правові засади: Навчальний посібник / Н.Р. Нижник, С.Д. Дубенко, В.І. Мельниченко та ін. / За заг. ред. Н.Р. Нижник - К.: Вид-во УАДУ, 2002. - 164 с.

11. Державне управління в Україні: централізація і децентралізація / Відп. ред. проф. Н. Р. Нижник - К.: Вид-во УАДУ, 1997. - 448 с.

12. Державне управління: теорія і практика / Заг. ред. проф. В.Б. Авер'янова. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - 432 с.

13. Дробуш І. Розмежування функцій органів місцевого самоврядування та органів державної виконавчої влади // Право України. - 2001. - № 10.

14. Коваленко А. Методологічні проблеми функціонального аналізу виконавчої влади // Нова політика. - 2000. - № 6. - С. 35-39.

15. Коваленко А. Органи державної виконавчої влади: проблеми класифікації // Людина і політика. - 2002. - № 6. - С. 13-21.

16. Коваленко А. Уряд та урядова діяльність як базовий елемент функціонування виконавчої влади // Нова політика. - 2001. - № 1. - С. 34-38.

17. Коваленко А. Конституційний механізм державної влади у незалежній Україні: політико-правові проблеми організації виконавчої влади. // Право України. - 1997 - №4. - С. 21-33.

18. Коваленко А. Чи досягнемо балансу в системі "стримувань" і "противаг"? // Людина і влада. - 2001. - № 3-4. - С. 55-59.

19. Коваль Л.В. Адміністративне право: Курс лекцій. - К.: Вентурі, 1996. - 208 с.

20. Колодій A.M., Олійник А.Ю. Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні: Підручник / За ред. Я. Ю. Кондратьева. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 464 с.

21. Колпаков В. К. Адміністративне право України: Підручник. - К.: Юрінком Інтер, 1999. - 736 с.

22. Конституційне право України / За ред. В.Я. Тація, В.Ф. Погорілка, Ю.М. Тодики - К.: Український центр правничих студій, 1999. - 376 с.

23. Конституція України. - К., 1996.

24. Кордун О.О., Ващенко К.О., Павленко Р.М: Особливості виконавчої влади в пострадянській Україні. - К.: МАУП, 2000. - 248 с.

25. Кривенко Л. Інститут президентства. Глава держави: проблеми конституційного й фактичного статусу // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України: В 2 ч. / За заг. ред. В. Лугового, В. Князева - К.: Вид-во УАДУ, 1999. - Вип. 2. - Ч. 1. - С. 59.

26. Крупчан О. Адміністративно-правова реформа крізь призму правової діяльності органів виконавчої влади // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України: В 2 ч. / За заг. ред. В. Лугового, В. Князева - К.: Вид-во УАДУ, 1999. - Вип. 2. - Ч. 1. - С. 125-129.

27. Крупчан О.Д. Організація виконавчої влади: Монографія. - К.: Вид-во УАДУ, 2001. - 132 с.

28. Макаренко О. Щодо співвідношення понять "орган виконавчої влади" та "орган державного управління" // Право України. - 2000. - № 6. - С. 23-26.

29. Малиновський В. Державне управління: Навчальний .посібник. - К.: Атіка, 2003. - 576 с.

30. Малиновський Валентин Співвідношення та взаємозв'язок виконавчої влади і державного управління // Нова політика. - 2001. - № 5 (37). - С. 36-40.

31. Михеєнко Р. Виконавча влада і конституційні статуси Президента України та Кабінету Міністрів України // Право України. - 2000. - № 8. - С. 24-28.

32. Михеєнко Р. Дуалізм виконавчої влади і конституційний принцип поділу державної влади в Україні // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князева - К.: Вид-во УАДУ, 2001. - Вип. 1. - С. 372-382.

33. Правознавство: Підручник / За ред. В.В. Копєйчікова. - К.: Юрінком інтер, 2002. - 736 с.

34. Пухтинський М. Система місцевого самоврядування в Україні // Вісник УАДУ. - 1996. - № 1. - С. 70.

35. Сахаров Н.А. Институт президенства в современном мире. - М.: Юридическая литература, 1994. - 176 с.

36. Сравнительное конституционное право / Под ред. В. Чиркина - М., 1996. - С. 590. влада державний міністр

37. Сушинський О. Інститут президентури в Україні в контексті влади // Вісник УАДУ. - 2001. - № 2. - Ч. II. - С. 63-72.

38. Телешун С. Структурні елементи вертикалі політичної влади і державного управління та органи місцевого самоврядування // Право України. - 2001. - № 6. - С. 28-31.

39. Томенко М. Маючи Конституцію, ми живемо в неконституційній країні // Нова політика. - 2001. - № 2. - С. 5.

40. Шаповал В. М. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник. - К.: АртЕк, Вища школа, 1997. - С. 121.

Размещено на Allbest.ru