Добір і підготовка суддів та прокурорів у Португалії

Ретельна та ґрунтовна професійна підготовка суддів і прокурорів є необхідною умовою якісного судочинства й запорукою поваги суспільства до системи правосуддя. Незважаючи на різноманіття національних моделей, представники обох професій як судді, так і прокурора, повинні розглядати справи неупереджено та незалежно. Суддя має здійснювати керівництво розглядом справи, але прокурор повинен вирішити необхідність пред'явлення справи в суді або подання позову до суду [1, 55]. Зважаючи на вказане, підготовка представників цих професій у багатьох європейських країнах (наприклад, у Франції, Португалії, Іспанії, Румунії, Молдові) здійснюється разом.

Як слушно зауважив професор О. Толочко, процеси світової та європейської професійної інтеграції актуалізували використання зарубіжного досвіду у підготовці прокурорів [2, 131], що зумовлює актуальність цієї статті, мета якої висвітлення основних засад та змісту добору й підготовки суддів і прокурорів у Португалії*. Єдиний орган, відповідальний за підбір та підготовку суддівського і прокурорського корпусу Центр підготовки суддів (Centro de Estudos Jidiciaros, C.E.J., далі Центр). Це державна установа, що розташована у Лісабоні**, фінансується

з державного бюджету і з часу заснування у 1979 році займається як питаннями добору, так і підготовкою майбутніх суддів та прокурорів, а також їхнім постійним підвищенням кваліфікації. Тобто Центр діє як заклад підготовки магістратів суддів і прокурорів, які, незважаючи на різні кар'єри, мають багато спільного у питаннях незалежності.

У своїй діяльності Центр керується законом від

14 січня 2008 року [3] (далі Закон № 2/2008), спільним циркуляром Міністерства фінансів та управління і Міністерства юстиції Португалії, яким на виконання ст. 103 Закону № 2/2008 визначена структура Центру [4], та внутрішніми документами. На його діяльність не поширюється дія законодавства про вищу освіту, оскільки основне призначення закладу фахова підготовка кандидатів та чинних суддів і прокурорів.

Процес добору у Португалії, як і в багатьох інших країнах, розпочинається з визначення Міністерством юстиції кількості вакансій та оголошення конкурсу на вступ до Центру. Щороку три органи Вища рада суддів (Conselho Superior da Magistratura), Вища рада суддів з адміністративних і податкових питань (Conselho Superior dos Tribunais Administrativos e Fiscais) та Генеральна прокуратура (ProcuradoriaGeral da Republica) відповідно до ст. 7 Закону № 2/2008 до 15 липня інформують міністра юстиції про очікувану кількісну потребу в нових суддях і прокурорах, враховуючи час, необхідний для їхньої початкової професійної підготовки [5, 105]. Підготовка майбутніх суддів та прокурорів (так звана початкова підготовка, англ. initial training) обов'язкова передумова для їхнього призначення на посаду.

Навчання у Центрі надзвичайно престижне серед випускників юридичних вищих навчальнихзакладів. Так, наприклад, у минулорічному вступному іспиті на заміщення близько 200 вакантних посад суддів та прокурорів взяли участь майже 4 тисячі кандидатів.

Загальні вимоги до суддів і прокурорів (а отже, і осіб, які мають право брати участь у конкурсному відборі на навчання в Центрі) визначені у ст. 5 Закону № 2/2008. Унікальним є положення про те, що суддею може стати не лише громадянин Португалії, а й іншої держави, який володіє португальською мовою, за умови взаємності визнання такого права (тобто таке саме право має гарантуватися законом іноземної держави для громадян Португалії). Слід, однак, зауважити, що досі це положення залишається лише теоретичним і на практиці подібних випадків не було.

Відбір до Центру здійснюється за результатами відкритих конкурсних екзаменів окремо для двох категорій вступників: 1) випускників вузів без стажу роботи (так званий спосіб добору «на основі академічних кваліфікацій»); 2) осіб, які мають ступінь доктора права або стаж роботи в галузях, що стосуються здійснення функцій судді, фактична тривалість якого щонайменше 5 років (так званий спосіб добору «з огляду на стаж професійної діяльності» відповідно до п. «с» ст. 5 Закону № 2/2008). При цьому для другої категорії вступників «з досвідом» згідно зі ст. 9 Закону № 2/2008 існують захищені законом вступні квоти, а саме: захищена частка конкурсних місць для суддів та державних прокурорів становить 25%, ще 25% вакантних місць зарезервовано для суддів адміністративних і податкових судів.

Наголосимо, що спосіб добору стосовно кожної із зазначених вище категорій має власну специфіку, яка полягає у різній комбінації вступних іспитів, до того ж претенденти «з досвідом» мають право вибору і можуть складати іспити, передбачені для добору «на основі академічних кваліфікацій», або ж скористатися іспитами «з огляду на стаж професійної діяльності».

Вступники до Центру без досвіду роботи складають три письмові іспити: 1) цивільне право і процес; 2) кримінальне право і процес; 3) есе з культури, суспільних наук і економіки. Екзамени проводяться щосуботи; на кожен наступний іспит допускаються лише особи, які набрали прохідний бал на попередньому іспиті (10 балів з 20 можливих). Як і в інших європейських школах, під час вступних екзаменів усі вступники виконують однакове завдання, однак особливістю португальської системи є можливість користуватися кодексами й іншою літературою, Інтернетом. Проте, як свідчить практика, це має лише психологічний ефект: хоча вступники часто приходять (за влучним висловом одного з працівників Центру) «з валізами книжок», вони, як правило, нічим не встигають скористатися за 3-3,5 години, які триває кожен іспит.

Остаточні варіанти іспитів складають викладачі Центру, і за весь період не було жодного випадку «витоку інформації».

На письмових іспитах здійснюється основний «відсів», ті ж вступники, які успішно їх склали, здають ще 4 усні іспити: 1) цивільне право і процес;

2) кримінальне право і процес; 3) конституційне право і право ЄС; 4) вільна розмова на одну з тем (трудове, сімейне право тощо). Орієнтовні теми відомі заздалегідь, проте питання можуть бути порізному сформульовані. Кожен іспит оцінюється, виходячи з 20 балів.

Після іспитів відбувається розмова з психологом. Якщо психолог вважає людину такою, що не може обіймати посади судді чи прокурора, він зазначає про це у звіті. Кандидат може поспілкуватися з іншим психологом, однак, якщо і другий психолог дотримується такої ж думки, то подальша участь в конкурсі абітурієнта не можлива.

Вступники до Центру із досвідом роботи обирають письмову роботу з цивільного або кримінального права. Фактично абітурієнту вручається судова справа і за 4 години необхідно написати рішення або вирок. Завдання цього іспиту дослідити не знання, які презюмуються у осіб зі стажем роботи, а вміння розібратися у справі і скласти документ. Такі особи також проходять психологічне тестування та складають усний іспит з обраної галузі.

Загалом перед працівниками Центру на вступних іспитах стоїть непросте завдання: з одного боку, підтримувати достатньо високий рівень складності, з другого реалістичності (виконуваності), тобто можливості провести кожен іспит у відведений для цього час, щоб визначити найкращих.

Екзаменаційні комісії створюються: на письмові іспити не менш ніж з трьох осіб: судді, прокурора і призначеної Міністерством юстиції особи, на усні іспити із п'яти осіб. До складу комісії не можуть входити автори екзаменаційних завдань. Склад комісії затверджується Міністерством юстиції за поданням Центру. Всього затверджується 72 особи, які входять до складу екзаменаційних комісій, щоб у випадку оскарження, роботу могла перевірити інша комісія (в іншому складі). Апеляція передбачається лише щодо письмових іспитів, а не усних.

Після завершення вступної кампанії особи, які пройшли конкурсний відбір, обирають майбутню кар'єру судді чи прокурора відповідно до кількості (пропорції) місць, виділених Міністерством юстиції. Навчання суддів і прокурорів здійснюється окремо, за різними програмами. Однак спільним у цих програмах є їхня практична спрямованість на розвиток умінь і навичок, серед яких:

- здатність ідентифікувати, оволодіти та застосовувати деонтологічні принципи; професійний підготовка суддя португалія

- здатність ідентифікувати та дотримуватись процедурних обмежень;

- здатність вислуховувати та змінювати думки;

- здатність проводити слухання справи або судове засідання із належним врахуванням принципу суперечливості;

- здатність сприяти досягненню згоди або угоди;

- здатність вирішувати справу, спираючись на факти та закони;

- здатність мотивувати, формулювати та пояснювати рішення;

- здатність враховувати установче національне та міжнародне середовище [1, 57-58].

Початкова підготовка охоплює дві стадії: перша відбувається у Центрі, друга це стажування у судах. Кожна стадія триває 10 місяців (з 15 вересня до 15 липня).

Отже, початкова підготовка має теоретичну та практичну складові. Мета і теоретичної, і практичної базової підготовки допомогти кандидату (який відтепер іменується auditores de justica «судовим аудитором») «розбудувати» якості та навички, необхідні для майбутнього виконання суддівських чи прокурорських обов'язків у судах або органах прокуратури.

При «розбудові» якостей, потрібних для виконання обов'язків суддів або прокурора, акцент робиться на наступному:

- усвідомлення цілісного характеру системи правосуддя та її функцій як системи вирішення спорів, так і соціального розвитку за допомогою права;

- поширення відкритості до культурної розмаїтості та посилення ролі суддів і прокурорів у гарантуванні й забезпеченні фундаментальних прав;

- забезпечення розуміння суспільних конфліктів з погляду культурної розмаїтості та міждисциплінарних зв'язків;

- формування критичного мислення і заохочення відкритості до всіх форм знань, задля розвитку аналітичних здібностей та оптимізації процесу прийняття рішень;

- оволодіння знаннями про етичні принципи й вимогами до виконання професійних обов'язків з метою гарантування прав громадян;

- культура і практика самонавчання протягом всього життя [6].

З точки зору набуття і розвитку потрібних технічних навичок навчання в Центрі дає слухачам такі можливості:

- зміцнення і поглиблення технічних та юридичних навичок, необхідних для застосування закону;

- розуміння юридичної і судової процедури для аналізу та вирішення справ на практиці;

- знання і навички в інших, не правничих сферах знань, важливих для розуміння суддею або прокурором життєвих реалій;

- розуміння процесу прийняття рішень і уміння виносити рішення шляхом розвитку практичної та правової інтуїції, розбудови аналітичних здібностей, здатності вести дебати і підсумовувати, а також навички врахування існуючих інтересів та практичних наслідків постановлених рішень;

- оволодіння методикою управління і ведення справи для забезпечення більшої ефективності провадження з орієнтацією на постановлення остаточного рішення;

- знання і оволодіння комунікативними навичками з особливим наголосом на здійснення суддівських функцій у процесі судового розгляду справи, включаючи застосування інформаційних і комунікаційних технологій;

- здатність використовувати наявне програмне забезпечення для електронного управління провадженням;

- навички організації управління робочими методиками, які максимально задовольняють потреби суддів і державних прокурорів [5, 106-107].

Базова професійна підготовка суддів і прокурорів проводиться у два послідовні етапи, після чого розпочинається стажування.

Перший етап відбувається у Центрі і триває один рік. Другий також річний етап з подальшим стажуванням у судах за обраним фахом. Під час стажування у кожного судового аудитора є наставник, і Центр практично не бере участь у цій стадії підготовки.

Ті майбутні судді й прокурори, які вступили до Центру завдяки наявності стажу роботи, навчаються на другому етапі лише півроку, однак цей період за поданням директора може бути подовжений рішенням педагогічної ради, але не більш ніж на 6 місяців, якщо того вимагають інтереси навчання конкретного слухача [5, 107].

На першому етапі, протягом першого року навчання, теоретична підготовка поглиблює знання у таких сферах, як:

- відправлення правосуддя;

- етичні та деонтологічні принципи, законні та деонтологічні права й обов'язки;

- основні права людини та їхній судовий захист;

- матеріальне і процесуальне право з наголосом на практичне застосування;

- суміжні галузі, якими є судова медицина і експертиза, судова психологія, судова соціологія, управління фінансами і менеджмент;

- іноземні мови (спеціальна і юридична термінологія);

- методи письмової і усної комунікації та інформаційного обміну [7, 258].

Теоретична підготовка включає наступні дисципліни:

- основні права людини і конституційне право;

- європейське і міжнародне право (зокрема і міжнародне судове співробітництво);

- адміністративне право і адміністративний процес;

- ведення кримінального розслідування і дізнання;

- цивільне і комерційне право, цивільний процес;

- кримінальне право і процес;

- матеріальне та процесуальне право стосовно сімей і дітей;

- трудове законодавство, корпоративне законодавство і порядок розгляду трудових спорів;

- судоустрій та судові інституції;

- методологія і дискурс суддівської діяльності;

- організація та методи роботи.

Наприклад, курс основних прав і конституційного права сприяє повному розумінню слухачами важливості й змісту основних прав людини, усвідомленню правових норм та їхнього стосунку до основних прав, а також методології їхнього тлумачення і практичного застосування, розумінню міжнародного виміру основних прав людини, зокрема шляхом аналізу рішень Європейського суду з прав людини, розумінню порядку розгляду питань конституційності законодавства, відповідних подань тощо.

Курс етики і деонтології передбачає обговорення, серед іншого, таких питань, як справедливий судовий розгляд (змагальність, рівність сторін, неупередженість, винесення рішення впродовж розумного строку), професійні обов'язки, публічне життя поза виконанням професійних обов'язків, приватне життя судді чи прокурора в аспекті його публічної ролі, кодекс деонтології суддів і прокурорів, Вищі ради суддів і прокурорів та їхні дисциплінарні повноваження тощо [7, 259-260].

Курс «Судоустрій та судові інституції» має за мету: всебічне розуміння структури судової системи, компетенції судів і порядку їхньої роботи, розуміння функцій різних органів і структур судової системи.

Курс «Організація і методи роботи» дає слухачам розуміння понятійного апарату різних моделей організації врядування та управління в контексті виконання суддівських чи прокурорських обов'язків, а також знарядь і способів раціоналізації виконуваної роботи, управління діяльністю суду, використання робочого часу та провадження у справах.

Однак «твердим ядром» навчального плану першого року роботи є шість правових дисциплін:

1) сімейне право і у справах неповнолітніх; 2) трудове право; 3) цивільне право для судді; 4) цивільне право для прокурора; 5) кримінальне право для судді; 6) кримінальне право для прокурора.

Кожну дисципліну викладає окремий викладач від початку до кінця (упродовж 10 місяців підготовки). Судові аудитори працюють невеликими групами по 12-13 осіб, розглядаючи окремі справи. Викладачі оцінюють судових аудиторів протягом усього періоду навчання, враховуючи ступінь участі в усних завданнях і якість виконання письмових.

Під час вивчення багатьох дисциплін значна увага приділяється Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини відповідно до Рекомендації Rec (2004) 4 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам про роль Європейської конвенції з прав людини в університетській освіті та професійній підготовці, ухваленій на 114 сесії Комітету Міністрів Ради Європи 12 травня 2004 року, в якій наголошується на тому, що Конвенція стала невід'ємною складовою національного правопорядку держав-членів та має залишатися головним орієнтиром.

Відтак, Конвенція та практика ЄСПЛ мають бути включені до підготовчих програм як їх елемент при складанні іспитів для отримання правничих спеціальностей і первинної підготовки й підвищення кваліфікації суддів та прокурорів [8].

Спеціалізованими дисциплінами є судова медицина, судова психологія, бухгалтерський облік, менеджмент справ тощо.

Розклад занять формується так, аби по два заняття проводилося до обіду і два після обіду. Проте в окремі дні судові аудитори навчаються лише півдня (зранку або після обіду). В середньому навчання триває чотири з половиною години протягом дня.

Випускних іспитів по закінченні підготовки суддів і прокурорів немає. Проводиться лише поточне оцінювання (зокрема і «міні-екзамени») упродовж навчання. Не всі теми мають однакову «вагу» і важливість для остаточної оцінки. Скажімо, викладачі шести основних предметів не тільки здійснюють постійне оцінювання протягом усього періоду навчання, а й складають письмові звіти стосовно кожної особи з використанням низки критеріїв: знання права, здатність аргументувати та аналізувати конкретну справу, працездатність, здатність приймати рішення, відносини з колегами і працівниками в Центрі, оскільки «навчальні заклади повинні мати методи оцінки здатності майбутніх суддів ухвалювати вмотивовані рішення по справі, що ґрунтуються на фактах і законі, здатності відповідати стандартам якості та кількості, а також здатності досягати ухвалення таких рішень у несприятливих умовах» [1, 57-58]. З деяких дисциплін (наприклад, міжнародне право чи право ЄС) постійного поточного оцінювання немає, проводиться лише підсумкове наприкінці навчання.

Таким чином, остаточна оцінка формується на підставі багатьох даних і звітів викладачів, аналогічно на стадії стажування наставником та регіональним «інспектором».

По завершенні теоретичного і практичного навчання педагогічна рада Центру оцінює результати судових аудиторів за 20-бальною шкалою. Ті, хто одержує менше 10 балів, відраховуються; інші вважаються гідними випробувального терміну і розподіляються на дві групи згідно з одержаними оцінками. Диплом про закінчення підготовки в Центрі не видається після оцінювання судові аудитори призначаються інтернами-суддями або інтернами-прокурорами. Формально такі призначення здійснюються Вищою радою суддів та Вищою радою прокурорів.

Протягом 18-місячного випробувального періоду (який, однак, триває лише 12 місяців для тих, хто був прийнятий до Центру «з досвідом роботи») інтерни виконують професійні обов'язки суддів або прокурорів під наглядом наставників, але несучи повну відповідальність за свої дії й маючи всі відповідні права, обов'язки та обмеження [5, 108]. Вищі ради суддів і прокурорів запитують відомості про компетентність, заслуги і практичну діяльність інтернів. Якщо певні відомості дають підстави сумніватися у професійній придатності інтернів до виконання службових обов'язків, Вищі ради, заслухавши думку педагогічної ради Центру, можуть прийняти рішення не призначати кандидата на посаду судді або прокурора.

Після завершення випробувального терміну інтерни отримують постійні призначення на посади суддів і прокурорів.

Для майбутніх суддів адміністративних судів схема підготовки є аналогічною, проте набір предметів дещо іншим, відповідно до їхньої спеціалізації.

Майбутні судді та прокурори отримують державну стипендію, але повинні відпрацювати суддею чи прокурором по закінченні навчання.

Підвищення кваліфікації суддів і прокурорів (інакше кажучи, безперервне навчання, англ. ongoing training) має на меті розвивати навички та компетенції, які стосуються професійної діяльності судді або прокурора, а також їхнього професійного збагачення протягом усієї кар'єри, зокрема [9]:

- оновлення та поглиблення правових знань щодо виконання суддями і прокурорами своїх обов'язків з огляду на спеціалізацію;

- набуття нових технічних і правових знань у сфері європейського та міжнародного співробітництва;

- усвідомлення і поглиблення розуміння нових життєвих реалій сучасного світу як з міждисциплінарної точки зору, так і з акцентом на правові аспекти;

- поглиблення аналізу соціальної функції судді та прокурора і їх ролей у межах конституційного ладу;

- забезпечення більш поглибленого розуміння ролі засобів масової інформації в контексті інформаційного суспільства;

- сприяння обміну передовим досвідом у сфері судової культури тощо.

Річний план безперервної підготовки із зазначенням тематики, часу і місця проведення навчальних заходів складається Центром за сприяння Вищих рад, у ньому враховуються конкретні потреби судової системи. Центр забезпечує загальне планування та організацію безперервного навчання з урахуванням принципів децентралізації, диверсифікації відповідно до функціональних обов'язків, спеціалізації та тематичної міждисциплінарності. Тематика навчальних заходів може мати як загальний, так і спеціалізований характер і бути адаптованою до потреб конкретних адресатів. Для участі у семінарі необхідна згода відповідної Вищої ради.

Як слушно зазначалося фахівцями в галузі суддівської освіти, програми підвищення кваліфікації мають розроблятися таким чином, аби вонибули привабливими для суддів і прокурорів, судової системи» [1, 58]. Різносторонній та спеціа-

«... щоб створити добровільну основу навчання та лізований підхід до навчання під час підвищення

задіяти всі рівні судової системи та представників кваліфікації забезпечується експертами, залучени-

різних галузей, що сприятиме формуванню більш ми поза межами навчальних закладів, у тісній спів-

зв'язного та систематичного підходу в межах всієї праці із викладачами.

Список використаних джерел

1. Хорхе Кардосо Кортес. Європейські стандарти навчальних закладів для суддів і прокурорів / Хорхе Кардосо Кортес // Матеріали міжнародної конференції [«Європейські стандарти професійної підготовки прокурорів і суддів»], (Київ, 25-26 листопада 2010 р.). К.: Національна академія прокуратури України, 2010. С. 55-60.

2. Толочко О.М. Проблеми первинної підготовки прокурорів у Національній академії прокуратури України /

О.М. Толочко // Матеріали міжнародної конференції [«Європейські стандарти професійної підготовки прокурорів і суддів»], (Київ, 25-26 листопада 2010 р.). К.: Національна академія прокуратури України, 2010. С. 129-132.

3. Lei n.° 2/2008 de 14 de Janeiro. Regula o ingresso nas magistraturas, a formacao de magistrados e a natureza, estrutura e funcionamento do Centro de Estudos Judiciarios e procede a quarta alteracao a Lei n.° 13/2002, de 19 de Fevereiro, que aprova o Estatuto dos Tribunais Administrativos e Fiscais // Diario da Republica, 1.^aserie № 9 14 de Janeiro de 2008. P 391-412.

4. Portaria n.° 965/2008 de 29 de Agosto // Diario da Republica, 1.^a serie № 167 29 de Agosto de 2008. Р. 6142-6144.

5. Жозе Мануель Дуру Матеуш Кардозу. Розробка програм базової професійної підготовки (теоретичний і практичний складники) для суддів і прокурорів Португалії / Жозе Мануель Дуру Матеуш Кардозу // Матеріали міжнародної конференції [«Європейські стандарти професійної підготовки прокурорів і суддів»], (Київ, 25-26 листопада 2010 р.). К.: Національна академія прокуратури України, 2010. С. 105-110.

6. C.E.J. Theoretical and practical stage: [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.cej.mj.pt/cej/ing- les/ing-stage.php

7. Жозе Мануель Дуру Матеуш Кардозу. Теоретична складова програми базової професійної підготовки суддів Португалії / Жозе Мануель Дуру Матеуш Кардозу // Матеріали міжнародної конференції [«Європейські стандарти професійної підготовки прокурорів і суддів»], (Київ, 25-26 листопада 2010 р.). К.: Національна академія прокуратури України, 2010. С. 258-263.

8. Рекомендація Rec (2004) 4 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам про роль Європейської конвенції з прав людини в університетській освіті та професійній підготовці, ухвалена на 114 сесії Комітету Міністрів Ради Європи 12 травня 2004 року // Міжнародні стандарти у сфері судочинства. К.: Істина, 2010. С. 110-114.

9. C.E.J. Ongoing training: [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.cej.mj.pt/cej/ingles/ing-cej-on- going-training.php

Размещено на Allbest.ru