Запитання експерту як регулятор взаємодії його та інших учасників процесу
Дослідження поняття та основних завдань експертної практики. Питання експерту, як засіб врегулювання взаємовідносин його та інших учасників процесу, який використовується для того, щоб попередити або перенаправити у бік експерта конфліктну ситуацію.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 15.08.2013 |
| Размер файла | 13,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Запитання експерту як регулятор взаємодії його та інших учасників процесу
В.В. Седнєв
Загальною специфікою постановки питань експерту, на наш погляд, є те, що в когнітивному аспекті саме цим і починається судова експертиза формулюванням учасниками процесу питань, що вимагають спеціальних знань. Звідси витікає неминучість парадоксу коли питання фахівцю ставляться не фахівцями, тобто особами, що володіють загальними і юридичними знаннями і запрошують спеціальних знань. Окрім іншого, це вимагає від експерта неодноразового перекладу спочатку поставлених питань в площину його знань, а потім - одержаних даних на зрозумілу (засновану, очевидно, на загальних пізнаннях) юристу мову. Тобто має місце проблема неодноразового перекладу [2] (під яким ми розуміємо в даному випадку перекодування інформації), що з одного боку, неминуче веде до спотворення (за рахунок, як мінімум, спрощення) інформації, а з іншого формує тенденцію до максимально можливої стислості і однозначності відповіді навіть в тих випадках, де ці стислість і однозначність не вичерпують всієї суті одержаної експертом інформації.
Серед іншого, виникає проблема зрозумілості питання для всіх. Наслідком цього є його спрощення з погляду експерта і ускладнення відповіді з погляду учасників процесу. Найбільш небажаним варіантом є формулювання питання без питання, коли дослівно береться формулювання вислову (як правило, емоційно насиченого) кого-небудь з дослівним відтворенням. Менш явним, проте не менш негативним є введення елементів сугестії у формулювання питань (в цьому випадку часто ставиться низка питань, емоційна і сугестивна насиченість яких зростає, завершуючись питанням, відповідь на яке носить кваліфікуючий сенс). Ще одним варіантом є невиправдане звуження (зайва конкретизація) або, навпаки, надмірно загальне формулювання, що робить складною однозначну відповідь. М'якшим варіантом можна вважати введення в тіло питання категорій ймовірності: “чи можливо”, “чи могло”.
Експертна практика показує, що питання експерту може бути розглянуте і як спосіб, і як засіб. Як спосіб воно виступає елементом встановлення істини у справі для виконання процесуальних вимог (ст. 76, 433 КПК, 145, 239 ЦПК), а так само може використовуватися для висунення нових або підтвердження наявних версій у справі.
Як засіб питання експерту використовується для того, щоб попередити або перенаправити у бік експерта конфліктну ситуацію, або для того, щоб зняти з себе відповідальність за рішення (“експертиза встановила”), а так само для того, щоб затягнути терміни провадження у справі (як правило, використовується несумлінною стороною).
Наступним значущим аспектом постановки питань експерту є взаємозв'язок питання і відповіді. Кардинальним положенням тут є наявність апріорного уявлення про відповідь особи, що запитує. Формулюючи питання, особа, несвідомо вкладає в нього свої експектації щодо змісту відповіді, тобто апріорне знання, яке вкладене юристом в питання, відображає його випереджаючу думку про зміст відповіді. У буденному спілкуванні такого роду явища, як правило, не створюють конфліктної взаємодії. У науковому спілкуванні, пов'язаному з дослідницьким пошуком, цей феномен відображає побудову гіпотези, підтвердження або спростування якої є результат досліджень і науковий факт. Зовсім інше звучання даний феномен має в даному випадку: питання ставиться досвідченій особі особою що не є досвідченою, але, проте, вона припускає яка буде відповідь. Апріорне знання про відповідь в даному випадку побудоване на підставі побутових, загальнонаукових знань, життєвого й професійного досвіду. Але спеціальні знання тому і є такими, що відрізняли від зазначених а, отже, відповідь експерта може виявитися несподіваною. Часто це служить надалі основою для конфліктної взаємодії, хоча ще А.Ф. Коні зазначав, що оцінка висновку експерта повинна бути чужа “самомнению, внушаемому верою в так называемый “здравый смысл””[1, 56]. Найчастіше ця конфліктна взаємодія реалізується шляхом допиту експерта, призначення додаткової або повторної експертиз.
Таким чином, розгляд проблеми постановки питань експерту показує її складність і неоднозначність. Часткове це пов'язано із загальнотеоретичними приписами еротетичної логіки, частково з унікальною особливістю ситуації постановки питань експерту. В цілому, при постановці питань експерту необхідно враховувати декілька взаємопов'язаних елементів: врахування компетенції і можливостей експертизи, необхідна і достатня повнота інформування про встановлені факти і обставини, внутрішня (в рамках ухвали) і зовнішня (в рамках даної справи) несуперечність питань. При цьому відповідь експерта не завжди відповідає тому уявленню про відповідь, яке вже є при формулюванні запиту на спеціальні знання у особи, яка ними не володіє, що відображає не тільки специфіку пізнання шляхом питання, але й відмінність між юридичними і спеціальними знаннями. Постановка питань експерту, їх подальший аналіз і з'ясування, дослідження і формулювання висновків, містять в собі, крім усього іншого, низку тих, що перекодували інформацію на різні мови (загальновживану, юридичну, спеціальну і т. н.), що неминуче веде до втрати частини інформації.
запитання експерт конфліктний
Список літератури
Кони А.Ф. Нравственные начала в уголовном процессе // Собр. соч. в 8-ми т. М.: Юрид. лит., 1967. Т. 4.
Мирский Д.Я., Ростов М.Н. Понятие объекта судебной экспертизы // Актуальные проблемы теории судебной экспертизы // Сб. научн. тр. М.: ВНИИСЭ, 1984.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття та класифікація учасників господарського процесу. Сторони та треті особи в судовому процесі. Участь у процесі посадових осіб та інших працівників підприємств, установ, організацій, державних та інших органів. Участь прокурора та судового експерта.
курсовая работа [39,9 K], добавлен 23.12.2015Експерт, як учасник кримінального процесу, поняття «експерт» та його права і обов'язки. Експертне дослідження як процес пізнання, класифікація экспертиз, висновок експерта. Спеціаліст, як учасник кримінального процесу. Поняття "спеціаліст", його обов’язки
реферат [45,2 K], добавлен 12.09.2007Поняття та види відводу у кримінальному судочинстві. Норми кримінально-процесуального законодавства, які регулюють інститут відводу. Основний понятійний апарат інституту відводу, підстави та порядок відводу судді, правила відводу інших учасників процесу.
курсовая работа [50,8 K], добавлен 11.03.2011Спадкування як перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб. Порядок та нормативно-законодавча база даного процесу, його учасники. Патронат в Україні. Поняття та ознаки правосуддя, його завдання.
контрольная работа [24,4 K], добавлен 06.08.2010Поняття сутності та завдань кримінального процесу, його важливість як науки, начвальної дисципліни, галузі права та діяльності відповідних органів. Взаємодія правоохоронних органів та судових органів України з іноземними органами та міжнародними судами.
реферат [466,9 K], добавлен 20.03.2013Точки зору стосовно поняття "взаємодія", його розгляд у психології, соціології, юридичній літературі та інших науках. Ознаки взаємодії як форми відносин між суб’єктами соціального середовища. Державне управління як взаємодія держави та суспільства.
реферат [23,2 K], добавлен 26.04.2011Особливості визначення стадій цивільного процесу. Дослідження поняття процесуальної стадії - елементу, який відображає динамічну характеристику юридичного процесу. Відмінні риси видів проваджень у суді першої інстанції: апеляційне, касаційне провадження.
реферат [18,0 K], добавлен 09.11.2010Аналіз основних правових питань статусу основних учасників міжнародного синдикованого кредитування – банку, банку-агента, банків-учасників міжнародного синдикату та позичальника. Відповідальність лід-менеджера за зміст інформаційного меморандуму.
статья [23,7 K], добавлен 19.09.2017Поняття законодавчого процесу та його стадії в Україні. Характеристика стадій законодавчого процесу, його особливості в Верховній Раді України. Зміст законодавчої функції Верховної Ради. Пропозиції щодо системного вдосконалення законотворчого процесу.
курсовая работа [136,8 K], добавлен 11.01.2011Дослідження основних рис та складу командитного товариства. Вивчення його правового статусу. Порядок управління справами товариства. Правове становище повних учасників та вкладників. Засновницький договір командитного товариства. Ліквідація товариства.
доклад [23,0 K], добавлен 03.11.2014Поняття кримінального процесу як діяльності компетентних органів і посадових осіб. Завдання кримінального процесу. Його роль у державному механізмі боротьби зі злочинністю та охороні прав людини. Джерела кримінального процесу.
курс лекций [169,2 K], добавлен 09.05.2007Аналіз практики застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування. Огляд порушення законів, які допускаються при провадженні дізнання. Дослідження процесуальних гарантій прав та свобод особи.
реферат [36,5 K], добавлен 10.05.2011Загальна характеристика розгляду справи судом першої інстанції. Позивач як учасник судового розгляду справи. Взаємодія позивача з іншими учасниками судового процесу. Тактика допиту свідків, постановки запитань експерту, взаємодії позивача з відповідачем.
курсовая работа [65,6 K], добавлен 07.04.2012Дослідження кримінально-процесуального статусу підозрюваного як суб’єкта кримінального процесу; механізм забезпечення його прав при проведенні слідчих дій та застосуванні запобіжних заходів, при здійсненні кримінального судочинства; правове регулювання.
дипломная работа [200,7 K], добавлен 16.05.2012Класифікація та загальна характеристика суб’єктів кримінального процесу. Особи, які ведуть кримінально-процесуальне провадження. Особи, які мають та відстоюють у кримінальному процесі свої інтереси. Учасники процесу, які відстоюють інтереси інших осіб.
курсовая работа [48,0 K], добавлен 24.07.2009Характеристика прав та обов’язків учасників судового процесу, до складу якого входять сторони, треті особи, прокурор тощо. Дослідження порядку розгляду касаційної скарги. Особливості процесуальної форми позовної заяви та аналіз її основних реквізитів.
контрольная работа [27,3 K], добавлен 27.04.2010Створення та гарантування належних умов для достатнього життєвого рівня як першочергове завдання для кожної держави. Аналіз правового статусу учасників АТО (антитерористичної операції), порядок його отримання, система пільг, прав та обов’язків останніх.
статья [22,7 K], добавлен 21.09.2017Загальна характеристика та зміст основних засад судочинства в Україні, здійснення правосуддя виключно судом. Незалежність суддів, колегіальність та одноособовість розгляду справ, рівність усіх учасників судового процесу, забезпечення права на захист.
реферат [30,2 K], добавлен 17.05.2010Історія корупції як соціального явища. Проблеми хабарництва, дослідження його сутності та проявів, юридичного стримання. Законодавство України та інших країн про хабарництво. Об’єктивна та суб’єктивна сторони, предмет та кримінальна відповідальність.
курсовая работа [33,2 K], добавлен 05.11.2009Поняття, мета та завдання стадії підготовки справи до судового розгляду в структурі цивільного процесу. Одноособові і колегіальні дії суду як процесуальна форма підготовки справи до судового розгляду. Попереднє судове засідання та порядок його проведення.
курсовая работа [40,1 K], добавлен 16.02.2013
