Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності України

Аналіз особливостей митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України, розгляд принципів: стимулювання прогресивних змін в економіці, забезпечення збалансованості внутрішнього ринку країни. Етапи розвитку української митної політики.

Рубрика Государство и право
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 16.08.2013
Размер файла 78,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності України

митний зовнішньоекономічний ринок політика

В умовах активного розвитку ринкових відносин населення глобалізації та диверсифікації міжнародних ринків альтернативним варіантом завоювання Україною конкурентоспроможного місця на світовій арені є удосконалення зовнішньоекономічної діяльності підприємств агропромислового комплексу.

Обов'язковою умовою здійснення активної зовнішньоекономічної політики держави є наявність та ефективне функціонування механізму митно-тарифного регулювання, що дозволяє забезпечувати економічну безпеку та захист її економічних інтересів. Дієвість основних методів митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, які використовуються в Україні, їх значення та роль в контексті загальноекономічної ситуації, внутрішніх і зовнішніх умов її розвитку є предметом аналізу та рекомендацій щодо підвищення конкурентоспроможності експортно-імпортного потенціалу аграрної сфери.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми пошуку науково обґрунтованих механізмів удосконалення зовнішньоекономічної діяльності галузей аграрного виробництва, підвищення конкурентоспроможності вітчизняної сільськогосподарської продукції, дослідження нових шляхів виходу українських товаровиробників на зовнішній ринок, захист внутрішнього ринку від недобросовісної конкуренції дедалі набувають все більшої гостроти і необхідності постійного вивчення.

Наукове і практичне значення процесів управління регулювання та стимулювання, зовнішньоекономічної діяльності України, у т.ч. й АПК, знайшли відображення в публікаціях вітчизняних вчених-економістів В. Андрійчука, Т. Богомолової, О. Гудзинського, І. Лукінова, О. Онищенко, Б. Пасхавера, О. Шубравської та інших. Проте, незважаючи на достатньо велику кількість напрацювань вчених у цій сфері, нерозкритими залишаються питання визначення перспективних напрямів розвитку зовнішньоекономічної діяльності аграрної галузі, оцінки впливу факторів економічного середовища на розвиток зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК та підвищення конкурентоспроможності експортно-імпортного потенціалу агроформувань в системі управління їх зовнішньоекономічною діяльністю.

Метою статті є наукове обгрунтування методичних положень та розроблення практичних рекомендацій щодо удосконалення організації та розвитку тарифно-митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в аграрній сфері держави.

Виклад основного матеріалу. Кожна країна проводить державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Таке регулювання залежить від зовнішньоекономічної політики держави, яка регулює економічні відносини з іншими державами, а також відіграє помітну роль у залученні іноземних інвестицій у національну економіку, насамперед у виробництво.

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється згідно з принципами, визначеними у законодавстві України, з метою:

- забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку України;

- стимулювання прогресивних структурних змін в економіці, у тому числі зовнішньоекономічних зв'язків суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України;

- створення найбільш сприятливих умов для залучення економіки України в систему світового поділу праці та її наближення до ринкових структур розвинутих зарубіжних країн [1].

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється:

- Україною як державою в особі її органів в межах їх компетенції;

- недержавними органами управління економікою (товарними, фондовими, валютними біржами, торговельними палатами, асоціаціями, спілками та іншими організаціями координаційного типу), що діють на підставі їх статутних документів;

- самими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на підставі відповідних координаційних угод, що укладаються між ними.

Обов'язковою умовою здійснення активної зовнішньоекономічної політики Україною є наявність та ефективне функціонування механізму митно-тарифного регулювання. Це дозволяє також митним органам успішно реалізовувати завдання забезпечення економічної безпеки та захисту економічних інтересів держави.

Проблема митного тарифного регулювання привертає сьогодні до себе все більше уваги фахівців та урядовців. Світовий досвід вчить, що митні органи здатні забезпечувати 10-30 % надходжень до державного бюджету. Ці кошти дають величезну користь, оскільки можуть потім спрямовуватися на фінансові, соціальні програми.

Система тарифного та нетарифного регулювання експортно-імпортних відносин формувалася в Україні в надзвичайно складних економічних умовах внутрішнього та зовнішнього характеру. Після набуття незалежності, починаючи з 1992 року, було введено високі експортні і майже нульові імпортні збори. Головною метою такої політики було максимально можливе насичення внутрішнього ринку товарами, а потім і різноманітними послугами.

Важливою подією в розвитку української митної політики і практики митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності стало прийняття нового Митного кодексу України 11 липня 2002 року, який вступив у дію 01 січня 2004 року.

Відповідно до статті 2 цього документа "Митна політика - це система принципів та напрямів діяльності держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі [2].

Новий Митний кодекс України відповідає європейським і міжнародним стандартам, високим юридичним вимогам країн з ринковою економікою до нормативних документів такого рівня.

Основна його перевага - це уніфікація та об'єднання двох основних діючих на цей час законодавчих актів з питань митно-тарифного регулювання: Митного кодексу і Закону України "Про Єдиний митний тариф" в один деталізований розділ нового Митного кодексу України.

Визначений цим Законом порядок формування та застосування Єдиного митного тарифу України при ввезенні на митну територію України і вивезенні за межі цієї території товарів та інших предметів встановлюється з метою обкладення митом зазначених товарів та інших предметів. Сферою дії цього Закону є єдина митна територія України. Митне обкладення на території спеціальних митних зон регулюється цим Законом, іншими законами України та міжнародними договорами, які встановлюють спеціальний правовий режим цих зон у кожному окремому випадку.

Основою ефективного здійснення зовнішньоекономічної діяльності є залучення іноземних інвестицій. Важливою умовою формування в Україні інвестиційного клімату є створення стабільного і сприятливого для економіки держави та іноземних інвесторів законодавства. Слід зазначити, що законодавчі акти, спрямовані на залучення іноземних інвестицій, передбачають не лише створення пільгових умов для інвесторів. Основне завдання законодавства полягає у встановленні та гарантуванні інвестором умов, можливостей, прав, обов'язків і відповідальності у процесі вкладання капіталу, його використання.

Механізм регулювання зовнішньої торгівлі повинен забезпечити реалізацію головної стратегічної мети у сфері зовнішньоторговельної політики - інтеграцію зовнішньоторговельного комплексу України у світову торговельну систему.

Головними інструментами торговельної політики й державного регулювання внутрішнього ринку товарів при його взаємодії зі світовим ринком є мито й інші митно-тарифні заходи. Класичним й основним інструментом зовнішньоторговельної політики є митні тарифи. Митний тариф - це систематизований перелік ставок мита. Під митом розуміють податок на імпорт або експорт товарів у момент перетинання ними митного кордону держави.

Таким чином, введення імпортних мит, з одного боку, сприяє скороченню внутрішнього споживання, а з другого - захисту національних товаровиробників. Ступінь захисту є різним для різних товарів. До того ж це не завжди очевидно, оскільки більшість товарів виробляється з використанням сировини й напівфабрикатів, на які також можуть установлюватися мита.

Отже, основним елементом митного тарифу є мито. Мито - це обов'язковий грошовий внесок, який збирається державою при перетині товаром її митного кордону. Розмір певної плати є ставкою мита. Класифікацію мит за різними ознаками наведено на рисунку 1.

Адвалорні (ad valorem), або вартісні, мита нараховуються у процентах до митної вартості товару. Застосування адвалерних мит веде до збільшення митних зборів при зростанні світових цін на високотехнологічну, з великим ступенем обробки продукції. Позитивною стороною адвалорних мит є те, що вони підтримують однаковий рівень захисту внутрішнього ринку незалежно від коливання цін на товар, змінюються лише доходи бюджету.

Специфічні мита нараховуються у встановленому розмірі з якої-небудь фізичної характеристики товару, наприклад з обсягу, одиниці товару. Перевага специфічних мит перед адвалорними полягає у тому, що вони не залишають місця для зловживань. Принципова відмінність від адвалорних мит - специфічні мита не залежать від напрямку міжнародної кон'юнктури. Проте рівень митного захисту за допомогою специфічних мит - значною мірою залежить від коливання цін на товари.

Рис. 1. Класифікація мит

Як наслідок, при зростанні імпортних цін захисту внутрішнього ринку за допомогою специфічних мит падає. Проте в період економічного спаду і зниження імпортних цін специфічний тариф збільшує рівень захисту національних виробників.

Змішані мита поєднують два попередніх види - адвалорний та специфічний. Одночасно збирається мито, нараховане у вигляді процента від митної вартості і з одиниці фізичної міри товару. Імпортні мита накладаються на імпортні товари під час їх завезення у країну. Мета - захист національних виробників від іноземної конкуренції.

Експортні мита - накладаються на експортні товари під час їх вивезення за межі митної території держави. Застосовуються у разі значних відмінностей у рівні внутрішніх регульованих цін і вільних цін світового ринку на окремі товари. Їхня мета - скоротити експорт і поповнити бюджет [3].

Транзитні мита - накладаються на товари, що перевозяться транзитом через територію країни, і є засобом торговельної війни.

Сезонні мита - діють у визначену пору року або у різні пори року, мають різну величину. Їх застосовують у рамках митного тарифу. Зазвичай строк їх дії не може перевищувати декількох місяців на рік і на цей період дія звичайного митного тарифу щодо цих товарів припиняється.

Антидемпінгові мита застосовуються, якщо на територію країни товари ввозяться за демпінговою ціною, тобто за ціною більш низькою, ніж їх нормальна ціна в країні-експортері, якщо такий імпорт завдає шкоди місцевим виробникам аналогічних товарів або перешкоджає організації та розширенню національного виробництва таких товарів. Ці мита збираються у додаток до звичайних мит. Антидемпінгові мита застосовуються лише тоді, коли в результаті антидемпінгового розслідування встановлено факт демпінгу, завдання матеріального збитку (загрози, завдання матеріального збитку) і наявність причинно-наслідкового зв'язку між ними [4].

Компенсаційні мита накладаються на імпорт тих товарів, під час виробництва яких прямо чи непрямо використовувалися субсидії, якщо їх імпорт завдає шкоди національним товаровиробникам аналогічних товарів.

Автономні мита встановлюються на основі односторонніх рішень державної влади країни поза залежністю від існуючих договорів і угод та інших міжнародних зобов'язань. Рішення про введення митного тарифу приймається у вигляді закону парламентом (в Україні - Верховною Радою), а конкретні ставки мит встановлюються відповідним відомством (зазвичай Міністерством торгівлі, фінансів або економіки) та схвалюються урядом.

Конвенційні (договірні) мита встановлюються і закріплюються в рамках двосторонніх або багатосторонніх угод (ГАТТ/ ВТО). У зв'язку із поширенням у міжнародному торговельному праві принципу режиму найбільшого сприяння (РНС), конвенційні ставки, значення яких застосовується щодо країн, з якими держава має закріплений принцип РНС, отримали назву ставок РНС. Значення ставки РНС нижче, ніж значення автономної ставки. Конвенційні мита найбільш поширені у сучасній системі міжнародної торгівлі.

Преференційні мита - це пільгові мита, які встановлюються на основі багатосторонніх угод на товари, що походять з країн, які розвиваються. Мета преференційних мит - сприяти економічному розвитку цих країн насамперед за рахунок їх індустріалізації і розширення експорту.

Постійні мита - митний тариф, ставки якого встановлені органами державної влади і не можуть змінюватися залежно від обставин. Більшість країн мають такі мита.

Змінні мита - митний тариф, ставки якого можуть змінюватись у встановлених органами державної влади випадках (наприклад, зі зміною рівня світових або внутрішніх цін, рівня державних субсидій).

Номінальні мита - тарифні ставки, зазначені у митному тарифі.

Ефективні мита - реальний рівень мит на кінцеві товари, розраховані з урахуванням рівня мит на імпортні вузли і деталі цих товарів.

В узагальненому вигляді рівень ставки ефективного тарифу розраховується за формулою:

Теф=Тном - АТімп /1-А, (1)

де Теф - ефективний рівень митного захисту, %;

Тном - номінальна ставка тарифу на кінцеву продукцію, %;

Тімп - номінальна ставка тарифу на імпортні частини та компоненти, %;

А - частка вартості імпортних компонентів у вартості кінцевого продукту.

У ряді випадків національні законодавства передбачають тарифні квоти. Тарифна квота - це різновид змінних мит, ставки яких залежать від обсягу імпорту товару: при імпорті у межах певних кількостей (квот) він оподатковується за базовою внутрішньоквотовою ставкою тарифу, при перевищенні певного обсягу імпорт оподатковується за більш високою, понадквотовою ставкою тарифу. Тарифне квотування є інструментом комбінованого характеру, який поєднує елементи економічного і адміністративного впливу, активно застосовується в ЄС, а також передбачено Угодою із сільського господарства у рамках ГАТТ/ВТО.

Структура тарифів багатьох країн передусім забезпечує захист національних виробників готової продукції, особливо не перешкоджаючи ввезенню сировини та напівфабрикатів.

Для захисту національних виробників готової продукції та стимулювання ввезення сировини та напівфабрикатів використовується тарифна ескалація - підвищення рівня митного оподаткування товарів у міру зростання ступеня їх обробки.

Таким чином, митне регулювання використовується для захисту національних товаровиробників від іноземної конкуренції - протекціоністська функція, яка стосується імпортних мит; є джерелом надходження коштів до бюджету держави - фіскальна функція, яка стосується імпортних та експортних мит; є засобом покращення умов доступу національних товарів на зарубіжні ринки та запобігання небажаного експорту товарів - балансувальна функція, яка стосується експортних мит; раціоналізує товарну структуру - регулююча функція, яка стосується експортних та імпортних мит; підтримує оптимальне співвідношення валютних доходів та витрат держави - регулююча функція, яка стосується експортних та імпортних мит.

Висновки. Таким чином, сучасні процеси глобалізації вимагають від України більш широкого залучення її в міжнародне економічне середовище. Особливого значення набуває втілення в життя положень про партнерство і співробітництво з ЄС. Ця інтеграція буде сприяти більш повній реалізації екс- портного потенціалу українських підприємств, а також залученню іноземних інвестицій.

У процесі зростання економічної взаємозалежності країн в умовах інтеграційних процесів усе більшого значення набуває формування ефективного механізму управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств усіх галузей економіки, а особливо - агроформувань.

Організація зовнішньоекономічної діяльності аграрних підприємств та її адекватне регулювання вимагає врахування особливостей функціонування агроформувань, а також сутнісне визначення процесу регулювання. Ми вважаємо, що механізм регулювання зовнішньоекономічної діяльності агроформувань - це сукупність програмно-координаційних, вартісних, інституційних, правових форм, методів, принципів, інструментів, важелів, які застосовуються при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

Література

1. Барсуков А.В. Принципи побудови та особливості реалізації регіональної соціаль- ної політики в Україні / А.В. Барсуков // Регіональна економіка. -- 2003. -- № 1 -- С. 190 -- 194.

2. Митний кодекс України // Голос України. -- 21 квітня 2012. -- № 73 -- 74.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Дослідження особливостей правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні. Вивчення алгоритму реєстрації підприємства як суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності. Огляд схеми акредитації суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності на митниці.

    реферат [122,0 K], добавлен 12.11.2014

  • Аналіз найбільш поширених форм недержавного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, особливості їх використання в Україні. Визначення переваг використання недержавних форм регулювання у міжнародній торгівлі, пошук ефективних та гнучких інструментів.

    статья [32,9 K], добавлен 07.04.2014

  • Державне регулювання як система заходів законодавчого, виконавчого та контролюючого характеру. Органи державного регулювання ЗЕД, механізм його здійснення. Компетенція Верховної Ради та Кабінету Міністрів України. Завдання торгово-промислових палат.

    реферат [39,0 K], добавлен 16.12.2011

  • Правові, економічні та організаційні основи митної справи. Завдання митного законодавства України. Принципи митного регулювання. Правовий статус зони митного контролю. Порядок ведення обліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в митних органах.

    реферат [20,7 K], добавлен 19.06.2016

  • Поняття юридичної діяльності як виду соціальної діяльності. Законодавче регулювання та стан дотримання в юридичній практиці принципів юридичної діяльності. Законодавче забезпечення принципів в діяльності судів, правозахисних та правоохоронних органів.

    курсовая работа [51,8 K], добавлен 06.03.2015

  • Закон України "Про метрологію та метрологічну діяльність", якій визначає правові основи забезпечення єдності вимірювань в Україні. Регулювання суспільних відносин у сфері метрологічної діяльності. Основні положення закону щодо метрологічної діяльності.

    контрольная работа [20,8 K], добавлен 30.01.2009

  • Визначення поняття, вивчення принципів і характеристика правової основи здійснення спортивної діяльності. Дослідження механізму державного регулювання спортивної діяльності. Оцінка майнової бази і укладення договорів при здійсненні спортивної діяльності.

    курсовая работа [28,4 K], добавлен 13.06.2012

  • Регулювання відносин у сфері діяльності транспорту як пріоритетний напрямок внутрішньої політики держави. Комплексне дослідження правових проблем державного регулювання транспортної системи. Пропозиції щодо вдосконалення транспортного законодавства.

    автореферат [70,1 K], добавлен 16.03.2012

  • Активізація глобалізаційних процесів, розширення міжрегіонального співробітництва та посилення ролі окремих регіонів. Підвищення ефективності регіонального управління у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Удосконалення регіональної політики.

    реферат [13,8 K], добавлен 21.08.2013

  • Характеристика фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування. Бюджетний устрій України, правове регулювання державних та місцевих доходів. Правові основи банківської діяльності, грошового обігу і розрахунків, валютне регулювання.

    учебное пособие [1,7 M], добавлен 11.12.2010

  • Державна політика щодо забезпечення регулювання у сферi автотранспортних перевезень. Аналіз сучасного стану розвитку автотранспортних підприємств в Україні. Шляхи удосконалення консультаційного забезпечення розвитку підприємницької діяльності в Україні.

    дипломная работа [4,1 M], добавлен 16.02.2014

  • Поняття та предмет аграрного права. Припинення діяльності фермерського господарства. Види зовнішньоекономічної діяльності. Спільні підприємства на території України. Спільні підприємства України за кордоном. Переробка давальницької сировини.

    контрольная работа [18,4 K], добавлен 01.09.2005

  • Особливість здійснення правового регулювання туристичної діяльності за допомогою підзаконних нормативно-правових актів, які приймаються на підставі законів. Активізація діяльності підприємств у розвитку як внутрішнього, так і міжнародного туризму.

    статья [19,9 K], добавлен 07.02.2018

  • Затвердження загальнодержавної програми національно-культурного розвитку України. Законотворча робота по збереженню та забезпеченню статусу української мови як єдиної державної. Створення системи управління у сфері мовної політики, освіти та культури.

    статья [20,6 K], добавлен 17.08.2017

  • Правові норми в адміністративній діяльності Державної служби зайнятості України. Основні способи та типи правового регулювання. Закон України "Про зайнятість населення", його реалізація. Державний нагляд за дотриманням законодавства у сфері страхування.

    реферат [27,6 K], добавлен 29.04.2011

  • Загальні положення Закону України про вибори Президента України. Правила та законодавче регулювання передвиборної агітації. Гарантії діяльності кандидатів у Президенти України та інших учасників виборів. Тенденції розвитку політичної системи на Україні.

    контрольная работа [33,1 K], добавлен 06.12.2010

  • Тенденції розвитку міжнародного приватного права України та Китаю у напрямку інвестування. Правове регулювання інвестиційної політики в Україні. Правові форми реалізації інвестиційної діяльності. Стан українсько-китайської інвестиційної співпраці.

    реферат [49,7 K], добавлен 24.02.2013

  • Специфіка ринку зайнятості України. Цілі і задачі політики зайнятості. Джерела правових норм про працю та зайнятість населення в Україні. Аналіз закону України "Про зайнятість населення". Порядок отримання допомоги по безробіттю. Перспективні напрями.

    курсовая работа [25,1 K], добавлен 15.11.2002

  • Інститут інтелектуальної власності. Економіко-правовий зміст та структура інтелектуальної власності. Аналіз правотворення у сфері інтелектуального розвитку країни. Пріоритетні напрями оптимізації правового регулювання сфери інтелектуальної діяльності.

    реферат [44,3 K], добавлен 27.09.2014

  • Аналіз господарсько-правового регулювання страхової діяльності. Аналіз судової практики, що витікає із страхової діяльності. Особливості господарської правоздатності і дієздатності, господарсько-правовий статус страховиків як суб’єктів правових відносин.

    курсовая работа [50,2 K], добавлен 30.06.2019

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.