Особливості кримінальної відповідальності за умисне вбивство малолітньої дитини та (або) жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності, за кримінальним законодавством окремих зарубіжних держав

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості кримінальної відповідальності за умисне вбивство малолітньої дитини та (або) жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності, за кримінальним законодавством окремих зарубіжних держав

О. Доник

З прийняттям Кримінального кодексу України від 5 залишається проблема дослідження в кримінальному квітня 2001р. (далі - КК України 2001 р.), актуальною законодавстві питання відповідальності за умисне вбивство жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності (яка була передбачена і в Кк 1960 р.) або малолітньої дитини (яка не була передбачена в КК 1960 р., але була включена в КК України 2001р.).

Кримінальному законодавству різних держав притаманні свої характерні риси, які можна розглянути в контексті регіональних особливостей. Зокрема, в науковій статті предметом дослідження є законодавство щодо кримінальної відповідальності за умисне вбивство малолітньої дитини і (або) жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності, в межах наступних територіальних регіонів: а) більшості пострадянських країн, крім держав Балтії (10); б) деяких держав Балтії (2);

в) окремих держав континентальної Європи (12); в) деяких держав Азії (3). Всього досліджено кримінальне законодавство 27 держав світу.

Дослідження показало, що в кримінальному законодавстві зарубіжних держав відповідальність за умисне вбивство малолітньої дитини та (або) жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності (вагітної жінки) регламентується по-різному.

Умовно, держави можна поділити на три групи:

1) держави, кримінальне законодавство яких прямо передбачає обидві зазначені обставини як такі, що обтяжують вбивство, умисне вбивство.

В Кримінальних кодексах окремих держав вживається поняття "вбивство" або "умисне вбивство". Під поняттям "вбивство" розуміється умисне позбавлення життя іншої людини. Під поняттям "умисне вбивство" розуміється саме умисне позбавлення життя іншої людини, і при цьому в законодавстві виділяють поняття "вбивство через необережність". В деяких державах в кримінальному законодавстві вживається поняття "умисне вбивство" і "тяжке вбивство". В даній статті буде використовуватися термінологія, яка вживається в кримінальному законодавстві відповідної держави;

2) держави, кримінальне законодавство яких прямо передбачає одну з вказаних обставин (при цьому одна з цих обтяжуючих обставин повинна бути передбачена прямо, а інша не передбачена прямо, але може охоплюватися іншою обтяжуючою обставиною);

3) держави, кримінальне законодавство яких містить одну або декілька обставин, що обтяжують вбивство, серед яких розглядувані нами обставини відсутні, але може принаймні охоплювати частково певними ознаками одну або обидві досліджувані обставини; а також держави, кримінальне законодавство яких передбачає відповідальність за кваліфікований вид умисного вбивства ("тяжке вбивство"), але перелік обтяжуючих обставин як такий відсутній, або цей перелік носить загальний характер;

4) держави, кримінальне законодавство яких не містить переліку обставин, що обтяжують вбивство.

Розглянемо особливості, характерні для держав першої групи, а саме - держав, кримінальне законодавство яких прямо передбачає обидві зазначені обставини як такі, що обтяжують вбивство. Їх представниками є Республіка Білорусь [14], Республіка Болгарія [15], Грузія [7], Латвійська Республіка [12], Республіка Таджикистан [21] та Франція [25].

На прикладі Грузії проаналізуємо особливості кримінальної відповідальності за досліджуваний різновид умисного вбивства у цій групі країн. вбивство вагітність кримінальний законодавство

Норми, що передбачають відповідальність за вбивство, містяться в главі ХІХ "Злочини проти життя" розділу 7 "Злочини проти людини" Особливої частини Кримінального кодексу Грузії 1999 р. (далі - КК Грузії).

Згідно ст. 108 КК Грузії умисне вбивство без обтяжуючих та пом'якшуючих обставин карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років. В диспозиції ст. 109 КК Грузії, яка регламентує відповідальність за умисне вбивство за обтяжуючих обставин, законодавець виділяє 14 пунктів. Деякі з таких обставин передбачають вчинення умисного вбивства "жінки, яка завідомо для винного знаходилася в стані вагітності" (п. "б" ч.1 ст. 109 КК Грузії) та умисного вбивства "завідомо для винного малолітнього або особи, яка знаходилася в безпорадному стані" (п. "г" ч. 1 ст. 109 КК Грузії). Вчинення злочину, передбаченого ст. 109 КК Грузії, карається позбавленням волі на строк від десяти до двадцяти років або безстроковим позбавленням волі [7, с. 165-167], тобто передбачено більш суворе покарання ніж в Кримінальному кодексі України.

В кримінальних кодексах таких країн, як Республіка Білорусь, Грузія, Республіка Таджикистан та Латвійська Республіка, передбачено, кримінальна відповідальність настає при умові, що особі, яка вчиняє вбивство при даних обтяжуючих обставинах, відомо про малолітство та вагітність потерпілого.

В той же час в Кримінальному кодексі Республіки Болгарія не передбачено, що особі, яка вчиняє вбивство при даних обтяжуючих обставинах, повинно бути відомо про малолітство потерпілого та (або) вагітність потерпілої жінки.

В Кримінальному кодексі Франції передбачено, що особі, яка вчиняє вбивство вагітної жінки, вагітність потерпілої повинна бути "очевидна або відома", а малолітство може бути невідомо (в Кримінальному кодексі Франції термін "малолітня особа" відсутній, вживається термін "неповнолітній, який не досяг 15-річного віку"). Тобто, передбачена необхідність усвідомлення суб'єктом злочину стану або віку потерпілої особи.

Державами, кримінальне законодавство яких прямо передбачає одну з досліджуваних обставин умисного вбивства, є Азербайджанська Республіка [5], Республіка Казахстан [16], Киргизька Республіка [11], Російська Федерація [23], Республіка Узбекистан [22], Республіка Молдова [18] та Республіка Вірменія [13].

Державою, кримінальне законодавство якої прямо передбачає вбивство жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності (вагітної жінки), а інша обставина - вбивство малолітньої дитини не передбачена прямо, але може охоплюватися іншою обтяжуючою обставиною, є Російська Федерація.

Норми, що передбачають відповідальність за вбивство, містяться в главі 16 "Злочини проти життя і здоров'я" розділу VII "Злочини проти особи" Особливої частини Кримінального кодексу Російської Федерації 1996 р. (далі - КК РФ).

Відповідно до ч.1 ст. 105 КК РФ під вбивством законодавець розуміє умисне заподіяння смерті іншій особі. В ч.2 ст. 105 КК РФ, яка налічує 13 пунктів, наводиться перелік обставин, що обтяжують вбивство. Відповідно до п. "г" ч.2 ст.105 КК РФ різновидом вбивства при обтяжуючих обставинах є вбивство жінки, яка завідомо для винного знаходилася в стані вагітності.

У п."в" ч.2 ст.105 КК РФ передбачена відповідальність за вбивство особи, яка завідомо для винного знаходилася в безпорадному стані, а так само поєднаного з викраденням людини або захопленням заручника. В одному з коментарів Кримінального кодексу Російської Федерації зазначається, що безпорадний стан потерпілого може визначатися його віком (малолітній, стара людина), станом здоров'я та іншими обставинами, що не дають потерпілому можливості чинити опір злочинцю або ухилитися від посягання (сон, сильне сп'яніння та ін.) [23, с. 293].

Санкція ч.2 ст. 105 КК РФ передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до двадцяти років або смертної кари або довічного позбавлення волі [23, с.293], тобто передбачено більш суворе покарання ніж в Кримінальному кодексі України.

В кримінальних кодексах Азербайджанської Республіки, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Російської Федерації, Республіки Молдова, Республіки Узбекистан та Республіки Вірменія передбачено, що особі, яка вчиняє вбивство при даних обтяжуючих обставинах, відомо про вагітність жінки та малолітство потерпілого.

Малолітство як обтяжуюча обставина прямо не передбачена в кримінальних кодексах Азербайджанської Республіки, Республіки Казахстан, Російська Федерація, Республіка Узбекистан та Республіка Вірменія, а міститься інша обставина, яка охоплює досліджувану обтяжуючу обставину.

В кримінальних кодексах Киргизької Республіки та Республіки Молдова поряд з умисним вбивством жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності, передбачено умисне вбивство не малолітньої, а неповнолітньої особи.

До держав, кримінальне законодавство яких містить одну або декілька обставин, що обтяжують вбивство, серед яких розглядувані нами обставини відсутні, але можуть, принаймні, охоплюватися частково іншими ознаками або обставинами, відносяться Естонська Республіка [2], Іспанія [9], Республіка Корея [17], Королівство Нідерландів (Голландія) [6], Норвегія [3], Республіка Польща [19], Республіка Сан-Марино [20], Федеративна Республіка Німеччина [24], Японія [28].

На прикладі Іспанії проаналізуємо особливості кримінальної відповідальності за досліджуваний різновид умисного вбивства у цій групі країн.

Норми, що передбачають відповідальність за вбивство, містяться в розділі І "Вбивство і його види" книги II "Злочини і покарання" Кримінального кодексу Іспанії 1995 р. (далі - КК Іспанії).

Відповідно до ст. 138 КК Іспанії, особа, що заподіяла смерть іншій людині, карається як винна у вбивстві позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років. Стаття 139 КК Іспанії містить перелік обставин, що обтяжують умисне вбивство. В ній, зокрема, зазначається, що позбавленням волі на строк від п'ятнадцяти до двадцяти років карається особа, що заподіяла смерть іншій людині при одній з наступних обставин:

1) віроломстві,

2) за плату, винагороду або за обіцянкою,

3) з особливою жорстокістю.

При цьому, якщо вбивство було вчинено за двох або більше обтяжуючих обставин, передбачених ст. 139 КК Іспанії, то винна особа карається позбавленням волі на строк від двадцяти до двадцяти п'яти років (ст. 140 КК Іспанії) [9, с. 51].

Оскільки перелік обставин, що обтяжують вбивство, в КК Іспанії є вичерпним, особа, що вчинила вбивство малолітньої дитини або вагітної жінки, за відсутності обтяжуючих обставин, зазначених в ст.ст. 139, 140 КК Іспанії, має нести відповідальність за ст. 138 КК Іспанії.

Державами, кримінальне законодавство яких передбачає відповідальність за кваліфікований вид умисного вбивства ("тяжке вбивство"), але перелік обтяжуючих обставин як такий відсутній або цей перелік носить загальний характер, є Австрія [4], Швейцарія [26], Швеція [27].

Зокрема, в Кримінальному кодексі Австрії 1974 р. (далі - КК Австрії), норми, що передбачають відповідальність за вбивство, містяться в першому розділі Особливої частини КК, який має назву "Злочинні діяння проти життя і здоров'я".

Регламентуючи відповідальність за умисне вбивство, КК Австрії розрізняє два поняття: "тяжке вбивство" і "вбивство". Так, § 75 першого розділу Особливої частини КК під назвою "Тяжке вбивство" сформульований наступним чином: хто вбиває іншу людину, карається позбавленням волі на строк від десяти до двадцяти років або довічним позбавленням волі. В § 76 під назвою "Вбивство" законодавець зазначає: хто піддається усім зрозумілому сильному душевному хвилюванню настільки, що вбиває іншу людину, карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років [4, с. 43].

Таким чином, виходячи зі змісту згаданих вище параграфів, можна припустити, що особа, яка вчинила вбивство малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала в стані вагітності, буде нести відповідальність за тяжке вбивство відповідно до § 75 першого розділу Особливої частини КК Австрії.

До держав, кримінальне законодавство яких не визначає вбивство за обтяжуючих обставинах відносяться Данія [8] та Китайська Народна Республіка [10].

Так, норми, що передбачають відповідальність за вбивство, містяться в главі 25 "Насильницькі злочини проти особи" Особливої частини "Окремі злочини" Кримінального кодексу Данії 1930 р. (далі - КК Данії). Законодавець не виділяє обставин, що обтяжують вбивство (хоча виділяє привілейовані види вбивства), формулюючи норму, що регламентує відповідальність за вбивство, таким чином: будь-яка особа, що вбиває іншу особу, визнається винною у вбивстві і підлягає тюремному ув'язненню на будь-який строк, що коливається від п'яти років до довічного тюремного ув'язнення (§ 237 КК Данії) [8, с.183].

Таким чином, особа, що вчинила вбивство малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала в стані вагітності (за відсутності пом'якшуючих обставин, передбачених § 238, § 239 КК Данії), буде нести відповідальність за § 237 КК Данії.

На підставі аналізу норм КК окремих держав слід дійти наступних висновків:

1. Для кримінального законодавства кодексів, що утворились на теренах колишнього СРСР (крім країн Балтії), характерною є тенденція включення до обставин, що обтяжують вбивство (умисне вбивство), вбивство жінки, яка завідомо для винного перебувала в стані вагітності. Дана обставина міститься в кримінальних кодексах 10 держав;

2. В кримінальних кодексах таких пострадянських країн, як Республіка Білорусь, Грузія та Республіка Таджикистан така обтяжуюча обставина вбивства, як вбивство малолітньої дитини в межах одного пункту поєднана з іншими обтяжуючими обставинами умисного вбивства;

3. Умисне вбивство малолітнього (малолітньої дитини) як окрема обтяжуюча обставина не передбачена в кримінальних кодексах таких держав, як: Азербайджанська Республіка, Республіка Вірменія, Республіка Білорусь, Грузія, Республіка Казахстан, Киргизька Республіка, Республіка Молдова, Російська Федерація, Республіка Таджикистан, Республіка Узбекистан;

4. В кримінальних кодексах Азербайджанської Республіки, Республіки Казахстан, Російської Федерації та Республіки Узбекистан відповідальність за "вбивство малолітньої дитини" прямо не передбачається, але передбачена відповідальність за окремий вид вбивства - вбивство особи, яка знаходилась в безпорадному стані. Вважаємо, що вбивство малолітньої дитини в деяких випадках може розглядатися як своєрідний прояв вбивства особи, яка знаходилась в безпорадному стані. В Кримінальному кодексі Киргизької Республікивідповідальність за "вбивство малолітньої дитини" прямо не передбачається, але міститься норма, яка передбачає відповідальність за окремий вид умисного вбивства - вбивство неповнолітнього. Дана норма охоплює досліджувану обставину;

5. В державах континентальної Європи (крім держав-учасниць СНД) немає єдиного підходу щодо відображення в кримінальному законодавстві розглядуваних обставин. В кримінальних кодексах таких країн, як Республіка Болгарія, Латвійська Республіка, Франція передбачена відповідальність за вбивство вагітної жінки як окремого різновиду умисного вбивства;

6. Вбивство малолітньої дитини (неповнолітнього, який не досяг 15-річного віку) як окремий різновид вбивства передбачений в КК лише окремих держав Європи (наприклад, Франція), в інших країнах - в поєднанні з іншими обставинами (наприклад, Республіка Болгарія, Латвійська Республіка). В таких державах, як Австрія, Данія, Естонська Республіка, Іспанія, Республіка Польща, Швеція юридичні склади видів вбивства, як "вбивство малолітньої дитини" або "жінки, яка завідомо для винного перебувала в стані вагітності" взагалі не знаходять свого відображення в законодавстві;

7. В таких азіатських країнах, як Китайська Народна Республіка та Японія досліджувані обтяжуючі обставини умисного вбивства не знаходять в законодавстві свого відображення;

8. В кримінальних кодексах таких країн, як Республіка Білорусь, Грузія, Республіка Таджикистан та Латвійська Республіка, передбачено, що особі, яка вчиняє вбивство при досліджених обтяжуючих обставинах, відомо про малолітство та вагітність потерпілого. В Кримінальному кодексі Республіки Болгарія не передбачено, що особа, яка вчиняє вбивство при даних обтяжуючих обставинах, повинно бути відомо про малолітство потерпілого та вагітність потерпілої жінки. В Кримінальному кодексі Франції передбачено, що особі, яка вчиняє вбивство вагітної жінки, вагітність потерпілої повинна бути "очевидна або відома", а малолітство (вік потерпілого, який не досяг 15-річного віку) може бути невідомо. В кримінальних кодексах Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Російської Федерації, Республіки Молдова та Республіки Узбекистан передбачено, що особі, яка вчиняє вбивство при даних обтяжуючих обставинах, відомо про вагітність та обставину, яка за певних обставин може розглядатися як своєрідний прояв вбивства малолітньої особи;

9. В кримінальних кодексах Киргизької Республіки та Республіки Молдова не передбачено обтяжуючої обставини - вбивство малолітньої особи, але передбачено умисне вбивство неповнолітньої особи.

Таким чином, можна дійти висновку, що обтяжуюча обставина - вбивство жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності (вагітної жінки), характерна для більшості країн СНД (в тому числі і України) та країн континентальної Європи. Обтяжуюча обставина - вбивство малолітньої дитини для країн СНД, в тому числі і України, традиційна лише в поєднані з іншими обставинами, а для більшості кримінальних кодексів Європи взагалі не характерна. В досліджених кримінальних кодексах країн Азії, а також Данії дані обтяжуючі обставини вбивства не відображені.

Крім того, КК України передбачає, що особі, яка вчиняє вбивство при досліджуваних обтяжуючих обставинах, повинно бути відомо про вагітність потерпілої особи, але може бути невідомо про малолітство потерпілого. В цій частині КК України не відповідає регіональним особливостям, оскільки в дев'яти кримінальних кодексах пострадянських країн передбачено, що особі, яка вчиняє вбивство при досліджуваних обтяжуючих обставинах, повинно бути відомо про вагітність потерпілої жінки та малолітство потерпілого (або обтяжуючої обставини, яка за певних обставин може розглядатися як досліджувана). В одному кримінальному кодексі (КК Республіки Вірменії) вбивство малолітньої особи взагалі не передбачено.

Відповідно, положення КК України 2001 р. щодо кримінальної відповідальності за умисне вбивство малолітньої дитини та жінки, яка завідомо для винного перебувала в стані вагітності, в цілому відповідають регіональним тенденціям, які характерні для кримінального права країн СНД на сучасному етапі. Водночас в жодному з досліджених кримінальних кодексів інших держав досліджувані обтяжуючі обставини вбивства не відображені в тому ж вигляді, як вони закріплені в КК України 2001 р.

Література

1. Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации: Профессиональный комментарий / Отв. ред. В.М. Лебедев. - М., 2004.

2. Пенитенциарный кодекс Эстонии // http: www.narod.ru

3. Уголовное законодательство Норвегии. - СПб., 2003.

4. Уголовный кодекс Австрии. - М., 2001.

5. Уголовный кодекс Азербайджанской республики. - СПб., 2001.

6. Уголовный кодекс Голландии. - СПб., 2001.

7. Уголовный кодекс Грузии. - СПб., 2001.

8. Уголовный кодекс Дании. - СПб., 2001.

9. Уголовный кодекс Испании. - М.: 1998.

10. Уголовный кодекс Китайской Народной Республики. - СПб., 2001.

11. Уголовный кодекс Кыргызской республики. - СПб., 2002.

12. Уголовный кодекс Латвийской Республики. - СПб., 2001.

13. Уголовный кодекс Республики Армения. - СПб., 2004.

14. Уголовный кодекс Республики Беларусь. - СПб., 2001.

15. Уголовный кодекс Республики Болгария. - СПб., 2001.

16. Уголовный кодекс Республики Казахстан. - СПб., 2001.

17. Уголовный кодекса Республики Корея. - СПб.:, 2003.

18. Уголовный кодекс Республики Польша. - СПб., 2001.

19. Уголовный кодекс Республики Сан-Марино. - СПб., 2001.

20. Уголовный кодекс Республики Таджикистан. - СПб., 2001

21. Уголовный кодекс Республики Узбекистан. - СПб., 2001.

22. Уголовный кодекс Российской Федерации. - М., 2004.

23. Уголовный кодекс Федеративной Республики Германии. - СПб., 2003.

24. Уголовный кодекс Франции. - СПб., 2002.

25. Уголовный кодекс Швейцарии. - СПб., 2002.

26. Уголовный кодекс Японии. - СПб., 2002.

Размещено на Allbest.ru