Конституційна юстиція Сполучених Штатів Америки

Посилення ролі Конституційного Суду України у тлумаченні закону є цілком закономірним явищем в умовах процесу зближення двох правових систем сучасності, головними наслідками якого є посилення ролі закону в державах системи загального права та тенденція до визнання судового прецеденту в якості субсидіарного джерела права в державах континентальної Європи. Рішення Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України мають ознаки прецедентів тлумачення, які відрізняються від класичних судових прецедентів тим, що не створюють нових правових норм, а лише роз'яснюють вже існуючі норми права. За юридичною силою вони є "підконституційними" та підзаконними. В правовій системі США простежується тенденція руху від судового прецеденту до прецедентів тлумачення, відмінність між якими полягає в тому, яке місце їм відводиться в системі джерел американського права. Прецедентне право, яке інтерпретує чинні закони, в ієрархії джерел американського права займає місце самого закону.

В якості схожих рис між рішенням Конституційного Суду України та судовим прецедентом, створеним Верховним судом США, можна вказати на те, що вони є актами органів судової влади, які виникають в результаті розгляду конкретних справ і метою яких є заблокувати дію норми закону чи іншого правового акта, яка суперечить Конституції. До відмінних рис між цими явищами слід віднести наступні: різні підстави судового провадження; різне розташування норми у тексті рішення: в судовому прецеденті, створеному Верховним судом США, норма міститься в мотивувальній частині рішення, в аргументації судді, а у рішенні Конституційного Суду України - у його резолютивній частині; неможливість надання окремим думкам суддів Конституційного Суду України, висловлених з приводу справи, прецедентного характеру, на відміну від практики Верховного суду США.

Дослідження основних тенденцій в практиці здійснення Верховним судом США тлумачення Конституції США, контролю за діяльністю органів законодавчої та виконавчої влади, а також контролю за дотриманням конституційних прав і свобод дозволяє сформулювати наступні висновки:

· крім основного тексту, Конституція США включає такі структурні елементи, як Преамбулу та поправки, які мають різний юридичний статус і по-різному відображаються в практиці Верховного суду США. Як свідчить практика Верховного суду США, Преамбула до Конституції США не є джерелом права і ні Верховний суд США, ні інші суди не можуть посилатися на неї при винесенні своїх рішень. Поправки ж до Конституції США мають такий самий юридичний статус, як і сама Конституція, хоча вони не включаються до неї шляхом перегляду початкового тексту, а додаються;

· встановлено, що в США існує об'єктивна необхідність вирішення проблеми співвідношення рішень вищих судових органів штатів, в яких тлумачаться положення конституцій штатів, з рішеннями Верховного суду США, в яких тлумачаться аналогічні положення федеральної Конституції. На сьогоднішній день ця проблема вирішується одним із наступних способів:

а) шляхом використання методу "жорсткої відповідності" (lockstep approach), згідно з яким суд штату враховує всі попередні тлумачення федерального конституційного тексту, здійснені Верховним судом США по аналогічному питанню;

б) шляхом використання методу "критерію" (criteria approach), який базується на використанні низки "інтерпретативних" критеріїв для визначення, чи буде виправданий відхід при розгляді конкретної справи від прецедентів, створених Верховним судом США;

в) шляхом використання методу "першості" (primacy approach), відповідно до якого суд штату здійснює незалежний конституційний аналіз;

· встановлено, що судді Верховного суду США при вирішенні конкретних справ абсолютно вільні у виборі методів тлумачення Конституції США. Вибір методу тлумачення конституційних положень конкретним суддею залежить від того, прихильником якого підходу до тлумачення він є - "оригіналістом" чи "модерністом", відмінність між якими полягає у тому, чи потрібно при тлумаченні конституційних положень обмежуватись намірами авторів Конституції США 1787 року та Білля про права 1791 року.

· відмітною рисою американського конституційного судочинства є те, що воно включає в себе адміністративне судочинство. Посилення ролі американських судів у розгляді питань конституційності правових актів виконавчої влади зумовлене тим, що на початку ХХ ст. суди визнали такою, що не суперечить Конституції США, передачу Конгресом законодавчих повноважень Президенту та іншим органам виконавчої влади, внаслідок чого останні отримали право на видання власних нормативних за своїми наслідками актів. Судовий конституційний контроль за актами органів виконавчої влади має наступні характерні ознаки:

Верховний суд США має право визнати неконституційним будь-який підзаконний акт органу виконавчої влади на підставі недотримання умов делегування законодавчих повноважень Конгресу адміністративним і виконавчим органам, які були вироблені судовою практикою: 1) Конгрес не має права передавати якому-небудь органу вирішення тих питань, які вилучені з його компетенції; 2) в законі повинні бути чітко визначені основні принципи і стандарти нормативного регулювання; 3) в самому підзаконному акті повинні бути встановлені конкретні правові норми або чіткі критерії оцінок, які відповідають вимогам "розумності, справедливості і рівності"; механізм здійснення судового контролю за діяльністю виконавчих органів влади включає не лише засоби, встановлені законодавством, але і традиційні засоби загального права, запозичені з англійського загального права, якими є різні за своїм змістом судові накази, що зобов'язують органи виконавчої влади вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення: наказ сертіорарі, наказ мандамус, забороняючий наказ, хабеас корпус, процеденто та деякі інші.

7. Встановлено, що, здійснюючи конституційний контроль за дотриманням конституційних прав і свобод, Верховний суд може визнати неконституційним лише той закон, який порушує "фундаментальні" права, до яких належать права і свободи, які прямо зафіксовані в Конституції (і поправках до Конституції), а також ті, які визнані судами такими, що випливають із духу Конституції.

Основні положення дисертаційного дослідження викладено у наступних публікаціях автора

1. Черняк Є.В. Судова справа Marbury v. Madison як головне джерело американської доктрини судового перегляду // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2003. - Вип. 53. - С. 82-84.

2. Черняк Є.В. Аналіз змісту поняття "конституційна юстиція США" та пов'язаної з ним термінології // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2003. - Вип. 54. - С. 130-132.

3. Черняк Є.В. Роль судової влади в політичній системі США // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. - К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. - Вип. 21. - С. 149-154.

4. Черняк Є.В. Прецедент тлумачення правової норми в діяльності Конституційного Суду України // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 200: Правознавство. - Чернівці: Рута, 2003. - С. 36 - 40.

5. Черняк Є.В. Функція судового конституційного контролю в Україні та США // Наукові записки НаУКМА. Спец. Випуск. - 2002. - Т. 20 (Част. ІІ). - С. 291 - 293 (Розгорнуті тези доповіді).

Размещено на Allbest.ru