Обґрунтування рішень у кримінальному процесі

У підрозділі 3.3. „Результат обґрунтування кримінально-процесуальних рішень” вказується, що результат обґрунтування процесуального рішення, як і сам процес досягнення результату, повинні відповідати певним взаємопов'язаним між собою вимогам. У зв'язку з відсутністю у правовій науці загальновизнаного переліку таких вимог у дисертації запропонована їх система, що відображена в п'яти групах: 1) гносеологічні (всебічність, об'єктивність обґрунтування, повнота предмета обґрунтування та повнота обґрунтування даного предмета); 2) логічні (логічна правильність суджень правозастосувача під час обґрунтування рішення), 3) процесуальні (конкретизація предмета обґрунтування в кожному рішенні з урахуванням його правової регламентації, що визначає, які саме фактичні обставини повинні бути встановлені для прийняття певного виду рішень. Причому в якості фактичних засобів обґрунтування можуть бути використані тільки ті фактичні дані, що отримані з передбачених законом джерел та суворо у встановленому законом порядку); 4) соціально-психологічні (переконливість та несуперечність прийнятого рішення) та 5) етичні (необхідність забезпечення справедливості прийнятого рішення; неупередженість, об'єктивність та коректність при викладі відомостей, що стосуються особи, та ін.).

У роботі підкреслено існуючий між зазначеними вимогами взаємозв'язок, неможливість їх відриву та протиставлення один одному. Звертається увага на те, що дотримання всіх розглянутих вимог є однаково важливим для належного здійснення процесу обґрунтування та досягнення його результату у вигляді обґрунтованості прийнятого акта, його стабільності та функціональної ефективності, а також підвищення загальної якості актів, що приймаються у сфері кримінального судочинства.

кримінальний процесуальний рішення

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в розв'язанні низки концептуальних питань відносно теоретичного та нормативного забезпечення діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду, спрямованої на доброякісне обґрунтування прийнятих по справі рішень. Одержані результати роботи можуть стати підґрунтям для подальшого дослідження інституту обґрунтування рішень у кримінальному процесі, забезпечити методологічні передумови для аналізу специфіки обґрунтування окремих кримінально-процесуальних рішень. Основними науковими і практичними результатами цього дослідження є такі висновки.

1. Обґрунтування рішень у кримінальному процесі є особливим видом інтелектуально-практичної діяльності суб'єктів, які приймають кримінально-процесуальні рішення, що полягає в наведенні у відповідних розділах процесуального акта посилань на правові норми, сукупність доказів і заснованих на законах логіки доводів, що підтверджують правильність прийнятого рішення.

2. Під обґрунтованістю кримінально-процесуальних рішень, як результатом процесу обґрунтування, необхідно розуміти підтвердження правильності усіх висновків, що містяться в конкретному акті, посиланнями на відповідні норми права, сукупністю доказів і взаємопов'язаних з ними переконливих доводів.

3. Видається необхідним у новому КПК у главі, присвяченій кримінально-процесуальним рішенням, передбачити окрему норму, назвавши її “Вимоги, що ставляться до кримінально-процесуальних рішень” (Додаток Д).

4. Обґрунтуванню кримінально-процесуальних рішень притаманий свій предмет, під яким слід розуміти відображені у кримінально-процесуальному рішенні висновки правозастосувача правового та фактичного характеру, які підлягають обґрунтуванню за допомогою конкретних норм права, доказів та відповідних доводів.

5. Під межами обґрунтування слід розуміти ті границі, в яких необхідно здійснювати обґрунтування правильності зроблених правозастосувачем висновків. Вирішення питання про межі, в яких необхідно здійснювати обґрунтування правильності зроблених правозастосувачем висновків, є можливим з урахуванням як загальних, так й індивідуально-визначених вимог, що ставляться до обґрунтування кримінально-процесуальних актів узагалі, і тих, що вимагають спеціального (або особливого) обґрунтування.

6. Процес обґрунтування процесуального рішення має свою власну структуру. Остання представлена відносно-самостійними, але взаємозалежними елементами (етапами): індивідуалізація предмета обґрунтування прийнятого рішення; встановлення доказової бази рішення, що обґрунтовується; формулювання його логіко-гносеологічних доводів рішення; викладення результатів обґрунтування у структурі процесуального рішення.

7. З урахуванням розроблених теоретичних висновків автором пропонується внести зміни та доповнення в чинне кримінально-процесуальне законодавство стосовно встановлення вимог щодо специфіки обґрунтування деяких кримінально-процесуальних рішень (статті 98, 99, 131, 165-1, 165-2, 214, 223 КПК України) (Додаток Д).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Глинська Н.В. Проблема обґрунтованості постанови слідчого про притягнення особи як обвинуваченого // Питання боротьби зі злочинністю. Харків: Право, 2001.- №6. - С.155-163.

2. Глинская Н.В. Соотношение формы и содержания в структуре уголовно-процессуальных решений // Проблеми законності: Респ. міжвід. наук. зб. Харків: Нац. юрид. акад. України, 2002.- Вип.54. - С.161-167.

3. Глинська Н.В. Предмет обґрунтування кримінально-процесуальних рішень // Вісник Університету внутрішніх справ. Харків, 2003. - Вип.22. - С.182-188.

4. Глинська Н.В. Межі обґрунтування кримінально-процесуальних рішень // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. Луганськ, 2003.- № 2. - С.110-119.

5. Глинська Н.В. Обґрунтування постанови слідчого про притягнення особи як обвинуваченого // Судова реформа в Україні: проблеми і перспективи: Матеріали наук.-практ. конф., 18-19 квітня 2002 р., м. Харків / Редкол.: Сташис В.В. (голов. ред.) та ін. К.;Х.: Юрінком Інтер, 2002. - С.264-268

6. Глинська Н.В. Проблеми форми та структури кримінально-процесуальних рішень //Сучасні проблеми юридичної науки і правозастосовної діяльності: Тези доп. та наук. повідомлень учасників наук. конф. молодих учених (м. Харків, 20-21 грудня 2001 р.) / За ред. М.І. Панова. Харків: Нац. юрид. акад. України, 2002. - С.177-180.

7. Глинська Н.В. Поняття обґрунтованості кримінально-процесуального рішення// Проблеми розвитку юридичної науки у новому столітті: Тези доп. та наук. повідомлень учасників наук. конф. молодих учених (м. Харків, 25-26 грудня 2002 р.) / За ред. М.І. Панова. Харків: Нац. юрид. акад. України, 2003. - С.181-183.

Размещено на Allbest.ru