Стадії вчинення злочину

При проведенні дослідження дисертантом була приділена значна увага питанню про те, на яких стадіях розвитку злочинної діяльності може мати місце добровільна відмова, оскільки це має важливе теоретичне і практичне значення. Опираючись на судову практику та теоретичні доробки, автором аргументовано, що добровільна відмова може мати місце на будь-якій стадії незакінченого злочину, тобто на стадії готування до злочину, а також замаху на злочин, незалежно від того чи це замах закінчений, чи незакінчений. Однак, слід підкреслити, що для наявності добровільної відмови при закінченому замаху необхідні лише певні умови. Охарактеризовано також добровільну відмову співучасників злочину (виконавця, організатора, підбурювача та пособника), оскільки вона наділена значною специфікою.

В другому підрозділі “ Відмежування добровільної відмови від дійового каяття” автором зазначено, що дійове каяття - це активна, добровільна післязлочинна поведінка особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, направлена на ліквідацію, відвернення чи зменшення фактичних шкідливих наслідків вчиненого або надання допомоги правоохоронним органам у розкритті вчиненого злочину.

Дійове каяття має деяку подібність із добровільною відмовою від вчинення злочину. Так в обох випадках особа, що вчиняє злочин, проявивши почуття жалості, співчуття до жертви, бажає зменшити спричинену шкоду або не допустити її настання. Разом з тим між вказаними інститутами є суттєва різниця, яка проявляється в наступному. По-перше, добровільна відмова може мати місце лише при незакінченому злочині, тоді як дійове каяття має місце, як правило, після закінчення злочину. По-друге, термін каяття означає, що мотивом такої поведінки є моральні спонукання, а добровільна відмова може бути мотивована будь-якими спонуканнями, в тому числі і страхом перед покаранням. По-третє, при каятті особа несе кримінальну відповідальність, а її каяття, за загальним правилом, враховується як пом'якшуюча обставина при призначенні покарання, а добровільна відмова є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності. Правда, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. По-четверте, дійове каяття повинно носити лише активний характер, тоді як добровільна відмова може проявлятися і в пасивній поведінці.

Виходячи із проведеного дослідження та аналізу кримінально-правових норм, пропонуємо внести у кримінальний закон поряд із добровільною відмовою і дійове каяття, а також обов'язково зазначити, що активна післязлочинна поведінка є обставиною, що пом'якшує відповідальність особи.

У висновках праці міститься підсумок проведеного дослідження. Викладено загальнотеоретичні результати, одержані в дисертації, і сформульовані положення щодо вдосконалення чинного кримінального законодавства. Зокрема, автором пропонується наступне.

- Насамперед, приділити стадіям вчинення злочину значно більшу увагу у чинному кримінальному законі, тобто присвятити цій проблемі окремий розділ.

- Закріпити у законі поняття стадій вчинення злочину, тобто - це сукупність етапів, що мають самостійне юридичне значення, які злочин проходить ступенево в своєму розвитку по висхідній від моменту задуму або підготовчих дій до моменту реалізації злочинного наміру, тобто до моменту вчинення злочину з формальним складом або до моменту настання суспільно небезпечних наслідків, що вказані в законі для матеріальних складів злочину.

- Доповнити ч. 1 ст. 14 КК України, вказавши, що готуванням до злочину визнається самостійна стадія вчинення злочину, яка характеризується сукупністю таких форм як мотивація злочину та його планування, вибір мети та об'єкту, підшукання або пристосування засобів чи знарядь, підшукання співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину.

- Внести ч. 3 ст. 14 КК України завершене готування - це діяльність, яка в дійсності містить всі виконані в повному об'ємі, необхідні дії, які створюють умови для безпосереднього посягання, яке не отримало подальшого розвитку, з незалежних від особи причин.

- Внести ч. 4 ст. 14 КК України незавершене готування - це діяльність, яка не містить в собі в дійсності умов, необхідних для вчинення закінченого злочину.

- Внести ч. 5 ст. 14 КК України невдале готування - це помилка особи відносно засобів, способів чи знарядь, які використовуються в ході розпочатої злочинної діяльності.

- Внести ч. 4 ст. 15 КК України замах на вчинення злочину є непридатним, якщо винна особа внаслідок допущеної нею фактичної помилки не в змозі довести розпочате посягання до бажаного результату.

- Доповнити ч. 1 ст. 17 КК України добровільна відмова - це фактичне, дійсне, повне, остаточне та безповоротне припинення особою підготовчих дій чи виконання складу злочину, при усвідомленні наявної можливості їх завершення.

- Змінити зміст ч. 2 ст. 17 КК України на наступний добровільна відмова від доведення злочину до кінця є підставою, що виключає кримінальну відповідальність особи, але при умові, що фактично вчинені дії не містять в собі складу іншого закінченого злочину.

- Внести ч. 3 ст. 17 КК України добровільна відмова може мати місце на будь-якій стадії незакінченого злочину.

- Внести ст. 17¹ КК України дійове каяття

- Ч.1 ст. 17¹ КК України дійовим каяттям визнається активна, добровільна післязлочинна поведінка особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, направлена на ліквідацію, відвернення чи зменшення фактичних шкідливих наслідків вчиненого або надання допомоги правоохоронним органам у розкритті вчиненого злочину.

- Ч. 2 ст. 17¹ КК України дійове каяття є обставиною, що пом'якшує кримінальну відповідальність особи.

- Ч. 3 ст. 17¹ КК України у випадках, конкретно передбачених законом, особа, в діях якої має місце дійове каяття, може бути звільнена від кримінальної відповідальності.

- Внести у розділ ХІ “Про призначення покарання” ст. 72¹ Призначення покарання за незакінчений злочин.

- Ч. 1 ст. 72¹ КК України строк чи розмір покарання за готування до злочину не повинен перевищувати половини максимального строку чи розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього кодексу.

- Ч. 2 ст. 72¹ КК України строк чи розмір покарання замаху на злочин не повинен перевищувати трьох четвертей максимального строку чи розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого КК України за відповідний закінчений злочин.

- Доповнити ч. 1 ст. 66 КК України “Обставини, які пом'якшують покарання” пунктом 10 - вчинення злочину особою, якщо він передує іншому злочину при наявності добровільної відмови від останнього.

- Передбачити у розділі ІХ Особливої частини Кримінального кодексу (ст. 255¹) самостійний склад злочину: “Створення злочинної групи для зайняття антисуспільною діяльністю з корисливою метою.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

злочин покарання намір

1. Шевчук А.В. Поняття та види стадій вчинення злочину /Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 91: Правознавство. - Чернівці: ЧДУ ,2000. - С. 95-98.

2. Шевчук А.В. Замах на злочин та його ознаки. / Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 105: Правознавство. - Чернівці: Рута, 2001. - С. 92-95.

3. Шевчук А.В. Розмежування добровільної відмови від вчинення злочину та дійового каяття. / Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 121: Правознавство. - Чернівці: Рута, 2001. - С. 109-111.

4. Шевчук А.В. Готування до злочину та особливості відповідальності за готування. // Актуальні проблеми держави і права. Випуск 11. - Одеса: “Юридична література”, 2001. - С. 536-544.

5. Шевчук А.В. Поняття непридатного замаху та його види./ Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 125: Правознавство. - Чернівці: Рута, 2001. - С. 101-103.

Размещено на Allbest.ru