У Вступі обґрунтовується вибір теми дисертації, її актуальність, визначається тема та завдання дослідження, його методологічна основа, розкриваються практичне та теоретичне значення роботи та її новизна.

Розділ перший "Тактична операція як елемент криміналістичної тактики" складається із двох підрозділів, присвячених найбільш загальним питанням теорії тактичних операцій. У першому підрозділі "Поняття тактичної операції в криміналістиці та її ознаки" розглядаються дискусійні погляди на сутність тактичної операції, її ознаки та структуру. На думку автора, тактична операція - це категорія криміналістичної тактики. В роботі запропоноване визначення тактичної операції як системи однойменних або різнойменних процесуальних або непроцесуальних дій і заходів (слідчих, оперативно-розшукових, організаційних), які спрямовані на вирішення проміжного завдання розслідування, об'єднані єдиним планом і єдиним задумом, характеризуються вибірковістю і ситуаційною обумовленістю та виконуються правомочними посадовими особами під керівництвом слідчого. Анкетування слідчих прокуратури та МВС України показало, що у практичних працівників існують різні погляди відносно змісту тактичної операції. На запитання, що являє собою тактична операція, 8 % слідчих відповіли - сполучення тактичних прийомів однієї слідчої дії", 26 % - сполучення різнойменних слідчих дій, оперативних або організаційних заходів; 62 % - сполучення однойменних і різнойменних слідчих дій, оперативних або організаційних заходів; 4 % - вагалися у виборі відповіді.

У підрозділі другому "Види і класифікація тактичних операцій" дисертант на підставі аналізу літературних джерел та слідчої практики встановлює різновиди тактичних операцій. У дисертації досліджуються різні підстави класифікації тактичних операцій. Розгляд проблеми тактичних операцій показує існування різних підходів до їх сутності, виділення різноманітних їх видів (або типів) і внутрішнього змісту. У теорії криміналістики і практиці правоохоронних органів використовуються різні найменування однотипних тактичних операцій. Все це вимагає упорядкування напрацьованого матеріалу, уніфікації термінології, класифікації існуючих тактичних операцій.

Дисертант пропонує такі підстави класифікації тактичних операцій: 1) залежно від виду злочину; 2) залежно від проміжних (локальних) завдань розслідування злочинів; 3) залежно від характеру елементів структури тактичної операції: однорідні або різнорідні (дві і більше однотипних слідчих дій; комплекс різнопланових слідчих дій; комплекс слідчих дій і оперативно-розшукових заходів; комплекс слідчих дій і заходів організаційного порядку; система оперативно-розшукових заходів; комплекс оперативно-розшукових і організаційних заходів); 4) залежно від рівня складності тактичної операції (прості і складні); 5) залежно від часового періоду дії тактичної операції (одномоментні і такі, що мають певну протяжність у часі); 6) залежно від етапу розслідування злочину (тактичні операції, проведені на початковому, наступному або заключному етапі розслідування); 7) залежно від характеру спрямованості операції (пізнавальні тактичні операції, пошукові і розшукові, такі, що виконують організаційні функції); 8) залежно від осіб, що здійснюють взаємодію при проведенні тактичної операції (тактичні операції, проведені слідчим; тактичні операції, проведені слідчо-оперативною групою (або слідчою бригадою); оперативно-тактичні операції, проведені під керівництвом слідчого, та ін.).

Другий розділ "Особливості розслідування вбивств, що вчиняються організованими групами та злочинними організаціями" складається з трьох підрозділів. У першому - "Криміналістична класифікація вбивств, що вчиняються організованими групами і злочинними організаціями" аргументується доцільність класифікації злочинів за криміналістичними підставами. Проведено науковий аналіз різних видів убивств, звернуто увагу на те, що вбивства, які вчиняються організованими групами, не є однорідними і мають певну специфіку. Сучасний період характеризується появою "нових" видів убивств (серійних вбивств, вбивств із застосуванням вибухових пристроїв, убивств на замовлення, убивств на "розборах" (в процесі протистояння організованих злочинних угрупувань) та ін.).

На думку автора, існує необхідність у диференційованому підході до різних видів (підвидів) убивств при їх розкритті та розслідуванні. Навмисні вбивства, що вчиняються організованими злочинними групами, не є однозначними за своїм характером і ознаками прояву. Водночас ця категорія злочинів може бути об'єднана в єдину групу, що дозволить виробити відповідні рекомендації, спрямовані на боротьбу з організованою злочинною діяльністю. Вчинення вбивства організованою злочинною групою незалежно від підвиду злочину характеризується комплексом ознак, що дозволяють діагностувати причетність такої групи на найбільш ранніх етапах розслідування злочину, обирати відповідну стратегію і тактику боротьби з цими насильницькими діяннями. Анкетування та інтерв'ювання слідчих прокуратури і МВС України свідчить про те, що вбивства, які вчиняються організованими злочинними групами, є різноманітними (86 % опитаних підтвердили, що такі вбивства не є однорідними).

У дисертації пропонується криміналістична класифікація вбивств, що вчиняються організованими злочинами групами, з урахуванням ряду підстав поділу (групуваннями) злочинів: 1) залежно від обстановки, в якій вчиняється вбивство; а) вбивства, що вчиняються таємно (наприклад, убивство, що вчиняється у нічний час, у безлюдному місці, із використанням отруйних речовин та ін.); б) вбивства, що вчиняються в ході відкритої сутички (наприклад, на зустрічі учасників конкуруючих злочинних угруповань; з метою відкрито продемонструвати силу та ін.); 2) залежно від осіб, що виконують убивство (осіб, що безпосередньо виконують злочин): а) вбивство вчиняє член організованого злочинного угруповання (або група бойовиків); б) вбивство вчиняє особа, що перебуває на утриманні організованої злочинної групи; в) вбивство вчиняє особа, запрошена для вчинення вбивства (з іншого регіону, з-за кордону, з іншого злочинного угруповання, з нижчих прошарків суспільства та ін.); 3) залежно від особи вбивці: а) вбивство, що вчиняється вбивцею-делітантом; б) вбивство, що вчиняється вбивцею-професіоналом; 4) залежно від рівня вирішення конфліктних взаємовідносин організованої злочинної групи: А) вбивство як засіб вирішення внутрішньо-групового конфлікту: а) усунення неугодних членів організованої злочинної групи; б) вбивство в процесі конфлікту за лідерство в групі; в) усунення бажаючих вийти зі злочинної групи; Б) вбивство як засіб вирішення зовнішніх конфліктних відносин: а) усунення членів і лідерів ворогуючого угруповання; б) усунення протидіючих посадових осіб правоохоронних органів; в) усунення інших осіб, що можуть заподіяти шкоду існуванню злочинної групи (очевидців злочину, осіб, що вийшли із злочинного угруповання, та ін.); 5) залежно від цілей злочинної групи: а) вбивство як мета кримінального бізнесу; прийняття замовлень на вчинення насильницьких злочинів, у тому числі і вбивств на замовлення; б) усунення конкурентів кримінального (або легального) бізнесу з метою боротьби за сфери впливу; в) усунення протидії (протистояння) іншого злочинного угруповання; г) вчинення вбивства в ході злочинної діяльності у вигляді загально-кримінальних злочинів (наприклад, розбійних нападів); ґ) усунення свідків вчинених злочинів; д) усунення осіб, що перешкоджають здійсненню злочинної діяльності; 6) залежно від знарядь і засобів, використовуваних організованою злочинною групою в ході вбивства: а) із застосуванням вогнепальної зброї; б) із застосуванням холодної зброї; в) із застосуванням вибухових пристроїв і вибухових речовин; г) із застосуванням сильнодіючих речовин; ґ) із застосуванням об'єктів механічної і термічної дії; д) із застосуванням об'єктів, дія яких заснована на використанні енергії електричного розряду, властивостей радіоактивного розпаду; е) із застосуванням інших засобів; 7) залежно від механізму організації вбивства: а) вбивство на замовлення (убивство, що вчиняється найманими особами); б) вбивство в процесі "розборок" (вбивство, що вчиняється в процесі протистояння злочинних угруповань); в) вбивство, поєднане з бандитизмом; г) вбивство як результат терористичного акту; ґ) вбивство, пов'язане з викраденням людей з метою викупу; д) вбивство, поєднане з відчуженням житла громадян; е) вбивство, поєднане з іншими загально-кримінальними злочинами; 8) залежно від механізму приховання вбивства: а) вбивство без ознак приховування; б) вбивство з ознаками приховування (інсценування, знищення, переміщення або фальсифікація матеріальних джерел інформації та ін.); 9) залежно від масштабності вбивств: а) вбивства, що мають одиничний характер; б) вбивства, що мають епізодичний характер; в) вбивства, що мають серійний (осередковий) характер; 10) залежно від територіальної поширеності: а) вбивства, що вчиняються в одному регіоні; б) вбивства, що вчиняються в різних регіонах; в) вбивства, що вчиняються за межами однієї держави. вбивство слідча тактична розслідування

У другому підрозділі "Криміналістична характеристика вбивств, що вчиняються організованими групами і злочинними організаціями" акцентується увага на необхідності формування такої характеристики, її наукового осмислення, розгляду змісту структурних елементів, встановлення кореляційних зв'язків. Окремі елементи криміналістичної характеристики (спосіб злочину, місце й обстановка, час вчинення злочину, знаряддя і засоби, предмет посягання, особа потерпілого, особа злочинця, сліди злочину) вбивств, що вчиняються організованими злочинними групами, наповнюються специфічним змістом.

Особа злочинця як елемент криміналістичної характеристики для даної категорії злочинів є умовним. Тому дисертантом визначаються особливості формування злочинних груп, їх ієрархія, закономірності організованої злочинної діяльності, психологічні стосунки в групі і за її межами. Зроблено спробу створити соціально-психологічний портрет убивці при вчиненні вбивств організованими формуваннями. Звернуто увагу на корупційні механізми протидії розслідуванню вбивств, що вчиняються організованими групами, використання засобів масової інформації та досвідчених адвокатів з метою перешкодити розкриттю та розслідуванню вбивств (особливо резонансних).

У криміналістичній характеристиці вбивств важливе місце належить особі потерпілого. Автор підтримує пропозиції про необхідність вивчення особи жертви за певними програмами. Зроблено спробу встановити типовий портрет жертви стосовно різних видів убивств, що вчиняються організованими групами.

У роботі досліджені способи вбивств, вчинених організованими злочинними групами. Результати узагальнення кримінальних справ про вбивства, які вчиняються організованими групами, свідчать про те, що в багатьох випадках мала місце підготовка до вчинення злочину, яка виявилася у розробці плану дій, розподілі ролей, пошуку об'єкта посягання, попередній розвідці, одержанні інформації про об'єкт посягань з інших джерел, підшуканні транспорту, підготовці засобів маскування зовнішності, підготовці фальшивих документів.

У деяких випадках при вчиненні вбивств організованими злочинними групами здійснюються заходи для приховування злочину. Причому застосування (або відмова від застосування) засобів приховування вбивств залежить від виду вбивства, вчиненого організованою злочинною групою. Так, не приховуються факти вбивств на замовлення і лише у певних випадках приховуються факти вбивств в процесі протистояння організованих злочинних груп. Існують і такі види вбивств, в яких способи їхнього приховування мають достатньо важливе значення (вбивства, поєднані з відчуженням житла громадян, убивства, поєднані з викраданням людей і вимогами викупу).

У третьому підрозділі "Особливості тактики провадження початкових слідчих дій" доводиться, що обрання слідчих дій, послідовність і порядок їхнього застосування залежать від виду вбивства, вчиненого організованою групою, слідчої і кримінальної ситуації, завдань розслідування. Автор робить спробу визначити специфіку окремих слідчих дій початкового етапу розслідування вбивств, що вчиняються організованими злочинними групами. Результати узагальнення кримінальних справ по даній категорії злочинів показують, що як слідчі дії початкового етапу розслідування були проведені: огляд місця події (98 %); огляд трупа (96 %); огляд території, що не є місцем події (12 %); призначення судово-медичної експертизи (96 %); освідування (14 %); пред'явлення трупа для впізнання (48 %); допит свідків (100 %); обшук (52 %); виїмка (38 %); інші (22 %).

Під час дослідження запропонована характеристика таких слідчих дій, як огляд місця події та трупа, допит, очна ставка, пред'явлення для впізнання, обшук, призначення судових експертиз, зняття інформації з каналів зв'язку.

Звертається увага на деякі діагностичні ознаки, які можуть бути встановлені під час огляду місця події та трупа, пропонується типовий перелік питань, що вирішуються при огляді. Стосовно допиту сформульовані типові переліки обставин (предмет допиту) щодо організаторів (керівників) злочинної групи, свідків, інших осіб.

При розслідуванні вбивств, що вчиняються організованими злочинними групами, існує необхідність у призначенні і проведенні комплексу судових експертиз. Найбільш типовими є: 1) судово-медична експертиза; 2) судово-балістична експертиза; 3) вибухо-технічна експертиза; 4) судово-біологічна експертиза; 5) різні трасологічні експертизи (у тому числі дактилоскопічні, встановлення цілого за частинами та ін.); 6) судово-хімічна експертиза; 7) судово-психіатрична експертиза; 8) судово-психологічна експертиза; 9) комплексні експертні дослідження (найбільш часто медико-криміналістичні, психолого-психіатричні та ін.).

Третій розділ "Теоретичні основи побудови і використання типових тактичних операцій у розслідуванні вбивств, що вчиняються організованими групами і злочинними організаціями" складається з трьох підрозділів, в яких визначаються передумови розробки тактичних операцій, пропонуються їх види та надається характеристика.

У першому підрозділі "Передумови і можливості розробки тактичних операцій у розслідуванні вбивств, що вчиняються організованими групами" досліджуються проблеми формування типових тактичних операцій як певних "алгоритмів" у діяльності слідчого. На думку автора, розробка типових тактичних операцій дозволить оптимізувати процес розслідування вбивств, надасть істотну допомогу у визначенні напрямків розслідування й обранні доцільних засобів виконання діяльності по розкриттю та розслідуванню злочинів. Реалізація тактичних операцій полегшує прийняття правильних рішень слідчим.

Дисертант зазначає, що важливим напрямком програмування дій слідчого є розробка і пропонування типових тактичних операцій. Результати анкетування й інтерв'ювання слідчих прокуратури і МВС України показують, що більшість слідчих (86 % опитаних) вважає, що слідча практика потребує розробки та впровадження типових тактичних операцій.

Розробка типових тактичних операцій передбачає необхідність урахування виду і категорії злочину, проміжних завдань розслідування, ситуаційної обумовленості.

У другому підрозділі "Проміжні завдання розслідування вбивств даної категорії" зроблена спроба типізації таких завдань. Автор виходить з того, що тактичне завдання - це певна проблема, яка потребує свого вирішення в процесі розслідування, має відокремлений характер різного ступеня, передбачає використання різноманітних тактичних засобів (тактичних операцій, слідчих дій, оперативно-розшукових заходів, тактичних комбінацій, тактичних або інших прийомів). Типізація завдань дозволить встановити напрямок розслідування, окреслити коло проблем, що потребують свого вирішення, встановити типові засоби їх вирішення.

Виокремлення тактичних завдань обумовлено низкою чинників. У роботі називаються такі: вид злочину (і зокрема, вид убивства); предмет доказування по кримінальній справі; слідча і кримінальна ситуація.

Результати анкетування та інтерв'ювання слідчих прокуратури і МВС України, узагальнення кримінальних справ про вбивства, що вчиняються організованими злочинними групами, дозволили визначити такі типові тактичні завдання розслідування: 1) встановлення характеру і діагностика виду вбивства: а) встановлення групового характеру вбивства; б) встановлення ознак організованого характеру вбивства; в) встановлення виду вбивства, вчиненого організованою групою; г) визначення зв'язку вбивства з іншими злочинами, що мають організований характер (у тому числі з викраденням людей, бандитизмом, вимаганням, терактом та ін.); 2) встановлення місця і часу вчинення вбивства: а) встановлення типових місця і часу для вчинення вбивства організованою групою; б) встановлення співвідношення місця виявлення трупа і місця вчинення вбивства; в) встановлення ознак територіальної поширеності; г) встановлення часових режимів вчинення декількох убивств; 3) встановлення способу і знарядь убивства: а) встановлення механізму вчинення вбивства і рольових функцій учасників злочину; б) встановлення знарядь убивства і шляхів його придбання групою; в) визначення способу організації вбивства; г) встановлення механізму приховання вбивства; 4) встановлення мотивів убивства: а) встановлення фахової або іншої віктимності жертви; б) встановлення зовнішніх і внутрішніх конфліктів у групі; в) встановлення причин усунення жертви злочину; 5) встановлення особи жертви: а) одержання соціально-демографічних даних про жертву; б) встановлення статусу жертви в соціальній ієрархії та її функціональних можливостей; в) встановлення зв'язку жертви з організованим злочинним формуванням і вбивцею; г) встановлення корумпованих зв'язків жертви з організованим злочинним формуванням; ґ) встановлення зв'язків жертви з підприємницькими структурами; 6) встановлення особи вбивці: а) визначення "фахових" навичок вбивці; б) встановлення соціально-психологічних даних про особу вбивці; в) встановлення зв'язку вбивці з організованим злочинним формуванням; г) встановлення складу і структури організованої злочинної групи, причетної до вбивства; ґ) пошук злочинця; 7) встановлення перешкод протидії розслідуванню вбивства з боку організованих формувань: а) встановлення гарантій безпеки свідків; б) захист слідчої таємниці; в) нейтралізація впливів на доказову інформацію і захист інформації.

У третьому підрозділі "Види і характеристика тактичних операцій при розслідуванні вбивств, що вчиняються організованими групами і злочинними організаціями" пропонуються тактичні операції і обґрунтовується їх доцільність. Дисертант простежив залежність проміжних завдань і тактичних операцій. У цьому плані, в межах таких завдань виокремлюються такі тактичні операції: 1) встановлення характеру та виду вбивства: а) "Організований характер убивства"; б) "Вид убивства"; в) "Зв'язок убивства з іншими злочинами"; 2) встановлення місця і часу вчинення вбивства: а) "Умови вбивства"; 3) встановлення способу і знарядь убивства: а) "Механізм вчинення (організації) вбивства"; б) "Механізм приховування вбивства"; в) "Знаряддя вбивства"; 4) встановлення мотивів убивства: а) "Віктимність жертви"; б) "Груповий конфлікт"; 5) встановлення особи жертви: а) "Ідентифікація невпізнаного трупа" ("Атрибуція трупа"); б) "Соціальний статус жертви"; в) "Зв'язки жертви"; 6) встановлення особи вбивці: а) "Особа вбивці"; б) "Зв'язки вбивці з організованим формуванням"; в) "Склад і структура організованої групи"; г) "Замовник убивства"; д) "Пошук злочинця"; 7) усунення протидії розслідуванню: а) "Захист свідків"; б) "Захист доказів".

До складу кожної тактичної операції запропоновано найбільш доцільні слідчі дії, оперативно-розшукові та організаційні заходи, розкрито їх зміст, цілі, оптимальна послідовність застосування. Дисертант наголошує на специфічному забарвленні тактичних операцій, використовуваних при розслідуванні вбивств, що вчиняються організованими злочинними групами. Встановлено також специфічні тактичні операції, притаманні розслідуванню даної категорії вбивств.

У висновках, що завершують роботу, сформульовані загальні підсумки, отримані автором під час дослідження, зокрема такі, що стосуються: 1) визначення неоднорідності вбивств, що вчиняються організованими злочинними групами, та запропонування підстав класифікації таких вбивств; 2) обрання тактичних засобів, які залежать від низки чинників: виду злочину, ситуаційної обумовленості, завдань розслідування, предмету доказування; 3) формування криміналістичної характеристики вбивств зазначеної категорії; 4) визначення особливостей проведення окремих слідчих дій на початковому етапі розслідування; встановлення взаємозв'язків у застосуванні слідчих дій, оперативно-розшукових та організаційних заходів; 5) виявлення передумов розробки типових тактичних операцій, визначення проміжних (локальних) завдань розслідування та їх зв'язок з тактичними операціями; 6) розробки і пропонування двадцяти типових тактичних операцій як найбільш доцільних при розслідуванні вбивств, що вчиняються організованими злочинними групами.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ