У дисертації здійснені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягають у визначенні сутності акціонерних правовідносин, їх галузевої приналежності як цивільно-правових, і в цих рамках виявлення їх специфіки для вдосконалення норм акціонерного права, прогнозування тенденцій його розвитку і надання відповідних рекомендацій щодо розробки акціонерного законодавства України.

Головними науковими і практичними результатами роботи є висновки про те, що:

особливості акціонерних правовідносин як різновиду цивільних правовідносин полягають в їх складній побудові і поетапному розвитку. Акціонерними в повному розумінні цього терміна є відносини між акціонерами і АТ, тобто вони виникають після державної реєстрації останнього. Правовідносини по створенню АТ, які їм передують, є їх складовою частиною, яка вже обумовлює специфіку власне акціонерних правовідносин і без якої вони існувати не можуть. Правовідносини по припиненню АТ також мають свої особливості, обумовлені формою, видами і порядком припинення;

термін "акціонерне право" є умовним, оскільки він в об'єктивному розумінні становить інститут цивільного законодавства і складову частину корпоративного права як підгалузі цивільного законодавства. При цьому застосування останнього терміну є двічі умовним, оскільки законодавство України не передбачає таких видів юридичних осіб, як корпорації, під якими в теорії цивільного права розуміють різні форми поєднання осіб та капіталів. Одним із видів корпорацій в такому розумінні і є АТ;

норми акціонерного права містяться в державних нормативно-правових актах і внутрішніх актах кожного окремого АТ, тобто такі норми поділяються на зовнішньокорпоративні і внтрішньокорпоративні. Ці види норм визначають правосуб'єктність АТ. Особливої уваги заслуговує регламентація нормами акціонерного права діяльності органів АТ, побудова і компетенція яких має велике значення для набуття АТ прав і обов'язків, управління його власністю, реалізації прав акціонерів;

необхідним є прийняття окремого закону про АТ, в якому б були врегульовані питання їх створення і здійснення ними діяльності, порядок управління ним, передбачені механізми охорони та захисту прав акціонерів. У ЦК України норми акціонерного права повинні входити до складу його розділу про юридичні особи, а оскільки ними охоплюються питання права власності, цінних паперів і представництва - то частково можуть міститися у відповідних його розділах;

аналіз змісту акціонерних правовідносин дає підставу прогнозувати подальший розвиток акціонерного права з його поступовим формуванням у комплексний інститут (а в подальшому - і як підгалузь) законодавства. Акціонерним правом повинні врегульовуватися питання випуску та обігу цінних паперів з відповідною регламентацією механізмів реалізації прав акціонерами "на акцію" і "з акції”; фондового ринку і порядку діяльності його суб'єктів, їх впливу на відносини між АТ і акціонерами; діяльності через регулювання процесів монополізації ринків, створення холдінгових компаній, афільованих осіб тощо;

норми акціонерного права мають поєднувати приватні і публічні інтереси, передбачаючи відповідні приватні і публічні механізми нагляду та контролю з боку держави і недержавних органів та організацій фондового ринку. Це викликано необхідністю забезпечення реалізації та захисту прав акціонерів;

незважаючи на певні особливості створення АТ у процесі приватизації, наявності при цьому численних публічних механізмів, розбіжностей у правовому регулюванні відносин за участю держави як акціонера бути не повинно;

акціонерні правовідносини мають складний характер. Вони є правовідносинами, що мають стадії свого розгортання - до державної реєстрації АТ і після такої. У свою чергу правовідносини по створенню АТ поділяються на декілька видів: між засновниками; між засновниками і кожним із передплатників і між ними усіма. Між зазначеними суб'єктами хоч і складаються головним чином договірні правовідносини, але вже на цій стадії очевидними є такі їх особливості, які не дозволяють стверджувати про те, що вони повною мірою є зобов'язальними. Великого значення в акціонерних правовідносинах набувають установчі збори, котрі хоч і можна загалом уявити як багатосторонню угоду, але з істотними відмінностями щодо порядку прийняття ними рішень і здійснення прав їх учасниками. Тобто вже на стадії створення АТ виникають правовідносини "немовби з акцій”, в яких допускається існування акцій і самого АТ;

невизначеність правової природи цих відносин повинно бути усунено встановленням у законодавстві України такого порядку заснування АТ яким би передбачалося розповсюдження всіх акцій між засновниками з подальшим відкритим продажем акцій зареєстрованого АТ;

договір між засновниками не повинен розглядатися як установчий документ і строк його дії слід обмежити державною реєстрацією АТ;

правовідносини між АТ і акціонерами обумовлюються акціями, які становлять певні права і не допускають обов'язків акціонерів. Акціонери мають майнові і немайнові права, тісно пов'язані між собою, які поєднують риси речевих і зобов'язальних, але реалізуються в якісно нових видах цивільних правовідносин поряд з переліченими;

майнові права по сплаті вартості передплачених (придбаних) акцій є підставою для виникнення немайнових прав на участь в установчих і загальних зборах, інформацію про діяльність АТ. Ці немайнові права в свою чергу є підставою для виникнення майнових прав на дивіденди; на одержання коштів від продажу майна ліквідованого АТ; переважної купівлі знов випущених акцій; на викуп акцій;

оскільки придбання акцій переслідує мету і одержання доходу і усунення від відповідальності по боргах АТ, а також задовольняє інтерес по участі в управлінні АТ, в роботі визначається правова природа права на дивіденд, права на управління та підстави відповідальності акціонерів;

право на дивіденд, що надається простою акцією, не носить зобов'язального характеру і не припускає вимоги щодо його виплати, доки не прийняте відповідне рішення загальними зборами акціонерів. Навпаки, власники привілейованих акцій таке право мають незалежно від цього і від одержання АТ прибутку за підсумками року;

право на управління означає можливість для акціонера брати участь у загальних зборах і голосувати на них. Оскільки акціонери пов'язані із капіталом АТ через свої акції і їх інтерес полягає у нарощуванні як капіталу АТ, так і власного капіталу через одержання дивідендів або реалізацію ліквідних акцій на фондовому ринку. Таким чином, вони беруть участь в управлінні капіталом. Ще безпосередньо вони набувають можливість управляти капіталом через обрання їх в органи управління АТ - наглядову раду і правління;

акціонери, за загальним правилом, не повинні відповідати по боргах АТ. Вони лише ризикують вкладеним в акції капіталом. У деяких випадках акціонери можуть бути притягнені до відповідальності, а саме: коли їх участь на загальних зборах обумовила прийняття останніми рішення, що привело до збитків у АТ, або визнання його неплатоспроможним та ін.;

акціонери є власниками акцій. Після державної реєстрації АТ і до повної оплати акцій, особи, що передплатили акції, не набувають повною мірою прав акціонерів, хоча іменуються такими. Так, не може бути прийняте рішення про виплату дивідендів, не можуть відчужуватися не оплачені повністю акції. Однак ці особи мають право брати участь у загальних зборах акціонерів з правом голосу. При обігу акцій виникнення статусу акціонера повинно пов'язуватися з набуттям права власності на акцію і обумовлюватися моментом здійснення відповідного запису в реєстрі;

охорона прав акціонерів повинна забезпечуватися перш за все належним правовим регулюванням відносин з їх участі у загальних зборах, запровадженням їх права на переважну купівлю акцій та на викуп у них акцій в рамках механізму здійснення ними права на незгоду, перегляду механізму укладення АТ значних угод, встановленням цивільно-правової відповідальності посадових осіб АТ та наданням акціонерам права вчиняти позови до них і кредиторів товариства;

акціонерні норми мають бути спрямовані на охорону інтересів усіх суб'єктів акціонерних відносин і гарантувати стабільність цих відносин і відносин АТ з своїми контрагентами, що у свою чергу впливає на права акціонерів. У випадку їх порушень при створенні АТ, його реорганізації чи випусків або оплати акцій, в законодавстві має передбачатися порядок їх усунення і тільки в разі неможливості цього - ліквідація АТ.

За темою дисертації опубліковано такі основні роботи

27. Спасибо-Фатеева И.В. Вопросы ответственности в акционерном обществе // Проблемы законности. - 2000. - № 43. - С.43-49.

28. Спасибо-Фатеева И.В. Обеспечение и защита интересов кредиторов и акционеров в процессе санации // Предпринимательство, хозяйство и право. - 2000. - № 6. - С.3-7.

Спасібо-Фатєєва І.В. Цивільно-правові проблеми акціонерних правовідносин.

Дисертація у вигляді рукопису на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. - Харків, 2000.

Досліджуються акціонерні правовідносини як різновид цивільних правовідносин. Надається характеристика суб'єктам, об'єктам, змісту акціонерних правовідносин і підставам їх виникнення. Визначаються стадії розгортання акціонерних правовідносин. Розкриваються поняття акціонерного права і його місце в системі права та системі законодавства. Аналізуються майнові і немайнові права акціонерів. Розглядаються проблеми управління в акціонерних товариствах. Висвітлюються питання охорони та захисту прав акціонерів. Вносяться пропозиції щодо вдосконалення акціонерного законодавства.

Ключові слова: акціонерні правовідносини, акціонерні товариства, капітал, управління, акції, засновники, передплатники, акціонери.

Спасибо-Фатеева И.В. Гражданско-правовые проблемы акционерных правоотношений.

Диcсертация в виде рукописи на соискание научной степени доктора юридических наук по специальности 12.00.03 - гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное частное право. Национальная юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого. - Харьков, 2000.

Исследуются акционерные правоотношения как разновидность гражданских правоотношений с особенностями, связанными с порядком их возникновения, структурой и содержанием. Отмечается сложный состав этих правоотношений, имеющих несколько стадий развития. Доказывается отличие акционерных правоотношений от известных гражданскому праву вещных и обязательственных отношений. Выявляются их специфические черты, позволяющие утверждать о наличии нового вида правоотношений. Анализируются имущественные и неимущественные права, являющиеся предметом акционерного права. Обосновывается специфика акционерного права по сравнению с правом гражданским с помощью категорий его предмета и метода. Определяется место акционерного права в системах права и законодательства. Обозначается деление норм акционерного права на внутреннекорпоративные и внешнекорпоративные.

Характеризуется состав акционерных правоотношений - его субъекты, объекты, содержание, а также основания их возникновения. Выделяются стадии разворачивания акционерных правоотношений на этапе создания акционерного общества и после его государственной регистрации. Исследуются отношения, возникающие при прекращении акционерного общества. Раскрывается понятие и сущность акций и прав, предоставляемых ими. Анализируются имущественные и неимущественные права акционеров, права "на акцию" и права "из акции”. Рассматриваются проблемы управления в акционерных обществах, порядок реализации прав акционерами. Освещаются вопросы охраны и защиты прав акционеров. Классифицируются виды исков по защите нарушенных прав субъектами акционерных правоотношений. Сформулированы предложения по совершенствованию акционерного законодательства.

Ключевые слова: акционерные правоотношения, акционерные общества, капитал, управление, акции, учредители, подписчики, акционеры.

Spasibo-Fatieva I. V. Civil law problems of joint-stock legal relations.

The thesis in the form of the manuscript for a Doctor's of Law degree in the field 12.00.03 civil law; family law; civil procedure; international private law. National law academy of Ukraine named after Yaroslav the Mudry. Kharkiv, 2000.

The joint-stock legal relations are researched as a variety of civil relations. The subjects, the objects, the substance of the joint-stock legal relations and the grounds of their emergence are defined in this work. The stages of the development of the joint-stock legal relations are marked by the author. The concept of company law and its place in the system of law and in the system of legislation has been revealed in this paper. The author has analysed corporeal and incorporeal rights of shareholders. The problems of management in joint-stock partnerships have been examined. The issnes of protection of the rights of shareholders are elucidated. The author has formulated suggestions on perfection of company legislation.

Key words: joint-stock legal relations; joint-stock partnerships, capital, management, shares, founders, underwriters, shareholders.

Размещено на Allbest.ru