Міжнародно-правові проблеми створення єдиного митного простору в арабському регіоні

Размещено на http://www.allbest.ru/

[Введите текст]

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

МОХАМЕД АБДУЛЛА ХАСАН ЯХЛЕФ

МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ СТВОРЕННЯ ЄДИНОГО МИТНОГО ПРОСТОРУ В АРАБСЬКОМУ РЕГІОНІ

спеціальність 12.00.11. - Міжнародне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

КИЇВ - 2001



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник -кандидат юридичних наук, доцент Козьяков Сергій Юрійович, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доцент.

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор Висоцький Олександр Федорович, Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, провідний науковий співробітник відділу міжнародного права;

кандидат юридичних наук, Літкевич Володимир Сергійович, Юридичне управління ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України", начальник відділу по правовому забезпеченню роботи з проблемними кредитами і гарантіями.

Провідна установа - Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого Міністерства освіти України, м. Харків.

Захист відбудеться "03" грудня 2001 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.10 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м. Київ, вул. Мельникова, 36/1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: Київ, вул. Володимирська, 58, к. 10.

Автореферат розісланий "02" листопада 2001 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Бурлай Є.В.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Економічний, науково-технічний, соціально-політичний і культурний розвиток сучасного світу здійснюється під всезростаючим впливом процесів глобалізації в діяльності держав, міжнародних організацій, а також міжнародних інтеграційних процесів світової економіки в цілому.

Розвиток інтеграції на сучасному етапі відбувається переважно в рамках окремих регіональних об'єднань, розташованих у визначеному географічному ареалі, що зосереджують там свою торговельну і економічну діяльність. Завдяки їх співробітництву і узгодженим діям на світовій арені зміцнюється як їх власна економічна та політична самостійність, так і міжнародний вплив. В світі нараховується вже більше десяти подібних регіональних і субрегіональних економічних блоків, що йдуть шляхом скасування митних та інших видів обмежень у взаємній торгівлі і проголошують своєю кінцевою метою вихід на інтеграційну стадію економічної співдружності.

Арабські країни являються одним із тих регіонів, що найбільше зазнали на собі вплив глобалізації протягом останнього десятиріччя ХХ сторіліття. Під впливом широких геополітичних реформ у світі, пов'язаних, у першу чергу, із падінням “залізної завіси” і зникненням двополюсної структури міжнародних відносин, арабські країни були змушені адаптуватися до нових умов за допомогою прийняття відповідних заходів у внутрішній політиці і розробки стратегії по входженню у світове співтовариство - у зовнішній.

По суті, перетворення означали відкриття можливостей для модернізації економіки відповідно до логіки розвитку ринкових відносин і значного реформування своїх політико-правових інститутів. Лібералізація ж світової торгівлі, що стала результатом успішного завершення Уругвайського раунду переговорів ГАТТ і укладення угоди про створення багатосторонньої організації ВТО, призвела до перегляду арабськими країнами своїх основних концепцій орієнтації (зсередини зовні) і політики (від захисту національних виробників до скасування митних і немитних бар'єрів, а також підвищення конкурентноздатності арабської економіки шляхом створення “транснаціональних механізмів” у рамках політики відкритого регіонализму).

Яскравим результатом змін, що відбулися в регіоні, є актуалізація вже існуючих інтеграційних угод (Ліга арабських держав як приклад регіональної моделі інтеграції, Рада співробітництва арабських держав Перської затоки і Союз Арабського Магрибу - форма субрегіональної інтеграції) і укладення нових угод з метою просування на шляху відкритого регіоналізму, під яким розуміється посилення внутрішньорегіональної залежності, скорочення розриву в рівні розвитку країн, а також підвищення переговорного потенціалу держав арабського регіону на міжнародній арені.

Саме в умовах глобальних, регіональних і національних перетворень була створена Арабська зона вільної торгівлі, що стала першим кроком на шляху створення в майбутньому єдиного митного простору в арабському регіоні - Арабського спільного ринку, який виступав би свого роду “будівельним блоком” для всебічної інтеграції держав у рамках регіону й одночасно гарантував країнам-членам доступ до найбільших ринків світу й участь у світовій системі торгівлі.

Виникнення на сучасній світовій арені нового діючого фактора - Арабської зони вільної торгівлі - призводить до необхідності вивчення наукою міжнародного права основних міжнародно-правових питань її створення і діяльності; виявлення чинників, що ускладнюють її становлення і розвиток; проведення порівняльного, науково-обгрунтованого і критичного аналізу вже існуючих і ефективно діючих у світі подібних форм економічної інтеграції держав, а також до необхідності визначення найбільш оптимальних і перспективних напрямків подальшого розвитку арабського економічного співробітництва. Всі ці питання роблять обрану автором тему дисертаційного дослідження актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в контексті комплексної державної програми науково-дослідницької роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Розбудова міжнародно-правових, політичних та економічних основ розбудови Української Держави” - № 97628 та є складовою частиною планової теми кафедри міжнародного права “Міжнародно-правові основи зміцнення державності України”

Мета і задачі дисертаційного дослідження. У даному дослідженні ставиться мета провести аналіз специфіки тенденцій, що властиві арабським інтеграційним процесам; вивчення основ, принципів діяльності, а також відмінних рис і характеру існуючих у світі різноманітних форм економічної інтеграції держав та виявлення певних елементів, які можуть становити інтерес для подальшого розвитку процесу інтеграції і створення єдиного митного простору (Арабського спільного ринку) в арабському регіоні.

Задачі дисертаційного дослідження полягають у правовому аналізі:

1) особливостей розвитку митних систем окремих арабських держав з урахуванням діяльності універсальної міжнародної організації по координації діяльності і співробітництва держав в сфері митних відносин ГАТТ у світлі успішного проведення Уругвайського раунду переговорів, а також трансформації системи ГАТТ/ГАТС і створення на її основі Всесвітньої Торгової Організації, що являє собою міжнародну правову платформу лібералізації світової торгівлі та рішення пов'язаних із цим митних питань;

2) існуючих в арабському регіоні різноманітних форм регіональної і субрегіональної економічної інтеграції та визначенні їхніх митно-правових аспектів діяльності.

Об'єктом дослідження виступають відносини, що виникають між арабськими країнами з приводу створення єдиного митного простору в арабському регіоні.

Предметом дослідження є міжнародно-правові проблеми створення й функціонування Арабської зони вільної торгівлі, яка являє собою перший ступінь створюємого в регіоні Арабського спільного ринку.

Методи дослідження. При написанні цього дисертаційного дослідження автором широко використовувалися порівняльно-правовий та історико-правовий аналіз проблематики міжнародної економічної інтеграції і, в першу чергу, арабської економічної інтеграції та її митно-правових аспектів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що автор на основі аналізу міжнародно-правових форм економічного співробітництва арабських країн виявив особливості механізму міжнародно-правового регулювання саме митного співробітництва держав регіону; визначив специфіку розвитку такого механізму в порівняльному аналізі з іншими регіональними системами митного регулювання; виявив найбільш перспективні напрямки в розвитку арабської економічної інтеграції з метою створення в регіоні єдиного митного простору.

Найбільш важливими і новими положеннями, що виносяться на захист, є наступні:

основні тенденції в здійсненні зовнішньої митної політики в сучасній загальній системі держав зводяться до того, що більшість країн світу беруть участь в розробці та укладенні універсальних багатосторонніх договорів щодо організації митного співробітництва з метою узгодження й вдосконалення організаційних форм їх діяльності в галузі міжнародних митних відносин;

особлива роль в розвитку сучасного міжнародного митного права відводиться Уругвайському раунду переговорів ГАТТ, який означав реорганізацію в загальній системі торгового обміну й митного регулювання, і надав нормам, які регулюють міжнародні економічні і пов'язані з ними митні відносини, глобального та універсального характеру;

особливостями сучасного розвитку митних систем арабських держав є специфічне застосування ними різноманітних засобів, тарифних і паратарифних механізмів регулювання зовнішньої торгівлі, використання ними інституту вільних економічних зон, в рамках яких діє особливий режим митного регулювання, а також властивий митним органам всіх арабських держав фіскальний характер діяльності та віднесення цих органів до ведення міністерств фінансів, економіки або зовнішньої торгівлі;

специфіка сучасних інтеграційних процесів арабського регіону полягає в економічному зближенні і взаємодії країн на регіональному і субрегіональному рівнях, в результаті чого формуються достатньо великі інтеграційні структури, за допомогою яких направляється митне співробітництво в регіоні; паралельно йде поступовий процес побудови цілісного арабського господарства шляхом формування в регіоні Арабської зони вільної торгівлі;

Арабська зона вільної торгівлі, що представляє собою перший етап на шляху створення в майбутньому Арабського спільного ринку, є прикладом своєрідної моделі економічної інтеграції держав і в той же час специфічної регіональної системи митного регулювання;

успішний розвиток економічної інтеграції арабських країн можливий шляхом послідовного вдосконалення всіх її механізмів, в тому числі механізму міжнародно-правового регулювання митного співробітництва держав регіону з урахуванням умілого використання позитивного досвіду інтеграційних об'єднань Латинської Америки, НАФТА, ЄС і СНД;

Практична значимість обраної дисертаційного дослідження полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані в роботі тих державних органів, діяльність яких пов'язана з правовим регулюванням інтеграційних процесів (у тому числі, в роботі Міністерства закордонних справ Йорданії, Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків, митних органів держави). Окремі положення дисертації можуть становити інтерес для інших держав (в тому числі й України) в питаннях розширення всебічного економічного та пов'язаного з ним митного співробітництва з державами Арабської зони вільної торгівлі.

Фактичний матеріал і теоретичні висновки можуть бути використані при викладенні курсів “Міжнародне право”, “Міжнародне митне право”, “Міжнародне економічне право”, “Право міжнародних організацій” та ін.

Апробація результатів дослідження. Основні наукові положення і висновки дисертації апробовані автором у виступах на науково-практичній конференції Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка 13 квітня 2000 р. (тези опубліковані), наукових семінарах, що проводилися в цьому Інституті, а також були обговорені на засіданні кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського Національного університету імені Тараса Шевченка.

Основні наукові результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення в п'яти наукових публікаціях, в тому числі - 1 тези виступу на науковій конференції.

Обсяг та структура дисертації. Загальний обсяг дисертаційного дослідження складає 223 сторінки. Робота складається з вступу, трьох глав, висновків і списку використаних джерел (247 найменувань, 18 сторінок).

ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність та важливість обраної автором теми дослідження; визначаються цілі і задачі дисертації; дається характеристика предмету і методології роботи; розкривається наукова новизна та викладаються основні положення, що виносяться на захист; а також показане теоретичне і практичне значення дисертації.

В першому розділі “Міжнародне митне право й економічна інтеграція держав” приділена особлива увага розгляду поняття, визначення і юридичного змісту митного права як частини національної системи права. Зокрема, проводиться правовий аналіз наукової літератури і законодавчої практики в даній сфері, на підставі чого робиться висновок про певну спірність серед юристів-теоретиків щодо місця, яке займає митне право в системі національного права.

В першому параграфі розглядається точка зору радянської правової доктрини, що характеризує митне право в якості підгалузі адміністративного права, а також підходи деяких західних дослідників, що розглядають митне право як складову частину фінансового права (Угорщина, Франція), міжнародного економічного права (Чехія, Словаччина), торгового й інших галузей права.

Теоретичну основу дисертації складають праці таких юристів-міжнародників, як Тункін Г.І., Сандровський К.К., Богуславський М.М., Борисова К.Г., Висоцький О.Ф., Колосов Ю.М., Бардін М.П., Літкевич В.С., Шибаева Е.А., Кузнєцов В.І. та ін.

В дисертації широко використовуються також праці західних юристів-міжнародників, наприклад, Лангхаммера Р.І., Скотта Д., Френклін Р. Рут, Харрел А., Альберто ван Клаверин та ін., а також арабських істориків та юристів, таких як Брахимі А.Х., Сулейман Альмунзирі, Гасан Музахем, Аль-Муафі Адальхамід, Санг Юсуф Абдулла, Мусаід Алі Осман, Мурад Ахмед, Аль-Хариси Юніс Салех та ін.

При написанні дисертації були використані матеріали з інформаційних баз Internet. Крім цього, автор широко користувався офіційною міжнародною статистикою ООН, МВФ, МБРР, ГАТТ, Ліги арабських держав, Арабського фонду економічного і соціального розвитку, Арабського валютного фонду та інших авторитетних джерел.

Нормативну базу дисертації становлять Генеральна Угода по тарифам і торгівлі 1974 р. (Угода ГАТТ) із чисельними додатковими нормами, прийнятими в наступні роки; Марракешська угода про створення Всесвітньої Торгової Організації 1995 р. (угода про ВТО), а також двосторонні та багатосторонні угоди, що регулюють міжарабське економічне і митне співробітництво (Статут Ліги арабських держав 1945 р., Угода про прийняття погодженої таблиці митних тарифів 1956 р., Договір про економічну єдність арабських країн 1957 р., Договір про створення Арабського спільного ринку 1965р., Угода про взаємне надання всім державам-членам АСР принципу найбільшого сприяння 1968 р., Багатостороння довгострокова торгова домовленість 1978 р., Угода про загальний арабський розвиток 1980 р., Угода про полегшення та розвиток торгового обміну між арабськими країнами 1982 р., Декларація про створення розширеної Арабської зони вільної торгівлі 1997 р., Робоча програма заохочення та розвитку торгового обміну між арабськими країнами 1997 р. та ін.)

Дисертантом проводиться власний аналіз цього правового явища і шляхом дослідження цілої групи критеріїв (наявність специфічного предмету правового регулювання, особливого юридичного режиму, об'єкта, різноманітних категорій суб'єктів, достатнього обсягу нормативно-правового матеріалу) робиться висновок про необхідність виділення митного права в самостійну національну галузь права, що являє собою систему юридичних інститутів і норм, які регулюють відносини в сфері митної справи.

В другому параграфі приділяється особлива увага розгляду природи міжнародного митного права в складі міжнародного публічного права, його особливості, основні поняття, категорії й інститути. Оскільки міжнародне митне право знаходиться на сучасному етапі в стадії становлення, то питання про виділення його в окрему систему являє собою достатню складність. Для визнання цієї системи правових норм в якості особливої галузі міжнародного права дисертантом досліджуються питання наявності в неї специфічної об'єктно-предметної сфери дії, значного обсягу нормативно-правового матеріалу, відповідність суб'єктного складу учасників вимогам, що висуваються для суб'єктів міжнародного права, наявність спеціальних принципів і норм, що регулюють побудову нової галузі міжнародного права, поділ нормативного комплексу на інститути і підгалузі в рамках цієї галузі, наявність власних джерел, що виступають одночасно джерелами загального міжнародного права; глобальність і актуальність нової галузі права, а також зацікавленість суспільства в її виділенні в рамках системи міжнародного права.

На підставі цього міжнародно-правового аналізу робиться висновок про те, що міжнародне митне право є окремою, самостійною галуззю сучасного міжнародного публічного права, яке являє систему міжнародно-правових норм, що регулюють відносини між суб'єктами міжнародного права в сфері їх міжнародного митного співробітництва.

У третьому параграфі показано, що основні тенденції в здійсненні зовнішньої митної політики в сучасній загальній системі держав зводяться до того, що більшість країн світу беруть участь в розробці та укладенні універсальних багатосторонніх договорів щодо організації митного співробітництва з метою узгодження та вдосконалення організаційних форм їхньої діяльності в галузі міжнародних митних відносин. Серед цілої групи діючих в світі подібних універсальних міжнародних організацій (Міжнародної Ради митного співробітництва, Міжнародного Союзу публікації митних тарифів і ін.) автором особливо виділяється Генеральна угода по тарифам і торгівлі (ГАТТ), що представляє собою міжнародну багатосторонню угоду з питань митних тарифів і митної політики та закріплює правові норми і принципи, якими повинні керуватися держави-учасниці у своїх взаємних торговельних відносинах.

Автором аргументується особлива роль у розвитку міжнародного митного права Уругвайського раунду переговорів ГАТТ, який означав реорганізацію в загальній системі торгового обміну і митного регулювання, і надав нормам, що регулюють міжнародні економічні і пов'язані з ними митні відносини, глобального та універсального характеру. Ця реорганізація в системі торгових обмінів і митного регулювання має на меті проведення подальшої багатосторонньої лібералізації, що передбачає скасування певних видів митних і немитних бар'єрів, відкриття ринків країн-учасниць, їх зобов'язання більше не використовувати протекціоністські засоби й ін.

Як показано в четвертому параграфі, головним результатом проведення Уругвайського раунду переговорів ГАТТ стало прийняття Генеральної угоди по торгівлі послугами (ГАТС), сфера застосування якої містила в собі як сервісні галузі, так і види угод в сфері послуг, а також поступову трансформацію системи ГАТТ/ГАТС до Всесвітньої торгової організації (ВТО), що являє собою міжнародну правову платформу лібералізації світової торгівлі і рішення всього обсягу пов'язаних із цим митних питань.

ВТО була створена на базі ГАТТ із новими аспектами діяльності, такими як торгівля послугами, інвестиції, торговий аспект прав інтелектуальної власності, взаємозв'язок торгівлі й навколишнього середовища, та інші питання торгового життя світового співтовариства. Серед головних цілей ГАТТ / ВТО особливе місце займають питання поступового зниження діючих у світовій торгівлі митних тарифів та інших видів обмежень з метою продовження послідовного процесу лібералізації багатосторонньої торгівлі, що обумовлює особливу роль ГАТТ / ВТО в здійсненні митного співробітництва між державами всього світу.

В другому розділі “Форми економічної інтеграції держав та їх митно-правові аспекти” автором розкривається поняття самої економічної інтеграції і характеризуються всі її послідовні етапи з точки зору прийнятих у міжнародному митному праві основних підходів і критеріїв.

Інтеграції, в якості вищої і порівняно нової форми міждержавної економічної взаємодії, історично й організаційно передують декілька етапів, що послідовно проходять держави, які вступають у процес тісної економічної взаємодії. В міжнародному митному праві виділяють такі етапи економічної інтеграції, як: створення системи преференційних тарифів; створення зони вільної торгівлі; створення митного союзу; створення спільного ринку; повноцінне інтеграційне співробітництво (економічний союз).

В першому параграфі докладно аналізуються міжнародно-правові форми і принципи економічної інтеграції європейських країн, держав Латинської Америки, північноамериканське інтеграційне об'єднання, створення митного союзу на пострадянському просторі, насамперед, з погляду їх митно-правових аспектів діяльності.

Обрана автором схема дослідження дозволяє проводити аналіз за “висхідною” лінією, тобто йти від найбільш простих форм (початкових етапів) економічної інтеграції - системи преференційних тарифів і зон вільної торгівлі до кінцевої цілі інтеграції - досягненні повноцінного інтеграційного співробітництва в рамках економічного союзу.

В даний час в результаті регіональної консолідації в Латинській Америці сформувалася ціла система організацій та багатосторонніх відносин, кожна складова яких являє собою різноманітну форму інтеграції.

На першому ступені інтеграційного розвитку знаходиться Латиноамериканська асоціація інтеграції (ЛАІ), яка є яскравим прикладом системи преференційних тарифів. Аналіз діючих у регіоні угод дозволяє зробити висновок про те, що на сьогоднішній день характерним для неї є наявність цілої групи подібних регіональних преференційних договорів міжнародно-правового характеру, митні поступки в яких надаються країнами-учасницями на взаємній основі.

На стадії утворення зони вільної торгівлі знаходяться три субрегіональні проекти Латинської Америки - Центральноамериканський спільний ринок (ЦАСР), Карибське товариство та Карибський спільний ринок (КАРИКОМ), Андський пакт (АП), а також Північноамериканська зона вільної торгівлі (НАФТА), створена на північноамериканському континенті.

Незважаючи на деякі особливості виділених автором підходів до побудови і розвитку зони вільної торгівлі в цих окремо взятих регіонах (що пояснюється рівнем розвитку держав, які беруть участь в інтеграції й ін. причинами), для всіх зазначених об'єднань спільною характеристикою є наявність таких рис: а) структура і діяльність організацій відповідають основним вимогам, що висуваються у міжнародному митному праві до такої форми економічної інтеграції, як “зона вільної торгівлі”; б) країни-учасниці ведуть активну роботу щодо скасування взаємних торгових бар'єрів шляхом відміни мит та кількісних обмежень на товари зі своїх територій; в) одночасно державами-членами зберігається свобода дій в економічних зв'язках із третіми країнами.

Проведений автором аналіз діяльності всіх вищезазначених інтеграційних об'єднань дозволяє зробити висновок про те, що на відміну від латиноамериканських моделей НАФТА спрямована далі від торгівлі товарами до торгівлі послугами, і переходить від торгівлі до прямих іноземних інвестицій. Регламентація митних відносин у рамках НАФТА також відрізняється цілою низкою специфічних рис, у тому числі встановленням низьких тарифів на тристоронню торгівлю та скасуванням більшості нетарифних торгових бар'єрів в рамках НАФТА.

В другому параграфі відзначається, що найбільш яскравими прикладами митних союзів на сучасному етапі розвитку міжнародної системи виступають економічне інтеграційне об'єднання МЕРКОСУР у Латиноамериканському регіоні і митний союз п'ятьох держав СНД, що діє на пострадянському просторі.

В результаті дослідження історії розвитку і сучасного етапу діяльності спільного ринку країн південного конусу (МЕРКОСУР), автор робить висновок про те, що це об'єднання є найбільш динамічним інтеграційним угрупованням на південноамериканському континенті. МЕРКОСУР являє собою повноцінний митний союз, державами-членами якого усунуті взаємні торгові бар'єри, а також заснована єдина система зовнішніх митних бар'єрів і загальних мит стосовно третіх країн. Його членами сформовані єдиний митний простір та поступово розвиток взаємодії держав ведеться в напрямку створення спільного ринку.

Аналіз широкого спектру нормативно-правового матеріалу, що лежить в основі створення та діяльності Митного Союзу п'ятьох держав СНД і практично здійснюваних кроків на шляху формування єдиного митного простору в рамках території його держав-членів, дозволяють автору зробити висновок про існування в регіоні вже достатньо оформленого правового утворення, що має значний потенціал для свого розвитку в майбутньому. Проте на сьогоднішній день воно знаходиться лише на стадії зони вільної торгівлі, а не повноцінного митного союзу, прийнятого в міжнародному митному праві.

В результаті аналізу, проведеного в третьому параграфі, автор приходить до висновку, що найбільш очевидним та переконливим підтвердженням об'єктивної природи і практичної доцільності інтеграції став досвід Західної Європи, де були досягнуті вражаючі результати, які підтверджують слушність обраного напрямку розвитку.

З моменту створення Європейського Союзу, одним із головних складових елементів формування спільного ринку в регіоні виступає Митний Союз ЄС. Автор робить висновок про те, що саме Митний Союз став тією основою, на якій була можлива реалізація всіх загальних політик Європейського Співтовариства.

За роки свого майже п'ятдесятилітнього функціонування державами-членами ЄС пройдений шлях від власне митного союзу до повноцінного інтеграційного співробітництва, що стає можливим шляхом формування в його рамках економічного, валютного і політичного союзу.

В третьому розділі “Міжнародно-правові питання створення і діяльності Арабського спільного ринку” проводиться комплексний аналіз особливостей розвитку митних систем окремих арабських держав; автор всебічно розглядає існуючі в арабському регіоні різноманітні форми регіональної і субрегіональної економічної інтеграції, приділяючи особливу увагу митно-правовим аспектам їхньої діяльності. В розділі виявляється специфіка тенденцій, властивих арабським інтеграційним процесам; автор зупиняється на більш детальному аналізі сучасного етапу розвитку інтеграційного процесу в регіоні шляхом характеристики міжнародно-правових актів, що оформляють Арабську зону вільної торгівлі. І, нарешті, аналізуючи основи, принципи діяльності і характерні риси існуючих у світі різноманітних форм економічної інтеграції держав, автором виявляються можливі елементи, що можуть становити інтерес для подальшого розвитку процесу інтеграції та створення єдиного митного простору (Арабського спільного ринку) в арабському регіоні.

В першому параграфі відзначається, що останнє десятиліття ХХ ст. характеризувалося поступовим переходом від глибокої політичної конфронтаційності окремих арабських держав, яка призводила до довгострокової ізоляції та замкнутості національних економік, до налагодження відкритого всебічного міжнародно-правового співробітництва в зовнішньоекономічній сфері, і як результат - в сфері митної справи, насамперед, у рамках арабського регіону.

Протягом багатьох десятиліть країни регіону внаслідок відмови від участі в міжнародному митному співробітництві, ізольованості від таких міжнародних організацій, як ГАТТ/ВТО й інших авторитетних організацій, залишалися поза світовим митним процесом. Тільки в середині 90-х років у зв'язку з поступовим налагодженням ефективного міжнародного співробітництва арабських країн в галузі митної справи, починають докорінно змінюватися зміст та самий образ митного права окремих арабських держав, які в тій або іншій мірі поступово набувають рис цивілізованості та інтегрованості в загальні міжнародні процеси.

Автор звертає увагу на існування значних розходжень в системах митного регулювання арабського регіону на сучасному етапі розвитку, проте паралельно виділяє і характерні для “арабської митної системи” в цілому спільні моменти.

Особливістю сучасної зовнішньоторговельної політики всіх арабських держав, органічною частиною якої виступає митна політика, є широке використання ними різноманітних засобів тарифних і паратарифних механізмів регулювання зовнішньої торгівлі з метою скорочення імпорту і стимулювання експорту.

Автором аналізується властивий митним органам арабських держав фіскальний характер діяльності та віднесення цих органів до підпорядкованості міністерств фінансів, економіки або зовнішньої торгівлі, до складу яких входять митні управління цих країн.

До наступних особливостей систем митного регулювання арабських країн відноситься широко використовуваний у державах регіону інститут вільних економічних зон і прирівнюваних до нього інститутів зон вільного підприємництва, промислового розвитку і вільних торгових зон, в рамках яких діє особливий режим митного регулювання.

На цьому етапі розвитку митного права більшості арабських держав для них характерно, подібно всім іншим країнам, що розвиваються, прагнення до налагодження ефективного співробітництва в сфері митної справи не тільки в рамках арабського регіону, але й на міжнародному рівні (наприклад, в рамках універсальної міжнародної організації ГАТТ / ВТО), що дозволить їм стати повноправними учасниками сучасної міжнародної економічної системи в цілому.

В другому параграфі аналізується значення міжнародного права в регулюванні митного співробітництва держав арабського регіону, а також досліджується роль міжнародних організацій у налагодженні ефективного економічного та митного співробітництва в регіоні; проводиться аналіз економічних угод арабських країн, укладених ними в рамках даних організацій.

Автор приділяє особливу увагу діяльності такої регіональної організації, як Ліга арабських держав, а також арабських організацій субрегіонального характеру - Ради співробітництва країн Перської затоки та Союзу Арабського Магрибу. Вибір автора визначався значною увагою цих організацій до питань регулювання митних відносин їх держав-членів.

Як показує вивчення діяльності ЛАГ та її спеціалізованих установ, саме в її рамках знайшла свою реалізацію ідея арабської єдності, яка отримала своє практичне закріплення в створенні Арабської зони вільної торгівлі, що являє собою перший етап на шляху створення в майбутньому єдиного митного простору в регіоні - Арабського спільного ринку.

Характеризуючи в цілому діяльність арабських організацій субрегіонального характеру, автор приходить до висновку про існування в рамках Союзу Арабського Магрибу утворення, яке знаходиться на перехідному етапі розвитку - від зони вільної торгівлі до повноцінного митного союзу; що стосується діяльності Ради співробітництва арабських держав Перської затоки. Незважаючи на деякі протиріччя, що існують в його рамках, налагодження ефективного митного співробітництва в регіоні складає одну з головних цілей його діяльності.

Найбільш значним кроком інтеграційних зусиль всього арабського світу за останню половину століття стало створення в регіоні Арабської зони вільної торгівлі (АЗВТ), що об'єднала в собі 18 арабських країн.

В третьому параграфі грунтовно аналізуються міжнародно-правові акти, що лежать в основі створеного в регіоні даного інтеграційного об'єднання, головними серед яких є Угода про заохочення і розвиток торгового обміну між арабськими країнами 1982 р., Рішення ЭКОСОР №1248 від 13.09.95. і №1271 від 6.03.96. про заохочення та подальшу реалізацію “Угоди про заохочення і розвиток торгового обміну між арабськими країнами 1982 р.”, Рішення Каїрського самміту від 21-23. 06.96. про спільні зусилля Ліги арабських держав і ЭКОСОР із метою сприяння створенню Арабської зони вільної торгівлі, Декларація про створення розширеної Арабської зони вільної торгівлі 19.02.97 р. і Робоча програма заохочення і розвитку торгового обміну між арабськими країнами від 19.02.97 р.

Відповідно до цих угод, формування Арабської зони вільної торгівлі являє собою перший етап у загальній схемі Програми інтеграції держав даного регіону, завершення побудови якого планується 1 січня 2007 р. На другому етапі інтеграції передбачається створення митного союзу. Кінцевою ж метою арабської інтеграції, як це визначено в програмних документах, є створення Спільного ринку, алгоритм формування якого повинний базуватися на досвіді міжнародних інтеграційних процесів.

В дисертації докладно розглядається хід проведення підготовчого і початкового етапів створення АЗВТ, аналізуються причини невирішеності деяких задач, а також досягнуті успіхи в обраному напрямку.

В четвертому параграфі на основі проаналізованого правового і фактичного матеріалу автором робиться висновок про те, що Арабська зона вільної торгівлі є прикладом своєрідної моделі економічної інтеграції держав і в той же час специфічною регіональною системою митного регулювання. Обрана арабськими державами модель правового регулювання їх митного співробітництва має чимало спільних рис, насамперед, із подібними формуваннями, створеними країнами, що розвиваються, в регіоні Латинської Америки. Одночасно, орієнтація більшості арабських країн на ринковий шлях розвитку і встановлення ними ефективних координаційних відносин із країнами Західної Європи і США істотно вплинули на формування в рамках АЗСТ механізму регулювання митного співробітництва, аналогічного деяким функціонуючим механізмам в рамках НАФТА, СНД і ЄС.

Для подальшого розвитку економічної інтеграції арабських країн необхідне послідовне вдосконалення всіх її правових механізмів, при цьому важливо вміло використовувати позитивний досвід інших інтеграційних об'єднань як розвинутих країн, так і тих, що розвиваються, з урахуванням специфіки самого арабського регіону.

У висновках викладені основні одержані наукові та практичні результати, пропозиції і рекомендації щодо наукового та практичного їх використання.

Глобалізація і регіональне співробітництво, виступаючи головними характерними процесами сучасного міжнародного життя, здійснюють значний вплив на різноманітні сторони світового розвитку і, перш за все, на розширення та інтенсифікацію регіональних інтеграційних зусиль, що стали більш успішно застосовуватись після завершення Уругвайського раунду переговорів ГАТТ і створення Всесвітньої торгової організації (СОТ).

Для сучасного етапу розвитку більшості інтеграційних об'єднань (ЄС, НАФТА, Митного союзу СНД, МЕРКОСУР, ЦАОР, КАРИКОМ, Андського пакту, ЛАІ) найбільш характерною рисою є значне акцентування їх уваги на митно-правових аспектах своєї діяльності, оскільки лише шляхом відміни різних видів митних та інших обмежень стає можливим створення в їх рамках єдиного митного простору.

Для країн арабського світу на сьогодні є характерним посилення процесів економічного зближення і взаємодії країн як на регіональному і субрегіональному рівні (в результаті створені ЛАГ, Рада співробітництва країн Перської затоки і Союз Арабського Магрибу), так і побудови цілісного арабського господарства, прикладом якого виступає Арабська зона вільної торгівлі (АЗВТ).

АЗВТ представляє собою успішний приклад своєрідної моделі економічної інтеграції держав і специфічної регіональної системи митного регулювання, що проголошує своєю кінцевою метою побудову найвищої форми міждержавної економічної інтеграції в регіоні - Арабського спільного ринку.

Для найбільш ефективного продовження процесу створення єдиного митного простору в арабському регіоні необхідне послідовне вдосконалення всіх його правових механізмів, в тому числі механізму міжнародно-правового співробітництва держав регіону. В даному зв'язку надзвичайно важливо вміло використовувати позитивний досвід інших інтеграційних об'єднань світу з урахуванням специфіки самого арабського регіону.



ПУБЛІКАЦІЇ

1. Мохамед Абдулла Хасан Яхлеф. Роль международного таможенного права, его сущность в системе международного публичного права // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць. - К.: Київський університет. - 1998. - Випуск 7 (Ч. ІІ). - С. 190 - 202.

2. Мохамед Абдулла Хасан Яхлеф. Тенденции развития таможенной политики в современных условиях // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць. - К.: Київський університет. - 1998. - Випуск 8. - С. 135 - 146.

3. Мохамед Абдулла Хасан Яхлеф. Роль Всемирной торговой организации в осуществлении таможенного сотрудничества между государствами // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць. - К.: Київський університет. - 1999. - Випуск 16. - С. 87 - 92.

4. Мохамед Абдулла Хасан Яхлеф. Розвиток інтеграційних процесів в арабському світі // Вісник Міжнародні відносини. - К.: Київський університет. - 2000. - Випуск 15. - С.67 - 71.

5. Мохамед Абдулла Хасан Яхлеф. Арабський загальний ринок // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. праць. - К.: Київський університет. - 2000. - Випуск 21 (Ч. ІІ). - С. 75 - 76. (тези виступу на науковій конференції).



АНОТАЦІЯ

митний право арабський ринок

Мохамед Абдулла Хассан Яхлеф. Міжнародно-правові проблеми створення єдиного митного простору в арабському регіоні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.11 - міжнародне право. - Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2001.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню міжнародно-правових питань створення та діяльності Арабського спільного ринку.

Основну увагу приділено розгляду особливостей розвитку митних систем окремих арабських країн; аналізу існуючих в арабському регіоні різноманітних форм регіональної і субрегіональної економічної інтеграції, перш за все з точки зору митно-правових аспектів їх діяльності; виявленню специфіки тенденцій, властивих арабським інтеграційним процесам на сучасному етапі розвитку.

Аналізуючи основи, принципи діяльності і характерні риси існуючих в світі різних форм економічної інтеграції держав, автором виявляються всі можливі елементи, що можуть становити інтерес для подальшого розвитку процесу інтеграції та створення єдиного митного простору в арабському регіоні.

Ключові слова: економічна інтеграція, митне співробітництво, система преференційних тарифів, зона вільної торгівлі, митний союз, спільний ринок, повноцінне інтеграційне співробітництво (економічний союз), система митного регулювання, митний бар'єр, інститут вільних економічних зон і зон вільного підприємництва.



SUMMARY

Mohammad Abdalla Hasan Yakhlif. International law problems of the common customs area creation in the arab region. - Manuscript.

Thesis for obtaining a scientific degree of Candidate of legal Sciences (Ph.D.in Law), specialized field 12.00.11 - International law. - The Institute of International Relations of Kyiv National University of Taras Shevchenko, Kyiv, 2001.

The dissertation is devoted to the research of practical international law issues of the Arab common market creation and activity.

Aim and task are to study the original development of customs systems in different arab states; to analyze the existing forms of arab regional and subregional economic integration, mainly from of view of the customs law aspects of their activity; to define the peculiar tendencies typical to the contemporary arab integration processes.

The research is made in a comparative analysis of economic integration in arab region (Arab common market), Latin America (Mercosur), North America (NAFTA), European continent (European Union) and the CIS (5 Independent States Customs Union). The main topic is introduced in historical development and comparative aspects.

Key words: economic integration, customs cooperation, system of preferential tariffs, free trade zone, customs union, common market, full integration cooperation (economic union), system of customs regulation, customs barriers, institute of free economic zones and zones of free entrepreneurship.



АННОТАЦИЯ

Мохамед Абдулла Хассан Яхлеф. Международно-правовые проблемы создания единого таможенного пространства в арабском регионе. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности - 12.00.11 - международное право. - Институт международных отношений Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, Киев, 2001.

Диссертационная работа посвящена исследованию международно-правовых вопросов создания и деятельности Арабского общего рынка.

Основное внимание уделено рассмотрению особенностей развития таможенных систем отдельных арабских государств; анализу существующих в арабском регионе различных форм региональной и субрегиональной экономической интеграции, прежде всего с точки зрения таможенно-правовых аспектов их деятельности; выявлению специфики тенденций, присущих арабским интеграционным процессам на современном этапе развития.

Детально анализируется значение международного права в регулировании таможенного сотрудничества государств арабского региона, а также исследуется роль международных организаций в налаживании эффективного экономического и таможенного сотрудничества в регионе и проводится анализ экономических соглашений арабских стран, заключенных ими в рамках данных организаций.

В диссертации уделяется особое внимание деятельности такой региональной организации, как Лига арабских государств, а также арабских организаций субрегионального характера - Совета сотрудничества стран Персидского залива и Союза Арабского Магриба. Выбор автора в данном отношении определялся значительным вниманием этих организаций к вопросам регулирования таможенных отношений своих государств-членов.

Как показывает изучение ЛАГ и ее специализированных учреждений, именно в ее рамках нашла свою реализацию идея всеобщего арабского единства, получившая свое практическое закрепление в создании Арабской зоны свободной торговли. На основе анализируемого правового и фактического материала автором делается вывод о том, что Арабская зона свободной торговли (АЗСТ), представляющая собой первый этап на пути создания в будущем единого таможенного пространства в регионе (Арабского общего рынка), является примером своеобразной модели экономической интеграции государств и, в то же время, специфической региональной системой таможенного регулирования. Избранная арабскими государствами модель правового регулирования их таможенного сотрудничества имеет немало общих черт, прежде всего, с подобными формированиями, созданными развивающимися странами в регионе Латинской Америки. Одновременно, ориентация большинства арабских стран на рыночный путь развития и установление ими эффективных координационных отношений со странами Западной Европы и США существенным образом повлияли на формирование в рамках АЗСТ механизма регулирования таможенного сотрудничества, во многом аналогичного функционирующим механизмам в рамках НАФТА, СНГ и ЕС.

В работе автором изложены теоретические выводы, рекомендации, а также выявлены все возможные элементы, которые могут представлять интерес для дальнейшего развития процесса интеграции и создания единого таможенного пространства в арабском регионе. Ключевые слова: экономическая интеграция, таможенное сотрудничество, система преференциальных тарифов, зона свободной торговли, таможенный союз, общий рынок, полноценное интеграционное сотрудничество, система таможенного регулирования, таможенный барьер, институт свободных экономических зон и зон свободного предпринимательства.

Размещено на Allbest.ru

...