2

Размещено на http://www.allbest.ru/

МВС України

Національний університет внутрішніх справ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Командитні товариства як суб'єкти підприємницької діяльності

Спеціальність 12.00.03 - цивільне право та цивільний процес;

сімейне право; міжнародне приватне право

Яковлєв Юрій Вікторович

УДК 347. 724

Харків-2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі правових основ підприємницької діяльності Національного університету внутрішніх справ.

Науковий керівник - кандидат юридичних наук, доцент Шишка Роман Богданович, начальник кафедри правових основ підприємницької діяльності Національного університету внутрішніх справ

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук України Луць Володимир Васильович, завідувач кафедри цивільного права і процесу Прикарпатського державного університету імені Василя Стефаника.

кандидат юридичних наук, доцент Домашенко Михайло Васильович, доцент кафедри цивільного права №2 Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.

Провідна установа Київський національний університет ім. Тараса Шевченко (кафедра цивільного права).

Захист відбудеться “2” липня 2001 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.64.700.03 при Національному університеті внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27.

Автореферат розісланий “ 1 ” червня 2001 р.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради Кириченко В.Є.

Анотації

Яковлєв Ю.В. Командитні товариства як суб'єкти підприємницької діяльності. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 - цивільне право та цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. - Національний університет внутрішніх справ. - Харків, 2001 р.

У дисертації вперше в українській цивільно-правовій науці спеціально досліджується корпоративна природа командитних товариств як суб'єктів підприємницької діяльності. Приділяється увага перевагам здійснення підприємницької діяльності у формі командитного товариства: сполучення власності і управління, простота організації і діяльності” велика ступінь довіри, швидка адаптація до умов ринку, можливість мобілізовувати власні кошти на швидке збільшення обсягів діяльності, низька капіталомісткість та інші. Досліджується правова природа, сутність та особливість командитних товариств, визначається особливість союзів між їх учасниками та вкладниками. Значну увагу приділено виявленню особливостей розвитку законодавства про командитні товариства як в Україні, так і в зарубіжних країнах. Йдеться про характерні риси командитного товариства як юридичної особи, його внутрішні та зовнішні ознаки.

Вказуються особливості створення, діяльності і припинення командитних товариств, недоліки чинного законодавства, внесено пропозиції щодо його удосконалення.

Ключові слова: підприємництво, мале підприємництво, командитне товариство, товариство на вірі, юридична особа, корпоративне право, засновницький договір.

Яковлев Ю.В. Коммандитные товарищества как субъекты предпринимательской деятельности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.03 - гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное частное право. - Национальный университет внутренних дел. - Харьков, 2001г.

В диссертации впервые в украинской гражданско-правовой науке специально исследуется корпоративная природа коммандитных товариществ как субъектов предпринимательской деятельности. Обращается внимание та то, что они - разновидность организационно-правовой формы малого предпринимательства для которого созданы объективные предпосылки, и характеризуется рядом преимуществ при его осуществлении: соединение собственности и управления, простота организации и деятельности, большая степень доверительности между участниками, возможность быстро адаптироваться к условиям рынка, возможность мобилизировать собственные средства для быстрого увеличения объемов деятельности, низкая капиталоемкость, заинтересованность в достижении конечного результата, прозрачность и другое. Исследуется правовая природа предпринимательства и его признаков, определяются методологические подходы к определению понятия и признаков субъекта предпринимательства. Подробно рассматривается правовая природа, существо и особенности коммандитных товариществ, определяются виды, характер и особенности союзов между участниками и вкладчиками. На этой основе сделан вывод, что существует три уровня таких союзов: первый - между участниками - союз капиталов (инвестиций), управления, деятельности и ответственности; между вкладчиками - союз капиталов и управления; между участниками и вкладчиками - союз интересов, капиталов и управления. В связи с этим характеризуется и субъектный состав коммандитного товарищества и обращается внимание на то, что правовым связям предшествуют иные: семейные, родственные, соседские, профессиональные и другие, которые предопределяют успех таких товариществ.

Значительное внимание уделяется исследованию особенностей развития законодательства о коммандитных товариществах в Украине и в европейских странах. Обращается внимание на возможность создания гибридных коммандитных товариществ -- акционерной коммандиты, коммандиты одного лица и других. Определяется особенность коммандитного товарищества как юридического лица, его внутренние и внешние признаки. В связи с этим подвергнуты тщательному анализу известные теории юридического лица. При анализе правосубъектности коммандитных товариществ предлагается отказаться от перечисления в учредительном договоре возможных видов предпринимательской деятельности. Это связано с тем, что такое определение лишено практического значения. Если деятельность не требует разрешения, то ею можно заниматься вне зависимости от того, предусмотрена ли она в учредительных документах или нет. Если она требует разрешения, то право на занятие ею возникает не из учредительного документа, а из полученного в установленном порядке разрешительного документа.

Исследуются особенности создания, деятельности и прекращения коммандитных товариществ, пробелы действующего законодательства и внесены предложения по его совершенствованию. Предлагается, кроме известных способов создания юридических лиц выделять и стадии: инициативную, организационную и легализационную. Раскрывается содержание каждой из названных стадий.

Анализируется природа, содержание учредительного договора о создании коммандитного товарищества, круг его субъектов. Предлагается изменить порядок удостоверения подписей учредителей с нотариального на общепринятый.

Ключевые слова: предпринимательство, малое предпринимательство, коммандитное товарищество, товарищество на вере, юридическое лицо, союзы инвестиций, управления, деятельности, ответственности интереса, корпоративное право, учредительный договор.

Yakovlev U.V. Limited partnerships as Subjects of entrepreneurial activities. Manuscript.

The thesis for a candidate's degree of science in law. Speciality: 12.00.03 - civil law and civil procedure, family law, international private law. - National University of internal affairs. - Kharkiv, 2001.

For the first time in the Ukrainian civil and law science a corporate nature of limited partnerships as subjects of entrepreneurial activities is specially examined. Attention is paid to their being a variety of an organisational and legal form of small entrepreneurship for which objective prerequisites have been created and that it is characterised by a number of advantages when one speaks about its execution: combination of property and control, simplicity of organisation and activities, a great degree of trust between the participants, possibility to quickly adapt to the conditions of market, a possibility to mobilise own means for quick increase in volumes of activities, low capital capacity, interest in achieving a final result, transparency and others. On this basis it is concluded that there exist three levels of such unions: between the participants - a union of capitals (investments), control, activities and responsibility; between investors -- union of capitals and control; between the participants and investors - a union of interests, capitals and control. In this connection the subjective structure of a limited partnership is characterised and attention is paid to the fact that legal relations are proceeded by others: family, relative, neighbour, professional etc. what predetermines success of such associations.

A considerable attention is paid to examining the peculiarities of development of legislation on limited partnerships in Ukraine and other European countries. Nature, content of a constituent agreement on creating a limited partnership and a circle of its subjects are analysed. It is suggested that the order of certifying signatures of constitutors be changed from a notarial to a generally accepted.

Key words: entrepreneurship, small entrepreneurship, limited partnership, unlimited partnership, juridical person, unions of investment, management, development, responsibility, interest; corporate law, constituent treaty.

1. Загальна характеристика роботи

командний товариство законодавство

Актуальність теми дисертаційного дослідження обумовлена необхідністю теоретичного осмислення організаційно-правових форм підприємництва, особливо юридичної сутності командитних товариств як різновиду товариств на вірі і виявлення їх феномена як суб'єктів підприємницької діяльності та цивільного права.

Ринкові перетворення та проведена в їх руслі приватизація в Україні породили нові категорії власників та суб'єктів підприємницької діяльності. З розвитком останньої і пов'язується очікуваний економічний та соціальний розквіт України. Така діяльність проводиться в певних організаційно-правових формах, що мають притаманний їм інструментарій здійснення їх прав та виконання юридичних обов'язків.

Широкого розповсюдження набули господарські товариства, зокрема акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю. Менш розповсюджені повні й командитні товариства. Якщо особливість перших в юридичній літературі висвітлено доволі детально, то повні та командитні товариства досі залишаються, певною загадкою. Серед створених організаційно-правових форм підприємництва вони займають незначний відсоток. Особливість таких товариств, по-перше, в тому, що їх засновниками є обмежене коло осіб, пов'язаних між собою сімейними узами, професійним інтересом чи товариськими стосунками. Тобто взаємовідносини між засновниками будуються на взаємодовірі. Другий аспект проблеми полягає в тому, що такі корпоративні утворення згідно з Законом України "Про підприємства в Україні¹¹ Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. - №24. - Ст.272 є різновидом підприємства і вважаються основною організаційно-правовою ланкою народного господарства. Однак така категорія суб'єктів підприємництва як "підприємство", не відома західним бізнесменам, що є серйозною перепоною для співробітництва та збільшення потоку реальних іноземних інвестицій. Різні підходи до законодавчого закріплення правового становища підприємства в країнах, які виникли з розпадом Радянського Союзу на його терені, також не сприяють співробітництву. Між тим, внаслідок тривалої спорідненості економіки вони були, є і будуть основними контрагентами українських підприємців. Третій аспект проблеми обумовлений інтеграційними процесами в економіці, умовами іноземного інвестування, особливістю участі у зовнішньоекономічних відносинах і необхідністю уніфікації цивільного законодавства та підприємницького як його різновиду на рівні європейського співтовариства. Четвертий - тим, що такі товариства є оптимальним різновидом організації малого підприємництва, що дозволяє на основі сімейної взаємодовіри брати в ньому участь навіть тим особам, підприємництво для яких заборонене чи в такому праві вони обмежені. П'ятий аспект проблеми спричинений примусовим зламом домінуючих тривалий час форм сільськогосподарського виробництва та патріархальністю відносин на селі. Від причин, наведених вище, значною мірою залежить правове становище товариств на вірі серед інших організаційно-правових форм підприємницької діяльності. У зв'язку з цим виникає проблема переходу на відносно нові організаційно-правові форми підприємництва, що, з одного боку, дали б змогу максимально залучити до підприємництва широкі верстви населення, найбільш прийнятним та; безпечним способом мобілізувати для цього внутрішні дрібні інвестиції; з другого боку, відкрили б дорогу для великого підприємництва; з третього - не перекреслили б наслідки проведеного роздержавлення та приватизації. Господарські товариства як юридичні особи, створені на основі угоди між їх засновниками шляхом об'єднання майна та підприємницької діяльності з метою отримання прибутку, найбільш повно відповідають названим вимогам. Крім цього, намагання відмовитися від похідної власності (право повного господарського відання та право оперативного управління) лише загострює цю проблему.

Програмою діяльності Кабінету Міністрів України та "Заходами щодо забезпечення виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України"²² Урядовий кур'єр. - 2000. - №52. передбачено удосконалення законодавства про організаційно-правові форми підприємництва та прийняття низки законів, в тому числі "Про акціонерні товариства", "Про корпоратизацію підприємств" та інших.

Незважаючи на майже трьохсотлітній досвід існування господарських товариств, накопичення їх теоретичних моделей та вдосконалення ними практики діяльності на кожному етапі розвитку економіки, ці проблеми виявляють нові тенденції, що потребують урахування. Не є винятком у цьому плані й Україна, де ці питання загострюються намаганням моделювати законодавство з різних позицій: цивілістичної та господарської, на основі допущених промахів чинного законодавства, за відсутності єдиного підходу до його моделювання, що помножується на плутанину в законодавстві та хаос перехідного періоду економіки. Існування модельного законодавства та прийнятого й апробованого на практиці законодавства близьких і далеких сусідів не усуває Цієї проблеми, в тому числі стосовно сутності господарських товариств, суб'єктного складу їх засновників, обсягу та характеру їх суб'єктивних прав і юридичних обов'язків тощо.

Ступінь наукової розробки проблеми. Стосовно сутності, створення, природи та правового регулювання діяльності командитних товариств у науковій, навчальній та популярній літературі порушено цілу низку названих проблем, але "рецепти" їх розв'язання далекі від ідеальних. Починаючи з перших публікацій 20 - 30-х років Агаркова М.М., Бахчисарайцева Х.Д., Вольфа В.Ю., Гойбаха А.Г., Гордона В.М., Данилова Є.М., Митила М.И., дослідження цих проблем у подальшому велось лише в науково-порівняльному плані на прикладі даних форм підприємництва в зарубіжному праві капіталістичних держав (Братусь С.М., Венедиктов О.В., Мозолін В.П. та інші). Лише з реформами в економіці та переходом на ринкові відносини цю проблему розглянуто в роботах Гайдуцького П.І., Глібка С.В., Кібенко О.Р., Коссака В.М., Пилипенка А.Я., Пушкіна О.А., Спасібо-Фатєєвої І.В., Яроцького В.Л. та інших. Але фундаментальних праць, присвячених дослідженню сутності та правового становища саме командитних товариств, прав їх засновників і вкладників, так і не підготовлено.

Необхідність системних рішень правового становища цих товариств як у науці, так і в законодавстві назріла давно.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана на кафедрі правових основ підприємницької діяльності Національного університету внутрішніх справ відповідно до державних комплексних цільових програм "Удосконалення господарських відносин в умовах ринкової економіки. (Економічно-правовий аспект)" (держ. реєстрація № 0186.0. 070869) і "Правові проблеми здійснення майнових та особистих немайнових прав в умовах ринкової економіки" (держ. реєстрація № 0186. 070867) та Комплексного плану наукових досліджень Університету внутрішніх справ до 2000 р.

Об'єкт дослідження - цивільно-правові відносини, що виникають у процесі створення та діяльності командитних товариств.

Предметом дослідження є чинне національне і зарубіжне законодавство про командитні та повні товариства і практика його застосування. Мета роботи полягає у визначенні і дослідженні правового становища товариств на вірі, виявленні їх сутності як організаційно-правової форми підприємництва та в розробці на цій базі з урахуванням зарубіжного досвіду і вітчизняної практики основних напрямків удосконалення законодавства, та популяризації його.

Завдання дослідження сформульовано відповідно до поставленої мети і полягають:

провести аналіз сутності товариств на вірі та висловлених в юридичній та економічній літературі позицій учених;

проаналізувати теоретичні визначення й легальне поняття командитного товариства як заснованого на вірі й уточнити його ознаки;

розкрити суттєві риси командитного товариства і визначити його місце серед інших організаційно-правових форм підприємництва;

встановити особливості правового становища командитних товариств у зарубіжних країнах і з'ясувати перспективи запозичення українським законодавством виправданих практикою і теорією правових конструкцій;

здійснити комплексний аналіз чинного законодавства України про командитні товариства, порівняти його із зарубіжними аналогами та законопроектами і сформулювати пропозиції стосовно подальшого його удосконалення.

Методологічна та теоретична основа дослідження. Методологічною основою проведеного дисертаційного дослідження став діалектичний метод пізнання суспільних відносин, що полягає у виявленні загальної тенденції розвитку товариств на вірі в ряді держав Європи. Узагальнення явищ і процесів при здійсненні економічної діяльності базується на системному аналізі правових дефініцій та категорій, правозастосовної і судової практики. Порівняльно-правовий метод використовувався для з'ясування переваг і недоліків командитних товариств як організаційно-правової форми підприємництва, а формально-юридичний - при аналізі змісту правових норм національного законодавства та законодавств ряду країн. Ретроспективний метод застосовувався при визначенні їх генезису, а перспективний - для конструювання пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства та запозичення Україною тих конструкцій командитних товариств, що застосовуються в розвинутих країнах. Конкретно-соціологічний, статистичний та інші інструменти наукового аналізу дозволили розширити емпіричну базу та ввести в науковий обіг нові чи маловідомі дані.

Основні положення та висновки, сформульовані в роботі, грунтуються на аналізі чинного законодавства, практики його застосування, досягнень цивільно-правової науки. Теоретичною основою для зроблених у дисертації висновків слугували праці видатних дореволюційних учених А.І. Камінки, І.С. Перетерського, Г.М. Шершеневича, учених-юристів радянського періоду С.М. Братуся, О.О. Красавчикова, С.М. Ландкофа, В.П. Маслова, Г.К. Матвеєва, О.С. Йоффе, сучасників С.В. Глібка, О.Р. Кібенко, В.М. Коссака, Н.С. Кузнєцової, 1-Ю. Краська, В.В. Луця, О.А. Підопригори, О.А. Пушкіна, В.І. Спасібо-Фатєєвої, Я.М. Шевченко, Р.Б.Шишки та інших. У роботі використано досягнення вчених дальнього зарубіжжя, зокрема А. Аслунга, Ж.Христіана, П. Драна, Ф.Хайєка та інших.

Інформаційною базою дисертаційного дослідження стали нормативні акти зарубіжних держав. Модельне законодавство, опубліковані статистичні дані, дані соціологічних опитувань. Проаналізовано більш ніж сто засновницьких договорів командитних товариств, що створені і діють на території Одеської, Миколаївської та Харківської областей.

Наукова новизна дослідження насамперед визначається тим, що виконана дисертаційна робота є одним із перших в Україні комплексним дослідженням сутності та природи командитних товариств. На монографічному рівні вперше в нашій державі проведено всесторонній теоретико-функціональний аналіз їх суттєвих ознак і вироблено авторське поняття командитного товариства. Виходячи з цього, на захист виносяться наступні положення.

1. Автор, підтримуючи позицію про корпоративність засад повного та командитного товариств, дійшов висновку про те, що сутність господарських товариств визначають союзи інвестицій, управління, діяльності та відповідальності. Поєднання цих союзів і визначає конкретну організаційно-правову форму господарського товариства. З огляду на це в командитному товаристві необхідно вирізняти три групи таких союзів: перший - між учасниками - стосується союзу інвестицій, управління, діяльності та відповідальності; другий - союзи вкладників - інвестиційний та управлінський; третій - між першими двома групами.

2. Відстоюється теза, що командитне товариство є гібридною організаційно-правовою формою підприємництва фізичних осіб, між якими існували до моменту утворення й існують у надалі довірчі відносини, і воно, з одного боку, поєднує у собі переваги індивідуального підприємництва та підприємництва із створенням юридичної особи, а з другого - риси повного товариства і товариства з обмеженою відповідальністю. Воно може також мати свої різновиди як акціонерна командита та інші. Гнучкість моделей командитного товариства дозволяє найкращим чином враховувати інтереси їх засновників. Ці моделі повинні бути врегульовані чинним законодавством, що підвищить його організуючу функцію.

3. Обстоюється позиція, що командитне товариство за своєю сутністю є поєднанням мети засновників із засобами її досягнення. Майно командитного товариства є приватним, його діяльність засновується на засадах приватного права.

4. Автор пропонує відмовитися від принципу уточнення спеціальної правосуб'єктності командитного товариства у засновницькому договорі й обмежуватися вказівкою, на те що командитне товариство може займатися всіма видами підприємницької діяльності за винятком тих, які безпосередньо заборонені законом. У зв'язку з тим обґрунтовується положення: заборони та обмеження щодо видів підприємницької діяльності розповсюджуються не на правоздатність учасників командитного товариства, а на предмет його діяльності. Правоздатність командитного товариства є похідною від право- і дієздатності його учасників.

5. Пропонується закріпити за вкладником право на переважне працевлаштування у командитному товаристві та правомочності вкладників щодо припинення його діяльності в разі смерті єдиного учасника чи прийняття в нього за згодою інших вкладників нового учасника як засоби підвищення гарантій стабільності такої організаційно-правової форми підприємництва.

6. Визначені напрямки формування корпоративного права України: вивчення та запозичення передового зарубіжного досвіду регулювання корпоративних відносин; модифікація запозичених правових конструкцій стосовно особливостей українського цивільного права та законодавства про підприємницьку діяльність; участь у розробці модельного законодавства про корпоративні утворення; вироблення та узгодження позиції щодо місця корпоративного права та корпоративного регулювання в основних кодифікаційних актах: Цивільному кодексі України чи Господарському (Комерційному) кодексі України; розробка Корпоративного кодексу України; координаційна діяльність щодо вироблення та впровадження у практику єдиного підходу щодо корпоративних утворень, збереження їх загальних та індивідуальних ознак: роз'яснювальна та пропагандистська діяльність.

7. Заснування командитного товариства розглядається як врегульовані правом фактичні умови й процедура виникнення юридичної особи, що має свій порядок і стадії. У зв'язку з цим характеризується зміст кожної із стадій, зокрема, запропоновано виділити підготовчу стадію утворення юридичних осіб. Критикується висловлена в літературі позиція щодо включення внутрішньої легалізації суб'єкта підприємництва -юридичної особи - у стадію легалізації. Вона є змістом організаційної стадії. Уже на момент реєстрації основні внутрішні правовідносини врегульовані, що засвідчено підписами засновників корпоративної юридичної особи в засновницькому договорі.

8. Засновницький договір командитного товариства відноситься до синалагматичних договорів, де інтереси сторін повністю співпадають, Він одночасно є й інвестиційним договором, у якому взаємоузгоджені інтереси двох груп сторін: учасників самих між собою і з товариством та вкладників тільки з товариством. Відстоюється теза про необхідність виділення в новому ЦК України субінституту засновницького договору в рамках договорів про сумісну діяльність, що надасть їм стабільності та буде запорукою єдності правозастосовної практики. Субінститут засновницького договору має притаманні лише йому суттєві ознаки і характеризується поліструктурністю.

9. Відстоюється теза, що вказівка закону про внесення на момент реєстрації командитного товариства кожним із вкладників не менше 25 відсотків свого внеску не є імперативом. Один із вкладників за їх згодою може внести лише 1 відсоток свого внеску, а інший (інші) - перекрити його дефіцит. Це зробить командитне товариство ще більш гнучкішим у його інвестиційній політиці.

Особливості припинення діяльності командитного товариства обумовлені тим, що воно є поліструктурною суб'єктом підприємництва і включає дві групи різних за правовим становищем засновників: учасників та вкладників. Відсутність повноважень у останніх на керівництво справами командитного товариства унеможливлює подальше існування комерційної структури чи її перетворення, у той час як вибуття вкладників лише зменшує майнову базу діяльності і є підставою для перетворення у висхідну гносеологічне правову форму -- повне товариство. Якщо в командитному товаристві лише один учасник, то в разі його смерті виникає необхідність припинення навіть успішно функціонуючої комерційної структури. Таку невизначеність запропоновано вирішити на рівні закону шляхом надання можливості вкладникам прийняти у командитне товариство нового учасника. Вони повинні бути наділені відповідними, закріпленими в установленому порядку, повноваженнями щодо припинення діяльності командитного товариства.

Теоретичне та практичне значення дисертаційного дослідження, його результатів полягає у можливості використання висновків та пропозицій в роботі над подальшим удосконаленням Цивільного кодексу України, в розробці підзаконних нормативних актів, при перегляді деяких концептуальних положень законодавства про суб'єкти підприємницької діяльності, для удосконалення правозастосовної та судової практики. Основні положення роботи можуть бути використані при підготовці підручників та навчальних посібників для студентів юридичних вузів, а також при викладанні навчальних курсів "Цивільне право України", "Підприємницьке право України", "Корпоративне право" і "Господарське право".

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною науковою роботою, одним із перших спеціальних досліджень сутності та правової природи товариств на вірі, структурної перебудови суб'єктів підприємницької діяльності. В ній сформульовано теоретичні положення, висновки та рекомендації, що мають значення для науки і практики та, можуть бути, використані з метою удосконалення законодавства.

Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорена на засіданнях кафедр правових основ підприємницької діяльності та цивільно-правових дисциплін Національного університету внутрішніх справ МВС України (м. Харків), кафедри адміністративного та підприємницького права Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова. Деякі результати роботи були виголошені на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Проблеми удосконалення цивільного законодавства України", яка була присвячена 50-річчю наукової, педагогічної і громадської діяльності професора О.А. Пушкіна (Харків, травень 1999 р.), науково-практичній конференції "Державна служба і громадянин: реалізація конституційних прав, свобод та обов'язків" (Харків, 17 лютого 2000 р.). Міжнародній науково-практичній конференції "Молодь третього тисячоліття: гуманітарні проблеми та шляхи їх розв'язання" (Одеса, 3-4 травня 2000 р.). Міжнародній науково-практичній конференції "Розвиток та перспективи соціально-правової роботи в Україні: проблеми та правове забезпечення" (Херсон, 8-9 вересня 2000р.). Отримані результати використовувались автором у практичній роботі й навчальному процесі та при підготовці параграфа підручника "Підприємницьке право України" (X.: Еспада, 2000) та його російськомовної версії. Результати дослідження автор застосовував при читанні лекційних курсів "Господарське право", “Контрактне право”, “Основи підприємницького права” та проведенні практичних занять із студентами економіко-правового факультету Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова.

Пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства про повні та командитні товариства направлені в законодавчі органи.

Структура дисертації визначена метою та завданнями дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, розбитих на десять підрозділів, висновків, додатку, списку використаних джерел.

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації викладені у 9 наукових працях, три з яких опубліковані у фахових виданнях. Повний обсяг дисертації 194 сторінки. Кількість використаних джерел - 182.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначається його об'єкт, предмет, мета дослідження, його логіка та інструментарій, формується теоретичне і практичне значення основних положень дисертації. Також визначаються висхідні положення, наукова новизна винесених на захист положень, їх теоретичне та практичне значення, ступінь апробації отриманих результатів і Інші характеристики роботи.

Розділ перший “Командитне товариство як організаційно-правова форма підприємництва” присвячений загальнотеоретичним питанням виявлення генезису та сутності командитного товариства як організаційно-правової форми підприємництва, що заснована на фідуціарних відносинах між всіма учасниками.

Підрозділ перший "Підприємництво та його суб'єкти як правові категорії" має загалом методологічний характер, де визначаються висхідні концептуальні засади підходів до визначення самого підприємництва та його суб'єктів як категорій цивілістики. Відзначається, що поява цих питань пов'язується із ринковими перетвореннями та необхідністю викликати підприємницький інтерес у значної частини населення України й залучити їх до такої діяльності. На цьому шляху є об'єктивні передумови - закономірності розвитку ринкової економіки, проторений шлях до цього у різних країнах світу та вироблені ними передові моделі здійснення й регулювання такої діяльності, певні суб'єктивні чинники. До останніх відноситься специфіка української ментальності та суспільства на перехідному етапі.

З огляду та інтеграційні процеси йдеться про необхідність зближення законодавства та єдності його понятійного апарату. Понятійний апарат безпосередньо впливає на зміст окремих інститутів і субінститутів права. Особливо це стосується підприємництва, де законодавство не повинно містити неточностей, незрозумілості, нестабільності. Спроби відійти від загальноприйнятих підходів регулювання підприємницької діяльності безпосередньо впливають на інвестиційний клімат та надходження іноземних інвестицій в Україну.

Визначаючись у підприємництві відповідно до обраної теми, робиться наголос на дрібних та малих підприємствах і їх перевагах. Само підприємництво як правова категорія аналізується з позиції його принципів. Відповідно визначаються й його ознаки, до яких відноситься безпосередність, самостійність, систематичність, ризикованість, легальність і спрямування на отримання прибутку. В зв'язку з тим критикуються інші підходи. З урахуванням наведеного дається визначення підприємництва як безпосередньої, самостійної, систематичної, здійснюваної легальне та на власний ризик діяльності фізичних та юридичних осіб по виробництву та реалізації товару з метою отримання прибутку. Стосовно командитного товариства зазначається, що це проміжна між здійсненням підприємництва без утворення юридичної особи та з її утворенням організаційно-правова форма.

Підрозділ другий "Розвиток законодавства України про командитні товариства" виходить з наявних переваг такої організаційно-правової форми й дослідження витоків появи самих командитних товариств і регулювання їх діяльності. Відзначається, що командити засновані на сімейному підприємництві та високому ступені довіри їх учасників один до одного. Окрім сімейної версії виникнення таких товариств приділяється увага купецькій, канонічній та морській (товарній) версіям.

Економічна сторона командитного товариства виявляється у виробничих відносинах між учасниками та вкладниками для досягнення мети отримання прибутку, правову сторону відображає побудований на основі засновницького договору правовий зв'язок між різними за правовим становищем групами учасників: засновників - союзи інвестицій, управління, діяльності та відповідальності; вкладників - союзи інвестицій та обмеженого управління. Для обох груп учасників командитного товариства є спільним союз інтересу.

Правове регулювання діяльності командитних товариств в Україні започатковане Законом України "Про господарське товариство", в подальшому розвивалось в рамках інвестиційного законодавства й завершується з прийняттям нового ЦК України. Автор зазначає, що командитні товариства є різновидом підприємств як майнового комплексу та юридичної особи, й висловлюється за те, щоб було збережене і перше і друге їх тлумачення. В той же час зроблено застереження про складнощі які виникнуть перед законодавством і практикою у зв'язку з відмовою від організаційно-правової форми "підприємство".

Підрозділ третій "Командитні товариства в зарубіжних країнах", присвячено аналізу законодавства про господарські товариства, зокрема командитні товариства Європейських країн, аналізується морська, канонічна, аристократична та договірні теорії виникнення командитних товариств. Відзначається, що вони в основному є договірними товариствами фізичних осіб для ведення підприємництва за умови необмеженої відповідальності всіх учасників. Така лінія проводиться в законодавстві Німеччини, Франції, Іспанії, Італії та інших країн Європи. Командитне товариство поєднує переваги анонімності вкладників із високою активністю і зацікавленістю у веденні бізнесу повними товаришами.

Звернуто увагу на гібридні різновиди командитних товариств (акціонерна командита), закритість відомостей про вкладників і, в кінцевому результаті, гнучкість такої організаційно-правової форми підприємництва. У зв'язку з цим характеризуються основні ознаки командитних товариств. Також відзначається, що англо-саксонська модель командитного товариства не визнається юридичною особою. Аналізуються особливості представництва командитних товариств і відповідальності засновників. Наприкінці відзначаються риси командитних товариств, на які варто звернути увагу при уточненні їх правового становища.

Розділ другий "Сутність командитного товариства” присвячено аналізу сутнісних рис командитних товариств.

Так, підрозділ перший "Командитне товариство як різновид юридичної особи" має загальнотеоретичний характер і присвячений з'ясуванню особливостей командитного товариства по концепції юридичної особи. У зв'язку з тим аналізуються традиційні і новітні теорії юридичної особи, запропоновано їх власне бачення. Висхідне положення виходить з прагматичного підходу, який полягає в тому, що юридичні особи мають певну автономію від їх засновників, власну волю, що не завжди співпадає з індивідуальною волею окремих засновників, є власниками майна чи володільцями інших речових прав, самостійно виступають у цивільних відносинах, можуть бути позивачами і відповідати у юрисдикційних органах.

Відзначаючи дискусійних характер питання про сутність юридичної особи, дисертант виходить з того, хто по суті є носієм правомочностей створеної юридичної особи. В зв'язку з тим аналізуються теорії фікції, персоніфікованої мети, органічної, реалістичної, колективу, держави, директора, реальної, персоніфікованого майна та інших. Аналізуючи їх позитивні та негативні сторони дисертант схиляється до думки, що командитне товариство як спеціальна правова конструкція має такі особливості, які не характерні для інших юридичних осіб. Тому й не слід визнати юридичною особою такий започаткований союз. Детально піддано аналізу можливі союзи учасників та вкладників командитних товариств. Зроблено висновок, що сутність командитного товариства як суб'єкта підприємництва є поєднанням мети із способами та засобами її досягнення на основі союзів учасників між собою, учасників і вкладників та всіх разом і підприємницького інтересу.

У зв'язку з тим пропонується для введення в цивільний обіг нова ознака комерційних юридичних осіб - реєстрація у встановленому порядку.

Підрозділ другий "Суттєві ознаки командитного товариства" є органічним продовженням попереднього підрозділу, але присвячений виявленню та аналізу внутрішніх ознак таких товариств, які характеризують систему взаємозв'язків між їх учасниками та вкладниками. Перші -- загальновизнані її відображають ознаки корпоративної особи взагалі. Ознаки другої групи відображають систематику союзів засновників, вкладників командитного товариства. Ці союзи бувають декількох рівнів: між засновниками - союзи інвестицій, управління, діяльності і відповідальності; між вкладниками - союзи інвестицій та в певній мірі управління; між засновниками та вкладниками. Їх об'єднує спільність підприємницького інтересу і отримання прибутку від інвестицій. При цьому засновники мають змогу отримувати ще й заробітну плату.

Аналізуючи особливості правосуб'єктності командитних товариств, автор дійшов висновку, що її можна набувати лише в процесі легалізації: чим більше у суб'єкта підприємництва дозволів на здійснення дозвільних видів підприємницької діяльності, - тим ширша спеціальна правосуб'єктність. При припиненні дії дозволів правосуб'єктність комерційної особи звужується. В зв'язку з цим висловлюється позиція про те, що в засновницьких документах, в тому числі засновницькому договорі командитного товариства недоцільно повністю вказувати всі види діяльності. Такий захід позбавлений глузду і не має правового значення. Якщо це дозвільна діяльність, то підставою для заняття нею є ліцензія чи патент. А якщо дозволи не потрібні, то звертатися за ними немає сенсу, як і з позиції приватного права, де дозволено все те, що не заборонено законом то безпідставно звинувачувати юридичну особу в тому, що вона вийшла за межі правосуб'єктності й займається тією діяльністю, яка не передбачена засновницькими документами. Обмеження можуть мати лише предметних характер.

На основі теоретико-функціонального аналізу корпоративного характеру відносин у господарських товариствах зроблено спробу спрогнозувати напрямки вдосконалення корпоративного законодавства України.

Розділ третій "Порядок створення та припинення командитного товариства" має чисто прикладний характер і присвячено аналізу особливостей створення, діяльності та припинення командитних товариств в Україні і небагатої арбітражної практики.

Так, підрозділ перший "Порядок створення командитного товариства" виходить з того, що заснування командитного товариства підпорядковується загальним правилам і включає в себе врегульовані правом фактичні умови виникнення та легалізації юридичної особи. Це виявляється в ряді послідовних спрямованих дій, що мають юридичне вираження і породжують правові наслідки. Відзначаючи, що командитні товариства створюються у договірно-правовому порядку, виділяються ініціативна, організаційна та легалізаційна стадії їх заснування й визначається зміст кожної з них.

Стосовно етапу формування майна командитного товариства зазначається, що залучення в нього іноземних інвестицій є, скоріше, винятком ніж правилом. У зв'язку з цим простежуються схеми формування майна командитного товариства. Робиться наголос, що в ньому відсутні такі інституціональні структури й органи, які характерні для інших комерційних структур. Проаналізовано порядок реєстрації командитних товариств й уточнено момент виникнення підприємницької правосуб'єктності - з отриманням державного свідоцтва про реєстрацію.

Підрозділ другий "Засновницький договір командитного товариства" присвячено виясненню правової природи такого договору, визначенню його місця в системі договорів і виробленню позиції стосовно змісту. Зазначається, що він є різновидом договору про спільну діяльність і характеризується наявністю для всіх його учасників спільної мети, форми та спрямованості волевиявлення, особливістю конструювання прав та обов'язків, способу створення майнової бази, порядку та засад розподілу майна в разі його припинення. Звернуто увагу на змістовну сторону засновницького договору командитного товариства та його умови; та відзначається, що першу групу складають умови, які визначають правове становище засновників, а другу - ті, що визначають правове становище учасників командитного товариства.

У підрозділі третьому "Особливості припинення командитного товариства" автор виходить з того, що, окрім загальних підстав припинення діяльності комерційних юридичних осіб, для командитного товариства відповідно до його природи встановлені спеціальні. У зв'язку з цим вони піддані аналізу з урахуванням практики та позиції арбітражних судів. Відзначається, що при припиненні командитного товариства необхідно обов'язково вирішити ряд питань, і намічаються напрямки їх оптимізації з урахуванням інтересів всіх зацікавлених сторін.

У висновках підсумовуються результати проведеного дисертаційного дослідження, сформульовано загальні теоретико-методичні рекомендації щодо їх використання для удосконалення чинного законодавства. Відзначаючи особливий характер довірчих відносин між учасниками командитного товариства, пропонується ряд уточнень та доповнень до законодавства. Підкреслюється похідний характер правосуб'єктності командитного товариства від право-, дієздатності засновників і зокрема повних товаришів і їх подвійно правову природу.

В додатку запропоновано зразок засновницького договору командитного товариства.

Основні положення дисертації викладені у таких наукових публікаціях

1. Левков В.М., Яковлєв Ю.В. Особливості деяких видів підприємств в Україні // Вісник Університету внутрішніх справ. - 1999. - №6. - С. 45 - 49.

2. Яковлєв Ю.В. Реалізація конституційного права займатися підприємницькою діяльністю // Державна служба і громадянин: реалізація конституційних прав, свобод та обов'язків: Науковий збірник. Українська академія державного управління при Президенті України. - Харків. - 2000. - С. 227-230.

3. Яковлєв Ю.В. Розвиток в Україні законодавства про командитні товариства //Вісник Запорізького юридичного інституту. - 2000. - №1.

4. Яковлєв Ю.В. Предприятие или общество? //Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. - Одеса, 1999. Том 2. - С. 315 - 322.

5. Яковлєв Ю.В. Союзи в товариствах //Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. - Одеса, - 2000. Том 3. - С. 269-274.

6. Яковлєв Ю.В. Повні і командитні товариства в зарубіжних країнах //Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. - Одеса, 2001. Том 4. - С.235-239.

7. Яковлєв Ю.В. Особливості припинення діяльності командитного товариства //Правова держава. Одеський національний університет ім. І.І. Мечнікова. - 2001. №3. - С. 35-38.

8. Яковлєв Ю.В. Створення та керівництво підприємством. Види підприємств: Підприємницьке право України: Підручник /За заг. ред. доц. Р.Б. Шишки. -X.: Вид-во Ун-ту внутр. справ, Еспада. - 2000. - С. 139 - 153. Разом з Р.Б.Шишкою.

9. Яковлєв Ю.В. Засновницький договір командитного товариства // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2001. - №13. - С. 121-125.

Размещено на Allbest.ru