Сучасна корислива економічна злочинність та заходи її попередження

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство внутрішніх справ України

Національний університет внутрішніх справ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Спеціальність: 12.00.08 - кримінальне право і кримінологія; кримінально-виконавче право

Сучасна корислива економічна злочинність та заходи її попередження

БУЧКО Мирослав Богданович

Харків - 2002

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

злочинність економіка кримінологічний тіньовий

У вступі обґрунтовується актуальність теми, висвітлюється стан проблеми, охарактеризовано теоретико-методологічну базу дослідження, сформульовано його мету та новизну отриманих результатів, показано їх науково-практичну значимість, викладено основні положення, які виносяться на захист.

Розділ перший “Кримінологічна характеристика сучасної корисливої економічної злочинності” складається з п'яти підрозділів і присвячений кримінологічній характеристиці сучасної корисливої злочинності у сфері економіки.

У підрозділі 1.1. “Поняття та зміст сучасної корисливої економічної злочинності” зазначається, що в нинішніх умовах існування новаційних тенденцій в корисливій злочинності виникає потреба розробки та впровадження в кримінологічну теорію нової категорії “сучасна корислива економічна злочинність” у зв'язку з тим, що традиційні поняття вже не задовольняють вимоги науки і практики. Особливо виразно ця тенденція простежується у найбільш розповсюджених видах корисливої злочинності у сфері економічних відносин. Злочинний світ, усвідомлюючи свою причетність до процесів реформування економіки, проявляє себе, як життєздатний організм, котрий має свої ідеї щодо реформ і вимагає через свої представників у владних структурах їх впровадження в життя, щоб закріпити свій статус в суспільстві і державі. Тому виникає необхідність в осмисленні дійсності та формуванні більш реальних концепцій боротьби зі злочинністю у цій сфері.

Обґрунтовується не тільки поняття термінів “сучасна”, “корислива”, “економічна злочинність”, але й виділяються основні ознаки зазначеного виду злочинності, визначальними серед яких є: заподіяння значних матеріальних та фінансових збитків державі, юридичним та фізичним особам; незаконне збагачення представників нової генерації підприємців та членів організованих злочинних угруповань; відмивання грошей і організація нелегальних видів підприємницької діяльності та вивіз валюти за кордон.

Специфічними ознаками можна назвати: професіоналізм, організованість, системність, техніко-технологічна озброєність, латентність, корумпованість, політизованість.

З огляду на вище зазначені ознаки, автор пропонує визначення сучасної корисливої економічної злочинності як системи передбачених кримінальним законом протиправних діянь осіб з використанням наданих можливостей чи посадового становища, вчинених з метою незаконного збагачення, шляхом відмивання грошей, отриманих злочинним шляхом, організації нелегальних (злочинних) видів підприємницької та іншої господарської діяльності, розкрадання і вивозу матеріальних цінностей за кордон.

У підрозділі 1.2. “Тіньова економіка як соціально-економічне підґрунтя сучасної корисливої економічної злочинності” визначаються поняття тіньової економіки та економічної злочинності, які між собою тісно пов'язані, але повністю не співпадають. Критеріями віднесення економічних явищ до тіньової сфери є наступні: одержання економічної вигоди у формі присвоєння економічних благ, прав на економічні блага, збільшення економічних можливостей, зниження витрат і рівня ризику; здійснення економічної діяльності поза офіційним контролем, регламентації, із приховуванням, маскуванням її значимих параметрів від правоохоронних і контролюючих органів. Тіньову економічну діяльність можна визначити як сукупність взаємозалежних дій, спрямованих на одержання економічної вигоди і приховування значних параметрів такої діяльності.

Тіньова економіка охоплює протиправні діяння у сфері економічних відносин трьох видів:

криміналізовані, що тягнуть кримінальну відповідальність відповідно до чинного законодавства;

некримінолізовані, але які тягнуть юридичну відповідальність відповідно до норм інших галузей права;

некримінолізовані, що не тягнуть юридичної відповідальності в наслідок існування прогалин у законодавстві.

Економічна злочинність сукупність умисних корисливих злочинів, які вчиняються посадовими особами, іншими працівниками підприємств та установ, незалежно від форм власності, шляхом використання службового становища і місця роботи, а також так званих злочинних промислів.

Складовими частинами “кримінальної” економіки можуть бути названі наступні елементи:

незаконні економічні відносини в сфері легальної економічної діяльності (економічна злочинність і адмінделікти);

прихована економіка - дозволена законом діяльність, що офіційно не показується чи зменшується суб'єктами господарювання з метою ухилення від сплати податків, внесення соціальних платежів або від виконання визначених законом зобов'язань;

сфера нелегального бізнесу, пов'язаного з виробництвом, реалізацією і споживанням нормальних товарів і послуг без ліцензії і спеціального дозволу;

сфера нелегального бізнесу, пов'язаного з виробництвом, реалізацією і споживанням заборонених товарів і послуг, при якому має місце трудовий процес, а товари, що випускаються, і послуги мають ефективний ринковий попит;

сферу кримінального промислу, у рамках якої кримінальні доходи отримуються на базі систематичного здійснення традиційних загально-кримінальних злочинів (професійна злочинність);

сфера послуг, пов'язаних з застосуванням чи погрозою застосування насильства в економічних відносинах (вбивства на замовлення, кримінальний тероризм);

сфера створення, тлумачення, застосування, виконання тіньових (неформальних) норм, що регулюють сферу кримінальної економічної діяльності;

незаконні економічні відносини в системі державної служби у зв'язку із здійсненням економічної діяльності, прийняттям і виконанням економічно значимих рішень.

Підрозділ 1.3. “Структура та динаміка сучасної корисливої економічної злочинності” присвячений кримінологічному аналізу тенденцій і закономірностей структури і динаміки сучасної корисливої економічної злочинності. Звертається увага на те, що принципові зміни в криміногенній ситуації в Україні, які відбулися протягом останніх п'яти-семи років, дозволяють говорити про виникнення нових стійких тенденцій у злочинності в економічній сфері життєдіяльності суспільства. Суть цих тенденцій можна схематично представити у вигляді наступного динамічного зв'язку: від господарських злочинів радянської економіки - до злочинності в ринковому господарстві, яке зароджується, і, далі, до сучасної корисливої економічної злочинності як злочинності підприємців у сфері економічної діяльності - переростання сучасної корисливої економічної злочинності в організовану економічну злочинність - від організованої економічної злочинності до можливої кримінальної економіки.

Динаміка сучасної корисливої економічної злочинності як загалом, так і її окремих видів, має стрімку тенденцію до росту як абсолютних показників, так і збільшення питомої ваги окремих видів. Так, якщо абсолютна кількість злочинів у сфері економіки з 1993 по 2000 рік зросла більше, як на 10 тисяч (або на 25,3%), то абсолютні показники тільки ухилянь від сплати податків за цей період зросли більше, як на 12 тисяч, а їх питома вага в загальній структурі сучасної корисливої злочинності у цій сфері зросла від 5,9% до 30,6%.

Серед небезпечних напрямків сучасної криміналізації економічної діяльності в Україні виділяється сфера фінансово-кредитних відносин, в структурі викритих злочинів якої тільки у 2000 році факти розкрадань чужої власності склали 6,4%, господарські злочини - 10,1%, посадові злочини - 13,2%, у тому числі 3,5% - хабарництво.

Разом з тим найбільш криміналізованою залишається сфера службової діяльності. Частка посадових злочинів у загальній структурі досить значна - майже 35%, з яких 12,5% - хабарництво. Темп приросту виявлених фактів хабарництва у порівнянні з 1993 роком склав 70,1%.

Основними чинниками такої ситуації стали: збереження високих ставок податків в Україні; збереження великої кількості податків, зборів та інших обов'язкових платежів; низька правова культура осіб, які займаються підприємницькою діяльністю; наявність великої кількості податкових пільг, якими скористалися, перш за все, великі потужні підприємства та кмітливі підприємці; негативне ставлення більшості платників податків до чинної системи оподаткування, яка є недосконалою і не відповідає реаліям господарювання, стримує розвиток виробництва та підприємництва.

Специфічними тенденціями та особливостями розвитку сучасних корисливих економічних злочинів можна назвати:

високий рівень латентності сучасних корисливих економічних злочинів;

швидке удосконалення способів злочинних посягань;

динамічність, здатність до швидких трансформаційних змін і адаптації до нових умов і правил господарювання (економіко-правових новацій і ін.);

зростає кількість злочинів, які вчиняються у сфері високих технологій (кардинг, комп'ютерна злочинність, мережна злочинність, злочинність у сфері персонального зв'язку), з використанням спеціальних знань у сфері фінансової й економічної діяльності, у процесі професійної діяльності;

активна участь у здійсненні корисливих економічних злочинів організованих злочинних груп;

зрощування корисливої економічної і корисливої загально-кримінальної злочинності;

посилення міжрегіонального і транснаціонального характеру корисливої економічної злочинності;

створення ефективної системи легалізації доходів, отриманих від злочинної діяльності.

У підрозділі 1.4. “Характеристика осіб, які вчиняють сучасні корисливі економічні злочини” зазначається, що характеристики осіб, які вчиняють корисливі злочини у сфері економіки, пов'язані не тільки із їх психофізичними ознаками, але й з виконанням специфічних соціальних функцій, завдяки яким реалізуються цілі (потреби) у тій формі (протиправній), яка їм доступна. Так, багато злочинців, протиправна діяльність яких в основному пов'язана з бізнесом, мають типові соціологічні ознаки, властиві підприємцям, які не мають проблем із правоохоронними органами. (Питома вага таких в загальній кількості осіб, які вчинили злочини у сфері економіки, за результатами нашого дослідження, становить близько 65%, а в окремих видах злочинів (ухилення від сплати податків), цей показник сягав - 90%). Але також можна вказати на не менш численну групу злочинців, які відносяться до категорії рецидивістів (їх питома вага становить всього 7-9%), і відрізняються наявністю кримінальної специфіки (мають перекручені морально-культурні цінності, не працюють, не мають родини і т.п.).

Не можна не помітити рівня співвідношення чоловіків і жінок (близько 60%-40%) серед осіб, які вчиняють злочини у сфері економіки. В загальній структурі виявлених осіб за вчинення злочинів їх співвідношення у межах 8:1. Приблизна рівновага статі пов'язана із активним залученням жінок до сфер підприємницької та службової діяльності.

Разом з тим, у розкраданнях, що вчиняються організованими групами за участю посадових осіб, біля 1/3 всіх засуджених - чоловіки. Ще більша частка чоловіків серед осіб, засуджених за хабарництво (біля 70%), що прямо пов'язано з виконанням спеціальних виконавчо-розпорядницьких функцій, властивих управлінській ланки. Так, якщо у 1990 році жінки серед хабарників складали 42%, то у 1999 - лише близько 29%.

Звертається увага, що особи віці 18-19 років складають близько ј у загальному числі виявлених осіб, що вчинили корисливі економічні злочини. Основну ж вікову групу створюють особи 30 років і більше (75%) (відповідний віковий показник для загально-кримінальної злочинності - 44,1 %).

За даними наших досліджень, кожні два з трьох засуджених за корисливі економічні злочини мали середню, середню спеціальну і вищу освіту.

Для посадових, господарських злочинів і службових розкрадань властиво вчинення злочину вперше. Раніше засуджені за хабарництво серед усіх засуджених не перевищують 5%, такий же рівень раніше засуджених за спекуляцію. Зовсім мало, трохи менше 3%, тих, хто вже раніше порушував кримінальний закон, тобто рецидивістів. Серед кримінальних злочинців, що притягаються по лінії карного розшуку, рецидивісти становлять понад 17%.

З урахуванням ступеня кримінальної “зараженості” (схильності до протиправної поведінки) осіб, які вчиняють корисливі злочини у сфері економіки, пропонується наступна їх типологія:

ситуативний тип злочинця, який вчиняє корисливий злочин у цій сфері під впливом тих чи інших життєвих обставин; їх частка у загальній кількості біля 22%;

злісний тип злочинця - особи зі сталими звичками асоціальної поведінки, здатних пристосовувати недоліки господарського механізму для наживи, які частіше використовують, а не створюють ситуацію, придатну для вилучення майна; їх частина - біля 64%;

імпульсивний тип злочинця - швидке, раптово сформоване спонукання до активних дій, яке реалізується без особливих міркувань про їх соціальне значення і наслідки, які, як правило, будучи протиправними чи навіть злочинними, не складають для суб'єкта скільки-небудь значних майнових вигод; їх частка - біля 14%.

Зазначена типологія є умовною і не претендує на безапеляційність. Разом з тим, вона дає можливість визначити пріоритети індивідуальної профілактики корисливих економічних злочинів.

Підрозділ 1.5. “Причини та умови сучасної корисливої економічної злочинності” присвячений дослідженню причин та умов корисливої економічної злочинності в сучасних умовах реформування економіки, становлення та розвитку ринкових відносин та громадянського суспільства в Україні.

Серед основних чинників, що детермінують існування та розвиток сучасних корисливих злочинів у сфері економіки виділяються: неефективність правових реформ в економічній і фінансовій сферах та організації системи адміністративного управління і контролю; нестабільність економіки, особливо платіжної спроможності промислових підприємств за спожиті енергоресурси; зростання питомої ваги нелегальної, тіньової економіки; низький рівень розкриття фінансово-економічних злочинів, які мають латентний характер; неадекватні міри кримінального покарання за вчинений злочин.

В роботі розглядаються конкретні сегменти по кожному із названих факторів. Зокрема, відмічається, що внаслідок неефективного правового регулювання виробничої сфери, зруйновано престиж чесної праці та, що надто помітно, правові реформи переорієнтували економіку від промислової виробничої стратегії до посередницько-торгівельної. Все це призвело до того, що головна увага державних чиновників спрямована на розподіл і споживання, а не на виробництво і конкуренцію виробників. Переважає тенденція пограбування, руйнування, проїдання, а не творення економіки на основі економії сировини, енергоносіїв, фінансів. Все це невідворотно стимулює криміналізацію всіх сфер життя.

Виділяються і специфічні чинники корисливої злочинності у сфері економіки, які стосуються правоохоронної системи. Найбільш характерним серед яких є те, що:

організаційній та інформаційній роз'єднаності міждержавних правоохоронних органів протистоїть необмежена процесуально-правової процедурою діяльність організованих злочинних угрупувань, заснована на корисливих інтересах і груповому прагненні отримати прибуток будь-яким шляхом;

слабкому матеріально-технічному забезпеченню правоохоронних органів протиставляються досягнення науково-технічного прогресу;

процесуально-правовому дотриманню комерційної і банківської таємниці протиставляються нічим не обмежені, псевдолегальні, миттєві грошові трансакції електронною поштою чи мережею Інтернет у будь-який регіон країни чи світу;

обмеженим фінансовим ресурсом правоохоронних органів протидіють значні прибутки “тіньового” сектора економіки, які дуже часто використовуються для цільового підкупу чи шантажу;

Досліджуються також різні групи факторів, які існують в державі і впливають на генезис корисливих злочинів у сфері економіки, зокрема, політичні, економічні, правові, організаційні, психологічні та інші чинники.

Розділ другий “Попередження сучасної корисливої економічної злочинності” складається з двох підрозділів, в яких розглядаються загально-соціальні та спеціально-кримінологічні заходи попередження сучасних корисливих злочинів у сфері економіки.

У підрозділі 2.1. “Загальносоціальні заходи попередження сучасної корисливої економічної злочинності” обґрунтовується, що послідовна реалізація заходів загально-соціального характеру сприяє утворенню такої атмосфери в суспільстві, яка б ускладнювала вчинення злочинів і формування їх мотивації за сприятливих ситуацій. Являючись частиною складної, багатогранної системи профілактики, до загально-соціальних заходів запобігання злочинності відносяться практично всі соціально економічні перетворення нашого суспільства на сучасному етапі. Радикальна реформа господарчого механізму, перехід до різноманітності форм власності, формування ринкових відносин як основи ефективної, орієнтованої на людину економіки, стимулювання ділової активності та ініціативи людей, їх зацікавленості в результатах праці, забезпечення соціальної і правової захищеності різних верств населення створює в кінцевому результаті, всупереч суттєвим “витратам” в ході реформ, сприятливі умови для ліквідації, обмеження, нейтралізації криміногенних факторів, що лежать в основі здійснення цілого ряду сучасних корисливих економічних злочинів та інших протиправних дій.

Констатується, що загально-соціальною основою запобігання розглядуваній злочинності і максимального обмеження можливостей її функціонування і відтворення є подолання кризових явищ в економіці, політиці, суспільній ідеології, соціальній сфері, правоохоронній діяльності. На цій, основі для протидії тіньовій економічній діяльності, необхідно, як уявляється, розробити комплексну державну програму, в основі якої можуть бути присутні такі основні елементи:

проведення комплексної податкової реформи, яка передбачала б розширення бази для оподаткування, з одночасним скороченням номінальних величин податкових ставок;

реформування національної системи бухгалтерського звітування з метою її спрощення та уніфікації;

створення більш сприятливих умов, ніж у інших державах, з метою залучення іноземних інвестицій і фінансових ресурсів;

прийняття пакету законодавчих актів, котрі посилювали б захист приватної власності, комерційної та банківської таємниці, забезпечували б правову захищеність підприємців;

прийняття і реалізація програми легалізації тіньових капіталів, котрі не мають кримінального походження (включаючи гарантії амністії для капіталів, повернених із-за кордону);

сконцентрувати роботу правоохоронних органів на локалізації сучасної корисливої економічної злочинності і кримінальних промислів, а також на захисті власності, економічних прав і життя громадян;

створення і державне фінансування мобільних науково-практичних груп для дослідження тіньової економіки у всіх її проявах.

Для наведення порядку у використанні бюджетних коштів необхідно:

публічне затвердження кошторисів всіх бюджетних установ і організацій, включаючи органи влади, звітів про їх виконання, а також кошторисів позабюджетних фондів. Щомісячне встановлення лімітів фінансування, звіт уряду про їх використання;

впровадження попередньої експертизи обґрунтування використання будь-яких бюджетних коштів;

регламентування режиму капітальних вкладень (затвердження титульних списків, припинення безкоштовної роздачі вкладень недержавним структурам);

встановлення режиму пріоритетності використання грошових коштів бюджетними організаціями, відповідальності за його порушення, за нецільове та позалімітне використання грошових коштів;

скорочення бюджетної сфери, у тому числі за рахунок істотного скорочення адміністративно-управлінського апарату. Держава не в змозі утримувати його в таких масштабах. Цю роботу можуть і повинні взяти на себе відповідні бюджетні міністерства.

У підрозділі 2.2. “Спеціально-кримінологічні заходи попередження сучасної корисливої економічної злочинності” дисертант зазначає, що превентивний вплив на найбільш кримінально вражені фінансово-кредитну та приватизаційну сфери можливий за умови: удосконалення законодавства про грошову приватизацію; підвищення рівня технології взаєморозрахунків між установами та організаціями; вдосконаленням правового регулювання діяльності комерційних банків; посиленням контролю за їх діяльністю з боку Національного банку України; посиленням усіх форм контролю, в тому числі громадського, за ходом зміни форм власності народному господарстві під час переходу до ринкової економіки.

Констатується, що для активізації процесу захисту від злочинної діяльності у сфері економіки необхідно постійне вдосконалення діяльності як правоохоронної системи держави, так і інших державних органів, призваних вести боротьбу з економічною злочинністю.

На виконання цих завдань на державному рівні було прийнято цілу низку нормативно-правових актів із зазначених питань:

Комплексна програма профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затверджена Указом президента України від 25 грудня 2000 року №1376/2000, метою якої є забезпечення активної наступальної протидії злочинності та досягнення уповільнення темпів її зростання на основі чітко визначених пріоритетів, поступового нарощування зусиль держави і громадськості, вдосконалення законодавства, організації, засобів і методів запобігання і розкриття злочинів.

Указ Президента України “Про заходи щодо детінізації економіки” від 20 березня 2001 року №183/2001, яким закріплено основні засади детінізації грошового обігу шляхом створення сприятливих умов для обігу грошей на основі максимального врахування інтересів власників коштів, у зв'язку з тим, що обмеження обігу грошей поза банком за допомогою лише адміністративного тиску на суб'єктів господарювання відчутних результатів не дає.

Указ Президента України “Про додаткові заходи щодо боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом” від 19 липня 2001 року 532/2001, який закріпив основні положення активної участі України в розвитку міжнародного співробітництва у сфері протидії відмиванню доходів, що здобуті злочинним шляхом, пошуку, арешту та конфіскації таких доходів, забезпечення створення комплексної системи державного контролю за сумнівними операціями.

Указ Президента України “Про заходи щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” від 10 грудня 2001 року №1199/2001, яким закріплено обов'язковий фінансовий контроль за всіма фінансовими операціями, що визначені законом як значні або сумнівні і здійснюються на території України фізичними та юридичними особами.

Безперечно, що Комплексна програма профілактики злочинності та інші нормативні акти і програми протидії корисливій економічній злочинності складають належний профілактичний вплив, але в нашій країні цивілізована система отримання достовірної інформації про діяльність суб'єктів господарювання, “прозорість” підприємництва практично відсутні. Масивом такої інформації, в основному, володіють тільки контролюючі та правоохоронні органи (інформаційні системи МВС, СБУ, Мінюста, ДПА, банківських, контрольно-ревізійних та інших установ).

Досвід зарубіжних країн та процес проведення економічних реформ у нашій державі свідчать, що в Україні назріла нагальна необхідність створення національного спеціалізованого підрозділу (органу), який би тісно взаємодіяв із правоохоронними та контролюючими органами у боротьбі із правопорушеннями у фінансовій сфері (ФінСен - США; ТРАКФІН - Франція; ГДФІ - Бельгія). Основним організаційним засобом протидії “відмиванню” коштів, здобутих злочинним шляхом, буде збір і аналіз інформації про сумнівні операції.

Варто зазначити, що Указом Президента України від 10 грудня 2001 року “Про заходи щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” уже передбачено створення такого органу в структурі Міністерства фінансів (Державний департамент фінансового моніторингу). Але деякі питання організаційного порядку все ж таки залишилися не врегульованими. Тому в проекті Закону України “Про боротьбу з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом” пропонується, крім того передбачити і закріпити наступні положення:

на базі цього відомства створити інтегровану міжвідомчу (регіональну) інформаційно-аналітичну базу даних про сумнівні фінансові операції фізичних і юридичних осіб, за ведення та систематичне поповнення якої відповідав би зазначений орган;

визначити коло суб'єктів, яким надавалось би право користування базою даних, із урахуванням забезпечення збереження та “легальності” отриманої інформації;

відомчі нормативні акти повинні зобов'язати уповноважені державні органи надавати і вносити до зазначеного банку даних відповідну інформацію;

відповідні нормативні акти повинні зобов'язати кредитні та банківські установи, операторів фондового та валютного ринків накопичувати відповідну інформацію за чітко визначеними критеріями та направляти її до банку даних зазначеного органу.

необхідно нормативно закріпити відповідні повноваження зазначеного підрозділу щодо взаємозв'язків і взаємодії із компетентними органами інших держав.

На наш погляд, такі заходи безперечно покращать ефективність протидії легалізації (відмиванню) коштів, отриманих злочинним шляхом.

Не менш гострою є проблема попередження корупції, як однієї із складових частин корисливої економічної злочинності. На наш погляд, в Законі України “Про боротьбу з корупцією” від 5 жовтня 1995 року варто уточнити:

поняття корупції, яке є дещо некоректним і надто широким;

коло протиправних дій, у тому числі злочинів , які можна віднести до корупційних діянь;

коло суб'єктів корупційних діянь (посадові особи державних комерційних підприємств, інших недержавних структур за цим законом до таких суб'єктів не віднесені);

розмежування адміністративно-караного та кримінально-караного корупційного діяння.

ВИСНОВКИ

У висновках викладені основні теоретичні положення і практичні рекомендації, що випливають з результатів дисертаційного дослідження, а також пропозиції, що стосуються удосконалення діючого законодавства.

Результати визначеної теми дисертаційного дослідження дають підстави для наступних висновків:

пізнавальна сутність категорії сучасна корислива економічна злочинність виявляється в тому, що “корисливість” вказує на фундаментальну природу активності людини, а першопочаткова ситуація визначається початком реформ правової системи держави та її економічної сфери;

основоположну відмінність сучасних корисливих злочинів у сфері економіки слід шукати в сутності правових і економічних реформ, що інволюційно трансформували державу Україну до демократії та ринкової економіки спочатку в складі СРСР, а пізніше в статусі самостійної держави;

сучасну корисливу економічну злочинність пропонується визначити як систему передбачених кримінальним законом протиправних діянь і осіб, які їх вчиняють, скоєних з метою незаконного збагачення, шляхом відмивання (легалізації) грошей, отриманих злочинним шляхом, організації нелегальних (злочинних) видів підприємницької діяльності та розкрадання і вивозу матеріальних цінностей за кордон;

тіньову економічну діяльність можна визначити як сукупність взаємозалежних дій, спрямованих на одержання економічної вигоди і приховування значних параметрів такої діяльності;

серед найбільш кримінально виражених на сьогодні залишається сфера службової діяльності, де в 2001 році було зареєстровано 18,8 тис. злочинів, із яких більше 2,3 тисяч - хабарництво, із них 83,8% - розслідувано і направлено до суду;

залишаються достатньо кримінально враженими сфери приватизації та бюджетна, де темпи приросту порівняно з 2000 роком склали відповідно 7,3 і 30,1 відсотки;

якщо в динаміці загального рівня злочинів тенденції до його зниження та стабілізації розпочалися з 1996 року, то в економічних злочинах - лише з 1998 року;

одним із глибинних факторів корисливих злочинів у сфері економіки безперечно є значний рівень “тіньової економіки” і корупції в Україні, прогалини правової системи, яка ще неефективно захищає власність, власника і механізм кредитування для розширення виробництва та оновлення техніко-технологічного потенціалу;

у генезисі корисливих злочинів у сфері економіки значна частка політичних, економічних, правових, організаційних, психологічних та інших чинників;

характеристики осіб, які вчиняють корисливі злочини у сфері економіки, пов'язані не тільки із їх психофізичними ознаками, але й з виконанням специфічних соціальних функцій, завдяки яким реалізуються цілі (потреби) у тій формі (протиправній), яка їм доступна;

значна частка (біля 65%) серед осіб, які займалися підприємницькою діяльністю до вчинення злочинів, не мали проблем із правоохоронними органами;

загально-соціальною основою запобігання розглядуваній злочинності і максимального обмеження можливостей її функціонування і відтворення є подолання кризових явищ в економіці, політиці, суспільній ідеології, соціальній сфері, правоохоронній діяльності;

спеціально-кримінологічна профілактика здійснюється у специфічній і відносно вузькій сфері суспільного життя - у галузі боротьби зі злочинністю;

в Україні в цілому створена нормативно-правова основа боротьби з корисливими злочинами у сфері економіки, разом з тим пропонується створення і запровадження ефективного фінансового контролю за діяльністю суб'єктів господарювання та внесення змін і доповнень до Закону України “Про боротьбу з корупцією” з метою формування адекватної суспільної реакції на факти корупційних діянь.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Бучко М.Б. Злочинність у сфері економіки і фінансів: концептуальні питання // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України: Науково-теоретичний журнал. - 1999. - №1. - С. 135-146.

Бучко М.Б. Фінансово-економічна злочинність: причини і шляхи подолання // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України: Науково-теоретичний журнал. - 1999. - №2. - С. 149-158.

Бучко М.Б. Методологічні аспекти дослідження сучасної корисливої злочинності в Україні // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України: Науково-теоретичний журнал. - 1999. -№4. - С. 49-62.

Бучко М.Б. Корислива фінансово-економічна злочинність - загроза демократії // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ: Збірник. - 2000. - №1. С. 180-191.

Бучко М.Б. Корислива фінансово-економічна злочинність як протидія демократичним перетворенням // Право України. - 2000. - №3. - С. 37-40.

Бучко М.Б. Теоретичні засади дослідження сучасної корисливої злочинності в Україні // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України: Науково-теоретичний журнал. - 2001. - №2. - С. 61-70.

Размещено на Allbest.ru