Управління громадянською злагодою в регіоні

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОНЕЦЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Спеціальність 25.00.04 - Регіональне управління

УПРАВЛІННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЮ ЗЛАГОДОЮ В РЕГІОНІ

БРАТКОВСЬКИЙ МИРОН ЛЕОНІДОВИЧ

Донецьк - 2002

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Успіх економічних і політичних реформ у будь-якій країні залежить від характеру й оперативного удосконалення державного управління, змістовною частиною якого є встановлення і підтримання громадянського миру і злагоди. Розвиток українського суспільства залежить від того, наскільки воно буде структуруватися як громадянське, що визначається закономірностями функціонування і розвитку злагоди у суспільних відносинах, а також управлінням цим процесом на державному і регіональному рівнях. Це зумовлює актуальність теми дослідження і необхідність урахування:

по-перше, у державі відбувається зміна суспільного ладу. На зміну існуючому ладу, де панувала державна власність, а населення практично являло собою соціально однорідну спільність, приходить інший, що ґрунтується на розмаїтості форм власності, із плюралізмом у політиці й ідеології, які потребують злагоди;

по-друге, новий лад формує новий державно-національний консенсус, який ґрунтується на громадянській злагоді різних суспільних груп;

по-третє, погіршення умов життя і праці багатьох громадян в умовах загального спаду економіки й розвалу планового господарства потребує максимуму політичної волі та управлінської мудрості з боку адміністративно-державного апарату для стабілізації становища в регіоні на принципах громадянської злагоди;

по-четверте, у науковій літературі останніх років не зроблено скільки-небудь серйозних спроб осмислити громадянську злагоду в контексті національних проблем. Тим часом громадянська злагода не тільки мета, а й ефективний засіб їх оптимального розв'язання.

Успіх ринкових перетворень, досягнення громадянської злагоди багато в чому буде залежати від того, яка модель управління цим процесом буде прийнята. У працях українських учених-управлінців простежується єдність поглядів на те, що треба формувати свою, національно особливу, модель управління громадянською злагодою, не переносячи механічно на наш ґрунт закордонні, а відбираючи з них найцінніші елементи, які можуть бути успішно адаптовані в Україні.

Актуальність дослідження проблеми управління громадянською злагодою полягає також у тому, що вимагає своєї реалізації одна із тез Конституції України, а саме: “дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, держава піклується про зміцнення громадянської злагоди на землі України”.

Необхідність теоретичного обґрунтування і розробки практичних рекомендацій щодо розв'язання зазначених питань і зумовлює вибір теми дисертаційного дослідження та її актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематики науково-дослідних праць ДонДАУ, що затверджена на засіданні Вченої ради ДонДАУ 28.01.99 р., № 99.01.1 “Регіональні аспекти інноваційної й інвестиційної діяльності та їх роль у розв'язанні соціально-економічних проблем регіону” (номер держреєстрації 0199U003653). Автором дослідження розроблені рекомендації, що стосуються удосконалення управління громадянською злагодою в регіоні.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в розробці теоретичних і методичних положень, практичних рекомендацій щодо удосконалення державного управління громадянською злагодою в регіоні.

Для досягнення поставленої мети необхідно було розв'язати такі наукові й практичні задачі:

з'ясувати закономірності становлення громадянської злагоди як однієї з функцій громадянського суспільства;

визначити рівні злагоди та її основні характеристики;

виявити соціально-економічні й політичні передумови для управління громадянською злагодою в регіоні;

узагальнити досвід управління громадянською злагодою в регіоні;

запропонувати для застосування нову теоретичну модель менеджменту (соціально-адекватний менеджмент) як підставу для розробки практичних дій досягнення громадянської злагоди;

розробити концептуальну модель управління громадянською злагодою в регіоні.

Об'єктом дослідження є процес становлення громадянської злагоди в регіоні.

Предметом дослідження є теоретичні й прикладні аспекти управління громадянською злагодою в регіоні.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є системне загальнотеоретичне осмислення об'єктивних історичних процесів виникнення і розвитку громадянського миру і злагоди як однієї з функцій громадянського суспільства, а також питання управління цими процесами.

У дослідженні використовуються статистичні методи (для аналізу соціально-економічного становища в регіоні), порівняльний аналіз (для характеристики діяльності політичних партій і релігійних організацій різних конфесій).

Інформаційною базою дисертаційного дослідження стали законодавчі та нормативно-правові акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України.

У процесі роботи над дисертацією використовувалися монографічні видання й статті закордонних і вітчизняних учених.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці концептуальної моделі щодо удосконалення державного управління громадянською злагодою в регіоні.

Наукова новизна дослідження підтверджується такими результатами:

обґрунтовано сутність і закономірність становлення громадянської злагоди, її зв'язок із громадянським суспільством. Відповідно до цього визначено об'єктивні передумови і суб'єктивні умови громадянської злагоди, а також встановлено функціональний зв'язок злагоди і конфлікту;

одержала подальший розвиток теорія громадянської злагоди як об'єкта регіонального управління;

виявлено рівень соціально-економічної і політичної злагоди в регіоні, узагальнено регіональну практику в підтримці громадянської злагоди;

вперше використано теоретичну модель менеджменту (соціально-адекватний менеджмент) як підставу для розробки практичних дій досягнення громадянської злагоди;

запропоновано концептуальну модель управління громадянською злагодою в регіоні, визначено її структурні компоненти, розроблено методичні рекомендації щодо її застосування.

Практичне значення одержаних результатів полягає в здійсненні подальшої розробки адаптивної моделі управління громадянською злагодою. Ідеологія громадянської злагоди розглядається як основа морального виховання громадян України. Узагальнені факти і закономірності були використані держадміністрацією Донецької області при розробці управлінської стратегії і тактики (довідка № 412/78 від 10.07.2002 р.).

Отримані в дослідженні результати використовуються при викладанні курсів менеджменту, психології, конфліктології, соціології в Донецькій державній академії управління (довідка № 369-а від 12.07.2002 р.) .

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки і впровадження дисертаційної роботи є результатом самостійно проведених досліджень автора в галузі управління громадянською злагодою.

Конкретний особистий внесок автора в сумісні наукові роботи подано у переліку основних опублікованих праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні результати проведених автором досліджень обговорювалися на кафедрах менеджменту у невиробничій сфері та соціально-гуманітарних дисциплін Донецької державної академії управління. Матеріали дисертаційної роботи доповідалися на семінарах кафедри академії.

Основні результати дисертаційного дослідження були апробовані на четвертій Міжнародній конференції “Наука та освіта - 2001” (м. Дніпропетровськ, 2001 р.), науково-практичній конференції “Роль соціального менеджменту в інтелектуалізації суспільства” (м. Слов'яногорськ, 2001 р.), семінарі з підвищення кваліфікації педагогічної майстерності “Сучасні концепції організаційного розвитку” (м. Донецьк, 2001 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми і досвід місцевого самоврядування в Східноукраїнському регіоні” (м. Донецьк, 2001 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми державного управління і місцевого самоврядування” (м. Запоріжжя, 2001 р.), другій Всеукраїнській науково-практичній конференції “Менеджмент - освіта у вузах України: підготовка, використання, роль і значення в соціально-економічному розвитку регіонів (м. Слов'яногорськ, 2002 р.).

Публікації. Основні положення і результати дослідження опубліковано у 6 спеціалізованих наукових виданнях загальним обсягом 3,1 друкованих аркуша, з яких автору належать 2,7.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків. Повний обсяг дисертації 210 сторінок, містить 8 таблиць (8 сторінок), 17 рисунків (16 сторінок), 166 найменувань використаних джерел (18 сторінок), 4 додатки (22 сторінки).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

управління гродадянський злагода регіональних

Розділ 1. Теоретичні основи формування і розвитку теорії громадянської злагоди як об'єкта регіонального управління.

У розділі досліджено значення громадянської злагоди як об'єкта регіонального управління, яке полягає в наступному: по-перше, уявлення про злагоду є відправною точкою для оцінки соціальної ефективності державного управління; по-друге, у злагоді відбиті найбільш загальні риси, властиві громадянському суспільству, по-третє, в управлінській діяльності вивчаються специфічні злагоджувальні реальні процеси, що відбуваються як у масштабах держави, так і на регіональному рівні; по-четверте, дослідження громадянської злагоди дозволяє визначити основи стійкості, стабільності соціальних систем і шляхи їх розвитку; по-п'яте, злагода може бути розглянута як керований процес.

У дисертації проведено аналіз понятійного статусу категорії “злагода”, розкрито різноманітні аспекти злагоди. У процесі дослідження визначено рівні злагоди: передзлагода, псевдозлагода, злагода, злагода-ідеал.

Передзлагода визначається як виявлення об'єктивних чинників до єднання, спільних точок дотику, досягнення попередніх умов злагоди. Передзлагода є усвідомленням членами співтовариства об'єктивних умов злагоди. Псевдозлагода - це відсутність відкритої ворожнечі, але в той же час і майже повна відсутність об'єктивних умов для злагоди. У цьому випадку злагода не має позитивного змісту. Основою псевдозлагоди є конформізм. У зв'язку з цим у дисертації проводиться порівняльний аналіз дихотомій “конфлікт-злагода” і “закрите-відкрите” суспільство. У результаті цього зроблено висновок про те, що шлях переходу від псевдозлагоди до злагоди пролягає через рух суспільства до відкритості або, інакше, через його демократизацію. Обґрунтовано, що злагода-ідеал має абсолютну цінність, тому що вона випливає з розуміння людства як єдиної системи, з усвідомлення самоцінності життя. Злагода-ідеал ґрунтується на осуді моральною свідомістю людського співтовариства кривди, насильства і нерівноправності.

Із сутності злагоди випливає, що вона ніколи не буває безособовою і завжди пов'язана із суб'єктами. Тому злагода як соціальне явище являє собою суб'єктно-суб'єктне відношення. Суб'єктами злагоди можуть виступити окремі особистості, малі і великі групи людей (етнічні, професійні тощо). А об'єктом (предметом) злагоди у всіх випадках є інтереси, специфічні для кожного суб'єкта. З огляду на це досягнення злагоди є проблемою політики, а сама злагода може виступати і як мета, і як засіб політики. Коли ці дві якості збігаються, це - громадянська злагода, у якій, як виявлено в дослідженні, містяться всі види і форми злагоди суспільства.

У дисертації обґрунтовано, що досягнення і підтримка злагоди можливі на шляхах реалізації чотирьох форм обміну діяльністю: за принципом високого гуманізму, безкорисливості; за принципом максимізації або абсолютизації результату; за принципом рівності і рівноправності відносин; за принципом упокорення однієї зі сторін. Показано, як ці принципи реалізуються на мікро-, мезо- і макрорівнях і зміст процесу формування погодження, що включає в себе: виявлення ціннісних і функціональних конфліктів у суспільстві та їх своєчасне розв'язання; створення необхідних і достатніх економічних, політичних, духовних і побутових умов для формування злагодних відносин у суспільстві; урахування формального і неформального статусу і лідерства в управлінні суспільством.

З'ясовано підходи до формування злагоди: індивідуальний, колективістський, моральний, соціально-психологічний.

У дисертації досліджено також питання про шляхи розв'язання конфлікту і досягнення загальногромадянської злагоди.

Розділ 2. Особливості управління громадянською злагодою в регіоні в сучасних умовах.

Процес становлення громадянської злагоди відбувається в певних умовах, під впливом багатьох факторів. Виділено основні сфери соціального життя, економічні і соціально-політичні умови та чинники, які визначають процес становлення громадянської злагоди.

У дисертації на основі статистичного аналізу даних за період 1990- 2000 років визначено економічні чинники, що справляють дестабілізуючий вплив на громадянську злагоду. Різке падіння виробництва і ВВП позбавило економіку можливостей вирішувати соціальні питання.

На підставі аналітичних оцінок показані негативні перекоси, пов'язані з деіндустріалізацією економіки, що вельми відчутно виявилось у такому регіоні, як Донецька область.

У дисертації на прикладі провідних регіонів показано економічні особливості й можливості локалізації масштабів соціального неблагополуччя, активізації підприємництва, залучення інвестицій.

Досліджено вплив на процеси економічного балансування впровадження режиму “спеціальної економічної зони”. Подано кількісні оцінки позитивності цього чинника.

Особливу увагу в дослідженні приділено чинникам, які пов'язані з формами власності і які істотно впливають на процес досягнення і підтримання громадської злагоди. Об'єктами уваги були: пропорційність поєднання видів власності, наслідки приватизації. Показано негативні і позитивні наслідки впливу цих чинників.

Визначено, що ліквідація негативних тенденцій у використанні трудового потенціалу і зниження якості трудових ресурсів, відновлення системи трудової мотивації і стимуляції високопродуктивної праці, регулювання процесу вивільнення робочої сили, переорієнтація фінансово-кредитної та податкової політики, удосконалення механізму оплати праці, перелом хибної орієнтації молоді на високоприбуткові, але примітивні види діяльності й орієнтація на здобуття освіти і високої кваліфікації - повинні стати найважливішими завданнями державної і регіональної політики в галузі соціальної стабілізації.

У дисертації встановлено основні умови політичної злагоди в сучасному українському суспільстві: становлення правової держави і формування громадянського суспільства, підвищення стабільності влади і рівня суспільної довіри населення до неї, розвиток багатопартійності (рис. 1).

Політичні партії, пропонуючи різноманітні проекти суспільного розвитку і представляючи інтереси різноманітних соціальних груп, забезпечують встановлення стійких двосторонніх зв'язків між державною владою і пересічними громадянами; сприяють перетворенню соціальних інтересів і цінностей, що не мають політичного змісту, на програми і дії політичного характеру і повідомляють їх державній владі. Зазначена логіка покладена в основу розробки загальнодержавної моделі суспільного розвитку, на базі якої і формується концепція громадянської злагоди. Процес реалізації цієї логіки проаналізований на досвіді Донецького регіону, який є, з одного боку, дуже значущим у політичному відношенні регіоном України, а з другого, характеризується великою розмаїтістю спектра політичних сил.

Зроблено висновок про те, що при побудові моделі громадянської злагоди неабияку роль відводять також відродженню і формуванню моральних і культурних цінностей, підвищенню моральності і зростанню духовності населення нашої держави. Вирішенням даних проблем зараз займаються релігійні організації різних конфесій (рис. 2).

У дисертації обґрунтовано висновок про те, що різноманітні політичні умови і чинники специфічно впливають на процеси становлення громадянської злагоди, вони можуть сприяти як її становленню, так і її руйнації. Це робить необхідним пошук ефективних засобів управління політичними процесами.

Досвід України та інших країн світу свідчить, що існує два основних чинники істотного підвищення ефективності управління громадянською злагодою на основі участі в ній громадян. По-перше, участь громадянського суспільства і ділових кіл допомагає органам управління зрозуміти вимоги і бажання народу. По-друге, така участь сприяє використанню широкого інтелектуального і фізичного потенціалу суспільства, залученню його до економічного і соціального розвитку.

У результаті аналізу державного управління злагодою як комплексною системною діяльністю виділено три основні напрямки: державне будівництво; визначення основних цілей і функцій держави, їх пріоритетність; поділ повноважень між гілками влади; формування державної політики; визначення або корекція цілей і функцій органів державної влади, необхідного кадрового забезпечення; реалізація державної політики, що відповідає функціям державного управління.

Уперше обґрунтовано, що управління громадянською злагодою - новий для української науки управління напрямок.

У дисертації обґрунтовано застосування найбільш ефективної теоретично аргументованої моделі управління громадянською злагодою - соціально-адекватного менеджменту.

У рамках розробленої концептуальної схеми важливе місце займає спроможність соціально-адекватного менеджменту створити такий соціальний і економічний порядок, який забезпечує нормальне існування суспільного організму, що впливає на формування якості громадянської злагоди.

Розділ 3. Основні напрямки удосконалювання державного управління громадянською злагодою в регіоні.

У розділі подано обґрунтування концептуальної моделі управління громадянською злагодою в регіоні.

Модель управління громадянською злагодою в регіоні ставить за мету розробку таких систем ухвалення рішення, які б дозволили вичленувати і відповідним чином інтегрувати різноманітні етапи соціального управління, підвищити ефективність соціально-інноваційних процесів і, в остаточному підсумку, поступово перейти до проблемно-орієнтованого (зокрема, орієнто-ваного на злагоду) підходу в управлінні. Саме такі настанови були покладені в основу формування моделі державного управління громадянською злагодою в Донецькій області.

У дисертації показано, що в основу довгострокової моделі розвитку регіону повинен бути покладений ключовий принцип стійкого розвитку, під яким розуміється розвиток, який одночасно забезпечує економічну, соціально-політичну стабільність, еколого-згідність і антропологічну складову розвитку.

У дослідженні подані структурні компоненти моделі управління громадянською злагодою в регіоні: суб'єкти вироблення і суб'єкти реалізації рішень (суб'єкти злагоди), середовищний простір злагоди, власне процес реалізації відношень злагоди (злагода-процес, злагода-стан) і, нарешті, злагода-результат (на рівні досягнутого якісно нового рівня функціонування і розвитку інтегрованого соціального суб'єкта - у даному випадку регіону).

Принципово важливим є положення, відповідно до якого саме управлінська стратегія злагоди по-справжньому формує і “самовизначає” регіон, перетворюючи його з адміністративної величини реальним соціальним суб'єктом, активним учасником державної політики.

Встановлено, що для регіонального соціального партнерства необхідно відтворювати, а багато в чому формувати первісно, відповідне соціальне й інформаційне середовище, тобто створювати наново суб'єктну основу відношень злагоди.

У дисертації обґрунтовується тип організаційної структури, яка лежить в основі моделі управління злагодою, цей тип повинен наближатися до координаційної, “матричної” організаційної структури, де ефективно поєднуються управління по програмах по вертикалі (значення адміністративного елемента в структурі) з управлінням лінійними підрозділами, а також здійснюється перерозподіл функцій управління між сформованими ланками, погодження істотних рішень і взаємодій між суб'єктами структури.

У дослідженні розглянуто також методичні аспекти реалізації регіональної моделі управління злагодою в регіоні. Значне місце приділяється відповідному управлінському досвіду, напрацьованому в останні роки в Донецькій області.

Саме завдяки послідовно здійснюваній стратегії регіональної злагоди область успішно розв'язує задачі подолання кризових явищ в економіці. Донецька область набула цікавого досвіду формування моделі управління злагодою, де центром тяжіння й основною організаційною формою злагоди виступає об'єднання (за конфедеративним принципом) суспільно-політичних організацій - Донецька обласна Спілка “За єдність, злагоду і відродження”.

У дисертації зроблено висновок про те, що в рамках існуючих сьогодні регіональних реалій є можливість успішної реалізації регіональної політики злагоди, курсу на консолідацію основних суспільно-політичних сил на основі спільних цінностей, схожого бачення перспектив і задач розвитку регіону.

ВИСНОВКИ

У результаті дисертаційного дослідження теоретично обґрунтовано сутність і закономірності становлення громадянської злагоди як однієї з функцій громадянського суспільства.

Визначено об'єктивні передумови і суб'єктивні умови громадянської злагоди, а також установлено функціональний зв'язок злагоди і конфлікту.

Доведено, що державна влада повинна управляти процесами в суспільстві, що формується на основі злагоди, територіально диференціюючи функції управління.

Здійснено аналіз чинників і виявлено рівень соціально-економічної і політичної злагоди в регіоні.

Узагальнено регіональну практику підтримки громадянської злагоди і виділено її ядро - демократизацію управління.

Одержала подальший розвиток теорія громадянської злагоди як об'єкту регіонального управління.

Використано теоретичну модель менеджменту (соціально-адекватний менеджмент) як підставу для розробки практичних дій досягнення громадянської злагоди.

Запропоновано концептуальну модель управління громадянською злагодою в регіоні, яка припускає вибір ключового, системоутворюючого принципу, покладеного в основу стратегії процесу - принципу стійкості.

Визначено структурні компоненти концептуальної моделі управління громадянською злагодою в регіоні, які дають можливість подати її у вигляді системної цілісності.

Розроблено методичні рекомендації щодо реалізації регіональної моделі управління громадянською злагодою, організаційною формою якої виступає своєрідна конфедерація суспільно-політичних організацій регіону.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Братковский М.Л. Социальное согласие: типологический анализ // Менеджер. - Донецк: ДонГАУ, 2000. - № 4(11). - С. 12-20.

2.Братковский М.Л. Социально-политические условия становления согласия // Менеджер. - Донецк: ДонГАУ, 2000. - № 5(12). - С. 126-130.

3.Братковский М.Л., Л.В., Кирнос А.И. Об основных этапах управления трудовыми конфликтами на предприятиях // Сборник научных трудов ДонГАУ, том ЙЙ, серия “Государственное управление”, вып. 4. - Донецк: ДонГАУ, 2001 - С. 113-122.

Особистий внесок автора: запропоновано методику аналізу стану конфліктності і соціальної напруженості на підприємстві та подані рекомендації щодо зниження рівня соціальної напруженості.

4.Братковский М.Л. Социально-экономические условия становления согласия в трансформирующемся обществе // Сборник научных трудов ДонГАУ, том ЙЙ, серия “Государственное управление”, вып. 5. - Донецк: ДонГАУ, 2001. - С. 69-73.

5.Братковський М.Л. Принципи злагоди як фундаментальний чинник взаємодії громадянського суспільства і держави // Збірник наукових праць ДонДАУ, том ЙЙЙ, серія “Державне управління”, вип. 8. - Донецьк: ДонДАУ, 2002. - С. 279-282.

6.Братковский М.Л. Обоснование концептуальной модели управления гражданским согласием в регионе // Менеджер. - Донецк: ДонГАУ, 2002. -

№ 5(21). - С. 213-220.

7.Братковский М.Л. Проблемы регионального управления // Матеріали міжнародної конференції “Актуальні проблеми і досвід місцевого самоврядування у Східноукраїнському регіоні” - Донецьк, 2001р. - С. 117-121.

8.Братковский М. Согласие как социальный феномен // Збірник наукових праць “Економіка. Менеджмент. Підприємництво”. - Східноукраїнський національний університет. - Луганськ, 2001 р. - 4/2001. - С.58-63.

9.Братковський М.Л. Державне управління неурядовими організаціями в регіоні // Матеріали науково-практичної конференції “Актуальні проблеми державного управління і місцевого самоврядування”. - Науково-виробничий журнал “Держава та регіони”, серія “Державне управління”. - № 2, 2001. - Запоріжжя, 2001 р. - С.95-100.

Размещено на Allbest.ru