Розробка інформаційно-аналітичної системи органа регіонального управління (на прикладі управління освітою)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

Розробка інформаційно-аналітичної системи органа регіонального управління (на прикладі управління освітою)

Полякова Лариса Петрівна

АНОТАЦІЯ

Полякова Л.П. Розробка інформаційно-аналітичної системи органа регіонального управління (на прикладі управління освітою). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - Механізми державного управління. - Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2004.

В дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі, що міститься в розробці конкретних рекомендацій і пропозицій щодо удосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління системою освіти. Розроблено концепцію організаційно-методичного розвитку процесів державного управління освітою, що враховує нові форми взаємодії структурних підрозділів, і яка націлена на підвищення ефективності їх функціонування. Розроблено інформаційно-аналітичну систему державного управління освітою, обґрунтовано комплекс вимог щодо вибору технічних та програмних засобів впровадження, використано методи щодо оцінки економічної ефективності реалізації системи.

Практична цінність роботи полягає в тому, що застосування запропонованих розробок відкриває шляхи створення універсальних інформаційних систем державного управління, адекватних сучасним вимогам.

Ключові слова: інформація, інформаційно-аналітична система, інформаційне забезпечення, державне управління.

АННОТАЦИЯ

Полякова Л.П. Разработка информационно-аналитической системы органа регионального управления (на примере управления образованием). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 - Механизмы государственного управления. - Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2004.

В диссертационной работе представлено теоретическое обобщение и новое решение научной задачи, состоящей в разработке конкретных рекомендаций и предложений относительно совершенствования информационно-аналитического обеспечения государственного управления системой образования.

Выявлены основные недостатки государственного управления сферой образования Украины в рыночных условиях на основании анализа и обобщения практического опыта.

Проанализированы подходы к построению информационно-аналитических систем, на основании которых обоснована система распределённой базы данных для всех уровней управления образованием в области.

В результате информационного анализа задач, решаемых на каждом уровне, определены направления их информационного обеспечения. Установлено, что фактором, который обусловил снижение качества образовательных услуг, является неспособность руководителей обработать весь поступающий информационный поток и, как следствие, часть информации становится бесполезной и неактуальной. Для решения этой проблемы предлагается создание локальных компьютерных сетей разных типов.

Исследованы и сформулированы основные принципы разработки информационно-аналитической системы государственного управления образованием в области как комплекса методов и приемов сбора, группировки, анализа и отбора информации, необходимой для осуществления эффективного управления.

Представлена концепция организационно-методического развития процессов государственного управления образованием, включающая новые формы взаимодействия структурных подразделений и нацеленная на повышение эффективности их функционирования.

Разработана информационно-аналитическая система государственного управления образованием в области.

Сформулирован комплекс требований к выбору технических и программных средств внедрения информационно-аналитической системы, исследованы методы оценивания экономической эффективности реализации этой системы.

Проведена апробация разработанных методических подходов, выводов и информационного инструментария при решении практических задач управления образованием в области, а также внедрение элементов разработанной информационно-аналитической системы на трёх уровнях государственного управления образованием в области

Практическая ценность работы заключается в том, что применение предлагаемых разработок открывает пути создания информационных систем государственного управления, адекватных современным требованиям.

Ключевые слова: информация, информационно-аналитическая система, информационное обеспечение, государственное управление.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У вирішенні стратегічних проблем економічного і соціального розвитку України важлива роль належить системі освіти, яка активно впливає на зростання культури нації, сприяє множенню духовних багатств суспільства.

Основну задачу, що ставить держава перед системою освіти - формування різнобічно розвиненої гуманної особистості, - неможливо вирішувати без удосконалення управління системою освіти як в державі, так і в її регіональних підсистемах. Інформаційне забезпечення державного управління освітою в області має істотні недоліки: інформаційне поле, в якому діють керівники недостатньо використовується, потоки, обсяг і зміст інформації в зазначеній управлінській системі мають низький рівень узгодженості в межах окремих її підрозділів та на різних рівнях управління, що призводить до зниження ефективності управління системою.

Отже, підтримка прийняття рішень в системі державного управління освітою в області вимагає побудову інформаційно-аналітичних систем, відповідних сучасному рівню розвитку теорії і практики управління складними об'єктами. Традиційні підходи до управління освітньою системою не дозволяють повною мірою і вчасно вирішувати задачі адаптації освіти до зовнішніх умов, які постійно змінюються. Одним із засобів вирішення цих проблем є розробка і впровадження інформаційно-аналітичної системи управління освітою, яка дозволяє зробити простішим процес руху документопотоку; виключає паперовий засіб звітності і передачі інформації, що вимагає багато часових і матеріальних витрат. Це сприяє тому, що керівники оперативно опановують необхідною для ефективного управління інформацією і як наслідок підвищується якість освіти на всіх рівнях державного управління.

Таким чином, актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю пошуку адекватних сучасним умовам напрямків удосконалення інформаційного забезпечення державного управління освітою на шляху оперативного прийняття управлінських рішень, адекватності аналітичних даних реальним процесам, впровадження методів моделювання для аналізу конкретних управлінських процесів. Все це дозволить підвищити якість та ефективність діяльності освітніх установ, в напрямку підвищення рівня освіченості учнів і забезпечення держави майбутнім висококваліфікованим кадровим корпусом.

Зв'язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Робота виконувалася впродовж 2000-2004 р.р. відповідно до тематичного плану Донецької державної академії управління на кафедрі менеджменту в невиробничій сфері в межах тем 99.06. “Управління інформаційними ресурсами” (номер держреєстрації 0199U003655) та 99.01. “Розробка науково-методичних основ та інструментальних засобів прийняття управлінських рішень в органах влади та управління з використанням сучасних інформаційних технологій” (номер держреєстрації 0102U001293). При розробці тем автором проведений аналіз діючих систем інформаційного забезпечення державного управління й обґрунтовані напрямки його удосконалення.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в уточнені теоретичних положень, розробці напрямків удосконалення інформаційного забезпечення управління освітою в області, підготовці рекомендацій з формування інформаційно-аналітичних систем, які охоплюють основні рівні управління освітою в області. Поставлена мета визначила необхідність вирішення таких задач:

узагальнити теоретичні основи та виявити особливості і недоліки управління освітою в сучасних умовах;

розкрити сутність і зміст інформації та інформаційного забезпечення управління освітою;

сформулювати сутність і зміст діючих механізмів та методів інформаційного забезпечення органів управління освітою в області і розробити пропозиції з їхнього удосконалення;

узагальнити існуючий досвід створення інформаційно-аналітичних систем, розробити й обґрунтувати пропозиції з формування систем інформаційного забезпечення органів управління освітою на основі використання сучасних засобів обчислювальної і комунікаційної техніки;

апробувати розроблені методичні підходи, висновки й інформаційний інструментарій при вирішенні практичних задач на різних рівнях управління освітою в області.

Об'єктом дослідження є процеси інформаційного забезпечення управління освітою. Предмет дослідження склали теоретичні і методичні основи організації інформаційних процесів у системі управління освітою.

Методи дослідження. Теоретичну і методологічну основу дослідження склали роботи провідних вітчизняних і закордонних вчених та фахівців в області формування інформаційного забезпечення управління. У роботі використані законодавчі акти України, методичні положення й інструктивні матеріали з питань автоматизації інформаційних процесів, інша спеціальна наукова література, результати досліджень і спостережень автора. Методичною основою дослідження є філософські принципи пізнання, діалектичний, логічний і системний підходи до розгляду процесів управління освітою. У роботі були використані загальнонаукові методи: спостереження, порівняння, узагальнення, абстрагування, формалізація, аналіз і синтез (при аналізі системи загальної освіти в ринкових умовах і її інформаційне забезпечення), застосовувалися положення теорії множин, теорії графів (при виборі і визначенні показників для інформаційно-аналітичної системи), економіко-математичне моделювання (для оцінювання ефективності системи та вибору технічних та програмних засобів).

Наукова новина одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в розробці науково-методичних положень і практичних рекомендацій з удосконалення інформаційного забезпечення державного управління освітою в сучасних умовах на основі формування інформаційно-аналітичних систем, які охоплюють основні елементи відповідних структур управління в області.

Наукова новизна результатів дослідження, отриманих особисто автором, полягає в наступному:

вперше:

побудовано модель інформаційно-аналітичної системи державного управління освітою в області з метою забезпечення якісного прийняття рішень керівниками та фахівцями, а також поширення інформації, що дозволяє виробляти обґрунтовані управлінські рішення, вчасно реагувати на зміни в освітній сфері та представляє інтерес для органів державного управління;

визначено зміст та порядок розробки розподіленої бази даних “Освіта” - основи інформаційно-аналітичної системи управління загальною освітою в області, що містить максимально повну інформацію про контингент учнів, робітників, технічну та матеріальну базу освітніх установ;

запропоновано методичні положення по розробці цільової комплексної програми “Експертиза освітньої діяльності шкіл району” для підвищення якості управління загальною освітою в районі;

дістали подальшого розвитку:

методичні й інструктивні матеріали, що стосуються оцінки ефективності інформаційно-аналітичних систем, а також вибору технічних і програмних засобів;

підхід щодо впровадження державно-суспільного управління освітою в умовах України, яке забезпечує максимальної участі громадян у розробці стратегічних напрямків розвитку освітньої сфери для найбільшого задоволення потреб членів суспільства;

суттєво доповнено основні принципи формування, визначено склад і структуру інформаційно-аналітичної системи, що базуються на використанні сучасних інформаційних технологій, з урахуванням особливостей і взаємозв'язків рівнів управління загальною освітою в області;

уточнені поняття “інформаційна послуга”, “освітня послуга”; класифікація інформації, необхідної для функціонування інформаційних систем управління освітою в області.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що теоретичні положення, які викладені в дисертації, доведені до рівня практичних пропозицій і реалізації.

Розроблена універсальна інформаційно-аналітична система впроваджена на різних рівнях державного управління освітою в області. Представлена інформаційно-аналітична система використовувалася при впровадженні цільової комплексної програми “Експертиза освітньої діяльності шкіл району” інформаційно-методичним центром районного відділу освіти в Будьоннівському районі міста Донецька з метою підвищення якості управління загальною освітою в районі.

Також при складанні загального звіту денних загальноосвітних навчальних закладів на початок навчального року (форма № 76-РВК) і додатків до нього, зокрема, в зборі, обробці, передачі і збереженні інформації, необхідної для організації управління освітою на трьох рівнях; надходження агрегованої інформації з базового рівня управління (школи, колегіуми, ліцеї, т.д.) у потрібний час і в найбільш зручній для прийняття управлінських рішень формі; максимальної інтеграції статистичних даних у звітних формах; проведення моніторингу управління навчальним процесом на базовому рівні управління.

Наявність достовірної і достатньо повної інформації дозволяє виробляти обґрунтовані управлінські діі, вчасно реагувати на зміни в освітній сфері, що особливо важливо насьогодні, в умовах реформування системи освіти, недосконалості законодавчої бази, соціальної напруженості, яка обумовлює можливість різних конфліктів і інших позаштатних ситуацій.

Основні результати дослідження використані відділом освіти Будьоннівської районної в м. Донецьку Ради (довідка № 118/01 від 18.03.2004р.), загальноосвітньою школою № 99 I-III ступенів Будьоннівського району м. Донецька (довідка № 40 від 12.03.2004р.).

Особистий внесок здобувача Основні ідеї і результати досліджень дисертаційної роботи, особливо ті, що характеризують новину і практичне значення, належать автору. Ідеї співавторів наукових праць у дисертації не використовувалися. Внесок автора в опубліковані колективні роботи конкретизований у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідалися на:

конференції професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідної роботи в 2000, 2003 роках (м. Донецьк, ДонДАУ, 17 березня 2001р.);

ІІІ міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми науки та освіти” (м. Ужгород, 1-9 травня 2002 р.);

науково-практичній конференції: “Роль соціального менеджменту в інтелектуалізації суспільства” (м. Слов'яногірськ, 23-26 квітня 2001 р.);

VI міжнародній науково-практичній конференції “Наука й освіта 2003” (Дніпропетровськ - Донецьк - Харків, 20-24 січня 2003 р.);

ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Менеджмент-освіта у вищих навчальних закладах України: підготовка, використання, роль і значення у соціально-економічному розвитку регіонів” (м. Слов'яногірськ 22-26 квітня 2002р.);

Публікації. Основні положення і результати дослідження опубліковані в 12 роботах, з яких 2 статті в наукових журналах, 5 у збірниках наукових праць, 5 публікацій у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій 2,18 д.а., з яких автору належить 1,48 д.а.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновку, викладених на 168 сторінках машинописного тексту. Матеріали дисертації містять 5 таблиць та 12 рисунків на 11 сторінках. Список використаної літератури складається з 113 найменувань на 10 сторінках і 4 додатків на 6 сторінках.

управління освіта державний

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Розділ 1. Державне управління освітою у сучасних умовах

Освіта як галузь являє собою систему, що складається з установ освіти, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих закладів, державних і місцевих органів управління освітою і самоврядування. Вона активно впливає на зріст культури нації та сприяє множенню духовних багатств суспільства. Глобальною метою освіти є формування різнобічно розвиненої гуманної особистості, що відповідає вимогам загальнолюдської моралі і потребам економіки України. Вибір цієї мети відповідає оцінці кінцевого продукту системи освіти. Державне управління освітою передбачає постійний регулятивний вплив з боку органів управління на удосконалення структур, зв'язків, процесів, властивих освіті як цілісній системі. Ефективне управління освітньою сферою забезпечує відкрита для громадськості система, здатна на саморегуляцію і самовідновлення.

У зв'язку з переходом України до ринкових відносин, утворився ринок освітніх послуг (рис.1), на якому взаємодіють попит на освітні послуги з боку основних господарчих суб'єктів (окремих особистостей, домогосподарств, підприємств і організацій, держави) і їхня пропозиція різними освітніми установами. Крім виробників і споживачів освітніх послуг до складу учасників ринкових відносин у цій сфері входять широкі кола посередників, які обіймають служби зайнятості, біржі праці, органи реєстрації, ліцензування й акредитації освітніх установ, освітні фонди, асоціації освітніх установ і підприємств, спеціалізовані освітні центри та ін.

Усі ці суб'єкти сприяють ефективному просуванню освітніх послуг на ринку і можуть виконувати такі функції, як інформування, консультування, участь в організації збуту освітніх послуг і ресурсної підтримки освіти.

В розділі, на основі дослідження літератури охарактеризовано стан вивчення проблеми державного управління освітою в сучасних умовах і визначено, що наукові пошуки в галузі державного управління освітою усе ще мають загальний характер і детально не розглядають окремі його елементи, зокрема, такий важливий елемент, як моніторинг управління освітою і його забезпечення на інформаційно-аналітичному рівні, обґрунтована необхідність подальшого його удосконалення.

Рис. 1. Структура ринку освітніх послуг

Досліджено організацію, державне і суспільне управління загальною середньою освітою в області, яке здійснюється на трьох рівнях: регіональному (область), районному (райони і міста обласного підпорядкування), базовому (установи освіти), розглянуто комплекси задач, які вирішуються в системі управління. Розроблено концепцію організаційно-методичного удосконалення процесів державного управління освітою на основі розробки інформаційно-аналітичної системи, яка охоплює усі ці три рівні “піраміди”. Вона полягає в децентралізації державного управління, перерозподілі функцій і повноважень між центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування і навчальних закладів. З підвищенням ступеня самостійності і відповідальності державних установ управління освітою зростає роль вироблення такої технологічної схеми збору й обробки інформації, що дозволила б, не перевантажуючи співробітників апарата надлишковими даними, визначати тенденції і прораховувати можливі варіанти подій, а також вчасно визначати ознаки кризи, якої б освітньої сфери це не стосувалося.

Розділ 2. Науково-методичні основи розробки інформаційно-аналітичної системи управління освітою

У розділі доведено необхідність створення інформаційно-аналітичних систем управління освітою з метою поширення інформації, що являє інтерес для установ державного управління на різних рівнях. Установлено, що фактором зниження якості освітніх послуг є нездатність керівників обробити весь інформаційний потік, що надходить, і, як наслідок, частина інформації стає марною і неактуальною. Інформаційні потоки проаналізовано в розрізі функціональних видів діяльності підрозділів, що дозволяє систематизувати його (розбивши на складові відповідно до основних функціональних процесів, які протікають у виділеній ланці управління), а також полегшує інформаційні потреби функціональних задач.

У результаті інформаційного аналізу задач, що розв'язуються органами державного управління, виділено зміст інформаційного забезпечення (табл.1).

З метою запобігання протиріч між інформаційними потребами органів управління освітою на різних рівнях і можливостями діючої освітньої сфери, їхнього інформаційного забезпечення, потрібно створення принципово нової системи інформаційно-аналітичного обґрунтування і супроводу управлінських рішень, яка становить комплекс методів і прийомів збору, угрупування, аналізу і добору інформації на всіх рівнях управління з використанням всесвітньої мережі. Основним елементом скоординованої роботи органів різнорівневої державної влади на основі використання сучасних інформаційно-управлінських технологій стає моніторинг, який передбачає вироблення визначених актуальних знань про стан системи освіти з наступним перекладом цих знань на мову управлінських рішень. Моніторинг відслідковує головні, інтегровані показники діяльності закладів освіти різних типів і на різних рівнях, а одержання й інтерпретація даних проводиться досить оперативно. Проаналізована трьохрівнева модель організації і управління освітою в області, що відбиває структуру і механізм формування зв'язків. Процес управління розглянуто з позиції системно-цільового підходу, визначені функціональні зони дослідження.

Таблиця 1. Інформаційне забезпечення державного управління освітою

Відомості про установу	Загальні відомості
	Дані про тип установи
	Дані про ступіні навчання і кількість класів, що відповідають кожній ступіні
	Профільність і поглибленість навчання в даній установі.
Відомості про працівниках	Загальна чисельність і склад всіх працівників установи
	Посади працівників установи (адміністрація, педпрацівники та ін.)
	Загальні відомості про працівників (штатних, сумісників, пенсіонерів)
Відомості про класи	Соціальний паспорт установи
	Віковий склад
	Змінність навчання
Відомості про учнів	Ф.І.Б. учнів, клас та ін.
Відомості про матеріальну базу	Приміщення установи
	Матеріальна база установи

Визначені основні принципи формування інформаційно-аналітичної системи державного управління освітою в області, які полягають у наступному:

ієрархічність структури системи (за рівнями Міністерство-область-місто-район), єдина програмно-інформаційна платформа побудови системи на всіх рівнях;

відкритість системи (можливість модифікації і розвитку) за рахунок модульної побудови її структури, клієнт-серверної архітектури;

реинжинірінг процесів органів управління і впровадження сучасних технологій управління процесами, які забезпечують взаємодію всіх користувачів, передачу документів по визначених маршрутах, інформацію користувачів про поточний стан, контроль виконання доручень та ін.;

невисока загальна вартість розробки й експлуатації інформаційно-аналітичної системи, наявність програм навчання користувачів, можливість гарантійного огляду і супровід системи з боку розроблювача;

мінімальні вимоги до користувачів системи, які повинні володіти початковими навичками роботи з прикладним програмним забезпеченням, знаннями елементів роботи з офісними системами;

поетапність нарощування функціональних можливостей і ресурсів системи, можливість внесення змін і модифікації системи силами користувачів;

забезпечення виконання вимог до захисту інформації в інформаційно-аналітичній системі відповідно до законодавства України.

Уточнені склад і структура інформаційно-аналітичних систем управління освітою в області, що базуються на використанні сучасних інформаційних технологій, з урахуванням особливостей і взаємозв'язків рівнів управління. Елементами інформаційно-аналітичної системи державного управління є бази даних; системи зв'язку і передачі даних; системи обробки даних (у системах прийняття рішень); автоматизовані робочі місця, реалізовані на основі персональних комп'ютерів і засобів зв'язку.

Розроблена інформаційно-аналітична система управління освітою в області, яка складається з бази даних “Освіта” і містить наступні підсистеми:

підсистема “Користувач” - це підсистема реєстрації й аутентифікації користувачів. Усі користувачі поділяються на користувачів кожної підсистеми й адміністратора. Реєстрація забезпечує розподіл користувачів по категоріях і правам доступу до інформаційно-аналітичної системи;

підсистема “Школа” - призначена для збору й обробки даних базового рівня управління освітою області - шкіл. Зважаючи на те, що інформаційно-аналітична система розробляється по web-технології, підсистема “Школа” використовується у всіх школах регіону і користувачами її є директор, його заступники по навчальній роботі. У разі потреби, склад цієї підсистеми можна розширити до виховної роботи, тоді коло користувачів розшириться до педагогів-організаторів. На цьому рівні відбувається формування звітності по стандартних формах і передається по мережі Internet на наступний рівень управління;

у підсистемах “Район”, “Місто” та “Регіон” процес одержання й обробки інформації аналогічний процесу, що відбувається у підсистемі “Школа”, тобто здійснюється збір, агрегування, передача інформації, яка надходить від нижчих рівнів управління освітою у регіоні, а зберігається інформація на сервері.

Звітні форми відсилаються на третій рівень управління, тобто в Головне управління освіти та науки облдержадміністрації, і разом з іншими формами відсилаються в Міністерство освіти і науки України.

Розроблена інформаційно-аналітична система “Освіта” створить умови для підвищення результативності державного управління освітою в області.

Розділ 3. Питання практичного впровадження інформаційно-аналітичної системи державного управління освітою

У розділі обрана оптимальна схема побудови комплексу інформаційно-аналітичного інструментарію для управління системою освіти на різних рівнях та охарактеризовано основні етапи і наслідки моніторингу, проведеного інформаційно-методичним центром районного відділа освіти (деякі школи) при впровадженні цільової комплексної програми “Експертиза освітньої діяльності шкіл района”. При цьому вона частково використована для ефективного функціонування і державного управління закладів освіти в області. Цільова комплексна програма “Експертиза освітньої діяльності шкіл” запланована у трьох блоках: 1) успішність учнів; 2) інтелектуальний розвиток учнів; 3) управління школою.

Для збору інформації розроблено пакет вхідних форм щодо системи управління школою, який після заповнення керівниками шкіл обробляється в інформаційно-методичному центрі за допомогою інформаційно-аналітичної системи “Освіта”. Оцінка кожного отриманого документа проводиться за розробленими критеріями.

У блоці “Успішність учнів” враховується глибина і повнота знань, показниками яких є: підсумки контрольних робіт, проведених у випускних класах шкіл по текстах експертної служби, оцінки випускників за рік. Контрольні роботи, складені незалежними вчителями-експертами, являють собою “експрес-перевірку” знань і умінь по найважливіших розділах навчальних програм навчальних дисциплін. Кожне завдання оцінюється за чотирьохбальною системою. Результати обробки контрольних робіт методами математичної статистики заносяться в таблицю “Успішність учнів”. Другий показник блоку “Успішність учнів” - оцінки за рік визначається відношенням кількості отриманих випускниками оцінок “4” і “5” до загальної кількості оцінок.

Оцінка пізнавальної діяльності включає встановлення рівня і якості навчальної діяльності школяра. Облік цієї діяльності передбачає фіксацію в оцінці власне процесу оцінювання. Оцінка являє собою регулятор навчальної діяльності учня: вона є чинником, що впливає на його самостійність, активність, наполегливість і відповідальність. Тому для одержання об'єктивної картини виставлених вчителями оцінок потрібно зіставити річні оцінки учнів з оцінками експертної контрольної роботи.

Експертиза розвитку учнів району - основа блоку “Інтелектуальний розвиток учнів”. Її показники: результати анкетування учнів по тестах, розроблених науково-дослідним інститутом загальної і педагогічної психології (м. Київ), результати анкети визначення цілісних орієнтацій старшокласників. Співвідношення між реальною навчальною підготовкою випускників і їх потенційними інтелектуальними можливостями характеризує рівень навчальної реалізованості учнів і ефективність роботи учителів випускних класів.

До блоку “Управління школою” увійшли показники рівня і якості управлінської, контрольно-аналітичної діяльності адміністрації. Об'єктом аналізу є такі документи: вступ до річного плану школи; наказ про підсумки методичної роботи; наказ про стан викладання навчальних предметів; наказ про підсумки річних контрольних робіт.

При цьому також враховується якість визначення мети під час збору внутрішкільної інформації і зміст управлінських рішень. Вихідна позиція при аналізі науково-методичної роботи - це співвідношення її основної мети (зростання рівня педагогічної майстерності вчителя) з кінцевою метою (підвищення якості й ефективності навчально-виховного процесу) і перспективною метою (розвитком особистості вчителя й учнів).

Усі документи цього блоку вивчаються за такими показниками, як повнота педагогічного аналізу, чіткість, конкретність зроблених висновків, зв'язок рішень з поставленою метою, виявлення причин успіхів і невдач.

На підставі отриманих даних обчислювалися зведені і підсумкова оцінки шкіл за кожним блоком експертизи. Загальні результати вносяться в таблицю. Вони дозволяють проводити графічний аналіз експертизи ефективності як окремих блоків, так і загального стану освітньої сфери.

Як приклад на рис. 2 приведений порівняльний аналіз ефективності чотирьох шкіл району (ОШ № 122, ОШ № 125, ОШ № 99, ОШ № 97). Дані використовувалися при складанні загального звіту денних загальноосвітніх навчальних закладів Будьоннівського району на початок 2003/2004 навчального року (форма № 76-РВК) і додатків до нього. Таким чином, робота, яка була проведена в рамках цільової комплексної програми “Експертиза освітньої діяльності шкіл району” експертною групою забезпечує районний відділ освіти важливим аналітичним матеріалом, що взагалі характеризує освітню ситуацію в районі.

Рис.2. Порівняльний аналіз ефективності освітньої діяльності по трьох блоках

Для відділу освіти цей матеріал складає основу подальшого посилення фактора наукового управління навчально-виховним процесом. Впровадження в практику теоретико-методичного, психологічного й інформаційного забезпечення дає можливість побудувати комплекс науково-методичної й управлінської робіт інформаційно-аналітичного центра району (школи) у такому виді: виявлення проблем - розробка програм їхнього рішення - упровадження програм у практику - аналіз проведеної роботи - коректування. Створення цього комплексу дозволило направити діяльність всіх об'єктів управління в заданому напрямку. Паралельно вивчаються якісні зміни в навчально-виховному процесі, основним показником якого є якість знань учнів. З метою одержання об'єктивної характеристики показники району порівнюються з відповідними показниками інших районів, області. Здійснення вищезгаданого комплексу здійснюється за допомогою інформаційно-аналітичної системи “Освіта”, використовуючи сучасні інформаційні мережі і телекомунікації.

Таким чином, за допомогою інформаційно-аналітичної системи “Освіта” здійснюється розроблений комплекс досліджень освітньої діяльності шкіл району, що дозволяє цілеспрямовано аналізувати педагогічну й управлінську інформації, об'єктивно оцінювати положення навчально-виховного процесу, приймати аргументовані управлінські рішення у відношенні його подальшого розвитку. Разом з цим вивчення процесів, що протікають у школах району допомагає виявити позитивні тенденції в організації учбово-методичної й управлінської робіт деяких шкіл щодо розвитку творчого потенціалу вчителів.

Оцінка ефективності інформаційно-аналітичної системи проводиться як з точки зору вартісних витрат на розробку і впровадження системи, так і з позиції користувачів щодо відповідності інформаційної системи їхнім запитам, функціям, що реалізуються, і зручності взаємодії з системою. Визначення економічної ефективності за вартісними витратами є необхідним у випадку вибору кращого з декількох запропонованих варіантів. Як критерій оцінки, зазвичай, виступає мінімум наведених витрат. Економічний ефект у цьому випадку характеризує тільки зміну вартісних витрат від впровадження більш економічної, у порівнянні з базовою, системи обробки даних. Важливою є оцінка впровадження інформаційно-аналітичної системи з точки зору користувачів - співробітників апарату управління. Тут слід враховувати той чинник, що ефективність визначається організацією взаємодії з користувачами тим значиміше, ніж більш точно і оперативно система забезпечує їх необхідною інформацією, що безпосередньо впливає на якість управлінських рішень. Відповідно до цього оцінка системи розраховується за двома основними параметрами: за критерієм, що характеризує ступінь відповідності інформаційної системи запитам і функціям, які реалізуються, і за критерієм, що відбиває зручність взаємодії користувача з системою. Вони визначаються сукупністю чинників, які користувач оцінює в процесі експертизи. Однозначно встановити кількісну оцінку кожного чинника не є можливим, тому для формалізації словесних оцінок чинників, пропонується використати лінгвістичний підхід. Як засіб формування лінгвістичних оцінок застосовано функцію належності.

Для функціонування інформаційно-аналітичної системи “Освіта” на різних рівнях необхідно створити локальні комп'ютерні мережі різних типів. Вибір комплексу технічних засобів є багатоваріантною задачею, для вирішення якої пропонується наступна економіко-математична модель. Критерієм оптимальності є мінімум витрат на придбання і експлуатацію технічних засобів. Модель передбачає установку в кожному j-му вузлі комп'ютерної мережі m_j - кількість ПК k-го типу. Модель має вигляд:

де Z - сумарні наведені витрати; P_{ok ,} P_jk - наведені витрати k-го варіанту ПК у головному та j-му вузлі мережі відповідно; W_ok, W_jk - обсяги пам'яті k-го варіанту ПК у головному та j-му вузлі мережі відповідно.

Для функціонування інформаційної системи вимагається потужна програмна підтримка. Тому наступим етапом рішення поставленої задачі є вибір відповідного програмного забезпечення. В його склад входять операційні системи з набором допоміжних і сервісних програм, інструментальні мови програмування, прикладні системи, які забезпечують необхідну підтримку мережевого режиму.

Особливістю даного комплексу задач є організація підготовки даних і розрахунків у діалоговому режимі праці, що реалізується на різних функціональних автоматизованих робочіх місцях - секретаря, методиста, інспектора, керівника. Користувач реалізує функції за допомогою “меню функцій”. Інформаційно-обчислювальний комплекс забезпечує надійність зберігання інформації, гнучку адаптацію програмного та інформаційного забезпечення до зовнішніх умов з мінімальними витратами часу.

Висновки

У результаті проведеного дослідження в дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі розробки конкретних рекомендацій і пропозицій щодо удосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління системою освіти на різних рівнях.

Основні висновки, отримані в дисертації, зводяться до наступного:

На підставі аналізу й узагальнення практичного досвіду державного управління сферою освіти України в ринкових умовах виявлені основні недоліки, що полягають у тім, що інформація використовується керівниками в недостатньо повному обсязі, що призводить до зниження ефективності управління системою, визначені напрямки подальшого удосконалення.

Виходячи з виявлених недоліків, розроблена концепція організаційно-методичного удосконалення процесів державного управління освітою на основі розробки інформаційно-аналітичної системи, що охоплює три рівні “піраміди” державного управління освітою в області: регіональний - районний - базовий.

Проаналізовано підходи до побудови інформаційно-аналітичних систем, на підставі яких обґрунтована система розподіленої бази даних для всіх рівнів управління освітою в області.

У результаті інформаційного аналізу задач, розв'язуваних на кожному рівні, визначені напрямки їхнього інформаційного забезпечення: на нижчому рівні - інформація про учнів, які навчаються в даному навчальному закладі, працівників установи, матеріально-технічну базу і та ін., на наступних - агрегована інформація, що надходить з попередніх рівнів.

Визначено: для вирішення проблеми оптимального використання керівниками всього інформаційного потоку пропонується створення локальних комп'ютерних мереж різних типів. Керівники і фахівці мають можливість працювати з інформацією, яка надходить у реальному часі і так само оперативно відсилати інформацію іншим користувачам.

Досліджено і сформульовано основні принципи розробки інформаційно-аналітичної системи державного управління освітою в області як комплексу методів і прийомів збору, угруповання, аналізу і добору інформації, необхідної для здійснення ефективного управління.

Запропоновано інформаційною основою інформаційно-аналітичної системи державного управління освітою в області розподілену базу даних “Освіта”, яка містить максимально повну інформацію залежно від рівня управління. Визначено порядок розробки цієї бази даних, напрямок розміщення в ній інформації у відповідних підсистемах.

Проведено апробацію розроблених методичних підходів, висновків і інформаційного інструментарію при вирішенні практичних задач управління освітою в області, зокрема інформаційно-аналітична система “Освіта” використовувалася при впровадженні цільової комплексної програми “Експертиза освітньої діяльності шкіл району” інформаційно-методичним центром районного відділу освіти в Будьоннівскому районі міста Донецька з метою підвищення якості управління загальною освітою в районі.

Також при складанні загального звіту денних загальноосвітніх навчальних закладів на початок навчального року (форма № 76-РВК) і додатків до нього, зокрема, в зборі, обробці, передачі і збереженні інформації, необхідної для організації управління освітою на трьох рівнях; надходження агрегованої інформації з базового рівня управління (школи, колегіуми, ліцеї, т.д.) у потрібний час і в найбільш зручний для прийняття управлінських рішень формі; максимальної інтеграції статистичних даних у звітних формах; проведення моніторингу управління навчальним процесом на базовому рівні управління.

Розроблені методичні й інструктивні матеріали, що стосуються оцінки ефективності інформаційно-аналітичних систем. Оцінка розробленої системи розраховується за двома основними параметрами: за критерієм, який характеризує ступінь відповідності інформаційно-аналітичної системи запитам і реалізованим функціям, і за критерієм, який відображає зручність взаємодії користувача із системою.

Сформульовано вимоги до програмного забезпечення і розроблена методика вибору програмних засобів, необхідних для реалізації усіх функцій розробленої інформаційно-аналітичної системи.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ РОБІТ З ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ

Щерба Л.П. Информационная модель системы управления учебным процессом // Менеджер. - 2002. - №1(17). - С. 149-153.

Щерба Л.П. Інформаційне забезпечення управління навчальним процесом у системі загальної середньої освіти // Економіка: проблеми теорії та практики. - ДНУ. - 2001. - № 137. - С. 108-111.

Щерба Л.П. Методика оценки эффективности внедрения современных информационных технологий в управление учебным процессом // Социальный менеджмент и управление информационными процессами: серия “Государственное управление”: Сборник научных трудов ДонГАУ: т.ІІ, вып. 5. - Донецк: ДонГАУ, 2001. - С. 117-118.

Щерба Л.П., Скиба А.Г. Ресурсное обеспечение информационно-аналитической системы управления учебным процессом // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами: серія “Державне управління”: Збірник наукових праць ДонДАУ: т.ІІІ, вип. 8. - Донецьк: ДонДАУ, 2002. - С. 23-30. (Особистий внесок автора: подано системне дослідження сутності інноваційних змін системи освіти. Проаналізовано особливості ресурсного забезпечення освіти в сучасних умовах).

Щерба Л.П. Использование web-технологии в управлении образованием региона // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами: серія “Державне управління”: Збірник наукових праць ДонДАУ: т.ІІІ, вип. 17. - Донецьк: ДонДАУ, 2002. - С. 368-372.

Щерба Л.П., Папазова Е.Н. Пути совершенствования информационного обеспечения управления образованием в регионе // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами: серія “Державне управління”: ДонДАУ: т.ІІІ, вип. 18. - Донецьк: Збірник наукових праць ДонДАУ, 2002. - С. 282-286. (Особистий внесок автора: запропоновано проектування та ефективне використання інформаційних систем в процесі управління освітою шляхом удосконалення методів інформаційного забезпечення).

Щерба Л.П. Организация информационной системы управления образованием // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами: серія “Державне управління”: Збірник наукових праць ДонДАУ: т.ІІІ, вип. 18. - Донецьк: ДонДАУ, 2002. - С. 287-292.

Щерба Л.П. Новые подходы к управлению учебным процессом в системе общего среднего образования (региональный уровень) // Труды ІІ Всеукраинской научно-практической конференции “Менеджмент-образование в высших учебных заведениях Украины: подготовка, использование, роль и значение в социально-экономическом развитии регионов”; 22-26 апреля 2002 г., г. Славяногорск. - Менеджер. - 2002. - №5(21). - С. 273-275.

Щерба Л.П. Использование современных технологий в управлении образованием региона // Матеріали VI міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта' 2003”. - том 19. - Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2003. - С. 16-17.

Щерба Л.П., Баришнікова Л.П., Деякі питання організаційно-методичного забеспечення навчального процесу // Матеріали ІІI міжнародної науково-практичної конференції “Сучасні проблеми науки та освіти”. - Харків. - 2002. - С. 124. (Особистий внесок автора: узагальнено та сформульовано основні вимоги професійно-кваліфікаційних характеристик державного службовця (побудована модель фахівця)).

Щерба Л.П. Системний підхід до управління навчальним процесом //Матеріали VI конференції професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідної роботи у 2000 році. - Донецьк: ДонДАУ. - 2001.

Полякова Л.П. Методика разработки информационно-аналитической системы управления образованием // Матеріали конференції професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідної роботи у 2003 році

Размещено на Allbest.ru

...