Кримінологічна характеристика та попередження злочинів у сфері незаконного наркообігу

У третьому підрозділі “Спеціально-кримінологічне попередження злочинів у сфері незаконного наркообігу” особливу увагу приділено кримінологічній профілактиці. Кримінологічна профілактика посідає домінуюче місце в системі спеціально-кримінологічного попередження злочинності. На практиці профілактичні заходи вживають тоді, коли спосіб життя особи, її погляди, установки, звички або ж оточення, в якому вона перебуває, свідчать про те, що для неї не виключений у майбутньому злочинний спосіб поведінки, іншими словами, у особи є схильність до скоєння злочину. При цьому необхідно зауважити, що профілактика дозлочинної поведінки осіб, що скоїли злочини у сфері незаконного наркообігу за своїм змістом багато в чому збігається з аналогічними напрямами роботи з попередження інших видів злочинів. Крім того, профілактика злочинів у сфері незаконного наркообігу повинна бути спрямована не лише на корекцію поведінки, способу життя, морально-психологічних характеристик потенційних злочинців даного виду злочинів, їх оточення. Серед профілактичних заходів попередження злочинів у сфері незаконного наркообігу особливо слід виділити заходи інформаційно-виховного, соціально-психологічного, лікувально-профілактичного, соціально-адаптаційного, організаційно-управлінського і правового характеру.

Інформаційно-виховні заходи: правова пропаганда серед населення з боку засобів масової інформації, правоохоронних органів; правове виховання; виховна робота з дітьми; широка антинаркотична пропаганда тощо. Програми, що акцентують увагу на негативних наслідках наркотизму, виявилися малоефективними, а програми, котрі роблять акцент на навчанні “адаптованому стилю життя, навичкам спілкування, критичному мисленню, умінню приймати рішення і протистояти в ситуаціях пропозиції наркотичних речовин тощо” показали свою ефективність.

Соціально-психологічні заходи: нейтралізація і усунення сімейного неблагополуччя; припинення бродяжництва, жебрацтва; розробка і забезпечення виконання регіональних програм організації дозвілля та відпочинку неповнолітніх і молоді тощо.

Лікувально-профілактичні заходи: діагностика, корекція і лікування наркологічних, психічних захворювань з використанням сучасних досягнень наркології, психотерапії, психіатрії, починаючи з раннього віку; розробка індивідуальних реабілітаційних програм для осіб, які страждають цими захворюваннями; усунення з навколишнього середовища психотравмуючих чинників; розробка і застосування методів контролю за агресивною поведінкою особи; лікування хворих на алкоголізм і наркоманію, у т.ч. й примусове тощо. На нашу думку, ст. 96 КК України потребує доповнення, оскільки в ній не міститься чіткої підстави для примусового лікування. Виключення алкоголізму і наркоманії з переліку підстав для застосування примусового лікування є передчасним. Перелік соціально небезпечних хвороб необхідно затвердити законом, а не відомчим нормативним актом, що існує на сьогодні. Ураховуючи зростання наркоманії, пропонуємо не тільки повернути кримінально-правові норми щодо кримінальної відповідальності за злісне ухилення від лікування венеричних захворювань та СНІДу, але й доповнити цей список ще і стосовно ухилення від лікування наркоманії.

Соціально-адаптаційні заходи: робота з підготовки засудженого до життя на свободі; сприяння особі в працевлаштуванні, розв'язанні житлового питання, налагодженні побуту після відбуття покарання; обов'язкове встановлення адміністративного нагляду.

Організаційно-управлінські заходи: більш чітке розмежування функцій між підрозділами по боротьбі з незаконним обігом наркотиків та іншими підрозділами правоохоронних органів, які теж займаються виявленням злочинів у сфері незаконного наркообігу; створення централізованого банку даних осіб, які раніше вже скоювали подібні злочини, у масштабах України (дактилоскопічні карти, фотокартки, характеристики, відомості про спосіб життя, зв'язки, в тому числі в злочинному світі, характерні способи скоєння злочинів, шляхи реалізації наркотичних засобів); відродження досвіду роботи добровільних народних дружин, пунктів охорони громадського порядку.

Правові заходи: недопущення ослаблення покарання відносно осіб, які скоїли злочини у сфері незаконного наркообігу; вдосконалення правового регулювання скоєння вказаних злочинів; використання можливостей слідчо-судової профілактики тощо.

Крім того, підкреслюється, що попередження наркозлочинів має здійснюватися різними суб'єктами - державними органами, громадськими організаціями і формуваннями, іншими структурами, самими громадянами. Першорядну роль щодо попередження злочинів у сфері незаконного наркообігу на всіх етапах відіграють правоохоронні органи, особливо на стадіях запобігання і припинення злочинів у сфері незаконного наркообігу, коли втручання правоохоронних органів стає єдиною можливістю покласти край подальшому розвиткові незаконної діяльності наркозлочинців і захистити життя і здоров'я населення. Однак суб'єктами попереджувальної діяльності щодо злочинів у сфері незаконного наркообігу є також і громадяни. Насамперед, вони самі повинні турбуватися про своє здоров'я і здоров'я своїх близьких: проводити виховну роботу з дітьми відносно того, як не стати жертвою злочину, в даному випадку - наркозлочину; своєчасно звертатися до відповідних органів з приводу антисуспільного способу життя окремих осіб тощо.

У висновках, що завершують роботу, сформульовані та викладені загальні підсумки, визначені автором у процесі дослідження, зокрема такі, що стосуються:

- комплексної кримінологічної характеристики злочинів у сфері незаконного наркообігу, а саме: проаналізовано рівень, структуру, динаміку даних злочинних проявів;

- доповнень чинного кримінальне законодавство України і внесень до нього змін, котрі можуть забезпечити удосконалення і оптимізацію заходів протидії незаконному наркообігу;

- специфіки причин і умов вчинення наркозлочинів;

- комплексного дослідження особистості злочинця у сфері незаконного наркообігу з позиції юридичної науки, медицини, психології, соціології та інших наук;

- типології злочинців у сфері незаконного наркообігу, що базується на комплексному критерії і має вихід на практичне застосування в діяльності правоохоронних органів;

- органічного поєднання заходів загальносоціального і спеціально-кримінологічного попереджувального впливу на злочини у сфері незаконного наркообігу;

- специфіки спеціально-кримінологічного попередження злочинів у сфері незаконного наркообігу;

- розробки системи заходів для підвищення ефективності профілактики, запобігання та припинення злочинів у сфері незаконного наркообігу.

Масштаби та форми незаконного наркообігу обумовлюють необхідність періодичного вивчення його реального стану з метою подальшої оптимізації і напрацювання ефективних заходів протидії цьому явищу у відповідності з реаліями сьогодення та з урахуванням як національного, так і світового досвіду.

Список опублікованих праць за темою ДИСЕРТАЦІЇ

злочин наркообіг особистість кримінологічний