Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Бабич Олександр Борисович

УДк 352.075:331.1

Результативність функціонування суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування на основі впровадження КОРПОРАТИВНої КУЛЬТУРи

Спеціальність 25.00.02 - механізми державного управління

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

Харків - 2005р.

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Запорізькій державній інженерній академії Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник	-	доктор філософських наук, професор Воронкова Валентина Григорівна, Запорізька державна інженерна академія, завідувач кафедри менеджменту організацій
Офіційні опоненти	-	доктор філософських наук, професор Кривуля Олександр Михайлович, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, професор кафедри теоретичної та практичної філософії; кандидат наук з державного управління Солових Віталій Павлович, Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, начальник відділу організації наукових досліджень
Провідна установа	-	Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, кафедра менеджменту у невиробничій сфері, м. Донецьк

Захист відбудеться “24” вересня 2005 р. о “10” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.858.01 Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, за адресою: 61050, м. Харків, просп. Московський, 75, зал засідань (1 поверх).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 61050, м. Харків, просп. Московський, 75.

Автореферат розісланий “19” серпня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Лебець В.С

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Реформування українського суспільства зумовлює переосмислення багатьох управлінських проблем, їх аналіз в контексті цивілізаційних підходів. Особливості політико-ідеологічної сфери західного суспільства, висока динаміка економіки в умовах глобалізації, ефективність функціонування політичних, економічних і соціальних структур - це наслідки не дії законів, а впливу цінностей, що сформувалися в суспільстві. Одним з таких регулятивів людської діяльності є корпоративна культура, що здатна сприяти підвищенню рівня суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування.

Серед проблем, що актуалізуються в ході трансформаційних перетворень, проблема корпоративної культури у сфері державного управління та місцевого самоврядування є однією з найважливіших. З нею пов'язаний ланцюг соціально-економічних наслідків, менеджерських завдань, що вимагають розробки сучасних концепцій управлінської діяльності. Дослідження системи цінностей корпоративної культури зумовлено зростаючими потребами пошуку ефективних механізмів регулювання діяльності суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування в умовах трансформації економічного, політичного та соціокультурного простору України.

Проблема корпоративної культури, як фактора оптимізації управлінського організму, є принципово новим напрямом наукових досліджень. Її затребування життям пов'язано з об'єктивним розвитком інтеграційних процесів у виробничій і невиробничій сферах, формуванням єдиної світової економіки і переходом від планово-директивної моделі розвитку економіки, що існувала в Україні раніше, до інноваційної моделі, що найповніше відповідає умовам поширення глобалізаційних процесів.

Сам термін “корпоративна культура” ще не зафіксований в науковій галузі “державне управління” як стале поняття і потребує певного теоретичного осмислення. Отже, зазначений напрям наукових досліджень ще тільки формується, він є новим не лише для України, а й для інших держав.

Особливості функціонування суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування розглядалися в працях В. Авер'янова, Г. Атаманчука, В. Бакуменка, Б. Гаєвського, Г. Губерної, Б. Гурне, В. Дорофієнка, В. Князєва, В. Корженка, О. Кривулі, В. Лугового, С. Майбороди, П. Надолішнього, Н. Нижник, С. Поважного, Г. Райта, В. Ребкала, В. Солових, В. Тертички, В. Цвєткова та ін. Механізми впливу корпоративної культури на суб'єкти управління досліджують В. Воронкова, Г. Хаєт, В. Співак та ін.

Однак необхідно відзначити очевидну недостатність комплексних досліджень цього феномена як важливого чинника результативності функціонування суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування, які б узагальнювали організаційні науково-теоретичні напрацювання з цього питання та виходили на адекватний змісту сучасних подій рівень оцінки стану і перспектив оптимізації управлінських процесів. Тому реалії реформування політичної системи України диктують необхідність масштабних наукових досліджень теоретичних і практичних проблем формування корпоративної культури, обгрунтування шляхів її удосконалення, відпрацювання механізмів оптимізації діяльності суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування на основі впровадження корпоративної культури.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до науково-дослідних тем, що розроблялися протягом 2000 - 2004 рр. у Запорізькій державній інженерній академії на замовлення Міністерства освіти і науки України, у т.ч. НДР “Українська політична антропологія як гуманістичний чинник державотворення в Україні” (номер державної реєстрації 0100U004905, 2000 - 2002 рр.); “Формування і розвиток гуманістичного менеджменту в Україні і його вплив на розвиток людського потенціалу” (номер державної реєстрації 01103U003546, 2003 - 2005 рр.). При розробці цих тем автором проведено аналіз становлення і формування корпоративної культури суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування в процесі надання управлінських послуг та виконання інших процедур, обгрунтовано напрями її удосконалення.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення шляхів підвищення ефективності функціонування суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування на засадах упровадження корпоративної культури та удосконалення механізмів державного управління.

Реалізація визначеної мети передбачала вирішення таких завдань:

аналіз зарубіжної та вітчизняної наукової літератури з проблем корпоративної культури;

з'ясування сутності, структури та ролі корпоративної культури в системі державного управління та місцевого самоврядування;

вивчення корпоративної культури як засобу стабілізації державно-управлінських процесів в умовах глобалізації;

визначення особливостей та переваг корпоративного управління соціально-економічним розвитком територіальної громади;

розробка формалізованого механізму формування корпоративної культури суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування як чинника підвищення ефективності їх діяльності;

обгрунтування механізму покращення іміджу суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування засобами паблік рилейшнз (далі - PR) у контексті впровадження корпоративної культури;

опрацювання шляхів ефективного формування позитивної корпоративної культури суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування.

Об'єктом дослідження є діяльність суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування.

Предметом дослідження є механізми оптимізації функціонування суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування на основі впровадження корпоративної культури.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є системне загальнотеоретичне осмислення чинників результативності функціонування суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування.

З використанням системно-аналітичного методу здійснено огляд літератури за темою дослідження, теоретичне узагальнення розробок і пропозицій провідних вітчизняних і зарубіжних учених.

За допомогою методу системно-структурного та порівняльно-емпіричного аналізу досліджено сутність, структуру та роль корпоративної культури в управлінні суб'єктами державного управління і місцевого самоврядування. Значну роль цей метод відіграв при з'ясуванні внутрішніх і зовнішніх зв'язків та визначенні завдань і функцій органів державної влади.

Базовими при визначенні шляхів ефективного формування позитивної корпоративної культури суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування, підвищення ефективності і результативності їх діяльності стали основні положення соціальної синергетики: поняття соціальної ентропії, ідеї порогових ефектів, біфуркацій, параметрів порядку, синергетичного резонансу та непрогнозованого розвитку управлінських систем.

Із застосуванням методів прогнозування (моделювання, узагальнення незалежних характеристик, аналогії) розроблено формалізований механізм формування корпоративної культури суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування; за допомогою герменевтичного підходу проаналізовано понятійно-категоріальний апарат суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування; за допомогою системного підходу до функціонування суб'єктів управління розглянуто корпоративну культуру як цілісну систему.

Також були застосовані методи порівняльних характеристик (при оцінці переваг корпоративного управління територіальними громадами), аналізу і синтезу, абстрагування і узагальнення (при обгрунтуванні процесу покращення іміджу суб'єктів державного управління і місцевого самоврядування засобами PR у контексті впровадження корпоративної культури), діяльнісного й організаційного підходів, які дозволили визначити механізми оптимізації функціонування суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування.

Важливе значення в дослідженні має сучасна законодавча та нормативно-правова база, яка регламентує діяльність суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування. Загальною методологічною настановою став системний моніторинг діяльності органів державної влади. Обґрунтованість і достовірність основних наукових положень, висновків і рекомендацій на підставі результатів дослідження визначаються за допомогою аналізу експертних оцінок, літературних джерел, репрезентативних статистичних відомостей.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці пропозицій щодо підвищення результативності і ефективності функціонування суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування на основі впровадження позитивної корпоративної культури. Робота є першим комплексним науковим дослідженням теоретичних і практичних проблем щодо механізмів реалізації корпоративної культури у владному просторі в умовах трансформаційної економіки України, де з урахуванням світового досвіду пропонується цілісна концепція формування корпоративної культури суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування.

Наукова новизна результатів дослідження розкривається в наступних положеннях:

уперше:

з'ясовано, що впровадження корпоративної культури в діяльність суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування обумовлює підвищення її результативності і ефективності;

розроблено механізм підвищення ефективності функціонування суб'єктів управління засобами паблік рилейшнз на засадах упровадження корпоративної культури;

запропоновано методику формування позитивної корпоративної культури органів управління шляхом розширення надання населенню управлінських послуг;

удосконалено:

концепцію організаційної структури управління територіальною громадою на рівні міста за умови впровадження корпоративної культури;

понятійно-категоріальний апарат корпоративної культури суб'єктів управління;

методику надання управлінських послуг населенню суб'єктами влади;

дістало подальший розвиток:

методичні підходи до забезпечення ефективності державного управління та місцевого самоврядування, які грунтуються на впровадженні позитивної корпоративної культури;

обгрунтування впливу корпоративної культури на результативність функціонування суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування, що сприятиме підвищенню їх іміджу та утвердженню стандарту ефективності діяльності;

механізм формування корпоративної культури, придатний для використання іншими суб'єктами управління у виробничій і невиробничій сферах.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані теоретичні положення, методичні підходи та рекомендації щодо підвищення результативності державного управління та місцевого самоврядування на основі впровадження корпоративної культури можуть бути використані для вдосконалення управлінських процесів та формування ефективної влади, а також у вузівських курсах “Історія управлінських вчень”, “Корпоративне управління”, “Корпоративна культура”, “Теорія і практика державного управління”, “Регіональний розвиток і місцеве самоврядування”, “Методи прийняття управлінських рішень”, “Корпоративний менеджмент”. На підставі результатів дослідження розроблено програму навчальної дисципліни “Корпоративне управління”, яка пройшла апробацію в Запорізькій державній інженерній академії і викладається для студентів магістерської підготовки із спеціальності “Менеджмент організацій” (довідка про впровадження № 4/573 від 21.09.2004 р.). Наукові висновки і рекомендації можуть бути використані при складанні навчальних планів, освітньо-професійних програм, викладанні курсів з менеджменту організацій.

Основні результати дослідження використані Управлінням власності та корпоративних прав Запорізької обласної державної адміністрації (довідка про впровадження № 06/04 від 10.11.2004 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні теоретико-методологічні положення і висновки дисертаційного дослідження оприлюднено на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, а також у публічних виступах на практичних семінарах, “круглих столах”. Це зокрема: Всеукраїнська науково-практична конференція “Українська політична антропологія як гуманістичний чинник державотворення в Україні” (м. Запоріжжя, 9 - 10 жовтня 2002 р.), Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених “Україна у світовій економічній спільноті” (м. Дніпропетровськ, 28 лютого 2003 р.), ІІ міжнародна науково-практична конференція “Управління у державі ІІІ-го тисячоліття” (м. Львів, 24 - 26 березня 2003 р.), науково-практична конференція “Інноваційна модель соціально-економічного розвитку Запорізького регіону” (м. Запоріжжя, 29 травня 2003 р.), ІІ міжнародна науково-практична конференція “Динаміка наукових досліджень - 2003” (м. Дніпропетровськ, 20 - 27 жовтня 2003 р.), міжвузівська науково-методична конференція “Соціокультурний і постіндустріальний розвиток Кривбасу” (м. Кривий Ріг, 29 травня 2003 р.), І міжнародна науково-практична конференція “Організаційний менеджмент: стан, проблеми, тенденції” (м. Пенза, 17 - 18 жовтня 2003 р.), науково-практична конференція за міжнародною участю “Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції” (м. Київ, 29 травня 2003 р.), Всеукраїнська науково-практична конференція “Гуманістичний менеджмент як чинник оптимізації суспільної трансформації” (м. Запоріжжя, 26 - 27 вересня 2003 р.), науково-практична конференція “Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління” (м. Київ, 28 травня 2004 р.), Всеукраїнська науково-практична конференція “Формування гуманістичного менеджменту як інноваційної технології в умовах модернізації українського суспільства” (м. Запоріжжя, 6 - 7 грудня 2004 р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковано у 16 наукових працях, серед яких 2 статті - у наукових журналах, 7 статей - у збірниках наукових праць, 6 - у збірниках тез конференцій. Загальний обсяг публікацій - 8,9 авт. арк. Усі праці написані без співавторів.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації - 215 сторінок, з яких основний зміст - 196 сторінок. Список використаної літератури складається з 202 назв, які наведено на 19 сторінках. Дисертація містить 16 рисунків і 1 таблицю.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, ступінь наукової розробки питання, вказується на зв'язок роботи з напрямами наукових досліджень; визначено мету і завдання дослідження, його об'єкт, предмет, методологічну основу, висвітлюються наукова новизна роботи, її наукове та практичне значення, наводяться дані про впровадження, апробацію і публікацію результатів дослідження.

У першому розділі - “ Сутність, структура та роль корпоративної культури в діяльності суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування ” - подається системний огляд літератури за темою дослідження, на основі якого уточнюється поняття “корпоративна культура” як чинник оптимізації функціонування організації (суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування). Зокрема відзначається, що при визначенні культури організації, яка розкриває особливості зовнішніх та внутрішніх її стосунків, використовується безліч термінів та понять. Тому як найбільш вдалий, що якнайповніше розкриває сутність порушеного питання, пропонується застосовувати термін “корпоративна культура”.

Враховуючи відсутність єдиного визначення та з метою ефективного оперування терміном “корпоративна культура”, подається його нове формулювання - певний фон діяльності організації, який сприяє посиленню вектора результативності залежно від ступеня керованості усвідомлених цінностей організації, що особливо виявляється при динамічних змінах структури чи роду діяльності. Цей фон включає в себе сукупність колективних базових уявлень учасників діяльності організації.

Головними методами формування і підтримки корпоративної культури можна назвати наступні: заяви, заклики, декларації керівництва, навчання персоналу, систему стимулювання, критерії відбору в організацію, підтримку корпоративної культури в процесі реалізації основних управлінських функцій, широке впровадження корпоративної символіки.

Корпоративна культура - це цілісний соціальний організм, але вона є багатоаспектною. Так, існують норми поведінки, яких працівники дотримуються “де-факто”, а також і ті, до яких вони прагнуть і вважають ідеалом. Існує корпоративна культура, що вже склалася, і та, до якої прагне колектив організації. Принципи одних працівників можуть дещо відрізнятися від принципів інших працівників; у підрозділах організації може існувати своя субкультура.

Аналіз свідчить, що основні принципи корпоративної культури, атмосфера духовної спільності, притаманна суб'єктам державного управління та місцевого самоврядування, здійснюють більший вплив на результати діяльності, ніж технологічні або економічні ресурси, організаційна структура, інновації чи нормування часу. У результаті працівники краще розуміють, що вони повинні і чого не повинні робити, і вживають усіх заходів, щоб добитися більшого успіху організації. Саме корпоративна культура, що склалася, надихає працівників на удосконалення культури організації.

Із прагматичної точки зору корпоративна культура постає насамперед як інтелектуальне “оснащення”, як “слід”, що формує у свідомості окремої людини штучний світ, створений самою людиною, як величезне багатство відомостей певного набору. Тому корпоративна культура постає як продукт діяльності людей, спроектований на певний семіотичний екран предметного середовища, на її інтелектуальне оснащення. Корпоративна культура є позагенетичною пам'яттю колективу, що конденсує людський досвід, це механізм організації, зберігання і передачі соціально значущої інформації.

Структурування корпоративної культури організації дозволяє виокремити три рівні, яких цілком достатньо для повноцінного оперування.

Дана структура корпоративної культури організації побудована по функціональному принципу. Вона відображає основні аспекти корпоративної культури будь-якої організації.

Таким чином, звертаючи увагу на те, що більшість чинників корпоративної культури другого рівня є штучними, ми приходимо до висновку, що корпоративна культура - це не догма, а стан речей у часі і вона є керованою. Крім того, корпоративна культура - це гармонійно структурований інструмент управління. “Живильним середовищем” корпоративної культури слугують “насущні” передумови ефективного керування в нових динамічних умовах функціонування організації.

Корпоративну культуру суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування правомірно розглядати як базову дисципліну, оволодіння якою дозволяє керівництву глибше зрозуміти причини і мотиви поведінки працівників і на цій основі підвищити ефективність управління персоналом.

У другому розділі - “Культура корпоративного управління як чинник ефективності функціонування системи державного управління та місцевого самоврядування” - корпоративне управління і його культура розглядаються як фундаментальне завдання в контексті забезпечення балансу інтересів усіх учасників корпоративних відносин, а також як найважливіша інституційна умова функціонального зростання ефективності діяльності суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування.

Система корпоративного управління - це продукт спільних зусиль учасників корпоративних відносин щодо формування загальноприйнятих юридичних та моральних правил, норм, вимог, які працівники ставлять перед собою або яких потребує організація у певному середовищі. Головними характерними рисами ефективного корпоративного управління є прозорість фінансової інформації та інформації про діяльність організації; контроль за діяльністю керівництва; всебічний захист прав та законних інтересів власників; незалежність контролюючого органу у визначенні стратегії організації, моніторингу її діяльності тощо. Застосування системи корпоративного управління, основними принципами якого є чесність, прозорість, підзвітність, відповідальність, є гарантом повного врахування інтересів усіх учасників корпоративних відносин.

У межах даного дослідження корпоративне управління як інструмент відокремлюється від діяльності корпорацій, де воно народилося, і пристосовується до державного управління та місцевого самоврядування. У корпоративному управлінні, державному управлінні, місцевому самоврядуванні є багато спільного: численність власників, розпорошеність капіталу, делегування повноважень, наявність правління та виконавчого органу, загальних зборів та ін.

Корпоративне управління є продуктом еволюції, який могли створити лише досвід та зрілість людей, свого роду необхідною відповіддю суспільства на катаклізми у світовій системі управління та прагненням до стабільності в умовах глобалізації. Воно виступає як форма переходу до соціально-ринкових відносин у державному управлінні та місцевому самоврядуванні.

Об'єднуючи корпоративне управління (як інструмент) і глобалізацію (як умови існування), можна дійти висновку, що корпоративне управління є засобом, цілком здатним стабілізувати будь-який процес управління, навіть у таких найскладніших динамічних умовах існування.

З теоретичної точки зору корпоративне управління соціально-економічним розвитком територіальної громади базується на тому постулаті, що економічну діяльність людина здійснює не ізольовано, а в суспільстві, яке, у свою чергу, завжди очікує від територіальної громади відповідальних дій стосовно більш широких аспектів суспільної діяльності, що включають навколишнє середовище, охорону здоров'я та безпеку життя, відносини з громадянами, рівні можливості для всіх мешканців громади, етику поведінки із споживачами комунальних послуг і т.д.

У діючій владній ієрархії територіальної громади міста сьогодні ще застосовується системний менеджмент, який припускає поточне командно-бюрократичне управління та вертикальну підпорядкованість. Тому корпоративна культура виконкому міської ради продовжує залежати від настанов вищої бюрократії. Існуюча організаційна структура управління територіальною громадою на рівні міста завдає деякої шкоди при вирішенні певного кола питань, особливо там, де потрібна участь багатьох підрозділів та структур. Дуже часто поточні справи вирішуються “в ручному режимі”. Як результат, маємо довгостроковість та неузгодженість при прийнятті окремих рішень, інші вади. Тому на противагу пропонується застосування корпоративного управління територіальною громадою на рівні міста, яке дозволить змінити перш за все організаційну структуру управління, базові уявлення про проголошені цінності. Це, у свою чергу, сприятиме зміні і самої корпоративної культури виконкому, а зміна корпоративної культури спричинить зміну моделі поведінки працівників.

Запропонована організаційна структура управління територіальною громадою дещо змінить не тільки корпоративну культуру виконкому, а навіть і його місію. Упровадження запропонованої структури забезпечить необхідну сьогодні прозорість, підвищить компетентність урядовців та значно зміцнить довіру територіальної громади до державної влади.

Сьогодні корпоративне управління розцінюється як складова частина ринкових реформ, умова розвитку державного управління та місцевого самоврядування. Його культура є домінуючою константою злагодженості у суспільстві, поступовості та передбачуваності подій. За сприятливих умов корпоративна культура може гуманізувати бюрократичний апарат й пристосувати його до служіння державі та суспільству.

У дослідженні вперше розглядається корпоративна культура як новий управлінський феномен на користь державного управління, як стандарт його якості. У процесі аналізу сформульовано авторське визначення таких понять, як “процедура”, “виконавець”, “ініціатор”, “порядок” тощо.

Враховуючи, що в апараті державного управління бюрократичні методи є необхідністю, кожен орган виконавчої влади структурується за бюрократичним принципом, бо він є функціональним. Незважаючи на негативне до нього ставлення, бюрократичний апарат існував, існує і буде довго існувати, саме в цьому полягає феномен бюрократії, тому що він має і позитивні риси, завдяки своїй раціональності. Немає жодної держави, яка б не боролася з бюрократією, і сьогодні немає жодної держави, в якій би не існувала проблема бюрократизму. При зміні форм влади змінюється і бюрократія, але вона не припиняє свого існування. Тому потрібно шукати не шляхи подолання бюрократизму, а шляхи гуманізації і оптимізації бюрократичного апарату, наприклад за рахунок упровадження позитивної корпоративної культури, та пристосування його до служіння державі, суспільству, людині.

Головна мета впровадження корпоративної культури - це досягнення одностайності фахівців при прийнятті рішень. Корпоративна культура припускає передбачуваність і керованість поведінки, тактичну або стратегічну спрямованість; об'єктом її впливу є люди. Крім того, корпоративна культура дозволяє впроваджувати, а також допомагає дотримуватися стандартів якості в управлінні. Особливо це стосується вчинення типових процедур, які надаються суб'єктами державного управління та місцевого самоврядування в найбільш забюрократизованому секторі державного управління. При цьому треба враховувати, що зарегульованість процесу вчинення процедури спрямована на виконавчий орган, і в ніякому разі не на ініціатора.

У третьому розділі - “Підвищення ефективності функціонування суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування на засадах впровадження корпоративної культури” - доводиться, що формування позитивної корпоративної культури стає в сучасних умовах глобальним стратегічним ресурсом організації та важливим чинником стабілізації і розвитку суспільства. Відтак, свідоме формування корпоративної культури необхідно для того, щоб цей могутній інструмент використовувався на користь організації. Для формування корпоративної культури повинен бути вироблений певний формалізований механізм, який би відповідав основним етапам формування корпоративної культури і був здатним виконувати свою інституційну роль за будь-яких умов.

Обов'язковими елементами формування позитивної корпоративної культури можна назвати: вдосконалення стилю керівництва, введення стимулюючої системи винагороди, оптимізацію навчання кадрів, упровадження прогресивної кадрової політики, приділення адекватної уваги робочому оточенню, побудову системи внутрішнього PR тощо. Корпоративна культура є предметом розвитку і змін протягом усього життя організації.

Особливу функцію у створенні корпоративної культури виконує паблік рилейшнз, і в дослідженні він уперше використовується як інструмент створення корпоративної культури організації (рис. 1). В Україні ні питання PR, ні, тим більше, корпоративної культури детально не розроблені, а їх синергетичне поєднання є науковою новизною.

У контексті державного управління PR слід розуміти як вплив органів управління на громадську думку у напрямі формування бажаної поведінки різноманітних суб'єктів, як технологію сучасної соціальної політики. Основою PR є створення зовнішнього і внутрішнього соціально-політико-психологічного середовища, необхідного для успішної роботи суб'єкта державного управління чи місцевого самоврядування, забезпечення певної поведінки громадян щодо даного суб'єкта.

Будь-які заходи PR організації спрямовуються не тільки на зовнішнє середовище, але і “всередину” організації, тобто на своїх працівників з метою формування сприятливих людських відносин, неформальної атмосфери, злагоди. Здійснення PR на практиці можна поділити на певні групи, які (кожна окремо і всі разом взагалі) сприяють створенню корпоративної культури організації.

Рис. 1. Схема взаємодії паблік рилейшнз і корпоративної культури

PR і корпоративна культура доповнюють одне одне, взаємодіючи не діалектично, а синергетично. Наведена схема не є досконалою, але достатньо наочною для впровадження моделі взаємодії PR та корпоративної культури організації.

Засоби PR, які раніше використовувались як тактичне мистецтво, у створенні корпоративної культури виступають частиною глобального творчого процесу і відіграють свою інституційну та інноваційну роль. У свою чергу, корпоративна культура виступає щодо PR новим інструментом впливу на суспільство з метою досягнення взаємопорозуміння. Корпоративна культура при всій своїй інтелектуальності підходу виявляє системність, що сприяє становленню управління як єдиного соціального організму; засоби PR при цьому посилюють системні і легітимні аспекти корпоративної культури. Корпоративна культура і PR разом акцентують увагу на лідерах і перших особах організації.

Важливою засадою формування позитивної корпоративної культури суб'єкта державного управління чи місцевого самоврядування є надання управлінських послуг. Розробка та затвердження порядку їх надання сприяє впровадженню позитивної корпоративної культури виконавчого органу. Для роботи за таким порядком необхідна певна мобілізація фахівців різних рангів, створення компетентної команди, психологічно готової у якнайкращий спосіб реалізувати місію організації. Запропонований у дисертації алгоритм роботи щодо вчинення управлінської процедури (рис. 2) можна вважати стрижнем бажаної корпоративної культури виконавчого органу при управлінні власністю територіальної громади. Особлива цінність такого порядку вбачається у системному підході до вчинення процедури, і його можна додатково розглядати як місцеву участь у державній нормотворчій діяльності.

корпоративний культура місцевий самоврядування



Рис. 2. Алгоритм роботи щодо вчинення управлінської процедури

Корпоративна культура у вчиненні процедур - це культура дії, і тому вона не може бути нейтральною. Саме тому головне завдання керівництва виконавчого органу полягає в розвитку її позитивних аспектів, завдяки чому забезпечується привабливість дій суб'єкта управління. Робота за порядком - це не додаткові можливості бюрократичної машини, а перш за все, інноваційний підхід до вирішення системних типових управлінських завдань.

Наведений порядок є лише одним із шляхів формування позитивної корпоративної культури виконавчого органу. Робота за ним є складовою корпоративного управління територіальною громадою, але за змістом, структурою та впорядкованістю цей порядок придатний і для загальнодержавного рівня. Такий підхід привносить елемент ефективного менеджменту в діяльність органів державного управління та місцевого самоврядування, а також зумовлює суттєву зміну моделі менеджменту в державному управлінні взагалі.

Висновки

У дисертації наведене вирішення актуальної наукової задачі підвищення результативності функціонування суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування на засадах упровадження позитивної корпоративної культури.

Основні результати дослідження зводяться до наступних положень:

1. Головними проблемами політичного життя суспільства є питання реалізації державної влади, механізмів її функціонування. Враховуючи, що суб'єкти державного управління та місцевого самоврядування є юридичними особами - організаціям, доцільно їх діяльність розглядати саме на рівні організації (як суб'єкта). Основою життєвого потенціалу організації є її корпоративна культура, що постає як продукт власне управлінських інновацій. Її плоди є матеріальними, сприяють підвищенню результативності діяльності організації. Корпоративна культура - це гармонійно структурований інструмент управління, який ефективно може впроваджуватися у функціонування суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування.

2. З метою удосконалення досліджень у галузі державного управління пропонується ввести до наукового ужитку єдиний термін при визначенні культури організації, який розкриває особливості її зовнішніх та внутрішніх стосунків - “корпоративна культура”. Функціонування суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування на засадах упровадження корпоративної культури підвищує ефективність їх діяльності.

3. Схематично корпоративна культура організації може бути представлена як багаторівнева структура з вертикальними і горизонтальними, прямими і зворотними зв'язками елементів. Структуруючи корпоративну культуру організації, за функціональними ознаками виділяють три її рівні.

4. Формування позитивної корпоративної культури стає в сучасних умовах глобальним стратегічним ресурсом суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування. Цей потужний інструмент доцільно використовувати на користь органів влади. Запропонований механізм формування корпоративної культури здатний виконувати свою інституційну роль за будь-яких умов і може бути застосований для інших суб'єктів діяльності у виробничій і невиробничій сферах.

5. Одним із шляхів формування позитивної корпоративної культури суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування є забезпечення визначеності дій при виконанні типових операцій за рахунок упровадження порядку надання державних управлінських послуг та інших процедур. Запропонований алгоритм роботи щодо вчинення управлінської процедури можна вважати стрижнем бажаної корпоративної культури суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування при вчиненні процедур. Особлива його цінність полягає в системному підході до вчинення процедури.

6. Засоби PR доцільно підпорядковувати висвітленню позитивних аспектів діяльності суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування, створенню їх іміджу в контексті впровадження корпоративної культури, формуванню сприятливого соціального клімату або, як мінімум, соціально неагресивного середовища. Запропонована схема взаємодії PR і корпоративної культури дозволяє наочно показати синергетичний зв'язок різних аспектів функціонування суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування, розкрити напрямки підвищення іміджу державної влади. PR необхідно використовувати як інструмент для створення корпоративної культури суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування, а їх синергетичне поєднання є науковою новизною, що заслуговує на особливу увагу у подальших дослідженнях.

7. Застосування корпоративного управління територіальною громадою на рівні міста дозволяє вдосконалити організаційну структуру управління, значно підвищити ефективність функціонування суб'єктів місцевого самоврядування, дещо змінити не тільки корпоративну культуру суб'єкта місцевого самоврядування, а навіть і його місію. Упровадження запропонованої у дисертації структури управління територіальною громадою міста сприятиме виконанню кожним структурним підрозділом тільки певних визначених функцій на підставі чіткого розподілу функцій, забезпечить необхідну сьогодні прозорість, підвищить компетентність фахівців та значно зміцнить довіру територіальної громади до влади. Зміна моделі менеджменту у місцевому самоврядуванні сприятиме розвитку інших самоорганізаційних процесів в Україні.

8. Корпоративне управління як інструмент значно стабілізує діяльність суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування і має певні переваги. Упровадження новітніх механізмів управління територіальними громадами підвищує їх економічний потенціал і рівень життя кожної людини. Культура корпоративного управління, як управлінський феномен, сприяє етичному способу вирішення життєво важливих питань, задає певний стандарт якості управління. Необхідною умовою її впровадження у функціонування суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування є певний рівень інтелектуальної зрілості системи державного управління, місцевого самоврядування та персоналу управлінських структур.

9. Корпоративне управління в межах учасників корпоративних відносин застосовується як самоорганізаційний засіб, спроможний активізувати і налагодити внутрішню діяльність організації, захистити її від зовнішніх впливів. Застосування системи корпоративного управління є гарантом урахування інтересів усіх учасників корпоративних відносин. Корпоративне управління є продуктом еволюції та адекватною відповіддю суспільства на катаклізми у світовій системі управління. Діяльність суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування за таких умов може бути оптимізована за рахунок використання саме корпоративного управління та впровадження в їх функціонування позитивної корпоративної культури.

10. Корпоративна культура є об'єктивним явищем, рушійною силою розвитку суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування, найхарактернішою ознакою соціально орієнтованого державного управління. Вона не розвивається сама по собі, а вимагає певних управлінських заходів: керівництво має підтримувати її позитивні прояви, запобігати можливим негативним наслідкам. Корпоративна культура - це певний фон діяльності організації, що особливо виявляється при динамічних змінах структури чи роду діяльності, який сприяє посиленню вектора результативності залежно від ступеня керованості усвідомлених цінностей організації. Цей фон включає сукупність колективних базових уявлень учасників діяльності організації. Корпоративна культура передбачає системність у роботі, що сприяє становленню системи управління як єдиного соціального організму.

11. Проблема корпоративної культури як чинника підвищення ефективності функціонування суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування поки що залишається недостатньо дослідженою в державному управлінні. Більшість представників класичного менеджменту, сучасних вчених переважно розглядають загальнотеоретичні питання корпоративної культури, вивчають певні закономірності її становлення та окремо розглядають функціонування органів влади. Водночас дослідженість теорії та практичних наслідків упровадження корпоративної культури все ще залишається недостатньою. Тому можна констатувати, що вивчення питань реалізації корпоративної культури як чинника результативності функціонування суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування в сучасних умовах глобалізованого світового господарства знаходиться лише на початковій стадії.

12. Формування корпоративної культури в контексті гуманістичного менеджменту є актуальним завданням організацій у ХХІ ст., що базується на гуманістичних засадах усієї сукупності соціальних відносин - економічних, політичних, соціальних, культурних. Управління суспільством і процесами, що відбуваються в ньому, у кінцевому підсумку приводить до глобального упорядкування соціуму. Удосконалення управлінської діяльності потребує створення ефективної корпоративної культури, яка б сприяла підвищенню ефективності управління, тому основним фактором успішного функціонування суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування є дотримання їх працівниками основних принципів корпоративної культури.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бабич О.Б. Корпоративне управління. Методичні вказівки до семінарських занять для магістрів спеціальності 8.050.201 “Менеджмент організацій”. - Запоріжжя, 2003. - 86 с.

2. Бабич О. Основні засади створення корпоративної культури як інструменту управління // Вісн. УАДУ. - 2003. - № 2. - С. 449 - 456.

3. Бабич О. Корпоративне управління соціально-економічним розвитком територіальної громади // Управління сучасним містом. - 2003. - № 3/7 - 9(11). - С. 169 - 175.

4. Бабич О. Значення public relations (PR) у створенні корпоративної культури Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. / Редкол.: С.М. Серьогін (голов. ред.) та ін. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2003. - Вип. 4 (14). - С. 248 - 258.

5. Бабич О. Корпоративна культура як чинник підвищення ефективності державного управління // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць Одеського регіонального інституту державного управління. Вип. 1 (17). - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2004. - С. 142 - 154.

6. Бабич О.Б. Корпоративна культура органу місцевого самоврядування в управлінні власністю територіальної громади // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2004. - № 2 (20): У 2-х ч. - Ч. 1. - С. 126 - 130.

7. Бабич А.Б. Корпоративная культура в условиях экономической трансформации // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. - Запоріжжя, ЗДІА. - Випуск № 13. - 2003. - С. 22 - 33.

8. Бабич О.Б. Корпоративна культура в умовах суспільної трансформації // Збірник наукових праць “Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії”. - Запоріжжя, ЗДІА. - Випуск № 17. - 2004. - С. 223 - 226.

9. Бабич О.Б. Модель лідера третього тисячоріччя // Збірник наукових праць з гуманітарних наук, матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Українська політична антропологія як гуманістичний чинник державотворення в Україні” (9-10 жовтня, 2002 рік) та Всеукраїнської науково-методичної конференції “Філософські, культурологічні, релігієзнавчі аспекти осмислення сучасного світу та їх науково-методичне значення” (24-25 жовтня 2002 рік). - Запоріжжя: ЗДІА, 2003. - С. 77 - 79.

10. Бабич О.Б. Корпоративне управління соціально-економічним розвитком територіальних громад в умовах глобалізації // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених “Україна у світовій економічній спільноті”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 4 - 7.

11. Бабич О.Б. Корпоративна культура в умовах глобалізації // Управління у державі ІІІ-го тисячоліття: Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 24 - 26 березня 2003 р.). - Львів: ЛвЦНТЕІ, 2003. - С. 19 - 23.

12. Бабич О.Б. Концептуальне забезпечення порядку надання державних послуг // Інноваційна модель соціально-економічного розвитку Запорізького регіону. Збірник наукових праць першої науково-практичної конференції. 29 травня 2003 р. / Ред. кол. Бєліков С.Б. (відпов. ред.) та інш. - Запоріжжя: ЗНТУ, 2003. - С. 111 - 117.

13. Бабич О.Б. Корпоративна культура органу місцевого самоврядування в управлінні власністю територіальної громади // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень - 2003”. Том 10. Державне управління. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 12 - 14.

14. Бабич О.Б. Корпоративна культура в умовах економічної трансформації // Соціокультурний і постіндустріальний розвиток Кривбасу (матеріали міжвузівської науково-методичної конференції). - Кривий Ріг: Мінерал, 2003. С 125 - 127.

15. Бабич А.Б. Влияние корпоративной культуры на экономику страны // Организационный менеджмент: состояние, проблемы, тенденции: Сборник статей І Международной научно-практической конференции. - Пенза, 2003.- С. 11 - 13.

16. Бабич О. Паблік рилейшнз як чинник прозорості суспільства // Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції: Матеріали наук.-практ. конф. / За заг. ред. В.І Лугового, В.М. Князєва. - К.: Вид-во НАДУ, 2003. - Т. 1. - С. 225 - 227.

АНОТАЦІЯ

Бабич О.Б. Результативність функціонування суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування на основі впровадження корпоративної культури. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - механізми державного управління. - Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. - Харків, 2005.

У дисертаційному дослідженні проаналізовано сутність результативності функціонування суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування на засадах упровадження корпоративної культури. Корпоративна культура суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування розглядається як базова дисципліна, оволодіння якою дозволяє керівництву глибше зрозуміти причини і мотиви поведінки працівників і на цій основі підвищити ефективність управління персоналом.

Корпоративна культура розглядається як управлінський феномен на користь державного управління, як складова частина ринкових реформ та умова удосконалення механізмів державного управління.

Розроблено формалізований механізм формування позитивної корпоративної культури, елементами якого є вдосконалення стилю управління, запровадження системи винагороди за результати праці, оптимізація навчання кадрів, прогресивна кадрова політика. Запропоновано алгоритм роботи щодо вчинення управлінської процедури за спеціально розробленим порядком надання суб'єктом державного управління послуг.

Ключові слова: суб'єкти державного управління та місцевого самоврядування, корпоративна культура, механізм державного управління, інструмент управління, ефективність, організація, система державного управління.

АННОТАЦИЯ

Бабич А.Б. Результативность функционирования субъектов государственного управления и местного самоуправления на основе внедрения корпоративной культуры. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 - механизмы государственного управления. - Харьковский региональный институт государственного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины. - Харьков, 2005.

В диссертационном исследовании проанализирована сущность результативности функционирования субъектов государственного управления и местного самоуправления на основе внедрения корпоративной культуры. Необходимым условием ее формирования является определенный уровень интеллектуальной зрелости системы государственного управления, местного самоуправления и персонала управленческих структур.

Корпоративная культура рассматривается как управленческий феномен в пользу государственного управления, как составная часть рыночных реформ и условие совершенствования механизмов государственного управления.

В исследовании показано, что основные принципы корпоративной культуры, чувство духовной общности, присущие организации, оказывают более сильное влияние на результаты деятельности, чем технологические или экономические ресурсы, организационная структура и инновации. Корпоративная культура - это гармонично структурированный инструмент эффективного управления в новых динамичных условиях функционирования организации.

...