Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Автореферат

Спеціальність: 12.00.07 - теорія управління; адміністративне

право і процес; фінансове право

СУЧАСНЕ ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ В ОРГАНАХ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Фролова Олена Григорівна

Харків - 2002

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Ефективність боротьби органів внутрішніх справ (ОВС) з адміністративними правопорушеннями і злочинністю значною мірою залежить від інформаційно-методичної озброєності управління в ОВС та матеріально-технічної оснащеності їх діяльності. Тому для науки і практики управління в ОВС завжди були та будуть актуальними проблеми вдосконалення інформаційно-методичного забезпечення управління на основі досягнень науки і техніки, зокрема розвитку конкретних методів управління та організаційно-правових основ їх застосування. Сучасне управління в ОВС базується на цілодобовому оперативному пошуку, отриманні, переробці, упорядкуванні, аналізі, осмисленні та використанні великих масивів статистичних даних і інформації, що швидко та якісно зробити ручним способом неможливо. Звідси додатково актуалізуються проблеми розробки сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС із застосуванням комп'ютерної техніки і спеціального програмного забезпечення.

Актуальність теми. За останні роки інформаційно-методичне забезпечення управління в ОВС серйозно змінило і значно розширило можливості управління, сприяло підвищенню його рівня та ефективності за рахунок, насамперед, швидкого розвитку базового матеріально-технічного і програмно-математичного забезпечення управління, підвищення рівня професійної підготовки працівників органів внутрішніх справ, набуття ними необхідних теоретичних знань та практичних навичок роботи з комп'ютерною технікою.

Ученими та практиками проведена значна робота з дослідження цих проблем. Достатньо згадати щодо цього друковані праці таких вітчизняних і зарубіжних авторів, як Г.А.Аванесова, В.Б.Авер'янова, О.Ф.Агапова, О.Ф.Андрійко, В.Г.Афанасьєва, О.М.Бандурки, О.П.Бєлоусова, К.І.Бєлякова, Ю.П.Битяка, М.С.Вертузаєва, І.В.Гори, В.П.Горшкова, А.І.Долгової, Р.А.Калюжного, С.В.Ківалова, Л.В.Коваля, Ю.М.Козлова, В.П.Кувалдіна, Н.Ф.Кузнецової, В.С.Кузьмичова, Ю.Ф.Лазарева, В.А.Мінаєва, П.П.Михайленка, Б.І.Мороза, М.М.Наумова, В.Ф.Опришка, П.І.Орлова, О.І.Остапенка, Г.І.Петрова, В.П.Пєткова, Н.С.Полєвого, Ю.В.Попова, О.П.Рябченко, В.В.Свиридова, В.Д.Сущенка, М.М.Тищенка, Г.А.Туманова, В.В.Цвєткова, В.К.Шкарупи, Г.В.Щокіна, Л.П.Юзькова та інших.

Праці зазначених та інших авторів, безсумнівно, мають дуже велике наукове і практичне значення, служать подальшому вдосконаленню законодавства та правозастосовної практики у сфері інформаційно-методичного забезпечення управління в органах внутрішніх справ. У той же час і сьогодні зазначені проблеми залишаються ще далеко не розв'язаними. Не маємо ми і досі ані жодного спеціального монографічного дослідження, яке б досліджувало сучасне інформаційно-методичне забезпечення управління в ОВС України, його розвиток та організаційно-правові проблеми. До цього часу до кінця ще не вивчені всі класи методів, що можуть застосовуватися в управлінні в ОВС, не здійснена їх класифікація за головними методологічними рівнями та не визначені організаційно-правові основи, шляхи і перспективи їх застосування. Повною мірою не виявлені та не досліджені в управлінні в ОВС і можливості на основі сучасної техніки, комп'ютерних програм та технологій універсального й достатньо потужного класу математичних методів, які можуть використовуватися та вже використовуються на практиці і як основні, і як допоміжні під час застосування всіх інших методів. Незважаючи на те що окремі аспекти досліджуваної теми раніше розроблялися в контексті законодавства та правоохоронної практики ОВС колишнього Союзу РСР, нині вони вже дещо застаріли і втратили свою актуальність. Саме тому дослідження сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в органах внутрішніх справ в умовах суверенної України і досягнутого рівня розвитку науки та практики крізь призму реалій і потреб сьогодення й очікуваного майбутнього набуло особливого значення і стало досить актуальним, необхідним і своєчасним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано за професійною проблематикою та практичним спрямуванням вищих навчальних закладів МВС України, передбаченими пунктами 1.3 і 2.4 Пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995 - 2000 роки, затверджених рішенням Колегії МВС України від 28 лютого 1995 року № 4КМ/2, і направлено на виконання основних положень Комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю на 1996 - 2000 роки, а також Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 року за №1376/2000.

Мета і завдання дослідження. Головною метою дисертаційного дослідження є науково-обґрунтована розробка сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС та його організаційно-правових основ, які базуються на сутності та головній меті управління в ОВС, комплексному та системному застосуванні в управлінні в ОВС різних класів методів на основі математичних методів за допомогою комп'ютерної техніки.

Задля досягнення головної мети дослідження автором послідовно було поставлено такі завдання:

проаналізувати сутність і головну мету управління в ОВС як відповідно відправну (вихідну) базу та кінцеву мету сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС та його організаційно-правових основ;

дослідити сутність та організаційно-правові основи сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС та запропонувати шляхи їх удосконалення;

акцентувати увагу на новітній методології в управлінні в ОВС як фундаменті сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС та його організаційно-правових основ;

здійснити класифікацію за головними методологічними рівнями усіх методів, які використовуються в сучасному інформаційно-методичному забезпеченні управління в ОВС та обґрунтувати правові механізми комплексного і системного підходу до їх застосування;

довести провідну роль математичних методів (як основних і допоміжних під час застосування всіх інших методів) і визначити головні етапи їх застосування в сучасному інформаційно-методичному забезпеченні управління в ОВС;

визначити базові види математичних методів у сучасному інформаційно-методичному забезпеченні управління в ОВС і удосконалити організаційно-правові основи їх застосування;

запропонувати організаційно-правові основи щодо комплексного застосування в сучасному інформаційно-методичному забезпеченні управління в ОВС правових, соціологічних, соціально-психологічних, економічних та інших методів на основі математичних методів за допомогою комп'ютерної техніки;

продемонструвати на конкретних прикладах значні потенційні можливості запропонованої і розробленої автором теорії сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС та його організаційно-правових основ у нормотворенні і правозастосуванні, вдосконаленні процесів управління в ОВС та підвищенні їх практичної результативності.

Об'єктом дослідження є новітня методологія в управлінні в органах внутрішніх справ та її організаційно-правові засади. Предметом дослідження є сучасне інформаційно-методичне забезпечення управління в ОВС та його організаційно-правові основи.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження, виходячи з поставленої мети і сформульованих завдань з урахуванням об'єкта та предмета дослідження, є система взаємодоповнюючих філософських, загальнонаукових і спеціальних методів, направлених на отримання повних об'єктивних і вірогідних результатів з позицій комплексного, системного та структурно-функціонального підходів. Наприклад, історико-правовий метод дозволив показати генезис досліджуваної проблеми і розвиток інформаційно-методичного забезпечення управління в органах внутрішніх справ у правовій теорії та правозастосуванні (розділи 1 і 2). Догматичний аналіз норм чинного адміністративного, кримінального, кримінально-виконавчого та іншого законодавства сприяв виявленню їх недоліків та формуванню пропозицій щодо вдосконалення правових норм відповідно до результатів дослідження (розділи 3 і 4). За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (розділи 1 і 2). Організаційно-правовий і порівняльно-правовий методи широко використовувалися для дослідження організаційно-правових основ інформаційно-методичного забезпечення управління в органах внутрішніх справ та організаційно-правових основ застосування в управлінні в ОВС різноманітних методів (розділи 1-4) тощо. Комплексне застосування в роботі різних класів методів спрямовувалося системним і структурно-функціональним методами, що надало можливість дослідити проблеми в єдності їх соціального змісту та юридичної форми (розділи 1-4). Оскільки автор у минулому тривалий час працював безпосередньо в обласному управлінні внутрішніх справ (управлінні виконання покарань), ці та інші методи застосовувалися ним на практиці під час дослідження теми.

Положення і висновки роботи ґрунтуються на всебічному аналізі фактичного стану сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в органах внутрішніх справ, його організаційно-правових основ, реальних статистичних даних і результатів діяльності ОВС. Адекватність отриманих результатів реальній практиці управління в ОВС забезпечувалася за допомогою спеціальних перевірок, коректного вибору досліджуваних вибірок, репрезентативності обсягів дослідження та науково-обґрунтованого застосування методів інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в Україні монографічним дослідженням сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в органах внутрішніх справ та його організаційно-правових основ. Це дало автору змогу висунути і обґрунтувати низку положень, нових у концептуальному плані та важливих для юридичної науки і практики управління в ОВС.

У результаті дисертаційного дослідження обґрунтовані такі наукові положення та висновки, отримані здобувачем особисто:

1. Проведено аналіз генезису проблеми сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в органах внутрішніх справ у правовій теорії та правозастосуванні.

2. Вперше здійснено підхід до розробки теорії сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в органах внутрішніх справ як до наукової теорії у системі юридичних наук управлінсько-адміністративного циклу.

3. Вперше запропоновано і розроблено структуру теорії сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в органах внутрішніх справ.

4. Удосконалено організаційно-правові засади сучасної системи інформаційно-методичного забезпечення управління в органах внутрішніх справ і запропоновано перспективи їх подальшого розвитку.

5. Проведено класифікацію за головними методологічними рівнями усіх методів, що застосовуються в управлінні в органах внутрішніх справ, і визначено їх функції та значення.

6. Доведено необхідність комплексного застосування різних класів методів в управлінні в органах внутрішніх справ і розроблено правові механізми такого застосування.

7.Подальшого розвитку набули організаційно-правові засади використання окремих класів і видів методів та норми і порядок їх комплексного та системного застосування в управлінні в органах внутрішніх справ.

8.Удосконалено за допомогою комп'ютерної техніки використання в управлінні в ОВС математичних методів та правові засади їх застосування як основних і допоміжних під час застосування всіх інших методів.

9.Удосконалено прикладні можливості та організаційно-правові основи застосування різних класів і видів математичних методів в управлінні в ОВС як провідних і таких, що забезпечують якісну роботу усіх інших методів.

10. Уведено застосування методів непараметричної математичної статистики та обґрунтовано правове регулювання такого застосування в управлінні в органах внутрішніх справ.

11. Удосконалено теоретичні та організаційно-правові основи застосування в управлінні в органах внутрішніх справ різних видів математичного моделювання.

12. Подальший розвиток в управлінні в ОВС отримало за допомогою програмно-математичного забезпечення на базі комп'ютерної техніки організаційно-правове регулювання застосування соціологічних, соціально-психологічних, правових, економічних та інших методів.

13. Удосконалено в сучасному інформаційно-методичному забезпеченні управління в ОВС визначення головних критеріїв ефективності управління в органах внутрішніх справ та їх діяльності.

14. Вперше за допомогою сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС на основі комплексної статистичної обробки, аналізу і моделювання фактичних показників діяльності ОВС, стану злочинності, соціальної, судової, кримінальної та кримінально-виконавчої статистики встановлено і вірогідно доведено конкретні шляхи і способи вирішення в управлінні в ОВС (а паралельно - і в деяких інших видах державного управління) низки кримінально-правових і кримінологічних проблем боротьби зі злочинністю (зокрема зі злочинністю неповнолітніх, рецидивною злочинністю, злочинністю осіб, що відбувають різні види покарання та конкретно різні строки позбавлення волі, тощо).

15. Подальший розвиток за допомогою сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС отримали різні види разового і поточного контролю за виконанням управлінських рішень та їх ефективністю.

16. Вперше запропоновано систему сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС, здатну не тільки ефективно сприяти оперативному та якісному виробленню управлінських рішень і системному контролю за їх виконанням, але й здійснювати за потреби всебічну та комплексну експертизу і вдосконалення як окремих управлінських рішень, так і (у певних межах) управління в цілому.

Практичне значення одержаних результатів полягає в наступному:

1) у нормотворчості - в наданні пропозицій щодо вдосконалення власних організаційно-правових основ сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС, а також пропозицій, отриманих у результаті його функціонування щодо вдосконалення норм адміністративного, кримінального, кримінально-виконавчого та інших галузей законодавства і відомчих нормативно-правових актів МВС України;

2) у правозастосуванні - в наданні пропозицій щодо вдосконалення практичного застосування власних організаційно-правових основ сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС, а також пропозицій щодо вдосконалення практики застосування норм різних галузей законодавства та реалізації відомчих нормативно-правових актів і конкретних рішень в управлінні в ОВС;

3) у навчальному процесі - в розробці та впровадженні в навчальний процес п'яти навчальних посібників, у тому числі через Міністерство освіти і науки України для юридичних вищих закладів освіти авторського навчального посібника “Злочинність і система кримінальних покарань”;

4) для подальшого розвитку юридичної науки і практики, зокрема теорії і методології управління в ОВС та теорії і практики інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС, - у підготовці й опублікуванні двох авторських монографій, у тому числі монографії “Новітня методологія в управлінні в органах внутрішніх справ”.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались більш ніж на двадцяти науково-теоретичних і науково-практичних конференціях і семінарах, зокрема: на міжнародному семінарі (мовою оригіналу) “Компьютерные технологии и их практическое использование в праве и правоохранительной деятельности”, 22-24.11.1990 (М.: Юрид. ф-т. Моск. гос. ун-та, 1990); міжнародній конференції (мовою оригіналу) “Теория и практика перестройки хозяйственного механизма”, 18-20.04.1990 (К.:КИНХ,1990); міжнародній міжвузівській конференції (мовою оригіналу) “Проблемы осуществления правовой реформы”, 20-22.03.1990 (Тюмень:Тюм. гос. ун-т., 1990); міжнародній конференції (мовою оригіналу) “Актуальные проблемы правового регулирования общественных отношений в условиях перехода к рыночной экономике”, 20-22.11.1991 (Барнаул: Алтайский гос. ун-т, 1991); республіканській науково-методичній конференції “Законодавство України - основа правового виховання студентської та учнівської молоді”, 22-24.05.1992 (К.:НІКВО, 1992); науково-теоретичній конференції “Проблеми боротьби зі злочинністю в Україні”, 20-22.11.1992 (К.: Інститут держави і права АН України, 1992); міжнародній конференції (мовою оригіналу) “Компьютерные программы и их назначение”, 3-5.09.1993 (Донецк: Донецк. территор. центр новых информационных технологий, 1993); міжнародній конференції “Правова система України: теорія і практика”, 22-24.09.1993 (К.: Президія Верховної Ради України - Інститут держави і права АН України - Академія правових наук України, 1993); науково-практичній конференції “Актуальні проблеми сучасної пенітенціарної політики України (1980-1995)”, 25-26.05.1995 (К.: Київ. ін-т внутрішніх справ при Укр. Академії внутрішніх справ України - Головне управління виконання покарань, 1996); міжнародній науково-теоретичній конференції “Проблеми методології сучасного правознавства”, 9-10.10.1996 (К.: Академія правових наук - Інститут держави і права НАН України - Юридич. ф-т Київ. держ. ун-ту - Укр. правнича фундація, 1996); міжнародному науково-практичному семінарі “Проблеми удосконалення кримінального та кримінально-процесуального законодавства України”, 26-27.03.1997 (Харків: Академія правових наук України - Націон. юридич. академія України - Мін-во юстиції України - Генеральна прокуратура України - Мін-во внутрішніх справ Украіни - Служба безпеки України - Хельсінський Комітет - Укр. правнича фундація, 1997); міжнародній конференції (мовою оригіналу) “Европейская конвенция прав человека и судебная реформа в Украине”, 25-26.05.1998 (Донецк: Хельсинский Комитет - Министерство юстиции Украины, 1998); донецьких регіональних науково-практичних конференціях “Актуальні проблеми боротьби зі злочинністю на сучасному етапі розвитку суспільства”, 20.11.1998; 8.12.1999 (Донецьк: ДІВС МВС України, 1998, 1999); міжрегіональній науково-практичній конференції “Надійне забезпечення законності і правопорядку - основне завдання органів внутрішніх справ у боротьбі зі злочинністю”, 5.02.2000 (Донецьк: ДІВС МВС України, 2000); міжнародному науково-практичному семінарі “Злочини проти особистої волі людини”, 19-20.09.2000 (Харків: Нац. юрид. академія України ім. Я.Мудрого - Науково-дослід. ін-т вивчення проблем злочинності АпрН України - Центр вивчення організов. злочинності, 2000); міжнародній науково-практичній конференції “Виховне, соціальне та психологічне забезпечення кадрової політики в органах внутрішніх справ: методи та технології”, 22-23.09.2000 (Харків: Ун-т внутр. справ - Кримінологічна асоціація України, 2000); міжнародній науково-теоретичній конференції “Юридична наука на перехресті століть”, 11-12.02.2001 (Харків: Нац. юрид. академія України ім.Я.Мудрого - Науково-дослід. ін-т вивчення проблем злочинності АпрН України - Центр вивчення організов. злочинності, 2001); донецькій регіональній науково-практичній конференції “Особливості кримінально-правових проблем боротьби із злочинністю у Донецькому регіоні”, 16.02.2001 (Донецьк: ДІВС МВС України, 2001); міжнародній науковій конференції “Проблеми права на зламі тисячоліть”, 13-14.02.2001 (Дніпропетровськ: Дніпропетровськ. нац. ун-т, 2001); міжнародному науково-практичному семінарі “Відповідальність посадових осіб за корупційну діяльність”, 11-12.05.2001 (Харків: Нац. юрид. академія України ім. Я.Мудрого - Ін-т вивчення проблем злочинності АПрН України -Транснаціональний Центр вивчення організов. злочинності та корупції - Американський ун-т (м.Вашингтон) - Центр вивчення організов. злочинності, 2001); міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій пам'яті засновника юрид. ф-ту Запорізького держ. ун-ту проф. К.Г.Федорова, 2-4.07.2001 (Запоріжжя: Запорізьк. держ. ун-т, 2001), всеукраїнській науково-практичній конференції “Теорія і практика управління у трансформаційний період”, 4-6.10.2001 (Донецьк: Національна академія наук України - Інститут економіки промисловості, 2001) та деяких інших.

Публікації. Основні положення дисертації знайшли відображення у більш ніж 60 наукових публікаціях автора в Україні та за її межами, в тому числі: у 2 монографіях, 5 навчальних посібниках, 9 брошурах та 52 наукових статтях, серед яких - монографія “Новітня методологія в управлінні в органах внутрішніх справ” (2001), яка враховує останні вимоги ВАК України, навчальний посібник “Злочинність і система кримінальних покарань” (1997), рекомендований Міністерством освіти і науки України вищим юридичним закладам освіти для впровадження в навчальний процес, і 27 статей, які опубліковані у фахових юридичних виданнях України.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, посилань і списку використаних джерел (441 джерело). Повний обсяг дисертації - 433 сторінки, обсяг основного тексту дисертації - 351 сторінка.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

інформаційний методичний правоохоронний управління

У вступі розкриваються сутність проблеми, її стан, підстави для розробки теми дослідження та її актуальність. Визначаються мета, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, наукова новизна і практичне значення його результатів та їх апробація.

Розділ перший “Сутність та організаційно-правові основи інформаційно-методичного забезпечення управління в органах внутрішніх справ ” присвячений визначенню концептуальних положень сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС.

У підрозділі 1.1 “Сутність управління в ОВС та його головна мета як відповідно відправна база та кінцева мета сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС” автор на основі аналізу поглядів інших авторів формулює сутність управління в ОВС та його головну мету й осмислює їх як відповідно відправну (вихідну) базу та кінцеву мету сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС. При цьому управління в органах внутрішніх справ розглядається як різновид державного управління, який забезпечує взаємодію систем, підрозділів і служб органів внутрішніх справ як єдиного цілого з метою виконання поставлених перед ними завдань у сфері внутрішніх справ держави, а однією з головних цілей управління у сфері внутрішніх справ є забезпечення правопорядку та законності у державі, охорона прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності (В.Б.Авер'янов, О.Ф.Андрійко, О.М.Бандурка, О.К.Безсмертний, Ю.П.Битяк, І.П.Голосніченко, Е.О.Дідоренко, Є.В.Додін, С.Д.Дубенко, Н.І.Золотарьова, Р.А.Калюжний, І.Г.Кириченко, Л.Є.Кисіль, С.П.Кисіль, С.В.Ківалов, Л.В.Коваль, В.В.Копєйчиков, Л.Т.Кривенко, О.Д.Крупчан, Є.Б.Кубко, Є.В.Курінний, В.П.Нагребельний, Н.Р.Нижник, А.В.Омельченко, В.Ф.Опришко, М.П.Орзіх, Л.І.Остапенко, О.І.Остапенко, С.Л.Остапець, М.Г.Павліченко, З.А.Павлович, І.М.Пахомов, В.П.Пєтков, Б.А.Пережняк, В.М.Плішкін, Г.Й.Пузанова, О.П.Рябченко, В.І.Семчик, В.С.Стефанюк, В.М.Стретович, В.Д.Сущенко, М.М.Тищенко, В.В.Цвєтков, В.К.Шкарупа).

Головна мета управління в органах внутрішніх справ конкретизує і доповнює головну мету управління у сфері внутрішніх справ. Розгалужуючись відповідно до основних видів і структурних елементів органів внутрішніх справ, вона утворює так зване “дерево цілей”. Це “дерево”, націлюючи різні структурні елементи органів внутрішніх справ на досягнення головної мети управління в ОВС, передбачає і специфічні шляхи, засоби, способи та можливості її досягнення у кожному з них окремо. Існування “дерева цілей” обумовлюється існуванням чіткої структурної ієрархії і організаційно-правової структури органів внутрішніх справ. Разом з тим ефективність управління в ОВС залежить не тільки від правильності визначення головної мети управління, професійності деталізації цієї мети за рівнями і видами, але й, передусім, від конкретних дій, які здійснюють структурні елементи органів і служб внутрішніх справ для їх досягнення. Саме ці дії визначають успіх чи поразку всієї управлінської діяльності. Успішним діям щодо виконання службових завдань і досягнення поставлених цілей управління в органах внутрішніх справ значною мірою сприяє функціонування системи інформаційно-методичного забезпечення управління, яка здійснює інформаційно-методичну підтримку діяльності органів внутрішніх справ у розкритті, розслідуванні та попередженні злочинів, а також у процесі встановлення та розшуку злочинців, надає багатоцільову статистичну, аналітичну та довідкову інформацію, озброюючи керівників усіх рівнів і ланок, а також рядових працівників органів внутрішніх справ необхідною інформацією та знаннями, перевіряючи, аналізуючи і підсумовуючи отримані ними відомості, статистичні дані та результати тощо (О.М.Бандурка, О.П.Бєлоусов, К.І.Бєляков, М.С.Вертузаєв, В.П.Горшков, Р.А.Калюжний, В.С.Кузьмичов, Ю.Ф.Лазарев, П.П.Михайленко, Б.І.Мороз, М.М.Наумов, П.І.Орлов, Л.І.Остапенко, В.П.Пєтков, Н.С.Полєвой, Ю.В.Попов, О.П.Рябченко, В.В.Свиридов, В.Д.Сущенко, М.М.Тищенко, Г.А.Туманов, В.В.Цвєтков, В.К.Шкарупа, Г.В.Щокін). Сучасна система інформаційно-виходячи з його сутності, націлена на досягнення головної мети управління й успішне виконання службових завдань усіма структурними елементами, підрозділами і службами органів внутрішніх справ, що є запорукою успіху та надійною гарантією забезпечення на практиці високої результативності управління в органах внутрішніх справ ї їх службової діяльності.

Підрозділ 1.2. “Сутність та розвиток сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС” розкриває сутність сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС та аналізує його еволюційний розвиток, з одного боку, в правозастосуванні та практичній управлінській діяльності в ОВС, і, з іншого боку, в правовій теорії та юридичній літературі. На відміну від добре відомого і широко розповсюдженого в правовій теорії та юридичній літературі поняття “інформаційне забезпечення управління в ОВС” використовуване автором поняття “інформаційно-методичне забезпечення управління в ОВС” акцентує увагу саме на методичному аспекті інформаційного забезпечення, який є на сьогодні ще недостатньо розробленим. У працях з цього питання О.М.Бандурки (2001), І.В.Арістової (2000), П.І.Орлова (2000), О.П.Бєлоусова (1995), М.М.Наумова (1995), К.І.Бєлякова (1993), М.С.Вертузаєва (1993), Б.І.Мороза (1992), В.В.Свиридова (1992), Р.А.Калюжного (1990), Г.І.Калича (1990), Ю.М.Канигіна (1990) та інших авторів підкреслюється, що інформаційне забезпечення управління в ОВС та їх діяльність, як правило, на практиці базується на застосуванні не тільки так званої “елементарної” чи первісної інформації, але й на застосуванні у певному розумінні за допомогою спеціальних методів переробленої інформації. Така (у ряді випадків лише умовна) переробка первісної інформації може здійснюватися вже під час її пошуку, вибору, збору, транспортування, зберігання, передачі або видачі, експлуатації, захисту тощо. До методів переробки інформації при цьому більшість авторів традиційно відносить процесуальні, криміналістичні, кібернетичні, фізичні та деякі технічні методи, а також методи інформатики, тобто достатньо специфічні методи тільки вкрай вузького кола. Можливості й організаційно-правові основи застосування в інформаційному забезпеченні управління в ОВС інших класів та видів методів нині досліджені явно недостатньо, що значно зменшує ефективність використання отриманої інформації в управлінні в ОВС і потенційні можливості підвищення практичної результативності управлінських процесів і рішень в органах внутрішніх справ. Аналізуючи розвиток проблеми, автор у цьому підрозділі поступово підводить до необхідності переходу від традиційного (переважно суто інформаційного) до комбінованого інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС, розкривачи його сутність, сучасний стан і перспективи розвитку та підкреслюючи, що поділ на інформаційне та інформаційно-методичне забезпечення управління в ОВС, враховуючи їх органічну єдність і взаємодію, значною мірою є штучним і умовним, таким, що призначений привернути увагу до методичного аспекту інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС.

Вказується, що сучасне інформаційно-методичне забезпечення управління в ОВС передбачає не тільки своєчасне і якісне забезпечення управління в ОВС необхідною і достатньою інформацією, яка б відповідала встановленим нормативно-правовим та іншим вимогам, але й озброєння персоналу ОВС науково-обґрунтованими методами її пошуку, збору, обробки, зберігання, видачі, передачі, транспортування, а також багаторівневого аналізу і багатоцільової експлуатації та використання, які б забезпечували високу результативність управління в ОВС на всіх його рівнях і в усіх ланках у досягненні поставлених цілей та успішному виконанні службових завдань. А це сьогодні вже неможливо без залучення і комплексного застосування в сучасному інформаційно-методичному забезпеченні управління в ОВС різних класів та видів методів на базі досягнень науки і практики за допомогою електронно-обчислювальної, комп'ютерної та іншої техніки, сучасних засобів переробки інформації, спеціальних комп'ютерних програм та інформаційних технологій.

У підрозділі 1.3. “Організаційно-правові основи сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС” аналізуються організаційно-правові основи функціонування сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС та їх відповідність сучасним вимогам, стану і рівню розвитку інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС, а також суспільним відносинам, що склалися між суб'єктами і об'єктами управління в ОВС на сучасному етапі їх розвитку. Доводиться необхідність реформування цих основ та вказуються основні шляхи і способи такого реформування.

Аналізуючи сучасний стан організаційно-правових основ інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС МВС України, автор звертає увагу на те, що їх фундамент було закладено ще у 70-х роках та орієнтовано в напрямку інформаційної підтримки оперативно-службової діяльності підрозділів ОВС у боротьбі зі злочинністю, тобто у кримінологічному напрямку. Вирішення цих завдань на той час досягалося загальною централізацією інформаційних обліків. Принципи побудови відображали притаманний для того періоду рівень розвитку науки і практики. Поступово склалася ситуація, коли організаційно-правова і програмно-технічна база загально-відомчих інформаційних підсистем ОВС перестала відповідати вимогам сучасності. Відповідні банки даних оперативно-розшукового і оперативно-довідкового призначення, які були розроблені та впроваджені наприкінці 80-х - початку 90-х років, застаріли і вже не могли виконувати у повному обсязі покладені на них функції. А багаторічний досвід практичної експлуатації банків даних дозволив виявити і визначити низку недоліків, а саме: неузгодженість у створенні та впровадженні інформаційних банків даних; дублювання збору та переробки даних різними галузевими службами і на різних рівнях; численність і недосконалість первинних облікових документів; слабкий інформаційний зв'язок між обліково-реєстраційними, оперативно-розшуковими та довідковими фондами різних служб; недостатню повноту і вірогідність даних; несвоєчасне надходження до споживачів оперативно-службової інформації через недосконалість технології подання відомостей до банків даних і неналежного використання сучасних засобів комп'ютерної техніки та зв'язку; недосконалість та неврегульованість нормативно-правової бази інформаційних банків даних тощо.

Звідси першочергово постає питання про реорганізацію, вдосконалення та модернізацію матеріально-технічного, нормативно-правового та кадрового забезпечення інформаційно-методичних підрозділів усіх рівнів ієрархічної структури органів МВС, використання сучасних засобів комп'ютерної техніки, новітніх комп'ютерних програм та інформаційних технологій і на цих засадах створення якісно нової системи сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС. У підрозділі підкреслюється, що така система та її якісно нові організаційно-правові основи передбачають:

- розробку і впровадження єдиної організаційно-правової політики інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС;

- створення багатоцільових інформаційно-методичних підсистем для допомоги і підтримки управління в ОВС та їх діяльності;

- удосконалення організаційно-кадрового забезпечення інформаційно-методичних підрозділів;

- інтеграцію та систематизацію інформаційних обліків ОВС на всіх рівнях;

- розбудову існуючих інформаційних мереж;

- створення умов для ефективного функціонування інформаційних обліків, забезпечення їхньої повноти, вірогідності, актуальності, комплексності та системності;

- переоснащення інформаційно-методичних підрозділів сучасною потужною комп'ютерною технікою;

- поширення мережі комп'ютерних робочих місць користувачів інформаційно-методичних підсистем;

- подальшу комп'ютеризацію інформаційних обліків;

- впровадження сучасних програм та інформаційних технологій;

- впровадження новітніх методів у сучасне інформаційно-методичне забезпечення управління в ОВС;

- розробку і реалізацію необхідного організаційно-правового забезпечення для успішного здійснення всіх зазначених вище пунктів щодо створення якісно нової системи сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС та її організаційно-правових основ.

У другому розділі “Теоретична характеристика сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС” уперше здійснено підхід до розробки теорії сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС як до наукової теорії у системі юридичних наук управлінсько-адміністративного циклу. Зроблено висновок, що в своїй основі вона є теорією матеріального права, зокрема частиною теорії управління в ОВС, однак за походженням має розгалужені зв'язки з адміністративним, кримінальним і кримінально-виконавчим правом, кримінологією, а також логікою, математикою, соціологією, психологією, педагогікою, економікою тощо; окрім цього, вивчає проблеми, які не входять до предмета жодної із галузевих теорій. Усе це дає підстави розглядати зазначену юридичну теорію разом з тим як міждисциплінарну і міжгалузеву.

У цьому розділі завершено розробку і запропоновано структуру теорії сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС та продовжено розгляд її головних “блоків” теоретичних питань і положень. У структурі теорії сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС, зокрема, виділені такі основні “блоки” теоретичних питань і положень:

1) сутність та головна мета управління в ОВС як відповідно відправна (вихідна) база і кінцева мета інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС;

2)новітня методологія в управлінні в ОВС як фундамент його сучасного інформаційно-методичного забезпечення;

3)класифікація методів за головними методологічними рівнями у сучасному інформаційно-методичному забезпеченні управління в ОВС, їх значення та комплексний і системний підхід до застосування;

4)провідна роль математичних методів як основних і допоміжних під час застосування усіх інших методів на базі комп'ютерної техніки та організаційно-правові основи і головні етапи їх застосування в сучасному інформаційно-методичному забезпеченні управління в ОВС;

5) соціологічні, соціально-психологічні, правові, економічні та інші методи в сучасному інформаційно-методичному забезпеченні управління в ОВС, їх математичне забезпечення та організаційно-правові основи застосування;

6)потенційні можливості та значення сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС у нормотворенні, вдосконаленні чинного законодавства та практики його застосування, а також у підвищенні ефективності управління в органах внутрішніх справ та їх діяльності.

У підрозділі 2.1. “Новітня методологія в управлінні в ОВС як фундамент його сучасного інформаційно-методичного забезпечення” автор послідовно (через розгляд існуючих понять загальної і галузевих правових методологій, у тому числі і методології управління в ОВС) вводить та обґрунтовує поняття новітньої методології в управлінні в органах внутрішніх справ, розглядаючи її, насамперед, як методологію управління в ОВС, що базується на комплексному та системному застосуванні в управлінні в ОВС різних класів методів на основі математичних методів за допомогою комп'ютерної техніки, і водночас як фундамент сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС.

Комплексне і системне застосування на практиці різних класів методів, яке покладене в основу новітньої методології в управлінні в ОВС та його сучасного інформаційно-методичного забезпечення, дозволяє на практиці взаємно доповнити та посилити достоїнства і переваги кожного класу вказаних методів, коли вони взяті всі разом, нейтралізувати чи компенсувати недоліки кожного з них окремо і максимально оптимізувати як увесь процес управління в ОВС, так і конкретні управлінські рішення.

У підрозділі 2.2 “Класифікація методів у сучасному інформаційно-методичному забезпеченні управління в ОВС” подано класифікацію за головними методологічними рівнями усіх методів, що застосовуються в сучасному інформаційно-методичному забезпеченні управління в ОВС, зокрема виділені наступні три великі групи методів, які у подальшому поділені на класи (для прикладу деякі з них нижче наведені в дужках): філософські (позитивізм, матеріалізм, ідеалізм тощо); загальнонаукові (соціологічні, логічні, математичні тощо), спеціально-наукові (правові: порівняльне правознавство, документальний метод, правовий експеримент тощо і неправові: економічні, психологічні, педагогічні, оперативно-технічні тощо). Визначено функції, головні завдання та значення кожного такого класу методів окремо в сучасному інформаційно-методичному забезпеченні управління в ОВС.

У підрозділі 2.3 “Провідна роль математичних методів та головні етапи їх застосування в сучасному інформаційно-методичному забезпеченні управління в ОВС” удосконалюється за допомогою комп'ютерної техніки і програм провідна роль математичних методів у сучасному інформаційно-методичному забезпеченні управління в ОВС, які можуть використовуватися та вже використовуються в управлінні в ОВС і як основні, і як допоміжні під час застосування всіх інших класів методів. Доводиться, що провідна роль математичних методів серед усіх інших класів методів на практиці сьогодні обумовлюється, насамперед, тим, що вони дозволяють, по-перше, здійснити оптимальне науково-обґрунтоване планування застосування будь-яких інших методів для отримання достатньо обґрунтованих і репрезентативних висновків та результатів; по-друге, підвищити швидкість, точність та ефективність збору, обробки, аналізу і використання статистичних даних та інформації; по-третє, оперативно з певною точністю здійснити пошук і розробку необхідних управлінських рішень, а також вибір найбільш ефективних форм та шляхів реалізації цих рішень на практиці; по-четверте, за необхідності зі заданою точністю здійснити зворотний контроль ефективності прийнятих управлінських рішень чи певних управлінських заходів; по-п'яте, підвищити точність та вірогідність отримання висновків за допомогою інших методів; по-шосте, порівняти і комплексно проаналізувати усі результати, що були отримані різними методами; по-сьоме, з метою вияву прихованих резервів і подальшого підвищення результативності управління здійснити його науково-обґрунтоване моделювання і прогнозування розвитку досліджуваних об'єктів управління, управлінських явищ і процесів у майбутньому.

Розділ третій “Математичні методи в сучасному інформаційно-методичному забезпеченні управління в ОВС та організаційно-правові основи їх застосування” починається з підрозділу 3.1 “Організаційно-правові основи застосування математичних методів у сучасному інформаційно-методичному забезпеченні управління в ОВС”, в якому показано, що в сучасному інформаційно-методичному забезпеченні управління в органах внутрішніх справ не існує вузько спеціалізованих нормативно-правових документів, які б передбачали організаційно-правові основи застосування тільки математичних або тільки окремо якихось інших методів. Нормативно-правова база, що регулює застосування математичних та інших методів в інформаційно-методичному забезпеченні управління в ОВС, як правило, водночас забезпечує також і інтеграцію та сумісність баз даних, регулює процеси збору, накопичення, переробки і передачі інформації, затверджує правила щодо виконання технологічних процесів роботи з інформаційними банками даних, визначає вимоги до оформлення даних, вказує та персоналізує відповідальність за порушення цих правил тощо. Більшість таких чинних комплексних нормативно-правових актів було розроблено та затверджено ще на початку створення нормативно-правової бази України як суверенної держави, в наш час вони є явно застарілими і такими що, не відповідають ані вимогам, ані реаліям сьогодення, ані вирослому рівню спеціальної підготовки керівних кадрів та особового складу ОВС.

Автором запропоновано здійснити перегляд цих комплексних нормативно-правових актів, їх оновлення, доопрацювання, доповнення і можливу подальшу диференціацію та більш вузьку спеціалізацію з урахуванням:

по-перше, необхідності забезпечення розробки і впровадження нової системи сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС, яка б складалася з багатоцільових інформаційно-методичних підсистем і базувалася б на інтеграції, систематизації і подальшій комп'ютеризації усіх інформаційних обліків та розбудові інформаційних мереж, їх матеріально-технічному переоснащенні та більш чіткому і досконалому правовому регулюванні застосування, а також передбачала б поширення мережі комп'ютерних робочих місць користувачів в ОВС;

по-друге, необхідності забезпечення системного, комплексного та науково-обґрунтованого застосування в сучасному інформаційно-методичному забезпеченні управління в ОВС на усіх його рівнях різних класів і видів методів на основі спеціального програмно-математичного забезпечення на базі сучасної комп'ютерної техніки;

по-третє, рекомендованих сфер використання, а також основних правил та прикладних практичних можливостей і граничних умов застосування різних класів і видів методів у сучасному інформаційно-методичному забезпеченні управління в ОВС;

по-четверте, вимог часу щодо стану й ефективності сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС, його рівня і результативності та нових завдань, що поставлені сьогодні перед ОВС;

по-п'яте, постійно зростаючого рівня розвитку науки і техніки, професійної, а також спеціальної комп'ютерної і математичної підготовки населення, у тому числі і працівників ОВС; і, врешті-решт,

по-шосте, необхідності чіткого визначення у зв'язку з усім вищевикладеним правил внутрішньовідомчого і міжвідомчого правового регулювання користуванням і застосуванням на практиці можливостей і засобів сучасного інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС.

У підрозділі 3.2 “Загальна характеристика методів математичної статистики в сучасному інформаційно-методичному забезпеченні управління в ОВС” дається не тільки загальна характеристика методів прикладної математичної статистики в управлінні в ОВС, але й формулюються головні завдання цих методів у сучасному інформаційно-методичному забезпеченні управління в органах внутрішніх справ, а також пропозиції щодо вдосконалення їх прикладних можливостей, які становлять значний не тільки теоретичний, але й практичний інтерес у плані переробки та оновлення організаційно-правових основ і правового регулювання застосування математичних та інших методів у сучасному інформаційно-методичному забезпеченні управління в ОВС, а також підвищення ефективності процесів управління в ОВС.

Автор не тільки вдосконалює застосування в інформаційно-методичному забезпеченні управління в ОВС методів традиційної параметричної математичної статистики, але і вводить застосування методів нетрадиційної непараметричної математичної статистики та правові основи їх використання. Наприклад, автором рекомендований для практичного застосування непараметричний критерій Вілкоксона, який має ряд відомих і безперечних переваг перед класичними параметричними методами математичної статистики, а саме:

по-перше, відрізняється універсальністю, малою трудомісткістю та невибагливістю, добре і з достатнім ступенем точності працює як на великих, так і на малих вибірках значень досліджуваних факторів, у тому числі і в тих випадках, коли закон розподілу значень факторів, що вивчаються (як це часто зустрічається на практиці), невідомий;

по-друге, відносно простий, доступний і зручний навіть у застосуванні ручним способом, що також важливо у випадках використання його особами, які не володіють достатньо великим і глибоким запасом фундаментальних знань з математики, а необхідні комп'ютерні програми відсутні;

по-третє, добре працює в умовах так званого “дрейфу”, коли спостерігаються наявні зміни значень досліджуваного фактора протягом певного часу.

Для демонстрації роботи і можливостей цього методу автором була сформулювана і вирішена типова практична управлінська задача: треба було встановити основні чинники і показники діяльності органів, що виконують покарання у вигляді позбавлення волі, які найбільш значуще впливають на рівень злочинності в місцях позбавлення волі, а значить і на ефективність управління та діяльності цих органів. Задачу було розв'язано методом вибіркових спостережень за допомогою критерію Вілкоксона. Для цього було відібрано (методом випадкового відбору) 20 установ, що виконують покарання у вигляді позбавлення волі, і здійснено спостереження за 500 чинниками і показниками діяльності цих органів протягом 12 років. Із цих 500 чинників і показників було встановлено 92 таких, що здійснили значний вплив на злочинність. Серед них: 18 - з вірогідністю такого висновку, що дорівнювала 85% і більше, у тому числі 9 - з вірогідністю 90% і більше (тобто ймовірність помилки становить тільки 10% і ще менше). Серед чинників, що здійснили значний вплив на злочинність у місцях позбавлення волі, можна назвати, наприклад, кількість випадків пронесення і приховування засудженими колото-ріжучих предметів (ймовірність помилки - тільки 1%); кількість засуджених, що прийшли з повинною (ймовірність помилки - 5%); виконання (у відсотках) плану заробітку в розрахунку на один уже відроблений людино-день (ймовірність помилки - 10%) тощо. Враховуючи обмежені обсяги автореферату, з особливостями розрахунків та отриманими іншими результатами можна ознайомитися в опублікованих працях автора.

У підрозділі 3.3. “Теоретичні засади математичного моделювання та його застосування в аналізі та контролі ефективності управління в сучасному інформаційно-методичному забезпеченні управління в ОВС” не тільки розглянуті теоретичні основи математичного моделювання та його застосування в аналізі і контролі ефективності управління в сучасному інформаційно-методичному забезпеченні управління в ОВС, але й логічно продовжена розробка конкретних норм щодо застосування математичних методів в управлінні в ОВС і пропозицій з удосконалення нормативно-правової бази інформаційно-методичного забезпечення управління в ОВС. Удосконалення теоретичних засад і практики застосування в сучасному інформаційно-методичному забезпеченні управління в органах внутрішніх справ різних видів математичного моделювання (математичного моделювання на базі пасивного і активного експерименту, кібернетико-математичного і фізико-математичного моделювання тощо) дозволило автору на прикладах побудови конкретних математичних моделей наочно продемонструвати значні потенційні можливості математичного моделювання в управлінні в ОВС і його сучасному інформаційно-методичному забезпеченні.

Так, наприклад, на основі статистичного аналізу і моделювання впливу на злочинність показників діяльності ОВС, реальних даних соціальної, кримінальної та інших видів статистики в цілому по Україні, а також у розрізі кожної з її областей, Республіки Крим та міста Києва за 12 років була досліджена злочинність неповнолітніх (у розрахунку на 100 тисяч мешканців) в залежності від більш ніж 700 різних правових, соціальних, демографічних, економічних та інших чинників, у тому числі і показників управління в ОВС та їх профілактичної діяльності, і отримана проста лінійна математична модель, яка разом з тим досить добре описувала реальний процес впливу на рівень злочинності неповнолітніх досліджуваних чинників (значення відносної помилки апроксимації становить лише 8,42%, у той час як при моделюванні соціально-правових явищ і процесів загальноприйнято припускати відносну помилку апроксимації до 15% у зв'язку з їх особливою складністю та непередбаченістю порівняно з моделюванням фізичних явищ чи процесів, хімічних реакцій, роботи технічних пристроїв тощо). Враховуючи обмежені обсяги автореферату, зазначимо лише, що максимальний криміногенний вплив на злочинність неповнолітніх, що призводить до її зростання, здійснює нестабільність сім'ї, зокрема кількість розлучень у розрахунку на 100 тисяч мешканців. За даними математичної моделі значно менший (приблизно у 16 разів) і теж криміногенний вплив на злочинність неповнолітніх виявляє такий показник, як відсоток школярів, які навчаються в школі не в першу, а в другу і третю зміни, і ще більш слабкий (приблизно у 18 разів менший), але нарешті вже антикриміногенний вплив, тобто такий, що сприяє зниженню рівня злочинності неповнолітніх, здійснює такий показник, як темп розвитку (у відсотках) обсягів промисловості та ін. Таким чином, було доведено, що в сучасних умовах якість управління в ОВС та їх профілактична діяльність аніяк об'єктивно не в змозі перекрити серйозні недоліки у соціально-економічній сфері, що негативно впливають на злочинність неповнолітніх.

У підрозділі наводиться ще декілька прикладів побудови більш складних математичних моделей впливу управлінських рішень (зокрема, наприклад, щодо вибору і застосування до злочинців за вчинені ними злочини системи кримінальних покарань, окремих видів кримінального покарання чи різних їх обсягів або розмірів) на загальну, повторну і рецидивну злочиність. Побудовані на дійсних статистичних даних і результатах реальної правозастосовної практики в Україні достатньо репрезентативні та точні математичні моделі дозволили отримати не зовсім очікувані з точки зору так званого “традиційного досвіду” дані, які засвідчили про принципові зміни, що відбулися за останні роки у зв'язку з переходом України до ринкової економіки, нової стратегії і тактики державного будівництва, внутрішньої і зовнішньої політики тощо. Зокрема, наприклад, засобами математичного моделювання репрезентативних даних правозастосовної практики було доведено, що у сучасних умовах ринкової економіки найбільший, причому криміногенний вплив на злочинність, який сприяє її зростанню, чинить кількість випадків застосовування до засуджених покарання у вигляді виправних робіт (причому навіть піднесена до квадрата), але, як виходить з подальшого аналізу математичних моделей, цей вплив не є простим і однозначним, тому що містить у собі і виявляє як криміногенні, так і окремі значно більш слабкі антикриміногенні ефекти у застосуванні з іншими видами кримінального покарання. Для порівняння найбільший антикриміногенний, стримуючий і зменшуючий злочинність вплив, який було виявлено математичною моделлю, чинить кількість випадків застосування до засуджених покарань у вигляді позбавлення волі і штрафу, але цей антикриміногенний вплив виявляється за “силою” меншим, аніж криміногенний, розглянутий нами вище, тощо. За допомогою методів математичного моделювання та зіставлення результатів їх застосування з результами застосування соціологічних та інших методів були досліджені не тільки попереджувальні властивості застосування на практиці системи кримінальних покарань у цілому, але і більш докладно вплив на злочинність застосування окремих видів кримінального покарання, а точніше різних їх розмірів чи обсягів.