Розвиток кримінального права Гетьманщини у другій половині XVII-XVIII ст.

На основі аналізу Кодексу 1743 р. автором дисертації виявлено розвиток інституту звільнення від кримінальної відповідальності та інституту звільнення від покарання. Цей розвиток дістав вияв у деталізації процесу примирення злочинця і ображеного, введенні „полюбовного” суду, формальному закріпленні права монарха на абсолютне помилування, появі нової підстави звільнення від кримінальної відповідальності - звільнення у зв`язку з дійовим каяттям. У судовій практиці використовується заміна одного покарання менш суворим, умовне засудження.

Дисертант дійшов висновку, що Кодексом 1743 р. було успадковане з попереднього періоду поняття об`єктів, що захищались нормами права, вік відповідальності та рівну відповідальність мешканців держави, а також іноземців, поняття форми вини, мотиву і мети злочину, поняття об'єктивної сторони складу злочину та її основні риси, види співучасників у вчиненні злочину, поняття сукупності злочинів, деякі види державних, військових злочинів, злочинів у сфері правосуддя, службової діяльності, проти релігії та моральності, проти особи та власності. З попереднього періоду збереглась мета та принципи покарання, види майнових стягнень, деякі види смертної кари та тілесних покарань, позбавлення посади та церковні кари, основні підстави звільнення від кримінальної відповідальності та звільнення від покарання.

Автор дисертації дійшов висновку, що на розвиток кримінального права Гетьманщини другої чверті - кінця ХУІІІ ст. істотний вплив справили норми різних джерел як місцевого, так і іноземного походження. Розвиток поняття злочину, елементів складу злочину, інституту співучасті у вчиненні злочину, інституту множинності злочинів, поняття обставин, що виключають злочинність діяння, деяких видів злочинів, термінології, інституту покарання, відображеного у Кодексі 1743 р., відбувався, в основному, під впливом Статуту 1588 р. та норм німецького законодавства, у меншою мірою - звичаєвого права та законодавства Гетьманщини попереднього періоду. Джерела німецького та російського законодавства справили свій вплив на формальне закріплення в Кодексі 1743 р. залякування як мети покарання, появу у системі покарань кваліфікованої смертної кари у поєднанні з каліцтвом, нових видів кваліфікованої страти та калічницьких кар, розширення сфери застосування видів кваліфікованої смертної кари та тілесних покарань, заміну деяких болючих кар іншими, більш суворими, включення до системи кар заслання. Під впливом Статуту, німецького та російського законодавства формулюється і принцип суворості покарання, відновлюється та нормативно закріплюється становий підхід при визначенні розміру головщини, нав`язки.

Вплив звичаєвого права та законодавства Української держави попереднього періоду виявився у запереченні станового характеру значної кількості злочинів проти особи. Аналогічний вплив зазначені джерела справили на закріплення позастанового характеру різних видів смертної кари, тілесних покарань, покарань проти честі, майнових кар на користь держави.

Дисертант дійшов висновку, що під впливом звичаєвого права, законодавства Гетьманщини попереднього періоду, Статуту 1588 р. та російського карного законодавства формується інститут покарання, відображений у судовій практиці. Визначальний вплив на характер даного інституту справили гуманістичні ідеї, що містили правові звичаї та законодавство Гетьманщини. Особливістю судової практики слід вважати відсутність залякування як мети покарання, у великій кількості - смертної кари та тілесних покарань, позбавлення честі або волі; переважання майнових покарань як на користь потерпілого чи його родичів, так і на користь державних органів, але при сплаті головщини чи нав`язки почав використовуватись становий підхід Статуту; широке застосування інституту заміни одного покарання менш суворим. Вплив російського законодавства виявився у введенні до системи покарань заслання та нових видів тілесних кар.

Автор дослідження стверджує, що кримінальне право Гетьманщини другої чверті - кінця ХУІІІ ст. мало такі характерні риси: конгломеративність; спадковість норм, понять та інститутів; забарвленість релігійними нормами; залежність розвитку окремих понять та інститутів від соціально-економічних та суспільно-політичних змін у Гетьманщині: поступової втрати Українською державою свого автономного статусу, формування і активного розвитку великої земельної власності, закріпачення селянства; демократизм; гуманність інституту покарання, заснованого на судовій практиці. Разом з тим, інститут покарання, відображений у Кодексі 1743 р., хоч і мав деякі риси гуманізму, але характеризувався суворістю.

У висновках викладені основні результати виконаного дослідження і вирішення наукової проблеми, що знайшло вияв у доведенні розвитку кримінального права Гетьманщини у другій половині ХУІІ - ХУІІІ ст., а також з`ясуванні закономірностей, особливостей та основних тенденцій розвитку кримінального права Гетьманщини у вказаний період.

Автор дисертаційного дослідження дійшов таких висновків:

1. У досліджуваний період відбувається розвиток кримінального права Гетьманщини. Свідченням цього є позитивні зміни його норм, понять, інститутів, юридичних конструкцій. Позитивні зміни полягали у більш якісній визначеності понять та інститутів, ускладненості юридичних конструкцій і термінології, що відображала поняття та інститути, появі їх нових ознак та рис, розширенні деяких понять, кількісних змінах, що стосувались окремих понять та інститутів, конкретизації ознак та рис окремих понять. Зазначені зміни стосувались поняття злочину, елементів складу злочину, інститут співучасті у вчиненні злочину, інституту множинності злочинів, поняття обставин, що виключають злочинність діяння, видів злочину, інституту покарання.

2. Закономірностями розвитку кримінального права Гетьманщини у досліджуваний період є: - існування кількох систем кримінального права, утворених нормами Литовського Статуту 1588 р., законодавства Гетьманщини, звичаєвого права Запорізької Січі, Кодексу 1743 р., та інституту покарання, заснованого на звичаєвому й загальному праві українського народу, і відображеного у судовій практиці.; - зазначені системи мали спільні риси, взаємовплив і доповнювали одна одну; - розвиток багатьох понять та інститутів кримінального права відбувався під впливом змін у суспільно-політичній та соціально-економічній сфері, викликаних національно-визвольною війною і соціальною революцією середини ХУІІ ст., та тих змін у зазначених сферах, що відбувались на протязі ХУІІІ ст.

3. Особливості розвитку кримінального права Гетьманщини у другій половині ХУІІ - ХУІІІ ст. полягали у: - різній впливовості правових джерел на розвиток понять та інститутів кримінального права залежно від історичного періоду: у другій половині ХУІІ - першій чверті ХУІІІ ст. впливовими виявились Литовський Статут 1588 р., звичаєве право та загальне право українського народу, правові звичаї Запорізької Січі, законодавство Гетьманщини, період другої чверті - кінця ХУІІІ ст. характеризується впливовістю, в основному, Статуту 1588 р., звичаєвого права українського народу, німецького та російського законодавства; - різному характері впливу зазначених джерел на розвиток понять та інститутів кримінального права; - істотних відмінностях між системами кримінального права, що утворювали різні джерела, в інституті покарання.

4. Основними тенденціями розвитку кримінального права Гетьманщини у досліджуваний період є: - наявність спільних рис кримінального права Гетьманщини у другій половині ХУІІ - першій чверті ХУІІІ ст. та за доби другої чверті - кінця ХУІІІ ст.:

- конгломеративність, спадковість понять та інститутів, забарвленість релігійними нормами, залежність формування й розвитку окремих понять та інститутів від змін у суспільно-політичній і соціально-економічній сфері, демократизм, гуманність інституту покарання;

- вплив демократичних та гуманістичних ідей, закладених у звичаєвому та загальному праві українського народу, законодавстві Гетьманщини, правових звичаях Запорізької Січі, на розвиток кримінального права Гетьманщини;

- вплив різних систем кримінального права, утворюваних як джерелами місцевого, так і іноземного походження, на розвиток кримінального права Гетьманщини; - розвиток окремих понять та інститутів кримінального права Гетьманщини відбувався у напрямі поступового наближення їх сутності до понять та інститутів сучасного кримінального права України.

кримінальний право гетьманщина

Основні положення дисертації викладено у таких публікаціях:

1. Любченко Д. Поняття розбою у кримінальному праві України другої половини ХУІІ - ХУІІІ ст.: історично-правовий аналіз // Право України. - 2005. - № 1. - С. 119 - 121.

2. Любченко Д. Поняття суб`єкта злочину за „Правами, за якими судиться малоросійський народ” (1743 р.) // Право України. - 2005. - № 3. - С. 125 - 128.

3. Любченко Д.І. Система майнових покарань у кримінальному праві України другої половини ХУІІ - ХУІІІ ст. // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2004. - Вип. 28. - С. 232 - 239.

4. Любченко Д.І. Поняття крадіжки у кримінальному праві України другої половини ХУІІ - ХУІІІ ст. // Право і безпека. - 2005. - Т. 4, № 2. - С. 22 - 25.

5. Любченко Д.І. Злочини проти здоров`я у кримінальному праві Гетьманщини (за Кодексом 1743 р.) // Матер. І Міжнар. наук.-практ. конф. „Науковий потенціал світу - 2004”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - Т. 48, Право. - С. 17 - 20.

6. Любченко Д.І. Злочини проти волі особи у кримінальному праві України другої половини ХУІІ - ХУІІІ ст. // Матер. УІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. „Наука і освіта - 2005”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - Т. 44, Історія держави та права. - С. 32 - 34.

7. Любченко Д.І. Мета покарання у кримінальному праві Гетьманщини за універсалами другої половини ХУІІ ст. // Зб. матер. Всеукр. наук. конф. „Другі юридичні читання”. - К., 2005. - С. 86 - 89.

АНОТАЦІЇ

Любченко Д.І. Розвиток кримінального права Гетьманщини у другій половині ХУІІ - ХУІІІ ст. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень. - Національна академія внутрішніх справ України. - Київ, 2005.

У дисертації вперше в історико-правовій науці комплексно досліджується історія кримінального права Гетьманщини другої половини ХУІІ - ХУІІІ ст. На основі аналізу джерел кримінального права вивчається розвиток понять та інститутів кримінального права Гетьманщини у зазначений період. Основну увагу приділено визначенню змісту понять та інститутів кримінального права Гетьманщини, встановленню зв`язків між поняттями та інститутами у хронологічній послідовності.

У результаті проведеного дослідження дисертантом доведено розвиток кримінального права Гетьманщини у другій половині ХУІІ - ХУІІІ ст., виявлено закономірності, особливості та основні тенденції цього процесу.

Ключові слова: кримінальне право Гетьманщини; розвиток кримінального права Гетьманщини; поняття та інститути кримінального права Гетьманщини; закономірності розвитку кримінального права Гетьманщини; особливості розвитку кримінального права Гетьманщини; основні тенденції розвитку кримінального права Гетьманщини.

Любченко Д.И. Развитие уголовного права Гетманщины во второй половине ХУІІ - ХУІІІ ст. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.01 - теория и история государства и права; история политических и правовых учений. - Национальная академия внутренних дел Украины. - Киев, 2005.

Данная работа представляет собой первое в историко-правовой науке комплексное исследование развития уголовного права Гетманщины во второй половине ХУІІ - ХУІІІ ст. С целью доказать развитие уголовного права Гетманщины в указанный период, определить закономерности, особенности и основные тенденции этого процесса, диссертантом на основе анализа источников уголовного права Гетманщины второй половины ХУІІ - ХУІІІ ст., использования других научных методов, были исследованы его понятия и институты.

Основное внимание уделено определению содержания понятий и институтов уголовного права, выявлению связей между понятиями и институтами в их развитии в хронологической последовательности.

Диссертантом делается вывод о развитии уголовного права Гетманщины в исследуемый период, что подтверждается позитивными изменениями его норм, понятий и институтов. Данные изменения нашли отображение в более качественном определении понятий и институтов, усложнении юридических конструкций и терминологии, которая отображала понятия и институты, появлении новых признаков и черт понятий и институтов, расширении некоторых понятий, количественных изменениях отдельных понятий и институтов, конкретизации признаков и черт отдельных понятий.

В результате проведенного исследования автором были определены закономерности, особенности и основные тенденции развития уголовного права Гетманщины во второй половине ХУІІ - ХУІІІ ст. Диссертантом сделан вывод, что к закономерностям развития уголовного права Гетманщины в указанный период относилось:

- существование нескольких систем уголовного права, сформированных нормами Литовского Статута 1588 г., законодательства Гетманщины, обычного права Запорожской Сечи, Кодекса 1743 г., и института наказания, основанного на обычном и общем праве украинского народа;

- наличие общих черт между системами уголовного права, их взаимовлияние;

- развитие многих понятий и институтов уголовного права Гетманщины во второй половине ХУІІ - ХУІІІ ст. проходило под влиянием изменений в общественно-политической и социально-экономической сфере, которые имели место в исследуемый период.

Автором диссертационного исследования сделан вывод, что к особенностям развития уголовного права Гетманщины во второй половине ХУІІ - ХУІІІ ст. относилось:

- разное влияние источников права на развитие понятий и институтов в зависимости от исторического периода: во второй половине ХУІІ - первой четверти ХУІІІ ст. наибольшее влияние оказывали Литовский Статут 1588 г., обычное и общее право украинского народа, правовые обычаи Запорожской Сечи, законодательство Гетманщины, период второй четверти - конца ХУІІІ ст. характеризовался влиянием, в основном, Статута 1588 г., обычного права украинского народа, немецкого и российского законодательства;

- разный характер влияния источников права на развитие понятий и институтов;

- существенные отличия между системами уголовного права, которые формировались разными источниками права, в институте наказания.

Основные тенденции развития уголовного права Гетманщины во второй половине ХУІІ - ХУІІІ ст. составляли:

- наличие общих черт уголовного права Гетманщины во второй половине ХУІІ - первой четверти ХУІІІ ст. и во второй четверти - конце ХУІІІ ст.: конгломеративность, наследственность понятий и институтов, влияние религиозных норм, зависимость формирования и развития отдельных понятий и институтов от изменений в общественно-политической и социально-экономической сфере, демократизм, гуманность института наказания;

- влияние демократических и гуманистических идей, заложенных в обычном и общем праве украинского народа, законодательстве Гетманщины, правовых обычаях Запорожской Сечи, на развитие уголовного права Гетманщины;

- влияние разных систем уголовного права, сформированных как источниками местного, так и иноземного происхождения, на развитие уголовного права Гетманщины;

- развитие отдельных понятий и институтов уголовного права Гетманщины в направлении постепенного приближения их содержания к понятиям и институтам современного уголовного права Украины.

Практическое значение работы заключается в возможности заполнить существующие в историко-правовой науке пробелы по истории уголовного права Гетманщины. Результаты работы могут быть использованы при исследовании развития уголовного права Украины в последующие исторические периоды, освещении общего генезиса отечественного уголовного права, начиная с периода Киевской Руси.

Ключевые слова: уголовное право Гетманщины; развитие уголовного права Гетманщины; понятия и институты уголовного права Гетманщины; закономерности развития уголовного права Гетманщины; особенности развития уголовного права Гетманщины; основные тенденции развития уголовного права Гетманщины.

Liubchenko D.I. Development of the criminal law of Het'manshchyna in the second part of the XVII-XVIII cent. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in the field of law by speciality 12.00.01 - the theory of history of the state and law; political and legal doctrine. - National Academy of Internal Affairs of Ukraine. - Kyiv, 2005.

The dissertation comprehensively deals with the history of the criminal law of Het'manshchyna in the second part of the XVII - XVIII centuries for the first time in the history and law science. The development of the conceptions and institutions of the criminal law of Het'manshchyna in the mentioned period are researched on the base of the criminal law sources analysis. The main attention has been paid to the definition of the conceptions and institutions of the criminal law of Het'manshchyna as well as to the ascertainment of the connections between the conceptions and institutions according to a chronological order.

The development of the criminal law of Het'manshchyna in the second part of the XVII - XVIII centuries has been proved, the particularities and main tendencies of this process have been discovered in the carried out research.

Key words: the criminal law of Het'manshchyna; the development of the criminal law of Het'manshchyna; conceptions and institutions of the criminal law of Het'manshchyna; development regularities of Het'manshchyna's criminal law, particularities of the criminal law development of Het'manshchyna; the main tendencies of the development of the criminal law of Het'manshchyna.

Размещено на Allbest.ru