Форма трудового договору

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Форма трудового договору

Лещух Данило Романович

УДК 349.2

Спеціальність 12.00.05. - трудове право;

право соціального забезпечення

Харків - 2005

Робота виконана у Львівському національному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник доктор юридичних наук, доцент

Пилипенко Пилип Данилович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри трудового, аграрного та екологічного права.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор

Процевський Олександр Іванович, Інститут економіки і права Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди, завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін;

кандидат юридичних наук, доцент

Жернаков Володимир Володимирович, Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, завідувач кафедри трудового права.

Провідна організація: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, відділ з проблем цивільного, трудового та підприємницького права (м. Київ).

Захист відбудеться “26” березня 2005 р. о ___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.700.02 Національного університету внутрішніх справ за адресою 61080, м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного університету внутрішніх справ за адресою 61080, м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27.

Автореферат розісланий “25” лютого 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Чалий Ю.І.

Загальна характеристика роботи

трудовий договір право працівник

Актуальність теми. Соціально-економічні перетворення в Україні, а також реформування вітчизняної системи права зумовлюють необхідність оновлення одного з важливих чинників ефективності ринкових відносин - законодавства про працю. Реформування цієї галузі передбачає вирішення багатьох теоретичних та практичних питань, серед яких провідна роль належить трудовому договору. Саме завдяки цьому інституту трудового права забезпечуються реальні можливості здійснення громадянами нашої держави права на працю.

Оскільки чинне трудове законодавство не сприяє досягненню повноти правового регулювання трудових відносин при укладенні трудового договору, то об'єктивно існує потреба проведення глибоких теоретичних досліджень форми та змісту цього правочину з метою удосконалення відповідних правових норм, що забезпечують найм робочої сили.

Важливим завданням науки трудового права на сьогодні залишається проблема вироблення практичних рекомендацій щодо застосування оптимальних варіантів юридичного оформлення прийняття на роботу і зміцнення стабільності трудових правовідносин при переході до ринку.

Актуальність обраної теми дослідження зумовлюється підготовкою нового Трудового кодексу України, що повинен бути ухвалений найближчим часом і де мають знайти відображення найновіші досягнення світової цивілізації щодо змісту та форми трудового договору.

Проблеми, що стали об'єктом дисертаційного дослідження розглядалися у працях відомих радянських вчених: Александрова М.Г., Гінцбурга Л.Я., Зайкіна О.Д., Лівшиця Р.З., Сироватської Л.А., Ставцевої А.І., Пашкова О.С. Не оминули згадану проблему своєю увагою і вітчизняні вчені: Болотіна Н.Б., Венедиктов В.С., Гончарова Г.С., Жернаков В.В., Зуб І.В., Козак З.Я., Кондратьєв Р.І., Лазор Л.І., Мацюк А.Р., Пилипенко П.Д., Прокопенко В.І., Процевський О.І., Ротань В.Г., Стичинський П.С., Хуторян Н.М., Чанишева Г.І. та ін.

Накопичені юридичною наукою теоретичні розробки складають основу для аналізу і дослідження нових аспектів форми трудового договору в ринкових відносинах, а відсутність спеціальних монографічних та дисертаційних досліджень з цієї проблеми зумовили вибір теми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження відповідає загальній темі науково-дослідницької роботи кафедри трудового, аграрного та екологічного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка “Проблеми реформування трудового, аграрного та екологічного законодавства в умовах становлення і розвитку ринкових відносин в Україні”, що визначено для кафедри напрямком досліджень на 2002-2004 роки (наказ ректора ЛНУ № Н-239 від 16.04.2003 р. (в додаток до наказу ректора ЛНУ № Н-592 від 28.12.2002 р.).

Мета і завдання дослідження. На основі аналізу наукових досліджень теорії права та науки трудового права, законодавства України та практики укладення трудових договорів, автор ставить за мету визначити юридичну природу та сутність форми трудового договору, з'ясувати її значення у процесі реалізації права на працю в умовах ринку.

Завдання дослідження зумовлені поставленою метою, і полягають у тому, щоб:

– розкрити сутність та зміст основних складових поняття форми трудового договору;

– теоретично осмислити проблеми форми договору, як одного з важливих правових засобів соціального захисту найманих працівників та узагальнити позитивний досвід її правового регулювання у країнах із розвиненою ринковою економікою;

– обґрунтувати критерії розмежування між поняттями “форма трудового договору” та “оформлення трудового договору”;

– проаналізувати порядок юридичного оформлення укладення трудового договору, і у зв'язку з цим з'ясувати правову природу наказу про прийняття на роботу;

– виявити об'єктивні критерії для класифікації форм трудового договору та визначити найхарактерніші їхні види;

– з'ясувати роль і значення умови про форму трудового договору серед інших умов, що складають його зміст.

Об'єктом дослідження є законодавче закріплення та наукове обґрунтування сутності, видів та значення форми трудового договору.

Предметом дослідження є визначення юридичних ознак форми трудового договору в сучасних умовах. Автор розраховує привернути увагу до дискусійних проблем форми трудового договору, серед яких найбільш виразними є: вирішення у законодавчому порядку питань, пов'язаних із визначенням поняття форми трудового договору, визначення трудового договору як форми права на засадах сучасного розуміння правової природи трудового договору; дослідження соціальної обумовленості письмової форми трудового договору в умовах ринкової економіки; удосконалення законодавчого врегулювання порядку та способів укладення трудового договору.

Методи дослідження. Методологічну базу дисертації склали діалектичний метод наукового пізнання, основні засади теорії держави і права, соціологічні та психологічні підходи до проблематики. Аналіз матеріалів, нормативних актів, спеціальної літератури здійснено за допомогою загальнонаукових методів історико-аналітичного, системного, конкретно-соціологічного, функціонального та спеціально-юридичних методів - порівняльно-правового, формально-логічного та інших засобів наукового пізнання. Переважно ці та інші методи наукового дослідження використовувалися у їхньому взаємозв'язку.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в сучасному українському правознавстві монографічним дослідженням, форми трудового договору.

За результатами проведеного дослідження сформульовані такі основні положення що виносяться на захист та містять елементи наукової новизни:

- вперше на підставі аналізу цивілістичних підходів до розкриття поняття форми правочину пропонується визначати форму трудового договору як спосіб вираження волі його сторін на вступ та перебування у трудових правовідносинах.

- вдосконалено положення про необхідність встановлення у Трудовому кодексі норми, яка б передбачала укладення трудового договору лише у письмовій формі. У такій же формі повинні відбуватись зміни умов та припинення трудового договору.

- вперше пропонується розмежувати поняття “момент набрання чинності трудовим договором” та “момент укладення трудового договору”. Перше пов'язане з юридичними фактами (підписання договору, допуск до роботи, видання наказу про прийняття на роботу). Друге - характеризує трудовий договір як консенсуальну угоду, що вважається укладеною з моменту досягнення сторонами згоди за усіма умовами.

- вперше доводиться, що факт реєстрації окремих видів трудових договорів (контрактів, з роботодавцем - фізичною особою, з релігійними організаціями, фермерськими господарствами тощо) жодним чином не впливає на момент набрання чинності такими договорами.

- дістав подальшого розвитку висновок щодо необхідності законодавчого визначення поняття фіктивний трудовий договір. Фіктивним пропонується вважати договір, що хоч і відповідає формальним ознакам, але не має на меті виконання фізичною особою трудових обов'язків або такий трудовий договір, за яким працівник виконує роботу, що суттєво відрізняється від передбаченої у договорі.

- відзначаючи тенденцію посилення типізації договорів у трудових правовідносинах вдосконалено висновок про розмежування типових та взірцевих (зразкових) трудових договорів. Типові трудові договори затверджуються уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці. Їх положення є обов'язковими для сторін. Зразкові трудові договори мають рекомендаційний характер.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації наукові положення, висновки та пропозиції можуть використовуватись: а) у науково-дослідній сфері - для подальших досліджень у науці трудового права в сфері укладення трудових договорів; б) у правотворчості - під час розробки проекту нового Трудового кодексу України та інших законодавчих і підзаконних нормативно-правових актів; в) у правозастосовчій діяльності - рекомендації, які обґрунтовані в дисертації, мають за мету вдосконалення практики застосування норм чинного трудового законодавства, яке регулює відносини у сфері укладення трудових договорів; г) у навчальному процесі - під час читання лекцій та проведення практичних занять для студентів юридичних навчальних закладів і факультетів, а також підготовки відповідної методичної літератури.

Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорена на кафедрі трудового, аграрного та екологічного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.

Апробація результатів здійснена при використанні отриманих висновків і рекомендацій для розвитку науки трудового права і такого його інституту, як трудовий договір, а також у навчальному процесі на кафедрі трудового, аграрного та екологічного права.

Основні теоретичні висновки і практичні пропозиції відображені в опублікованих автором наукових статтях. Ряд теоретичних висновків і пропозицій дисертаційного дослідження доповідались на наукових конференціях. Зокрема на: ІХ регіональній науково-практичній конференції "Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні" (м. Львів, 13-14 лютого 2003 р.) та Х регіональній науково-практичній конференції (м. Львів, 13-14 лютого 2004 р.), а також науково-практичній конференції "Захист соціальних та економічних прав людини: міжнародні стандарти і законодавство України" (м. Київ, 12 березня 2004 р.).

Публікації. Результати дисертації опубліковані у 8 статтях, 6 з яких у фахових виданнях.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які містять шість підрозділів, висновків, одного додатку та переліку використаних джерел. Повний обсяг дисертації - 162 сторінки, перелік використаних джерел - 155 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, характеризується стан її наукової розробки, визначається мета, основні завдання, об'єкт та методологічні засади дисертаційного дослідження, формулюються наукова новизна роботи, теоретичні та практичні результати, що були отримані дисертантом.

Розділ 1 „Визначення форми трудового договору та її роль у забезпеченні гарантій трудових прав працівників” складається з двох підрозділів. У підрозділі 1.1. “Сутність та правова природа трудового договору” з'ясовується поняття трудового договору, його формальні та змістовні ознаки.

Досліджуючи основні аспекти визначення поняття трудового договору, автор основну увагу зосереджує на визначенні його як юридичного факту, що є складним за своєю структурою, та передбачає такі елементи як погодження сторін, юридичне оформлення та набрання чинності.

Виходячи з сучасних підходів до розуміння трудового договору, поняття останнього проаналізовано, як юридичний документ та форма (джерело) трудового права.

Встановлено, що у випадку надання трудовому договору визначеної законом чи договором форми зовнішнього виразу йому притаманні всі ознаки юридичного документу. Автор також відзначає, що трудовий договір має відносно нормативний характер, який полягає в тому, що всі умови, які включаються до його змісту, в подальшому набувають юридичної сили та стають обов'язковими для виконання сторонами угоди. При цьому трудовий договір можна вважати формою індивідуального договірного регулювання, навіть не зважаючи на те, що він носить персоніфікований, а не загальний характер.

У другому підрозділі “Поняття форми трудового договору, її види та значення” обґрунтовується необхідність уніфікації визначення форми договору у трудовому та цивільному праві, проведено класифікацію форм трудового договору та вказано на її практичне та теоретичне значення.

Під формою трудового договору слід розуміти спосіб вираження волі його сторін з приводу їх взаємних прав та обов'язків у договорі. В основу класифікації форм трудового договору за видами покладено традиційний для цивільного права критерій - спосіб зовнішнього виразу. Враховуючи певні особливості форми трудового договору автор відзначає, що за цим критерієм трудові договори можуть бути укладені у словесній формі та у формі конклюдентних дій.

Можливість укладення трудового договору у формі конклюдентних дій передбачена у трудовому законодавстві України, яке передбачає, що трудовий договір вважається укладеним, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи. Це означає, що достатньою є поінформованість роботодавця про фактичний початок роботи працівником. Своє ж волевиявлення роботодавець виражатиме у формі мовчання, тому трудовий договір матиме форму конклюдентних дій.

Письмова форма передбачає детальне викладення у договорі взаємних прав та обов'язків його сторін. Вона є особливо корисною при виникненні трудових спорів, у зв'язку з переведенням на іншу роботу, звільненням, зміною системи оплати праці тощо. Дотримання письмової форми мало б значний вплив на зменшення кількості таких трудових спорів та полегшення їх вирішення. Крім цього, застосування письмової форми є важливою гарантією для реалізації досягнутих сторонами угод щодо істотних умов праці, та виступає стабілізуючим чинником трудових правовідносин.

Письмову форму трудового договору автор поділяє на просту письмову форму та складну форму договору. У першому випадку документ, який фіксує зміст угоди, підписується сторонами, що її укладають без участі третіх осіб. Другий варіант передбачає участь третьої особи (наприклад, батьків неповнолітнього чи органу, зобов'язаного дати згоду на призначення). Це ж стосується реєстрації договору визначеним органом (державна служба зайнятості, органи виконавчої влади).

Усна форма трудового договору хоч теоретично і допускається чинним трудовим законодавством України, але серед практичних працівників, суддів і науковців стосовно її єдиного розуміння немає спільної думки. Автор вважає, що трудовий договір з огляду на його соціальну значимість та характер породжуваних правовідносин взагалі не може укладатися в усній формі. За цивільним правом, наприклад, усна форма договору властива переважно договорам, які виконуються у момент їх укладення, а якщо договір буде виконуватися після його укладення, то він має бути укладений у письмовій формі.

Розділ 2 „Юридичне оформлення укладення трудового договору” містить два підрозділи та присвячений дослідженню порядку укладення трудового договору, набрання ним чинності і проблемам, що існують на практиці при оформленні прийняття на роботу.

У першому підрозділі “Загальний порядок укладення трудового договору” констатуються суттєві недоліки чинного законодавства, що регулює порядок укладення трудового договору. Використовуючи цивільно-правову доктрину виділяється два найбільш прийнятні способи укладення трудового договору, що вже тепер зустрічаються на практиці: укладення договору шляхом взаємних переговорів; укладення договору шляхом оголошення оферти однією стороною і прийняття її іншою. Автор вважає, що подання особою, яка наймається на роботу, до відділу кадрів письмової заяви та необхідних документів, що засвідчують такі основні умови майбутнього договору, як спеціальність, кваліфікацію, освіту, може розглядатися як пропозиція укласти договір (оферта), а відповідний наказ чи розпорядження роботодавця про прийняття на роботу згідно з поданими документами -- як прийняття оферти. Виділено третій можливий спосіб укладення трудового договору - через посередників. В якості останніх можуть виступати органи державної служби зайнятості, приватні агентства або фізичні особи, які діють за дорученням.

У дисертації відзначається, що трудовий договір - це завжди двостороння, відплатна і консенсуальна угода. Взаємні права і обов'язки обох сторін, що є результатом виявлення їхньої волі, передбачають виконання роботи за відповідну плату, а укладення угоди відбувається за фактом порозуміння сторін. Реальне виконання угоди не впливає на стан її укладення і від нього не залежить виникнення трудових правовідносин. Основною ознакою трудового договору є наявність специфічного взаємозв'язку між роботодавцем і найманим працівником, який полягає у необхідності особистого виконання працівником роботи визначеної договором.

Відзначено, що консенсуальний характер трудового договору зумовлює необхідність чіткого визначення моменту укладення договору та моменту набрання ним чинності. Встановлено, що трудовий договір вважається укладеним з моменту досягнення згоди за всіма умовами, а чинності набирає або з моменту підписання його сторонами, або з дати, визначеної у договорі, або з моменту фактичного допущення працівника до роботи.

Автор доводить необхідність закріплення норми, яка б передбачала можливість анулювання укладеного трудового договору. Якщо працівник без поважних причин не приступив до виконання роботи після набрання чинності трудовим договором або в строк, визначений у самому договорі, то роботодавець вправі анулювати укладену раніше угоду. Поряд з цим і працівник може ініціювати анулювання досягнутих раніше домовленостей, якщо їх виконанню перешкоджають поважні причини (тимчасова непрацездатність, сімейні обставини тощо). В окремих випадках анулювання трудового договору пропонується передбачити виплату грошової компенсації працівнику чи роботодавцю та повернення отриманого за договором.

У підрозділі 2.2. “Оформлення укладення трудового договору” аналізуючи законодавство та існуючу практику оформлення прийняття на роботу, автор вказує на їх взаємну суперечливість. Виходячи із цього, пропонується розрізняти поняття “оформлення трудового договору” та “оформлення укладення трудового договору”. Під “оформленням трудового договору” слід розуміти юридично значимі дії його сторін щодо надання останньому конститутивної або іншої обраної сторонами форми, яка визнається законодавством достатньою. Натомість “оформленням укладення трудового договору” вважається видання наказу про зарахування працівника на роботу та внесення роботодавцем у документи, які мають правове значення для працівника, точних відомостей про нього і його роботу відповідно до чинного законодавства вже після досягнення згоди сторін або після укладення трудового договору. Автор наголошує на недопустимості звуження поняття “оформлення трудового договору” у сучасній юридичній літературі, де воно трактується як діяльність одного суб'єкта (однієї із сторін трудового договору) - власника або уповноваженого ним органу.

Оформлення укладення трудового договору розглядається як певний процес, який включає: подання заяви працівником роботодавцю (усної чи письмової) або подача роботодавцем потенційному працівникові пропозиції про укладення трудового договору та надання працівником усіх передбачених документів, які необхідні для укладення трудового договору; підписання сторонами письмового договору; видання роботодавцем на підставі досягнутої угоди або підписаного трудового договору наказу про зарахування працівника на роботу; ознайомлення працівника із наказом про прийняття його на роботу; внесення до трудової книжки відповідного запису; реєстрація трудового договору із певною категорією працівників чи роботодавців у державних органах та органах місцевого самоврядування.

Розділ 3 „Єдність змісту та форми трудового договору” - поділено на два підрозділи.

У першому з них "Форма як одна з умов змісту трудового договору" дисертант, аналізуючи існуючі в науці трудового права позиції різних вчених щодо змісту трудового договору, критично висловлюється щодо запозиченого із цивільного права поділу умов трудового договору на “умови передбачені нормативними актами про працю” і “ті, що виробляються угодою сторін”. Найбільш прийнятним для трудового права може вважатися поділ умов трудового договору на необхідні (обов'язкові) та факультативні (додаткові). Виходячи із такої класифікації робиться висновок, що умова про форму трудового договору є необхідною умовою трудового договору, без якої останній існувати не може.

Належність умови про форму трудового договору до обов'язкових умов означає недопустимість вибору простішої форми порівняно із визначеною законодавством. Автор виділяє два види взаємозв'язку форми та змісту трудового договору. Перший полягає у тому, що трудовий договір як угода, яка містить взаємні права та обов'язки сторін може існувати лише у формі чітко встановленій законом, і лише тоді він матиме юридичне значення. А другий простежуватиметься коли сторони обиратимуть форму трудового договору у межах встановлених законом, і в результаті форма договору стає предметом узгодження волі сторін, а отже, є частиною змісту договору.

Оскільки форма трудового договору - це спосіб вираження волі його сторін щодо їхніх взаємних прав та обов'язків у договорі, то таке волевиявлення повинне відповідати вимогам закону. На думку автора, воля сторін на всі істотні умови трудового договору може знайти свій вияв лише у разі підписання сторонами письмового трудового договору.

У другому підрозділі “Проблеми єдності змісту та форми трудового договору” автор доводить, що в умовах розвитку ринкової економіки форма трудового договору повинна відповідати принципам, що характеризують правову державу та є загальновизнаними принципами демократії. Угода сторін як підстава для виникнення трудових правовідносин виражається назовні у формі трудового договору. І трудовим правом передбачено спеціальний порядок юридичного оформлення його укладення. Як і будь-який юридичний факт він передбачає собою єдність змісту і форми, тобто зовнішнього виразу цього змісту. Однак досить часто фактичний зміст трудового договору є відмінним від формально закріпленого. А це призводить до того, що неформалізований за змістом трудовий договір стає одним з основних засобів існування тіньового та фіктивного ринку праці у сучасній українській економіці.

Дисертант визначає поняття, ознаки та правові наслідки фіктивного трудового договору. Вони пропонуються автором у вигляді окремої статті Трудового кодексу України.

Фіктивним трудовим договором вважатиметься угода , яка хоча й містить формальні ознаки трудового договору, але не має на меті виконання працівником трудових обов'язків або ж спрямована на виконання ним суттєво відмінних обов'язків чи існує для приховання нарахування працівникові заробітної плати, що суттєво перевищує плату за виконану ним роботу. Фіктивним буде також трудовий договір, який хоча й виконувався реально до певного часу, але згодом за домовленістю сторін працівник фактично припинив виконання трудових обов'язків без звільнення або ж розпочав виконувати суттєво відмінні функції не оформивши переведення на іншу роботу. Ознаки фіктивності матиме виконання значно менших за обсягом трудових обов'язків без встановлення неповного робочого часу та нарахування при цьому йому заробітної плати, що значно перевищує обсяг виконаної ним роботи.

Юридичним наслідком фіктивності трудового договору є визнання його недійсним з моменту укладення або з моменту перетворення реального трудового договору у фіктивний.

Відзначено, що у випадку виникнення трудових спорів між сторонами неформалізованого за змістом трудового договору, постає необхідність у тлумаченні окремих його умов. Метою тлумачення є встановлення справжньої волі сторін (сторони) при вчиненні чи виконанні угоди. Встановлено, що важливу роль при з'ясуванні змісту окремих частин договору матиме граматичний спосіб тлумачення, який полягає у використанні виражених письмово слів, термінів чи речень з врахуванням умов та тексту типового договору, якщо такий існує.

ВИСНОВКИ

У висновках викладені основні підсумки дисертаційного дослідження, серед яких найбільш вагомими є:

1) трудовий договір об'єктивно може існувати лише набувши певної форми; Трудовий договір є багато аспектним поняттям, яке слід розглядати як угоду сторін, юридичний факт, форму реалізації права на працю, інститут трудового права, правовий засіб індивідуально-договірного регулювання.

Форма трудового договору є елементом конструкції самого договору, поза якою він не може існувати. Форма трудового договору - це спосіб вираження волі його учасників з приводу їхніх прав та обов'язків у договорі, вона має конститутивний характер, суть якого виражається у тому, що трудовий договір не може існувати поза формою;

2) трудовий договір може мати письмову форму та форму конклюдентних дій. У свою чергу письмова форма трудового договору може бути простою та складною;

3) як своєрідний засіб захисту прав працівника, який передбачений в міжнародно-правових актах, до часу запровадження обов'язкової письмової форми трудового договору, пропонується при відсутності письмового договору ,запровадити як додаток до наказу про прийняття на роботу письмове повідомлення про основні умови праці працівника, з яким останній повинен бути ознайомлений під розписку;

4) у новому Трудовому кодексі України пропонується:

- передбачити процесуальні наслідки недотримання обов'язкової письмової форми. А саме, у разі виникнення спору встановити заборону посилання роботодавця на свідчення свідків;

- встановити строк, протягом якого трудовому договору, укладеному в усній формі чи шляхом конклюдентних дій, сторони повинні надати письмову форму і наслідки відмови від таких дій;

- ввести як дисциплінарну, так і адміністративну відповідальність посадових осіб, що володіють правом укладення трудового договору, за недотримання вимог закону про форму договору,

- закріпити норму, яка б передбачала відповідальність особи, винної у порушенні рівноправності громадян, не лише на стадії реалізації трудового договору, але й на стадії його укладення;

5) чинне трудове законодавство слід доповнити нормою, яка передбачає реєстрацію окремих видів трудових договорів (контрактів, трудових договорів з роботодавцями - фізичними особами, з неповнолітніми працівниками, інвалідами, іноземцями тощо) у відповідних органах міністерства праці і соціальної політики України. При цьому підставою відмови у реєстрації повинна стати невідповідність окремих умов чи трудового договору загалом чинному законодавству України;

6) трудовий договір - належить до консенсуальних угод, а тому він вважається укладеним з моменту досягнення згоди між майбутніми працівником і роботодавцем. Зважаючи на консенсуальний характер трудового договору, важливе значення має чітке розмежування у законодавстві таких понять як момент укладення трудового договору, момент набрання ним чинності та момент початку роботи. Про це має бути зазначено у законі;

7) у трудовому законодавстві відсутні норми, які б врегульовували правові наслідки відмови від виконання вже укладеного трудового договору. Тому автор обґрунтовує необхідність у новому Трудовому кодексі України чітко обумовити момент укладення трудового договору та правові наслідки відмови сторони (сторін) від його виконання;

8) автор обґрунтовує необхідність запровадження у трудове законодавство інституту анулювання трудового договору, який вже вступив в силу, однак з певних причин не може бути виконаний однією із сторін. Він пропонує встановити норму, яка визначала умови та порядок анулювання укладеного трудового договору з працівником;

9) виділяється три найбільш прийнятні способи укладення трудового договору, що вже тепер зустрічаються на практиці: укладення договору шляхом взаємних переговорів; укладення договору шляхом оголошення оферти однією стороною і прийняття її іншою; укладення трудового договору через посередника.

10) у новому Трудовому кодексі України слід чітко визначити юридичні наслідки недотримання передбаченої законодавством форми трудового договору;

11) встановлення обов'язкової письмової форми для трудового договору, яка є одним з проявів захисної функції трудового права;

12) новий Трудовий кодекс України повинен чітко встановлювати строки розгляду роботодавцем заяви працівника про прийняття на роботу, а у випадку відмови - встановити обов'язок роботодавця надати особі, яка наймається на роботу, письмову мотивовану відповідь;

13) вважаємо за необхідне встановити відповідальність роботодавця за неправильне або несвоєчасне оформлення укладення трудового договору, а саме:

- за затримку підписання трудового договору (за недотримання законодавчо встановленого строку на підписання трудового договору після поданні працівником документів, що необхідні для правильного оформлення трудового договору);

- за затримку оформлення трудового договору після фактичного допуску працівника до роботи;

- за затримку видання наказу про зарахування працівника на роботу;

14) “оформлення трудового договору” та “оформлення укладення трудового договору” - це різні правові категорії. Під “оформленням трудового договору” слід розуміти юридично значимі дії сторін трудового договору з надання йому встановленої законом або обраної сторонами форми, яка визнається достатньою законодавством. Під “оформленням укладення трудового договору” слід розуміти видання наказу про зарахування працівника на роботу та внесення у документи, які мають правове значення, точних відомостей про працівника і його роботу відповідно до чинного законодавства вже після досягнення угоди між працівником та роботодавцем.

15) зміна умов і припинення трудового договору також повинні здійснюватись у письмовій формі і мати вигляд, відповідно, додаткової угоди до договору або угоди про припинення договору.

Список опублікованих АВТОРОМ праць за темою дисертації:

1. Лещух Д.Р. Про форму трудового договору // Вісник Львівського університету. - Серія міжнародні відносини. - 1999. - Вип. 1. - С. 234-238.

2. Лещух Д.Р. Значення форми трудового договору у міжнародному приватному праві // Вісник Львівського університету. - Серія міжнародні відносини. - 2000. - Вип. 2. - С. 271-273 с.

3. Лещух Д.Р. Про письмову форму трудового договору // Вісник Львівського університету. - Серія юридична. - 2000. - Вип. 35. - С. 330-334.

4. Лещух Д.Р. Щодо юридичної природи наказу про прийняття на роботу // Вісник Львівського університету. - Серія юридична. - 2001. - Вип. 36. - С. 370-373.

5. Лещух Д.Р. Оформлення трудового договору: проблеми термінології та правового регулювання // Вісник Львівського університету. - Серія юридична. - 2003. - Вип. 38. - С. 369-374.

6. Лещух Д.Р. Єдність змісту та форми трудового договору // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ІХ регіональної науково-практичної конференції. - Львів, 2003. - С. 347-349.

7. Лещух Д.Р. Перспективи правового регулювання та типових та зразкових форм трудового договору // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали Х регіональної науково-практичної конференції. - Львів, 2004. - С. 326-327.

8. Лещух Д.Р. Трудовий договір в системі форм права України // Вісник Львівського університету. - Серія юридична. - 2004. - Вип. 39. - С. 356-360.

АнотаціЇ

Лещух Д.Р. Форма трудового договору. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.05 - трудове право, право соціального забезпечення. - Національний університет внутрішніх справ, Україна, Харків, 2005.

Дисертацію присвячено комплексному теоретико-прикладному дослідженню форм трудового права України. У роботі проаналізовано поняття та сутність трудового договору, розкрито сутність та зміст основних складових поняття форми трудового договору. Значну увагу приділено теоретичному осмисленню проблеми форми трудового договору та і її ролі як правового засобу соціального захисту працівників. Узагальнено досвід правового регулювання форми укладення трудових договорів у країнах із соціально-орієнтованою ринковою економікою.

Досліджуючи способи укладення трудового договору автор виділяє три найбільш прийнятні способи укладення трудового договору, що вже тепер зустрічаються на практиці: укладення договору шляхом взаємних переговорів; укладення договору шляхом оголошення оферти однією стороною і прийняття її іншою та укладення трудового договору через посередника.

В роботі досліджено співвідношення понять “форма трудового договору” та “оформлення трудового договору”, проаналізовано порядок юридичного оформлення укладення трудового договору, а також досліджено у цьому напрямку правову природу наказу про прийняття на роботу та оформлення прийому на роботу. Автор проводить класифікацію форм трудового договору та визначає як найбільш ефективну письмову форму.

Приділяючи увагу проблемам єдності змісту та форми трудового договору у контексті дослідження форми трудового договору як способу оформлення волевиявлення сторін трудового договору, дисертант аналізує поняття умов трудового договору та визначає місце форми трудового договору серед цих умов.

Узагальнивши результати дослідження внесено конкретні пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення трудового законодавства, яке регулює порядок укладення, зміст та форму трудового договору, а також практики його застосування.

Ключові слова: трудовий договір, укладення трудового договору; форма трудового договору; зміст трудового договору; недійсність трудового договору; способи укладення трудового договору; оформлення укладення трудового договору.

Лещух Д.Р. Форма трудового договора. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.05 - трудовое право, право социального обеспечения. - Национальный университет внутренних дел, Украина, Харьков, 2005.

Диссертация посвящена комплексному теоретико-прикладному исследованию форм трудового права Украины. В работе проанализированы понятие и сущность трудового договора, раскрыто сущность и содержание составных частей понятия формы трудового договора. Существенное внимание уделено теоретическому осмыслению проблемы формы трудового договора и его роли как правового средства социальной защиты работника, обобщено опыт правового регулирования формы заключения трудовых договоров в странах социально-ориентированной рыночной экономикой.

Исследуя способы заключения трудового договора, автор выделяет три наиболее приемлемые способы заключения трудового договора, которые уже теперь встречаются на практике: заключение договора посредством совместных переговоров; заключение договора посредством объявления оферты одной стороной и принятие ее другой и заключение трудового договора через посредника.

В работе исследовано соотношение понятий “форма трудового договора” и “оформление трудового договора”, анализируется порядок юридического оформления заключения трудового договора, а также исследовано в этом направление юридическая природа приказа о принятии на работу и оформления приема на работу. Автор проводит классификацию форм трудового договора и определяет наиболее эффективной письменную форму.

Уделяя внимание проблемам единства содержания и формы трудового договора в контексте исследования формы трудового договора как способа оформления волеизъявления сторон трудового договора, автор анализирует понятие условий трудового договора и определяет место формы трудового договора среди этих условий.

Обобщая результаты исследования внесено конкретные предложения и рекомендации относительно усовершенствования трудового законодательства, которое регулирует порядок заключения, содержание и форму трудового договора, а также практику его применения.

Ключевые слова: трудовой договор, заключение трудового договора; форма трудового договора; содержание трудового договора; недействительность трудового договора; способы заключения трудового договора; оформление заключения трудового договора.

Leshchukh D.R. The Form of employment agreement. - Manuscript.

The thesis for the gaining of scientifiv candidate degree of judicial sciences by specialization 12.00.05 - Labour Law, Social Security Law. - Kharkiv national academy of internal affairs, Kharkiv, 2005.

The thesis is devoted to the complex theoretic-applied investigation of the forms of employment agreement in Ukraine. The author analyzes the notion and the essence of employment agreement, defines the main content of the form of employment agreement.

Special attention is paid to theoretic analysis of the problems of the form of employment agreement and its role as the legal means of social security of the workers. The author generalizes the experience of legal regulation of the forms of employment agreement conclusion in the countries with the social-oriented economy.

The author singles out the most acceptable ways to conclude the employment agreement - through the negotiations among the parties; one party announce the proposal which is accepted by another party; conclusion of employment agreement through the mediator.

The author defines the correlation of the notions - “the form of employment agreement” and “conclusion of employment agreement”. He classifies the forms of employment agreement, and determines the written form as the most effective.

The problems of the unity of the content and the form of employment agreement are investigated in the dissertation. The author stressed that the form of employment agreement is the means of legalization of the will expression of the parties.

On the basis of his investigation the author formulated proposals for improving of the labour legislations, especially the order of conclusion of employment agreement, its content and the forms.

Key words: employment agreement, the form of employment agreement, the content of employment agreement, conclusion of employment agreement, invalidness of employment agreement, the way of conclusion of employment agreement.

Размещено на Allbest.ru

...