Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ПРОТИДІЇ ТОРГІВЛІ ЖІНКАМИ

Сергєєва Людмила Миколаївна

УДК 351.76:343.4

Спеціальність 25.00.02 - механізми державного управління

Харків - 2006

Робота виконана в Харківському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

Науковий керівник - доктор психологічних наук, професор

ХОМУЛЕНКО Тамара Борисівна,

Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, професор кафедри державної кадрової політики

Офіційні опоненти - доктор юридичних наук

ТЕЛИЧКІН Олексій Олексійович,

Харківський національний університет внутрішніх справ, начальник Навчально-наукового інституту підготовки фахівців кримінальної міліції;

кандидат наук з державного управління

КУЛАЧЕК Ольга Іванівна,

Академія прокуратури України, доцент кафедри гуманітарних дисциплін

Провідна установа - Національний університет державної податкової служби України Державної податкової адміністрації України, кафедра адміністративного права і адміністративної діяльності, м. Ірпінь Київської обл.

Захист відбудеться "20" жовтня 2006 р. о "14" годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.858.01 Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 61050, м. Харків, просп. Московський, 75, зал засідань (1 поверх).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 61050, м. Харків, просп. Московський, 75.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Лебець В.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Конституцією України визначено, що людина, її життя, здоров'я, честь і гідність, недоторканність та безпека є найвищою соціальною цінністю. Наша держава як демократична, правова і соціальна зобов'язалася всіма доступними засобами захищати особистість. У зв'язку з цим одним із пріоритетних напрямків її соціальної політики є запобігання антигуманним явищам, до яких належить торгівля жінками. Це явище має стійку тенденцію до поширення, викликаючи серйозне занепокоєння усієї світової спільноти та негативно впливаючи на імідж будь-якої з держав. З огляду на те, що торгівля жінками є проблемою майже глобальною, у межах України як окремої держави її можна вирішити лише частково. Тому для ефективного розв'язання зазначеної проблеми необхідне опрацювання міжнародної стратегії спільних дій.

Дослідження механізмів державного управління соціальними процесами в незалежній Україні, а також його правового забезпечення є недостатньо вивченою сферою наукових пошуків. Отже, актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена важливістю наукового обґрунтування, опрацювання та здійснення сучасної гендерної політики, її зв'язку з демократизацією українського суспільства.

Фундаментальні теоретичні положення, питання підвищення ефективності та якості державного управління суспільно-політичними та соціально-економічними процесами висвітлено у працях відомих учених: В. Авер'янова, О. Амосова, Г. Атаманчука, В. Бакуменка, І. Бачило, Ю. Битяка, А. Васильєва, І. Голосніченка, Н. Грицяк, А. Дєгтяря, В. Князєва, А. Колпакова, В. Корженка, О. Кулачек, В. Лугового, В. Малиновського, В. Мартиненка, А. Мельника, Н. Мельтюхової, М. Мескона, Н. Нижник, Г. Одінцової, В. Олуйка, Ю. Римаренка, В. Тація, Т. Хомуленко, В. Цвєткова, Г. Щокіна та ін.

Протягом останніх років ґрунтовно аналізували витоки поширення феномена торгівлі жінками О. Бандурка, М. Буряк, Т. Возна, В. Вроннер, С. Гогель, Л. Граціанов, Н. Гуторова, В. Дерюжинський, А. Єлістратов, В. Іващенко, Я. Кондратьєв, В. Куц, К. Левченко, О. Марцеляк, І. Обозненко, В. Овчинський, В. Олефір, А. Орлеан, О. Теличкін, О. Тюрюканова, Ю. Шемшученко та ін.

Формуванню альтернативної парадигми забезпечення прав жінок в українському суспільстві, розширенню можливостей їхнього забезпечення присвячені дослідження С. Айвазової, З. Боткіної, О. Балакірєвої, І. Бондаревської, М. Буроменського, О. Вороніної, Н. Гоги, В. Гошовської, Ю. Грошевого, Н. Карпачової, Т. Клименкової, Л. Кобелянської, В. Костриці, Н. Лавриненко, Е. Лібанової, М. Малишевої, Т. Мельник, А. Олійник, С. Павличко, С. Ратушного, О. Руднєвої, Л. Смоляр, Ю. Тодики, О. Яременко та ін.

Однак в Україні поки що бракує комплексного аналізу функціонування механізмів державного управління щодо запобігання торгівлі жінками. Недостатня опрацьованість природи цього явища ускладнює діяльність органів державної влади, міжнародних неурядових організацій щодо координації їх дій та правового забезпечення управлінських рішень.

Розширення масштабів торгівлі жінками потребує адекватних дій з боку держави, наукового обґрунтування їх необхідності, опрацювання відповідних практичних рекомендацій. Недостатнє висвітлення цієї теми посилює її актуальність і свідчить про відсутність ефективних форм і методів подолання цього явища, яких потребують органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, правозахисні, законотворчі та міграційні інституції, навчальні заклади тощо.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах науково-дослідної роботи "Проблеми вдосконалення законодавства України про державну службу і службу в органах місцевого самоврядування" (номер державної реєстрації 0199U002827), що розроблялася кафедрою права та законотворчого процесу Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за комплексним науковим проектом "Державне управління та місцеве самоврядування". Конкретно дисертантом проаналізовані основні наукові підходи до визначення поняття та сутності феномена торгівлі жінками, узагальнені сучасні форми і методи боротьби органів державної влади з цим явищем.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування механізму протидії торгівлі жінками як об'єкта державного управління, а також опрацювання науково обґрунтованих рекомендацій щодо його вдосконалення.

Досягнення визначеної мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:

- проаналізувати та охарактеризувати стадії процесу торгівлі людьми з точки зору можливості його призупинення засобами державного управління;

- з'ясувати та узагальнити наукові підходи до аналізу процесу торгівлі жінками як антисоціального явища;

- визначити складові елементи механізму державного управління у запобіганні торгівлі жінками та особливості їх взаємозв'язків;

- проаналізувати стан протидії торгівлі жінками в Україні та обґрунтувати ефективні заходи її посилення;

- з'ясувати особливості нормативно-правового забезпечення державного управління соціальними процесами, провести відповідну класифікацію, виявити недоліки та опрацювати пропозиції щодо його вдосконалення;

- визначити напрямки підвищення ефективності діяльності органів виконавчої влади та неурядових організацій щодо запобігання торгівлі жінками;

Об'єкт дослідження - процес державного управління протидією торгівлі жінками.

Предмет дослідження - засоби державного управління у сфері запобігання торгівлі жінками.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є принципи та засоби наукового пізнання, застосування яких забезпечує достовірність результатів дослідження й досягнення його мети, а саме:

- за допомогою історичного та порівняльно-правового методів охарактеризовано визначення поняття "торгівля жінками" на різних етапах його розвитку; проаналізовано міжнародні та вітчизняні нормативні акти, які регулюють процеси державного управління соціальною сферою;

- на основі методів соціологічних досліджень (анкетування, експертного опитування) систематизовано емпіричну інформацію для з'ясування основних причин та передумов поширення торгівлі жінками;

- за допомогою логічного, діалектичного, етимологічного аналізу та методу порівняння досліджено понятійний апарат, теоретичні засади функціонування соціальної сфери;

- на основі системно-структурного, соціологічного, логічного методів проаналізовано сучасний стан державного управління соціальними процесами;

- методи системно-структурний, кількісного та якісного аналізу використані при дослідженні управлінських дій органів державної влади щодо об'єднання зусиль урядових та неурядових міжнародних організацій;

- застосування методу аналізу, моделювання й синтезу дозволило з'ясувати та обґрунтувати шляхи вдосконалення механізму державного управління у сфері запобігання торгівлі жінками.

Інформаційно-джерельною базою дослідження є статистичні дані міністерств і відомств України, обласних державних адміністрацій, матеріали науково-практичних конференцій, публікації у періодичних виданнях, спеціальна література.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексності досліджень питань державного управління щодо запобігання торгівлі жінками. У дисертації уперше:

- з'ясовано сутність процесу запобігання торгівлі жінками як сукупності взаємопов'язаних стадій ("формування готовності" жінки стати жертвою, вербування, переміщення, передача, кримінальна експлуатація) та як об'єкта державного управління, стосовно якого виконуються усі основні функції управління (планування, прогнозування, організації, координації та контролю у цій сфері);

удосконалено:

- схему взаємодії суб'єктів протидії торгівлі жінками шляхом включення до неї органів місцевого самоврядування та структур Інтерполу;

- механізм державного управління процесом протидії торгівлі жінками на засадах застосування цільового принципу безпосередньої взаємодії органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, який включає: запобігання торгівлі жінками; попередження та розслідування злочинів; реабілітацію потерпілих осіб;

- визначення основних цілей та завдань функціонування механізмів державного управління щодо запобігання торгівлі жінками шляхом їх ієрархізації;

- механізм державного управління процесом запобігання торгівлі жінками з виокремленням чинників економічного, політичного, соціального, психологічного, педагогічного, юридично-правового спрямування та відповідних заходів щодо його вдосконалення (економічних, загальносоціальних, організаційно-правових, міжнародних тощо);

дістало подальший розвиток:

- характеристика особливостей процесу торгівлі жінками та виділення в ньому двох нових стадій: "формування готовності" жінки стати жертвою злочину та її передача;

- визначення поняття "торгівля жінками", яке доповнено такою ознакою як використання репродуктивної функції жінки;

- застосування історичного, гендерного та демографічного підходів щодо змістовних характеристик процесу торгівлі жінками.

Викладені в дисертаційному дослідженні теоретичні положення, висновки та пропозиції мають як загальнотеоретичне, так і спеціально-галузеве значення для науки державного управління, оскільки розширюють та поглиблюють уявлення стосовно протидії антисоціальним явищам, а також сприяють удосконаленню механізму державного управління процесом запобігання їх реалізації.

Практичне значення отриманих результатів полягає в оновленні форм і методів боротьби з антисоціальними явищами, доведенні результатів до конкретних положень, методик і рекомендацій щодо реалізації органами державного управління поточних планів і перспективних програм протидії торгівлі жінками в Україні. Результати дослідження можуть слугувати відправною точкою у подальшому вивченні управлінських аспектів удосконалення чинного законодавства і практики його застосування.

Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути корисними у навчальному процесі при викладанні дисциплін з питань соціальної політики держави.

Рекомендації та висновки дослідження використано у практичній роботі Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (довідка про впровадження № 1/1201 від 15.02.2006 р.), упроваджено у навчальному процесі Харківського національного університету внутрішніх справ при проведенні теоретичних та практичних занять курсантів з дисципліни "Управління в органах внутрішніх справ", "Кримінальне право та кримінологія" (акт про впровадження № 4 від 16.03.2006 р.), а також використані Департаментом боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми, Міністерства внутрішніх справ України при проведенні спеціально-кримінологічних заходів, перегляді нормативно-правової бази та налагодженні регіонального співробітництва у напрямку перекриття каналів міжнародного трафіка (акт про впровадження від 26.05.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею, в якій досліджено сучасні тенденції формування і реалізації соціальної політики держави, спрямованої на викорінювання із суспільного життя ганебних явищ. Одержані результати отримали відображення в наукових публікаціях.

Апробація результатів дослідження. Основні результати і висновки дисертаційного дослідження оприлюднено, обговорено та схвалено на І, V, VI Міжнародних наукових конгресах "Державне управління та місцеве самоврядування" (м. Харків, 2001, 2005, 2006 рр.), науково-практичних конференціях "Особливості соціалізації в сучасних умовах" (м. Київ, 2003 р.) та "Якісні управлінські послуги - головна умова підвищення довіри населення до органів влади" (м. Харків, 2006 р.).

Теоретичні напрацювання використовувалися автором при проведенні практичних занять з риторики (ведення дискусії) на кафедрі української мови, кафедрі права та законотворчого процесу (право в державному управлінні) Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладено в дев'яти наукових статтях загальним обсягом 1,9 авт. арк., сім з яких опубліковано у виданнях, включених до переліку фахових у галузі науки державного управління.

Структура роботи. Структура та обсяг дисертації зумовлені метою та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації - 233 сторінки. Дисертація містить 4 рисунки, 5 таблиць, 11 додатків (на 15 сторінках), список використаних джерел налічує 211 найменувань, у тому числі 10 іноземними мовами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначається стан її наукового опрацювання, розкривається зв'язок дослідження з науковими проектами, темами і планами, формулюється мета, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, розкривається наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, наводяться відомості про їхні апробацію та публікації.

У першому розділі - "Державна протидія організованій злочинності в Україні" - висвітлюється ступінь наукового опрацювання теми, наводяться результати дослідження, основні наукові підходи до з'ясування сутності феномена торгівлі жінками і визначення поняття, причин та передумов його поширення, а також ситуації, що склалася з торгівлею жінками в сучасній Україні, розкриваються особливості боротьби з організованою злочинністю, розглядаються державні засоби, способи, методи, механізми протидії цьому явищу та обґрунтовується діяльність відповідних структур щодо запобігання торгівлі жінками.

Опрацювання юридичної та історичної літератури дозволило простежити розвиток явища торгівлі жінками в історичному аспекті, виявити його спільні риси з такими антисоціальними явищами, як рабство та кріпацтво, а також визначити їхню відмінність від стану вільної людини, простежити динаміку змін правового розуміння поняття "торгівля жінками" і довести його зв'язок з нелегальною міграцією, організованою злочинністю, контрабандою.

На підставі проведеного порівняльного аналізу кримінального використання жертв торгівлі людьми за статевою ознакою доведено, що жінки найбільшою мірою піддаються кримінальній експлуатації тому найчастіше стають жертвами злочинних дій. Для більш повного уявлення про сукупність цих явищ у дослідженні розглянуто процес торгівлі людьми, з якого виокремлено процес торгівлі жінками та включено до нього додаткові стадії такі, як: "формування готовності" жінки стати жертвою і "передача жінки". Дається авторська трактування поняття "торгівля жінками", правове визначення якого знаходиться в динаміці, постійно розвивається та удосконалюється.

Вивчення й узагальнення основних наукових положень щодо протидії антисоціальним явищам дозволило суттєво збагатити їх характеристику за рахунок використання історичного, гендерного та демографічного підходів до оцінки ситуації і її прогнозування.

Державні органи, громадські організації, міжнародні неурядові організації, які діють у зазначеному правовому полі, подають різні, суперечливі дані щодо масштабів та чисельності жертв експлуатації жінок: від 400 тис. до 7 млн щорічно. За даними Міністерства внутрішніх справ України кількість зареєстрованих злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми, з 1999 р. по 2006 р. зросла більш ніж у 100 разів. Підпільний характер цього організованого міжнародного бізнесу унеможливлює ведення достовірного обліку, тому визначення масштабів такої злочинної діяльності як в Україні, так і на міжнародному рівні є надто проблематичним і потребує відповідного опрацювання.

Потреба у вивченні причин поширення експлуатації жінок в Україні та поза її межами продиктована, насамперед, практичною метою - необхідністю викоренити її з практики суспільних відносин. Нейтралізація причин та умов, які породжують це явище, є одним із напрямків боротьби з такою формою злочинності та важливим завданням державної соціальної політики.

Дослідження основних підходів до з'ясування сутності та змісту державного управління і його впливу, методів та функцій дозволило визначити запобігання торгівлі жінками як об'єкт державного управління.

Запобігання торгівлі жінками в роботі розглядається, з одного боку, як мета державної діяльності, а з іншого, - як комплекс заходів, у тому числі й управлінських, щодо її досягнення. Останнє тлумачення за змістом охоплює певну сферу державного управління, особливості якого залежать від очікуваних результатів. Тому удосконалення механізмів державного управління процесами протидії торгівлі жінками неможливе без визначення чіткої мети та завдань, які необхідно розв'язати. Досягнення мети передбачає реалізацію проміжних завдань, що утворюють окремі напрямки діяльності державних органів, а саме виявлення й усунення причин та умов поширення торгівлі жінками як явища; протидія реальним випадкам торгівлі жінками; вивільнення з рабства з наступною соціально-психологічною реабілітацією, покарання винних у здійснених злочинах.

У другому розділі - "Сучасний стан захищеності прав жінок в Україні" - досліджуються основні напрямки протидії торгівлі жінками, механізми та методи управлінського впливу на цей процес та дотримання прав громадян.

Поширення торгівлі жінками зумовило необхідність відпрацювання певного механізму протидії їй. В Україні зроблено лише перші кроки в цьому напрямі, що пояснює певну фрагментарність дій науковців і практиків щодо комплексного розв'язання питань утиснення прав громадян жіночої статі. Нагальним постає завдання критичного осмислення стану справ, вибору ефективних форм і засобів запобігання торгівлі жінками, удосконалення механізмів державного управління процесами нейтралізації зловживань законом. Проведений аналіз цих питань дозволяє сформулювати такі узагальнення:

- державні органи виконавчої влади та неурядові організації під патронатом Міжвідомчої координаційної ради з питань протидії торгівлі людьми створили певний арсенал засобів боротьби з утисненням прав жінок - координаційних, консультативних, нормативних, аналітичних, інформаційних та міжнародного співробітництва. Але відсутність у них чітко визначених організаційних та контрольних функцій, зворотного зв'язку, недосконалість нормативно-правової бази, невизначеність відповідних джерел фінансування негативно позначається на діяльності суб'єктів протидії та гальмує розвиток державного впливу на процеси запобігання організованій злочинності;

- діюча в Україні система державного управління протидії торгівлі жінками є недосконалою і несталою, про що свідчить, зокрема, відсутність законодавчо врегульованих механізмів співробітництва суб'єктів управління та суб'єктів їх матеріально-технічного забезпечення;

- формування системи державного управління в досліджуваній сфері відбувалося в екстремальних умовах, без урахування цивілізованого захисту свідків, законодавчо закріплених механізмів співробітництва правоохоронних, адміністративних органів та неурядових організацій, їхнього матеріально-технічного забезпечення, відповідних правових норм тощо.

Вивчення та узагальнення напрацювань науковців і практиків щодо з'ясування сутності понять "механізм", "механізм управління", "механізм державного управління", "інституційний механізм" дозволило визначити складові елементи механізму державного управління процесом запобігання торгівлі жінками, а саме: систему органів державної виконавчої влади, що виконують завдання державного управління відповідно до їхнього правового статусу; міжнародні неурядові організації, науково-дослідні інститути; правові норми, які регламентують організаційні засади і процес реалізації суб'єктами діяльності свого функціонального призначення; управлінські принципи, підходи, засоби та методи вирішення нагальних проблем.

Доведено, що характеристики складових механізму державного управління процесом запобігання торгівлі жінками визначаються обсягом і змістом завдань, що вирішуються за його допомогою. Цей механізм передбачає не просто самостійне існування інституційних структур, але й визначеність напрямків їх взаємодії та співпраці, яка не обмежується відносинами підпорядкування.

Досвід, набутий нашою країною, і напрацювання інших країн дозволили авторові запропонувати схему взаємодії суб'єктів протидії торгівлі жінками з розподілом обов'язків відповідно до основних цілей. По-перше, цей орган доцільно створити замість Міжвідомчої координаційної ради, яка працювала недостатньо ефективно.



Рис. 1. Схема взаємодії суб'єктів, які приймають участь в протидії торгівлі жінками

По-друге, назву Міжвідомчої координаційної ради необхідно змінити на Державну раду з тих міркувань, що координація дій, пов'язаних із протидією торгівлі, здійснюється на міждержавному, національному та місцевому рівнях, а не тільки на рівні державних структур. Державну раду повинен представляти державний радник зі статусом високого державного посадовця, що забезпечує йому політичну, адміністративну підтримку та безпосередній доступ до урядових структур. При Державній раді повинна працювати експертна група у складі представників органів державної влади, місцевого самоврядування, профільних міністерств, міжнародних неурядових організацій (рис. 1).

На підставі аналізу правових та організаційних механізмів протидії торгівлі жінками на національному та міжнародному рівнях, вивчення відповідного закордонного досвіду зроблено висновок про неврегульованість достатньою мірою правової бази та її непристосованість до умов швидкого реагування на зміни в соціумі. Застосування цих норм ускладнюється наявністю розподілу учасників торгівлі жінками на країни-постачальниці, країни-транзиту і країни-призначення та завеликою уніфікованістю окремих правових норм, лояльністю законодавства деяких країн до занять проституцією, відсутністю нормативно забезпечених механізмів взаємодії суб'єктів протидії торгівлі людьми на усіх рівнях.

У третьому розділі - "Удосконалення механізму державного управління у запобіганні торгівлі жінками" - обґрунтовуються напрями удосконалення механізму державного управління як одного з пріоритетних завдань сучасної державної політики протидії торгівлі жінками та захисту прав і свобод людини.

Наявність розгалуженої мережі державних органів, недержавних громадських та міжнародних організацій, які опікуються цими справами, зумовлює необхідність узгодження їхніх дій, усунення паралелізму та дублювання функцій, забезпечення відповідної пропорційності в роботі. Одним із шляхів удосконалення механізму державного управління процесом запобігання торгівлі жінками, а також його важливою функцією є саме координація управлінських дій, що зводиться до налагодження зв'язку і фактичної взаємодії між органами державної виконавчої влади та іншими суспільними інституціями для досягнення кінцевої мети - подолання антисоціальних явищ. Координація проявляється на всіх стадіях процесу державного управління і реалізується в уточненні функцій суб'єктів діяльності, узгодженні цілей і завдань, планів і заходів.

У роботі досліджено діяльність неурядових міжнародних організацій у сфері запобігання торгівлі жінками, методи і засоби, що вживаються ними, конкретизовано визначення міжнародної неурядової організації, запропоновано механізми вдосконалення співробітництва з урядовими структурами.

Дієвим інструментом підвищення ефективності державної політики протидії торгівлі жінками може стати партнерство соціальних сил, учасниками якого мають стати урядові органи, громадські організації (жіночі, правозахисні тощо), засоби масової інформації, фахові співтовариства (освітні, медичні, наукові організації), бізнес-структури, міжнародні організації.

Торгівля жінками - це злочин, відверте порушення прав людини, викоренення якого потребує об'єднання зусиль не тільки різних державних органів, але й усіх суб'єктів громадянського суспільства. Це явище, незважаючи на зусилля державних органів та інших інститутів, залишається однією з гострих проблем в Україні.

Вивчення досвіду діяльності недержавних організацій переконує в наявності широких можливостей позитивного впливу на жінок, потерпілих внаслідок торгівлі. Доведено, що одним із шляхів удосконалення державного механізму в цій справі має стати правове регулювання співпраці державних структур та неурядових організацій.

В останні роки українські вчені у своїх працях та зверненнях до керівників владних структур неодноразово наголошували на взаємозв'язку кризових явищ у політичній, соціальній, економічній, духовній сферах життя суспільства, на суспільній небезпеці злочинності та її високій організованості. Витоки ситуації слід шукати у втраті темпів виробництва, економічній поляризації населення в результаті неефективності державних програм захисту населення від безробіття, вимушеній міграції, корупції, організованої злочинності, легалізації кримінальних прибутків, інших руйнівних явищ.

Завдання державної політики стосовно запобігання торгівлі жінками є комплексними, багатоаспектними та включають діяльність держави в усіх сферах суспільного життя. Їхнє вирішення вимагає використання різноманітних підходів, методів і форм управління.

У роботі виділено чотири основних напрями заходів вдосконалення державного механізму протидії торгівлі жінками. У зв'язку з цим наголошено на необхідності розробки і реалізації комплексної стратегії розв'язання зазначеної проблеми, спрямованої на подолання бідності, підвищення та зміцнення соціального статусу жінок, захист їх прав і свобод, налагодження механізмів міждержавного співробітництва, удосконалення чинного законодавства щодо боротьби з торгівлею людьми. Це стосується і визначення необхідних джерел фінансування державних заходів із подолання та профілактики антисоціальних явищ, розвитку мережі спеціальних служб допомоги і реабілітації потерпілих (рис. 2).

Запобігти торгівлі жінками можна тільки шляхом застосування багатодисциплінарного та скоординованого підходу, в якому братимуть участь усі правові, законотворчі та міграційні органи, організації соціального захисту, недержавні організації, навчальні заклади та всі ті, для кого небайдуже розв'язання цієї проблеми. Отже, система управління протидією торгівлі жінками - це взаємопов'язана діяльність органів державної влади та неурядових організацій в певних організаційних рамках планування, координації, організації, контролю та розвитку основних напрямків державної політики щодо подолання негативних явищ.



Рис. 2. Схема заходів щодо вдосконалення механізму державного управління процесом запобігання торгівлі жінками

торгівля жінки держаний політика

ВИСНОВКИ

У сукупності результати дослідження дозволяють розв'язати важливе науково-прикладне завдання - обґрунтування теоретичних засад та розроблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму державного управління процесом запобігання торгівлі жінками. На підставі отриманих результатів дослідження запропоновано такі висновки:

1. Аналіз вітчизняних та зарубіжних наукових джерел дозволяє визначити "торгівлю жінками" як будь-яке законне чи незаконне переміщення жінок, за їхньою згодою чи без неї з метою кримінального використання їх репродуктивних функцій або інших форм експлуатації для одержання економічної вигоди шляхом злісного порушення їхніх прав.

2. Правова оцінка цього злочину знаходиться в динаміці, поступово поглиблюється та вдосконалюється. Основними недоліками чинного законодавства щодо боротьби з торгівлею жінками є: неврахування факту розподілу держав на держави-постачальниці, транзитні держави та держави призначення; лояльне ставлення до проституції з боку деяких держав; складність розслідування злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми, та незначні покарання для злочинців; відсутність законодавчо забезпечених механізмів співробітництва між суб'єктами протидії торгівлі жінками; незабезпечення належної безпеки потерпілих та свідків під час проведення оперативно-слідчих дій.

3. Основними чинниками поширення торгівлі жінками є економічні; політичні; соціальні; психологічні; педагогічні; юридично-правові, що вимагають посилення державного впливу на процеси запобігання торгівлі жінками як підзаконної, юридично-владної та організаційної діяльності органів державного управління, планомірного здійснення заходів адміністративного, соціального, економічного, культурного спрямування.

4. Пріоритетним напрямком щодо запобігання торгівлі жінками для органів державного управління є вирішення соціальних, економічних та політичних проблем в Українській державі, а саме: створення позитивних перетворень в усіх сферах життя суспільства; створення умов для подолання суперечностей в економіці; удосконалення державної служби; підвищення кваліфікації персоналу органів державного управління та органів місцевого самоврядування тощо.

5. Удосконалення механізму державного управління процесом запобігання торгівлі жінками полягає в гармонізації таких його складових елементів, як органи державної влади, вітчизняні та міжнародні неурядові організації та науково-дослідні інститути, реальному впровадженні цілей, принципів і методів їх профілактичної діяльності, приведенні у відповідність до вимог часу правових норм, що регламентують організаційну структуру системи органів державної влади, процеси її функціонування та розвитку. Така гармонізація передбачає чітку координацію спільних дій суб'єктів управління у напрямку розробки, реалізації, контролю, оцінки ефективності законодавчого, науково-інформаційного, кадрового, фінансового забезпечення впровадження державної політики.

6. З метою підвищення ефективності функціонування державних органів управління щодо протидії торгівлі жінками необхідно переглянути їх структуру, підпорядкувавши її досягненню головної мети - подоланню торгівлі жінками (вершина "дерева цілей"); розглянути можливості перерозподілу функцій між суб'єктами протидії торгівлі жінками; посилити контроль за виконанням державних заходів тощо.

7. Безпосередня взаємодія органів державної влади щодо запобігання торгівлі жінками як складова механізму державного управління має будуватися на засадах цільового принципу. Даний принцип полягає в тому, що до основних цілей віднесено: запобігання торгівлі жінками; попередження та розслідування злочинів, пов'язаних із торгівлею людьми; реабілітацію потерпілих осіб.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сергєєва Л.М. Торгівля жінками та права людини // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України. - Х.: Вид-во ХарРІ УАДУ, 2001. - Вип. 2. - Ч. 2. - С. 228 - 231.

2. Сергєєва Л.М. Міжнародне співробітництво у справі протистояння торгівлі людьми // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Х.: Вид-во ХарРІ УАДУ "Магістр", 2002. - № 2 (13): У 2 ч. - Ч. 2. - С. 299 - 302.

3. Сергєєва Л.М. Історичний екскурс у торгівлю людьми: державно-правовий аспект // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Х.: Вид-во ХарРІ УАДУ "Магістр", 2003. - №2 (16): У 2 ч. - Ч. 1.- С. 125 - 130.

4. Хомуленко Т., Сергєєва Л. Психологічне підґрунтя явища торгівлі жінками (аналіз у контексті гендерної демократії) // Безпека життєдіяльності. - 2004. - № 3(15). - С. 28 - 30.

Автором визначено вплив психологічних факторів на жінку, що стала жертвою торгівлі людьми.

5. Сергєєва Л.М., Хомуленко Т.Б. Системний аналіз чинників явища торгівлі жінками в контексті наукової проблематики державного управління // Вісник НАДУ при Президентові України. - 2004. - № 1. - С. 387 - 391.

Автором теоретично обґрунтовані історичний, економічний, педагогічний та соціальний чинники торгівлі жінками.

6. Сергєєва Л.М. Реалізація гендерної політики в Україні на регіональному рівні // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2004. - № 2 (20): У 2 ч. - Ч. І. - С. 80-87.

7. Сергєєва Л.М. Основні підходи до визначення та розв'язання проблеми торгівлі жінками // Теорія та практика державного управління: Зб. наук. пр. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2006. - Вип. 1(13). - С. 179 - 186.

8. Сергєєва Л.М. Підвищення ефективності державних механізмів запобігання торгівлі жінками // Державне управління та місцеве самоврядування: Зб. наук. пр. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2006. - С. 59-60.

9. Сергєєва Л.М. Система та завдання державного управління запобіганням торгівлі жінками // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Одеса: Вид-во ОРІДУ НАДУ, 2006. - № 1 (25). - С. 254 - 257.

АНОТАЦІЯ

Сергєєва Л.М. Державна політика протидії торгівлі жінками. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - механізми державного управління. - Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. - Харків, 2006.

Дисертацію присвячено дослідженню засобів, методів, механізмів запобігання торгівлі жінками на державному і міждержавному рівнях та питанням їхнього вдосконалення.

Розвинуто змістовні характеристики понять "торгівля жінками", "механізм державного управління процесом запобігання торгівлі жінками", а також підходів до визначення сутності феномена торгівлі жінками. З'ясовано сутність процесу запобігання торгівлі жінками як об'єкта державного управління через характеристику основних управлінських функцій - планування, прогнозування, організацію, координацію та контроль у відношенні до процесу протидії торгівлі жінками.

Досліджено практику протидії торгівлі жінками та визначено мету, цілі й завдання органів державного управління у цьому напрямку. Класифіковано складові елементи механізму державного управління процесом запобігання торгівлі жінками, якими виступають: система органів державної влади; міжнародні неурядові організації, науково-дослідні інститути; правові норми, що регламентують державне управління у цій сфері; цілі, принципи, методи. Розглянуто можливості використання при формуванні та реалізації державної політики протидії торгівлі жінками таких управлінських підходів: системного, комплексного, функціонального, ситуаційного адміністративного, програмно-цільового на основі принципів об'єктивності, законності, демократизму, оптимальності, прозорості та ін.

Узагальнено досвід роботи державних органів, громадських і міжнародних неурядових організацій із запобігання торгівлі жінками в Україні та за кордоном, на основі чого запропоновано механізми їх співробітництва. Проаналізовано нормативно-правову базу щодо протидії торгівлі людьми. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення механізму державного управління відповідними соціальними процесами.

Ключові слова: механізм державного управління, протидія торгівлі жінками, неурядові міжнародні організації, нормативно-правові акти, державне регулювання, нелегальна міграція, реабілітація потерпілих, гендерна нерівність, сексуальна експлуатація.

АННОТАЦИЯ

Сергеева Л.Н. Государственная политика противодействия торговле женщинами. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 - механизмы государственного управления. - Харьковский региональный институт государственного управления Национальной академии государственного управления при Президенте Украины. - Харьков, 2006.

Диссертация посвящена исследованию способов, методов и механизмов противодействия торговле женщинами на государственном и межгосударственном уровнях, а также вопросам их усовершенствования.

Дальнейшее развитие в работе получили содержательные характеристики понятий "торговля женщинами", "механизм государственного управления предотвращением торговли женщинами", а также процесса торговли женщинами и подходов к определению понятия и сущности этого феномена. Раскрыты цели и задачи органов государственного управления в этой области, определены составляющие элементы механизма государственного управления предотвращением торговли женщинами: система органов государственной власти; международные негосударственные организации, научно-исследовательские институты; правовые нормы, регламентирующие государственное управление в этой сфере.

На основании сравнительного анализа потерпевших от торговли людьми лиц в зависимости от пола выделены ее общие и специфические черты, присущие каждому полу. Это позволило сделать вывод о том, что возможности криминального использования женщин являются более широкими, чем детей и мужчин. Это способствует тому, что они чаще стают жертвами торговцев людьми. Установлены общие черты между такими социальными явлениями, как рабство, крепостничество и торговля женщинами. В диссертации получило дальнейшее развитие характеристика подходов к определению сущности торговли людьми путем ее дополнения историческим, демографическим и гендерным.

Предотвращение торговли женщинами рассматривается, с одной стороны, как цель государственной социальной деятельности, а с другой - как комплекс мероприятий, в том числе и управленческих, по ее достижению. Доказано, что содержательные характеристики механизма государственного управления процессом предотвращения торговли женщинами определяются объемом и содержанием задач, решаемых с его помощью.

Рассмотрены возможности использования при формировании и реализации государственной политики противодействия торговле женщинами следующих управленческих подходов: системного, комплексного, функционального, ситуационного, административного, программно-целевого на основе принципов: объективности, законности, демократизма, оптимальности, открытости и др.

На основании изучения опыта работы органов государственного управления, общественных и международных организаций в Украине и за рубежом выявлены недостатки и противоречия в организационном, правовом, методическом и материально-техническом обеспечении их работы. Для их устранения предложена новая схема взаимодействия субъектов, которые заняты в процессе противодействия торговле женщинами с распределением обязанностей в зависимости от поставленных целей. Анализируются недостатки и преимущества этой схемы, предлагаются практические рекомендации по усовершенствованию действующего государственного механизма в области предотвращения торговли женщинами и соответствующей нормативно-правовой базы.

Значительное внимание в работе уделено анализу нормативно-правового обеспечения противодействия торговле женщинами. Определены его особенности и главные направления совершенствования в зависимости от распределения стран по категориям: поставляющие страны, страны транзита и страны потребления.

Ключевые слова: механизмы государственного управления, противодействие торговле женщинами, негосударственные международные организации, нормативно-правовые акты, государственное регулирование, нелегальная миграция, реабилитация потерпевших, гендерное неравенство, сексуальная эксплуатация.

ANNOTATION

Sergeyeva L.M. Public policy of opposing the trade of women. - Manuscript.

Dissertation for getting a scientific degree of Candidate of Sciences in Public Administration following the speciality 25.00.02 - mechanisms of public administration. - Kharkiv Regional Institute of Public Administration of the National Academy of Public Administration attached to the Office of the President of Ukraine. - Kharkiv, 2006.

Dissertation is aimed at researching the existing means, methods and mechanisms of preventing the trade of women at the public and interpublic levels; it also reveals the issues of their improvement.

The contextual characteristics of the notions of “trade of women”, “mechanism of public administration of the process of preventing the trade of women” have been elaborated, the approaches to defining the essence of the phenomenon of the trade of women have got their further development. The essence of the process of preventing the trade of women being the object of public administration has been defined through the characteristics of the basic managerial functions - planning, foreseeing, organization, coordination and control in connection with the process of opposing the trade of women.

The practice of opposing the trade of women has been researched, the objectives, aims and tasks of state powerful authorities in this sphere have been defined. The constituent elements of the mechanism of public administration of the process of trade of women have been classified, i.e. the system of state powerful authorities, international non-governmental organizations, scientific-research institutes, legal norms which regulate public administration in this sphere; aims, principles, methods. The opportunities for using the following managerial approaches while forming and realizing the public policy of opposing the trade of women have been revealed: systemic, complex, functional, situational, administrative approaches, programming-objective approach based on the principles of objectiveness, lawfulness, democracy, optimal use, transparency etc.

The experience of opposing the trade of women by public authorities, non-governmental and international non-governmental organizations both in Ukraine and abroad is generalized. Basing on this experience the mechanism of cooperation is proposed. The normative-legal base on opposing the trade of women has been analyzed. The practical recommendations on improving the mechanism of public administration of the relevant social processes were elaborated.

Key words: mechanism of public administration, public policy, prevention of the trade of women, non-governmental international organizations, normative and legal acts, illegal migration, rehabilitation of victims, gender inequality, sexual exploitation.

Размещено на Allbest.ru

...