Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Кореляційні зв'язки між окремими видами злочинів у сфері підприємництва

Смелік Володимир Борисович

АНОТАЦІЇ

кримінальний правовий злочин

Смелік В.Б. Кореляційні зв'язки між окремими видами злочинів у сфері підприємництва. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза. - Харківський національний університет внутрішніх справ. - Харків, 2005.

Дисертація являє собою комплексне наукове дослідження кореляційних зв'язків між окремими видами злочинів у сфері підприємництва. У роботі міститься низка теоретичних положень і практичних рекомендацій, які сформульовані з урахуванням особливостей чинного законодавства України, системних ознак технологій злочинної діяльності, практики їх розслідування і мають елементи наукової новизни.

У дисертації проведене комплексне дослідження зв'язків між злочинами в кримінально-правовому, кримінологічному та криміналістичному аспектах, зроблений аналіз технологій злочинної діяльності з точки зору системного та діяльнісного підходів, удосконалена класифікація технологій злочинної діяльності. Визначені кореляційні зв'язки між злочинами в сфері підприємництва, удосконалені положення щодо оцінки первинного матеріалу в стадії порушення кримінальної справи з урахуванням впливу комплексного характеру злочинної діяльності, розглянуті слідчі ситуації та тактичні завдання розслідування, визначені особливості впливу кореляційних зв'язків між злочинами на їх формування. Удосконалені положення щодо підготовки та проведення окремих слідчих дій з урахуванням зв'язків між окремими видами злочинів в сфері підприємництва.

Ключові слова: кореляційні зв'язки, злочини у сфері підприємницької діяльності, технологія злочинної діяльності.

Аннотация

Смелик В.Б. Корреляционные связи между отдельными видами преступлений в сфере предпринимательства (проблемы методики расследования). - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.09 - уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза. - Харьковский национальный университет внутренних дел. - Харьков, 2005.

Диссертация представляет собой комплексное научное исследование корреляционных связей между отельными видами преступлений в сфере предпринимательства. В работе содержится ряд теоретических положений и практических рекомендаций, которые сформулированы с учетом особенностей действующего законодательства Украины, технологий преступной деятельности (ТПД), практики их расследования и содержат элементы научной новизны.

В диссертации проведено комплексное исследование связей между преступлениями в уголовно-правовом, криминологическом и криминалистическом аспектах, на основе системного и деятельностного подходов проведен анализ технологий преступной деятельности, которые определяются как система (комплекс) преступлений различных видов, закономерно связанные между собой и направленные на достижение общей преступной цели.

Исследованы системные признаки ТПД, в том числе структура последней, которая рассматривается в нескольких аспектах. В ходе исследования выделены и проанализированы различные виды связей, характерные для преступной деятельности, имеющей признаки технологии, особое внимание уделено корреляционным.

Автором усовершенствована классификация технологий преступной деятельности, предложено 14 оснований такой классификации, среди которых: роль преступлений в составе ТПД, уголовно-правовые критерии, субъектный состав технологий, характеристика участия субъекта в преступной деятельности, этапы преступной деятельности, сфера применения, временные характеристики и т.п.

Определены корреляционные связи между преступлениями в сфере предпринимательской деятельности, которые проявляются в наличии определенных зависимостей между субъектами, способами, предметом посягательства, средствами основного и подчиненного преступлений; получили дальнейшее развитие положения, касающиеся оценки первичного материала на стадии возбуждения уголовного дела с учетом влияния комплексного характера преступной деятельности, выделены основные направления анализа материалов доследственной проверки, а также признаки совершения лицом нескольких взаимосвязанных преступлений.

Рассмотрены следственные ситуации и тактические задания расследования, определены особенности влияния корреляционных связей между преступлениями на их формирование. С учетом этих особенностей предложена типизация следственных ситуаций, а также соответствующие комплексы следственных действий, оперативно-розыскных и иных мероприятий.

Усовершенствованы положения, касающиеся подготовки и проведения отдельных следственных действий, с учетом связей между отдельными видами преступлений в сфере предпринимательства, особое внимание уделено вопросам применения тактических приемов, направленных на получение доказательственной информации в отношении всех эпизодов преступной деятельности, согласования следственных действий по времени и последовательности проведения, планирования тактических операций и прогнозирования результатов проведения таких действий.

Ключевые слова: корреляционные связи, преступления в сфере предпринимательской деятельности, технология преступной деятельности.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Характерною рисою сучасної злочинності є її оновлення у зв'язку з соціально-економічними перетвореннями у суспільстві. В першу чергу це стосується злочинності в сфері економіки, для якої властиві на даному етапі не лише зростання кількості злочинних проявів, але й зміни якісного характеру: поширення економічної діяльності з використанням корупції, що створює сприятливу обстановку для вчинення злочинів; винайдення нових способів вчинення “старих” (традиційних) злочинів, поява та розвиток цілої низки протиправних економічних діянь, які були невідомі адміністративно-командній економіці; зростання ступеню організованості злочинів; проникнення у сферу економіки насильницьких злочинів. Але головним є те, що у сфері економіки злочинні прояви набули комплексного характеру, утворюючи певні технології злочинної діяльності з ознаками системності.

Вивчення слідчої практики виявляє наявність цілої низки проблем, що постають перед слідчими та оперативними працівниками в процесі попередження, виявлення та розслідування комплексів злочинних проявів. Вдосконалення діяльності правоохоронних органів у цьому напрямку виступає важливим завданням, яке може бути вирішене розробленням ефективних методик розслідування взаємопов'язаних злочинів. Але це, на нашу думку, неможливе без врахування зв'язків між злочинами, встановлення їх місця і ролі в системі певних технологій злочинної діяльності. Відсутність криміналістичних досліджень даної проблематики, яка має як теоретичне так і практичне значення, й обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана тема дослідження базується на положеннях Комплексної цільової програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки (розділ 4, п.п. 21, розділ 5 п.п. 31, 32, 45, 46), затвердженої Указом Президента України № 1376/2000 від 25 грудня 2000 року, відповідає п. 2.5, п. 2.8 Тематики пріоритетних напрямів фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002-2005 роки, затвердженої наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 року, п. 2.5 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 роки, затверджених наказом МВС України № 755 від 5 липня 2004 року, та Головним напрямам наукових досліджень на 2001-2005 роки (п. 6.2, 6.6), затвердженим Вченою радою Національного університету внутрішніх справ (протокол №3 від 23 березня 2001 року).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у встановленні кореляційних зв'язків між окремими видами злочинів у сфері підприємництва, з'ясуванні їх впливу на формування слідчих ситуацій і тактичних завдань розслідування, тактику слідчих дій.

Відповідно до вказаної мети були поставлені наступні завдання:

1) проаналізувати злочини, що вчиняються у сфері підприємницької діяльності, у кримінально-правовому, кримінологічному і криміналістичному аспектах;

2) визначити основні види технологій злочинної діяльності;

3) на підставі аналізу емпіричного матеріалу встановити кореляційні залежності між злочинами, що складають певні технології злочинної діяльності;

4) проаналізувати правові та організаційні аспекти розслідування злочинів у сфері підприємництва;

5) визначити особливості впливу технологій злочинної діяльності на оцінку первинного матеріалу у стадії порушення кримінальної справи, формування слідчих ситуацій і тактику слідчих дій.

Об'єктом дисертаційного дослідження є злочинна діяльність у сфері підприємництва, діяльність правоохоронних органів щодо розслідування комплексів злочинів та пов'язані з цим правовідносини.

Предметом дисертаційного дослідження є закономірності злочинної діяльності, що виявляються у зв'язках між злочинами різних видів, а також тактичні та методичні особливості виявлення, розслідування і попередження злочинів у сфері підприємництва.

Методи дослідження. Під час виконання роботи дисертант керувався загальним діалектичним методом наукового пізнання дійсності, на підставі якого всі явища досліджено у взаємозв'язку, в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, а також спеціальними науковими методами дослідження. Так, методи логіки (аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія та інші) використовувалися при дослідженні нормативних актів, матеріалів кримінальних справ, концепцій, точок зору авторів з окремих питань, що входять до предмету дослідження, їх узагальненні та виведенні висновків; історико-правовий метод - при простеженні розвитку наукової думки щодо проблемних питань методики розслідування (класифікація злочинів, слідча ситуація тощо); порівняльно-правовий метод - при співставленні досліджень та концепцій, наявних у вітчизняній та зарубіжній науці, положень нормативних актів; системно-структурний метод - при розгляді технології злочинної діяльності як системи певного роду із виділенням її системних ознак, структури та дослідженні зв'язків між її елементами, розробці класифікацій технологій злочинної діяльності; статистичні методи - при узагальненні статистичних даних МВС України, матеріалів кримінальних справ та визначенні кореляційних зв'язків між злочинами, їх елементами.

При аналізі комплексів злочинів у сфері підприємництва був застосований діяльнісний підхід, який дозволив розглянути вказані злочинні прояви у динаміці та взаємозв'язку в межах єдиного відрізку діяльності.

У процесі дослідження аналізувалися закони та підзаконні нормативно-правові акти, що регулюють суспільні відносини у сфері підприємницької діяльності, діяльність контролюючих і правоохоронних органів.

В дисертаційному дослідженні використані праці вітчизняних криміналістів, присвячені загально-методичним питанням науки криміналістики, криміналістичної тактики та методики (Ю.П. Аленін, В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін, А.І. Вінберг, Г.Г. Зуйков, В.А. Журавель, О.Н. Колесніченко, В.О. Коновалова, А.М. Кустов, І.М. Лузгін, В.Г. Лукашевич, В.О. Образцов, М.В. Салтєвський, В.Ю. Шепітько, М.П. Яблоков), проблемам методики розслідування економічних, службових злочинів, а також злочинних посягань на власність (А.Ф. Волобуєв, В.К. Гавло, В.І. Гаєнко, А.В. Дулов, Г.А. Густов, В.В. Лисенко, А.Ф. Лубін, Г.А. Матусовський, В.Г. Танасевич та ін.).

Комплексний характер дослідження зумовив використання дисертантом доробку інших галузей наукового знання, зокрема праць представників кримінологічної науки (Л.М. Давиденко, І.М. Даньшина, А.І. Долгової, А.Ф. Зелінського, О.Г. Кальмана, В.М. Кудрявцева, Н.Ф. Кузнєцової та ін.), вчених у галузі кримінального права (М.І. Бажанова, Л.Д. Гаухмана, А.С. Нікіфорова, М.І. Панова та ін.), системних досліджень (Р. Акофф, П.К. Анохін, І.В. Блауберг, В.М. Садовський, А.І. Уйомов, Е.Г. Юдін та ін.), монографій та статей зарубіжних спеціалістів-кримінологів, криміналістів (Jay S. Albanese, Marshall B. Clinard, James W. Coleman, Gilbert Geis, David R. Simon, Edwin H. Sutherland, Henry N. Pontell, Garry Potter, Stephen M. Rosoff, Peter C. Yeager).

У процесі дослідження узагальнено матеріали 210 кримінальних справ щодо вчинення сукупності злочинів у сфері підприємництва, розглянутих судами у 1999-2004 роки; проаналізовано статистичні дані МВС України, друковані матеріали слідчої практики.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що вперше в Україні проведено комплексне монографічне дослідження кореляційних зв'язків між окремими видами злочинів у сфері підприємництва, їх впливу на оцінку первинного матеріалу, формування слідчих ситуацій, тактичних завдань та тактику окремих слідчих дій. При цьому були отримані результати, що мають певний ступінь наукової новизни :

– вперше визначені кореляційні зв'язки між окремими видами злочинів, що вчиняються у сфері підприємництва;

– дістали подальший розвиток положення щодо технологій злочинної діяльності з точки зору системного та діяльнісного підходів;

– удосконалена класифікація технологій злочинної діяльності;

– удосконалені положення щодо оцінки первинного матеріалу в стадії порушення кримінальної справи з урахуванням впливу комплексного характеру злочинної діяльності;

– дістало подальший розвиток вчення про слідчу ситуацію (розглянуті особливості впливу кореляційних зв'язків між злочинами на формування слідчих ситуацій);

– удосконалені положення щодо підготовки та проведення окремих слідчих дій з урахуванням зв'язків між окремими видами злочинів у сфері підприємництва.

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані у дисертації положення і рекомендації можуть бути використані:

– безпосередньо слідчими, оперативними працівниками при розслідуванні злочинів, вчинених у сфері підприємництва;

– для розробки і викладання загальних і спеціалізованих курсів з криміналістики у юридичних навчальних закладах і закладах підвищення кваліфікації працівників правоохоронних органів;

– у наукових дослідженнях з проблем формування комплексних методик розслідування злочинів.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження використовувалися у навчальному процесі Харківського національного університету внутрішніх справ при викладанні окремих тем курсу „Криміналістика”, спецкурсу “Розслідування економічних злочинів” (акт впровадження від 30 червня 2005 р.), при проведенні занять зі студентами та практичними працівниками правоохоронних органів зарубіжних країн під час стажування у Коледжі кримінального правосуддя Державного університету Сема Хьюстона (Техас, США, 2003-2004 р.), Міжнародній академії правоохоронних органів (Нью-Мексіко, США, 2004 р.). Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися автором на засіданнях кафедри криміналістики ХНУВС, засіданнях професорсько-викладацького складу Коледжу та Академії, шістьох міжнародних науково практичних конференціях: “Наукові, освітні заклади та органи правопорядку: партнерство в кримінальному правосудді” (2-4 жовтня 2003 р., Хьюстон, США); “Обмін дослідженнями молодих вчених” (22 квітня 2004 р., Хантсвіль, США), Щорічна конференція Академії кримінального правосуддя (19-22 березня 2004 р., Лас-Вегас, США), “Науковий потенціал світу '2004” (1-15 листопада 2004 р., Дніпропетровськ), “Проблеми гармонізації законодавства країн СНД та Європейського Союзу” (Ірпінь, Національна академія ДПС України, 2004 р.), „Наука і освіта '2005” (7-21 лютого 2005 р., Дніпропетровськ); міжнародному науково-практичному семінарі “Міжнародна злочинність: шляхи та форми протидії” (18-23 листопада 2002 р., Ірпінь, Академія Державної податкової служби України); трьох науково-практичних конференціях: щорічна конференція ад'юнктів та слухачів магістратури (13 квітня 2001 р., м. Харків, НУВС), “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених” (20 червня 2003 р., м. Харків, НУВС), “Актуальні проблеми сучасної науки у дослідженнях молодих вчених” (25 травня 2005 р., м. Харків, НУВС).

Публікації. За темою дисертації опубліковано п'ять статей у наукових фахових виданнях, три статті у збірниках наукових праць (в тому числі закордонних), а також вісім публікацій тез доповідей, в яких висвітлено основні положення дисертаційного дослідження.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконане автором самостійно. У наукових працях, опублікованих разом зі співавторами А.Ф. Волобуєвим, Д.В. Ключніковим, В.Б. Смеліком, особистий внесок дисертанта складають: аналіз окремих системних ознак технологій злочинної діяльності (цілісності, структурності), обґрунтування актуальності встановлення кореляційних зв'язків між злочинами та їх елементами, аналіз злочинності у сфері економіки, механізмів вчинення економічних злочинів.

Структура дисертації. Дисертація побудована з урахуванням логічної послідовності викладення матеріалу та складається із вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 243 сторінки, з яких 50 сторінок займає список використаних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначаються її зв'язок із науковими програмами, планами, темами, а також мета, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, викладаються наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, вказуються відомості щодо їх впровадження та апробації.

Розділ 1 “Структура економічної злочинності і криміналістична класифікація злочинів” складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 1.1. “Обумовленість структури економічної злочинності та механізмів економічних злочинів факторами підприємницької діяльності в Україні” розглядаються внутрішні та зовнішні фактори підприємницької діяльності, соціально-економічні, політичні умови формування класу підприємців в Україні, що вплинули на криміналізацію підприємницьких відносин в Україні. Робиться висновок про те, що розвиток підприємництва і набуття ним кримінального відтінку закономірним чином позначилися на структурі злочинності в України, визначивши її якісно новий характер. Заволодіння майном почало відбуватися, заправило, за допомогою шахрайства та супутніх злочинів, розширилася сфера вчинення цих видів злочинних діянь, значно урізноманітнилися способи та засоби їх вчинення. З'явилися та поширюються злочинні прояви, спосіб вчинення яких включає елементи обману, відбувається переміщення насильницьких злочинів у сферу економіки.

Одним з результатів інфільтрації злочинності в законну господарчу діяльність є виникнення зв'язків між різними видами економічних, службових злочинів, що становлять елементи єдиної злочинної діяльності. Таким чином, у структурі економічної злочинності з'явилися нові утворення (підсистеми), які можна назвати технологіями злочинної діяльності. З урахуванням наявних в літературі визначень злочинних технологій збагачення, технологій злочинної діяльності (А.Ф. Волобуєв) останні визначаються як система (комплекс) злочинів різних видів, пов'язаних закономірними зв'язками та спрямованих на досягнення загальної злочинної мети.

Підрозділ 1.2. “Зв'язки між злочинами у кримінально-правовому і кримінологічному аспектах” присвячений дослідженню зв'язків між злочинами в аспектах зазначених галузей наукового знання. Необхідність цього зумовлена, по-перше, винятково важливим значенням, яке мають положення науки кримінального права, кримінального процесу та кримінології для криміналістики, а по-друге, комплексним характером роботи. Кримінально-правовий аспект зв'язку між злочинами аналізується в наступних напрямках: 1) кримінально-правова класифікація злочинів; 2) множинність злочинів; 3) дослідження кримінально-правових наслідків випадків вчинення кількох злочинів, які не охоплюються поняттям множинності; 4) співучасть у вчиненні злочину; 5) призначення покарання за сукупністю злочинів та сукупністю вироків та ін. Особлива увага приділена множинності злочинів, зокрема такій її формі, як сукупність. Злочини-складники технології злочинної діяльності (далі - ТЗД), як правило, утворюють такий вид сукупності, який за класифікацією О.С. Нікіфорова, є сукупністю злочинів, поєднаних в єдиний ланцюг злочинної поведінки. В цьому випадку один злочин (підпорядкований) є формою, засобом, способом чи наслідком іншого злочину (основного, чи головного).

Основними економічними злочинами у дисертаційному дослідженні визначені: 1) шахрайство (ст. 190 КК України (далі - КК) 2001 р., ст.ст. 83, 143 КК 1960 р.); 2) привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК 2001 р., ст. 84 КК 1960 р.); 3) шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 КК 2001 р., ст. 148-5 КК 1960 р.); 4) контрабанда (ст. 201 КК 2001 р., ст. 70 КК 1960 р.); 5) ухилення від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів (ст. 212 КК 2001 р., ст. 148-5 КК 1960 р.); 6) зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК 2001 р., ст. 165 КК 1960 р.); 7) завдання майнової шкоди шляхом обману чи зловживання довірою (ст. 192 КК 2001 р., ст. 87 КК 1960 р.) тощо.

Підпорядковані злочини: 1) отримання, давання хабара (ст.ст. 368, 369 КК 2001 р., ст. ст. 168, 170 КК 1960 р.); 2) службове підроблення (ст. 366 КК 2001 р., ст. 172 КК 1960 р.); 3) підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів (ст. 358 КК 2001 р., ст. 194 КК 1960 р.); 4) зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК 2001 р., ст. 165 КК 1960 р.); 5) фіктивне підприємництво (ст. 205 КК 2001 р., ст. 148-4 КК 1960 р.); 6) ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів (ст. 212 КК 2001 р., ст. 148-2 КК 1960 р.) та ін.

Відзначається, що в залежності від конкретної технології злочинної діяльності у групу основних та підпорядкованих можуть потрапити не зазначені в переліках злочини, а також можливий перехід злочинів із групи в групу (наприклад, ухилення від сплати податків може виступати підпорядкованим злочином щодо вчинення шахрайства).

Аналіз кримінологічного аспекту зв'язків між злочинами ґрунтується на положеннях щодо системного характеру злочинності (А.І. Долгова, Н.Ф. Кузнєцова та ін.), особливо економічної (О.Г. Кальман, О.Г. Корчагін та ін.). Кримінологічні дослідження передбачають виділення у складі злочинності різних підструктур (видів) та вказують на наявність їх взаємозв'язку. Так, за певних умов один вид злочинності може породжувати інший (інші) або впливати на них, існують зв'язки між причинами та умовами виникнення певних видів чи груп злочинів, їх суб'єктами, в літературі наявні кримінологічні класифікації злочинів.

Особлива увага приділена організованій злочинності, систематизовані точки зору щодо її визначення. Зроблено висновок про те, що зв'язки між злочинами в організованій злочинній діяльності проявляються, по перше, в належності до єдиної злочинної діяльності, системи функціонування організованого злочинного угруповання в цілому, а по-друге, в нерозривному зв'язку їх суб'єктів. Пов'язувати злочини в межах організованої злочинної діяльності може й спрямованість організованого злочинного угруповання (корисливо-насильницька, економічна тощо). Зазначається, що в залежності від конкретної технології злочинної діяльності в групу основних та підпорядкованих можуть потрапити не зазначені в переліках злочини, а також можливий перехід злочинів із групи в групу (наприклад, ухилення від сплати податків може виступати підпорядкованим злочином щодо вчинення шахрайства).

У підрозділі 1.3. “Криміналістичний аспект зв'язків між злочинами окремих видів, що вчиняються у сфері підприємницької діяльності” застосований діяльнісний підхід, який передбачає аналіз пов'язаних між собою злочинів як цілісного відрізку злочинної діяльності. На підставі аналізу досліджень психологів, кримінологів і криміналістів, злочинна діяльність у межах комплексу злочинів визначається як існуюча у межах певного відрізку часу впорядкована система передбачених кримінальним законом діянь та пов'язаних з ними попередніх і посткримінальних дій, спрямованих на досягнення загальної мети.

Автор, спираючись на засади системно-структурного підходу, розглядає пов'язані між собою злочини як певну систему, що характеризується ознаками цілісності, інтегративності та структурності. Найбільш вдало сутність такого системного утворення виражена у понятті функціональної системи, зокрема у тлумаченні академіка П.К. Анохіна. Технологію злочинної діяльності можна охарактеризувати як систему об'єктну, централізовану, відкриту, адаптивну, стабільну, а злочини-складники технології злочинної діяльності - як сумісні системи.

Комплекс злочинів як певна система складається з декількох підсистем, у якості яких можуть бути виділені: а) окремі злочини (юридичний аспект); б) етапи (стадії) злочинної діяльності - приготування, вчинення, приховування; в) елементи злочинної діяльності - суб'єкт, об'єкт, засоби і т.д. Між зазначеними підсистемами існують різноманітні зв'язки, які можна простежити за допомогою складання їх характеристик (кримінально-правової, кримінологічної, криміналістичної). Ці зв'язки носять вірогідний, кореляційний, характер і можуть бути використані для розробки криміналістичних рекомендацій щодо розслідування технологій злочинної діяльності (комплексів злочинів).

Для криміналістичних досліджень мають значення як кількісні, так і якісні зв'язки. Окрім того, зв'язки, що існують між злочинами, проаналізовані дисертантом з точки зору зв'язків внутрішніх, просторових (локальних) та часових (хронологічних), причинних (генетичних), зв'язків розвитку, комплексоутворюючих тощо.

В роботі також коротко розглянуті питання щодо способів вчинення та приховування злочинів, протидії їх викриттю та розслідуванню. Підтримується точка зору вчених, які допускають самостійне існування способу приховування злочину (Р.С. Бєлкін), входження останнього до протидії викриттю та розслідуванню злочинів. Наводиться додаткова аргументації тези, що дії з приховування злочинів вчинюються на різних етапах технології злочинної діяльності, причому вони можуть утворювати підпорядковані злочини (здійснювані до, під час або після основного). Ці дії можуть становити окремий етап злочинної діяльності (заключний) або входити до складу інших (приготування, вчинення). Якщо ж вони не заплановані і не пов'язані з іншими злочинами єдиним умислом, такі дії виходять за межі ТЗД. У дисертації підкреслюється, що злочинна діяльність як більш широка система може включати етап відтворення ТЗД, на якому злочинці враховують набутий досвід і заздалегідь планують дії щодо приховування, що раніше виступали як самостійні.

У підрозділі 1.4. “Криміналістична класифікація злочинів у сфері підприємництва та її значення” систематизовані погляди вчених на криміналістичну класифікацію злочинів, проведений аналіз вітчизняних та зарубіжних класифікацій економічних злочинів. Обґрунтовується положення щодо можливості криміналістичної класифікації не тільки злочинів, але й комплексів злочинних діянь - технологій злочинної діяльності. Така класифікація в залежності від мети дослідження може будуватись за різними підставами та критеріями.

Наприклад, з точки зору ролі, яку відіграють злочини у складі технології, їх поділяють на основні (ОЗ - тут і далі скорочено мною - В.С.) та підпорядковані (ПЗ) (А.Ф. Волобуєв). Таким чином, ТЗД можуть бути: 1) прості (ОЗ + ПЗ) - тобто такі, які в своєму складі мають лише один основний та один підпорядковані злочини; 2) складні: ОЗ + ПЗ1 + ПЗ2; ПЗ1 + ОЗ + ПЗ2. В цьому випадку ми маємо справу із складною системою, яка може включати в себе інші підсистеми, наприклад ПЗ1 + ПЗ2, причому ПЗ1 в цьому випадку може відігравати роль ОЗ по відношенню до ПЗ2.

За суб'єктним складом вони можуть бути: 1) одиничні, тобто одна особа (суб'єкт - С) виконує основний та підпорядковані злочини, або С (ОЗ+ПЗ); 2) складні: С1 (ОЗ) + С2 (ПЗ); 3) комбіновані: С1(ОЗ+ПЗ)+С2(ПЗ) тощо. Тут слід мати на увазі, що у двох останніх випадках роль співучасників може бути різною, що також впливає на формування різновидів ТЗД (загалом автором використані 14 підстав класифікації).

Розділ 2 “Кореляційні зв'язки й обумовленість окремих видів злочинів в сфері підприємництва” складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 2.1. “Кореляційні зв'язки між злочинами окремих видів за суб'єктним складом” визначається, що технології злочинної діяльності як системні поєднання злочинів характеризується наявністю стійких зв'язків між суб'єктами цих злочинів. Такі зв'язки проявляються у різноманітних варіантах поєднань осіб, що беруть участь у вчиненні як основних, так і підпорядкованих злочинів. Це було встановлено у кримінальних справах про: шахрайство (основний злочин) - 56 %; заволодіння майном шляхом привласнення, розтрати та підпорядковані злочини - 80 %; заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем - 60 %; шахрайство з фінансовими ресурсами - 50 %; контрабанду - 25 %; ухилення від сплати податків - 67 %.

Наявність одного чи декількох суб'єктів основного та підпорядкованого злочинів, характер зв'язків між ними в ряді випадків залежать від способу вчинення та інших елементів основного злочину. Про це свідчать виявлені розбіжності у кількості випадків здійснення різновидів технологій шахрайства та підпорядкованих злочинів однією особою: Т1 - 25 % справ, Т2 - 22 %, Т3 - 35 %, Т4 - 89 %, Т5 - 60 %, Т6 - 78 %, Т7 - 0 % (технології виділені за способом основного злочину).

Взагалі, у злочинних технологіях можна визначити примірний перелік осіб, які беруть участь у злочинній діяльності, проте, з точки зору методики розслідування, більш важливе значення має встановлення співвідношення між статусом злочинця та видом скоєного ним злочину. Так, стосовно технологій шахрайства та підпорядкованих злочинів усі особи, що виступали суб'єктами злочинів, можуть бути умовно розподілені за наступними групами: а) підприємці - включає в себе приватних підприємців, а також найманих працівників підприємства (до цієї ж групи були віднесені псевдопідприємці - особи, що видавали себе за приватних підприємців чи працівників підприємства); б) працівники держустанов; в) працівники правоохоронних, контролюючих органів; г) звичайні громадяни - до цієї групи були віднесені особи, що не входили до попередніх груп, а також підгрупу псевдопредставників контролюючого, правоохоронного органу. Ці дані згруповані у відповідні таблиці та викладені у додатках до дисертації.

У підрозділі 2.2. “Кореляційні зв'язки між злочинами окремих видів за способами вчинення” визначені та проаналізовані зазначені зв'язки між злочинами у сфері підприємництва.

Результати дослідження дають підстави для висновку, що кожна технологія містить певну множину злочинів, склад якої є характерним саме для цієї технології. Складові частини цієї системи пов'язані вірогідними (кореляційними) зв'язками, оскільки не завжди у конкретних випадках застосування тієї чи іншої технології був наявний увесь спектр можливих підпорядкованих злочинів. Як правило, це залежить від центрального елементу технології - способу основного злочину, який є однією з головних підстав розмежування технологій злочинної діяльності.

Способи вчинення підпорядкованих злочинів пов'язані кореляційними зв'язками зі способом основного злочину, проте ці зв'язки носять менш щільний характер і детермінуються в значній мірі особливостями інших елементів злочинної діяльності.

У підрозділі 2.3. “Кореляційні зв'язки між злочинами за іншими елементами їх механізму” на підставі вивчення матеріалів слідчо-судової практики автор показав наявність кореляційних зв'язків між іншими елементами злочинів, що входять до складу технології злочинної діяльності. Зокрема, це виявляється у зв'язку між предметом основного злочину та предметом підпорядкованих злочинів. Останній іноді виступає у ролі засобу вчинення основного злочину. Також пов'язані між собою спосіб вчинення основного злочину та місце вчинення підпорядкованих злочинів, засоби вчинення основного та підпорядкованих злочинів, суб'єкти вчинення основного злочину та місця вчинення злочинів.

Слід мати на увазі, що в багатьох випадках ці зв'язки опосередковані іншими елементами злочинів, а іноді відбувається “співпадання” різних чи однакових елементів основного та підпорядкованого злочинів.

Розділ 3 “Вплив кореляційних зв'язків злочинів у сфері підприємництва на вирішення окремих завдань розслідування та побудову криміналістичних методик” складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 3.1. “Оцінка первинних матеріалів про сукупність злочинів у стадії порушення кримінальної справи” розглядаються особливості порушення справ щодо технологій злочинної діяльності у сфері підприємництва, які тісно пов'язані з оцінкою первинного матеріалу. Остання визначається як діяльність слідчого, оперативних працівників, спрямована на встановлення наявності або відсутності ознак злочину (злочинів) та з'ясування обставин, важливих для розслідування; встановлення обсягів та якості доказової інформації, її придатності для подальшого використання в процесі досудового та судового слідства.

У стадії порушення кримінальної справи особливого значення набуває повнота зібраного матеріалу, що виражається, по-перше, у наявності необхідної документації, а, по-друге, в обсязі зазначеної у ній інформації. Склад комплекту документів залежить від особливостей технології злочинної діяльності (вид основного та підпорядкованого злочинів, сфера їх вчинення тощо). До кожної з груп документів пред'являються певні вимоги, як загальні, так і специфічні, викликані комплексним характером виявленої злочинної діяльності.

Одним з головних завдань оцінки первинних матеріалів є виявлення ознак злочинів, що, як правило, містяться в актах перевірок, ревізій, бухгалтерських та інших документах, та встановлення зв'язку між ознаками різних злочинів. Про наявність відповідних зв'язків можуть свідчити наступні факти: 1) запідозрений/підозрюваний працює одночасно на декількох підприємствах; 2) запідозрений/підозрюваний має доступ до реквізитів одного або декількох підприємств; 3) його підлеглі, знайомі, родичі працюють на інших підприємствах, мають доступ до їх реквізитів; 4) запідозрений/підозрюваний знайомий особисто з керівниками підприємств, фінансово-кредитних установ, контролюючих органів; 5) у справі наявні відомості про претензії до запідозреного/підозрюваного з боку кредиторів, переховування від кредиторів; 6) втрати звітності на підприємстві, доручення ведення бухгалтерії недосвідченій особі або неофіційному бухгалтеру; 7) заяви інших осіб щодо неправомірних дій запідозреного/підозрюваного.

У підрозділі 3.2. “Вплив сукупності злочинів на формування слідчих ситуацій і тактичних завдань розслідування” систематизовані точки зору вчених щодо поняття, сутності слідчої ситуації, розглянуто суб'єктивні та об'єктивні фактори слідчої ситуації, що складається при розслідуванні комплексів злочинів (спираючись на систему факторів слідчої ситуації, розроблену Р.С. Бєлкіним). На початковому етапі розслідування у розглядуваній категорії справ слідчі ситуації здебільшого визначаються: 1) видовою та груповою належністю злочинних дій (як за кримінально-правовими так і криміналістичними критеріями), іншими словами, особливостями механізму злочинів; 2) за яким епізодом порушується кримінальна справа; 3) на підставі чого порушені кримінальні справи; 4) результатами перевірки інформації про злочин (ступенем обізнаності про епізоди злочинної діяльності).

Були виявлені наступні випадки: а) кримінальна справа порушена за ознаками складів основних та підпорядкованих злочинів (21,4 %); б) кримінальна справа порушена за основним епізодом (49 %); в) кримінальна справа порушена за додатковим епізодом (23,3 %). Відповідно до цих ситуацій можуть бути сформульовані комплекси тактичних завдань, що мають бути вирішені на цьому етапі розслідування.

Обґрунтовується доцільність типізації слідчих ситуацій за характером інформації, що стала приводом для порушення кримінальної справи. Тактичні завдання у таких випадках подібні до визначених у попередній типології, з тією відмінністю, що пріоритетними стають блоки, актуалізовані отриманою інформацією.

Наступний етап розслідування технологій злочинної діяльності також має свої особливості. Особливість діяльності слідчого на цьому етапі полягає в тому, що мають бути зібрані докази щодо участі обвинувачених в усіх епізодах та виявлена повна схема злочинної діяльності. З врахуванням положень КПК України, слідчої практики та зважаючи на ставлення обвинуваченого до обвинувачення, можна виділити наступні слідчі ситуації.

1. Обвинувачений не визнає себе винним за жодним з епізодів.

2. Обвинувачений визнає себе частково винним: а) лише у вчиненні основного злочину (злочинів); б) лише у вчиненні підпорядкованого злочину (злочинів); в) у вчиненні як основного так і підпорядкованого злочинів, але заперечує вчинення інших злочинів.

3. Обвинувачений визнає себе винним за усіма епізодами злочинної діяльності.

Конкретна слідча ситуація здебільшого уявляє собою комбінацію вищеназваних. При розгляді слідчих ситуацій на цьому етапі розслідування слід мати на увазі, що обвинувачення може пред'являтися неодноразово, причому у справі нерідко наявні декілька обвинувачених, позиції яких можуть відрізнятися.

Основними тактичними завданнями на цьому етапі виступають: 1) систематизація доказів та встановлення в повному обсязі обставин вчинення інших злочинів, їх учасників; 2) пошук додаткових доказів винуватості обвинуваченого (обвинувачених); 3) пошук та систематизація доказів за іншими епізодами для пред'явлення звинувачення; 4) вирішення питання про притягнення до відповідальності співучасників вчинення злочинів, причетних осіб, роль яких у вчиненні злочину встановлена; 5) виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню злочину, прийняття заходів щодо їх усунення; 6) забезпечення відшкодування майна за іншими епізодами; 7) виділення матеріалів щодо участі невстановлених осіб в епізодах злочинної діяльності та організація перевірки цих матеріалів.

У підрозділі 3.3. “Обумовленість особливостей тактики проведення слідчих дій комплексним характером злочинної діяльності” аналізуються особливості підготовки та проведення окремих слідчих дій. Робиться висновок про те, що комплексний характер технологій злочинної діяльності повинен бути врахований при підготовці, проведенні не лише окремих слідчих дій, але й тактичних операцій. Взаємозв'язок епізодів злочинної діяльності, заснований на зв'язках між суб'єктами, способами, предметом посягання, засобами злочинів вимагає поєднання слідчих дій, оперативно-розшукових та інших заходів, узгодження за часом та черговістю проведення, послідовністю здобуття доказової інформації тощо. Особливого значення набуває прогнозування слідчим наслідків проведення слідчих дій з точки зору можливості отримання чи навпаки втрати доказів за іншими епізодами злочинної діяльності. Вивчення цих особливостей дозволяє сформулювати рекомендації, що можуть сприяти досягненню ефективних результатів розслідування.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне обґрунтування та вирішення нової наукової задачі, яка полягає у встановленні кореляційних зв'язків між окремими видами злочинів у сфері підприємництва та визначенні їх впливу на оцінку первинного матеріалу, формування слідчих ситуацій, тактичних завдань розслідування і засобів їх вирішення. Зокрема:

- визначені і проаналізовані зв'язки між окремими видами економічних злочинів у кримінально-правовому, кримінологічному і криміналістичному аспектах;

– технології злочинної діяльності (ТЗД) з точки зору системного та діяльнісного підходів визначаються як система (комплекс) злочинів різних видів, пов'язаних закономірними зв'язками та спрямованих на досягнення загальної злочинної мети;

– класифікація технологій злочинної діяльності сформована з використанням таких підстав, як роль, яку відіграють злочини у складі ТЗД, кримінально-правові критерії, суб'єктний склад технології, характеристика участі суб'єкта у злочинній діяльності, етапи злочинної діяльності, сфера застосування та часова характеристика тощо;

– визначені кореляційні зв'язки між окремими видами злочинів, що вчиняються у сфері підприємництва, які проявляються у певних залежностях між суб'єктами, способами, предметом посягання, засобами основних та підпорядкованих злочинів;

– оцінка первинного матеріалу в стадії порушення кримінальної справи повинна здійснюватись з урахуванням впливу комплексного характеру злочинної діяльності, зокрема, у напрямку виявлення ознак декількох взаємопов'язаних злочинів в ході аналізу матеріалів дослідчої перевірки;

– особливості впливу кореляційних зв'язків між злочинами на формування слідчих ситуацій проявляються у можливості типізації останніх за підставами порушення кримінальної справи, а саме - наявністю ознак основного чи підпорядкованого злочинів (на початковому етапі), та відповідно до ставлення обвинуваченого до обвинувачення (на наступному етапі) з побудовою відповідних комплексів тактичних завдань;

– при підготовці та проведенні окремих слідчих дій слід враховувати зв'язки між окремими видами злочинів у сфері підприємництва, зокрема, в частині застосування тактичних прийомів, спрямованих на здобуття доказової інформації щодо усіх епізодів злочинної діяльності, узгодження слідчих дій за часом та черговістю проведення, планування тактичних операцій та прогнозування наслідків проведення таких дій.

Відомості про зв'язки між окремими видами злочинів у сфері підприємництва включаються до криміналістичної характеристики вказаних злочинів, а також повинні враховуватись при розгляді інших елементів методик розслідування, що обумовлює необхідність їх викладення в окремих темах навчальної програми спеціального курсу “Розслідування економічних злочинів”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Смелік В.Б. Зв'язок розкрадань майна з іншими злочинами у сфері підприємництва, як елемент їх криміналістичної характеристики // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - Х.: НУВС, 2001. - Спецвипуск. - С. 128-132.

Смелік В.Б. Комплексний підхід до системності криміналістичної методики // Право і Безпека. - 2003. - Т.2. - №2. - С. 138-142.

Смелік В.Б. Криміналістичний аналіз структури технологій злочинної діяльності //Вісник Національного університету внутрішніх справ. - Х.: НУВС, 2003. - Вип. 22. - С. 147-152.

Смелік В.Б. Поняття технології злочинної діяльності // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - Х.: НУВС, 2004. - Вип. 27. - С. 169-174.

Смелік В.Б. Вплив сукупності злочинів на формування початкових слідчих ситуацій при розслідуванні злочинів у сфері підприємництва // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - Х.: НУВС, 2005. - Вип. 30. - С. 9-15.

Волобуєв А.Ф., Смелік В.Б. Технології злочинної діяльності як об'єкт криміналістичного дослідження // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. Збірник науково-практичних матеріалів/Мінюст України, ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, НЮА ім. Ярослава Мудрого. - Х., 2003. - Вип. 3. - С. 148-152 (особистий внесок здобувача - аналіз окремих системних ознак технологій злочинної діяльності (цілісності, структурності), а також обґрунтування актуальності встановлення кореляційних зв'язків між злочинами та їх елементами).

Klychnikov, Daniil, Smelik, Vladyslav, Smelik, Volodymyr. Combating Transnational Crime: The View from Ukraine // Crime and Justice International. - May/June 2004. - Volume 20.- No. 80. - P. 9-13 (особистий внесок здобувача - аналіз злочинності в сфері економіки, механізмів економічних злочинів).

Смелик В.Б. Современные тенденции преступности в сфере экономики // Международное сотрудничество в борьбе с преступностью: Учебное пособие. - Ирпень: Национальная академия государственной налоговой службы Украины, 2005. - С.182-190.

Смелік В.Б. Фактори підприємницької діяльності в Україні, які обумовлюють структуру та механізми економічних злочинів // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених: Збірка наукових праць. - Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. - С. 145-147.

Смелік В.Б. Технології злочинної діяльності: актуальні проблеми методичного забезпечення розслідування злочинів в сфері економіки // Матеріали Першої науково-практичної конференції “Науковий потенціал світу `2004” (1-15 листопада 2004 року). - Том 49. Право. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 53-54.

Smelik, Volodymyr. Modern Trends of Economic Crime in Ukraine // Research in Educational Leadership: Electronic Journal of the Center for Research and Doctoral Studies in Educational Leadership. Issue # 3. University-Wide Graduate Research Exchange (April 22, 2004, Sam Houston State University) http://www.shsu.edu/~eduelc/journal/research%20online/re2004/ economic crime Smelik.pdf

Смелік В.Б. Спільні підходи в ЄС до боротьби з організованою транснаціональною злочинністю // Проблеми гармонізації законодавства країн СНД та Європейського Союзу: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - Ірпінь: Національна академія ДПС України. - 2004. - С. 406-408.

Смелік В.Б. Проблеми типологізації підприємців за умовами залучення до підприємницької діяльності // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених: Збірка наукових праць. Вип. 10. Матеріали науково-практичної конференції (Харків, 25 травня 2005 р.) / Редкол.: д-р юрид. наук, проф. В.С. Венедиктов (відповідальний редактор) та ін. - Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2005. - С. 240-242.

Смелік В.Б. Кореляційні зв'язки між елементами злочинів у технологіях злочинної діяльності в сфері економіки // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції „Наука і освіта `2005”. Том 80. Маркетинг та менеджмент. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - С. 12-14.

Смелік В.Б. Допит свідків при розслідуванні пов'язаних між собою злочинів у сфері підприємництва // Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції „Динаміка наукових досліджень `2005”. Том 12. Маркетинг та менеджмент. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - С. 46-48.

Смелік В.Б. Зв'язки між злочинами: досвід міждисциплінарного дослідження // Materials of final international scientifically-practical conference “The Science: theory and practice”. Vol. 20. Economic sciences. - Praha: Publishing House “Education and Science” s.r.o.; Prague, Czechia - Dnipropetrovsk, Ukraine - Belgorod, Russia, 2005. - С. 41-44.

Размещено на Allbest.ru

...