Забезпечення законності в діяльності митних органів

Харків - 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Одеському юридичному інституті Харківського національного університету внутрішніх справ, МВС України.

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор,

академік АПрН України,

Погрібний Олексій Олексійович, Харківський національний університет внутрішніх справ, перший проректор з навчальної та методичної роботи.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор

Рябченко Олена Петрівна,

Харківський національний університет внутрішніх справ, начальник кафедри адміністративної діяльності органів внутрішніх справ;

кандидат юридичних наук, доцент

Шестаков Сергій Володимирович, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, доцент кафедри правосуддя.

Провідна установа: Одеський національний університет

ім. І.І.Мечникова, кафедра адміністративного та підприємницького права, Міністерство освіти і науки України (м. Одеса).

Захист відбудеться “23” вересня 2006 року о “14” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.01 в Харківському національному університеті внутрішніх справ (61080, Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного університету внутрішніх справ (61080, Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27).

Автореферат розісланий “22” серпня 2006 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Литвинов О.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Успішне виконання складних і відповідальних завдань у сфері митної справи, визначених ст.11 Митного кодексу України, потребує забезпечення належного рівня законності в діяльності митних органів в цілому та їх персоналу, зокрема, що є ефективною гарантією їх нормального функціонування. Виконуючи численні та різноманітні завдання у сфері здійснення митної справи, митні органи мають забезпечувати реалізацію прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб, з одного боку, та прав, свобод і законних інтересів персоналу митної служби під час їх державно-службової діяльності - з іншого. Разом з тим, незважаючи на нормативне закріплення численних вимог щодо додержання законності митними органами та їх персоналом, реальний стан у цій сфері викликає занепокоєння як у керівництва держави, так і у пересічних громадян, про що свідчить велика кількість скарг на їх діяльність.

Хоча проблемам забезпечення законності в діяльності різних державних органів, в тому числі митних, науковці присвятили досить багато уваги, зокрема, В.Б. Авер'янов, О.Ф. Андрійко, Ю.П. Битяк, А.С. Васильєв, В.М. Гаращук, Є.В. Додін, С.В. Ківалов, Л.В. Коваль, А.Т. Комзюк, В.Т. Комзюк, О.Т. Корнійчук, В.К. Колпаков, В.П. Науменко, Н.Р. Нижник, В.Ф. Опришко, Є.В. Охотський, А.П. Павлов, П.В. Пашко, О.О. Погрібний, О.П. Рябченко, К.К. Сандровський, О.Л. Соколенко, С.С. Терещенко, В.В. Цвєтков, В.С. Шестак, С.В. Шестаков, В.К. Шкарупа, О.І. Щербак, В.І. Щербина та ін., проте питання забезпечення законності діяльності митних органів все ж висвітлено недостатньо, в існуючих наукових працях ці питання досліджувались фрагментарно або в рамках ширшої правової проблематики, без комплексного підходу. Більше того, в правовому регулюванні діяльності державних (внутрівідомчих) та громадських суб'єктів, які використовують відповідні засоби забезпечення законності в діяльності митних органів, накопичилось чимало проблем, які суттєво впливають на ефективність виконання покладених на них завдань у цій сфері.

Таким чином, необхідність удосконалення правового регулювання діяльності державних (внутрівідомчих) і громадських суб'єктів із забезпечення законності в діяльності митних органів та велика кількість нарікань на службову діяльність митників, з одного боку, та недостатність наукових досліджень з цієї проблематики - з іншого, обумовлюють актуальність і важливість комплексного дослідження широкого кола питань, пов'язаних із забезпечення законності в діяльності митних органів, а також їх розвитком і удосконаленням.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до основних положень Державної програми „Контрабанді - СТОП” на 2005-2006 рр., затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2005 р. № 260, п.2.5 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 рр., затверджених наказом МВС України № 755 від 5 липня 2004 р., п.2.1 Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України на 2001-2005 рр.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та узагальнення практики його реалізації визначити сутність, особливості та засоби забезпечення законності в діяльності митних органів України, надати науково-обґрунтовані пропозиції та рекомендації щодо їх удосконалення.

Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні задачі:

– сформулювати поняття та з'ясувати значення законності в діяльності митних органів;

– охарактеризувати принципи, вимоги, гарантії та засоби забезпечення законності в діяльності митних органів;

– з'ясувати сучасний стан законності в діяльності митних органів;

– визначити сутність та особливості контролю як найефективнішого засобу забезпечення законності в діяльності митних органів;

– охарактеризувати окремі види контролю за забезпеченням законності в діяльності митних органів, визначити їх особливості;

– визначити особливості реалізації права на звернення як засобу забезпечення законності в діяльності митних органів;

– охарактеризувати особливості прокурорського нагляду за законністю в діяльності митних органів;

– виробити конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення правових засад та практики забезпечення законності в діяльності митних органів України.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які складаються з приводу забезпечення законності в діяльності митних органів України.

Предмет дослідження становлять методологічні засади та засоби забезпечення законності в діяльності митних органів України.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування спрямовується системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, здійснити системний аналіз забезпечення законності в діяльності митних органів. В роботі використовувалися також окремі методи наукового пізнання. За допомогою логіко-семантичного методу та методу сходження від абстрактного до конкретного поглиблено понятійний апарат, визначено сутність і особливості окремих засобів забезпечення законності діяльності митних органів (розділи 1, 2). Методи класифікації використано під час з'ясування принципів, вимог та гарантій забезпечення законності діяльності митних органів, характеристики окремих видів контролю за законністю в діяльності митних органів (підрозділи 1.2, 2.1). Системно-структурний та системно-функціональний методи застосовано для характеристики повноважень суб'єктів забезпечення законності в діяльності митних органів (підрозділи 2.1-2.3). За допомогою документального аналізу, спеціально-юридичного та статистичного методів з'ясовувалась специфіка окремих засобів забезпечення законності в діяльності митних органів (підрозділи 1.2, 2.1-2.3). Статистичний, порівняльно-правовий, структурно-логічний та компаративний методи використовувались для визначення напрямків удосконалення теоретико-правових засад і практики застосування державними та громадськими суб'єктами окремих засобів забезпечення законності в діяльності митних органів (підрозділи 1.2, 2.1-2.3).

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці із загальної теорії держави і права, розробки фахівців у галузі адміністративного та митного права, теорії управління. Нормативною основою роботи є Конституція України, законодавчі та інші нормативно-правові акти, які регулюють діяльність як митних органів, так і суб'єктів контролю та нагляду за їх діяльністю. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали про діяльність митних органів та органів контролю і нагляду за останні роки.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є одним із перших комплексних досліджень проблем забезпечення законності в діяльності митних органів України. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

– набуло подальшого розвитку визначення законності в діяльності митних органів як такого режиму їх функціонування, під час якого забезпечується точне і неухильне додержання і виконання законодавчих та підзаконних нормативних актів всіма службами (підрозділами), а також окремими працівниками під час їх службової діяльності;

– в новому аспекті визначено значення забезпечення законності в діяльності митних органів, яке насамперед полягає у недопущенні порушень прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які є учасниками митних правовідносин, з одного боку, та прав, свобод і законних інтересів працівників митних органів під час зовнішніх та внутрішніх (службових) відносин - з іншого;

– удосконалено характеристику принципів законності в діяльності митних органів, до яких віднесено верховенство закону; правову впорядкованість; пріоритетність прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб; науковість; загальність; єдність; системність; об'єктивність; невідворотність відповідальності;

– вперше проаналізовано вимоги законності щодо діяльності митних органів, які визначено як деталізацію принципів законності, відображення її спрямованості, обумовлену змістом правових норм, у зв'язку з чим вони можуть бути як загальними, так і спеціальними і виступають юридичними умовами (правилами) втілення в життя принципів законності;

– поліпшено класифікацію гарантій забезпечення законності в діяльності митних органів, які поділено на політичні; економічні; ідеологічні; організаційні; службово-професійні; соціальні;

– дістала подальшого розвитку характеристика засобів забезпечення законності в діяльності митних органів як юридично значущих дій переважно владно-примусового, загальнодержавного або внутрівідомчого характеру, які є різновидом юридичних гарантій і здійснюються з метою охорони чи захисту прав, свобод та законних інтересів учасників митних правовідносин, виявлення, припинення чи попередження правопорушень, відновлення порушених прав і законних інтересів їх учасників та притягнення винних до відповідальності;

– покращено характеристику причин вчинення правопорушень митними органами та їх працівниками; вперше запропоновано перелік зовнішніх та внутрішньо-організаційних заходів, які, на думку дисертанта, зможуть зменшити кількість службових правопорушень в митних органах;

– удосконалено визначення сутності та видів контролю як засобу забезпечення законності в діяльності митних органів; сформульовано поняття та особливості державного (загальнодержавного, внутрівідомчого, судового) та громадського контролю;

– з'ясовано особливості звернень громадян як засобу забезпечення законності, які містять повідомлення про порушення вимог законодавчих чи підзаконних актів митними органами або їх окремими працівниками; зроблено висновок про наявність загального та спеціального порядку розгляду скарг в митних органах;

– удосконалено визначення особливостей прокурорського нагляду за законністю в діяльності митних органів, який розуміється як спостереження за додержанням митними органами та їх працівниками чинного законодавства без права втручатися в оперативну та господарську діяльність останніх;

– сформульовано численні конкретні пропозиції щодо внесення змін та доповнень до ряду нормативно-правових актів, які регулюють діяльність як митних органів, так і суб'єктів контролю та нагляду за їх діяльністю, зокрема до Митного кодексу України, законів України „Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави”, „Про об'єднання громадян” „Про прокуратуру”, „Про звернення громадян”; Дисциплінарного статуту Митної служби України; Положення про Державну митну службу та ін.; запропоновано прийняти відомчий нормативний акт - Інструкцію з проведення контрольних перевірок митних органів, яка закріплювала б завдання; підстави та порядок їх проведення.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:

– у науково-дослідній сфері - основні положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки теоретико-правових питань забезпечення законності в діяльності митних органів;

– у правотворчості - в результаті дослідження сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів, які регулюють діяльність як митних органів, так і суб'єктів забезпечення законності в їх діяльності;

– у правозастосовній діяльності - використання одержаних результатів дозволить покращити практику забезпечення законності в діяльності митних органів;

– у навчальному процесі - матеріали дисертації можуть використовуватись під час проведення занять із дисциплін „Адміністративне право” та „Митне право”, підготовки навчально-методичних матеріалів із зазначених дисциплін.

Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено дисертантом на 5-й та 7-й звітних наукових конференціях професорсько-викладацького та аспірантського складу Одеської національної юридичної академії, на семінарах і нарадах прокуратури Одеської області, а також на теоретичних семінарах і засіданнях кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності органів внутрішніх справ Одеського юридичного інституту ХНУВС.

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладено у чотирьох статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів‚ поділених на підрозділи і пункти, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 203 сторінки. Список використаних джерел складається із 175 найменувань і займає 16 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації‚ визначаються її зв'язок з науковими планами та програмами‚ мета і завдання‚ об'єкт і предмет‚ методи дослідження‚ наукова новизна та практичне значення одержаних результатів‚ апробація результатів дисертації та публікації.

Розділ 1 „Загальнотеоретична характеристика законності в діяльності митних органів” присвячено з'ясуванню сутності та значення законності в діяльності митних органів, характеристиці принципів, вимог, гарантій та засобів її забезпечення, аналізу сучасного стану законності в діяльності митних органів.

В підрозділі 1.1 „Сутність, особливості та значення законності в діяльності митних органів” зазначається, що значення забезпечення законності в діяльності митних органів полягає у: попередженні та недопущенні порушень прав, свобод та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, які є учасниками митних правовідносин, з одного боку, та прав, свобод і законних інтересів працівників митних органів під час зовнішніх та внутрішніх (службових) відносин - з іншого; збільшенні обсягу надходжень митних платежів до Державного бюджету України; раціоналізації використання бюджетних коштів, спрямованих на утримання і функціонування митних органів; своєчасному, повному і достовірному інформуванні населення про діяльність митних органів; належному виконанні працівниками митних органів своїх функціональних обов'язків та реалізації наданих повноважень.

Особливий характер діяльності митних органів дозволив виокремити два напрямки забезпечення законності в їх діяльності. Так, з одного боку, працівники митних органів під час виконання службових повноважень повинні суворо додержуватися вимог законів та відповідних підзаконних нормативно-правових актів, з другого - вимагати від фізичних та юридичних осіб - учасників митних правовідносин безумовного виконання законів та інших нормативно-правових актів, які визначають правила, порядок та нормативи в сфері здійснення митної справи.

Підкреслюється, що забезпечення законності в діяльності митних органів досягається під час повсякденної діяльності зовнішніх та внутрішніх суб'єктів і знаходить своє відображення у: 1) припиненні порушень норм законів та підзаконних актів; 2) здійсненні комплексу заходів щодо ліквідації причин і умов, які їх породжують; 3) відновленні порушених прав і законних інтересів як зовнішніх учасників митних відносин (громадян, громадських організацій, суб'єктів господарювання тощо), так і внутрішніх (працівників митних органів); 4) притягненні до відповідальності осіб, винних у порушенні законності; 5) створенні атмосфери невідворотності покарання за порушення вимог законності.

В підрозділі 1.2 „Принципи, вимоги, гарантії та засоби забезпечення законності в діяльності митних органів” до принципів законності в діяльності митних органів віднесено верховенство закону; правову впорядкованість; пріоритетність прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб; науковість; загальність; єдність; системність; об'єктивність; невідворотність відповідальності, з'ясовано їх сутність.

Вимоги законності діяльності митних органів зведено у дві групи: 1) загальні, які не залежать від напрямку їх діяльності та специфіки виконуваних завдань; 2) спеціальні, які є необхідними умовами здійснення певної (специфічної) службової діяльності і які, у свою чергу, поділяються на зовнішні та внутрішні.

Обґрунтовано, що гарантії забезпечення законності в діяльності митних органів доцільно розглядати, попередньо звівши їх у такі групи: 1) політичні; 2) економічні; 3) ідеологічні; 4) організаційні; 5) службово-професійні; 6) соціальні. Доцільність саме такої класифікації гарантій обґрунтовується тим, що вони одночасно можуть бути як умовами, так і засобами забезпечення законності, закріплюватись у правових актах чи навпаки - ні, у зв'язку з чим можуть бути юридичними чи неюридичними.

До засобів забезпечення законності в діяльності митних органів віднесено: 1) контроль (загальнодержавний, внутрівідомчий, судовий, громадський); 2) звернення громадян; 3) прокурорський нагляд.

В підрозділі 1.3 „Сучасний стан законності в діяльності митних органів” усі можливі службові правопорушення, які визначено як протиправне, винне невиконання або неналежне виконання службових обов'язків, яке тягне за собою дисциплінарну, матеріальну, адміністративну або кримінальну відповідальність, класифіковано за такими ознаками: 1) за видом відповідальності за вчинене правопорушення: а) дисциплінарні; б) адміністративні; в) матеріальні; г) кримінальні; 2) за спрямуванням: а) зовнішні, тобто ті, які порушують правила (нормативи) митної діяльності; б) внутрішні, які порушують встановлений порядок проходження служби або пов'язані із вирішенням фінансово-економічних завдань (експлуатаційних, транспортних, будівельних та ін.).

Значну увагу приділено характеристиці причин вчинення правопорушень митними органами та їх працівниками, які зведено у дві групи: об'єктивні (зовнішні та внутрішньо-організаційні) та суб'єктивні.

Запропоновано перелік зовнішніх та внутрішньо-організаційних заходів, які, на думку дисертанта, зможуть зменшити кількість службових правопорушень в митних органах.

Розділ 2 „Засоби забезпечення законності в діяльності митних органів” присвячено з'ясуванню сутності та особливостей контролю як найефективнішого засобу забезпечення законності в діяльності митних органів, аналізу окремих видів контролю, особливостей звернень громадян та прокурорського нагляду як засобів забезпечення законності в зазначеній діяльності.

В підрозділі 2.1 „Поняття та види контролю як засобу забезпечення законності в діяльності митних органів” до загальних ознак контролю як одного із засобів забезпечення законності в діяльності митних органів, крім тих, які наведені у спеціальній літературі, віднесено й такі як: регулюється як законодавчими, так і підзаконними актами; здійснюється усіма гілками влади; присутній на всіх без винятку стадіях управлінського процесу; здійснюється всіма суб'єктами управління; дає змогу здобувати оперативну інформацію про підконтрольні об'єкти, попереджувати та припиняти правопорушення; суб'єкти контрольної діяльності наділені правом втручатися в оперативну діяльність підконтрольних об'єктів у формі видання обов'язкових для виконання вказівок, застосування примусових заходів, притягнення до відповідальності.

У підрозділі з'ясовано призначення контролю як засобу забезпечення законності в діяльності митних органів, визначено його об'єкт, предмет та суб'єктів, здійснено його класифікацію за такими критеріями: залежно від організаційного зв'язку між контролюючим суб'єктом і підконтрольним об'єктом; залежно від обсягу контрольних повноважень; залежно від видів контролюючих суб'єктів; за напрямками його здійснення; залежно від часу проведення; залежно від форми; за відкритістю (гласністю).

До видів контролю як засобу забезпечення законності в діяльності митних органів віднесено: державний, внутрівідомчий, судовий та громадський.

У пункті 2.1.1 „Державний контроль за законністю діяльності митних органів” до його загальних ознак віднесено такі: 1) державний контроль є одним із видів соціального контролю; 2) основною метою державного контролю є підвищення ефективності державного управління шляхом аналізу, перевірки та спрямування діяльності суб'єктів управління відповідно до їх завдань та встановлених приписів; 3) призначення державного контролю полягає у: виявленні фактичного стану справ у різних сферах суспільного життя; виявлені, попереджені, припиненні та притягнені винних до відповідальності; 4) об'єктами державного контролю є учасники суспільних правовідносин, тобто юридичні та фізичні особи. Предметом - їх поведінка (діяльність, бездіяльність); 5) поширюється на усі органи держави, весь управлінський персонал, на всі напрямки діяльності держави; 6) здійснюється як загальними, так і спеціалізованими органами; 7) має зовнішню спрямованість, оскільки здійснюється органами (посадовими особами), які не входять до організаційно-штатної структури органу, який перевіряється; 8) за допомогою державного контролю держава, регулюючи так звані „загальні справи”, охороняє, а в необхідних випадках і захищає права, свободи та законні інтереси особи і суспільства через створену нею систему державних органів; 9) здійснюється у чітких правових рамках, відповідно до норм права, які містяться в законодавчих та відповідних підзаконних актах і викликає юридичні наслідки; 10) здійснюється уповноваженими державними органами і закріплюється в нормах, які визначають діяльність і повноваження контролюючого суб'єкта; 11) за допомогою державного контролю забезпечується злагоджена, чітка робота органів державної влади, добросовісне і якісне виконання посадовими особами, всіма державними службовцями наданих їм прав та сумлінне ставлення до виконання своїх обов'язків для забезпечення добробуту суспільства; 12) результати державного контролю оформлюються в офіційних матеріалах, що відображають характер контролюючих дій, стан справ з тих чи інших фактів і юридичні наслідки.

Проведений аналіз дозволив державний контроль за законністю діяльності митних органів визначити у широкому та вузькому значенні, що насамперед залежить від різновиду органів, які його здійснюють. Так, у широкому значенні державний контроль за законністю діяльності митних органів здійснюють усі державні утворення (органи, інституції), у тому числі і судові, відомчі та органи громадськості. У вузькому - лише: Верховна Рада України; Уповноважений Верховної Ради України з прав людини; Президент України; Рада національної безпеки і оборони України; Кабінет Міністрів України; центральні та місцеві органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом; органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом. Саме вузьке розуміння державного контролю за законністю діяльності митних органів було взято дисертантом за основу під час розгляду особливостей наведених вище органів, які, у свою чергу, поділено на дві групи: 1) загальнодержавні, до яких віднесено: Верховну Раду України; Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; Президента України; Раду національної безпеки і оборони України; Кабінет Міністрів України, що здійснюють контроль за всіма напрямками діяльності підконтрольних об'єктів; 2) спеціалізовані, які здійснюють контроль за одним або декількома напрямками діяльності (міністерства, комітети, служби та їх підрозділи на місцях, наділені контрольними повноваженнями) або компетенція яких поширюється лише на певну територію (місцеві органи влади та органи місцевого самоврядування).

У пункті 2.1.2 „Внутрівідомчий контроль за законністю діяльності митних органів” цей контроль визначено як перевірку (нагляд, спостереження), яка здійснюється як спеціально створеними для цього органами (підрозділами, службами, комісіями), так і керівниками усіх рівнів відносно підлеглих і які входять до організаційно-штатної структури органів митної служби.

Зазначається, що основна відмінність між державним та внутрівідомчим контролем визначається тим, чи входять органи (посадові особи), які його здійснюють, до організаційно-штатної структури митної служби. Крім того, особливістю цього виду контролю є те, що він, на відміну від загального, є більш спеціалізованим, оскільки здійснюється фахівцями у сфері митної справи та більш оперативним, тобто під час його здійснення можливим є миттєве реагування на порушення дисципліни та законності підлеглими працівниками. Так само як і суб'єкти державного контролю, суб'єкти контролю внутрівідомчого можуть перевірити будь-який напрямок діяльності митного органу, однак застосовують при цьому різні форми та методи контролю.

У пункті 2.1.3 „Судовий контроль за законністю діяльності митних органів” до його ознак віднесено таке: 1) його здійснюють спеціальні суб'єкти, які наділені судовою владою - суди (судді); 2) сфера контролюючого впливу судової влади відрізняється її завданнями, а саме відправленням правосуддя; 3) може бути лише зовнішнім, що обумовлюється специфічним незалежним статусом судової влади, у зв'язку з чим суди поширюють свій контроль на непідлеглі їм органи, однак він може стосуватися усіх без винятку напрямків діяльності митних органів як зовнішніх, так і внутрішньо-організаційних; 4) оскільки контрольна діяльність суду полягає у розв'язанні певного правового спору, то і як наслідок судовий контроль має юрисдикційний характер, забезпечення ефективності державного управління не є його метою, а виступає як побічний напрямок діяльності; 5) його предметом є: вирішення питання про відповідність управлінських рішень митних органів Конституції, законодавчим та підзаконним актам; забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів суб'єктів митних правовідносин, у тому числі і внутрішньо-організаційних; попередження та припинення випадків порушення законності в діяльності митних органів та їх посадових осіб (наприклад, зловживання службовим становищем та перевищення владних повноважень); поновлення режиму законності в діяльності митних органів; 6) проведення судового контролю за діяльністю митних органів, як правило, ініціюється фізичними та юридичними особами, які звертаються із скаргами або позовами до суду на дії митних органів (посадових осіб); 7) має періодичний характер, оскільки здійснюється не постійно (наприклад, як внутрівідомчий контроль), а лише під час: а) розгляду кримінальних, адміністративних, господарських та ін. справ; б) розгляду скарг та позовів осіб, які звернулися до суду; 8) судовий контроль не передбачає якогось спеціального, відокремленого від судочинства процесу, а є складовою певної його стадії, здебільшого стадії судового розгляду справи або стадії підготовки справи до розгляду; 9) здійснюється під час судової процедури, характерними для якої є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі, гласність і відкритість судового процесу, безпосереднє дослідження усіх доказів; 10) реалізується під час прийняття окремої ухвали, що має загальнообов'язкову силу.

У пункті 2.1.4 „Громадський контроль за законністю діяльності митних органів” зазначений контроль визначено як перевірку (спостереження, нагляд) за додержанням митними органами та їх працівниками чинного законодавства та підзаконних актів, що здійснюється недержавними суб'єктами (як індивідуальними, так і колективними), які, як правило, не мають права втручатися в оперативну діяльність митних органів, а їх рішення здебільшого носять рекомендаційний та профілактичний характер.

До ознак громадського контролю віднесено таке: 1) він є механізмом участі громадян в управлінні державними справами, без якого існування демократії неможливе; 2) суб'єкти громадського контролю виступають від імені громадськості, а не держави; 3) здійснюється громадськими суб'єктами як індивідуальними (громадяни України, іноземці, апатриди), так і колективними (об'єднаннями громадян); 4) його суб'єкти, як правило, не мають права втручатися в оперативну діяльність митних органів; 5) рішення суб'єктів громадського контролю мають, як правило, рекомендаційний характер і носить здебільшого профілактичне спрямування; 6) охоплює усі без винятку сфери (напрямки) діяльності митних органів; 7) може бути як: а) внутрівідомчим, який здійснюють профспілки та інші громадські органи, і який, як правило, виступає однією із форм соціально-правового захисту працівників митних органів; б) зовнішнім, тобто контроль, який здійснюється об'єднаннями громадян та окремими громадянами, які не працюють в митних органах, і який може бути: а) формальним (офіційним) - здійснюється спеціально уповноваженими особами або організаціями (наприклад, громадськими інспекторами, правозахисними організаціями тощо); б) неформальним, тобто здійснюватися окремими громадянами або їх групами, що не мають офіційних повноважень.

В підрозділі 2.2 „Право на звернення як засіб забезпечення законності в діяльності митних органів” зазначається, що особливість таких видів звернень як заяви та скарги визначається тим, що: 1) в них міститься найбільший обсяг інформації про порушення законності митними органами та їх працівниками порівняно з іншими видами звернень, а саме пропозиціями, зауваженнями та клопотаннями; 2) право на подання скарги чи заяви є абсолютним, необмеженим і невідчужуваним правом особи, яке передбачено Основним Законом України; 3) суб'єктами оскарження (заявниками) можуть бути як особи, які не перебувають у штаті митних органів (так звані зовнішні суб'єкти), так і працівники митних органів (внутрішні суб'єкти); 4) підставою подання скарги чи заяви є рішення, діяльність чи бездіяльність митних органів у будь-якій сфері (напрямку) їх діяльності; 5) заяви та скарги мають подвійне значення, з одного боку вони є способом захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних та юридичних осіб як учасників митних правовідносин, з іншого - сигналізують про існуючі недоліки в роботі митних органів, сприяють усуненню останніх, покращенню роботи цих органів тощо; 6) вони можуть бути певним підґрунтям для застосування інших засобів забезпечення законності діяльності митних органів, зокрема контролю та нагляду.

Аналіз відомчих нормативних актів з питань розгляду звернень громадян у митних органах, зокрема, такого їх виду як скарга дозволив зробити висновок про наявність загального та спеціального порядку їх розгляду, що передбачено окремими нормативними актами як законодавчого, так і підзаконного (відомчого) характеру.

В підрозділі 2.3 „Прокурорський нагляд за законністю діяльності митних органів” зазначається, що його особливості як засобу забезпечення законності діяльності митних органів полягають у такому: 1) у нормативному закріпленні за органами прокуратури функції щодо здійснення прокурорського нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів всіма суб'єктами правовідносин, що зазначено у п.9 Перехідних положень Конституції України та ст.ст. 1, 4, 5 Закону України „Про прокуратуру”; 2) прокурорський нагляд за законністю діяльності митних органів носить лише зовнішній характер; 3) забезпечує додержання законності діяльності державних органів поза межами відомчих та інших інтересів; 4) прокуратура здійснює нагляд за усіма без винятку напрямками діяльності митних органів (як зовнішніми, так і внутрішньо-організаційними), що обумовлено її функцією загального нагляду; 5) органи прокуратури, здійснюючи нагляд, лише ставлять питання про усунення виявлених ними порушень законодавства; 6) органи прокуратури складають єдину систему, засновану на принципі централізації, з підпорядкуванням нижчих органів вищим, аж до Генерального прокурора України, відтак незалежність органів прокуратури від зовнішніх впливів є значно більшою, ніж незалежність контролюючих органів, значна частина яких діє за принципом „подвійного підпорядкування”; 7) органи прокуратури наділені правом здійснювати нагляд за додержанням і застосуванням законів також і контролюючими органами.

Аналіз Закону України „Про прокуратуру” та практичної діяльності органів прокуратури Одеської області щодо здійснення нагляду за законністю діяльності митних органів дозволив до предмета такого нагляду віднести: 1) відповідність відомчих актів, які видаються митними органами чи їх посадовими особами, нормативним актам вищої сили; 2) додержання законів митними органами, які проводять дізнання (служба боротьби з контрабандою та митної варти регіональної митниці, митниці); 3) додержання законів під час підтримання державного обвинувачення та представництва інтересів громадянина або держави в суді; 4) додержання законів при застосуванні митними органами заходів примусового характеру, пов'язаних з певними обмеженнями прав особи; 5) додержання законів під час застосуванням зброї і спецзасобів, технічних засобів здійснення митного контролю працівниками митних органів, використання службових собак та в інших напрямках їх службової діяльності; 6) додержання законів, які регулюють службово-трудові відносини працівників митних органів (прийняття та звільнення зі служби, присвоєння спеціальних звань, нарахування заробітної плати, надання відпусток, встановлення режиму робочого часу, накладення дисциплінарних стягнень тощо).

ВИСНОВКИ

законність митний прокуратура

В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць у різних галузях юриспруденції, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення теоретико-правових та організаційних засад забезпечення законності в діяльності митних органів України. Основні з них такі:

Забезпечення законності в діяльності митних органів визначено як такий режим їх функціонування, під час якого забезпечується точне і неухильне додержання і виконання законодавчих та підзаконних нормативних актів всіма службами (підрозділами), а також окремими працівниками під час їх службової діяльності. Воно полягає у: попередженні та недопущенні порушень прав, свобод та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, які є учасниками митних правовідносин, з одного боку, та недопущенні порушень прав, свобод та законних інтересів працівників митних органів під час зовнішніх та внутрішніх (службових) відносин - з іншого; збільшенні обсягу надходжень митних платежів до Державного бюджету України; раціоналізації використання бюджетних коштів, спрямованих на утримання і функціонування митних органів; своєчасному, повному і достовірному інформуванні населення про діяльність митних органів; належному виконанні працівниками митних органів своїх функціональних обов'язків та реалізації наданих повноважень.

До засобів забезпечення законності в діяльності митних органів віднесено: 1) контроль (загальнодержавний, внутрівідомчий, судовий, громадський); 2) звернення громадян; 3) прокурорський нагляд.

Контроль як засіб забезпечення законності в діяльності митних органів визначено як діяльність спеціально уповноважених суб'єктів щодо перевірки (нагляду, спостереження) відповідності здійснюваної ними зовнішньої та внутрішньо-організаційної діяльності вимогам, які містяться у законодавчих та підзаконних нормативних актах, а також в управлінських рішеннях вищестоящих органів (керівників), які наділені правом втручання в їх службову діяльність у формі видання обов'язкових для виконання вказівок, а в необхідних випадках і застосування примусових заходів.

Запропоновано таку класифікацію видів контролю як засобу забезпечення законності в діяльності митних органів: 1) залежно від організаційного зв'язку між контролюючим суб'єктом і підконтрольним об'єктом: зовнішній і внутрішній (внутрівідомчий) контроль; 2) залежно від обсягу контрольних повноважень: загальний та спеціальний контроль; 3) залежно від контролюючих суб'єктів: парламентський; президентський; урядовий; спеціалізований; відомчий; муніципальний; судовий; громадський; 4) за напрямками його здійснення: фінансовий, податковий, внутрішньогосподарський та ін.; 5) залежно від часу проведення: попередній; поточний; наступний; 6) залежно від форми: безпосередня перевірка; ознайомлення зі статистичною звітністю; ознайомлення з роботою митних органів шляхом виклику керівників і окремих виконавців для доповіді про виконання тих чи інших управлінських рішень; ознайомлення з діяльністю працівників митних органів під час проведення різних нарад, активів, інструктажів, зібрань, злетів і т. ін.; 7) за відкритістю (гласністю): гласний та негласний (таємний).

Звернення громадян як засіб забезпечення законності діяльності митних органів визначено як викладені в письмовій або усній формі колективні чи індивідуальні повідомлення з питань зовнішньої чи внутрішньо-організаційної діяльності митних органів, в яких йдеться про порушення вимог законодавчих чи підзаконних актів митними органами або їх окремими працівниками. Визначено особливості заяв та скарг як засобів забезпечення законності діяльності митних органів.

Прокурорський нагляд за законністю діяльності митних органів визначено як спостереження (перевірку) за додержанням митними органами та їх працівниками чинного законодавства та підзаконних актів з метою виявлення та попередження правопорушень, усунення їх наслідків та притягнення винних до відповідальності, без права втручатися в їх оперативну та господарську діяльність. З'ясовано особливості прокурорського нагляду за додержанням законності діяльності митних органів, його предмет та перспективи.

Зроблено висновок, що оскільки митні органи та їх працівники виконують свої завдання та функції в умовах реального соціально-економічного та політичного становища в суспільстві, є його невід'ємною частиною, відповідно і заходи, які зможуть зменшити кількість службових правопорушень в митних органах, повинні мати комплексний характер і, як наслідок, втілюватись у зовнішніх (загальнодержавних) та відомчих програмах протидії службовим правопорушенням. Складовими таких програм мають бути: 1) мета та завдання програми; 2) стан проблеми; 3) шляхи і способи розв'язання проблеми (перелік заходів щодо удосконалення діяльності із попередження, припинення правопорушень та притягнення винних до відповідальності); 4) фінансове та матеріально-технічне забезпечення програми; 5) очікувані результати.

В дисертації сформульовано численні конкретні пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення діяльності митних органів України, забезпечення її законності, зокрема, засобів забезпечення законності та особливостей діяльності державних і громадських суб'єктів щодо їх використання. Їх може бути враховано для підготовки й уточнення ряду законодавчих та підзаконних актів, зокрема, Митного кодексу України, законів України „Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави”, „Про об'єднання громадян”, „Про звернення громадян”, „Про прокуратуру”, Положення про Державну митну службу тощо.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ:

1. Тараненко О.М. Забезпечення законності у митній справі засобами прокурорського нагляду // Актуальні проблеми держави та права: Збірник наукових праць. - Одеса: “Юридична література”, 2001. - Вип. № 12. - С. 180-184.

2. Тараненко А.Н. Надзор прокурора за дознанием в таможенных органах // Митна справа. - 2001. - № 5. - С. 49-52.

3. Тараненко О.М. Порядок оскарження рішень по справах про порушення митних правил // Митна справа. - 2002. - № 4. - С. 55-58.

4. Тараненко О.М. Розгляд господарськими судами спорів про визначення митної вартості товарів, які переміщують через митний кордон України // Митна справа. - 2004. - № 3. - С. 33-37.

АНОТАЦІЇ

Тараненко О.М. Забезпечення законності в діяльності митних органів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Харківський національний університет внутрішніх справ. - Харків, 2006.

Робота присвячена аналізу сутності та значення законності в діяльності митних органів. Характеризуються принципи, вимоги, гарантії та засоби забезпечення законності в діяльності митних органів, аналізується її сучасний стан. З'ясовуються сутність та особливості контролю як найефективнішого засобу забезпечення законності в діяльності зазначених органів, аналізуються окремі види контролю, визначаються їх зміст та особливості. Визначаються особливості звернень громадян та прокурорського нагляду як засобів забезпечення законності в діяльності митних органів. Сформульовано конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення правових засад та практики забезпечення законності в діяльності митних органів України.

Ключові слова: митні органи, діяльність, законність, забезпечення, засоби, контроль, нагляд, звернення громадян.

Тараненко А.Н. Обеспечения законности в деятельности таможенных органов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук за специальностью 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Харьковский национальный университет внутренних дел. - Харьков, 2006.

В работе исследуются проблемные вопросы обеспечения законности в деятельности таможенных органов, которое определено как такой режим их функционирования, во время которого обеспечивается точное и неуклонное соблюдение и выполнение законодательных и подзаконных нормативных актов всеми службами (подразделениями), а также отдельными работниками во время их служебной деятельности. В новом аспекте определено значение обеспечения законности в деятельности таможенных органов, которое состоит в предупреждении и недопущении нарушений прав, свобод и законных интересов физических и юридических лиц как участников таможенных правоотношений, с одной стороны, и недопущении нарушений прав, свобод и законных интересов работников таможенных органов во время внешних и внутренних (служебных) отношений - с другой; увеличении объема поступлений таможенных платежей в Государственный бюджет Украины; рационализации использования бюджетных средств, направленных на содержание и функционирование таможенных органов; своевременном, полном и достоверном информировании населения о деятельности таможенных органов; надлежащем выполнении сотрудниками таможенных органов своих функциональных обязанностей и реализации предоставленных полномочий.

Впервые проанализированы требования законности в деятельности таможенных органов, которые определены как детализация принципов законности, отображение ее направленности, обусловленное содержанием норм правовых актов, в связи с чем они могут быть как общими, так и специальными и выступают юридическими условиями (правилами) воплощения в жизнь принципов законности. В новом аспекте рассмотрена сущность гарантий обеспечения законности в деятельности таможенных органов, которые предварительно объединены в такие группы: 1) политические; 2) экономические; 3) идеологические; 4) организационные; 5) служебно-профессиональные; 6) социальные.

Получил дальнейшее развитие анализ способов обеспечения законности в деятельности таможенных органов, которые определены как юридически значимые действия преимущественно властно-принудительного, общегосударственного или внутриведомственного характера, являющиеся разновидностью юридических гарантий и осуществляемые с целью охраны или защиты прав, свобод и законных интересов участников таможенных правоотношений, выявления, прекращения или предупреждения правонарушений, восстановления нарушенных прав и законных интересов их участников и привлечения виновных к ответственности.

Продолжено исследование обращений граждан как способов обеспечения законности деятельности таможенных органов, определенных как изложенные в письменной или устной форме коллективные или индивидуальные сообщения о фактах внешней или внутренне-организационной деятельности таможенных органов, в которых речь идет о нарушении требований законодательных или подзаконных актов таможенными органами или их отдельными работниками.

В новом аспекте рассмотрены особенности прокурорского надзора за законностью деятельности таможенных органов как наблюдения (проверки) за соблюдением таможенными органами и их работниками действующего законодательства с целью выявления и предупреждения правонарушений, устранения их причин, привлечения виновных к ответственности, без права вмешательства в их оперативную или хозяйственную деятельность.

Сформулирован ряд конкретных предложений по внесению изменений и дополнений к ряду нормативно-правовых актов по исследуемым вопросам. Предложено принять новый ведомственный нормативный акт - Инструкцию о проведении контрольных проверок таможенных органов, которая закрепляла бы: задачи проверок; основания и периодичность их проведения; права, обязанности и ответственность лиц, которые проводят проверку; права, обязанности, и ответственность лиц, деятельность которых проверяется; порядок проведения проверок; порядок документирования результатов и формирования материалов проверок, их обработки и использования.

Ключевые слова: таможенные органы, деятельность, законность, обеспечение, средства, контроль, надзор, обращения граждан.

Taranenko O.M. Guaranteeing of Legality in Customs Agencies' Activity. - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree by specialty 12.00.07 -administrative law and the process; financial law; informational law. - Kharkiv National University of Internal Affairs, Ukraine, Kharkiv, 2006.

Thesis is devoted to the analysis of essence and meaning of legality in customs agencies' activity. Principles, demands, guarantees and means of guaranteeing legality in customs agencies' activity are characterized; its modern state is analyzed. Essence and peculiarities of control as the most effective mean of guaranteeing legality in the activity of above stated agencies are elucidated; their contents and peculiarities are determined. Peculiarities of citizens' appeals and procurator's supervision as a mean of guaranteeing legality in customs agencies' activity are determined. Concrete proposals and recommendations as for improving legal grounds and the practice of guaranteeing legality in the activity of customs agencies of Ukraine are formulated.

Key words: customs agencies, activity, legality, guaranteeing, control, supervision, citizens' appeals.

Размещено на Allbest.ru