Актуальність теми. Трансформація економіки пов'язана зі здійсненням реформ у структурі власності, що припускає проведення приватизації державного майна, регулювання післяприватизаційної діяльності підприємств і розвиток ефективного недержавного сектору економіки.

У сучасних умовах розвитку економіки України найбільш гостро позначилися проблеми забезпечення ефективності приватизації. Приватизація майна підприємств, виступаючи одним з факторів формування недержавного сектора економіки, дотепер не забезпечила умов підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності корпорацій і приватних підприємств. Крім того, приватизація не забезпечила очікуваного значного приросту бюджетних доходів. Згідно даним Фонду державного майна (ФДМ) України, виконання плану надходжень коштів з Фонду приватизації в Державний бюджет вперше було досягнуто тільки в другій половині 2001 р. Причому стійкої тенденції зростання бюджетних доходів від приватизації не зложилося.

Аналіз практики організації приватизаційного процесу вказує на необхідність активізації дії фіскального механізму ефективної приватизації. Складність рішення проблеми підвищення ефективності цього механізму обумовлена відсутністю єдиних, погоджених у теоретичному й нормативно-правовому аспектах взаємозв'язків між методами приватизації державного майна та методами формування фондів фінансових ресурсів держави. Незважаючи на наявність вітчизняного досвіду активізації й розвитку приватизаційного процесу, теоретичні дослідження в сфері управління ефективною фіскальною приватизацією значно відстають від існуючих реальних потреб практики адміністративного менеджменту.

Як правило, організація приватизаційного процесу з боку ФДМ України здійснюється без використання методів попередньої оцінки ефективності виробництва й праці, які об'єктивно створюються в умовах колективної власності, але досягаються під впливом таких суб'єктивних факторів, як обраний спосіб приватизації й певний порядок розрахунку за приватизоване майно. При цьому, не тільки відсутня достатня кількість науково-методичних розробок по здійсненню управління приватизацією, але й не обґрунтована залежність між якісною приватизацією та приростом ефектів, як на рівні підприємства, так і на рівні держави.

У сучасній економічній літературі широко висвітлюються проблеми приватизації, викладаються її моделі й методи, узагальнюється вітчизняний і закордонний досвід в області становлення й розвитку недержавного сектора. Рішення деяких проблем формування бюджетів різного рівня й управління трансформаційними процесами одержало розвиток у роботах зарубіжних і вітчизняних вчених: Л. Абалкина, О. Амоши, I. Ансофа, Г. Астапової, О. Василика, В. Вишневського, Г. Губерної, В. Дорофієнка, М. Іванова, М. Корецького, А. Литвина, А. Мерзляк, Г. Одинцової, І. Петенко, Ф. Поклонського, С. Поважного, О. Поважного, В. Рибака, В. Скубенка, В. Федосова, М. Чумаченка та ін. Результати фундаментальних досліджень проблем реформування відносин власності відбиті в роботах вчених-економістів В. Бандуріна, І. Булеєва, М. Єрмошенка, С. Кацури, Г. Моісеєва, М. Прокопенка, Д. Савасса, І. Сороки та ін.

Разом з тим, не повною мірою досліджений взаємозв'язок державних фінансів й ефективності приватизації, сутність і критерії якості приватизації, методи забезпечення ефективності управління приватизаційним процесом. Тому не розроблені методи оцінки впливу якості приватизаційного процесу на наступну ефективність діяльності корпорацій і приватних підприємств, не сформована методична база визначення величини грошових надходжень від приватизації державного майна в бюджети, вимагає істотних доповнень методичне забезпечення посилення банківської участі в приватизації майна підприємств-клієнтів і подальшій участі в їх діяльності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертаційного дослідження використано в процесі розробки науково-дослідної теми Донецького державного університету управління "Ринкове реформування управління економікою України" (1999-2004 рр., номер державної реєстрації 0100U003069). У якості виконавця теми автор провів теоретичне обґрунтування методичних підходів щодо удосконалення взаємозв'язків процесів приватизації й державного управління бюджетними доходами.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних положень, методичних підходів і науково-практичних рекомендацій з удосконалювання механізмів взаємозв'язків процесів приватизації й державного управління бюджетними доходами, реалізація яких забезпечить формування господарських умов для активізації розвитку систем економічної й матеріальної зацікавленості власників і найманих робітників у підвищенні ефективності господарської діяльності підприємств, що створює передумови для значного приросту бюджетних доходів держави.

Для досягнення поставленої мети в дисертації було сформульовано і розв'язано такі задачі:

удосконалено понятійний апарат управління процесом приватизації, визначено соціально-економічну сутність приватизації, виявлено особливості розвитку приватизації в Україні й за рубежем, визначені основні проблеми організації приватизації в сучасних умовах розвитку економіки України;

виявлено особливості сформованого організаційно-економічного механізму приватизації майна в Україні;

сформовано додаткові методичні підходи до прогнозування бюджетних надходжень від комунального майна й майна державних промислових підприємств, які представлені у вигляді вдосконалених організаційно-економічних механізмів державного управління бюджетними доходами;

обґрунтовано ефективність організації тендерних торгів як способу приватизації й визначені напрямки удосконалення цієї форми конкурсних способів продажу державного майна;

розроблено доповнення методів організації "повторного викупу” майна приватизованих підприємств;

розроблено варіант методичного забезпечення ефективної грошової приватизації;

обґрунтовано необхідність формування корпоративної стратегії комерційного банку в процесі його участі в приватизації об'єктів державної власності;

обґрунтовано додаткові методи оцінки державного майна і державних корпоративних прав.

Об'єкт дослідження - процеси приватизації майна державних підприємств й державного управління бюджетними доходами.

Предмет дослідження - механізми взаємозв'язку процесів приватизації і державного управління бюджетними доходами.

Методи дослідження. У ході проведення дослідження використані методи якісного аналізу й синтезу - для критичного дослідження положень економічної теорії й опублікованих наукових праць із питань організації приватизації, результатів виконаних науково-дослідних робіт, дієвості й погодженості законодавчих і нормативних актів; методи кількісного аналізу й синтезу, статистичних угруповань, метод експертних оцінок, вибіркових спостережень, методи економіко-математичного моделювання, методи обробки експертних даних й їх систематизації - з метою автоматизованого контролю і розробки рекомендацій для керівників приватизованих підприємств, органів державного регулювання проведення приватизації й післяприватизаційної діяльності підприємств і органів захисту корпоративних прав та інтересів; методи логічного узагальнення - для дослідження взаємозв'язків між результатами різних процесів, пов'язаних з діяльністю приватизованих підприємств.

Як інформаційну базу дослідження використано нормативні акти, облікові та звітні дані ФДМ України, Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку, Координаційної заради з питань корпоративного управління в акціонерних товариствах, підприємств, статистичних органів, результати досліджень, проведених академічними і галузевими інститутами, вищими учбовими закладами.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні і новому рішенні науково-прикладного завдання формування й удосконалення механізмів взаємозв'язку процесів приватизації та державного управління бюджетними доходами. Рішення зазначеного завдання забезпечило одержання таких положень і висновків.

Уперше:

обґрунтовано передумови формування, удосконалення й використання системи механізмів взаємозв'язку процесів приватизації й державного управління бюджетними доходами, реалізація яких забезпечує створення ефективного фіскального середовища для приватизації і розвитку приватного та колективного підприємництва;

визначено організаційно-економічний механізм приватизації майна підприємств як елемент системи взаємозв'язку з механізмом державного управління бюджетними доходами, що містить у собі напрямки вдосконалювання організаційних й економічних ланок управління та планування способів приватизації й має свою специфіку переходу від одного методу приватизації до іншого в умовах економічної необхідності.

Удосконалено:

методичні підходи до забезпечення процесу прогнозування приросту бюджетних доходів від приватизації комунального майна й майна державних промислових підприємств за допомогою вдосконалення організаційно-економічних механізмів державного управління бюджетними доходами, як підсистем процесів приватизації й управління бюджетними доходами;

порядок організації проведення тендерів шляхом визначення розміру плати за послуги уповноваженої особи на основі якісних показників результативності його роботи;

механізм державної підтримки ефективної діяльності приватизованих підприємств шляхом обґрунтування доцільності застосування системи податкових пільг і створення податкових резервів.

Одержало подальший розвиток:

методичне забезпечення процесу приватизації майна промислових підприємств шляхом обґрунтування застосування методів корпоративного планування в процесі попереднього розрахунку ефективності приватизації;

механізм стимулювання роботи банків як інвестиційних консультантів у процесі приватизації майна державних підприємств шляхом установлення залежності розміру плати за банківські послуги від результативності роботи;

методи оцінки вартості приватизованого підприємства шляхом обґрунтування застосування статистичної моделі оцінки підприємства, що будується на основі сукупності економічних показників однотипних підприємств у різних регіонах України й відображає залежність поточної ринкової вартості підприємства від вартості земельної ділянки, що займає їм, основних й оборотних активів, що перебувають у його власності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що дослідження проблем створення ефективної системи механізмів взаємозв'язку процесів приватизації майна підприємств і державного управління бюджетними доходами можуть мати продовження в напрямках розробки економічного механізму грошової приватизації, економіко-правового механізму управління пакетами акцій, що перебувають у власності держави.

Результати дисертаційного дослідження використано в процесі приватизації майна комунальних підприємств, державних промислових підприємств при реалізації заходів щодо забезпечення активізації грошових надходжень до бюджетів.

Дисертація містить довідку про впровадження в умовах Донецької дирекції Акціонерного поштово-пенсійного банку "АВАЛЬ" розроблених пропозицій по організації стимулювання роботи банків, як інвестиційних консультантів у процесі приватизації майна державних підприємств (Довідка №15-2/14-9012 від 01.12.2005р.).

Розроблені в дисертації рекомендації з визначення економічного ефекту зміни форми власності державних підприємств у вигляді прогнозного приросту доходів місцевого бюджету від приватизації майна використаються в процесі організації діяльності Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради.

Використання зазначених науково-методичних розробок дозволило досягти приросту додаткових бюджетних надходжень за рахунок післяприватизаційних доходів: надходження плати за приватизоване у розстрочку майно, надходження податків й інших платежів за результатами ефективного функціонування підприємств. Впровадження методики забезпечило ефект у сумі 154 тис. грн. про що свідчать довідка, акт впровадження та розрахунок ефективності впровадження результатів наукових досліджень Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради від 10.10.2005 р.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеною науковою працею, у якій викладено авторський підхід до розробки теоретичних положень, методичних і практичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення механізмів взаємозв'язку процесів приватизації і державного управління бюджетними доходами. Внесок здобувача в спільно опублікованих роботах конкретизовано у списку праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження повідомлені на наукових конференціях викладачів і аспірантів ДонДУУ за підсумками науково-дослідної роботи за 2002-2005 рр., Міжнародній науково-методичній конференції "Менеджмент XXI століття: еволюційне та революційне" (м. Святогорськ, 2004 р.), XI Міжнародному науково-практичному семінарі "Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект” (м. Донецьк, 2005 р.), I Міжнародній конференції "Стратегическое управление компанией. Разработка и внедрение" (м. Київ, 2005 р.).

Публікації. Основні положення досліджень відбито в 9 статтях (з них у фахових - 3), серед яких 3 статті опубліковані у наукових журналах, 4 - у збірниках наукових праць, 2 - у матеріалах конференцій. Загальний обсяг публікацій у фахових виданнях 1,8 д. а., з яких 0,9 особисто належать автору.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатку. Загальний обсяг дисертації становить 217 сторінок, у тому числі 16 рисунків (15 сторінок), 9 таблиць (9 сторінок), список використаних джерел - 126 найменувань (12 сторінок), додаток (8 сторінок). Обсяг основного тексту дисертації становить 8 авторських аркушів.

Основний зміст дисертації

Розділ 1 "Організація державного управління проведенням приватизації в Україні". Обґрунтована доцільність та необхідність проведення приватизації майна підприємств в Україні. Визначено особливості проведення та основні проблеми приватизації в Україні, до яких належить відсутність розвинутих інститутів власності, що не забезпечує практичної реалізації юридичного права власності на приватизоване майно в процесі організації фінансово-господарської діяльності підприємств, не змінює діючий порядок державного використання ресурсної бази у зв'язку з відсутністю розмежування відносин влади і власності, не створює ефективну систему управління та контролю.

На основі аналізу зарубіжного досвіду реформування відносин власності доведено, що приватизація майна підприємств є фактором економічного зростання. Результати логічного аналізу зарубіжної приватизації свідчать про можливості досягнення ефективності приватизації за рахунок державної підтримки розвитку приватизованих підприємств.

Доведено, що умови та особливості приватизаційного процесу в Україні обумовлюються специфікою організаційно-економічного механізму приватизації майна підприємств (рис.1), який містить сукупність організаційних та економічних ланцюгів, дієвість яких забезпечить взаємозв'язок форм та методів проведення приватизації і засобів розрахунку за приватизоване майно. Визначено, що дієвість організаційно-економічного механізму приватизації майна підприємств сприяє підвищенню ефективності процесу реформування власності.

Рис. 1. Схема організаційно-економічного механізму приватизації майна підприємств

Визначено етапи української приватизації і проведено аналіз ефективності її проведення. За результатами аналізу діяльності приватизованих підприємств виявлено, що зміни форми власності і структури капіталу суттєво не впливають на ефективність роботи недержавних підприємств. Визначено, що в Україні процес приватизації не створив підстав щодо підвищення ефективності виробництва, оскільки здійснювався без економічного обґрунтування та попередньої оцінки потенційного ефекту від зміни форми власності. Доведено, що створене в Україні зовнішнє економічне середовище не сприяє ефективному розвитку приватизованих підприємств. Наслідком цього є відсутність умов підвищення інвестиційного потенціалу недержавного сектору економіки України і відсутність суттєвих грошових надходжень від приватизації до бюджетів.

Запропоновано визначати ефективність приватизації за наступними критеріями: підвищення результативності фінансово-господарської діяльності приватизованих підприємств; підвищення якості праці в умовах приватизованих підприємств; забезпечення економії державних витрат на утримання неефективних підприємств державної форми власності; збільшення грошових надходжень від приватизації до бюджетів.

У розділі 2 "Державне управління реалізацією фіскальної функції приватизації" проведено детальне дослідження взаємозв'язку механізмів приватизації і управління бюджетними доходами. Обґрунтовано, що надходження від приватизації майна підприємств виступають значними факторами поповнення доходів державного і місцевих бюджетів, але не мають стійкої тенденції створення та зростання. Визначено, що головною причиною невиконання приватизацією її фіскальної задачі є відсутність методів прогнозування величини грошових надходжень від продажу державного майна до бюджетів. Доведено, що застосований при плануванні обсягу доходів місцевих бюджетів прогнозно-цільовий метод взагалі не передбачає визначення розміру надходжень від приватизації майна державних підприємств. Крім того, визначено, що вказаний метод, який заснований на розрахунку показника відносної податкоспроможності адміністративно-територіальної одиниці, віднесений до групи трендових методів і тому забезпечує отримання реальних результатів, оскільки екстраполяція тенденцій, що склалися у попередні роки на плановий період не завжди гарантує на практиці збереження темпів зростання або зменшення бюджетних надходжень, у тому числі і від приватизації об'єктів загальнодержавної і комунальної власності.

Доведено, що довге орієнтування державних організаторів приватизаційного процесу на необґрунтоване застосування способів продажу державного майна, які тільки на перший погляд здатні забезпечити миттєве надходження коштів у бюджет, практично принесло зворотні результати у вигляді невиконаних завдань державних програм приватизації і здійснення додаткових державних витрат, пов'язаних із організацією повторних конкурентних торгів з продажу раніше приватизованого майна.

Обґрунтовано, що для забезпечення виконання приватизацією її фіскальної функції потрібне впровадження у практику державного управління процесом реформування відносин власності комплексу методів проведення ефективної приватизації, реалізація котрих сприяє взаємозв'язку зростання бюджетних доходів на основі досягнення якості приватизації майна підприємств. Визначено, що досягнення ефективності приватизації загальнодержавного і комунального майна обумовлено дієвістю державного організаційно-економічного механізму управління бюджетними доходами (рис.2), який містить методи наукового обґрунтування вибору способу приватизації об'єктів, методи розрахунку розміру річних грошових надходжень плати за майно, що приватизоване у розстрочку, методи оцінки привабливості приватизованого об'єкта для зовнішніх інвесторів, методи обґрунтування вибору потенційного власника підприємства, котре приватизовано за конкурсом.

Рис. 2. Схема вдосконаленого державного організаційно-економічного механізму управління бюджетними доходами в умовах комунальної приватизації

Логічний взаємозв'язок наведених методів ґрунтується на науково доведеній залежності ефективності функціонування приватизованого підприємства від застосованого способу приватизації його майна. Тому комплексна методика у якості першого елементу включає методику вибору способу приватизації. Решта методик застосована для реалізації завдання приватизації майна державного підприємства вибраним способом (справжній варіант передбачає вибір одного з трьох способів - відстрочення платежу, акціонування, конкурс).

Вживання методу відкидання з елементами узагальнення (комбінованого методу логічного моделювання) розповсюджується на кожний окремо взятий об'єкт і передбачає вибір способу його приватизації з детальним аналізом і обґрунтовуванням особливостей здійснення приватизації цим способом, а спосіб приватизації визначається згідно з обраною організаторами або учасниками приватизації структурою власності, об'єктом і суб'єктом приватизації, способом розрахунку за приватизоване майно і іншими умовами. Даний метод пов'язаний з діючою методикою оцінки вартості приватизованого майна, оскільки одним з критеріїв вибору способу приватизації виступає приналежність об'єкту до відповідної класифікаційної групи, встановлюваної, перш за все, залежно від його оцінної вартості.

Для обчислення обсягу грошових перерахувань до бюджету від приватизації державних підприємств пропонується використовувати математичні моделі взаємозв'язку грошової приватизації і обсягу грошових коштів, що надійшли в прибуткову частину бюджету. Вибір типу математичної моделі здійснюється на основі фактичних даних і факторів зовнішнього середовища, які впливають на зміну цих даних в перспективі.

Підсумковий показник ефективності приватизації визначається як різниця загальної величини бюджетних надходжень і втрат. Найбільші грошові надходження за п'ятирічний період забезпечили підприємства, майно яких було приватизовано в розстрочку (табл.1).

За наслідками проведених розрахунків зроблено висновок, що пріоритетними способами приватизації є приватизація підприємства в розстрочку або за допомогою некомерційного конкурсу, оскільки ці способи забезпечують найбільші грошові надходження до бюджету і якнайменших подальших витрат, а також є якнайменше ризиковими.

Завдяки розрахункам таблиці-матриці доведено, що найбільш прийнятними способами приватизації об'єктів комунальної власності є відстрочення платежу та некомерційний конкурс (табл.1), які гарантують поступове надходження коштів від приватизації у місцевий бюджет та виключають державні втрати, пов'язані із санацією або повторним продажем.

Методика наукового обґрунтовування вибору потенційного власника підприємства, що приватизується по конкурсу, передбачає урахування чинників професійної підготовки, досвіду роботи. Критеріями професіоналізму виступають - рівень освіти, досвід і професійна підготовка (стаж, посада), пропозиції по поліпшенню роботи підприємства.

Всі критерії професіоналізму, за винятком пропозицій по поліпшенню роботи підприємств визначаються, виходячи з приналежності до галузі, в якій функціонує підприємство. Рівень освіти оцінюється по трьох балах: "0" - відсутність повної освіти або наявність освіти, що не відповідає сфері функціонування об'єкту що приватизується; "1" - наявність середньо-технічної або вищої освіти відповідного профілю; "2" - наявність подвійної вищої освіти, що дає право діяльності в даній галузі. Стаж роботи і посада визначаються шляхом відношення до найбільших значень, прийнятих за "1”. Показники, що не відповідають галузі роботи об'єкту, приймаються за "0”. Критерій професіоналізму, що включає оцінку пропозицій по поліпшенню роботи об'єкту, визначається на основі оцінки кожної пропозиції експертами шляхом вживання методу кібернетичних сесітій. Сутність даного методу полягає в бальній оцінці пропозицій, при цьому кількість балів рівно кількості пропозицій, отже, найвищий бал визначається кількістю пропозицій, причому бали виставляються одночасно, що запобігає можливостям зміни думок, тобто виключається необ'єктивність думок.

Таблиця 1

Грошові надходження в бюджет міста Донецька у 1999-2004 році від приватизації сорока підприємств комунальної власності й наступні післяприватизаційні видатки, тис. грн.

Доведено, що в умовах грошової приватизації продаж акцій на фондових біржах не дозволяє досягти очікуваного ефекту, по-перше, у зв'язку з необґрунтованістю застосування зазначеного способу, по-друге, із відсутністю якісного керівництва організацією тендерних торгів. Обґрунтовано, що доцільність тендеру як способу відчуження державного майна пов'язана із можливістю активного залучення внутрішніх і зовнішніх інвесторів шляхом оцінки організаторами тендерів фінансово-економічних можливостей потенційних інвесторів щодо реалізації раціональної стратегії постприватизаційного розвитку недержавних підприємств. Організація проведення тендеру вимагає участі уповноваженої особи, послуги якої потребують окремої оплати. Для визначення розміру оплати послуг уповноваженої особи сформовано наступні критерії результативності його роботи - підписання корпоративної угоди з купівлі-продажу об'єкту приватизації та надходження платні за приватизоване майно. Врахування зазначених критеріїв посилює матеріальну зацікавленість уповноваженої особи в скорому забезпеченні грошових надходжень від приватизації державного майна за результатами проведеного тендеру.

Визначено, що підвищення ефективності приватизації може бути досягнуто за рахунок використання прийнятного способу приватизації в період первісного здійснення цього процесу, або шляхом "повторного викупу” об'єкту. У зв'язку з цим, зроблено доповнення в теорію організації "повторного викупу” майна раніше приватизованих, але неефективно працюючих підприємств шляхом обґрунтування системи державних інструментів податкової підтримки розвитку підприємств, що приватизовано вдруге.

Визначено розходження між процедурою "повторного викупу” і процесом реприватизації, а також зроблена порівняльна оцінка ефективності здійснення цих заходів. Очікувані результати "повторного викупу” відповідають визначеним дев'ятьом критеріям ефективності. За результатами реприватизації теоретично можливим є виконання тільки трьох умов. Отже, гарантувати ефект від зміни власника в результаті реприватизації неможливо. Досягнення ефекту від "повторного викупу”, який виражений розміром економії державних витрат на утримання неефективних об'єктів державного сектору сприяє активізації дії організаційно-економічного механізму управління бюджетними доходами в частині обґрунтування вибору способу ефективної приватизації.

У розділі 3 "Формування методичних умов взаємозв'язку процесів підвищення ефективності приватизації майна підприємств і державного управління бюджетними доходами" обґрунтовані методи державного управління ефективною приватизацією майна промислових підприємств.

На основі аналізу ефективності приватизації підприємств нафтопереробної та вугільної галузей доведено, що для зростання бюджетних доходів у вигляді надходжень від економічної діяльності держави потрібно вдосконалення механізму приватизації майна промислових підприємств в напрямах покращення методичного забезпечення процесу управління майбутніми промисловими корпораціями. Сформований державний організаційно-економічний механізм управління бюджетними доходами в умовах приватизації майна промислових підприємств містить методи наукового обґрунтування вибору способу приватизації, методи розрахунку величини корпоративної участі в капіталі промислової корпорації, що створюється, методи оцінки корпоративної поведінки потенційного інвестора, методи оцінки взаємозв'язку корпоративних інтересів і рентабельності промислових корпорацій (рис.3). Дієвість вдосконаленого механізму дозволяє створити економічні умови ефективного розвитку промислових корпорацій, у тому числі із державною участю, ще й в процесі їх створення шляхом приватизації державного майна.

Рис.3. Схема вдосконаленого державного організаційно-економічного механізму управління бюджетними доходами в умовах приватизації промислових підприємств

Даний механізм у сукупності з механізмом приватизації майна підприємств, організаційно-економічним механізмом управління бюджетними доходами в умовах проведення комунальної приватизації, механізмом економічної і матеріальної зацікавленості працівників-власників та найманих працівників корпорацій в підвищенні результатів фінансово-господарської діяльності створює систему механізмів взаємозв'язку процесів ефективної приватизації і державного управління бюджетними доходами (рис.4), узгодженість та дієвість котрої сприяє реалізації об'єктивних умов підвищення прибутковості колективних та при-ватних підприємств.

Обґрунтовано доцільність комплексного застосування методів розрахунку величини корпоративної участі і техніко-економічного методу корпоративного планування в процесі визначення потенційної прибутковості, а саме, відносної податкоспроможності промислових корпорацій та їх учасників, котрим гарантовано отримання дивідендів, які є оподаткованими доходами фізичних і юридичних осіб.

Доведено, що ефективність приватизації промислових об'єктів забезпечується участю комерційних банків, оскільки саме банки, що зацікавлені у підвищенні кредитоспроможності підприємств-клієнтів, здібні сприяти як фінансові посередники або безпосередньо учасники реалізації прийнятного для кожного промислового підприємства способу приватизації його майна. Сформовано корпоративну стратегію комерційного банку, яка містить оцінку ефективності участі в приватизації майна промислових підприємств та подальшому корпоративному управлінні ними. Реалізація корпоративної стратегії комерційного банку банком-інвестором, банком-посередником на ринку фінансових послуг, банком, котрий є елементом інфраструктури корпоративного управління підприємствами, пов'язана із залученням інвестиційних ресурсів і виконанням банком функцій інвестиційного консультанта.

Рис.4. Схема системи механізмів взаємозв'язку процесів приватизації й державного управління бюджетними доходами

Для підвищення зацікавленості банка-консультанта в організації ефективної приватизації об'єктів промислового сектору запропоновано посилити державне стимулюванню даного виду діяльності шляхом введення нормативного акту, який дозволить банку самому визначати плату за таку фінансову послугу, орієнтуючись на наступні критерії - великий розмір корпоративної участі та очікувані або фактичні доходи клієнта від отриманих корпоративних прав.

Визначено, що виконання фіскальної задачі ефективної приватизації пов'язано з наявністю методу оцінки вартості майнового комплексу промислового підприємства, що приватизується. Доведено, що застосовувані методи та методики вартісної оцінки майна, що приватизується, які ґрунтуються на основі майнового, доходного, витратного та порівняльного підходів, не забезпечують врахування факторів ринкових ризиків і вартості бізнесу при визначенні загальної вартості майнового комплексу промислового підприємства, що в цілому не забезпечує отримання реального результату оцінки і може бути причиною недонадходження коштів від приватизації у бюджети.

З урахуванням недоліків діючого порядку оцінки майнових комплексів розроблено доповнення методичної бази оцінки вартості майна промислових підприємств, що ґрунтується на основі експертного підходу щодо встановлення ціни об`єкту, що приватизується. Запропонований порядок оцінки майна, що приватизується, підприємства містить: інтуїтивно-логічний аналіз промислового підприємства, кількісну та якісну експертну оцінку вартості майна, що приватизується, кількісну обробку і отримання зведеного результату експертної оцінки.

Особливістю наведеного порядку є оцінка у складі майнового комплексу вартості земельної ділянки, яку доцільно проводити за допомогою моделі багатофакторної регресії, що відображує залежність ринкової вартості промислового підприємства від вартості земельної ділянки, на котрій воно розташовано, вартості основних і оборотних фондів. Запропонована до застосування іпотечна модель оцінки вартості цілісного майнового комплексу промислового підприємства враховує ризики не благодійних змін у діючому земельному законодавстві, а також зміни попиту і пропозиції на ринку земельних ресурсів, загалом сприяє досягненню ефективності приватизації шляхом досягнення реальної вартості майна, що приватизується, і забезпечення на цій основі надходжень до бюджетів.

Висновки